Інтродукція актинідії в Лісостепу України. Повідомлення 2. Особливості насіннєвого та вегетативного розмноження актинідії

The article is devoted to investigation of the peculiarities of seeds and vegetative propagations of 5 species of Actinidia Lindl. genus under introduction in Forest-Steppe of Ukraine: A. kolomikta, A. arguta, A. purpurea, A. polygama and A. chinensis. Actinidia seeds lost their abilities to grow af...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2004
Автори:	Skripchenko, N.V., Moroz, Р.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1016
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860124624335929344
author	Skripchenko, N.V. Moroz, Р.А.
author_facet	Skripchenko, N.V. Moroz, Р.А.
author_sort	Skripchenko, N.V.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-04T11:54:42Z
description	The article is devoted to investigation of the peculiarities of seeds and vegetative propagations of 5 species of Actinidia Lindl. genus under introduction in Forest-Steppe of Ukraine: A. kolomikta, A. arguta, A. purpurea, A. polygama and A. chinensis. Actinidia seeds lost their abilities to grow after first year of storage, what may be caused by the presence in it of high level of oil (33–35%), the majority of which are unsaturated fatty acids (98%). Optimum terms of actinidia propagation by wooded and semi-wooded roots are determined. The regenerate ability is species-specific feature and correlates with phytohormonal plant status. The phytohormonal balance ratio is the criteria of semi-wooded shoots ability for rooting. The efficiency of new growth-promoting factors was studied.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3252558
first_indexed	2025-07-17T12:47:29Z
format	Article
fulltext	Теологічні особливості, онто- та філогенез інтродуковамих рослин УДК 58:581.95:582.814 Н.В. СКРИПЧЕНКО, ПА МОРОЗ Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ІНТРОДУКЦІЯ АКТИНІДІЇ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ. П о в і д о м л е н н я 2. ОСОБЛИВОСТІ НАСІННЄВОГО ТА ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ АКТИНІДІЇ Стаття присвячена дослідженню особливостей насіннєвого та вегетативного розмноження 5 видів роду Actinidia Lindl.: A. kolomikta, A. arguta, A. purpurea, A. polygama і A. chinensis при інтродукції в лісостеповій зоні України. Установлено, що насіння актиніди втрачає здатність до проростання вже після першого року зберігання, при чиною цього може бути високий вміст у ньому олії (33~35%), до складу якої входить 98% ненасичених жирних кис лот. Визначено оптимальний період для розмноження актиніди напівздерев'янілими і здерев’янілими живцями. До ведено, що регенераційна здатність рослин видів актиніди є видоспецифічною ознакою і пов'язана з фітогормональ ним статусом самих рослин, а коефіцієнт фітогормонального балансу є критерієм здатності напівздерев'янілих живців актинідгі до обкорінення. Випробувано і рекомендовано до впровадження нові ефективні стимулятори ризогенезу. Насіннєве розмноження. У природних умо вах актинідія розмножується в основному вегетативним шляхом. Самосів практично відсутній, а якщо в незначній кількості й утворюється, то сіянці гинуть в ювенільний період розвитку, бо не витримують трива лого затінення. При розмноженні в куль турі використовують насіннєвий та вегета тивний способи. Насіннєве розмноження застосовують у селекційній роботі та для одержання підщеп. В умовах Лісостепу Ук раїни генеративно зрілі рослини актинідії щороку рясно цвітуть, що у поєднанні з відсутністю фізіологічного осипання зав'язі забезпечує можливість масового відтворен ня видів насінням місцевої репродукції (табл. 1). Насіння різних видів актинідії істотно відрізняється за масою, розмірами та заба рвленням поверхні. Середня кількість на сіння в плоді залежно від виду актинідії ко- © Н.В. СКРИПЧЕНКО, П.