Внесок Михайла Максимовича у розвиток ботаніки
In the article is described formation Michail Maximovich as a known botanist and his contribution to development of this science. The scientific works which are given, are devoted to development of different sections of botany and have not lost an importance now. The role of Michail Maximovich to cr...
Gespeichert in:
| Datum: | 2004 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2004
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1026 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860124669982539776 |
|---|---|
| author | Kudrenko, І.К. |
| author_facet | Kudrenko, І.К. |
| author_sort | Kudrenko, І.К. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-04T12:22:22Z |
| description | In the article is described formation Michail Maximovich as a known botanist and his contribution to development of this science. The scientific works which are given, are devoted to development of different sections of botany and have not lost an importance now. The role of Michail Maximovich to create the Botanical Garden at the Kyiv University is shown. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3252593 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:47:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
Jlocmami
УДК 58(092)
I.K. КУДРЕНКО
Національний ботанічний сад ім. M.M. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, Тімірязєвська, 1
ВНЕСОК МИХАЙЛА МАКСИМОВИЧА
У РОЗВИТОК БОТАНІКИ
У статті, присвяченій 200-річчю з дня народження Михайла Максимовича, висвітлено становлення його як бо
таніка, вплив ученого на розвиток цієї науки. Наведено наукові роботи з різних розділів ботаніки, які дотепер не
втратили своєї актуальності. Показана роль Михайла Максимовича у створенні Київського ботанічного саду при
Київському університеті.
У 2004 р. виповнюється 200
років з дня народження
Михайла Олександровича
Максимовича - видатної
постаті як в українській,
так і в російській науці, бо
таніка, історика, філолога,
археолога, етнографа.
Народився М.О. Макси
мович 15 вересня 1804 р.
на хуторі Тимківщина на
Полтавщині. З самого ди
тинства Михайло Макси
мович цікавився рослина
ми. З вступом до Новго-
род-Сіверської гімназії його
захоплення ботанікою зро
стає, і він вивчає місцеву
флору із захопленням фахівця. Проте пов
ністю талант ботаніка розкрився у Михай
ла Максимовича під час його навчання у
Московському університеті. По його за
кінченні упродовж десяти років він пра
цював тут спочатку ад'юнктом, а потім
професором. Саме у цей період учений
опублікував свої перші праці з ботаніки,
де вже намічається розподіл єдиної на той
час науки ботаніки на систематику, мор-
© І.К. КУДРЕНКО, 2004
Михайло Максимович у мо
лоді роки
фологію, фізіологію, еко
логію рослин. Дивує глибина
досліджень та поетичність і
образність його мови при
описах суто наукових пи
тань. Так, зародок насінини
він порівнює з дитиною, яка
спокійно спочиває у колисці.
Володіння аудиторією дава
лось йому легко, бо він дос
тупно і натхненно розкри
вав найскладніші наукові
теми. Тому цілком зро
зуміло, чому так полюбля
ли відвідувати його лекції
студенти.
У 1821 році М. Максимо
вич, крім вивчення місцевої
флори, разом з ад'юнктом Московського
університету Л.Ф. Гольдбахом часто від
відував відомий ботанічний сад в Горен
ках, де познайомився з видатним ботані
ком Ф.Б. Фішером.
Вже у 18 років він зрозумів важливість
вирощування рослин за межами їх природ
ного ареалу для їх детального вивчення як
фахівцями, так і студентами. Тому особли
ву увагу М. Максимович завжди приділяв
колекціям рослин у ботанічних садах, де
можна вивчати особливості їхнього росту і
розвитку.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З 87
I. К. Кудренко
Професор Г.Ф. Гофман
На формування М. Максимовича як бо
таніка вплинули такі відомі на той час
учені, як професори Г.Ф. Гофман і Ф.Б. Фі-
шер. Перший високо оцінив поєднання ор
ганізаційних здібностей і таланту ботаніка
у студента М. Максимовича і рекомендував
його для нагляду за університетським бо
танічним садом, де вирощувалися рослини
для вправ студентів. У 1821 р. вийшла пер
ша друкована праця М. Максимовича "К
чему служат листья растений" [3]. У травні
1823 р. з'явилась його друга праця — "О сис
теме растительного царства" [4], а ЗО черв
ня він склав усі екзамени і зі ступенем кан
дидата закінчив Московський університет.
