Ергазіофіти київської міської агломерації

Summarized floristic data of the species escaped from cultivation in Kyiv and adjacent areas are given. The approaches to the analysis of this group of species in the adventive flora are presented. The periods of this group formation is given in historical aspect. The results of investigations on sp...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2004
1. Verfasser: Yavorska, O.G.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1015
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860124619740020736
author Yavorska, O.G.
author_facet Yavorska, O.G.
author_sort Yavorska, O.G.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-04T11:50:56Z
description Summarized floristic data of the species escaped from cultivation in Kyiv and adjacent areas are given. The approaches to the analysis of this group of species in the adventive flora are presented. The periods of this group formation is given in historical aspect. The results of investigations on species distribution, systematic, biological-morphological and geographical structure of ergasiophytes and xenoergaziophytes are cited. These species naturalization in Kyiv region is analyzed.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3252556
first_indexed 2025-07-17T12:47:29Z
format Article
fulltext УДК 582.998 (477.41) О.Г. ЯВОРСЬКА Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Україна, 01601 м. Київ, вул. Терещенківська, 2 ЕРГАЗІОФІТИ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ АГЛОМЕРАЦІЇ Викладено узагальнені відомості щодо здичавілих рослин на території Київської міської агломерації (КМА), висвітлено підходи до аналізу видів цієї групи у складі адвентивних флор. В історичному аспекті виділено періоди їх формування. Наводяться результати вивчення поширення, систематичної, біоморфологічної та географічної структур ергазіофітів та ксено-ергазіофітів, а також аналіз ступеня їх натуралізації на території КМА. Історично необхідність виділення адвен­ тивного (неаборигенного, занесеного) еле­ менту флори виникла тоді, коли людина почала усвідомлювати ступінь свого впли­ ву на флору, і наслідки прискореного нею флорогенезу стали виявлятися за короткі проміжки часу. Таке розуміння сприяло виділенню із загального складу флори то­ го її компоненту або частини, які най­ швидше змінювалися та адаптувалися. У другій половині XIX ст. у Західній Європі з ’являються перші праці, присвячені рос­ линам, названим авторами "синантропни­ ми", "занесеними", "адвентивними", "коло­ ністами" тощо [26-32]. Наочним та найдоступнішим для фіксу­ вання зовнішніх виявів процесу зміни флори є потік адвентивних видів (від лат. adventus ~ прихід), тобто неаборигенних для конкретних території, типу рослин­ ності, формації і навіть угруповання видів [4]. Проте під час їхнього виділення та класифікації виникли певні труднощі, які і досі не подолані, оскільки дослідники ад­ вентивних та синантропних флор застосо­ вують різні підходи, характеризуючи за ­ несені рослини. Так, Н. W alter (цит. за [29]) вважав адвентивними лише культурні та дичавіючі види, а А.А. Шульц, М.Ю. Да- вітадзе - лише випадково занесені росли­ ни [8, 23]. В.Г. Винаєв та Д.І. Трет'яков, підкреслюючи принципову відмінність між © О.Г. ЯВОРСЬКА, 2004 випадково занесеними видами (індуцен­ тами) та інтродукованими і дичавіючими рослинами, вважають доцільним відносити до адвентивних лише несвідомо занесені види, а свідомо занесені (інт родуцент и) розглядати окремо [6]. Українські дос­ лідники (Р.І. Бурда, М.М. Бортняк, В.М. Люб- ченко, В.В. Протопопова [1, 3, 14]) до скла­ ду адвентивної флори регіону відносять лише ті інтродуценти, що натуралізували­ ся, виключаючи види, які не закріпилися у місцях занесення. Переважна більшість рослин, які відміча­ лися поза місцем їхнього культивування, не може тривалий час існувати без допомоги людини, а їх поява на антропогенних місцез­ ростаннях найчастіше пояснюється на­ явністю надійного джерела диссемінації. Проте, на думку деяких спеціалістів, сам факт зростання певного виду у новому для нього екотопі слід фіксувати. Зокрема, у флористичних списках синантропних флор Т.