А. МОРОЗ, 2004 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З ливається від 90 ± 5 шт. у A. purpurea до 320 ± 1 6 шт. у A. polygama. Максимальна кількість насіння зафіксована в плодах A. chi nensis - 820 ± 40 шт., а у A. polygama - найбільша кількість насіння на одиницю маси плоду. Найбільша маса 1000 насінин у A. purpurea, найменша - у A. polygama. У A. chinensis, незважаючи на великий розмір плоду, маса 1000 насінин значно менша порівняно з A. purpurea та A. arguta. Насіннєве розмноження актинідії значно ускладнюється наявністю морфофізіологіч- ного спокою насіння. Тому необхідна перед посівна підготовка насіння шляхом страти фікації змінними температурами протягом 5 місяців [11, 14]. Деякі автори вважають, що свіжозібране насіння можна висівати без по передньої стратифікації восени чи після стратифікації тривалістю 45 діб [1, 12]. Це зумовило необхідність проведення серії екс периментів для пошуку оптимальних мето дів передпосівної підготовки насіння, ефек тивних способів впливу на тривалість періо ду його спокою та ґрунтову схожість. 31 Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз Дослідження якості насіння показали, що зі збільшенням терміну зберігання його здатність до проростання поступово втра чається. Так, схожість свіжозібраного насіння актинідії становила упродовж З- 4 місяців в середньому 38,3% (рис. 1). Схо жість насіння, яке зберігалось у кімнатних умовах до весни наступного року, не пере вищувала 5% або повністю втрачалась. Тривале зберігання насіння в достиглих плодах забезпечувало його хорошу схо жість. Так, при вилученні в лютому насіння Таблиця 1. Насіннєва продуктивність різних видів актинідії (2001 р.) Вид Показник A. pur purea A. a r guta A. kolo- mikta А. роїу- gama A. chi nensis Зав'язування плодів, % 98,6 97,0 96,9 97,9 95,6 Урожай плодів 25,5 з куща, кг 6,5 1,2 0,7 0,5* Середня маса 9,5 ± 7,5 ± 4,0 ± 4,5 ± 52,5 ± плоду, г 1,5 0,5 1,0 0,5 7,5 Кількість на 90 ± 138 ± 105 ± 320 ± 820 ± сіння в одно му плоді, пгг. 5 7 5 16 40 Маса 1000 2,35 ± 1,8 ± ІД ± 0,8 ± 1,2 ± насінин, г 0,11 од 0,06 0,04 0,06 Кількість 9500 ± 18400 ± 26200 ± 71000 ± 15600± насіння в 1 кг плода ±470 ±920 ±1300 ±3500 ±780 * Перший рік плодоношення. Таблиця 2. Фізико-хімічні властивості олії з насіння A. arguta Показник Свіжозібране насіння Тривалість зберігання сухого насіння 5 місяців 1 17 місяців Вологість, % 8,9 8,7 6,8 Олійність, % 36,8 36,6 33,1 Кислотне число 5,6 21,0 21,0 Йодне число 191 191 191 з плодів A. chinensis, що зберігались у хо лодильнику, з подальшим висівом у квітні без будь-якої передпосівної підготовки спостерігалась висока схожість насіння (41,1%). Сходи такого насіння з'являлись із запізненням на 5-7 діб порівняно зі стра- тифікованим. Схожість насіння (без будь-якої перед посівної підготовки), одержаного з плодів A. arguta та A. purpurea, які до кінця грудня зберігались у холодильнику, також була високою і становила 39,9%, що свід чить про дорозвиток зародку насіння за таких умов зберігання. З метою встановлення причини швид кої втрати схожості насінням актинідії бу ло проведено хімічний аналіз олії, одержа ної методом пресування насіння A. arguta (свіжозібраного, стратифікованого насіння та сухого насіння двох термінів зберігання в кімнатних умовах — відповідно п'ять місяців і півтора року). Згідно з отримани ми результатами (табл. 2) насінню акти нідії притаманний високий вміст олії — 34,9 ± 1,8% [5]. Показник її кислотності змінюється залежно від строків зберігання насіння. Так, для олії із свіжозібраного насіння та насіння, яке зазнало стра тифікації, цей показник становив 5,6, а з несхожого насіння, яке зберігалось упро довж п'яти місяців та понад рік, цей по казник був більшим майже в чотири рази. Одним з найважливіших показників якості олії вважається йодне число, що вка зує на вміст ненасичених жирних кислот, які зумовлюють здатність олії до перетво рення. Для олії актинідії воно виявилось надзвичайно високим і становило 191. За ве личиною йодного числа олія A. arguta нале жить до напіввисихаючої. У складі олії було ідентифіковано такі жирні кислоти: пальмі тинову, стеаринову, олеїнову, лінолеву та ліноленову. З цих кислот 91,8 % складають ненасичені жирні кислоти (олеїнова, ліноле- ва, ліноленова