Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях

The expediency of application of the ecosocial approach was based for further development of methodology of introduction’s investigations. Necessity of research of any introductional plant must be on level of any introductional individual, deme, population or culturecenosis as the com – ponent part...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автори:	Sliusar, S.I., Kuznetsov, S.I.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/103
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860120703591776256
author	Sliusar, S.I. Kuznetsov, S.I.
author_facet	Sliusar, S.I. Kuznetsov, S.I.
author_sort	Sliusar, S.I.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:14:00Z
description	The expediency of application of the ecosocial approach was based for further development of methodology of introduction’s investigations. Necessity of research of any introductional plant must be on level of any introductional individual, deme, population or culturecenosis as the com – ponent part of indivisible ecosocial environment. This con nects with action on alive organism of complex combined of nature and social factors.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2456925
first_indexed	2025-07-17T12:38:46Z
format	Article
fulltext	3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 УДК 001.82:502/504 С.І. СЛЮСАР 1, С.І. КУЗНЕЦОВ 2 1 Національний університет біоресурсів і природокористування України Україна, 03041 м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15 2 Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОСОЦІАЛЬНОГО ПІДХОДУ В ІНТРОДУКЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Обґрунтовано доцільність застосування екосоціального підходу для розвитку методології інтродукційних досліджень. У зв’язку з дією на живі організми комплексу взаємозумовлених природних і соціальних чинників наголошено на необ- хідності дослідження будь-якої інтродукованої рослини, інтродукційного дему, інтродукційної популяції або культур- фітоценозу як складової єдиного екосоціального середовища. Ключові слова: інтродукція рослин, інтродукційний процес, інтродукційні дослідження, природні чинники, со- ціальні чинники, екосоціальний підхід, методологія досліджень. © С.І. СЛЮСАР, С.І. КУЗНЕЦОВ, 2016 Нині зростає кількість порушених, змінених та антропогенних екосистем біосфери. Водно- час відбувається входження в екосистеми се- лекційно змінених та генетично модифіко- ваних організмів [24—26, 31]. Ці характерні ознаки розвитку сучасної біосфери зумовлю- ють її перехід у якісно новий енерго-інфор- маційний стан. Процеси екогенезу та ланд- шафтогенезу визначають особливості розвит- ку системи «природа—суспільство» — глобаль- ного екосоціального середовища, в якому різні форми руху матерії суттєво прискорюються. Це призводить до виникнення екосоціальної кризи, а також до потреби у переосмисленні ключових ціннісних моментів, пов’язаних з по- шуком оптимальної концепції збереження дов- кілля, виживання і розвитку людства [32]. Та- ким чином, з діалектичної, екофілософської точки зору необхідність постійного розвитку методології дослідження біосистем (як орга- нічних, так і біокосних) на будь-якому рівні їх організації зумовлена перманентним розвит- ком сучасної біосфери як надскладної (біосо- ціо культурної) цілісності [25, 27, 30]. Це озна- чає, що будь-які фізико-хімічні та інте лек- туально-духовні властивості живої речовини органічно поєднані у сучасних екосоціальних системах. Оскільки будь-які екосистеми, так само, як і інтродуценти (індивідууми, деми, популяції), розвиваються як структурні компоненти гло- бального екосоціального середовища (прос- тору), ми вважаємо, що інтеграцію методів ін- тродукційних досліджень в єдиний теоретико- методологічний комплекс доцільно здійснюва- ти насамперед на основі екосоціального підходу. При цьому вихідною є теза, що значну роль під час інтродукції рослин відіграють не лише при- родно-історичні, а і соціальні умови, які впли- вають на неї через культурно-іс торичний, тех- ногенний та господарський чинники [16, 17]. З погляду інтерпретації інтродукційного процесу як складової розвитку сучасних соціо- культурних систем важливою нам видається думка П.І. Лапіна (1972), який на підставі ана- лізу багатьох літературних матеріалів визначив акліматизацію рослин під час їх інтродукції як пристосування живих організмів до всього комплексу чинників зовнішнього середови- ща (природного та соціального характеру), яке залежить від географічного положення, що включає широту місцевості, геологічні умови, 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 С.І. Слюсар, С.І. Кузнецов орографію, рельєф, клімат, ґрунт, біогеоценоз, а також такі чинники, як густота населення та рівень його соціально-еко но мічного розвитку [18]. Як зазначив М.А. Кохно (2007), штучне розселення рослин, насамперед їстівних та де- коративних, розпочалося ще у доантичні та античні часи, і період цей тривав декілька ти- сячоліть [14]. Очевидно, що інтродукційний процес як складний соціокультурний фено- мен не доцільно розглядати лише із суто біо- логічних позицій, оскільки він пов’язаний з впливом людини як суспільної істоти на всі аспекти розвитку сучасної цивілі зації та біо- сфери. У зв’язку із зазначеним вище С.