Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині

Objective – to reveal the direction of the shift in the timing of the beginning of flowering of tree species in the conditions of the dendropark under the influence of changes in climatic conditions in the period 2008–2017 vs 1960–1969 as well as to conduct a comparative analysis of different metho...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автори:	Medvedev, V.A., Iljenko, O.O.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/10
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860120685675806720
author	Medvedev, V.A. Iljenko, O.O.
author_facet	Medvedev, V.A. Iljenko, O.O.
author_sort	Medvedev, V.A.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:15:25Z
description	Objective – to reveal the direction of the shift in the timing of the beginning of flowering of tree species in the conditions of the dendropark under the influence of changes in climatic conditions in the period 2008–2017 vs 1960–1969 as well as to conduct a comparative analysis of different methods of selecting of temperature indexes during recalculating of positive temperatures into effective ones and to determine the effect of individual winterspring months on the phenodata of the onset of the flowering of the species. Material and methods. The subject of the researches – three groups of species of woody plants that differ in terms of flowering: with the beginning of flowering in March–April, May and June. To characterize the thermal regime of the periods studied were used the air temperature parameters of Prilukskoy meteorological station. Data processing was carried out using the computer program “Excel”. Observation of the phenological phases of development of woody plants in the period 2008–2017 were conducted as per method of L.S. Plotnikova (1972). The statistical data processing of these phenological observations was carried out according to the method of G.N. Zaitsev (1981) in the modification of V.I. Ivlev (2014). Results. The conducted researches established that over the past 10 years in Chernigov region the annual air temperature has changed towards warming: the average annual air temperature increased by 1.8 °C, in winter – by 2.7 °C, in spring – by 2.4 °C, in summer – by 1, 6 °C, in autumn – by 0.7 °C. The greatest warming was observed in March – by 3.9 °C. The increasing in air temperature leads to the movement of the beginning of flowering in the direction of acceleration, which in the dendropark conditions varies within 2–15 days. The optimal option for recalculation of positive temperatures into effective ones is the formation of the sum of effective temperatures by a smooth mathematical function. A close inverse correlation was found between the sums of the effective temperatures in some months and their combinations and the phenodata of the beginning of the flowering of tree species. Conclusions. An analysis of the results shows that the formation of the sum of the effective temperatures necessary for the blooming of the species occurs from the beginning of the year. The greatest influence is manifested in the month preceding the month of flowering of the species.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2277654
first_indexed	2025-07-17T12:38:44Z
format	Article
fulltext	29ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 УДК 58.056:581.543(477.51) В.А. МЕДВЕДЄВ, О.О. ІЛЬЄНКО Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський рн, с. Тростянець ЗАЛЕЖНІСТЬ СТРОКІВ ПОЧАТКУ ЦВІТІННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ВІД ЗМІН КЛІМАТИЧНИХ УМОВ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ Мета — виявити напрям зміщення строків початку цвітіння деревних видів в умовах дендропарку «Тростянець» НАН України під впливом змін кліматичних умов у 2008—2017 рр. порівняно із 1960—1969 рр.; провести порівняль ний аналіз способів розрахунку суми ефективних температур та визначити вплив кліматичних умов окремих зимово весняних місяців на дати початку цвітіння видів. Матеріал та методи. Об’єкт досліджень — три групи видів деревних рослин: з початком цвітіння у березні— квітні, травні та червні. Для аналізу теплового режиму досліджуваних періодів використано дані Прилукської ме теорологічної станції. Дані обробляли за допомогою комп’ютерної програми Excel. Спостереження за фенологічни ми фазами розвитку деревних рослин у 2008—2017 рр. проведено за методикою Л.С. Плотнікової (1972). Ста тистичну обробку даних фенологічних спостережень здійснено за методикою Г.М. Зайцева (1981) у мо ди фі кації В.І. Івлєва (2014). Результати. Установлено, що за останні 10 років на Чернігівщині відбулися зміни річної температури повітря в бік потепління: середньорічна температура повітря підвищилась на 1,8 °С, взимку — на 2,7 °С, навесні — на 2,4 °С, влітку — на 1,6 °С і восени — на 0,7 °С. Найбільше потепління характерне для березня — на 3,9 °С. Підвищення тем ператури повітря призвело до більш раннього початку цвітіння (в умовах дендропарку — на 2—15 діб порівняно з 1960—1969 рр.). Оптимальним способом розрахунку суми ефективних температур є плавна математична функція. Виявлено тісний обернено пропорційний кореляційний зв’язок між сумами ефективних температур в окремі місяці та їх сполученнями і датами початку цвітіння деревних видів. Висновки. Формування суми ефективних температур, необхідних для початку цвітіння виду, відбувається з по чатку року. Найбільший вплив чинить місяць, який безпосередньо передує місяцю цвітіння виду. Ключові слова: зміни клімату, деревні рослини, початок цвітіння, зміщення дати початку цвітіння. © В.