Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Степи України” у НБС ім. М.М. Гришка НАН України
Information about history of creation, floristic composition, peculiarity and methods of support, and also rare species of the artificial meadow-steppe plant communities of the botanical-geographic plot "Steppes of Ukraine" of M.M. Grishko National Botanical Gardens of the NAS of U...
Gespeichert in:
| Datum: | 2004 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2004
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1019 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860124638132043776 |
|---|---|
| author | Gritsenko, V.V. |
| author_facet | Gritsenko, V.V. |
| author_sort | Gritsenko, V.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-04T12:08:23Z |
| description | Information about history of creation, floristic composition, peculiarity and methods of support, and also rare species of the artificial meadow-steppe plant communities of the botanical-geographic plot "Steppes of Ukraine" of M.M. Grishko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine are presented. The state and structure a number of introductive populations are characterized. The perspectives of artificial meadow-steppe plant communities in gardening are substantiated. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3252568 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:47:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 712.253:58:581.526.45(477-25)
В.В. ГРИЦЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1
РОСЛИННИЙ ПОКРИВ БОТАНІКО-ГЕОГРАФІЧНОЇ ДІЛЯНКИ
СТЕПИ УКРАЇНИ" У НБС ім. М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ
Наведено відомості щодо історіі формування, флористичного складу, особливостей і методів підтримки, а також
рідкісних видів штучно створених лучно-степових фітоценозів ботаніко-географічної ділянки "Степи України" у
НБС НАН України. Охарактеризовано стан та структуру деяких інтродукційних популяцій. Обґрунтовано
перспективи моделювання штучних лучно-степових фітоценозів в озелененні.
Ботанічні сади є унікальними центрами ін
тродукції рослин, збереження та демон
страції фіторізноманіття, охорони рідкісних
і зникаючих видів ex situ. З колекційних
ділянок інтродуковані види часом мігрують
на сусідні і впливають на культурфітоцено-
зи шляхом спонтанних сукцесійних про
цесів, перетворюючись на адвентивні бу
р'яни. На формування культурфітоценозів
ботаніко-географічних ділянок Національ
ного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН
України, де моделювання рослинного пок
риву проводилось шляхом створення штуч
них фітоценозів по аналогії з природними
еталонами, впливали крім видів місцевої
флори, ще й інвазійні види.
Природні умови НБС НАН України де
тально охарактеризовані в ряді праць [27,
31]. Ботаніко-географічна ділянка "Степи
України" закладена в 1949 р. за техно-ро-
бочим проектом О.І. Соколовського. Ділянка
займає площу 2,5 га, розміщена у східній
частині саду на плакорі, що характери
зується незначним похилом поверхні у
південно-східному напрямі і має майже
рівнинний рельєф.
Формування рослинного покриву ділян
ки "Степи України" було розпочато з мо
менту її заснування і досі триває. У перший
рік територія була переорана і витримана
© В.В. ГРИЦЕНКО, 2004
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З
під чорним паром, а восени засіяна насін
ням домінантів - Festuca valesiaca Gaud.,
Agropyron pectinatum (Bieb.) Beauv., Poa
angustifolia L., також були висаджені дер
нини трьох видів роду Stipa. У 50-60-ті ро
ки XX ст. рослини, дернини та насіння за
возились з різних пунктів України: око
лиць міст Одеси, Миколаєва, Херсона, від
ділень Українського степового природного
заповідника, Луганського природного запо
відника та ін. Відомості щодо інтродукції
деяких видів на ботаніко-географічну ді
лянку "Степи України" наведено у працях
P.M. Бородіної [2-5].
Експозиція ділянки передбачала такі ва
ріанти: 1) барвистий різнотравно-злаковий
степ, представлений видами рослин, завезе
ними з Михайлівської цілини (відділення
Українського степового природного заповід
ника); 2) різнотравно-типчаково-ковиловий
степ (а — гідротичний варіант з видами рос
лин, завезеними зі Стрільцівського степу
(відділення Луганського природного запо
відника), б — ксеротичний варіант з видами
рослин, завезеними з Хомутовського степу
(відділення Українського степового природ
ного заповідника)); 3) типчаково-ковиловий
степ з представниками південних степів, за
везеними з біосферного заповідника Ас-
канія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна [2].
Формування рослинного покриву ділян
ки "Степи України" розпочалося набагато
49
В.В. Гриценко
раніше, ніж були розроблені метод пере
садки дернини невеликими клаптиками з
цілинних степових ділянок В.В. Скрипчин-
ського [26] та метод "агростепів" Д.С. Дзибо-
ва [10], однак ґрунтувалося на подібних ме
тодичних підходах. Моделювання степового
рослинного покриву відзначається високою
ефективністю лише за відповідності ґрун
тово-екологічних умов еталонних степів
"агростепам" або відновлення степового
травостою у місцях, де він колись існував
[10, 26]. У нашому випадку ділянки еталон
них степів, що використовувались для збо
ру насіння і посадкового матеріалу, розмі
щувалися у різних, дуже відмінних від
правобережжя Києва екологічних умовах.
НБС НАН України розташований на
крайньому північному сході Правобережно
го Лісостепу, а території, звідки завозили
ся степові види, - переважно в інших бо-
таніко-географічних районах, здебільшого
у Степовій зоні. Крім того, відомо, що сте
пова рослинність формується під впливом
випасання та періодичних палів, інакше
степ заростатиме чагарником та лісом [12,
22]. На ділянці "Степи України" мали місце
переважно рекреаційні навантаження, а із
заходів, спрямованих на відторгнення
біомаси і підвищення сухості, використову
вали осіннє скошування. Тому під впливом
нових кліматичних, едафічних та біотичних
факторів частина ксерофільних видів у
штучно створених фітоценозах поступово
випадала (Stipa pulcherrima С. Koch, S. uk-
rainica P. Smirn., Thymus dimorphus Klok.
et Shost., Hyacinthella pallasiana (Stev.)