В. Немерцалової, В.В. Туганаєва та О.М. Пузирьова ергазіофіти становлять близько чверті усього видового складу і, відповідно, значно поповнюють нестабіль­ ний компонент адвентивної флори [5, 20]. Розробці, оцінці та уточненню класифі­ кацій синантропного компоненту флори в цілому та її адвентивної фракції, деталь­ ному огляду існуючих термінів присвячена значна кількість праць вітчизняних та за ­ рубіжних дослідників. У своїй роботі ми користувалися найбільш популярними та 24 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З Ергазіофіти київської м іської агломерації поширеними у країнах Європи та Росії класифікаціями А. Телунга, Я. Корнася та Ф.-Г. Шредера [26, 31, 32]. У прийнятій на­ ми системі понять адвентивна фракція включає види, занесені як випадково, так і свідомо, які за способом проникнення на досліджувану територію розподіляють на ксенофіти, ергазіофіти та ксено-ергазіо- фіти. Ергазіофіти - це види, що з'явилися на території дослідження в результаті інтродукційної роботи чи спроби їх культи­ вування для різних цілей. Рослини з часом поширилися за межі вирощування, ос­ воївши різноманітні антропогенні, малопо- рушені і навіть природні місцезростання, причому активне розселення деяких рос­ лин виходить з-під контролю людини і ста­ новить загрозу для природних екосистем, видів та довкілля (інвазійні рослини). Заз­ начимо, що деякі види можуть заноситися як свідомо, так і випадково, тому чітко виз­ начити їхню приналежність до вказаних вище категорій важко. Для характеристики таких видів Н.А. В'юковою був запропоно­ ваний термін "ксено-ергазіофіт", який у подальшому використовувався деякими ав­ торами [7, 21 та ін.]. Загальний склад адвентивної флори Київської міської агломерації (КМА), що включає увесь набір видів, які достовірно відомі з території дослідження, незалежно від того, збереглися вони дотепер чи зник­ ли, становить 598 видів, що належать до 313 родів та 73 родин [25]. Досліджувана флора має найвищий рівнень флористич­ ної різноманітності порівняно з іншими ад­ вентивними фракціями урбанофлор Ук­ раїни. За матеріалами польових дослід­ жень 1996-2002 pp., сучасна адвентивна флора нараховує 363 види, 203 роди та 63 родини, а стабільний її компонент скла­ дається з 198 видів, 147 родів та 51 роди­ ни. Аналіз адвентивних рослин сучасної урбанофлори КМА за способом проник­ нення показав, що частка ергазіофітів ста­ новить 46,5%, а їхня кількість у структурі адвентивної фракції КМА у 1,3-1,5 раза вища порівняно з регіональними адвентив­ ними флорами. Група ксено-ергазіофітів нараховує 5,7% видів і представлена росли­ нами, що культивуються в інших регіонах і випадково заносяться на територію КМА під час господарської діяльності людини. Виявлені особливості процесу появи видів та розвитку адвентивної фракції флори зу­ мовлені характером соціально-економічного розвитку території дослідження. Загалом група ергазіофітів та ксено-ер- газіофітів досліджуваної флори нараховує 230 видів, які належать до 43 родин. Як видно з табл. 1, систематичний спектр провідних родин цієї групи у цілому по­ дібний до спектра всієї адвентивної фракції КМА. Привертає увагу провідна роль у групі ергазіофітів родин Asteraceae, Fabaceae, Rosaceae, Solanaceae, Cucurbitaceae, які у складі адвентивної фракції представлені виключно (Rosaceae, Cucurbitaceae) або переважно (Asteraceae, Fabaceae, Solana­ ceae) інтродукованими видами. Серед них види з високим ступенем натуралізації - Padus serotina (Ehrh.) Ag., Echinocystis lobata (Michx.) Torr. & A.Gray, Iva xanthii- Таблиця 1. Систематичні спектри провідних родин