А. МЕДВЕДЄВ, О.О. ІЛЬЄНКО, 2018 Зміна клімату на глобальному і регіональному рівнях є незаперечним фактом. Більшість до слідників пояснює підвищення температури по вітря за останні 70 років не лише природною мінливістю, а й зростанням впливу інтенсифіка ції промислового виробництва, що супрово джується суттєвим збільшенням викидів в атмо сферу парникових газів та інших забруднюва чів. За останнє десятиріччя температура повіт ря значно збільшилася [10]. Потепління клімату су проводжується почастішанням та ких клі матичних явищ, як посуха, град, різкі перепади температури взимку і навесні, аномальне під вищення температури повітря у літні місяці, повінь, шторм, ураган тощо. Зміни клімату в бік потепління та пов’язані з ними аномальні кліматоекологічні явища істотно змінюють умови зростання рослин, що виявляється зокрема зміщенням строків настання і зміною тривалості фенологічних фаз. Дуже чутливою до кліматичних змін у де ревних рослин є фенодата початку цвітіння [3], яка значною мірою залежить від суми ефективних температур, строки формування якої своєю чергою залежать від кліматичних умов року. Під ефективними температурами розуміють кількість тепла, яка виражається сумою середньодобових температур повітря за певний період, зменшених на значення біо логічного мінімуму температур для певного виду рослин [12]. Крім стандартної методики розрахунку суми ефективних температур, іс нують декілька її модифікацій з різними мето дичними підходами, що зумовлено величез ним різноманіттям видів рослин та їх індиві дуальними біологічними властивостями. 30 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко У дендропарку «Тростянець» НАН України строки і характер цвітіння деревних рослин досліджено у 1960—1969 рр. Г.Є. Мисником [7] і нами у 2008 р. Мета — виявити напрям зміщення строків початку цвітіння деревних видів у дендропар ку «Тростянець» під впливом змін кліматич них умов у 2008—2017 рр. порівняно із 1960— 1969 рр.; провести порівняльний аналіз спо собів розрахунку суми ефективних температур та визначити вплив кліматичних умов окре мих зимововесняних місяців на дати початку цвітіння видів. Матеріал та методи Об’єкт досліджень — 24 види деревних рос лин, які за строками початку цвітіння було розподілено на три групи: 1) початок цвітіння у березні—квітні (Corylus avellana L., Аcer sac charinum L., Cornus mas L., Forsythia giraldiana Lingelsh, Acer negundo L., A. platanoides L., Buxus sempervirens L., Sambucus racemosa L., Chaeno meles maulei (Mast.) C. K. Schneid.), 2) у травні (Cercis canadensis L., Aesculus hippocastanum L., Syringa vulgaris L., Lonicera tatarica L., Acer tata ricum L., Padus serotina (Ehrh.) Agardh., Robinia pseudoacacia L., Rosa rugosa Thunb.); 3) у червні (Ptelea trifoliata L., Amorpha fruticosa L., Ligu strum vulgare L., Rhus typhyna L., Tilia cordata Mill., Spiraea japonica L. та Catalpa bignonioides Walt.). Для характеристики теплового режиму до сліджуваних періодів використано дані При лукської метеорологічної станції. Для виявлення оптимального варіанта роз рахунку суми ефективних температур для кожного виду порівнювали декілька способів: 1) сума середньодобових температур повітря від +5 °С і вище [9], 2) сума середньодобових температур повітря вище +5 °С мінус 5 [2, 13], 3) розрахунок суми ефективних температур способом плавної математичної функції за формулами [8]: Т еф = 0 при Т сер < 1; Т еф = (Т сер — 1)2 :16, при 1≤Т сер <9; Т еф = Т сер –5 при Т сер ≥9, де Т еф — ефективна температура; Т сер — серед ньодобова температура. Спостереження за фенологічними фазами розвитку деревних рослин за період 2008— 2017 рр. проведено за методикою Л.С. Плот нікової [11]. Середню дату початку цвітіння розрахову вали як середнє арифметичне за 10 років. Дати початку цвітіння у пропущені з різних причин роки обчисляли так: розраховували середню суму ефективних температур на початок цві тіння в роки з фактичними фенодатами, за цією сумою визначали дату початку цвітіння виду в пропущений рік [13]. Обробку даних проводили за допомогою програми Excel. Для статистичної обробки да них фенологічних спостережень застосовува ли методику Г.М. Зайцева [3] у модифікації В.І. Івлєва [4]. Методика Зайцева передбачає перетворення календарних дат у неперервний ряд чисел. Залежно від дати відліку одержують різні величини середньої арифметичної, що зумовлює неоднозначність параметрів варіа ційного ряду, зокрема коефіцієнта варіюван ня. Модифікація Івлєва полягає у відмові від використання у формулах похідних парамет рів варіаційного ряду середньої арифметичної і заміни її стандартним відхиленням (� ), яке не залежить від обраної дати відліку неперерв ного ряду чисел. Коефіцієнт варіювання (CV) розраховува ли за формулою: CV (%) = 10 √� . Результати та обговорення Загальну тенденцію зміни температури повіт ря у бік її підвищення протягом 1960—2017 рр. демонструє лінія тренду (рис. 1), яка являє со бою апроксимовану (згладжену) криву. Вона описується рівнянням y = 0,1137•x + 6,6063, де у — апроксимоване значення температури повітря в будьякій точці лінії тренду; 0,1137 — підвищення температури за один рік; х — кіль кість років; 6,6063 — апроксимований тем пературний показник першого року спосте режень. Рівняння дає змогу підрахувати наближене значення температури повітря у будьякий рік досліджуваного періоду. Однак через низький 31ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині Таблиця 1. Середньомісячна температура повітря досліджуваних періодів (метеорологічна станція м. Прилуки, Чернігівська обл.) Table 