та ін.). Найвищий відсоток за вмістом мають олеїнова та ліноленова кис лоти. Аналіз отриманих даних свідчить, що 32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, N9 З Інтродукція акт инід ії в Лісостепу України життєздатність насіння актинідії може бути пов'язана з наявністю в ньому високого вміс ту олії, до складу якої входять в основному ненасичені жирні кислоти. Насіння актинідії, яке зберігається понад чотири місяці, втра чає здатність до проростання. Тому для от римання найвищого відсотку схожості насін ня посів чи закладання його на стратифі кацію необхідно проводити в перші три мі сяці після відокремлення насіння від м'якоті свіжозібраних плодів, або плодів, що збері гались у холодильнику. З метою встановлення ефективних ме тодів передпосівної підготовки насіння бу ло досліджено вплив на проростання насіння триступеневої стратифікації, ме ханічної вібрації з частотою 50 Гц трива лістю від 15 хв до 1 год, змінного електро магнітного поля з частотою 50 Гц протягом ЗО хв і обробки насіння розчинами гормо нальних речовин. Результати досліджень показали, що схожість насіння, висіяного навесні без по передньої підготовки не перевищувала 7,5%. Найвищий відсоток його схожості було до сягнуто після стратифікації змінними тем пературами. Для цього насіння, змішане з піском у співвідношенні 1:3, упродовж пер ших двох місяців зберігали в кімнатних умо вах з температурою 18-20° С, а потім ще два місяці при температурі 2-4° С з обов'язко вим провітрюванням і зволоженням. Після стратифікації насіння протягом 120 діб схожість становила 48 ± 2,6%. Значно простішим способом виявився підзимний посів свіжозібраного насіння у ґрунт без попередньої стратифікації. За таких умов схожість насіння виявилась дещо нижчою — 38 ± 2,1%, тобто вихід проростків в абсолютному значенні змен шився приблизно на 25%. Обробка свіжозібраного та стратифіко- ваного насіння змінним електромагнітним полем і дією механічної вібрації не впли нула ні на показники схожості насіння, ні на подальший розвиток отриманих з цього насіння сіянців актинідії. Рис. 1. Схожість насіння актинідії залежно від строків його зберігання (2001 p.): 1 - А . chinensis; 2 - А . kolomikta; 3 - A. arguta; 4 - А . purpurea; 5 - А . polygama Ураховуючи встановлений факт приско рення розвитку насіння під дією фітогор- монів [10], вивчали вплив різних фітогормо нальних речовин на проростання насіння ак тинідії. Насіння замочували у розчинах гібе- релінової кислоти, кінетину, індолілоцтової кислоти перед осіннім посівом і стратифі кацією та навесні — після проходження ним стратифікації та зберігання в кімнатних умовах. Обробка свіжозібраного насіння роз чинами кінетину і гібереліну (у концентрації 500 мг на 1 л) перед осіннім посівом забезпе чила найкращий результат проростання - 115% та збільшення маси коренів на 15,5% порівняно з контролем. Посів свіжозібраного насіння з поперед ньою обробкою розчинами фітогормональ них речовин і з подальшою стратифікацією змінними температурами також забезпечив високий відсоток схожості насіння, а одер жані сіянці вирізнялись добре розвинутою кореневою системою і найбільшим прирос том надземної частини. Маса коренів і дов жина надземного приросту рослин у цьому варіанті перевищували контрольні показ ники відповідно на 106 і 112%. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З 33 Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз Отже, згідно з нашими дослідженнями, одним з найраціональніших способів підго товки насіння актинідії є посів свіжозібра ного насіння з попередньою обробкою його розчинами фітогормонів: кінетином у кон центрації 500 мг/л і гібереліновою кисло тою у концентрації 500 мг/л. У всіх варі антах сходи утворювались у другій декаді травня. За 5-7 діб після посіву стратифі- кованого насіння на поверхні ґрунту з 'яв ляється гіпокотиль із сім'ядольними лист ками та насіннєвою оболонкою. Проростки зберігають сім'ядолі упродовж 10—15 діб. За цей час у них формуються три справж ні листочки. Наступні листки з'являються почергово, розміри