У 1824 і 1825 роках М. Максимович за до
рученням університетської ради здійснив
екскурсію по Московській губернії з метою
вивчення її природних багатств, насамперед
флори. Список зібраних рослин і подорожні
замітки були надруковані у 1825 р. у жур
налі Московського університету "Новый ма
газин естественной истории, физики, химии
и сведений экономических". З того часу роз
почалось його плідне співробітництво з цим
журналом, в якому він опублікував біль
шість своїх ботанічних праць. Того ж року у
цьому журналі були опубліковані ще дві
його великі праці — "Нечто об оплодотворе
нии растений" [5] і - "Нечто о естественной
системе растительного царства" [6], в якій
Професор Ф.Б. Фішер
молодий учений проаналізував наукову мо
нографію Касселя.
М. Максимович викладав господарчу бо
таніку і садівництво у сільськогосподарській
яжолі, а також ботаніку - в університетсь
кому благородному пансіоні і Московській
комерційній практичній академії. Викла
дацька робота спонукала його до написання
підручника "Ботаника для юношества" [7].
Відмінні відгуки про роботу М. Максимо
вича як наглядача за ботанічним садом у
студентські роки не були забуті і у лютому
1826 р. йому запропонували допомагати про
фесору Г.Ф. Гофману в керуванні універси
тетським ботанічним садом. Після смерті
професора його було призначено завідува
чем ботанічного саду, в якому він і жив.
Крім того, М. Максимовичу доручили вик
ладати в університеті загальний курс при
родознавства і демонструвати живі росли
ни з курсу ботаніки. Набутий досвід згодом
став йому у пригоді при організації бота
нічного саду при Київському університеті.
Робота у ботанічному саду допомагала
йому при визначенні флористичного скла
ду різних географічних місць. Будучи вже
досвідченим флористом, він у 1826 р. скла
дає "Каталог диких растений в Дмитриев
ском уезде Курской губернии" [8], "Список
растений московской флоры" [10], "Цвето
водство подробное, или Флора" [11] і
88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Ne З
Внесок М ихайла М аксимовича у розвит ок бот аніки
публікує більш спеціалізовану у система
тичному плані наукову працю, присвячену
аналізу книги Де Кандолля "Рассуждения
о семействе крестоцветных растений" [9].
Після смерті Г.Ф. Гофмана звільнилась
посада завідувача кафедри ботаніки. Без
сумніву її мав очолити М. Максимович, але
для цього йому потрібно було мати вчений
ступінь магістра. Тому на початку 1827 р.
він склав магістерські екзамени. Однак це
забрало багато сил. Він почав хворіти і щоб
поправити здоров'я виїхав на деякий час в
Україну [2].
1827 р. був для молодого вченого важ
ливим, оскільки крім успішно захищеної
дисертації "О системе растительного цар
ства" [16], побачили світ чотири його праці,
які охоплювали різні розділи ботаніки: "За
мечания о венчике" [12], "Уродливые плоды
на черемухе" [13], "Жизнь растений" [14],
"Образование поростов мхов и папоротни
ков" [15]. Вже із назв можна бачити, якими
різноплановими були його інтереси.
У зв'язку з тим, що 1827/28 pp. кафед
ру ботаніки очолив І.О. Двигубський, який з
природничих наук найбільше цікавився
фізикою і був водночас обраний ректором
університету, а фактично кафедрою керу
вав М.О. Максимович, часу для проведення
наукової роботи у молодого вченого було
обмаль [1]. Однак незважаючи на це у 1828 р.
ним було опубліковано дев'ять наукових
праць: "Описание Линнеевой системы" [17],
"Четыре области растительного царства"
[18], "О разделении поростов на порядки"
[19], "О Диатомях" [20], "О превращении
тычинок в пестики и пестиков в тычинки"
[22], "Основание ботаники. 4.1. Органология
растений" [23], "Список многолетних оран
жерейных и тепличных растений ботани
ческого сада при Московском университе
те" [24], Того ж року він публікує розгорну
тий відгук на п'яти сторінках на книгу
Д. Шелехова "Существенные правила пло
допеременного сельского хозяйства" [25].
Питання, які порушував у своїх творах
Михайло Максимович, часто випереджали
ISSS 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Ns З
тогочасний рівень науки. Так, він на 100
років раніше за М.М. Гришка вивчав стать
рослин коноплі, результати досліджень
були викладені у статті "Семена мужской
и женской конопли" [21].
У своїх працях з ботаніки Михайло Мак
симович не обмежувався констатацією
фактів, а глибоко їх аналізував, дотримую
чись діалектичних поглядів. Хоча критики
вважали його погляди близькими до філо
софії Шеллінга, проте у своїй ґрунтовній
праці "Основание ботаники" [23], він надає
перевагу досліду. У своїй магістерській ди
сертації "О системах растительного царства"
[16], М. Максимович стверджує, що природу
ми знаємо a posteriori, і критикує Окена. На
відміну від останнього, який розглядав те
орію як самопізнання, Максимович відстою
вав думку про те, що теорія - це узагаль
нення даних досліду.