1. Average monthly temperature of air of investigated periods (the meteorological station in Pryluky, Chernihiv Region) Рік Середньомісячна температура повітря, °С С іч ен ь Л ю ти й Б ер ез ен ь К ві те н ь Т ра ве н ь Ч ер ве н ь Л и п ен ь С ер п ен ь В ер ес ен ь Ж ов те н ь Л и ст оп ад Гр уд ен ь 1960 5,4 6,3 3,4 6,8 14,8 19,7 21,5 17,7 11,2 8,4 2,6 2,3 1961 5,1 2,6 2,4 8,6 13,0 19,6 20,1 18,3 13,1 7,2 1,7 4,7 1962 2,7 5,0 1,5 9,7 15,3 17,1 18,1 18,4 12,9 8,0 3,7 4,6 1963 16,2 5,8 4,9 6,0 18,3 17,3 21,9 20,9 16,1 8,2 3,2 8,9 1964 8,2 10,0 5,5 7,3 13,2 21,8 20,2 16,6 13,7 8,2 0,8 0,3 1965 6,0 8,4 1,5 4,5 12,6 17,4 18,5 17,2 13,9 5,4 2,6 0,1 1966 2,9 2,9 2,7 11,1 16,2 16,4 20,5 19,6 12,0 10,3 1,6 4,1 1967 11,3 8,7 0,1 9,2 17,7 17,8 19,6 18,7 14,8 9,9 3,5 5,8 1968 11,0 5,8 0,9 9,9 15,2 19,7 17,7 19,3 13,9 6,0 0,5 3,2 1969 9,7 7,9 4,3 6,9 14,2 17,1 18,8 18,2 12,3 5,8 4,7 7,5 Середня 7,9 6,3 1,7 8,0 15,1 18,4 19,7 18,5 13,4 7,7 2,0 3,7 2008 4,0 0,7 4,5 10,9 13,9 18,1 20,3 20,6 12,9 9,8 2,9 1,2 2009 4,8 2,2 1,9 9,4 15,0 20,7 20,8 17,9 15,8 8,5 4,4 4,0 2010 9,4 3,6 0,8 9,8 17,6 22,1 24,4 23,8 14,3 5,6 7,4 4,2 2011 4,8 7,6 0,3 9,1 16,4 20,4 21,8 18,8 13,9 6,3 1,6 1,2 2012 4,5 10,8 0,3 11,9 18,2 19,6 22,7 19,5 15,2 9,6 3,9 4,9 2013 4,7 0,8 2,1 9,7 19,3 21,6 20,0 19,2 12,0 8,3 5,9 1,4 2014 5,9 0,8 5,8 9,6 17,7 18,0 21,8 20,7 14,3 5,7 1,6 2,8 2015 2,0 2,1 4,0 8,9 16,1 19,1 20,6 20,5 17,7 5,6 3,7 0,7 2016 7,6 1,1 3,6 12, 0 14,8 15,9 — 22,9 13,7 4,2 0,4 2,8 2017 6,3 3,7 5,2 9,9 14,4 19,1 19,8 21,5 16,1 7,6 2,7 1,8 Середня 5,4 3,1 2,2 10,1 16,3 19,5 21,4 20,5 14,6 7,1 3,5 1,5 Рис. 1. Зміни середньомісячної температури повітря (1960—2017 рр.): 1 — середньомісячна температура; 2 — лі нія тренду для середньомісячної температури Fig. 1. Changes of average annual temperature of air (1960—2017): 1 — an average annual temperature; 2 — a line of trend foran average annual temperature T em pe ra tu re o f a ir , C ° Years 9 8 7 6 5 4 3 2 y = 0,0365x + 6,5327 R2 = 0,3257 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2015 2 1 ° С 2 1 32 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко коефіцієнт достовірності апроксимації (R2 = = 0,3368) лінія тренду корисна тим, що чіткі ше, ніж крива графіка, відображує загальну тенденцію напрямку динаміки теплового ре жиму, тоді як крива графіка — фактичні зміни середньорічної температури повітря по роках. Так, у 1960—1969 рр. діапазон зміни темпера тур повітря становив 5,7—8,4 °С, а у 2008— 2017 рр. — 7,1—9,4 °С. Зіставлення температури повітря двох де ся тирічних періодів (1960—1969 та 2008— 2017 рр.) протягом кожного із сезонів року (табл. 1) виявило, що всі зимові місяці були теплішими: найбільше потепління характерне для лютого (на 3,2 °С) , найменше — для груд ня (на 1,9 °С). У весняний період у цілому під вищення середньомісячної температури ста новило 2,4 °С. Найменше підвищення зафік соване у травні — на 1,2 °С. У квітні середньо добова температура підвищилась на 2,1 °С. Найбільше потепління спостерігали у берез ні — на 3,9 °С, при цьому від’ємні значення змінилися на додатні (рис. 2). Літній період 2008—2017 рр. порівняно з таким 1960—1969 рр. став теплішим на 1,6 °С. Найтеплішим був серпень — на 2,0 °С, тоді як середньодобова температура липня збільшилась на 1,7 °С, червня — на 1,1 °С. Осінні місяці в цілому були теплішими на 0,7 °С, середньодобова температура листопада збільшилася на 1,5 °С, вересня — на 1,2 °С, жовтня — знизилася на 0,6 °С. Таким чином, за останні 10 років на Черні гівщині відбулися зміни річної температури повітря в бік потепління: середньорічна тем пература повітря підвищилась на 1,8 °С, взим ку — на 2,7 °С, навесні — на 2,4 °С, влітку — на 1,6 °С, восени — на 0,7 °С. Найбільше поте пління характерне для березня — на 3,9 °С. Підвищення температури повітря призвело до більш раннього початку цвітіння, зокрема в умовах дендропарку «Тростянець» на 2 (Aescu lus hip pocastanum L. і Syringa vulgaris L.) — 15 (Catalpa bignonioides та Corylus avellana L.) днів (табл. 2). У 50 % видів прискорення початку цвітіння становило 6—10 днів. У табл. 2 наведено коефіцієнти варіації дат початку цвітіння, розраховані за стандартною формулою [1] і модифікованою [4]. З ураху ванням того, що коефіцієнт варіації є функ цією стандартного відхилення, передбачаєть ся тісний прямо пропорційний зв’язок між Рис. 2. Зміни середньомісячної температури повітря у березні: 1 — середньомісячна температура; 2 — лінія тренду для середньомісячної температури Fig. 2. Changes of average monthly temperature of air in March: 1 — an average monthly temperature; 2 — a line of trend foran average monthly temperature T em pe ra tu re o f a ir , C ° Years 5 4 3 2 1 0 –1 –2 –3 –4 –5 –6 –7 –8 y = 0,0751x – 1,7563 R2 = 0,1822 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2015 2 1 ° С 33ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині їх величинами. Однак візуальне порівняння показує, що величини, розраховані за стан дартною формулою, не завжди однозначно порівнювані. Так, значенню � 5,04 відповідає значення CV 18,32 % (для Sambucus racemosa), а значенню � 4,06 — значення CV 54,16 % (для Ligustrum vulgare). В цілому для сукуп ності досліджуваних видів коефіцієнт коре ляції між величинами стандартного відхилен ня і коефіцієнта варіації, розрахованого з ви користанням стандартної формули, становить 0,479, а із застосуванням модифікованої — 0,994. Виявлено значну розбіжність у датах почат ку цвітіння видів в окремі роки, але загальний порядок цвітіння у більшості видів зберігався (табл. 2). Серед досліджених видів найраніше