їх листкових пласти нок значно більші порівняно з попередні ми. Наприкінці вегетаційного періоду сіян ці мають 5-6 листків, довжина стебла ста новить в середньому 4,8 ± 0,8 см, а довжи на коренів - 2,9 ± 05 см. Наступний рік характеризується більш інтенсивним рос том надземної та кореневої системи сіян ців. За цей період вегетації стебло росли ни досягає довжини 45,2 ±3 , 1 см, а корінь - 20,3 ± 1,8 см. На 5—7-й рік після посіву насіння сіянці актинідії вступають у гене ративний період розвитку. Вегетативне розмноження. Необхідність створення сортових насаджень актинідії з певними господарсько-цінними ознаками рослин потребує розробки раціональних способів вегетативного розмноження. Це згідно з концепцією екологізації садівництва [8] сприяє збільшенню видової різноманіт ності садових фітоценозів, забезпечує підви щення їх стійкості та продуктивності. Проведені дослідження показали, що рослини актинідії добре розмножуються методом живцювання здерев'янілих та напівздерев'янілих пагонів, причому ос танній спосіб виявився найбільш ефектив ним і забезпечив високий вихід посадково го матеріалу При цьому було з'ясовано, що регенераційна здатність видів актинідії, яка виявляється при обкоріненні живців, є їх ньою видоспецифічною особливістю. Так, для рослин A. chinensis властива відносно низька регенераційна здатність (обкорінен- ня живців становило 10-20%), тоді як для A. polygama цей показник сягав 93%. Вивчення морфогенезу додаткових коренів показало, що саджанці A. polygama фор мують краще розвинену кореневу систему порівняно з іншими дослідженими видами. Водночас відмічено вищу результатив ність обкорінення живців з потенційно ж і ночих рослин порівняно з потенційно чо ловічими. Калюс на живцях актинідії не залежно від виду утворюється на 15 -20-у добу після закладання живців у субстрат і має валикоподібне розміщення. Слід заз начити, що чим більший розмір утворено го калюсу на живці, тим повільніше утво рюються на ньому додаткові корені, а їхня кількість значно менша, що характерно для живців виду A. chinensis. Додаткові корені на живцях досліджених видів ак тинідії утворюються над нижнім зрізом, зробленим під брунькою. Здатність живців до обкорінення знач ною мірою пов'язана з фізіологічним ста ном материнської рослини - тобто зале жить від строків проведення розмноження. Це відмічається багатьма дослідниками [4, 9, 16] і підтверджено нашими дослідами [13]. Живцювання, проведене в оптималь ний для обкорінення живців період, не ли ше підвищує ефективність процесу, а й значно прискорює його, стимулює інтен сивний ріст пагонів, забезпечує хорошу життєздатність рослин. Оптимальні строки живцювання напівздерев'янілих пагонів актинідії істотно коригуються погодними умовами і в лісостеповій зоні припадають на період з третьої декади червня до дру гої декади липня. При цьому забезпечу ється високий відсоток обкорінення ж ив ців і утворення добре розвиненої кореневої системи та пагонів завдовжки 15-20 см. Розмноження в більш пізні строки дає можливість одержати високий відсоток об корінення живців, однак при цьому сад жанці мають нерозвинену верхню брунь 34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Ne З Інтродукція акт инід ії в Лісостепу України ку, яка під час зберігання зазвичай гине. Тому проводити розмноження актинідії в пізні строки (наприкінці літа) недоцільно. Живці, взяті з дуже молодих пагонів, вза галі характеризуються низьким відсотком обкорінення, бо вони ще не здатні утворю вати додаткові корені. Оскільки процеси, пов'язані з вегетатив ним розмноженням взагалі і розмноженням живцями зокрема, зумовлені загальними закономірностями росту і розвитку рослин або їхніх частин в онтогенезі [7], нами досліджувалась здатність живців актинідії до обкорінення залежно від особливостей росту і розвитку пагонів маточних рослин. Згідно з одержаними результатами ріст вегетативних та вегетативно-генеративних пагонів триває упродовж усього вегета ційного періоду з активізацією в період з третьої декади червня по другу декаду липня (приріст