Й.К. Пачоський (до 140-річчя з дня народження)
The paper is dedicated to grate scientist J.K. Paczoski (1864–1942), a founder of phytosociology. Professor Paczoski was also worldwide known researcher in plant systematics, floristic, forestry, zoology and protection of the nuture.
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2004
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1027 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860124674703228928 |
|---|---|
| author | Melnik, V.I. |
| author_facet | Melnik, V.I. |
| author_sort | Melnik, V.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-04T12:25:36Z |
| description | The paper is dedicated to grate scientist J.K. Paczoski (1864–1942), a founder of phytosociology. Professor Paczoski was also worldwide known researcher in plant systematics, floristic, forestry, zoology and protection of the nuture. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3252597 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:47:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 58(092)
В.І. МЕЛЬНИК
Національній ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
Й.К. ПАЧОСЬКИЙ (До 140-річчя з дня народження)
У статті висвітлено діяльність видатного вченого Й.К. Пачоського (1864-1942) - основоположника фітосоціологп,
всесвітньо відомого вченого у галузі систематики рослин, флористики, лісознавства, зоології та охорони природи.
Й.К. Пачоський
На засіданні Київського то
вариства природознавців ЗО
січня 1888 р. професор зоо
логії Київського університе
ту І.В. Бобрецький, який
клопотав про надання нау
кового відрядження молодо
му 24-літньому Йосипу Па-
чоському, сказав: "Пан Пачо-
ський однаковою мірою во
лодіє знаннями як із
систематики рослин, так і з
систематики тварин.., явля
ючи собою такий рідкісний
нині тип натураліста в
ліннеєвському розумінні".
Таким "натуралістом у ліннеєвському ро
зумінні" Йосип Пачоський залишався все
життя. Він зробив неоціненний внесок у роз
виток ботаніки, зоології, лісознавства, охо
рони природи, наукознавства.
Йосип Конрадович Пачоський народився
8 грудня 1864 р. у польській родині в с. Біл-
городка Волинської губернії (нині Ізяславсь-
кий р-н Хмельницької обл.). З дитячих років
він цікавився навколишньою природою. По
над усе він любив екскурсії до лісу. І цю лю
бов до природи він зберіг до кінця своїх днів.
Закінчив Рівненське реальне училище й
Уманське училище землеробства і садів
ництва. Його першим учителем ботаніки в
Умані був Владислав Скробишевський, який
згодом став директором ЬІікітського бота
нічного саду в Криму. Свою вдячність учи
телю Й. Пачоський висловив, назвавши на
ВХ МЕЛЬНИК, 2004
його честь новии для науки
вид рослин Cytisus skrobis-
zewskii.
З 1888 р. Йосип Пачось-
кий працює лаборантом-
садівником у ботанічному са
ду Київського університету.
У 1894 р. він вивчає ботаніку
під керівництвом професора
Київського університету, ві
домого флориста, автора
"Флоры Средней и Южной
России" І.Ф. Шмальгаузена.
Однак навчання він не закін
чив і диплома про закінчення
університету не одержав.
У 1897 р. ЙК. Пачоський стає активним
членом Київського товариства дослідників
природи, яке систематично відряджає його в
різні регіони країни для вивчення флори і
фауни. З 1888 по 1893 рік він проводить
дослідження рослинності причорноморських
степів, пониззя Дону і Дунаю, Криму і Кав
казу, калмицьких степів. Й.К. Пачоський не
одноразово виступав на засіданнях товари
ства з науковими повідомленнями про свої
експедиційні дослідження. У "Записках Ки
евского общества естествоиспытателей" бу
ли опубліковані його перші наукові праці —
"Очерки флоры окрестностей г. Умани"
(1887), "Материалы для флоры Заславского
и Ковельского уездов Волынской губернии"
(1888), "О фауне и флоре окрестностей
г. Владимира-Волынского" (1888), "О расти
тельности г. Николаева" (1889), "Описание
новых и малоизвестных растений Херсон
ской губернии" (1889) та ін.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Ns З 93
В.І. Мельник
У 1894 р. Й.К. Пачоський переїздить до
Петербурга і влаштовується на роботу у
ботанічний сад, де у 1894-1895 роках ви
конує обов'язки помічника хранителя му
зею. Влітку 1894 р. за завданням Департа
менту земельних поліпшень Пачоський
був відряджений на Полісся для вивчення
впливу осушення боліт на рослинність.
Отримані матеріали лягли в основу капі
тальних ботанічних праць ученого - "Фло
ра Полесья и прилежащих местностей"
(1897-1900) і "О formacjach roslinnych і о
pochodzeniu flory poleskiej" (1900).
Навесні 1895 p. Йосип Пачоський переїз
дить з Петербурга до м. Дубляни поблизу
Львова, де працює асистентом на кафедрі
ботаніки Сільськогосподарського інституту.
