Розвиток і життєвість ценопопуляцій домінуючих деревних видів в умовах дендропарку “Тростянець”

In the article were described and revealed the results of long-term examinations of dynamics of number and age structure of populations of 14 dominant species of park dendrocenosis as well as the comparative quantitative assessment of the degree of their dynamics and the intensity and direction of d...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2004
Hauptverfasser:	Ilyenko, O.O., Medvedev, V.A.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1003
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860124576341557248
author	Ilyenko, O.O. Medvedev, V.A.
author_facet	Ilyenko, O.O. Medvedev, V.A.
author_sort	Ilyenko, O.O.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-03T21:05:01Z
description	In the article were described and revealed the results of long-term examinations of dynamics of number and age structure of populations of 14 dominant species of park dendrocenosis as well as the comparative quantitative assessment of the degree of their dynamics and the intensity and direction of dynamic processes of examined populations as well. The expediency of carrying out of examinations of park dendrocenosis under populations level is emphasized.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3252508
first_indexed	2025-07-17T12:47:22Z
format	Article
fulltext	УДК 58.006:581.55 0.0. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЕВ Державний дендрологічний парк "Тростянець" НАН України Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Тростянець РОЗВИТОК І ЖИТТЄВІСТЬ ЦЕНОПОПУЛЯЦІЙ ДОМІНУЮЧИХ ДЕРЕВНИХ ВИДІВ В УМОВАХ ДЕНДРОПАРКУ "ТРОСТЯНЕЦЬ" У статті викладено результати багаторічних досліджень динаміки чисельності і вікової структури ценопо- пуляцій 14 домінуючих видів паркового дендроценозу, дано порівняльну кількісну оцінку ступеню їх динаміч ності, виявлено інтенсивність і спрямованість їхньої динаміки. Підкреслюється доцільність проведення дослід жень розвитку дендроценозів старовинних парків на ценопопуляційному рівні. Основною проблемою охорони й опти- мізації паркових ландш афтних комплексів є поступова, а іноді і досить швидка зміна їхніх компонентів. Для старовинних пар ків, які зазнали певних негативних змін та набули нових рис у структурно-функціо нальній організації насаджень під час свого багатоетапного розвитку, ця проблема особ ливо актуальна. Дендроценоз Тростянецького парку сфор мувався під впливом складного комплексу природних і антропогенних факторів. У різні періоди розвитку паркових насаджень змінювалось співвідношення цих факторів та їхня інтенсивність, але, судячи з ниніш нього стану парку, антропогенний фактор не зміг повністю запобігти природному розвитку місцевої дендрофлори, тому час тина паркового ландш аф ту поступово пе ретворилася на лісовий ландш аф т із пере важанням у видовому складі клена гостро листого, в 'яза шорсткого, ясена звичайно го, тополі білої, бузини чорної та деяких інших місцевих порід. Щоб з 'ясувати причини і механізми природних процесів, що відбуваються в штучних рослинних угрупованнях, були проведені системні дослідження парково го дендроценозу на ценопопуляційному рівні. © 0.0. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ, 2004 Флористичне ядро лісового ландш аф ту Тростянецького дендропарку складають деревні види-кодомінанти: A cer platanoi- des L., A. pseudoplatanus L., A. cam pestre L., F raxinus excelsior L., Pinus sylvestris L., Ulm us scabra Mill., Tilia cordata Mill., Be tu la pendula Roth, T huja occidentalis L., Pi- cea abies (L.) Karst., Q uercus robur L., Aes- culus hippocastanum L. Сукупність особин кожного з цих видів, зваж аю чи на їхню високу чисельність та вікову розмаїтість, можна розглядати як ценопопуляції. Прикладне значення ценопопуляційних досліджень у паркознавстві полягає в то му, що вони є біологічною основою для роз робки способів формування стійких і дов говічних паркових фітоценозів та практич них рекомендацій щодо оптимізації парко вих ландшафтів. Н айваж ливіш ими властивостями цено- популяцій є здатність до самопоновлення, чисельність та віковий склад, що зумов лює їхню ж иттєвість у певних еколого- ф ітоценотичних умовах. Динаміку чисельності ценопопуляцій вивчали шляхом безпосереднього підра хунку деревних рослин на всій площі на саджень парку, починаючи з 1960 р. че рез кожні 10-15 років. Віковий склад виз начали шляхом виділення вікових груп відповідно до загальноприйнятої класиф і кації [1]. При цьому не враховувалися ві кові стани, що відповідають латентному і ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 4 71 0.0. Ільєнко, В.А. Медведев Рис.1. Динаміка чисельності та вікової струк тури ценопопуляцій: 1 - Acer platanoides; 2 - P inus sylvestris; 3 - Ul- m us scabra; 4 - B etula verrucosa; 5 - Tilia cor- data; 6 - Q uercus robur; 7 - Larix decidua; 8 - Juglans cinerea; 9 - Aesculus hippocastanum ; 10 — Acer pseudoplatanus; 11 - F raxinus excelsior; ІД — щільність насаджень, кількість особин на 1 га постгенеративному періодам онтогенезу. До слідження вікових станів прегенеративно- го періоду (р- та j -рослин) мали епізодич ний характер. У повному обсязі вивчалася динаміка молодих (дД зрілих (д2), старих (д3) генеративних рослин. Вікові групи ви діляли залеж но від діаметра стовбура на висоті 1,3 м: молоді - 6-20 см, середньо- вікові - 21-50, старі - > 50 см. Рівень ди намічності чисельності та вікової структу ри ценопопуляцій визначали за коефіці єнтами їх варіації за термінами спостере жень, а в тих випадках, коли хід динаміки мав чітко виражений односпрямований ха 72 рактер, цей показник добре узгоджувався з показником середньорічної зміни чисель ності і характеризував темпи цих змін. Характер динаміки загальної чисельно сті ценопопуляції та її вікових груп можна формалізувати так: а(± иЯ аД і а2(± v 2g2 : а ± і':.д3)], де а(± v) - загальна чисельність ценопо пуляції; a t(± ujgj), a2(± v 2gz . a = v ,g3) - чисельність відповідно молодих, зрілих і старих генеративних рослі::-: г - коефіці- єнт варіації загальної чисельн :г: ценопо пуляції за термінами спостережень: v lt v 2, v3 - коефіцієнти варіації чисельн сті від повідних вікових груп; a - вел: і част кової участі ценопопуляці: з загальній чи сельності досліджуваної гру::;: денопопу- ляцій, %; alt а2, а 3 - величина часткової участі відповідних вікових :руд у за гальній чисельності ценоподудлдд. \ ; (+) - односпрямований хара:п :намікн чи сельності у бік її зростанню - - дноспря- мований характер динаміки чисельності у бік її зменшення; (±) — р:.зн спрямований характер динаміки чисельн :т.. коли в різні терміни спостережень - ::елькість то зростає, то зменшуєть:.г Згідно з існуючою к л і: хд-гідією [1], розрізняють три основи л е ш ценопопу ляцій; 1) інвазійна ден л ,:.я. що складається з преге:-:-.— 2) нормальна - здатна д . :д н , злення насінним або вегетативним шляхом. або обома способами; 3) ре ір єсхввз цєнопопу- ляція, що втратила - ::.