адвентивної фракції та групи ергазіофітів і ксено-ергазіофітів синантропної флори території КМА Група ергазіо- та ксено-ергазіофітів Адвентивна флора КМА Родина Кількість видів/% Родина Кількість видів/% Asteraceae 23/10 Роасеае 89/14,9 Fabaceae 21/9,1 Asteraceae 87/14,5 Poaceae 20/8,7 Brassicaceae 61/10,2 Rosaceae 19/8,3 Chenopodiaceae 38/6,4 Brassicaceae 17/7,4 Fabaceae 28/4,7 Solanaceae 9/3,9 Rosaceae 26/4,3 Apiaceae 8/3,5 Caryophyllaceae 19/3,2 Cucurbitaceae 8/3,5 Lamiaceae 16/2,7 Lamiaceae 8/3,5 Apiaceae 16/2,7 Amaranthaceae 5/2,2 Ranunculaceae 16/2,7 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З 25 О. Г. Яворська folia Nutt. тощо. Близько 6% видів нале­ жать до родин, які у складі досліджуваної флори представлені лише одним видом, наприклад, Commelinaceae, Asclepiadiceae, Nyctaginaceae, Phytolaccaceae. Цікаво від­ мітити, що значна кількість родів, репре­ зентованих у флорі КМА 1—3 видами (ро­ дини Aceraceae, Ulmaceae, Balsaminaceae тощо), також належать до групи ергазіо- фітів. Предметом гострих дискусій залиш а­ ється питання натуралізації неабориген- них видів рослин, у тому числі й ерга- зіофітів [16, 17]. Згідно з визначенням ад­ вентивних видів О.В. Чичева [22], до них слід відносити лише види, "находящиеся в процессе натурализации и закрепления в изучаемом регионе". На його думку, види, що не натуралізувалися (ефемерофіти), необхідно розглядати окремо від адвентив­ них. З другого боку, передбачити по­ ведінку того чи іншого інтродукованого ви­ ду досить складно. Незважаючи на чис­ ленні спроби виділити та описати сутність процесу натуралізації, його внутрішні ме­ ханізми досі вивчені недостатньо повно, що не дає змоги об'єктивно підійти до оцінки ролі в адвентивному компоненті флори таких груп рослин, як ефемерофіти та фігофіти (figofito; від гр. fugo - втіка­ ти; рослини, які залишають свої місцезро­ стання [4]). Так, М.І. Назаров, V. Erkamo, A.I. Малюшицька, В.Д. Бочкін та інші вка­ зують на вплив періодів нестабільності та воєн на розселення рослин [2, 10, 14, 29]. Однак наслідки такого розселення різні, вони, як зазначають автори, можуть при­ вести до натуралізації або ж, навпаки, зникнення видів, що розселилися після зміни антропогенного використання тери­ торії. H.N. Ridley, М.С. Ігнатов, О.К. Сквор­ цов, Ю.К. Майтулина та інші дослідники звертають увагу на значну різницю у часі між першою появою рослини та початком її активного поширення, зазначаючи, що "к прогнозам относительно опасности или безопасности того или иного нового иммиг­ ранта надо относиться с большой осторож­ ностью" [9, 11, 19]. У нашому розумінні, натуралізація є як певним результатом, так і процесом розселення неаборигенного виду на території дослідження. Ступінь натуралізації — це певний етап у часі, впродовж якого занесений вид займає пев­ не місцезростання, що відповідає рівню його адаптації до місцевих умов. Послідов­ на зміна цих етапів або ж відсутність такої зміни за певний проміжок часу (наприк­ лад, для інтродуцентів, які не закріплю­ ються) виявляє здатність виду до нату­ ралізації, тобто до нормального відновлен­ ня його у природних рослинних угрупо­ ваннях незалежно від різних факторів впливу. Дослідники синантропних флор корис­ туються різними класифікаціями та термі­ нами, характеризуючи ергазіофіти за сту­ пенем закріплення (термін "ергазіофіт" часто використовується у значенні екзо­ тичної (немісцевої) рослини, що виро­ щується людиною [4]): • еуфігофіти - екзотичні (неабориген- ні) рослини, зростання яких на території дослідження пов'язане з вирощуванням у культурі; • ефемерофіти (від гр. efemeros - одно­ денний) — рослини, що з'являються та зни­ кають нерегулярно і випадково, не закріп­ люючись у місцях появи; • ергазіолінофіти (від гр. ergasia - польо­ ва культура, Іеіпо - залишати) — чужозем­ ні (екзотичні), інтродуковані людиною рослини і свідомо культивовані упродовж певного