Losinsk.) або зменшувала свою участь у
травостої (Agropyron pectinatum). Однак
деякі види збереглися у цих фітоценозах і
донині (Festuca valesiaca і Poa angustifolia -
з 1949 p.; Adonis vernalis L., Amygdalus
nana L., Centaurea ruthenica Lam. - з 1952 p.;
Muscari neglectum Juss., Paeonia tenuifolia
L., Phlomis tuberosa L., Veronica incana L.,
Ornithogalum fimbriatum Willd. - з 1953 p.;
Clematis integrifolia L., Eryngium planum L. -
з 1960 p. тощо).
В останні десятиліття поповнення ко
лекції ділянки відбувалось з урахуванням
відповідності ботаніко-географічному та
фізико-географічному районуванню [29]
переважно видами рослин та насінням, зі
браними на лучно-степових ділянках Се
реднього Придніпров'я, а в останні роки —
Київського плато.
Таким чином, за більш ніж 50-річний
період формування рослинного покриву
ділянки "Степи України", відмінності між
запланованими при закладанні варіантами
степів поступово згладжувались унаслідок
сукцесій рослинного покриву, тиску інди-
генних та адвентивних видів і особливостей
подальшої інтродукції. Відбувалась конвер
генція флористичного складу і структури
штучно створених фітоценозів ділянки
"Степи України" до подібних лучно-степо-
вих угруповань нашого регіону, проте з
вкрапленнями окремих степових видів.
Особливості території Київського плато, як
і ботанічного саду, зумовлені розміщенням
на крайній північно-східній межі Правобе
режного Лісостепу. На нашу думку, при
родні лучно-степові фітоценози Київського
плато, внаслідок їхньої територіальної
близькості і відповідності природних умов,
є найперспективнішими як еталонні для
подальшого формування рослинного покри
ву і збагачення флористичного складу ді
лянки "Степи України". Тому для висвіт
лення особливостей рослинного покриву
ділянки "Степи України" у порівняльному
аспекті ми розглядатимемо первинні лучно-
степові угруповання саме території Київсь
кого плато.
Флористичний склад фітоценозів ділянки
"Степи України" постійно поповнюється і є
динамічним. Раніше нами наводились лише
попередні дані щодо флористичного складу
ділянки "Степи України" [7-9]. За уточнени
ми і доповненими даними 2001-2003 років
флора ділянки нараховує 238 видів вищих
судинних рослин, що належать до 143 родів
та 40 родин. Десять провідних родин: Aste-
гасеае (18,49%), Fabaceae (11,76%), Роасеае
50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З
Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки " Степи України"
(7,98%), Ranunculaceae (6,30%), Lamiaceae
(5,88%), Scrophulariaceae (5,04%), Brassica
ceae (4,62%), Rosaceae (4,20%), Apiaceae
(3,78%), Cariophillaceae (3,36%) представлені
170 видами (71,43%). Серед поліморфних
родів спостерігається переважання роду
Centaurea - 8 видів, далі йдуть роди Ve
ronica, Vicia, Trifolium (по 6 видів), Allium,
Salvia, Achillea, Artemisia (no 5), Campanula,
Dianthus, Euphorbia, Medicago, Gagea,
Ranunculus, Potentilla (no 4 види).
У спектрі біоморф за загальним габітусом
переважають трав'янисті рослини - 93,70%
Частка кущів та кущиків невелика — від
повідно 2,52 та 3,78%. За тривалістю жит
тєвого циклу чільне місце посідають полі-
карпіки - 69,75%. Монокарпіки становлять
23,95%, з них 8,40% однорічників. Близько по
ловини видів - 52,94% - мають напіврозет-
кові пагони, 39,08% видів - безрозеткові.
Кількість розеткових видів незначна - 7,98%.
Переважають види з кореневищною струк
турою підземних пагонів - 38,24%, з них
23,53% - короткокореневищні і 14,71% - дов-
гокореневищні. Видів без кореневищної
структури - 21,85%. Рослини з каудексами
становлять 30,67%, бульбокореневищні -
3,36%, цибулинні - 5,88%.
За розташуванням бруньок поновлення
відносно субстрату переважають гемікріпто-
фіти - 55,04%. Терогемікріптофітів - 15,55%,
терофітів - 8,40%, геофітів - 13,87%, фане-
рофітів - 1,68%, хамефітів - 5,46%.
Розподіл видів за еколого-ценотичними
групами є досить відносним. Кожен вид
віднесений до найтиповішої, виділеної нами
еколого-ценотичної групи, однак взагалі ви
ди мають ширшу еколого-ценотичну амплі
туду. Близько половини видів належить до
степових та лучно-степових. Лучні та узліс
ні види становлять близько 30%. Рудераль
них видів - близько 18%, псамофітних -
близько 2%.
Штучно створені фітоценози ботаніко-
географічної ділянки "Степи України" ха
рактеризуються домінуванням злаків: Fes-
tuca valesiaca, Elytrigia intermedia (Host.)
Nevski, E. repens (L.) Nevski, Poa angustifolia,
Bromopsis inermis (Leyss.) Holub та Arrhena-
therum elatius (L.) J. et C. Presl, які нерів
номірно розміщені по території. У різних
частинах ділянки спостерігається або пере
важання одного з цих видів, або їхні різні
комбінації як співдомінантів.
Загальне проективне покриття травостою
високе - 80~95%. Травостій триярусний. У
центральній, найбільш сухій частині ділянки
домінує Festuca valesiaca. Перший ярус роз
ріджений, його утворюють Elytrigia inter
media та Bromopsis inermis. Другий - добре
розвинений, переважно утворений Festuca
valesiaca з домішкою різнотрав'я: Galium
verum L., Medicago procumbens Bess., M. ro-
manica Prod. тощо. Третій ярус розвинений
слабо, його складають Fragaria viridis Duch.,
Muscari neglectum.