сь причин здатність до самошдтршмжм як насінним, так і вегетативним ~ 7 Залежно від того. я ж . =оцдко і в якому напрямку змінюєть : г . г-_:: :ть ценопо пуляції, визнана:- ті - :-ч:н:сть до певного типу. Якд_: _ ■ ляція з часом істотно і систем алгао втрачає чисель ність, це означ. т:д віднести до типу регресіїБн:::-. - чдій (табл. 1; рис. 1). Таким ч;г- " _т; длектива зник нення загрожує не -_~ь:-д: малочисленним ISSN 1605-65--' _ : г ■ _ я рослин, 2004, № 4 Розвит ок і ж ит т євіст ь цен опогіуляц ій дом іную чих деревних видів в ум о ва х дендропарку видам, що досягли граничного віку, а й домінуючим на цей момент регресивним ценопопуляціям, якщо вчасно не будуть вжиті заходи для їх відновлення. Причи ною цього явищ а можуть бути як еколого- фітоценотичні умови, що склалися у пев ний період розвитку паркового дендроце- нозу, так і біологічні особливості виду, або обидва ці фактори. Так, наведені в табл. 1 ценопопуляції домінантних видів чітко роз поділяються на нормальні і регресивні за лежно від потреби виду в освітленні. Серед нормальних ценопопуляцій най більш швидко зростає кількість Acer pseu- doplatanus, A. campestre, A. platanoides, Fra- xinus excelsior. Слід зазначити, що темпи збільшення чисельності не корелюють з аб солютною чисельністю цих ценопопуляцій. Так, Acer pseudoplatanus, якому прита манні вдвічі швидші темпи зростання чи сельності, ніж A cer platanoides, має водно час майж е у 20 разів меншу чисельність, ніж останній. Це характерний приклад впливу складного комплексу еколого-фіто- ценотичних і біологічних факторів на рі вень життєвості ценопопуляції: Acer pseu dop la tanus порівняно з A. p latano ides більш теплолюбний і менш тіньовитрива лий, більш вимогливий до ґрунту і вологи, росте повільніше. Серед регресивних ценопопуляцій висо кими темпами зменшення чисельності від різняються Betula pendula, Pinus sylves- tris, Acer negundo, Juglans cinerea, Q uer- cus robur, серед них найбільшу кількість рослин упродовж року втрачає ценопопу- ляція Betula pendula (її чисельність порів няно з 1960 р. зменшилась на 62%). Най важливішими причинами, що зумовлюють високі темпи елімінування берези повислої в умовах розвинутого дендроценозу Трос- тянецького парку є такі: недовговічність, світлолюбність, слабка стійкість проти гни лі, низька схожість насіння (у лісовій під стилці воно майже не проростає), підріст берези з'являється тільки при значній роз рідженості деревостою. Т аблиця 1. Варіювання чисельності ценопопуляцій Ценопопуляцій С ер ед нь ор іч ні з мі ни чи се ль но ст і, % Коефіцієнт варіації, (%) hО '3 S UязЮ Smо ‘3 Оза те рм ін ам и сп ос те ре ж ен ь на ділянках парку 19 60 р. 19 70 р. 19 80 р. 19 95 р. Нормальні: Acer pseudoplatanus + 4,9 40 186 207 182 165 ТВ A. campestre + 2,1 24 133 151 152 147 ТВ A. platanoides + 1,6 20 113 124 110 102 ТВ Fraxinus excelsior + 1,8 20 124 143 138 126 ТВ Aesculus hippocastanum + 1,0 17 179 161 138 140 ТВ Ulmus scabra + 0,8 12 108 110 96 84 ТВ Tilia cordata + 0,2 9 107 106 99 95 ТВ Регресивні: Acer negundo -1 ,3 32 293 239 241 206 СА Betula pendula -2 ,2 31 122 125 130 137 СА Pinus sylvestris -1 ,4 19 190 188 183 181 СА Juglans cinerea -1 ,1 19 128 122 116 126 СА Quercus robur -1 ,0 17 95 94 93 96 СА Populus alba -0 ,5 9 167 143 152 150 СА Larix decidua -0 ,3 6 189 183 180 188 СА Примітка. ТВ — тіньовитривалі; СА — світлолюбні. Розподіл чисельності ценопопуляцій по території парку досить нерівномірний (рис. 2) і зумовлений завданнями компо зиційного характеру. Він значною мірою визначається конкретними еколого-фіто- ценотичними умовами розвитку ценопопу ляції. Так, якщо у ценопопуляції Acer pla tanoides чисельність понад 100 особин трапляється на 42 ділянках, то у ценопо- пуляціях Betula verrucosa та Pinus sylves- tris - відповідно на 0 і 10 ділянках, проте останні мають чисельність до 10 особин відповідно на ЗО та 23, a Acer platanoides - усього лише на 3 ділянках. Найбільш рів номірно поширена на території парку це- нопопуляція Ulm us scabra - на 48 ділян ках парку вона представлена 11-100 осо бинами. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 4 73 0.0. Ільєнко, В.А. Медведев Класи чисельності, кількість особин, шт. Рис. 2. Розподіл класів чисельності ценопопу- ляцій за ділянками парку (1995 p.): 1 - A cer platanoides; 2 - P inus sylvestris; 3 - B etula pendula; 4 - U lm us scabra На темпи динаміки чисельності ценопо- пуляцій значною мірою впливає вік насад жень та спосіб розподілу елементів цено- популяції по території парку. Х арактер ним прикладом такої залеж ності є насад ж ення сосни звичайної та берези повислої, закладені ще за часів І.М. Скоропадського (у 1861 р.) єдиним масивом на площі 22,8 га для створення захисної смуги навколо парку. В міру відпаду сосни і берези, їхнє місце поступово займали інші види і нині на 9 паркових ділянках, що створюють за хисну смугу, нараховується від 19 до 45 видів деревних рослин. Із вихідних видів тут домінує сосна звичайна, а із прибуль ців — клен гостролистий (табл. 2) На жаль, ми маємо змогу прослідкувати динаміку змін чисельності ценопопуляцій 142-річного віку починаючи лише з 1960 р. Аналіз даних табл. 2 показує, що темпи змін чисельності ценопопуляцій у захисній смузі та на решті території парку істотно відрізняються. Так, середньорічний відпад сосни і берези в захисній смузі, де біль шість рослин досягла критичного віку, від бувається інтенсивніше, ніж на решті тери торії парку. Клен гостролистий активніше поширюється на решті території, ніж у з а хисній смузі. Ймовірно, це пояснюється тим, що щільність його в смузі в 2,5 раза вища, ніж на реш ті території. Упродовж останніх 35 років істотні зміни в захисній смузі відбулися і в співвідношенні чисель ності соснової та кленової ценопопуляцій. Якщо в 1960 р. щільність сосни звичайної бу ла значно більшою за кленову, то в 1995 p., навпаки, щільність клена гостролистого ста ла вдвічі більшою за соснову. Зрозуміло, що у міру збільшення чисель ності клена гостролистого в захисній смузі просторовий розподіл його стає рівномірні шим, про що свідчить поступове зменшення коефіцієнта варіації чисельності по ділянках парку. Для повнішої характеристики окремих ценопопуляцій і дендроценозу в цілому та їхнього розвитку і життєвості потрібно ви вчити динаміку їхньої вікової структури. У табл. З наведено дані щодо кількісної ха рактеристики динаміки окремих вікових груп ценопопуляцій: частка вікової групи у загальній чисельності ценопопуляції; се редньорічна зміна чисельності вікової гру пи та коефіцієнт варіації її чисельності. Нижче наведено характеристику окре мих ценопопуляцій, які, враховуючи їх чи сельність та декоративну цінність, є осно вою паркового дендроценозу. Acer platanoides. Найчисленн.іла цено- популяція. Загальна чисельність її за період спостережень істотно збільшилася: з 9870 в 1960 р. до 15 539 оссиг:::-: у 1995 р. Максимум чисельності припадає :-:а 1980 р. У період з 1990 до 1995 р. внаслідок про ведення цільових рубок догляду чисель ність кленової ценопопуляц:: тр :х и змен ш илася за рахунок ч ас т к о в г : видалення gj-рослин. Динаміка віковог: складу харак теризується пропорційним зростанням чи сельності дг~, д2- і д -гр у д рис. 3), що свідчить про високу стабільність вікової структури, яка забезпечується постійним поповненням ценопопуляд:: р-р ;.