У цей період він проводить польові до
слідження флори Західного Поділля, Буко
вини, Угорщини, Бессарабії.
У 1897 р. Й.К. Пачоський був запроше
ний Херсонською земською управою на по
саду губернського ентомолога. З цього часу
починається тривалий 25-річний етап у
житті вченого, пов'язаний з роботою на пів
дні України. Головним завданням Й.К. Па-
чоського як ентомолога було систематичне
вивчення шкідників сільського господарства
і розробка заходів боротьби з ними.
Свою роботу в Херсоні Пачоський почав
із заснування ентомологічного музею, який
незабаром перетворився на природничий
музей. Учений був призначений його дирек
тором. Він керував музеєм з 1898 по 1922 рік.
У 1906 р. Й.К. Пачоський публікує "Объясни
тельный каталог естественноисторического
музея Херсонского губернского земства".
Ентомологічною комісією музею були пере
дані колекція птахів і ссавців А.А. Браунера
і гербарій ІЗ. Рябкова (686 видів). Й.К. Па
чоський зібрав великі колекції рослин, ко
мах, птахів, риб, мінералів. Гербарій
постійно поповнювався його зборами не
тільки з Херсонської губернії, а й і з інших
територій - Волинської, Київської, Люблін
сько ї Подільської, Полтавської губерній,
Криму, Кавказу, Татр, Галичини, Австрії,
Угорщини. Станом на 1905 р. колекція рос
лин нараховувала 6000 зразків 1500 видів. З
перших днів існування музею Й.К. Пачось
кий обмінювався дуплетами з багатьма бо
таніками і гербаріями світу. Внаслідок інтен
сивного надходження матеріалів у 1909 р. в
музеї нараховувалося близько 20 тис. ар
кушів гербарію. У 1897-1919 роках ученим
була зібрана колекція плодів і насіння, за
гальною кількістю 976 зразків. При музеї
була створена бібліотека, яка постійно» по
повнювалася новими книгами і журналами.
Таким чином, музей став великим науковим
центром на півдні України.
Для популяризації відомостей про шкід
ливих комах Й.К. Пачоський писав статті, які
друкувалися в газеті "Юг", "Известия Елиса-
ветградского общества сельского хозяйства".
В "Сборнике Херсонского земства" він
публікував щорічні звіти про свою діяльність.
Працюючи в Херсоні, Й.К. Пачоський
проводив польові дослідження флори і ф а
уни. Багато уваги він приділив вивченню
рослинного покриву Дніпровського повіту
Херсонської губернії (нині Цюрупинський
р-н Херсонської обл.). Починаючи з 1902 р.
за матеріалами своїх польових досліджень
він публікує два випуски ботаніко-гео-
графічного нарису "По пескам Днепровс
кого уезда".
З особливим інтересом Й.К. Пачоський
вивчав рослинний покрив Асканії-Нової.
Він був ініціатором охорони цього унікаль
ного степового комплексу. За його порадою
у 1898 р. господар садиби Асканія-Нова
Ф.Е. Фальц-Фейн взяв під охорону дві ді
лянки цілинних степів. Це був один з пер
ших резерватів в Україні.
У цей період Й.К. Пачоський вивчає рос
линність не тільки Херсонської губернії. У
1908 р. він здійснив поїздку до Бессарабії, де
досліджував Кодри, північну частину При
дністров'я. За результатами цієї експедиції
він надрукував монографії "Материалы по
флоре Бессарабии" (1912) і "Очерк расти
тельности Бессарабии" (1914).
Інтенсивно вивчаючи рослинний пок
рив, Й.К. Пачоський у 1912-1914 роках
навіть свою відпустку проводить в експе
94 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, N° З
Й.К. Пачоський
диціях по Київській і Подільській гу
берніях. У 1913 р. у Херсонській губернії
було створене спеціальне бюро з вивчення
бур'янів, а в 1915 р. на Аджамській сільсь
когосподарській дослідній станції - дослідна
ділянка. Не залишаючи роботи в музеї,
Й.К. Пачоський керував дослідженнями
біології бур'янів на цій станції. Його поміч
ником був призначений М.І. Лебедев. Дос
лідження проводилися в 1915-1916 роках,
їх підсумком стала спільна праця Й.К. Па-
чоського і М.І. Лебедева "Результаты ис
следования сорнополевой растительности
на Аджамской сельскохозяйственной опыт
ной станции" (1916).
У 1915-1917 роках Йосип Конрадович
вивчає рослинність долин Дніпра, Півден
ного Бугу, Дністра і північного узбережжя
Чорного моря.