пагонів за декаду становив у середньому 40,4 ± 3,7 см). У цей період живці показали найвищу здатність до об корінення. Саме тому при визначенні оп тимальних строків для проведення розм ноження актинідії напівздерев'янілими живцями необхідно орієнтуватись на пе ріод найбільш інтенсивного росту вегета тивних та вегетативно-генеративних па гонів актинідії. Важливим фактором, що регулює про цеси росту і розвитку рослин, а також визначає інтенсивність їх перебігу в рос линному організмі, є їхня ендогенна гормо нальна система [2, 15]. Аналіз фітогормо нального статусу пагонів актинідії свід чить, що їхня регенераційна здатність пов'язана з вмістом гормональних речовин стимулюючої та гальмуючої дії. У най більш сприятливі строки живцювання, а саме - друга-третя декади червня та пер ша декада липня, спостерігається найви щий вміст ендогенних стимуляторів гормо нальної природи [15]. Нами встановлена загальна закономірність для усіх видів ак тинідії - більшому коефіцієнту фітогормо нального балансу відповідає вищий відсо- ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З Рис. 2. Залежність обкорінення живців актинідії від коефіцієнта гормонального балансу (Вр) (термін проведення живцювання - третя декада червня 2000 p.): 1 - А . chinensis; 2 - А . kolomikta (сГ); З - A. arguta (<?); 4 - A. kolomikta (?); 5 - А . arguta (?); 6 - A. polygama ток обкорінення живців (рис. 2). Порівняль ний аналіз показників фітогормонального балансу в рослинах A. arguta і A. kolo mikta виявив, що пагони потенційно жіно чих рослин характеризуються значно ви щим коефіцієнтом гормонального балансу (відповідно 360 і 170), ніж пагони по тенційно чоловічих (відповідно 158 і 128). Таким чином, регенераційна здатність па гонів актинідії залежить від вмісту гормо нальних речовин стимулюючої та гальму ючої дії і є специфічною ознакою кожного окремого виду. Встановлено прямо про порційну залежність між показниками гормонального балансу і кількістю обкорі- нених живців, тобто гормональний баланс вегетативних та вегетативно-генеративних пагонів рослин актинідії може бути діаг ностичним критерієм здатності живців до обкорінення. Застосування фізіологічно активних ре човин для екзогенної обробки живців мо же змінити ендогенний баланс фітогор- монів і значно вплинути на регенераційну здатність [6, 15]. З метою підвищення ефективності вегетативного розмноження 35 Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз Рис. 3. Вплив стимуляторів ризогенезу на обкорінення живців актинідії (2000 p.): а - с ? ; б - ¥ ; 1 — відсоток обкорінення, 2 - маса коренів (% до контролю) 100 г A. purpurea A. arguta A. kolomikta A. polygama □ листопад И грудень Я січень Н лютий Ш березень Рис. 4. Ефективність обкорінення здерев'янілих живців актинідії (?) залежно від строків заготівлі пагонів (1999-2000) актинідії нами були використані нові синтезовані сполуки ауксино-цитокініно- вої дії, які є похідними 2-4-гідротіофен діоксиду та піридину [3], а також індоліл- 3-оцтова (ЮК, природний ауксин) та ін- доліл-3-масляна (ІМК, синтетичний аук син) кислоти. Було виявлено позитивний вплив препа ратів ДГ-480, ДГ-482, Д-2, ДПК, ДГ-570, ДГ- 385, ДСОРД-2 на обкорінення живців ак тинідії і особливо на ріст кореневої системи рослин. У рослин-запилювачів маса утворе них коренів у деяких варіантах збільшува лася вдвічі порівняно з контролем (рис. 3). 36 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З Інтродукція акт инід ії в Лісостепу України Найкращі результати при обкоріненні жив ців актинідії з потенційно жіночих рослин отримали при застосуванні препаратів Д-2, ДГ-385, ДГ-480 та ДГ-482 - маса коренів у обкорінених рослин збільшувалась відпо відно на 65, 87, 100 та 145% щодо контролю (вода). Деякі нові препарати порівняно із за гально відомими препаратами ІМК та ЮК виявилися вдвічі ефективнішими. Для актинідії, як і для багатьох інших листопадних рослин, розмноження мето дом живцювання здерев’янілих пагонів та кож заслуговує на увагу. Порівняно з опи саним вище способом розмноження він значно поступається за