Далі від центру у радіальних напрямках
поширені фітоценози з переважанням Роа
angustifolia та Elytrigia intermedia. Фітоце
нози з домінуванням Elytrigia repens, Bro
mopsis inermis та A rrhenatherum elatius
спорадично представлені в різних частинах
ділянки. По краях ділянки місцями домінує
Solidago canadensis L.
У структурі фітоценозів візуально по
мітні менші виділи: окремі фрагменти фіто
ценозів та мікроценози, що зумовлюють
мозаїчність рослинного покриву. Об'єдную
чим компонентом цих мозаїчних виділів є
домінанти або співдомінанти.
Кущі Chamaecytisus ruthenicus (Fisch.
ex Woloszcz.) Klaskova, Genista tinctoria L.,
Amygdalus nana L. трапляються невели
кими групами або поодиноко.
Різнотрав'я багате, часто трапляються
Astragalus cicer L., Medicago procumbens,
М. romanica, Falcaria vulgaris Bernh., Gyp-
sophilla paniculata L., Coronilla varia L., Tri
folium montanum L., Hypericum perforatum
L., Origanum vulgare L., Salvia pratensis L.,
Galium verum, Knautia arvensis (L.) Coult,
Euphorbia virgultosa Klok., E. cyparissias L.,
Veronica incana, Lavatera thuringiaca L.,
Asparagus officinalis L., місцями - Adonis
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Ns 3 51
В.В. Гриценко
vernalis, A. wolgensis Stev., Eryngium
planum, Vinca herbacea Waldst. et Kit.,
Echinops sphaerocephalus L., Lathyrus tu -
berosus L., Campanula sibirica L., Dianthus
membranaceus Bord., Scabiosa ochroleuca L.,
Onobrychis arenaria (Kit.) DC, Trifolium
alpestre L., Vicia villosa Roth., Muscari
neglectum, Iris hungarica Waldst. et Kit.,
Phlomis tuberosa, Salvia nutans L., Stachys
recta L., Ranunculus illyricus L., Thalictrum
minus L., Filipendula vulgaris Moench., Fra-
garia viridis, Potentilla argentea L., P. im-
polita Wahlenb., Odontites vulgaris Moench,
Verbascum lychnitis L., Veronica austriaca
L., V. spicata L. та інші види. Зрідка трапля
ються Pulsatilla nigricans Storck, Crocus
reticulatus Stev. ex Adam., Anemone syl-
vestris L., Clematis integrifolia, Euphorbia
stepposa Zoz.
Особливістю рослинного покриву ділян
ки "Степи України" є наявність інтродуко-
ваних рідкісних видів, які не трапляються
на території Київського плато, однак упро
довж тривалого часу зростають у штучно
створених фітоценозах. Серед них види, за
несені до Червоної книги України [ЗО]:
Paeonia tenuifolia L., Tulipa schrenkii Regel.,
Gymnospermium odessanum (DC) Takht. та
інші види: Clematis pseudoflammula
Schmalh. ex Lipski, Centaurea ruthenica,
Echinops ritro L., Galatella dracunculoides
(Lam.) Nees, Ornithogalum fimbria turn, Ono
brychis tanaitica Spreng, Linum nervosum
Waldst. et Kit, Scilla sibirica Haw., Crambe
pontica Stev.ex Rupr., Iris halophilla Pall.
У рослинному покриві спостерігається
низка часових синузій. Весняну синузію
утворюють Adonis vernalis, Paeonia tenui
folia, Iris hungarica, Muscari neglectum,
Ornithogalum fimbriatum, Scilla sibirica;
осінню - Galatella dracunculoides, Solidago
virgaurea L., Seseli annuum L., Odontites
vulgaris.
Деякі нетипові для степів лісові та лучні
види спонтанно потрапили до лучно-степо
вих фітоценозів ділянки "Степи України" із
сусідніх ботаніко-географічних ділянок
"Ліси рівнинної частини України" (Tulipa
quercetorum Klok. et Zoz, Lathyrus sylvest-
ris L.), "Карпати" (Centaurea mollis Waldst
et. Kit., Hepatica nobilis Mill.), "Кавказ"
(Puschkinia scilloides Adams). На межі між
фітоценозами ділянки "Степи України" та
фітоценозами сусідніх ботаніко-географіч
них ділянок спостерігаються мозаїчні
вкраплення у лучно-степові фітоценози по
рослі дерев з лісових угруповань. Поросль
дерев ми періодично видаляємо і не вклю
чаємо до флористичного складу лучно-сте-
пових фітоценозів ботаніко-географічної
ділянки "Степи України". Однак трав'я
нисті види, особливо весняні (Tulipa querce
torum, Puschkinia scilloides та ін.), внаслідок
спонтанного поширення зайняли відповідні
екологічні ніші і мають міцні фітоценотичні
позиції.
У складі лучно-степових угруповань
ділянки присутні також формаційні убік-
вісти, індигенні та адвентивні бур'яни. По
краях ділянки спостерігається надмірне по
ширення адвентивного агресивного виду So
lidago canadensis, що призвело до утворення
монодомінантних плям цього виду та його
участі як субдомінанта в окремих фітоцено
зах. При значному проективному покритті
Solidago canadensis спостерігається змен
шення флористичного різноманіття та при
гнічення лучно-степових видів, аж до ви
тіснення їх з угруповань.
Проблема небажаного поширення So
lidago canadensis є актуальною як для ба
гатьох ділянок НБС НАН України, так і
для ряду природних територій. Фітоценози
з домінуванням та субдомінуванням So
lidago canadensis були виявлені нами по
нижніх частинах схилів балок, вкритих
природною лучно-степовою рослинністю,
на території Київського плато у Миронівсь-
кому районі Київської області.
Не ставлячи перед собою завдання пов
ного знищення цього адвентивного виду з
території ботаніко-географічн: І ділянки
"Степи України" ми мусили шукати шля
хи контролю його чисельності, щоб не до
52 ISSN 1605-6574. Інтродукц ії : • - 2 Ю4. № З
Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки "Степи України"
пустити спонтанних сукцесійних процесів
на ділянці і мати можливість зберігати
фіторізноманітність як штучно створених,
так і природних фітоценозів [15].