~инами. Розподіл р-рослин пс . : . •. р :: парку 74 ISSN 1605-6574. Інтр-: сг хц - г 2004, № 4 Розвш пок і ж ит т євіст ь ц ен о п о п уляц ій дом іную чих деревних видів в ум о ва х дендропарку Таблиця 2. Динаміка чисельності ценопопуляцій домінантних видів у захисній смузі парку Роки Цено- популяція с 1960 1970 1980 1995 а ь Vs а ь Vs а Ь Vs a b Vs Захисна смуга Pinus -1 ,3 -2 2 6012 264 52 5110 224 57 4129 181 57 3302 145 56 sylvestris Acer + 1,3 + 20 4600 202 47 6914 303 51 8245 362 42 6752 296 39 platanoides Betula - 1,9 -3 7 956 42 70 817 36 78 558 24 75 319 14 79 pendula Решта території парку Acer platanoides + 1,9 + 22 5270 80 79 7139 109 87 9650 147 80 8787 134 81 Betula pendula -1 ,7 -3 0 2461 38 136 2192 33 136 1870 29 144 989 15 152 Pinus sylvestris -0 ,9 -1 4 2269 35 117 2167 33 125 1918 29 123 1561 24 120 Примітка: а — кількість особин, екз.; Ь — щільність ценопопуляції, особин/га; с — середньорічна зміна чисельності, %; vs — коефіцієнт варіації чисельності по ділянках парку, %; vt — коефіцієнт варіації чисельності по термінах спостережень, %. Т аблиця 3. Варіювання чисельності вікових груп ценопопуляцій паркового дендроценозу Ценопопуляція a Вікові групи 91 92 93 a l с v , a 2 с V, “3 с v t Acer platanoides 33,0 59,1 + 0,9 + 18,6 36,8 + 3,1 + 27,6 4,0 + 8,2 + 46,8 Ulmus scabra 10,8 71,9 + 1,0 + 12,3 25,1 + 0,3 ±9,5 3,0 + 2,9 +31,6 Pinus sylvestris 10,4 1,4 -2 ,4 -70 ,0 75,1 -1 ,3 -22 ,5 23,4 + 3,3 + 26,5 Tilia cordata 6,8 25,4 -1 ,0 ±20,4 63,6 + 0,6 + 12,6 11,0 + 4,4 + 35,2 Betula pendula 2,8 16,8 -0 ,4 ±17,2 55,5 -2 ,1 -40,1 27,6 -1 ,1 ±22,5 Acer pseudoplatanus 1,7 45,8 + 0,6 + 39,3 49,2 + 12,1 + 48,5 4,9 + 11,1 + 69,5 Aesculus hippocastanum 1,6 36,2 + 2,0 + 24,4 51,2 + 0,3 + 5,3 12,5 + 4,2 + 33,2 Quercus robur 1,5 13,3 -2 ,3 -48 ,4 49,6 - о д ±7,1 37,1 + 0,9 ±12,7 Larix decidua 1,4 3,7 -1 ,5 -40 ,2 42,5 -1 ,3 -22 ,4 53,8 + 1,8 + 18,1 Acer campestre 1,1 76,8 + 2,5 + 25,2 22,6 + 1,9 + 22,9 0,6 +5,7 + 57,8 Fraxinus excelsior 1,0 62,0 + 1,4 + 21,1 30,5 + 1,6 + 25,4 7,5 + 8,6 + 57,9 Juglans cinerea 0,7 9,2 -2 ,5 -59 ,5 61,8 -0 ,1 ±18,9 29,0 + 3,1 ±35,2 Acer negundo 0,5 83,8 -1 ,3 ±42,9 16,2 -1 ,1 ±32,7 - - - Populus alba 0,5 4,2 -1 ,4 ±43,8 17,7 -1 ,0 ±16,2 78,1 +0,2 ±5,5 П риміт ка: а - частка ценопопуляції в загальній чисельності паркового дендроценозу, %; a j, a2, a3, - частка відповідних вікових груп у чисельності ценопопуляції, %; с — середньорічна зміна чисельності вікової групи, %; Vt - коефіцієнт варіації чисельності вікової групи, %. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Ne 4 75 0.0. Ільєнко, В.А. Медведев зумовлю ється складом насаджень. Так, середня кількість сходів клена у березово- липовому насадженні на 10 м2 становила 285 особин, у сосновому - 321, у ялиново му - 1 особину. У цілому динаміка чисельності і вікової структури клена гостролистого характери зується такими параметрами: 33а(+20и)[59а1(+19и1д1) : 37а2(+28г>,д2) : : 4а3(+47и3д3)]. На цю ценопопуляцію припадає трети на загальної чисельності рослин паркового дендроценозу. Вона має односпрямований характер зміни чисельності у бік зростан ня середніми темпами, високий відсоток молодняка, чисельність якого постійно й істотно перевищує таку д2- і д3-груп. З цьо го можна зробити висновок, що ценопопу- ляція Acer platanoides є молодою, нор мальною, повночленною, з високим рівнем динамічності чисельності, зі стабільною ві ковою структурою і високим рівнем ж и т тєвості. Є всі підстави класифікувати її