зацвітають Аcer saccharinum, Cornus mas, A. ne gundo, A. platanoides. Дата початку цвітіння у них сильно варіює (СV — 37,2 %). Так, у Corylus avellana найраніша дата початку цвітіння — 02.03.2008 p. i 02.03.2016 p., найпізніша — 10.04.2013 р. Найменший коефіцієнт варію вання початку цвітіння (18,8 %) — у Syringa vulgaris: найраніше зацвітання — 04.05.2016 р., найпізніше — 15.05.2011 р. Таблиця 2. Середньорічні дати початку цвітіння деревних рослин в умовах дендропарку «Тростянець» НАН України Table 2. Average annual dates of beginning of flowering of woody plants in conditions of dendropark Trostjnets of the NAS of Ukraine Вид 1960—1969 рр. 2008—2017 рр. Відхилення строку початку цвітіння, доба Середня дата початку цвітіння Середня дата початку цвітіння � CV [4] CV [1] Corylus avellana L. 07.04 23.03 ± 13 15,34 39,17 67,89 15 Аcer saccharinum L. 13.04 08.04 ± 6 7,36 27,12 19,41 5 Cornus mas L. 16.04 11.04 ± 6 7,30 27,01 17,41 5 Forsythia giraldiana Lingelsh 24.04 10.04 ± 6 7,55 27,48 18,37 14 Acer negundo L. 24.04 14.04 ± 6 6,80 26,07 47,85 10 Acer platanoides L. 28.04 19.04 ± 6 6,70 25,89 34,55 9 Buxus sempervirens L. 05.05 27.04 ± 4 5,41 23,26 19,9 8 Sambucus racemosa L. 05.05 28.04 ± 4 5,04 22,45 18,32 7 Chaenomeles maulei (Mast.) C.K. Schneid. 07.05 28.04 ± 4 5,04 22,45 18,25 9 Cercis canadensis L. 10.05 05.05 ± 4 4,32 20,77 12,26 5 Aesculus hippocastanum L. 10.05 08.05 ± 3 3,78 19,45 47,90 2 Syringa vulgaris L. 11.05 09.05 ± 3 3,53 18,79 37,95 2 Lonicera tatarica L. 19.05 10.05 ± 3 3,81 19,51 40,08 9 Acer tataricum L. 24.05 19.05 ± 4 4,26 20,65 22,21 5 Padus serotina (Ehrh.) Agardh. 27.05 19.05 ± 4 4,15 20,37 21,72 8 Robinia pseudoacacia L. 30.05 22.05 ± 4 4,60 21,45 21,40 8 Rosa rugosa Thunb. 31.05 23.05 ± 3 4,03 20,07 17,72 8 Ptelea trifoliatа L. 07.06 01.06 ± 4 4,48 21,17 14,05 6 Amorpha fruticosa L. 10.06 01.06 ± 4 4,57 21,38 14,28 9 Ligustrum vulgare L. 18.06 08.06 ± 3 4,06 20,15 54,16 10 Rhus typhyna L. 22.06 17.06 ± 4 4,85 22,02 29,29 5 Tilia cordata Mill. 24.06 11.06 ± 4 4,25 20,61 37,26 13 Spiraea japonica L. 28.06 16.06 ± 5 5,22 22,85 33,46 12 Catalpa bignonioides Walt. 03.07 18.06 ± 4 4,70 21,68 26,28 15 П р и м і т к а: � — середньоквадратичне відхилення; СV — коефіцієнт варіювання. N o t e: � — standard deviation; СV — a coefficient of varying. 34 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко Таблиця 3. Сума ефективних температур залежно від способу її розрахунку Table 3. A sum of effective temperatures is depending of the method of her calculation Вид Серед ня дата початку цвітіння Статистичні показники M � CV Варіанти розрахунку суми ефективних температур 1 2 3 1 2 3 1 2 3 Аcer saccharinum L. 07.04 94,0 ± 9,1 34,0 ± 1,3 46,0 ± 1,6 28,71 4,26 4,97 30,46 12,62 10,90 Cornus mas L. 11.04 144,0 ± 3,5 53,0 ± 1,7 65,0 ± 1,3 11,03 5,44 4,12 7,67 10,26 6,38 Acer negundo L. 15.04 172,0 ± 3,2 68,0 ± 1,3 81,0 ± 0,8 10,13 3,99 2,43 5,88 5,83 3,00 Acer platanoides L. 19.04 222,0 ± 3,4 96,0 ± 2,2 110,0 ± 1,3 10,74 7,01 4,04 4,83 7,29 3,67 Buxus sempervirens L. 27.04 322,0 ± 4,9 157,0 ± 3,1 171,0 ± 1,8 15,32 9,91 5,58 4,75 6,30 3,26 Chaenomeles maulei (Mast)C.K. Schneid. 28.04 329,0 ± 5,7 162,0 ± 2,8 174,0 ± 2,0 17,86 8,77 6,17 5,43 5,42 3,54 Sambucus racemosa L. 28.04 330,0 ± 6,2 161,0 ± 3,7 174,0 ± 2,5 19,60 11,57 7,88 5,93 7,21 4,54 Cercis canadensis L. 05.05 435,0 ± 6,9 229,0 ± 3,4 241,0 ± 2,1 21,71 10,75 6,50 4,99 4,71 2,70 Aesculus hippocastanum L. 08.05 472,0 ± 9,4 253,0 ± 2,8 266,0 ± 2,2 29,71 8,83 6,97 6,29 3,49 2,62 Ligustrum vulgare L. 08.05 1009,0 ± 15,9 631,0 ± 4,4 645,0 ± 2,9 50,22 13,77 9,15 4,98 2,18 1,42 Syringa vulgaris L. 09.05 491,0 ± 8,1 266,0 ± 3,5 279,0 ± 2,5 25,51 11,20 7,92 5,19 4,21 2,84 Lonicera tatarica L. 10.05 495,0 ± 8,0 268,0 ± 3,4 281,0 ± 2,5 25,40 10,88 8,14 5,13 4,06 2,90 Padus serotina (Ehrh.) Agardh. 19.05 649,0 ± 7,7 374,0 ± 5,0 389,0 ± 3,9 24,41 15,64 12,25 3,76 4,18 3,15 Robinia pseudoacacia L. 22.05 692,0 ± 15,8 403,0 ± 6,1 415,0 ± 5,0 49,99 19,14 15,71 7,22 4,75 3,79 Rosa rugosa Thunb. 23.05 722,0 ± 10,3 426,0 ± 4,7 440,0 ± 3,5 32,46 14,86 11,00 4,50 3,49 2,50 Ptelea trifoliata L. 31.05 883,0 ± 9,0 536,0 ± 4,9 551,0 ± 3,7 28,44 15,58 11,68 3,22 2,91 2,12 Amorpha fruticosa L. 01.06 875,0 ± 10,3 539,0 ± 3,8 552,0 ± 3,0 32,50 11,96 9,42 3,71 2,22 1,71 Tilia cordata Mill. 11.06 1067,0 ± 11,0 688,0 ± 4,2 695,0 ± 3,3 34,92 13,34 10,54 3,27 1,94 1,52 Spiraea japonica L. 16.06 1162,0 ± 14,0 754,0 ± 6,7 768,0 ± 6,3 41,96 20,24 18,89 3,61 2,68 2,46 Rhus typhyna L. 17.06 1187,0 ± 8,6 768,0 ± 4,7 781,0 ± 3,5 25,66 14,17 10,49 2,16 1,84 1,34 Catalpa bignonioides alt. 18.06 1205,0 ± 11,6 788,0 ± 5,2 802,0 ± 3,7 34,85 15,62 11,02 2,89 1,98 1,37 П р и м і т к а: М — cереднє значення дати початку цвітіння; — середньоквадратичне відхилення; СV — коефі цієнт варіювання; 1 — +5 °С і вище; 2 — вище +5 °С мінус 5; 3 — плавна математична функція. N o t e s: M — a average value of date of the beginning of flowering; — standard deviation; СV — a coefficient of varying; 1 — +5 °С and higher; 2 — higher 5 °С –5; 3 — a smooth mathematical function. У табл. 3 наведено результати зіставлення трьох варіантів розрахунку суми ефективних температур. Критерієм оцінки було порівнян ня коефіцієнтів варіювання суми ефективних температур по роках у межах досліджуваного періоду. Оптимальним варіантом вважали та кий, який забезпечує найменше значення цього статистичного показника. Для всіх до сліджених видів найменша величина СV була одержана при використанні плавної матема тичної функції. При дослідженні впливу температури повіт ря на