показниками ефективності обкорінення, проте дає змогу отримати стандартний посадковий ма теріал (з діаметром основних пагонів не менше 0,5 см і довжиною не менше ЗО см та довжиною коренів не менше 10 см) упродовж одного вегетаційного сезону навіть у холодних парниках. Живці при цьому менш вимогливі до умов обкорінен ня і більш транспортабельні, а період для їх закладання на обкорінення триваліший. До того ж, в умовах культури для збіль шення продуктивності рослин актинідія потребує щорічної обрізки, що дає мож ливість одержати велику кількість ма теріалу для розмноження. Як показали наші дослідження, ефек тивність зазначеного способу розмноження змінюється залежно від строків проведен ня заготівлі пагонів (рис. 4). Задовільні ре зультати розмноження можна одержати при заготівлі пагонів восени з подальшим їх зберіганням у траншеї до початку жив цювання. Це пов'язано з тим, що перероз поділ пластичних речовин у зрізаних паго нах відбувається значно повільніше, ніж у пагонах на маточній рослині. Живці з па гонів актинідії, заготовлених у січні, пока зали найнижчий відсоток обкорінення — від 5% у A. kolomikta до 40% у A. arguta і A. polygama. Весняні строки заготівлі па гонів (у березні) забезпечують непогані ре зультати обкорінення, проте обрізка рос лин стимулює надзвичайно інтенсивний сокорух, який їх виснажує. Вивчення проходження етапів стану спокою показало, що оптимальні строки за готівлі здерев'янілих пагонів актинідії збі гаються з періодом глибокого спокою рос лин. Тому для успішного розмноження ак тинідії шляхом обкорінення здерев'янілих живців заготівлю пагонів необхідно прово дити в період глибокого спокою рослин, який в умовах Лісостепу України припадає на жовтень-листопад, і зберігати їх до по чатку живцювання. Висновки 1. Досліджено особливості насіннєвого розмноження видів актинідії, інтродукова- них у лісостеповій зоні України. Насіння актинідії втрачає здатність до проростан ня вже після семи місяців зберігання, що може бути пов'язано з високим вмістом у ньому олії, до складу якої входить 98% не- насичених жирних кислот. Запропоновано ефективні способи насіннєвого розмножен ня актинідії. 2. Визначено оптимальний строк розм ноження актинідії напівздерев’янілими живцями, який збігається з періодом най більш інтенсивного росту пагонів (третя декада червня - друга декада липня) та період глибокого спокою рослин (жовтень- листопад). 3. Установлено, що регенераційна здат ність рослин видів актинідії є видоспеци- фічною ознакою і пов'язана з фітогормо нальним статусом самих рослин, а коефі цієнт фітогормонального балансу є крите рієм здатності напівздерев'янілих живців актинідії до обкорінення. З метою підви щення ефективності розмноження реко мендовано застосовувати нові стимулятори ризогенезу ауксино-цитокінінової дії - Д-2, ДГ-480 і ДГ-482, які сприяють підвищен ню здатності живців актинідії до обкорінен ня і збільшенню майже вдвічі (порівняно з контролем) маси кореневої системи сад жанців. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З 37 Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз 1. Головач А.Г. Лианы, их биология и исполь зование. - Л.: Наука, 1973. - 260 с. 2. Гордиенко И.И., Сапожникова Н.Ф., Дерендов- ская А.И. Эндогенные регуляторы роста и укоре нения черенков можжевельника казацкого / / Фи зиология растений. - 1976. - 23, № 4. — С. 753-759. 3. Грикун І.М., Дульнєв П.Г., Скрипченко Н.В. Перспективи розмноження деяких видів актинідії з використанням нових стимуляторів ризогенезу / / Інтродукція та збереження рослинного різно маніття. - К.: Вид-во КДУ, 1999. - Вип. 1. - С. 59-60. 4. Дерфлинг К. Гормоны растений. - М.: Мир, 1985. - 304 с. 5. Джуренко Н.И., Скрипченко Н.В., Паламар чук Е.П. Липофильный комплекс плодов актини дии / / Междунар. симпоз. "Новые и нетрадици онные растения и перспективы их использова ния". - М.: Изд-во Рос. ун-та дружбы народов, 2003. - Т. 3. - С. 459-461. 6. Иванова З.А. Биохимические основы и при емы вегетативного размножения древесных рас тений стеблевыми черенками. - К.: Наук, думка, 1982. - 288 с. 7. Кренісе Н.