часу, здатні потім існувати са­ мостійно, але не поширюючись. Категорії рослин, здатні зростати на антропогенних місцезростаннях завдяки безпосередній чи опосередкованій підтримці з боку людини, X. Уотсон назвав колоністами (colonists), а С. Туші застосував термін "акліматизовані види" (especes acclimatees) [29]. У нашому розумінні, колонофіт - це вид, який може існувати тривалий час в окремих локаліте- тах і навіть утворювати великі колонії, про­ 26 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З Ергазіофіти київської м іської агломерації те не виявляє чіткої тенденції до подаль­ шого поширення; • вргазіфігофіт - екзотична (завезена) рослина, що трапляється поза культурою, здатна зростати на новому місці більш- менш тривалий час. Досить збірна група рослин, що об’єднує епекофітів, гемі- агріофітів та агріофітів. У нашому розумін­ ні, агріофіт - це вид, що повністю нату­ ралізувався у природних та напівприрод- них (порушених) місцезростаннях і здат­ ний утворювати стійкі популяції у тих екотопах та рослинних угрупованнях, які можна вважати аналогами умов його при­ родних місцезростань на батьківщині; геміагріофіт — це вид, який також став ма­ совим компонентом у кількох типах антро­ погенних екотопів і має стійку тенденцію до поширення та закріплення в аналогах або­ ригенного місцезростання; епекофіти здатні освоїти лише антропогенно порушені місцезростання. Загалом, як ми і очікували (табл. 2), най- численнішою є група ефемерофітів. Росли­ ни короткого життєвого циклу домінують у складі нестабільного компоненту, який включає групи ефемеро-, колоно- та епе­ кофітів. Ефемерофіти та колонофіти разом становлять 169 видів (73,5%), що свідчить про нестабільність видового складу ер- газіофітів. До групи колонофітів належить значна кількість інтродукованих дерев та кущів, що виходять із-під контролю люди­ ни і здатні певний час існувати самостійно. Слід зазначити, що у складі цієї групи, на відміну від ефемерофітів, переважають вихідці з Північної Америки, Східної та Південно-Східної Азії. У місцях зі значним ступенем порушення природного рослин­ ного покриву відмічено стійкі локалітети таких ергазіо-епекофітів, як Solidago canadensis L., Asclepias syriaca L., види ро­ ду Helianthus L. тощо [24]. Агріо- та геміагріофіти нині ввійшли вже до складу природних угруповань та ценозів різного ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З ступеня порушеності. Половина з них по­ ходить з Північної Америки (56,5%), част­ ка ж східноазіатських та південно-східно- азіатських видів становить 26,1%. Таким чином, спектри первинних ареалів коло­ нофітів та агріо- і геміагріофітів виявили­ ся подібними, і у майбутньому колонофіти можуть не лише поповнити видовий склад стабільного компоненту адвентивної фло­ ри, й виявитися небезпечними інвазійними рослинами. Зазначимо також, що внаслі­ док інтродукції з'явилося 64% видів від за­ гальної кількості американських рослин урбанофлори КМА та 61% - східноазіат­ ських. У групі видів з високим ступенем натуралізації адвентивної фракції КМА (без урахування частки археофітів) свідо­ мо занесені рослини становлять близько 80%, причому з 14 ергазіофітів, занесених з кінця XV ст. на територію Києва, поши­ рення 9 рослин відбулося у другій половині XX ст. Питання вивчення ергазіофітів на території дослідження постало досить акту­ ально наприкінці XX ст., хоча як складова частина алохтонного компоненту свідомо Таблиця 2. Розподіл ергазіофітів і ксено-ергазіофітів за ступенем натуралізації Гр уп и ви ді в за ст уп ен ем на ту ра лі за ці ї Де ре ва Ку щ і та ку щ ик и Тр ав 'ян ис ті ба га то рі чн и­ ки Од но рі чн ик и Ра зо м * eR Ергазіфіго- фіти 12 10 17 22 бі 26,5 у т .ч . агріо- фіти 5 3 3 2 13 5,7 геміагріо­ фіти 2 3 3 2 10 4,3 епекофіти 5 4 11 18 38 16,5 Колоно­ фіти 6 17 19 42 18,3 Ефемеро- - - 36 91 127 55,2 фіти * % від загальної кількості ергазіофітів та ксено- ергазіофітів. 