Результати наших досліджень показали,
що найефективнішим методом контролю
чисельності Solidago canadensis є його вида
лення з травостою під час бутонізації. При
застосуванні такого режиму восени цього ж
року кількість Solidago canadensis змен
шується в середньому на 84,6% (за сухою
масою) порівняно з контролем. Скошування
травостою разом із Solidago canadensis у
період його бутонізації теж є одним з ме
тодів контролю його чисельності, оскільки
сприяє ксеротизації умов існування і ви
падінню мезофітів з травостою. При засто
суванні такого режиму скошування, восени
цього ж року кількість Solidago canadensis
зменшується у середньому на 16,8% (за су
хою масою) порівняно з контролем. Цей ме
тод є менш ефективним порівняно з руч
ним видаленням Solidago canadensis з тра
востою, проте більш доцільним при вико
ристанні на великих площах, де поштучне
вирізування Solidago canadensis є практич
но неможливим. Таким чином, Solidago
canadensis негативно реагує на будь-який
вплив на травостій: при скошуванні - ви
являє тенденцію до зниження чисельності,
а при ручному видаленні - не спроможний
відновити свій попередній статус у травос
тої: відсоток його участі знижується у 7
разів [16, 32]. Зазначені методи виключають
можливість насіннєвого розмноження So
lidago canadensis.
Для контролю вегетативного розмножен
ня, на наш погляд, можливі періодичні ло
кальні випалювання в зимовий період сухос
тою по краях ділянок, що особливо забур'я
нені Solidago canadensis. Це веде до істотно
го зменшення проективного покриття Solidago
canadensis, а низці домінуючих злаків (Fes-
tuca valesiaca, Elytrigia intermedia, Elytrigia
repens, Poa angustifolia L.), кущів (Chamae-
cytisus ruthenicus) та різнотрав'я (Falcaria
vulgaris, Medicago procumbens, M. romanica,
Origanum vulgare тощо) не лише не шко
дить, а й поліпшує умови зростання внаслі
док ксеротизації.
Проте на деякі види (Amygdalus папа)
випалювання впливає негативно. Тому для
фітоценотичного контролю Solidago cana
densis у заростях чагарників ми можемо
рекомендувати ручне зрізування і видален
ня його з травостою та обкошування кур
тин Amygdalus папа на початку липня у
фазу бутонізації Solidago canadensis.
Для дослідження ценотичних відносин
видів на ділянці ми провели аналіз цено-
екоклинів за градаціями факторів вологості
ґрунту й впливу ценотичного оточення на
домінуючі види методом двофакторного
дисперсійного аналізу та аналіз кореляцій
них відносин й емпіричних ліній регресій
покриття залежного виду від діючого за
О.О. Урановим [28]. Результати наших до
сліджень показали, що перезволоження в
комплексі з мезофітами (ценотичний фак
тор) негативно впливає на лучно-степову
рослинність. Для її збереження за даних
умов доцільно, на наш погляд, підтримува
ти ксерофітний режим шляхом мозаїчних
скошувань плям з домінуванням Arrhena-
therum elatius, Lathyrus sylvestris та інших
мезофітів, у тому числі Solidago canadensis,
у засушливий період, а саме - у середині
літа [17, 33].
Таким чином, сучасний рослинний пок
рив ботаніко-географічної ділянки "Степи
України" ми розглядаємо як штучно ство
рене лучно-степове рослинне угруповання
з вкрапленнями низки нехарактерних
видів, що потребує заходів підтримки, на
ведених вище.
Степи України, у тому числі й лучні,
упродовж багатьох десятиліть зазнавали дії
сильного антропогенного навантаження: ро
зорювання, терасування і заліснення степо
вих схилів, порушення рослинного покриву
в зв'язку з видобуванням корисних копалин
тощо. Це призвело до знищення місцезрос
тань і популяцій рідкісних видів. Тому моде
лювання лучно-степових фітоценозів з
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З 53
В. В. Гриценко
рідкісними видами у їх складі є актуальним
[19].
Серед видів, що зростають на ділянці
"Степи України", 10 занесено до "Червоної
книги України" [ЗО]: Paeonia tenuifolia, Pul
satilla nigricans, Crocus reticulatus, Bulbo-
codium versicolor (Ker.-Gawl.). Spreng.,
Gymnospermium odessanum, Tulipa querce-
torum, T. schrenkii, T. ophiophylla Klok. et
Zoz, Stipa capillata L., S pennata L.s.str. Paeo
nia tenuifolia занесена до списку рідкісних
видів Бернської конвенції [14].
На ділянці представлені також регіо
нально рідкісні для лучних степів Київсь
кого плато види: Adonis vernalis, A. wolgen-
sis, Anemone sylvestris, Clematis integrifolia,
Amygdalus nana, D ianthus andrzejow-
skianus (Zapal.) Kulcz., Dianthus membrana-
ceus, Iris hungarica, Iris pumila L., Muscari
neglectum, Ornithogalum gussonei Ten.,
Euphorbia stepposa, Salvia nutans, Linum
austriacum L., Melica transsilvanica Schur.
З рідкісних видів, представлених на
ділянці, північну межу поширення, що про
ходить через територію Київського плато,
мають Crocus reticulatus, Iris pumila, Bul-
bocodium versicolor, Amygdalus nana.
Успішний досвід вирощування рідкісних
видів на ботаніко-географічній ділянці
"Степи України" упродовж тривалого часу
підтвердив, що це ефективний захід щодо
їхньої охорони ex situ у штучно створених
фітоценозах. Крім того, рідкісні види здатні
формувати в культурфітоценозах стійкі
інтродукційні популяції, що свідчить про
їхні міцні фітоценотичні позиції.
Наводимо коротку характеристику низ
ки інтродукційних популяцій, у тому числі
і рідкісних видів, які сформувались на бо-
таніко-географічній ділянці "Степи Украї
ни" за 40-50 років.