П. Регенерация растений. - М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1950. - 675 с. 8. Мороз П.А. Экологические аспекты аллело- патического последействия эдификаторов садо вых фитоценозов. — Автореф. дис. ... докт. биол. наук. - Днепропетровск, 1995. - 53 с. 9. Муромцев Г.С., Чкаников Д.И., Кулаева О.Н., Гамбург К.З. Основы химической регуляции рос та и продуктивности растений. — М.: Агропромиз- дат, 1987. - 383 с. 10. Николаева М.Г. Ускоренное проращивание покоящихся семян древесных растений. — М.: На ука, 1979. - С. 70-80. 11. Николаева М.Г. Особенности прорастания семян растений из подклассов Dilleniacea / / Ботан. журн. - 1989. - 74. - С. 651-667. 12. Плеханова М.Н. Актинидия, лимонник, жи молость. - Л.: Агропромиздат, 1990. - 87 с. 13. Скрипченко Н.В., Мусатенко Л.1., Мо роз П.А., Васюк В.А. Функціональний зв'язок фіто гормонального статусу інтродукованих видів ак тинідії з регенераційною здатністю і статтю росли ни / / Інтродукція рослин. - 2000. — № 2. - С. 96-100. 14. Титлянов А.А. Актинидия и лимонник. — Владивосток: Дальневост. кн. изд-во, 1969. - 175 с. 15. Турецкая Р.Х., Кефели В.И. Эндогенная гормональная регуляция ризогенеза / / Теорети ческие вопросы ризогенеза растений. - Махачка ла: Изд-во Дагестан, ун-та, 1978. - С. 47-48. 16. Уоринг Ф., Филлипс И. Рост растений и дифференцировка. - М.: Мир, 1984. - 512 с. Рекомендувала до друку С.В. Клименко Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ИНТРОДУКЦИЯ АКТИНИДИИ В ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ. С о о б щ е н и е 2. ОСОБЕННОСТИ СЕМЕННОГО И ВЕГЕТАТИВНОГО РАЗМНО ЖЕНИЯ АКТИНИДИИ Статья посвящена исследованию особенностей се менного и вегетативного размножения 5 видов ро да Actinidia Lindl.: A. kolomikta, A. arguta, A. pur purea, A. polygama и A. chinensis при интродукции в лесостепной зоне Украины. Установлено, что се мена актинидии утрачивают способность к прорас танию уже после первого года хранения, причиной этого может быть высокое содержание в них масла (33-35%), в состав которого входит 98% ненасы щенных жирных кислот. Определен оптимальный период для размножения актинидии полуодревес- невшими и одревесневшими черенками. Доказано, что регенерационная способность растений видов актинидии является видоспецифическим призна ком и связана с фитогормональным статусом са мих растений, а коэффициент фитогормонального баланса является критерием способности полуод- ревесневших черенков актинидии к укоренению. Испытаны и рекомендованы к внедрению новые эффективные стимуляторы ризогенеза. N.V. Skripchenko, Р.А. Moroz М.М. Grishko National Botanical Gardens of NAS of Ukraine, Ukraine, Kyiv INTRODUCTION OF ACTINIDIA IN THE FOREST-STEPPE OF UKRAINE. R e p o r t 2. THE PECULIARITIES OF SEED AND VEGETATIVE PROPAGATIONS OF ACTINIDIA The article is devoted to investigation of the peculi arities of seeds and vegetative propagations of 5 species of Actinidia Lindl. genus under introduction in Forest-Steppe of Ukraine: A. kolomikta, A. argu ta, A. purpurea, A. polygama and A. chinensis. Acti nidia seeds lost their abilities to grow after first year of storage, w hat may be caused by the presence in it of high level of oil (33-35%), the majority of which are unsaturated fatty acids (98%). Optimum terms of actinidia propagation by wooded and semi-wooded roots are determined. The regenerate ability is species-specific feature and correlates with phyto- hormonal plant status. The phytohormonal balance ratio is the criteria of semi-wooded shoots ability for rooting. The efficiency of new growth-promoting factors was studied. 38 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1016
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:47:29Z
publishDate	2004