як ценопопуляцію-едифікатор. Однак досить високі темпи росту чисельності д3-групи і помітний спад загальної чисельності ос таннім часом можуть свідчити про те, що у розвитку цієї ценопопуляції, як і у біль шості інших ценопопуляцій паркового ден дроценозу, наступила кульмінація, після чого можливий поступовий спад чисель ності. Якою мірою це відповідає дійсності покаж уть результати наступних інвента ризацій. Firm s sylvestris. На відміну від попе редньої ценопопуляції в умовах дендро парку не відновлюється природним ш ля хом. Сходи гинуть у рік появи, тобто вони не здатні пройти прегенеративний етап і перейти в генеративний період онтогенезу. М аксимальна чисельність зафіксована у 1960 p., після чого спостерігається посту повий її спад. Динаміка загальної чисель ності ценопопуляції відбиває її регресив ний характер, що підтвердж ується також динамікою вікової структури, яка має Рис. 3. Динаміка вікових спектрів ценопопуляцій: 1 - A cer platanoides, 2 - P inus sylvestris; v — віргінільні; ss — субсенільні особини тенденцію до зниження чисельності gj- та д2-груп і збільшення чисельності д3-рос- лин: 10,4а(-17,3г>)[1,4а1(-70и1) : 75а2(-22,5и2) : : 23а3(+27и3)]. Таким чином, найбільші зміни спостері гаються у групи МОЛОДИХ (у бік зниження чисельності) і старих генеративних рослин (у бік збільшення). Середньовікові рослини відрізняю ться відносно сталим рівнем чи сельності впродовж усього періоду спосте режень. Соснова ценопопуляція характе ризується високими темпами зменшення чисельності молодих і зростанням чисель ності старих генеративних рослин. У ціло му це стара регресивна ценопопуляція. Якщо темпи елімінування збереж уться на рівні нинішніх, вона може зникнути з на саджень парку через 40—50 років. U lm us scabra. Як і Acer platanoides, представлена особинами усіх вікових ста нів і характеризується помірними темпами самовідновлення. Якщо у 1960 р. загальна чисельність ільмової ценопопуляції майже вдвічі поступалася перед чисельністю Pinus sylvestris, то в 1995 р. вона вже дещо пере вищувала її. Збільшення загальної чисель ності відбувається за рахунок зростання % 1200і 76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 4 Розвит ок і ж ит т євіст ь ц ен о п о п уля ц ій дом іную чих деревних видів в ум о ва х дендропарку частки gj- і д3-рослин на тлі відносної стабільності чисельності д2-групи впро довж усього періоду спостережень. Кіль кісне вираження характеру динаміки за гальної чисельності і вікової структури має такий вигляд: ІО.ваї+П.Зідаа^+іг.Зг?!) : : 25а2(±9,5г;2) : За3(+З2и3)]. Н езваж аю чи на велику подібність ди наміки чисельності і вікової структури до такої ценопопуляції Acer platanoides, іль мова ценопопуляція помітно поступається їй як за рівнем загальної чисельності, так і за темпами її збільшення. У цілому це молода, нормальна, повночленна ценопо пуляція. Tilia cordata. Тенденція старіння цено популяції зум овлена помітним зн и женням чисельності дх- та високими тем пами зростання чисельності д3-рослин: б ^ + П .б и Р б а ^ - г О и ! ) : 64а2(+13и2) : : І1а3(+З5и3)]. Якщо таке співвідношення в зміні чи сельності вікових груп збереж еться, то згодом ценопопуляція з нормальної пере йде в категорію регресивних. B etu la pendula. Нині загальна ч и сельність ценопопуляції знизилася більш ніж у 2,5 раза порівняно з 1960 р. Вона характеризується досить високими тем пами зниж ення чисельності середньовіко- вої групи: 2,7а(-31,2и)[17а1(-17и1) : 56а2(-40и2) : : 28а3(-22,5и3)]. Відпад берези повислої помітно прогре сує в усі терміни спостережень. У період