строки зацвітання рослин визначали роль окремих місяців року, який передував фенодаті початку цвітіння. Відомо, що цвітін ня Alnus inсana (L.) Moench та Corylus avellana настає після нетривалого (протягом декількох днів) впливу на них ефективних температур [6, 13], а для інших видів потрібне тривале та інтенсивне тепло. Який саме місяць впливав на дату початку цвітіння виду визначали, по рівнюючи коефіцієнти кореляції між сумами 35ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині ефективних температур в окремі місяці та їх спо лученнями і датами початку цвітіння (табл. 4). Розрахунки провели для трьох видів: зі строком цвітіння у квітні (Аcer saccharinum), травні (Aesculus hippocastanum) і червні (Tilia cordata). Аналіз одержаних результатів виявив наявність тісного обернено пропорційного зв’язку між зазначеними показниками. Біль шу величину коефіцієнта кореляції одержали при розрахунку суми ефективних температур за допомогою стандартної формули (> +5 °С –5) та плавної математичної функції. Для Аcer saccharinum на дату початку цвітіння більшою мірою впливав тепловий режим березня. Таблиця 4. Вплив температури повітря окремих місяців на строки зацвітання деревних рослин Table 4. Influence of air temperature of some monthes on terms of the beginning of flowering of woody plants Місяць Спосіб розрахунку суми ефективних температур 1 2 3 4 r m r t r r m r t r r m r t r r m r t r Аcer saccharinum L. Березень –0,861 0,082 10 –0,880 0,071 12 –0,856 0,085 10 –0,858 0,084 10 Лютий –0,356 0,276 1,3* –0,560 0,217 2,6* –0,336 0,281 1,2* –0,584 0,209 2,8* Лютий + березень –0,873 0,075 12 –0,896 0,062 15 –0,861 0,082 11 –0,864 0,080 11 Січень + лютий + + березень –0,869 0,077 11 –0,889 0,066 13 –0,857 0,084 10 –0,851 0,087 10 Aesculus hippocastanum L. Квітень –0,890 0,066 13 –0,883 0,070 13 –0,811 0,108 7 –0,869 0,077 11 Березень –0,345 0,279 1,2* –0,327 0,283 1,2* –0,293 0,289 1,0* –0,308 0,287 1,1* Квітень + березень –0,923 0,047 20 –0,898 0,061 15 –0,746 0,140 5 –0,684 0,168 4 Квітень + березень + + лютий –0,919 0,049 19 –0,892 0,065 14 –0,730 0,148 5 –0,655 0,181 3,6 Квітень + березень + + лютий + січень –0,919 0,049 19 –0,888 0,067 13 –0,728 0,149 5 –0,655 0,181 3,6 Tilia cordata Mill. Травень –0,879 0,072 12 –0,877 0,073 12 –0,876 0,074 12 –0,874 0,075 12 Квітень –0,293 0,289 1,0* –0,242 0,298 0,8* –0,163 0,308 0,5* –0,164 0,308 0,5* березень –0,178 0,306 0,6* –0,089 0,314 0,3* 0,103 0,313 0,3* 0,158 0,309 0,5* Травень + квітень –0,913 0,053 17 –0,911 0,054 17 –0,851 0,087 10 –0,896 0,062 14 Травень + квітень + + березень –0,960 0,025 39 –0,960 0,025 39 –0,825 0,101 8 –0,782 0,123 6 Травень + квітень + + березень + лютий –0,958 0,026 37 –0,957 0,027 36 –0,779 0,124 6 –0,684 0,168 4 Травень + квітень + + березень + лютий + + січень –0,959 0,026 38 –0,957 0,026 35 –0,786 0,121 7 –0,684 0,l68 4 П р и м і т к а: r — коефіцієнт кореляції; m r — основна похибка коефіцієнта кореляції; t r — показник достовір ності коефіцієнта кореляції; 1 — вище +5 °С –5; 2 — плавна математична функція; 3 — +5 °С і вище; 4 — сума додатних температур; — коефіцієнт кореляції недостовірний. N o t e: r — a coefficient of correlation; m r — a basic error of coefficient of correlation; t r — an index of authenticity of coefficient of correlation; 1 — higher +5 ° С –5; 2 — a smooth mathematical function; 3 — +5 °С and higher; 4 — a sum of positive temperatures; — the coefficient of correlationis unreliable. 36 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко Вплив додатних температур лютого був малим, а додатних температур січня — баластним і врахування їх, якщо порівнювати варіанти лютий + березень і січень + лютий + березень, дещо зменшувало величину коефі цієнта коре ляції. На строки зацвітання Aesculus hippocasta num найбільшою мірою впливала температура квітня, а Tilia cordata — температура травня. Отже, визначальним для трьох досліджених видів є місяць, який безпосередньо передує місяцю цвітіння виду. Однак, на підставі наяв ності кореляційного зв’язку між температур ними показниками окремих місяців та їх спо лученнями і датами початку цвітіння можна дійти висновку, що формування суми ефектив них температур відбувається з початку року. Висновки 1. За останні 10 років на Чернігівщині відбу лися зміни річної температури повітря в бік потепління: середньорічна температура повіт ря підвищилася на 1,8 °С, взимку — на 2,7 °С, навесні — на 2,4 °С, влітку — на 1,6 °С, восени — на 0,7 °С. Найбільше потепління характерне для березня — на 3,9 °С. 2. Підвищення температури повітря зумо вило більш ранній початок цвітіння (в умовах дендропарку «Тростянець» — на 2—15 діб). 3. Спостерігається значна розбіжність у да тах початку цвітіння видів в окремі роки, але загальний порядок цвітіння у більшості видів зберігається. 4. Оптимальним способом розрахунку ефек тивних температур є плавна математична функ ція. Цей спосіб забезпечував найменше зна чення коефіцієнта варіювання суми ефектив них температур по роках в межах досліджува ного періоду. 5. Виявлено тісний обернено пропорційний зв’язок між сумами ефективних температур в окремі місяці та їх сполученнями і датами по чатку цвітння. Формування суми ефективних температур, необхідних для початку цвітіння виду, відбувається з початку року. Найбільшу величину коефіцієнта кореляції виявлено у місяць, який безпосередньо передує місяцю цвітіння виду. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Дворецкий М.Л. Пособие по вариационной стати стике / М.Л. Дворецкий. — М.: Лесн. промсть 1971. — 104 с. 2. Жоголева В.