Paeonia tenuifolia. На ботаніко-геогра-
фічну ділянку "Степи України" Paeonia
tenuifolia була завезена у 1953 р. зі
Стрільцівського степу в кількості 50 особин.
Змодельована інтродукційна популяція
рідкісного, занесеного до Червоної книги Ук
54
раїни виду займає площу 1,5 га і нині нара
ховує близько 350 особин. Максимальна
щільність особин Paeonia tenuifolia в локу-
сах на модельних площадках - 25 осо-
бин/м2, мінімальна - 4 особини/м2. Paeonia
tenuifolia виступає субдомінантом та домі
нантом весняних синузій у низці асоціацій.
Під час дослідження вікової структури
встановлено, що спектри онтогенетичних
станів повночленні. На всіх модельних пло
щадках був отриманий пік для віргінільних
особин. Таким чином, інтродукційна попу
ляція Paeonia tenuifolia виявилась толерант
ною. Співвідношення передгенеративних
особин до генеративних має високі значен
ня, що свідчить про стійкість популяції та
тенденції до збільшення кількості особин.
Відновлення відбувається насіннєвим шля
хом [20].
Подібну вікову структуру має інтро
дукційна популяція Paeonia tenuifolia,
розміщена на дослідній ділянці Канівського
природного заповідника (Канівський р-н,
Черкаської обл.), де Paeonia tenuifolia добре
розмножується самосівом і утворює нор
мальну повночленну інтродукційну попу
ляцію.
Adonis vernalis був завезений на ділян
ку в 1952 р. з Михайлівської цілини. Інтро
дукційна популяція цього рідкісного виду
займає площу 0,5 га і нараховує близько
300 дорослих особин. Щільність інтродук
ційної популяції (9 особин/м2) менша, ніж в
оптимальних умовах зростання виду в
Південному Лісостепу України (20-25 осо
бин/м2), проте значно вища, порівняно зі
щільністю природної популяції з Волинсь
кого Лісостепу (4 особини/м2) [24]. Середня
щільність популяцій Adonis vernalis на
Придніпровській низовині становить 1 осо-
бина/м2, на Капилській височині - 3 особи
ни/м2, у Криму - 4-11 особин/м2 [23].
У природних лучно-степових фітоцено
зах на території Київського плато (бо
танічний заказник місцевого значення
"Тулинецькі Переліски" у Миронівському
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З
Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки " Степи України!'
p-ні Київської обл. та ландшафтний заказ
ник місцевого значення "Копачівські схи
ли" в Обухівському районі Київської об
ласті) проективне покриття Adonis ver-
nalis досягає 5%, а щільність популяцій -
до 10 особин/м2, що є свідченням міцних
фітоценотичних позицій виду. Близький
показник щільності інтродукційної попу
ляції Adonis vernalis на ділянці "Степи Ук
раїни" НБС НАН України - 9 особин/м2
пояснюється не лише невеликим для існу
вання інтродукційної популяції проміжком
часу її формування, а й подібністю еколо-
го-ценотичних умов цих територій.
В інтродукційній популяції Adonis ver
nalis на ділянці "Степи України" у спектрах
онтогенетичних станів представлені всі вікові
групи особин: ювенільні - 1,5 особини/м2
(17,5%), іматурні, віргінільні та генеративні -
по 2,5 особини/м2 (по 27,5%) [25]. Відновлен
ня відбувається насіннєвим шляхом.
Ornithogalum fimbriatum був завезений
на ділянку у 1953 р. з Одеської області. Ін
тродукційна популяція Ornithogalum fim
briatum займає площу 0,1 га і налічує близь
ко 200 генеративних особин, розміщених
групами або поодиноко. Максимальна щіль
ність - 20 генеративних особин/м2. Також
виявлені особини прегенеративного періоду
онтогенезу. Вид розмножується насінням та
вегетативно.
Amygdalus папа завезений на ділянку у
1952 р. з Хомутовського та Стрільцівського
степів. Угруповання Amygdaleta nanae на
лежить до рідкісних і зникаючих [13]. Пля
ми з домінуванням Amygdalus папа предс
тавлені переважно у південній частині
ділянки, загальна їх площа близько 0,2 га.
Формування цих угруповань і подальше
розширення їх площі гальмується періодич
ним викошуванням травостою навколо. За
гальне проективне покриття 80-95%, пок
риття Amygdalus папа - до 50%. Вертикаль
на диференціація виражена слабко. Кущово-
трав'яний ярус включає Amygdalus папа у
середньому заввишки 70 см, злаки-співдо-
мінанти (Elytrigia repens, Bromopsis inermis)
та види різнотрав'я. На 1 м2 нараховується
в середньому до 40 пагонів Amygdalus папа.
Місцями на території ділянки трапляються і
поодинокі пагони Amygdalus папа. Вид
розмножується насінням та вегетативно -
кореневими паростками, переважає вегета
тивне розмноження.
Scilla sibirica завезена на ділянку у
1963 р. з Хомутовського степу. Інтродук
ційна популяція Scilla sibirica займає пло
щу близько 0,2 га. Розміщення особин роз
сіяне, дифузне. Спектр онтогенетичних
станів повночленний. Відсоток генератив
них особин високий - 41%. Популяція по
повнюється переважно насіннєвим ш ля
хом, хоча спостерігається і вегетативне
розмноження [11].
Gagea lutea завезена у 1960 р. з лучно-
степових ділянок Середнього Придніпров'я.
Інтродукційна популяція Gagea lutea зай
має площу близько 0,1 га. Розміщення осо
бин у вигляді більш-менш виражених груп.
Спектр онтогенетичних станів повночлен
ний, лівосторонній, переважають ювенільні
та іматурні особини. Відсоток генеративних
особин невисокий — 6%. Переважає вегета
тивне розмноження [11].