ЗО квітня 1917 р. Й.К. Пачоский був од
ноголосно обраний почесним членом Това
риства сільського господарства південної
Росії [14].
У 1918 р. у Херсоні був відкритий По
літехнічний інститут. ЙК. Пачоський, не за
лишаючи роботи в музеї, обійняв посаду
професора ботаніки. На агрономічному ф а
культеті він читав лекції з морфології рос
лин та фітосоціології. Ці лекції були настіль
ки захоплюючими, що їх відвідували не
тільки студенти, а й викладачі інституту і
всі, хто цікавився проблемами ботаніки.
Лекції Й.К. Пачоського з морфології рос
лин були опубліковані в 1919-1920 роках у
двох випусках у вигляді підручника "Мор
фология растений". "Це не описова чи мор
фологічна органографія, яку ми зустрічаємо
в багатьох підручниках і посібниках — це
філософськи продуманий курс, у якому ідея
постійної еволюції організмів на земній кулі
проходить від початку до кінця", - так висо
ко оцінив підручник видатний ботанік, про
фесор Юр’євського університету М.І. Куз
нецов ("Ботанические обозрения". - 1922. -
Т. 1, № 2).
У 1921 р. у Херсоні побачив світ пер
ший у світі підручник з фітосоціології -
"Основы фитосоциологии" Й.К. Пачоського.
Як уже згадувалося, Йосип Конрадович
з особливим інтересом вивчав рослинність
заповідника Асканія-Нова. Після лютневої
революції 1917 р. заповідник перейшов у
власність держави. На початку червня
1917 р. Й.К. Пачоський був призначений
Міністром-Головою Тимчасового уряду
князем Львовим "комісаром Тимчасового
уряду для охорони парку з вимираючими
видами рідкісних тварин і маєтку Асканія-
Нова".
Після жовтневої революції у 1919 р. бу
ло видано декрет радянської влади про ор
ганізацію в Асканії-Новій заповідника
"Чаплі", який передавався у відання Нар-
комзему України. Навесні 1922 р. Й.К. Па
чоський був призначений завідувачем бо
танічним відділом науково-степової станції
заповідника "Чаплі". Осінь і зиму 1922-
1923 років учений провів в Асканії-Новій,
займаючись науковою та адміністративною
роботою. Результатом стаціонарних спосте
режень за рослинним покривом заповідно
го степу стали його публікації "Наблюде
ния над целинным покровом в Аскания-Но-
вой в 1922 г." (1928) і "Наблюдения над це
линным покровом в Аскания-Новой в 1923 г."
(1924), "Целинная заповедная степь Аска-
ния-Нова" (1924).
У цей період в Асканії-Новій працював
молодий талановитий ботанік С.А. Дзева-
новський, на формування якого як бо-
таніка-степознавця великий вплив мав
Й.К. Пачоський. У липні 1922 р. Й.К. Пачо
ський, його син Конрад і С.А. Дзевановсь-
кий організували тритижневу експедицію
з Асканії-Нової до Криму - на Ай-Пет-
ринську яйлу.
Улітку 1923 р. Й.К. Пачоський разом з
відомим лісівником Г.М. Висоцьким скла
дають план Асканійського парку. У верес
ні того ж року вчений залишає Асканію-
Нову і переїздить до Польщі. Причиною
переїзду могли бути загострення радянсь-
ко-польських відносин і страх бути репре
сованим. На думку американського дослід
ника історії екології в СРСР Д. Вайнера
[6]: "Схильність Пачоського поширювати
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З 95
В. І. Мельник
висновки, отримані при вивченні рослин
них угруповань, на людське суспільство
була сприйнята в Радянській Росії як не
безпечна політична єресь. З поглядів Па-
чоського витікало не більш і не менш, як
повна безглуздість марксистського експе
рименту, оскільки, на його погляд, класова
диференціація була неодмінним атрибутом
будь-якого угруповання. Якщо нерівність
природна і якщо це можна довести науко
во, то всі спроби революційним шляхом
встановити загальну рівність приречені на
невдачу".
У період з 1923 по 1928 роки Й.К. Пачось-
кий - перший директор резервату Біловезь-
ка Пуща. Він детально досліджує рослин
ність резервату, проходячи щодня по 15-20
км. Результатом його наукових досліджень у
Біловезькій Пущі стала публікація статей
"Swierk w ostepach Bialowiezy" (1925), "Da-
browy Bialowiezy" (1926), "Lipa w masywie
Bialowieskim" (1928) та ін. У 1930 p. побачила
світ капітальна монографія Пачоського "Lasy
Bialowiezy".