Під впливом професора Ф.Б. Фішера
вчений узагальнює та доповнює свої ос
новні ботанічні положення у працях "Неч
то о значении и превращении частей цвет
ка" [26], "Систематика растений" [27], "О
жизни растений" [28]. Як підсумкові праці
ранніх робіт у 1833 р. опубліковано "Обоз
рение органологии растений" [ЗО] та "Ис
торическое изложение системы расти
тельного царства" [29]. В останній просте
жується філогенетичний підхід у система
тиці. М. Максимович, прагнучи до синтезу
біології і шеллінгіанської натурфілософії,
став одним із перших учених-еволюціо-
ністів Росії. Він розглядав природу як ж и
ву, цілу, здатну до саморозвитку. Йому
були притаманні еволюційні ідеї, що знай
шло відображення в останніх його науко
вих працях, особливо в "Роздумах про
природу", опублікованій у 1833 р. Ця кни
га поставила його в один ряд з видатними
філософами Росії.
М. Максимович також розробив науко
ву термінологію. Такі поширені нині тер
міни, як особина, розтруб, біб, стручок,
міжклітинники і багато інших, запропоно
вані саме ним [2].
89
I.К. Кудренко
Фасад червоного корпусу Київського національ
ного університету імені Тараса Шевченка
Своє навчання М. Максимович розпочав на
словесному відділені Московського універси
тету, тому не дивно, що у травні 1834 р. йо
го було призначено ординарним професо
ром російської словесності і деканом першо
го відділу філософського факультету ново-
створеного Київського університету. З часом
діапазон інтересів видатного ученого розши
рився.
М. Максимович був знайомий з видатни
ми діячами російської та української куль
тури. О.С. Пушкін, М.В. Гоголь, М.С. Щепкін
та інші вважали його своїм другом. Він
також товаришував з В.А. Жуковським,
О.С. Грибоєдовим, листувався з І.П. Котля
ревським та Г.Ф. Квіткою-Основ'яненком.
Меморіальна дошка на фасаді червоного
корпусу КНУ імені Тараса Шевченка
Різнобічність і творча обдарованість
М. Максимовича, вільне володіння давніми
й сучасними мовами, глибокі знання май
же всіх природничих дисциплін і їх філо
софське осмислення вражали його су
часників. Тому не дивно, що саме йому ви
пала честь стати організатором і першим
ректором Київського університету св. Во
лодимира, офіційно відкритого 15 липня
1834 року. Заняття розпочалися у вересні
того ж року з урочистої промови ректора
університету М. Максимовича перед вик
ладачами і студентами. В яскравому, нат
хненному виступі вчений накреслив зав
дання і грандіозні перспективи новоство-
реної фортеці науки.
Завдяки його енергії було створено бо
танічний сад при Київському університеті.
Саме М. Максимович запровадив основні
напрями досліджень у Ботанічному саду,
які і досі не втратили своєї актуальності.
Набутий ним досвід керівництва ботаніч
ним садом у Московському університеті до
поміг йому при скла данні плану колекцій
них насаджень для вправ студентів. І доте
пер Ботанічний сад при Київському універ
ситеті виконує функцію, яку було намічено
М. Максимовичем, а саме - готує кваліфі
кованих фахівців-ботаніків.
Незважаючи на брак часу, стан здоров'я,
який з кожним роком погіршувався, Михай
ло Олександрович знаходив сили для робіт з
організації Ботанічного саду. Він входив в
усі нюанси побудови колекцій, був членом
майже всіх комісій, які тоді створювались з
приводу закладання ботанічного саду. Треба
віддати належне Михайлу Максимовичу, що
з усіх напрямів науки, якими він займався,
найбільший внесок він зробив у галузі сис
тематики рослин, а його визначення науко
вої вартості ботанічних бібліотек та гер
баріїв вважається найдосконалішим.
Надмірна праця на посаді ректора і про
фесора на новій для нього кафедрі оста
точно підірвала здоров'я вченого. У грудні
1835 р. він складає з себе обов'язки ректо
ра. У квітні 1841 p., на 36-му році життя,
М.О. Максимович вийшов на пенсію, купив
90 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З
Внесок М ихайла М аксимовича у розвит ок ботаніки
біля с. Прохорівка садибу "Михайлова Го
ра", де і провів свої останні роки.