Tulipa quercetorum. Цей рідкісний, зане
сений до Червоної книги України [ЗО] вид
потрапив на ботаніко-географічну ділянку
"Степи України" внаслідок спонтанної ін
тродукції із сусідньої ботаніко-географічної
ділянки "Ліси рівнинної частини України",
з виділу "Пакленова діброва". Природна
екологічна ніша цього виду - розміщення
під наметом незімкнутого широколистяного
лісу [18]. На ділянці "Степи України" інтро
дукційна популяція Tulipa quercetorum
розмістилась у подібній екологічній ніші:
частково під наметом Corylus avelana L.,
який звичайно утворює підлісок у широко
листяних лісах, а частково - на відкритій
території. Площа популяції невелика,
близько 10 м2. На 1 м2 нараховується до 60
особин Tulipa quercetorum. У спектрі онто
генетичних станів переважають іматурні
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З 55
В.В. Гриценко
особини. Вид розмножується вегетативно,
насіннєве розмноження пригнічене. Попу
ляція може використовуватись як джере
ло вихідного матеріалу Tulipa querce-
torum.
Таким чином, Paeonia tenuifolia, Adonis
vernalis, Ornithogalum fimbriatum, Amyg-
dalus nana, Scilla sibirica, Gagea lutea сфор
мували на ділянці стійкі гомеостатичні
інтродукційні популяції, які ми відносимо
до І ступеня успішності інтродукції за шка
лою Вульфа -Базилевської [1].
Стійкі гомеостатичні інтродукційні попу
ляції утворили також види, завезені з Хо-
мутовського степу у 50-ті роки — Clematis
pseudoflammula, Salvia nutans, Adonis wol-
gensis, Stachys recta та у 1960 p. - Alcea
rugosa L., Echinops sphaerocephalus, Linum
nervosum; зі Стрільцівського степу та Хо-
мутовського степу у 50-ті роки - Vinca
herbacea, Thalictrum minus; зі Стрільцівсь
кого степу та Михайлівської цілини у
1953-1960 роки - Phlomis tuberosa; з Ми
хайлівської цілини та Товтрового кряжа у
1953 p. - Iris hungarica; з Михайлівської
цілини у 1953 p. - Veronica incana та Salvia
pratensis; зі Степової зони у 50-ті роки -
Galatella dracunculoides; завезений у 1953
р. з околиць м. Одеса Muscari neglectum та
у 1960 р. з Полтавської області - Eryngium
planum.
Ми не виключаємо можливості спонтан
ного занесення насіння таких видів, як
Salvia pratensis, Veronica incana, Stachys
recta, Iris hungarica, Gagea lutea на тери
торію ділянки "Степи України" з місцевих
популяцій цих видів, які трапляються на
природних відкритих ділянках в околицях
ботанічного саду. Проте основним вихід
ним матеріалом, що послужив для форму
вання популяцій на ділянці, вважаємо са
ме цілеспрямовано інтродуковані види цих
рослин.
Інтродукційні популяції Amygdalus папа,
Adonis vernalis, Gagea lutea, Veronica incana,
Salvia pratensis, Iris hungarica, Phlomis
tuberosa, Stachys recta, Echinops sphaeroce
phalus за своєю структурою подібні до при
родних популяцій цих видів у лучно-степо-
вих фітоценозах Київського плато.
Успішний досвід формування інтро
дукційних популяцій рідкісних видів у
культурфітоценозах свідчить про ефектив
ність їх охорони ex situ.
Моделювання лучно-степових фітоце
нозів є перспективним для озеленення.
Штучно створені лучно-степові угрупован
ня доцільні в економічному плані, оскільки
потребують мінімального догляду — скошу
вання; вони посухостійкі, не потребують
поливу; можуть бути приурочені як до пла
то подібних ландшафтів, так і до складних
форм рельєфу, а саме - схилів різної кру
тизни, бажано південної та південно-
східної експозицій; підходять для озеленен
ня великих відкритих територій - від 0,5 га;
стійкі до помірних рекреаційних наванта
жень і добре співіснують з видами місцевої
флори. Моделювання таких угруповань, що
є флористично багатими, крім декоратив
ного [4], наукового, загальноосвітнього [6] та
естетичного значення сприяє збереженню
фіторізноманіття. Крім того, як відмічено
вище, лучно-степові фітоценози є опти
мальними місцезростаннями для низки
рідкісних і зникаючих видів рослин, у тому
числі занесених до Червоної книги України
[ЗО]. Це має актуальне значення як додат
кова система заходів збереження, розмно
ження та охорони рідкісних видів у штуч
но створених фітоценозах при озелененні.
Раніше нами описані деякі штучні фітоце
нози, що є перспективними для викорис
тання у зеленому будівництві [21].
З урахуванням наведених вище рекомен
дацій щодо підтримки штучно створених
лучно-степових угруповань (мозаїчних ско
шувань) нами плануються подальші моніто
рингові дослідження сукцесій рослинного
покриву ботаніко-географічної ділянки
"Степи України". Як з'ясувалося, успішне
моделювання лучно-степових фітоценозів
залежить від всебічного вивчення природ
них лучно-степових ділянок.
56 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З
Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки " Степи України"
1. Базилевская Н.А. Теория и методы интро
дукции растений. - М.: Изд-во МГУ, 1964. - 131 с.
2. Бородіна P.M. Інтродукція рослин степів
України / / Інтродукція на Україні корисних рос
лин природної флори СРСР. - К.: Наук, думка,
1972. - С. 40-68.
3. Бородіна P.M. Степові види роду шавлії
(Salvia L.) в умовах ЦРБС АН УРСР / / Рослинні
ресурси України, їх використання та збагачення. —
К.: Наук, думка, 1976. - С. 107-110.
4. Бородіна P.M. Степи України / / Декора
тивні рослини природної флори України. - К: На
ук. думка, 1977. - С. 86-136.
5. Бородина P.M. Степи Украины / / Интроду-
цированные лекарственные растения. - К.: Наук,
думка, 1983. - С. 24-33.
6. Гриценко В.В. Використання штучно ство
рених степових фітоценозів у навчально-мето-
дичній роботі майбутніх вчителів біології / / Ма
теріали перших Всеукраїнських наукових читань,
присвячених пам'яті академіка М.М. Гришка.