З 1925 р. Й.К. Пачоський - професор
кафедри систематики і соціології рослин
на природно-математичному факультеті
Познанського університету. У 1926 р. йому
присвоюють почесне звання Doctor honoris
causa. Спочатку Пачоський приїжджав з
Біловезької Пущі для читання лекцій у
зимовий період, а у 1928 р. він пересе
ляється до Познані. Працюючи тут учений
поєднує читання лекцій з науково-дослід
ною роботою не тільки в межах Польщі, а
й на Балканах. У 1929 р. Пачоський подо
рожує по Югославії, приділяючи особливу
увагу вивченню лісів Боснії. Результати
цих досліджень були викладені у праці
"Lasy Bosny” (Sylwan, 1929).
У 1930 р. учений здійснив експедицію до
Болгарії, яка тривала 70 днів. Під час цієї
експедиції було виявлено нові для флори
Балкан види. Зібраний гербарій з 2800
зразків балканських рослин був переданий
до гербарію Познанського університету.
У 1931 р. Й.К. Пачоський виходить на
пенсію. Кафедра, яку він очолював, була
ліквідована, а її персонал переведений на
кафедру загальної ботаніки. У 1932 р. він
купив садибу Сєрослав у 20 км на захід
від Познані, де власноручно посадив понад
1000 саджанців плодових дерев і зайнявся
вивченням їх екології і морозостійкості.
Уже по смерті вченого, у 1952 p., була на
друкована його праця "Dynamika uszkodzen
mrozowych naszych drzew owocowych", на
писана за матеріалами власних помо
логічних спостережень.
У 1938 р. Й.К. Пачоський поновив робо
ту в Познанському університеті й одержав
звання заслуженого професора. Тут він
продовжує працювати до 1939 р.
Під час німецько-фашистської окупації
Польщі Й.К. Пачоський перебував у Сєро-
славі. У лютому 1942 р. гестапівці по-звіря-
чому побили його внука. Це потрясіння ста
ло причиною смерті Йосипа Пачоського. Він
помер 14 лютого 1942 р. на 78-му році жит
тя від паралічу серця. Його поховали на
цвинтарі у с. Люсово за 4 км від Сєрослава.
З ініціативи Познанського відділення
Польського ботанічного товариства прах
Й.К. Пачоського у 1959 р. був перепохова-
ний на Cmentarz Zasluzonych у Познані. На
пам'ятнику вченому написано: "Творцю фі-
тосоціології доктору Honoris causa Поз
нанського університету Йосипу Пачосько-
му, досліднику великих територій польсь
ких, російських, балканських. Відділення
Ботанічного товариства в Познані".
Наукова спадщина Й.К. Пачоського ста
новить понад 300 праць у галузі ботаніки,
зоології, географії, лісознавства, наукознав
ства. Незважаючи на те, що Пачоський за
фахом був зоологом (ентомологом), його
внесок у ботанічну науку більш значний,
ніж у зоологію.
Його талант науковця-ботаніка повного
мірою розкрився у таких чудових підруч
никах, як "Основы фитосоциологии", "Мор
фология растений", "Wstep do filogenii",
"Podstawowe zagadnienia geografii roslin", у
монографіях "Zycie gromadne roslin", "Skice
fitosocjologiczne", "Lasy Bialowiezy", "Biolo-
giczna structura lasu", "Bioindukcia w pan-
96 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З
Й.К. ГІачоський
stwie roslinnym", "Pietrowosc lasu" і багатьох
інших. Діапазон науково-дослідної діяль
ності Й.К. Пачоського у галузі ботаніки був
надзвичайно широким — від систематики до
фізіології рослин. Найбільший внесок він
зробив у фітогеографію, систематику фіто-
соціологію.
Як ботаніко-географ Й.К. Пачоський
був одним із кращих знавців рослинного
покриву Східної Європи на території від
Литви до берегів Чорного моря, від бал-
канських лісів до калмицьких степів.
У сво'іх перших ботанічних роботах Й.К Па
чоський описує флору і рослинність око
лиць міст Умані, Володимира-Волинського,
Миколаєва, окремих районів Полісся, Воли-
но-Поділля, Наддніпрянщини, Північного
Причорномор'я. Цінність цих ранніх пуб
лікацій Й.К. Пачоського зростає з кожним
роком. Детальні, майже топографічні описи
флори і рослинності окремих регіонів, вико
нані молодим Пачоським, дають матеріал
для порівняльного вивчення флори, дозво
ляють встановити її антропогенні зміни.
Найбільшим внеском у регіональну
флористику є "Флора Полесья и прилежа
щих местностей", опублікована в "Трудах
Санкт-Петербургского общества естество
испытателей" (1897-1900). Донині це єдина
праця з флори усього поліського регіону. У
1900 р. була опублікована праця Й.К. Па
чоського "О formacyjach roslinnych і ро-
chodzeniu flory poleskiej". Це перший опис
рослинних угруповань Полісся і перша ро
бота з генезису флори його регіону.