Г. Влияние температуры на сроки за цветания некоторых сортов сирени / В.Г. Жоголе ва, Л.М. Шиман // Бюл. ГБС АН СССР. — 1963. — Вып. 49. — С. 47—49. 3. Зайцев Г.Н. Фенология древесных растений / Г.Н. Зайцев. — М.: Наука, 1981. — 120 с. 4. Ивлев В.И. О статистической обработке феноло гических дат в ботанических исследованиях / В.И. Ивлев // Известия НАН Республики Казах стан. Сер. биологическая и медицинская. — 2014. — № 1. — С. 44—47. 5. Кондратенко Т.Є. Фенологія яблуні (Malus dome stica Borkh.) на Київщині в умовах зміни клімату / Т.Є. Кондратенко, П.В. Кондратенко // Рослин ництво. — 2015. — № 1—2. — С. 49—53. 6. Косенко І.С. Ліщини в Україні / За ред. проф. М.А. Кохна. — К.: Академперіодика, 2002. — 266 с. 7. Мисник Г.Е. Сроки и характер цветения деревьев и кустарников / Г.Е. Мисник. — К.: Наук. думка, 1976. — 392 с. 8. Монитор расцветания как развитие проекта «Флора ДВРЗ». — [Електронний ресурс]. — 2016. — Режим доступу: http://lisky.org.ua/site/news2299.shtml. 9. Олексійченко Н.О. Залежність початку цвітіння гар ноквітучих кущів від кліматичних змін у районі міста Києва / Н.О. Олексійченко, Н.Ю. Бреус // Наук. пр. Лісівничої академії наук України. — Львів: РВВ НЛТУ України, 2013. — Вип. 11. — С. 126—129. 10. Парниковий ефект і зміни клімату в Україні: оцінка та наслідки / В.І. Лялько, О.І. Сахаць кий, М.І. Кульбіда [та ін.]. — К.: Наук. думка, 2015. — 284 с. 11. Плотникова Л.С. Методика фенологических наблюдений за интродуцированными древес ными растениями / Л.С. Плотникова // Мето дика фенологических наблюдений в ботаниче ских садах СССР. — М.: ГБС АН СССР, 1972. — С. 40—46. 12. Практикум по агрометеорологии: учеб. / В.А. Сен ников [и др.]. — М. : Колос, 2006. — 215 с. 13. Шиголев А.А. Сезонное развитие природы Евро пейской части СССР / А.А. Шиголев, А.П. Шима нюк. — Гос. издво географ. литры, 1949. — 240 с. 14. Poldervaart G. Climate change intluencevariety choice and fruit quality // European Fruitgrowers Magazine. — 2011. — N 6. — Р. 16—18. Рекомендував Ю.О. Клименко Надійшла 30.04.2018 37ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині REFERENCES 1. Dvoretskiy, M.L. (1971), Posobie po variatsionnoy sta tistike [ Manual on variation statistics]. Moscow: Les naya promyishlennost, 104 p. 2. Zhogoleva, V.G. and Shiman, L.M. (1963), Vliyanie temperaturyi na sroki zatsvetaniya nekotoryih sortov sireni [Influence of temperature on the terms of efflo rescing of some sorts of lilac]. Byul. Gl. botan. sada AN SSR [Bulletin of Main Botanical Garden of the USSR], vyp. 49, pp. 47—49. 3. Zaytsev, G.N. (1981), Fenologiya drevesnyih rasteniy [Phenology of arboreal plants]. Moskow: Nauka, 120 p. 4. Ivlev, V.I. (2014), O statisticheskoy obrabotke feno logicheskih dat v botanicheskih issledovaniyah [About statistical treatment of phenological DATS in botani calresearches]. Izvestiya NAN Respubliki Kazahstan [News of the National Scademy of Sciences of Repub lic of Kazakhstan]. Seriya biologicheskaya i meditsin skaya, N 1, pp. 44—47. 5. Kondratenko, T.E. and Kondratenko, P.V. (2015), Fe nologiya yabluni (Malus domestica Borkh.) na Kiyivs chini v umovah zmini klimatu [Phenologi of apple tree (Malus domestica Borkh.) is on Kyivshchyna in conditions of change of climate]. Roslinnitstvo [Plant grower], N 12, pp. 49—53. 6. Kosenko I.S. (2002), Lischini v Ukrayini [Hazel in Ukraine]. Kyiv: Akademperiodika, 266 p. 7. Misnik, G.E. (1976), Sroki i harakter tsveteniya dere vev i kustarnikov [Terms and character of flowering of treesand bushes]. Kyiv: Naukova dumka, 392 p. 8. Monitor rastsvetaniya kak razvitie proekta «Flora DVRZ» [Monitor of blossoming as development of project “Flora DVRZ”]. Moda access: http:// lisky.org.ua/ site/news 2299.shtml. 9. Oleksiychenko, N.O. and Breus, N.Yu. (2013), Za lezhnist pochatku tsvitinnya garno kvituchih kuschiv vid klimatichnih zmin u rayoni mista Kieva [Depend ence of beginning of flowering beautifully of flowering bushes is on climatic changes in the borough of Kyiv]. Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini [Scientific works of Forest of academy of sciences of Ukraine]. Lviv: RVV NLTU Ukrayini, vyp. 11, pp. 126—129. 10. Lyalko, V.I., Sahatskiy, O.I., Kulbida, M.I. ta in. (2015), Parnikoviy efekt i zmini klimatu v Ukrayini: otsinka ta naslidki [Hotbed effect and changes of climate in Ukraine: estimationand consequences]. Kyiv: Naukova dumka, 284 p. 11. Plotnikova, L.S. (1972), Metodika fenologicheskih na blyudeniy za introdutsirovannyimi drevesnyimi ras teniyami [Methodology of the phenological watching introduction arboreal plants]. Metodika fenologiches kih nablyudeniy v botanicheskih sadah SSSR [Metho dology of phenological supervisions is in the botanical gardens of the USSR]. Sbornik statey [Collection of reasons]. Moscow: GBS AN SSSR, pp. 40—46. 12. Sennikov, V.A. i dr. (2006), Praktikum po agrometeo rologii [Practical work on agricultural meteorology] ucheb.[ Textbook]. Moskow: Kolos, 215 p. 13. Shigolev, A.A. and Shimanyuk, A.P. (1949), Sezonnoe razvitie prirodyi Evropeyskoy chasti SSSR [Seasonal development of nature of European part of the USSR]. Gos. izdvo geograf. litryi, 240 p. Recommended by Yu.O. Klymenko Received 30.04.2018 В.А. Медведев, А.