27 О .Г. Яворсъка Я -1 0 - 4 ■ -2 ■ -5□ -3 Рис. Розподіл ергазіофітів за основними хроно- елементами: 1 — археофіт - адвентивний вид, занесений на територію дослідження до XV ст.; 2 - кенофіт - у XVI-XIX ст.; З - еукенофіт-А - на початку XX ст.; 4 — еукенофіт-В - з повоєнних часів до кінця 80-х років XX ст.; 5 - еукенофіт-С - в останні 20 років занесені рослини здавна відігравали помітну роль у формуванні видового складу синант­ ропної флори. Перші відомості про випадки успішного зростання рослин поза місцем їх вирощування наведено у флористичних працях І.Ф. Шмаль- гаузена, В.В. Монтрезора та О.С. Роговича (Asclepias syriaca L., Lycium barbarum L., Oxybaphus nyctagineus (Michx.) Sweet, Soli- dago canadensis L., Robinia pseudoacacia L. тощо), а на початку XX ст. - у працях П.Ф. Ок- сіюка, Ю.М. Семенкевича, СЖ. Васильева- Яковлева (Acer negundo L., Galinsoga parvi- flora Cav., Impatiens parviflora DC. тощо) [18]. Згідно з даними М.І. Котова, до 1915 p. на території м. Києва та його околиць зрос­ тало близько ЗО ергазіофітів, а за 1916-1979 роки урбанофлора поповнилася ще 13 вида­ ми, що вийшли за межі культивування (Echinocystis lobata, Phytolacca americana L., види роду Oenothera L., Helianthus L. то­ що) [10]. У працях С.Л. Мосякина, В.В. Про­ топоповой М.М. Бортняка та інших дослід­ ників наводиться інформація про зростан­ ня на території КМА ще 17 адвентивних рослин, які за способом проникнення нале­ жать до групи ергазіофітів [1, 12, 15]. Згідно з даними щодо розподілу ер ­ газіофітів різного ступеня натуралізації за основними хроноелементами (див. рису­ нок) у групі кенофітів значна частка при­ падає на декоративні рослини, які і досі залишаються випадковими "біжинцями" з культури - види роду Aster L., Calendula officinalis L., Impatiens balsamina L., Aqui- legia vulgaris L. тощо. Нині значна кількість рослин з групи еукенофітів перебуває у процесі активної натуралізації [13]. Так, останнім часом спостерігається поширення Ailanthus altis- sima (Mill.) Swingle, Ulmus pumila L., Amor- pha fruticosa L., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Quercus rubra L., проникнення та успішне закріплення у малопорушених рослинних угрупованнях Echinocystis lobata, Padus serotina, Reynoutria japonica Houtt., R. sachalinensi (F.Schmidt ex Maxim.) Nakai, відмічено випадки здичавіння біля місць культивування Mahonia aquifolium (Pursh) Nutt., Apocynum cannabinum L., Phytolacca americana, Silphium perfoliatum L. тощо. Тому необхідно посилити контроль за процесами поширення інтродукованих видів на території КМА шляхом вжиття відповідних заходів щодо запобігання або мінімізації їх негативного впливу на абори­ генні види та екосистеми. Таким чином, сучасний склад групи сві­ домо занесених видів адвентивної флори КМА характеризується переважанням нес­ табільного компоненту та активністю проце­ сів натуралізації видів. Особливої уваги пот­ ребують рослини-колонофіти як потенційно небезпечні інвазійні види. Інтенсивність про­ цесів натуралізації на території Київської міської агломерації робить актуальною не­ обхідність організації флористичного моніто­ рингу за станом ергазіфітів. 28 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З Ергазіофіти київської м іської агломерації 1. Бортняк Н.Н., Войтюк Ю.А., Галяченко Т.В., Любченко В.М. Адвентивные растения и одичав­ шие интродуценты флоры Среднего Приднепро­ вья / / Бюл. Гл. ботан. сада. - 1992. - Вып. 163. - С. 57-61. 2. Бочкин В.Д. Адвентивные растения москов­ ского участка Курской железной дороги / / Пробле­ мы изучения адвентивной флоры СССР (Москва, 1-3 февраля 1989 г.). - М.: Наука, 1989. - С. 36-38. 3. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры. - К : Наук, думка, 1991. — 168 с. 4. Быков Б.А. Геоботанический словарь. - Алма- Ата: Наука, 1973. — 221 с. 5. Василъева-Немерцалова Т.