Завдяки науковій діяльності Й.К. Па
чоського у херсонській період, причорно
морські степи є одним з найбільш дослід
жених у ботаніко-географічному відно
шенні регіонів України. У праці "Материа
лы для флоры степей юго-восточной части
Херсонской губернии" (1890) Й.К. Пачось
кий подає детальний історичний огляд
вивчення флори Північного Причорно
мор'я. Слід зазначити, що до того існували
лише фрагментарні розрізнені відомості
про флору цього регіону. У згаданій праці
вчений вперше описує нові для науки ви
ди рослин - Cerastium shmalhausenii, Ge
nista scythica, Centaurea hypanica, Nonna
pulchella, Carex dubia. У 1914 p. Й.К. Пачось
кий публікує "Херсонскую флору", яку
присвячує своїм учителям - В.Я. Скроби-
шевському і І.Ф. Шмальгаузену. В об'ємній
книзі (548 сторінок) автор описує папоро
теподібні, голонасінні й однодольні росли
ни краю. Для написання "Херсонской фло
ры" були використані особисті гербарні
матеріали Й.К. Пачоського, які донині
зберігаються у музеї Херсонського губерн
ського земства. Із 1500 видів флори Хер
сонської губернії вчений описав 335 видів,
навівши детальні відомості щодо гео
графічного поширення та умов місцезрос
тань кожного виду. На жаль, вийшов тіль
ки один том цієї визначної праці Й.К. Па
чоського в галузі описової флористики.
У період з 1915 по 1927 р. була опубліко
вана тритомна праця Й.К. Пачоського
"Описание растительности Херсонской гу
бернии": т. 1 — "Леса" (1915), т. 2 — "Степи"
(1917), т. 3 — "Плавни, пески, солончаки,
сорные растения" (1927). Особливий інтерес
становить вступна глава цієї книги, в якій
автор розглядає загальні закономірності
структури рослинних угруповань. У цій
праці Й.К. Пачоський вперше ввів у науку
нині загальнопоширені терміни: зональна,
екстразональна, азональна рослинність.
Особливу наукову цінність становить
синтетична теоретична праця Й.К. Пачось
кого "Основные черты развития флоры юго-
западной России" (1910), в якій вперше
сформульована гіпотеза про реліктовий ха
рактер флори Волино-Поділля, що стала
джерелом формування флори Полісся і при
чорноморських степів. Вихід у світ цієї кни
ги ознаменував кардинально новий етап
флористичних досліджень.
Й.К. Пачоський вніс свій вклад не тільки
у вивчення рослинного покриву України і
Молдови, а й степів Калмикії. В опуб
лікованій у 1892 р. праці "Флористические и
фитогеографические исследования калмыц
ких степей" він навів першу ботаніко-гео-
графічну характеристику цього унікального
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З 97
В. І. Мельник
регіону, розташованого на кордоні між Євро
пою та Азією.
Й.К. Пачоський був також систематиком
рослин. Він описав нові для науки види -
Cytisus skrobiszewskii, Genista scytica, Eu
phorbia tanaitica, Asperula taurica, Ranun
culus zapalowiczii, Cerastium schmalhau-
senii, Juncus tyraicus, Nonea pulchella,
Papaver albiflorum. Типи цих видів збері
гаються в гербарії Херсонського краєзнав
чого музею. Він також був автором обробки
родини Ranunculaceae у "Флорі Польщі"
(Flora Polska, 1927).
Й.К. Пачоський є засновником нової нау
ки - науки про рослинні угруповання, або
фітосоціології. Свої перші фітосоціологічні
ідеї він виклав у праці "Стадии развития
флоры" (1891), де він обґрунтовує виділення
нової науки про генезис, життя і розвиток
рослинних асоціацій (формацій) і називає цю
науку флорологією, вказавши на її близь
кість до соціології. Вчений пише про те, що
рослинні угруповання мають свою структу
ру і є стадіями розвитку рослинного покри
ву, розвиваючись від більш простих за
структурою і біологією до більш складних.
Не зовсім вдалий термін "флорологія" для
позначення науки про рослинні угруповання
Й.К. Пачоський у книзі "Zycie gromadne
roslin" (1896) замінив більш вдалим - "фіто-
соціологія".