"Роль ботанічних садів у формуванні наукового
світогляду майбутніх біологів". - Полтава, 2001. -
С. 39-40.
7. Гриценко В.В. Порівняльна характеристика
флористичного складу ділянки "Степи України"
НБС. НАНУ 1970 та 2001 років / / Теоретичні та
прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого
будівництва: Матеріали II Міжнар. наук. конф. мо
лодих дослідників. - К.: Фітосоціоцентр, 2002а. -
С. 51-53.
8. Гриценко В.В. Флористичний склад ділянки
"Степи України" Національного ботанічного саду
НАН України / / Еколого-біологічні дослідження
на природних та антропогенно змінених тери
торіях: Матеріали наук. конф. молодих вчених. -
Кривий Ріг, 20026. - С. 89-91.
9. Гриценко В.В. Экологические группы видов
искусственно созданных лугово-степных фитоце
нозов / / Биология - наука XXI века: 6-я Пущи-
нская школа-конференция молодых ученых: Сб.
тезисов. - Тула: Изд-во Тул. гос. пед. ун-та им.
Л.Н. Толстого, 2002в. - Т. 2. - С. 43-44.
10. Дзыбов Д.С. Метод агростепей: Ускоренное
восстановление природной растительности: Ме
тод пособ. - Саратов: Научная книга, 2001. - 39 с.
11. Диденко С.Я., Гриценко В.В. Возрастные
спектры интродукционных ценопопуляций Gagea
lutea (L.) Ker.-Gawl. и Scilla sibirica Haw. в искус
ственно созданных степных и лугово-степных фи
тоценозах НБС НАН Украины / / Роль ботаничес
ких садов в сохранении биоразнообразия: Матери
алы междунар. конф. "Сохранение и воспроизвод
ство растительного компонента биоразнообразия",
посвященной 75-летию Ботанического сада Ростов
ского государственного университета. - Ростов-
н /Д : И зд-во Ростов, ун -та , 2002. - С. 92-93 .
12. Д ідух Я.П. П опуляційна екологія. - К.:
Ф ітосоціоцентр, 1998. - 192 с.
13. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, ис
чезаю щ ие и типичные, нуж даю щ иеся в охране р ас
тительны е сообщ ества / Под общ. ред. Ю.Р. Ш ел я -
га-Сосонко. - К.: Н аук, думка, 1987. - 216 с.
14. Конвенція про охорону дикої ф л о р и і ф а у
ни т а п риродни х середовищ існування в Є вропі
(Б ерн , 1979 р.) - К иїв, 1998. - 76 с.
15. Мар'юшкіна ВЛ. А двентизація рослинності
як наслідок спонтанної та цілеспрямованої інтродук
ції рослин / / Інтродукція рослин. - 2002. — № 1. —
С. 49-60.
16. Мар'юшкіна В.Я., Гриценко В.В. П ерсп ек
тиви ф ітоценотичного контролю Solidago c a n a
densis L. / / Доп. Н А Н У країни . - 2002. - № 8. -
С. 158-162.
17. Мар'юшкіна В.Я., Гриценко В.В., Дгдик Н.П.
С татистичний ан ал із ценотичних відносин видів на
д ілянці "Степи У країни" Н аціонального ботанічно
го саду Н А Н У країни / / Доп. Н АН У країни. -
2002. - № 6. - С. 166-170.
18. Мельник В.И. Редкие виды ф лоры равнинных
лесов Украины. — К : Фитосоциоцентр, 2000. — 212 с.
19. Мельник В.І., Гриценко В.В. М оделирова
ние лугово-степ н ы х ф итоценозов к ак м етод о х р а
ны р ед к и х видов ex s itu / / Р ол ь ботанічних садів
та ден дроп арк ів у науково-просвітницькій д ія л ь
ності та інтродукц ії рослин. М атер іали м іж нар.
наук, конф ., присвячен о ї 45-річчю Запорізького
міського дитячого ботанічного саду. — З а п о р іж ж я ,
2003. - С. 61 -66 .
20. Мельник В.І., Гриценко В.В., Перегрим М.М.
Ц енопопуляції Paeon ia tenu ifo lia L. (Раеопіасеае) у
степових культурф ітоцен озах / / Інтродукц ія рос
лин. - 2003. - № 1-2 . - С. 9 -14 .
21. Мельник В.І., Шумик М.І., Мар'юшкіна В Я.,
Гриценко В.В. П ерспекти ви викори стан н я б ар в и с
ти х газонів та курти н степових видів у зелен ом у
буд івництві / / М атер іали м іж нар. наук, конф.,
п рисвячен о ї 135-річчю Ботанічного саду О десько
го національного ун іверси тету ім. І.І. М ечникова. —
О деса: Л А Т С Т А Р , 2002. - Ч. 2. - С. 33 -36 .
22. Осичнюк В.В. Зміни рослинного покриву сте
п у / / Рослинність УРСР. Степи, кам 'янисті відсло
нення, піски. - К : Наук, думка, 1973. - С. 249-314.
23. Парубок М.И. Ц енопопуляции A donis v e r -
nalis в степ ны х к у л ьту р ф и то ц ен о зах / / Бю л. Гос.
Н икит. Б отан. сада, 1999. - Вып. 81. - С. 108-110.
24. Парубок М.І. П орівняльна характеристи ка
природних та інтродукційних популяцій A donis
vernalis L. / / Інтродукція рослин. - 2000. — № 1. —
С. 45-47 .
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Na З 57
В.В. Гриценко
25. Парубок М.1. Горицвіт весняний (Adonis
vernalis L.) в Україні (еколого-ценотичні особли
вості та охорона): Автореф. дис. ... канд. биол. на
ук: 03.00.05. - Київ, 2002. - 24 с.
26. Скрипчинский А.В., Танфилъев В.Г., Д у
дарь Ю.А., Пешкова Л.И. Искусственное восста
новление первичных типов растительности как
составной части природных биогеоценозов / / Во
тан. журн. - 1971. - 56, № 12. - С. 1725-1739.