В. Синантропна фло­ ра припортових міст північно-західного Причор­ номор'я та шляхи її розвитку: Дис. канд. биол. на­ ук. - Київ, 1996. 6. Вынаев Г.В., Третъяков Д.И. К классифика­ ции антропофитов и новых для флоры БССР инт- родуцированных видов растений / / Ботаника (ис­ следования). — Минск, 1979. — Вып. 21. — С. 62—72. 7. Въюкова Н.А. Адвентивная флора Липецкой и сопредельных областей. — 1983. - 22 с. — Деп. в ВИНИТИ. 8. Давитадзе М.Ю. Адвентивная флора Аджа­ рии / / Тр. Батум. ботан. сада АН ГруаССР. - 1980. - Т. 24. - С. 31-39. 9. Игнатов М.С. Об особенностях расселения адвентивных растений / / Проблемы изучения адвентивной флоры СССР (Москва, 1-3 февраля 1989 г.). - М.: Наука, 1989. - С. 15. 10. Котов М.И. Изменения во флоре г. Киева и его окрестностей за 200 лет / / Ботан. журн. - 1979. - 64, № 5. - С. 53-57. 11. Майтулина Ю.К. Внутривидовая изменчи­ вость некоторых растений, интродуцированных из Северной Америки / / Материалы Всес. конф. по теор. основам интродукции растений. - М.: Со­ вет ботан. садов, Главн. ботан. сад, 1983. - С. 152. 12. Мосякін С.Л. Флористичні знахідки на Київському Поліссі / / Укр. ботан. журн. — 1988. — 45, № 4. - С. 65-67. 13. Мосякін С.Л., Яворсъка О.Г. Нові знахідки адвентивних рослин у флорі Київської міської аг­ ломерації / / Укр. ботан. журн. - 2001. - 58, № 4. - С. 493-498. 14. Назаров М.И. Адвентивная флора средней и северной части РСФСР за время войны и ре­ волюции / / Изв. Гл. ботан. сада. - 1927. - Вып. 26, № 3. - С. 223-234. 15. Протопопова В.В. Адвентивні рослини лісо­ степу і степу Укра'іни. - К: Наук, думка, 1973. - 191 с. 16. Ротов Р.А. О натурализации растений / / Материалы Всес. конф. по теор. основам интро­ дукции растений. - М.: Совет ботан. садов, Гл. бо­ тан. сад, 1983. - С. 73. 17. Ротов Р.А. О формах натурализации адвен­ тивных растений / / Проблемы изучения адвентив­ ной флоры СССР (Москва, 1-3 февраля 1989 г.). - М.: Наука, 1989. - С. 18. 18. Сакун О.Г. Інтродукційна робота та форму­ вання адвентивного компоненту флори міста Кие­ ва / / Інтродукція та збереження рослинного різно­ маніття, 1999. - Вип. 1. - С. 26-28. 19. Скворцов А.К, Майтулина Ю.К. Адвентив­ ные растения как модель для изучения микроэво- люционных процессов / / Проблемы изучения ад­ вентивной флоры СССР (Москва, 1-3 февраля 1989 г.). - М.: Наука, 1989. - С. 6. 20. Туганаев В.В., Пузырев А.Н. Гемерофиты Вятско-Камского междуречья. - Свердловск: Изд- во Урал, ун-та, 1988. - 128 с. 21. Хорун Л.В. Адвентивная флора Тульской области: Автореф. дис. ...канд. биол. наук. - Моск­ ва, 1998. - 18 с. 22. Чичев А.В. Адвентивная флора железных дорог Московской области: Дис. .. канд. биол. наук. - Москва, 1985. - 178 с. 23. Ш ульц А.А. Адвентивная флора г. Риги: Ав­ тореф. дис. ... канд. биол. наук. - Рига, 1975. - 28 с. 24. Яворсъка О.Г. Проникнення адвентивних рослин у природні та напівприродні угруповання Київської міської агломерації / / Наук. вісн. Ужго­ род. нац. ун-ту. Сер. біологія. - 2001. - Вип. 10. - С. 70-72. 25. Яворсъка О.Г., Мосякін С.Л. Адвентивна фракція синантропної флори Київської агломе­ рації / / Наукові записки НаУКМА. Серія: біологія та екологія (Національний університет "Києво-Мо- гилянська академія"). - 2001. - № 19. - С. 55-68. 26. Komas J. Analiza flor synantropijnych / / Wiad. botan. - 1977. - 21. - Zesz. 2. - S. 85-91. 27. Krawiecowa A., Rostanski K. Projekt uspraw- nienia klasyfikacji roslin synantropijnych / / Phyto- coenosis. - 1972. - V. 3. - S. 217-222. 28. Mirek Z. Problemy klasyfikacji roslin synan­ tropijnych / / Wiad. bot. - 1981. - 25, 1. - S. 45-54. 29. Muhlenbach V. Contributions to the synan- thropic (adventive) flora of the railroads in St. Louis, Missouri, U.S.A. / / Ann. Missouri Bot. Garden. - 1979. - 66(1). - 108 p. 30. Quer P. Diccionario de Botanica. - La Haba- na: Ed. Rev. Inst. Del Libro, 1970. - 1244 p. 31. Schroeder F.