Підсумком 30-літніх фітосозологических
досліджень Й.К. Пачоського стала його мо
нографія "Szkice fitosocjologiezne" (1925), в
якій він подає історичний розвиток науки
про рослинні угруповання з часів Олександ
ра Гумбольдта, який вперше ввів у науку
термін "асоціація". На підставі багаторічного
досвіду вивчення рослинного покриву Па
чоський виділяє різні типи асоціацій. Агре
гації - одновидові угруповання, в яких
взаємини між рослинами виявляються слаб
ко, асоціації - гетерогенні угруповання, що
складаються з елементів, неоднорідних у ге
нетичному, біологічному та екологічному ас
пектах. Рослини, що входять до угруповань,
Й.К. Пачоський розподіляє на компоненти,
що складають основу угруповань, та інгреді
98
єнти - рослини, розташовані серед компо
нентів. Компоненти утворюють середовище
рослинних угруповань і формують фітоклі
мат. Вказуючи на специфічність кліматично
го режиму різних рослинних угруповань,
Й.К. Пачоський вперше обґрунтовує поняття
"фітоклімат".
Таким чином, Й.К. Пачоський вперше ввів
до наукового обігу термін "фітосоціологія" в
Росії і у Польщі. У Франції цим терміном по
чали користуватися тільки в 1910 р., у США
- у 1917 p., у Скандинавських країнах - у
1919 р. У російській геоботаніці цей термін
міцно утвердився з 1910 р. Палким його про
пагандистом був В.М. Сукачов, який висту
пив на його підтримку на XII з'їзді приро
дознавців і лікарів. На III Всесоюзному з’їзді
ботаніків у Ленінграді в 1928 р. фітосоціо
логія була піддана нищівній критиці. "Члени
рослинного угруповання пов'язані між собою
лише екологічно, екологія і є єдиним шля
хом для вивчення закономірностей рослин
ного покриву; немає ніяких спеціальних
фітосоціологічних методів і немає потреби
вживати термін "фітосоціологія", - вказува
лося у матеріалах з'їзду [13]. Було прийняте
рішення замінити термін "фітосоціологія"
терміном "фітоценологія", що тривалий час
використовувався в радянській геоботаніці.
Свої фітосоціологічні ідеї Й.К. Пачось
кий розвивав у працях з лісознавства. Най-
відомішою серед ботаніків і лісівників
Європи є його капітальна монографія "Lasy
Bialowiezy" (Poznan, 1930), у якій він подає
докладний аналіз типів лісу, одним з пер
ших застосовує біометричний метод для
аналізу деревостанів. Усю різноманітність
лісів Біловезької Пущі вчений зводить до
шести основних типів:
1) груди - широколистяні ліси з перева
жанням граба, за участю липи, ясена, берес
та, дуба, з підліском із неморальних трав,
приурочені до найродючіших ґрунтів;
2) олесогруди - заплавні ліси, основу
яких складає вільха чорна, за участю ясе
на, граба і дуба у притерасній частині;
3) вільшанники - антропогенно-похід-
ний тип; під впливом випасу худоби зни
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З
Й.К. Пачоський
кають лісові компоненти деревного ярусу,
залишається тільки вільха.
4) ялинники - найпоширеніший тип лі
су в Пущі, спостерігається також значна
інвазія підросту ялини в інші типи лісу;
5) соснові бори - також поширені в Бі-
ловезькій Пущі;
6) діброви — займають найменшу площу
серед лісових формацій Біловезької Пущі,
при цьому виділяються діброви, утворені
Quercus robur і Q. petraea.
Дібровам Біловезької Пущі Й.К. Пачо
ський приділяє особливу увагу. Він всту
пає в дискусію з німецьким лісознавцем
Ляутеншлагеном, який вважав, що діброви
Біловезької Пущі штучного походження,
оскільки приурочені до малопридатних
ґрунтів і мають поганий ріст. У відповідь
Пачоський зауважує, що рослини взагалі
рідко зростають в оптимальних для них
умовах. Найважливішим фактором їх по
ширення є не фізичні умови місцезростан
ня, а фітосоціальне середовище. На ко
ристь природного зростання дібров у Біло-
везькій Пущі свідчить наявність низки
рослин, які приурочені лише до дібров, -
Adenophora liliifolia, Astrantia major, Cen-
taurea phrygia, Cimicifuga foetida, Inula
hirta, Laserpidium latifolium, Peucedanum
cervaria, Pimpinella magna, Thalictrum
simplex, Trifolium rubens. Ці види, а також
Quercus petraea, Abies alba, Taxus baccata,
Hedera helix у Біловезькій Пущі є релікта
ми міжльодовикового періоду.
Й.К. Пачоський переконливо довів, що
Біловезька Пуща є найкращим і найменш
антропогеннопорушеним лісовим масивом
Європи. До Пачоського серед лісознавців
переважала думка, що такими є ліси Бос
нії (Rubner, 1925). У 1928 р. Й.К. Пачось
кий детально обстежив ліси Боснії і пред
ставив результати своїх досліджень у
статті "Lasy Bosny" (Sylwan, 1929). Під час
порівняльного вивчення лісів Біловезької
Пущі і Боснії вчений дійшов висновку, що
окремі невеликі масиви ялицево-ялинових
лісів Боснії перевершують біловезькі ліси,
проте в цілому боснійські ліси сильно по
рушені через негативний вплив випасу ху
доби. У роботі "Biologiczna structure lasy"
(Sylwan, 1928) Й.К. Пачоський розглядає
ліс як складний комплекс рослинного
світу, ґрунту, клімату і тваринного світу, і
рекомендує вести лісове господарство на
екологічній основі.