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/ec/b134eb2e971ed1edb004977c502128ec.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10162020-01-04T11:54:42Z Introduction of Actinidia in the Forest-Steppe of Ukraine. Report 2. The peculiarities of seed and vegetative propagations of Actinidia Інтродукція актинідії в Лісостепу України. Повідомлення 2. Особливості насіннєвого та вегетативного розмноження актинідії Skripchenko, N.V. Moroz, Р.А. The article is devoted to investigation of the peculiarities of seeds and vegetative propagations of 5 species of Actinidia Lindl. genus under introduction in Forest-Steppe of Ukraine: A. kolomikta, A. arguta, A. purpurea, A. polygama and A. chinensis. Actinidia seeds lost their abilities to grow after first year of storage, what may be caused by the presence in it of high level of oil (33–35%), the majority of which are unsaturated fatty acids (98%). Optimum terms of actinidia propagation by wooded and semi-wooded roots are determined. The regenerate ability is species-specific feature and correlates with phytohormonal plant status. The phytohormonal balance ratio is the criteria of semi-wooded shoots ability for rooting. The efficiency of new growth-promoting factors was studied. Стаття присвячена дослідженню особливостей насіннєвого та вегетативного розмноження 5 видів роду Actinidia Lindl.: A. kolomikta, A. arguta, A. purpurea, A. polygama і A. chinensis при інтродукції в лісостеповій зоні України. Установлено, що насіння актиніди втрачає здатність до проростання вже після першого року зберігання, причиною цього може бути високий вміст у ньому олії (33–35%), до складу якої входить 98% ненасичених жирних кислот. Визначено оптимальний період для розмноження актиніди напівздерев’янілими і здерев’янілими живцями. Доведено, що регенераційна здатність рослин видів актиніди є видоспецифічною ознакою і пов'язана з фітогормональним статусом самих рослин, а коефіцієнт фітогормонального балансу є критерієм здатності напівздерев’янілих живців актинідії до обкорінення. Випробувано і рекомендовано до впровадження нові ефективні стимулятори ризогенезу. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1016 10.5281/zenodo.3252558 Plant Introduction; Vol 23 (2004); 31-38 Інтродукція Рослин; Том 23 (2004); 31-38 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377849 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1016/974 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Skripchenko, N.V. Moroz, Р.А. Інтродукція актинідії в Лісостепу України. Повідомлення 2. Особливості насіннєвого та вегетативного розмноження актинідії
title	Інтродукція актинідії в Лісостепу України. Повідомлення 2. Особливості насіннєвого та вегетативного розмноження актинідії
title_alt	Introduction of Actinidia in the Forest-Steppe of Ukraine. Report 2. The peculiarities of seed and vegetative propagations of Actinidia
title_full	Інтродукція актинідії в Лісостепу України. Повідомлення 2. Особливості насіннєвого та вегетативного розмноження актинідії
title_fullStr	Інтродукція актинідії в Лісостепу України. Повідомлення 2. Особливості насіннєвого та вегетативного розмноження актинідії
title_full_unstemmed	Інтродукція актинідії в Лісостепу України. Повідомлення 2. Особливості насіннєвого та вегетативного розмноження актинідії
title_short	Інтродукція актинідії в Лісостепу України. Повідомлення 2. Особливості насіннєвого та вегетативного розмноження актинідії
title_sort	інтродукція актинідії в лісостепу україни. повідомлення 2. особливості насіннєвого та вегетативного розмноження актинідії
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1016
work_keys_str_mv	AT skripchenkonv introductionofactinidiaintheforeststeppeofukrainereport2thepeculiaritiesofseedandvegetativepropagationsofactinidia AT morozra introductionofactinidiaintheforeststeppeofukrainereport2thepeculiaritiesofseedandvegetativepropagationsofactinidia AT skripchenkonv íntrodukcíâaktinídíívlísostepuukraínipovídomlennâ2osoblivostínasínnêvogotavegetativnogorozmnožennâaktinídíí AT morozra íntrodukcíâaktinídíívlísostepuukraínipovídomlennâ2osoblivostínasínnêvogotavegetativnogorozmnožennâaktinídíí

Інтродукція актинідії в Лісостепу України. Повідомлення 2. Особливості насіннєвого та вегетативного розмноження актинідії

Репозитарії

Схожі ресурси