А. Ильенко Государственный дендрологический парк «Тростянец» НАН Украины, Украина, Черниговская обл., Ичнянский рн, с. Тростянец ЗАВИСИМОСТЬ СРОКОВ НАЧАЛА ЦВЕТЕНИЯ ДРЕВЕСНЫХ РАСТЕНИЙ ОТ ИЗМЕНЕНИЙ КЛИМАТИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ НА ЧЕРНИГОВЩИНЕ Цель — выявить направление смещения сроков нача ла цветения древесных видов в условиях дендропарка «Тростянец» НАН Украины под влиянием изменений климатических условий 2008—2017 гг. по сравнению с 1960—1969 гг.; провести сравнительный анализ спо собов расчета суммы эффективных температур и оп ределить влияние отдельных зимневе сен них меся цев на даты начала цветения видов. Материал и методы. Объект исследований — три группы видов древесных растений с началом цвете ния в марте — апреле, мае и июне. Для анализа тепло вого режима исследуемых периодов использовали данные Прилукской метеорологической станции. Дан ные об рабатывали с помощью компьютерной про граммы Excel. Наблюдение за фенологическими фа зами развития древесных растений в 2008—2017 гг. проводили по методике Л.С. Плотниковой (1972). Статистическая обработка данных фенологических наблюдений осуществлена по методике Г.Н. Зайцева (1981) в модификации В.И. Ивлева (2014). Результаты. Установлено, что за последние 10 лет на Черниговщине произошли изменения годовой температуры воздуха в сторону потепления: средне годовая температура воздуха повысилась на 1,8 °С, зи мой — на 2,7 °С, весной — на 2,4 °С, летом — на 1,6 °С, осенью — на 0,7 °С. Наибольшее потепление харак терно для марта — на 3,9 °С. Повышение температуры воздуха привело к более раннему цветению (в услови ях дендропарка «Тростянец» — на 2—15 суток по сравнению с 1960—1969 гг.). Оптимальным способом расчета суммы эффективных температур является плавная математическая функция. Выявлена тесная 38 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко обратно пропорциональная связь между суммами эф фективных температур в отдельные месяцы и их со четаниями и фенодатами начала цветения древесных видов. Выводы. Формирование суммы эффективных тем ператур, необходимых для начала цветения вида, про исходит с начала года. Наибольшее влияние оказывает месяц, предшествующий месяцу цветения ви да. Ключевые слова: изменения климата, древесные рас тения, начало цветения, смещение даты начала цве тения. V.A. Medvedev, O.O. Iljenko The State Dendrological Park Trostjanets, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Chernigov Region, Ichnjansky District, village Trostjanets DEPENDENCE OF PHENODATE OF THE BEGINNING OF FLOWERING OF TREE PLANTS FROM CHANGES OF CLIMATIC CONDITIONS OF CHERNIHIV REGION Objective — to reveal the direction of the shift in the timing of the beginning of flowering of tree species in the con ditions of the dendropark under the influence of changes in climatic conditions in the period 2008—2017 vs 1960— 1969 as well as to conduct a comparative analysis of differ ent methods of selecting of temperature indexes during recalculating of positive temperatures into effective ones and to determine the effect of individual winterspring months on the phenodata of the onset of the flowering of the species. Material and methods. The subject of the researches — three groups of species of woody plants that differ in terms of flowering: with the beginning of flowering in March — April, May and June. To characterize the thermal regime of the periods studied were used the air temperature pa rameters of Prilukskoy meteorological station. Data pro cessing was carried out using the computer program “Ex cel”. Observation of the phenological phases of develop ment of woody plants in the period 2008—2017 were conducted as per method of L.S. Plotnikova (1972). The statistical data processing of these phenological observa tions was carried out according to the method of G.N. Zai tsev (1981) in the modification of V.I. Ivlev (2014). Results. The conducted researches established that over the past 10 years in Chernigov region the annual air tem perature has changed towards warming: the average annual air temperature increased by 1.8 °C, in winter — by 2.7 °C, in spring — by 2.4 °C, in summer — by 1, 6 °C, in au tumn — by 0.7 °C. The greatest warming was observed in March — by 3.9 °C. The increasing in air temperature leads to the movement of the beginning of flowering in the direction of acceleration, which in the dendropark condi tions varies within 2—15 days. The optimal option for re calculation of positive temperatures into effective ones is the formation of the sum of effective temperatures by a smooth mathematical function. A close inverse correlation was found between the sums of the effective temperatures in some months and their combinations and the pheno data of the beginning of the flowering of tree species. Conclusions. An analysis of the results shows that the formation of the sum of the effective temperatures neces sary for the blooming of the species occurs from the begin ning of the year. The greatest influence is manifested in the month preceding the month of flowering of the species. Key words: climate change, tree plants, the beginning of flowering, the shift of the phenodata of the beginning of flowering.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:38:44Z
publishDate	2018