Наукові здобутки Й.К. Пачоського були
високо оцінені ще за його життя. "Начав с
юных лет свое знакомство с раститель
ностью юга России, Иосиф Конрадович
Пачоский является в настоящее время
лучшим знатоком этой флоры", — писав
В.І. Липський [9]. Високо оцінив природо
охоронну діяльність ученого І.П. Бородін у
своїй доповіді на Першій міжнародній кон
ференції з охорони природи [5]. Свідчен
ням високих наукових заслуг Й.К. Пачось
кого є названі в його честь види рослин —
Centaurea paczoskii Kotov et Klok., Cytisus
paczoskii V.Krecz., Gagea paczoskii Grosch.,
Lamium paczoskianum Woroschilow, Allium
paczoskianum Tuzson, Corydalis paczoskii
Busch., Jurinea paczoskiana Iljin, Pyreth-
rum paczoskii Zefirow.
У 1932 p. на честь 45-річчя наукової
діяльності Й.К. Пачоського йому був при
свячений окремий випуск журналу "Acta
Societatis Botanicorum Poloniae".
Уже після смерті вченого в 1951 р. у
Польщі були видані "Dziela wybrane", ку
ди ввійшли "Szkice fitosocjologiczne", "Pod-
stawowe zagadnienia geografii roslin" і
вступ з книги "Lasy Bialowiezy".
До 100-річчя з дня народження вченого
Познанський університет ім. Адама Міцке-
вича випустив збірник "Josef Paszoski, w
setna rosznice urodzin" (1967).
У Познанському університеті є ауди
торія Й.К. Пачоського, у спеціальному ар
хіві зберігаються його праці, рукописи і
фотографії. У ботанічному саду Познансько
го університету та у Біловезькій Пущі вста
новлені пам'ятні знаки Й.К. Пачоському.
У краєзнавчому музеї в м. Херсоні від
крита меморіальна кімната Й.К. Пачоського.
З ініціативи Херсонського краєзнавчого му
зею і Херсонського відділення Українського
ISSN 1605-6: ~4 Інтродукція рослин, 2004, Ns З 99
В. І. Мельник
ботанічного товариства у місті, починаючи з
1989 p., проводяться наукові читання, при
свячені пам'яті Й.К. Пачоського.
У 2002 р. у Біловезькій Пущі була про
ведена II Міжнародна конференція моло
дих вчених "Ліси Євразії в XXI столітті:
схід-захід", присвячена Й.К. Пачоському.
За надані копії деяких праць Й.К. Па
чоського та фотоматеріалів автор вис
ловлює вдячність професору Владиславу
Халупці (Wladyslaw Chalupka, Instytu t
Dendrologii PAN Arboretum Kornickie).
1. Бойко М.Ф. Другі наукові читання пам'яті
Й.К. Пачоського / / Укр. ботан. журн. - 1995. - 52,
№ 5. - С. 748-751.
2. Бойко М.Ф., Горлова Н.У. Гербарій Й.К. Па
чоського в Херсонському краєзнавчому музеї / /
Ботан. журн. - 1986. - 71, № 1. - С. 85-86.
3. Борейко В.Е. Йосип Конрадович Пачось-
кий / / Рідна природа. — 1986. — № 4. - С. 61—62.
4. Борейко В.Е. Словник діячів охорони приро
ди. - 2-е вид. - Київ, 2001. - 524 с.
5. Бородин И.П. Отчет о командировке в Берн
на Конференцию по международной охране при
роды / / Мировая охрана природы. - Петроград,
1915. - С. 3-7.
6. Вайнер (Уинер) Д. Экология в Советской
России. Архипелаг свободы: Заповедники и охра
на природы. - М.: Прогрес, 1991. — 397 с.
7. Доброчаєва Д М . Йосип Конрадович Пачось-
кий (До 120-річчя з дня народження) / / Укр. бо
тан. журн. - 1985. - 42, № 1. - С. 95-97.
8. Дрогобич Н.Ю. Пачоський Йосип Конрадо
вич. - Асканія-Нова, 1998. - 6 с.
9. Липский В.И. Биография и международная
деятельность ботаников и лиц, соприкасавшихся
с Императорским ботаническим садом. - Петро
град, 1915. - В. 3. - 536 с.