22 листопада 1873 р. Михайла Макси
мовича не стало. Він залишив по собі ве
лику духовну і наукову спадщину, яка і
досі є джерелом натхнення для багатьох
учених, а питання, порушені в його пра
цях, і досі зберегли свою актуальність.
Більшість робіт з природознавства напи
сані Михайлом Максимовичем у московсь
кий період його життя. Зі зрілістю прий
шло до нього філософське осмислення на
укових фактів, а поетична, обдарована
натура надихнула його поринути в етно
графічні дослідження, результатом яких
стало опублікування відомих збірок укра
їнських пісень.
Діяльність М. Максимовича була високо
оцінена - він був почесним професором ба
гатьох російських та європейських універси
тетів, членом низки наукових товариств.
Нині важко визначити, ким Михайло Олек
сандрович був більше - природничником,
філософом, істориком, етнографом, археоло
гом, проте головне, що він залишився у па
м'яті сучасників як непересічна особистість,
науковець, громадський діяч.
1. Білокінь 1.П. Михайло Олександрович Макси
мович / / Ботан. журн. - 1954а. - 11, № 3. - С. 120-
125.
2. Білокінь І.П. Михайло Олександрович Мак
симович / / Наук. зап. Київ. держ. ун-ту. — 19546. —
Т. 13, вип. 4. - С. 219-265.
3. Максимович М.А. К чему служат листья
растений / / Новый магазин естественной исто
рии, физики, химии и сведений экономических. -
1821. - Ч. 2, № 2. - С. 35-38.
4. Максимович М.А. О системе растительного
царства / / Новый магазин естественной истории,
физики, химии и сведений экономических. — 1823. —
Ч. 2, № 1. - С. 3-58.
5. Максимович М.А. Нечто о естественной сис
теме растительного царства. По поводу книги Кас
селя / / Новый магазин естественной истории, фи
зики, химии и сведений экономических. - 1825. -
Ч. 1, № 2. - 28 с.
6. Максимович М.А. Нечто об оплодотворении
растений / / Новый магазин естественной исто
рии, физики, химии и сведений экономических. —
1825. - Ч. 2, № 1. - С. 239-256.
7. Максимович М.А. Ботаника для юношества / /
Телескоп. - 1826. - Ч. 7. - С. 270-272.
8. Максимович М.А. Каталог диких растений в
Дмитриевском уезде Курской губернии. - Моск
ва, 1826. - 16 с.
9. Максимович М.А. Рассуждения о семействе
крестоцветных растений Де Кандиля. Пер. с фран
цузского Троицкого / / Московский телеграф. -
1826. - № 20. - С. 275-288.
10. Максимович М.А. Список растений Московс
кой флоры / / Новый магазин естественной исто
рии, физики, химии и сведений экономических. —
1826. - Ч. 2, № 3. - С. 6-23.
11. Максимович М.А. Цветоводство подробное, или
Флора / / Московский телеграф. - 1826. - № 11. —
С. 13-38.
12. Максимович М.А. Замечания о венчике / /
Новый магазин естественной истории, физики,
химии и сведений экономических. - 1827. - Ч. 2,
№ 1. - С. 57-59.
13. Максимович М.А. Уродливые плоды на чере
мухе / / Новый магазин естественной истории, фи
зики, химии и сведений экономических. - 1827. -
Ч. 2, № 1. - С. 59-61.
14. Максимович МА. Жизнь растений / / Новый
магазин естественной истории, физики, химии и све
дений экономических. - 1827. - Ч. 2, № 4. - С. 161-170.
15. Максимович М.А. Образование поростов
мхов и папоротников / / Новый магазин естест
венной истории, физики, химии и сведений эко
номических. - 1827. - Ч. 3, № 4. - С. 155-177.
16. Максимович М.А. О системе растительного
царства. - Москва, 1827. - 79 с.
17. Максимович М.А. Описание Линнеевой систе
мы / / Московский телеграф. - 1828. - № 3. - 325 с.
18. Максимович М.А. Четыре области расти
тельного царства / / Новый магазин естественной
истории, физики, химии и сведений экономичес
ких. - 1828. - Ч. 1, № 2. - С. 135-142.
19. Максимович М.А. О разделении поростов
на порядки / / Новый магазин естественной исто
рии, физики, химии и сведений экономических. -
1828. - Ч. 1, № 3. - С. 250-260.
20. Максимович М.А. О Диатомях / / Новый ма
газин естественной истории, физики, химии и све
дений экономических. - 1828. - Ч. 2, № 1. — С. 17-18.