-G. Zur Klassifizierung der Antropochoren / / Vegetatio. - 1969. - Bd. 16. - Fasc. 5/6. - S. 225-238. 32. Thellung A. Zur Terminologia der Adveun- tive- und Ruderalflora / / Allgemeine Bot. Zeitshrift. Karlsruhe. - 1918/1919. - H. 24/25. - S. 36-42. Рекомендував до друку C.JI. Мосякін ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З 29 О.Г. Яворська О.Г. Яворская Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, Украина, г. Киев ЭРГАЗИОФИТЫ КИЕВСКОЙ ГОРОДСКОЙ АГЛОМЕРАЦИИ Изложены обобщенные сведения об одичавших растениях на территории Киевской городской аг­ ломерации (КГА), освещены подходы к анализу видов этой группы в составе адвентивных флор. В историческом аспекте выделены периоды их фор­ мирования. Приводятся результаты изучения распространения, систематической, биоморфоло- гической и географической структур эргазиофитов и ксено-эргазиофитов, а также анализ степени их натурализации на территории КГА. O.G. Yavorska M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv ERGASIOPHYTES OF KYIV AND ADJACENT AREAS Summerized floristic data of the species escaped from cultivation in Kyiv and adjacent areas are given. The approaches to the analysis of this group of species in the adventive flora are presented. The periods of this group formation is given in historical aspect. The results of investigations on species dis­ tribution, systematic, biological-morphological and geographycal structure of ergasiophytes and xeno- ergaziophytes are cited. These species naturalization in Kyiv region is analised. 30 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, N° З
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1015
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:47:29Z
publishDate 2004
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/be/922bb95a853c68e39f8fb98a08d432be.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10152020-01-04T11:50:56Z Ergasiophytes of Kyiv and adjacent areas Ергазіофіти київської міської агломерації Yavorska, O.G. Summarized floristic data of the species escaped from cultivation in Kyiv and adjacent areas are given. The approaches to the analysis of this group of species in the adventive flora are presented. The periods of this group formation is given in historical aspect. The results of investigations on species distribution, systematic, biological-morphological and geographical structure of ergasiophytes and xenoergaziophytes are cited. These species naturalization in Kyiv region is analyzed. Викладено узагальнені відомості щодо здичавілих рослин на території Київської міської агломерації (КМА), висвітлено підходи до аналізу видів цієї групи у складі адвентивних флор. В історичному аспекті виділено періоди їх формування. Наводяться результати вивчення поширення, систематичної, біоморфологічної та географічної структур ергазіофітів та ксено-ергазіофітів, а також аналіз ступеня їх натуралізації на території КМА. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1015 10.5281/zenodo.3252556 Plant Introduction; Vol 23 (2004); 24-30 Інтродукція Рослин; Том 23 (2004); 24-30 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377849 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1015/973 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Yavorska, O.G.
Ергазіофіти київської міської агломерації
title Ергазіофіти київської міської агломерації
title_alt Ergasiophytes of Kyiv and adjacent areas
title_full Ергазіофіти київської міської агломерації
title_fullStr Ергазіофіти київської міської агломерації
title_full_unstemmed Ергазіофіти київської міської агломерації
title_short Ергазіофіти київської міської агломерації
title_sort ергазіофіти київської міської агломерації
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1015
work_keys_str_mv AT yavorskaog ergasiophytesofkyivandadjacentareas
AT yavorskaog ergazíofítikiívsʹkoímísʹkoíaglomeracíí