27. Собко В.Г., Гапоненко М.Б. Інтродукція
рідкісних і зникаючих рослин флори України. -
К.: Наук, думка. - 1996. - С. 5-13.
28. Уранов А.А. К вопросу о сопряженности
растений в фитоценозе / / Вопросы морфогенеза
цветковых растений и строения их популяций. -
М.: Наука, 1968. - С. 183-208.
29. Физико-географическое районирование Ук
раинской ССР / Под ред. В.П. Попова, А.М. Мари-
нича, А.И. Ланько. - К.: Изд-во Киев, ун-та, 1968. -
С. 232-241.
30. Червона книга України. Рослинний світ. —
К : Укр. енциклопедія, 1996. - 608 с.
31. Шиман Л.М. Краткий физико-географичес
кий очерк территории Ботанического сада Акаде
мии наук УССР / / Акклиматизация растений. —
К: Изд-во АН УССР, 1958. - С. 70-88.
32. Mar'yushkina V.Ya., Gritsenko V.V. Methods
of density control of invasive species Solidago
canadensis L. in Ukraine / / 12-th EWRS (European
Weed Research Society) Symposium, Wageningen,
2002. Papendal. Arnhem (The Netherlands, 24-27
June 2002). - P. 330-331.
33. Mar'yushkina V.Ya., Gritsenko V.V., Didyk N.P.
Ecologo-coenotic factors in restoration of steppe vege
tation in M.M. Grishko National Botanical Gardens / /
3rd European Conference on Restoration Ecology
"Challenges of the new millennium - our joint
responsibility", Conference Abstracts - Budapest,
2002. - P. 137.
Рекомендувала до друку В.Я. Мар'юшкіна
В.В. Гриценко
Н аци ональн ы й ботанический сад
им. Н.Н. Г риш ко, Н А Н У краины , г. К иев
Р А С Т И Т Е Л Ь Н Ы Й П О К РО В
Б О Т А Н И К О -Г Е О Г Р А Ф И Ч Е С К О ГО
У Ч А С Т К А "С ТЕП И У К РА И Н Ы " В Н БС
им. Н.Н. Г РИ Ш К О Н А Н У К РА И Н Ы
П редставлен ы сведения об истории ф орм и рова
ния, ф лористическом составе, особенностях и м е
тодах п оддерж ан ия, а т ак ж е редки х видах искус
ственно созданны х лугово-степны х ф итоценозов
ботанико-географ ического участка "Степи У краи
ны" Н БС Н А Н У краины . О характери зованы состо
яние и стр у к ту р а ряд а интродукционны х п опуля
ций. Обоснованы перспективы м оделирования л у
гово-степны х ф итоценозов д л я озеленения.
V.V. Gritsenko
M.M. G rish k o N atio n a l B o tan ical G ard en s,
N a tio n a l A cad em y of Sciences of U kra in e , K y iv
V E G E T A T IO N COVER
O F T H E B O T A N IC A L -G E O G R A PH IC PL O T
"S T E P P E S O F U K R A IN E " O F M.M. G R ISH K O
N A T IO N A L B O T A N IC A L G A R D E N S
O F T H E N A S O F U K R A IN E
In fo rm a tio n a b o u t h is to ry of creation , floristic com
position, p ecu lia rity an d m ethods of su p p o rt, and
also ra re species of th e a rtifica l m ead o w -step p e
p lan t com m unities of th e bo tan ica l-geograph ic plot
"S teppes of U kraine" of M.M. G rishko N ational
B otanical G a rd en s of th e N A S of U k ra in e a re p re
sen ted . T he s ta te a n d s tru c tu re a n u m b e r of in tro -
d u c tiv e popu la tions a re characterized . T h e p e rsp ec
tives of a rtifica l m ead o w -s tep p e p la n t com m unities
in g a rd en in g a re sub stan tia ted .
58 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1019 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:47:31Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/78/e20ef4aeefddba8d8a60814c057b4578.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10192020-01-04T12:08:23Z Vegetation cover of the botanical-geographic plot "Steppes of Ukraine" of M.M. Grishko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Степи України” у НБС ім. М.М. Гришка НАН України Gritsenko, V.V. Information about history of creation, floristic composition, peculiarity and methods of support, and also rare species of the artificial meadow-steppe plant communities of the botanical-geographic plot "Steppes of Ukraine" of M.M. Grishko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine are presented. The state and structure a number of introductive populations are characterized. The perspectives of artificial meadow-steppe plant communities in gardening are substantiated. Наведено відомості щодо історіі формування, флористичного складу, особливостей і методів підтримки, а також рідкісних видів штучно створених лучно-степових фітоценозів ботаніко-географічної ділянки “Степи України” у НБС НАН України. Охарактеризовано стан та структуру деяких інтродукційних популяцій. Обґрунтовано перспективи моделювання штучних лучно-степових фітоценозів в озелененні. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1019 10.5281/zenodo.3252568 Plant Introduction; Vol 23 (2004); 49-58 Інтродукція Рослин; Том 23 (2004); 49-58 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377849 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1019/977 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Gritsenko, V.V. Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Степи України” у НБС ім. М.М. Гришка НАН України |
| title | Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Степи України” у НБС ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_alt | Vegetation cover of the botanical-geographic plot "Steppes of Ukraine" of M.M. Grishko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine |
| title_full | Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Степи України” у НБС ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_fullStr | Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Степи України” у НБС ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_full_unstemmed | Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Степи України” у НБС ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_short | Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Степи України” у НБС ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_sort | рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “степи україни” у нбс ім. м.м. гришка нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1019 |
| work_keys_str_mv | AT gritsenkovv vegetationcoverofthebotanicalgeographicplotquotsteppesofukrainequotofmmgrishkonationalbotanicalgardensofthenasofukraine AT gritsenkovv roslinnijpokrivbotaníkogeografíčnoídílânkistepiukraíniunbsímmmgriškananukraíni |