21. Максимович М.А. Семена мужской и жен
ской конопли / / Новый магазин естественной ис
тории, физики, химии и сведений экономических. —
1828. - Ч. 2, № 1. - С. 36-63.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Na З 91
I. К. Кудренко
22. Максимович М Л. О превращении тычинок
в пестики и пестиков в тычинки / / Новый магазин
естественной истории, физики, химии и сведений
экономических. — 1828. — Ч. 2, № 3. — С. 204-207.
23. Максимович М.А. Основание ботаники. Ч. 1.
Органология растений. — Москва, 1828. — 130 с.
24. Максимович М.А. Список многолетних оранже
рейных и тепличных растений ботанического сада при
Московском университете. - Москва, 1828. - 35 с.
25. Максимович М.А. Существенные правила
плодопеременного сельского хозяйства. Рецензия на
Д. Шелехова / / Московский телеграф. - 1828. - № 5. -
С. 216-221.
26. Максимович М.А. Нечто о значении и прев
ращении частей цветка / / Новый магазин естест
венной истории, физики, химии и сведений эко
номических. - 1830. - Ч. 1, № 4. - С. 295-297.
27. Максимович М.А. Систематика растений. -
Москва, 1831. - 60 с.
28. Максимович М.А. О жизни растений / / Се
верные цветы. - 1832. - № 1. - С. 187.
29. Максимович М.А. Исторические изложе
ния системы растительного царства / / Уч. зап.
Моск. ун-та. - 1833. — № 1. — С. 23-50.
30. Максимович М.А. Обозрение органологии
растений. - Москва, 1833. - 24 с.
Рекомендував до друку В.І. Мельник
И.К. Кудренко
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ВКЛАД МИХАИЛА МАКСИМОВИЧА
В РАЗВИТИЕ БОТАНИКИ
В статье, посвященной 200-летию Михаила Макси
мовича, освещено становление его как ботаника, вли
яние ученого на развитие этой науки. Приведены на
учные труды по различным разделам ботаники, ко
торые до сих пор не утратили своей актуальности.
Показана роль Михаила Максимовича в создании
Ботанического сада при Киевском университете.
І.К. Kudrenko
М.М. Grishko National Botanical Gardens, National
Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
THE CONTRIBUTION
OF MICHAIL MAXIMOVICH
IN DEVELOPMENT OF BOTANY
In the article is described formation Michail Maxi
movich as a known botanist and his contribution to
development of this science. The scientific works
which are given, are devoted to development of dif
ferent sections of botany and have not lost an impor
tance now. The role of Michail Maximovich to create
the Botanical Garden at the Kyiv University is shown
92 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Ns 3
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1026 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:47:37Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/a5/1e4c9b4665e2a8385d838cb763ec2aa5.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10262020-01-04T12:22:22Z The contribution of Michail Maximovich in development of botany Внесок Михайла Максимовича у розвиток ботаніки Kudrenko, І.К. In the article is described formation Michail Maximovich as a known botanist and his contribution to development of this science. The scientific works which are given, are devoted to development of different sections of botany and have not lost an importance now. The role of Michail Maximovich to create the Botanical Garden at the Kyiv University is shown. У статті, присвяченій 200-річчю з дня народження Михайла Максимовича, висвітлено становлення його як ботаніка, вплив ученого на розвиток цієї науки. Наведено наукові роботи з різних розділів ботаніки, які дотепер не втратили своєї актуальності. Показана роль Михайла Максимовича у створенні Київського ботанічного саду при Київському університеті. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1026 10.5281/zenodo.3252593 Plant Introduction; Vol 23 (2004); 87-92 Інтродукція Рослин; Том 23 (2004); 87-92 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377849 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1026/984 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Kudrenko, І.К. Внесок Михайла Максимовича у розвиток ботаніки |
| title | Внесок Михайла Максимовича у розвиток ботаніки |
| title_alt | The contribution of Michail Maximovich in development of botany |
| title_full | Внесок Михайла Максимовича у розвиток ботаніки |
| title_fullStr | Внесок Михайла Максимовича у розвиток ботаніки |
| title_full_unstemmed | Внесок Михайла Максимовича у розвиток ботаніки |
| title_short | Внесок Михайла Максимовича у розвиток ботаніки |
| title_sort | внесок михайла максимовича у розвиток ботаніки |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1026 |
| work_keys_str_mv | AT kudrenkoík thecontributionofmichailmaximovichindevelopmentofbotany AT kudrenkoík vnesokmihajlamaksimovičaurozvitokbotaníki AT kudrenkoík contributionofmichailmaximovichindevelopmentofbotany |