з 1956 до 1960 р. середньорічний відпад ста новив 37 дерев; з 1960 до 1970 р. - 41; з 1970 до 1980 р. - 58; з 1980 до 1995 р. - 75 дерев. За умови збереження таких темпів змен шення чисельності березової ценопопуляції береза може елімінувати впродовж наступ них 20 років. Основними причинами регре сивного характеру березової ценопопуляції є недовговічність та високий ступінь світло любності. За спрямованістю динамічних процесів можна виділити три основних типи змін чисельності досліджуваних ценопопуляцій: 1) односпрямовані зміни, коли кількість особин на одиницю площі поступово збіль ш увалася (Acer platanoides, Ulm us scabra, Aesculus hippocastanum , Acer pseudopla- tanus, Fraxinus excelsior, Acer cam pestre, Populus alba); 2) односпрямовані зміни, ко ли щільність ценопопуляції постійно змен ш увалася (Pinus sylvestris, Betula verruco sa, Larix decidua); 3) коливання чисель ності мали різноспрямований характер (Tilia cordata, Q uercus robur, Juglans cine- rea). За рівнем динаміки чисельності дослід ж увані ценопопуляції можна розташ увати у порядку його зменшення у такий ряд: Acer pseudoplatanus (v = 40%) , A. negundo (и = 32%), Betula pendula (v = 31%), Acer cam pestre (v = 24%), A. platanoides і F rax inus excelsior (v = 20%), P inus sylvestris і Jug lans cinerea(u = 19%), Aesculus h ip pocastanum і Q uercus robu r (v = 17%), Ul m us scabra (v = 12%), Tilia cordata і Po pulus alba (v = 9%), Larix decidua (v = 6%). Результати аналізу динаміки чисель ності досліджуваних ценопопуляцій і ви явлені при цьому тенденції їхнього роз витку потрібно враховувати під час керу вання розвитком паркового дендроценозу. Так, наприклад, слід вж ити заходів, щоб призупинити швидкі темпи зростання чи сельності ценопопуляції A cer platanoides, яка має істотний вплив на стан міжвидо вих відносин у парковому дендроценозі, що може призвести згодом до перетворен ня паркових насаджень на кленово-ільмові з високим ступенем видового насичення. Видалення кленового підросту на багатьох паркових ділянках буде виправдано й у декоративно-художньому аспекті. Зв аж а ючи на порівняно малу чисельність і ви сокі темпи елімінування ценопопуляцій Pinus sylvestris і Betula pendula, необхідно вжити ефективних заходів щодо їх ш туч ного відновлення. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 4 77 0.0. Ільєнко, В.А. Медведев 1. Смирнова О.В., Зауголънова Л.Б., Ермако ва И.М. и др. Ц енопопуляция растений (основные понятия и структура). - М.: Н аука, 1976. - 217 с. Рекомендував до друку М.А. Кохно А.А. Ильенко, В.А. Медведев Государственный дендрологический парк "Тростянец" НАН Украины, Украина, с. Тростянец РА ЗВ И ТИ Е И Ж И ЗН ЕН НО СТЬ ЦЕНОПОПУЛЯЦИЙ ДОМ ИНИРУЮ Щ ИХ ДРЕВЕСНЫ Х ВИДОВ В УСЛОВИЯХ ДЕНДРОПАРКА "ТРОСТЯНЕЦ" В статье приведены результаты многолетних ис следований динамики численности и возрастной структуры ценопопуляций 14 доминирующих ви дов паркового дендроценоза, дана сравнительная количественная оценка степени их динамичности, выявлена интенсивность и направленность их ди намики. Подчеркивается целесообразность прове дения исследований развития дендроценозов ста ринных парков на ценопопуляционном уровне. 0 .0 . Ilyenko, V.A. Medvedev S tate Dendrological P ark Trostyanets, National A cadem y of Sciences of Ukraine, Ukraine, T rostyanets DEVELOPM ENT AND VITALITY OF POPULATIONS OF DOMINANT WOOD SPECIES IN DENDROPARK TRO STYANETS In the article w ere described and revealed the results of long-term exam inations of dynam ics of num ber and age structu re of populations of 14 dom inant species of park dendrocenosis as well as the com pa rative quantitative assessm ent of the degree of the ir dynam ics and the intensity and direction of dynam ic processes of exam ined populations as well. The expe diency of carrying out of examinations of park den drocenosis under populations level is emphasized. 78 ISSN 1605-6574. Інт родукція рослин, 2004, N° 4