10. Мельник В.И. И.К. Пачоский как ботаник и
лесовед / / Леса Евразии в XXI веке: восток-за
пад: Материалы II Междунар. конф. молодых
ученых, посвященной профессору И.К. Пачоско-
му. - Москва, 2002. - С. 8-9.
11. Пузанов И.И., Гольд Т.М. Выдающийся нату
ралист И.К-. Пачоский. - М.: Наука, 1965. - 87 с.
12. Работное Т.А. История фитоценологии. —
М.: Аргус, 1995. - 158 с.
13. Трасс Х.Х. Геоботаника. История и совре
менные тенденции развития. - Л.: Наука, 1976. -
252 с.
14. Bukouriecki Н., Felisiak S. Paczoski Josef / /
Slownik bioiogow polskich. - Warszawa: PWN,
1987. - S. 407-409.
15. Curriculum vitae и списки работ почетных
членов Общества сельского хозяйства южной Рос
сии А. Браунера, Г. Высоцкого и И. Пачоского / /
Записки Общества сельского хоз-ва южной Рос
сии. - 1917. - Кн. 2. - С. 84-93.
16. Dzieczkowski S. Paczoski Josef //Po lsk i
slownik biograficzny. - 1979. - T. 24. - S. 786-789.
17. Hryniewiecki B. Josef Paczoski. Wspom-
nienie / / Las Polski. - 1946. - 6. - S. 9-10.
18. Josef Paczoski. W seta rocznice, urodzin /
Red. Z. Czubinski. - Poznan, Universytet im Adama
Mickiewicza w Poznaniu. Prace wydzialu biologii і
nauk о ziemi. Seria biologia. - 1967. - N. 31. - 108 s.
19. Melnik W.I. Jozef Paczoski - botanik і lesnik / /
Wiadomosci Botaniczne. - 2003. - 47, N 3/4. - S. 39-47.
20. Szafer W. Dr. Josef Paczoski / / Chronmy
Przyrody ojczysta. - 1945. - N 1. - S. 38.
21. Wodziczko A. Zaslugi naukowe Profesora
Paczoskiego / / Sylwan. - 1931. - 49, N 3. - S. 1-21.
22. Wodziczko A. Josef Paczoski. Spis waz-
niejszych prac naukowych prof. Paczoskiego / /
Acta Societataris Botanicorum Poloniae. - 1932. -
V.19. Supl. - S. 1-15.
Рекомендував до друку М.Б. Гапоненко
В.И. Мельник
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
И.К. ПАЧОСКИЙ (К 140-летию со дня рождения)
В статье освещена деятельность выдающегося
ученого И.К. Пачоского (1864-1942) — основателя
фитосоциологии, всемирно известного ученого в
области систематики растений, флористики, ле
соведения, зоологии и охраны природы.
V.I. Melnik
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
J.K. PACZOSKI (To 140 anniversary)
The paper is dedicated to grate scientist J.K.Paczoski
(1864—1942), a founder of phytosociology. Professor
Paczoski was also worldwide known researcher in
plant systematics, floristic, forestry, zoology and pro
tection of the nuture.
100 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № З
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1027 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:47:37Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/87/5b4b39095beeba7165b4405e353fe987.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10272020-01-04T12:25:36Z J.K. Paczoski (To 140 anniversary) Й.К. Пачоський (до 140-річчя з дня народження) Melnik, V.I. The paper is dedicated to grate scientist J.K. Paczoski (1864–1942), a founder of phytosociology. Professor Paczoski was also worldwide known researcher in plant systematics, floristic, forestry, zoology and protection of the nuture. У статті висвітлено діяльність видатного вченого Й.К. Пачоського (1864–1942) – основоположника фітосоціології, всесвітньо відомого вченого у галузі систематики рослин, флористики, лісознавства, зоології та охорони природи. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1027 10.5281/zenodo.3252597 Plant Introduction; Vol 23 (2004); 93-100 Інтродукція Рослин; Том 23 (2004); 93-100 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377849 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1027/985 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Melnik, V.I. Й.К. Пачоський (до 140-річчя з дня народження) |
| title | Й.К. Пачоський (до 140-річчя з дня народження) |
| title_alt | J.K. Paczoski (To 140 anniversary) |
| title_full | Й.К. Пачоський (до 140-річчя з дня народження) |
| title_fullStr | Й.К. Пачоський (до 140-річчя з дня народження) |
| title_full_unstemmed | Й.К. Пачоський (до 140-річчя з дня народження) |
| title_short | Й.К. Пачоський (до 140-річчя з дня народження) |
| title_sort | й.к. пачоський (до 140-річчя з дня народження) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1027 |
| work_keys_str_mv | AT melnikvi jkpaczoskito140anniversary AT melnikvi jkpačosʹkijdo140ríččâzdnânarodžennâ |