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/a9/3d63d5907b76e1947761f902809fd1a9.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-102019-11-11T08:15:25Z Dependence of phenodate of the beginning of flowering of tree plants from changes of climatic conditions of Chernihiv region Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині Medvedev, V.A. Iljenko, O.O. Objective – to reveal the direction of the shift in the timing of the beginning of flowering of tree species in the conditions of the dendropark under the influence of changes in climatic conditions in the period 2008–2017 vs 1960–1969 as well as to conduct a comparative analysis of different methods of selecting of temperature indexes during recalculating of positive temperatures into effective ones and to determine the effect of individual winterspring months on the phenodata of the onset of the flowering of the species. Material and methods. The subject of the researches – three groups of species of woody plants that differ in terms of flowering: with the beginning of flowering in March–April, May and June. To characterize the thermal regime of the periods studied were used the air temperature parameters of Prilukskoy meteorological station. Data processing was carried out using the computer program “Excel”. Observation of the phenological phases of development of woody plants in the period 2008–2017 were conducted as per method of L.S. Plotnikova (1972). The statistical data processing of these phenological observations was carried out according to the method of G.N. Zaitsev (1981) in the modification of V.I. Ivlev (2014). Results. The conducted researches established that over the past 10 years in Chernigov region the annual air temperature has changed towards warming: the average annual air temperature increased by 1.8 °C, in winter – by 2.7 °C, in spring – by 2.4 °C, in summer – by 1, 6 °C, in autumn – by 0.7 °C. The greatest warming was observed in March – by 3.9 °C. The increasing in air temperature leads to the movement of the beginning of flowering in the direction of acceleration, which in the dendropark conditions varies within 2–15 days. The optimal option for recalculation of positive temperatures into effective ones is the formation of the sum of effective temperatures by a smooth mathematical function. A close inverse correlation was found between the sums of the effective temperatures in some months and their combinations and the phenodata of the beginning of the flowering of tree species. Conclusions. An analysis of the results shows that the formation of the sum of the effective temperatures necessary for the blooming of the species occurs from the beginning of the year. The greatest influence is manifested in the month preceding the month of flowering of the species. Мета – виявити напрям зміщення строків початку цвітіння деревних видів в умовах дендропарку “Тростянець” НАН України під впливом змін кліматичних умов у 2008–2017рр. порівняно із 1960–1969рр.; провести порівняльний аналіз способів розрахунку суми ефективних температур та визначити вплив кліматичних умов окремих зимово-весняних місяців на дати початку цвітіння видів. Матеріал та методи. Об’єкт досліджень – три групи видів деревних рослин: з початком цвітіння у березні – квітні, травні та червні. Для аналізу теплового режиму досліджуваних періодів використано дані Прилукської метеорологічної станції. Дані обробляли за допомогою комп’ютерної програми Excel. Спостереження за фенологічними фазами розвитку деревних рослин у 2008–2017рр. проведено за методикою Л.С. Плотнікової (1972). Статистичну обробку даних фенологічних спостережень здійснено за методикою Г.М. Зайцева (1981) у модифікації В.І. Івлєва (2014). Результати. Установлено, що за останні 10 років на Чернігівщині відбулися зміни річної температури повітря в бік потепління: середньорічна температура повітря підвищилась на 1,8 °С, взимку – на 2,7 °С, навесні – на 2,4 °С, влітку – на 1,6 °С і восени – на 0,7 °С. Найбільше потепління характерне для березня — на 3,9 °С. Підвищення температури повітря призвело до більш раннього початку цвітіння (в умовах дендропарку – на 2–15 діб порівняно з 1960–1969 рр.). Оптимальним способом розрахунку суми ефективних температур є плавна математична функція. Виявлено тісний обернено пропорційний кореляційний зв’язок між сумами ефективних температур в окремі місяці та їх сполученнями і датами початку цвітіння деревних видів. Висновки. Формування суми ефективних температур, необхідних для початку цвітіння виду, відбувається з початку року. Найбільший вплив чинить місяць, який безпосередньо передує місяцю цвітіння виду. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/10 10.5281/zenodo.2277654 Plant Introduction; Vol 79 (2018); 29-38 Інтродукція Рослин; Том 79 (2018); 29-38 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377680 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/10/6 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Medvedev, V.A. Iljenko, O.O. Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині
title	Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині
title_alt	Dependence of phenodate of the beginning of flowering of tree plants from changes of climatic conditions of Chernihiv region
title_full	Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині
title_fullStr	Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині
title_full_unstemmed	Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині
title_short	Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині
title_sort	залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на чернігівщині
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/10
work_keys_str_mv	AT medvedevva dependenceofphenodateofthebeginningoffloweringoftreeplantsfromchangesofclimaticconditionsofchernihivregion AT iljenkooo dependenceofphenodateofthebeginningoffloweringoftreeplantsfromchangesofclimaticconditionsofchernihivregion AT medvedevva zaležnístʹstrokívpočatkucvítínnâderevnihroslinvídzmínklímatičnihumovnačernígívŝiní AT iljenkooo zaležnístʹstrokívpočatkucvítínnâderevnihroslinvídzmínklímatičnihumovnačernígívŝiní

Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині

Репозитарії

Схожі ресурси