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1003
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:47:22Z
publishDate	2004
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/a4/7132aed5b655a1ec66e7fac9333c03a4.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10032020-01-03T21:05:01Z Development and vitality of populations of dominant wood species in dendropark Trostyanets Розвиток і життєвість ценопопуляцій домінуючих деревних видів в умовах дендропарку “Тростянець” Ilyenko, O.O. Medvedev, V.A. In the article were described and revealed the results of long-term examinations of dynamics of number and age structure of populations of 14 dominant species of park dendrocenosis as well as the comparative quantitative assessment of the degree of their dynamics and the intensity and direction of dynamic processes of examined populations as well. The expediency of carrying out of examinations of park dendrocenosis under populations level is emphasized. У статті викладено результати багаторічних досліджень динаміки чисельності і вікової структури ценопопуляцій 14 домінуючих видів паркового дендроценозу, дано порівняльну кількісну оцінку ступеню їх динамічності, виявлено інтенсивність і спрямованість їхньої динаміки. Підкреслюється доцільність проведення досліджень розвитку дендроценозів старовинних парків на ценопопуляційному рівні. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1003 10.5281/zenodo.3252508 Plant Introduction; Vol 24 (2004); 71-78 Інтродукція Рослин; Том 24 (2004); 71-78 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377843 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1003/963 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Ilyenko, O.O. Medvedev, V.A. Розвиток і життєвість ценопопуляцій домінуючих деревних видів в умовах дендропарку “Тростянець”
title	Розвиток і життєвість ценопопуляцій домінуючих деревних видів в умовах дендропарку “Тростянець”
title_alt	Development and vitality of populations of dominant wood species in dendropark Trostyanets
title_full	Розвиток і життєвість ценопопуляцій домінуючих деревних видів в умовах дендропарку “Тростянець”
title_fullStr	Розвиток і життєвість ценопопуляцій домінуючих деревних видів в умовах дендропарку “Тростянець”
title_full_unstemmed	Розвиток і життєвість ценопопуляцій домінуючих деревних видів в умовах дендропарку “Тростянець”
title_short	Розвиток і життєвість ценопопуляцій домінуючих деревних видів в умовах дендропарку “Тростянець”
title_sort	розвиток і життєвість ценопопуляцій домінуючих деревних видів в умовах дендропарку “тростянець”
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1003
work_keys_str_mv	AT ilyenkooo developmentandvitalityofpopulationsofdominantwoodspeciesindendroparktrostyanets AT medvedevva developmentandvitalityofpopulationsofdominantwoodspeciesindendroparktrostyanets AT ilyenkooo rozvitokížittêvístʹcenopopulâcíjdomínuûčihderevnihvidívvumovahdendroparkutrostânecʹ AT medvedevva rozvitokížittêvístʹcenopopulâcíjdomínuûčihderevnihvidívvumovahdendroparkutrostânecʹ

Розвиток і життєвість ценопопуляцій домінуючих деревних видів в умовах дендропарку “Тростянець”

Institution

Ähnliche Einträge