І. Куз- нецовим (1990) було сформульовано визна- чення поняття «інтенсивна інтродукція»: якіс- но новий етап мобілізації деревних рослин на рівні використання їх генетичних ресурсів або процес, який ґрунтується на при род но-іс то рич- ному та популяційному оцінюванні вихідного ма- теріалу, не лише біологічному, а і куль тур но-іс- торичному аналізі стану насаджень та доборі у природі та культурі з цільовим використанням у потенційному ареалі [15]. Без розуміння механізмів дії комплексу по- в’язаних з інтродукцією природних і антропо- генних чинників, які визначають умови та на- прями введення рослин у культуру, неможливо визначити характерні особливості та напрями змін, котрі відбуваються в культурфітоценозах: особливості індивідуального розвитку рос лин, історичного розвитку родів, особливості взає- модії між організмами в біотичних угрупован- нях та рослин з довкіллям, потенційні можли- вості щодо подальшого випробування інтро- дуцентів, перспективи збереження та широко- го впровадження відібраних різновидів, форм, культиварів. Основною метою досліджень було визначити напрями та перспективи екосоціального під- ходу для розвитку інтродукційних досліджень. Для досягнення мети було поставлено такі зав- дання: 1) показати взаємозв’язок між природ- ними та соціальними чинниками, які (в про- цесі еволюції біосфери) діють на інтродуко- вані організми (індивідууми, деми, популяції, культурценози) у межах екосоціального сере- довища як його складові компоненти; 2) по- казати зв’язок між інтродукційною діяльністю людства та формуванням єдиного екосоціаль- ного середовища; 3) у зв’язку з дією на інтро- дуценти комплексу екологічних та соціальних чинників, а також за фактичним станом інт- родукційних робіт визначити аспекти дослі- джень, які є важливими для розвитку теорії та практики інтродукції рослин; 4) у рамках теорії інтродукції рослин виявити мож ливості роз- робки екосоціальної концепції, яка може уз- го дити та інтегрувати в єдиний теоретико-ме- тодологічний комплекс наукові методи, котрі застосовують в інтродукційних дослідженнях. Об’єктами досліджень були рослини-ін тро- дуценти та їх угруповання як біологічні систе- ми, а предметом — проблеми розробки систем- ної методології здійснення інтродукції рос лин. Визначення предмету нашого теоретичного до- слідження ґрунтувалося на уявленні, що пред- метом інтродукційних досліджень є насамперед особливості перебігу процесів життєдіяль но сті та розвитку рослин-ін тро ду цен тів, уведених у певну порушену, змі нену людиною природ- ну екосистему або антропогенну екосистему. Із методів досліджень застосовано літератур- но-ана літичний, пред мет но-ана лі тич ний, сис- тем но- струк тур ний, порівняльний, тео ре тич- не узагальнення. Концептуальні засади розробки екосоціаль- ного підходу. Вважається, що ландшафт фор- мує людину та спосіб її життя, але важливим є також розуміння, що головною особливістю людини, яка відрізняє її від інших біологічних видів, є новий спосіб взаємодії з природою через культуру, котру вона створює [34]. Л.М. Гумі- льов справедливо звернув увагу на важливу сутнісну відмінність сучасної людини розум- ної порівняно з її пращурами, а також іншими ссавцями — «людина не лише пристосовуєть- ся до ландшафту, а і пристосовує ландшафт до своїх потреб». Отже, «шляхи крізь різ ні ланд- шафти їй проклали не адаптивні (у суто біоло- гічному сенсі), а творчі можливості» [9]. За су- часними еволюційними уявленнями, процес ландшафтогенезу ініціюється ро зум ною живою речовиною, провідним агентом якої є людина 5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях [23]. Тому в сучасних екосистемах природно- історичні та соціальні чинники діють як єди- ний комплекс (рис. 1). Цією дією визнача- ються напрями та особливості розвитку еко- соціального середовища [1, 11, 20, 21, 25, 27–31, 36, 37]. Цілеспрямоване формуван ня такого середовища, яке є місцем співіснування різноманітних живих істот, — найскладніша загальнолюдська проблема. Во на може бу ти вирішена лише в разі забезпечення усвідомле- ного прогресивно-гума ніс тич ного (ноо сфер- ного) розвитку людства і, зокрема, будь-якої діяльності, пов’язаної зі споживанням при- родних ресурсів. На нашу думку, інтродук- ційний процес є важливою складовою еволю- ції біосфери (див. рис. 1). Унаслідок інтро- дукційної діяльності змінюються резистентні влас тивості біоценозів, відбуваються мік ро- ево лю ція та якісні зміни на рівні популяцій- них систем видів [26]. Відповідно до еволюційно-синергетичних уявлень у міру самоорганізації (саморегуляції і саморозвитку) сучасної біосфери — найбіль- шої біокосної структури нашої планети відбу- вається зміна її системних параметрів. Отже, якісно змінюються структурно-функціональ- ні властивості на рівні підсистем (насамперед ландшафтів та екосистем), тобто характер взає- модії між усіма їх біотичними складовими. У процесі антропогенної трансформації дов- кілля (середовища життєдіяльності людини ро- зумної) внаслідок спільної дії чинників біоло- гічної і соціальної еволюції із підвищенням рівня організації (енерго-інформаційної міст- кості) окремі живі системи набувають нових емерджентних (синергетичних) властивостей [24, 28, 32]. Таким чином, інтродукційний про- цес (як синергетичний фе номен) виник на певно- му етапі еволюції біосфери під час етно-, куль- туро- та ландшафтогенезу. В умовах трансформації людиною довкіл- ля, екологічної та соціальної кризи, яка поси- люється, для забезпечення успішного прохо- дження інтродукційного процесу важливо на- самперед визначити вплив на екосоціальне середовище рослин, як вже випробовуваних або відносно нещодавно залучених у госпо- дарську діяльність, так і рослин, які впродовж тривалого часу культивуються на певній тери- торії. Потрібно з’ясувати особливості впливу екосоціального середовища на життєдіяльність та розвиток інтродуцентів, а також на розви- ток теорії інтродукції. Йдеться про врахуван- ня спільної дії низки природних та соціальних чинників на окремі організми, інт родукційні деми, популяції, культурфітоцено зи, а також впливу суспільних потреб, цін ностей, які ви- значають соціальне замовлення, а отже, напря- ми та особливості інтродукційних досліджень, селекції та введення перспективних рослин у культуру [16—18, 25—31]. Вплив інтродукції рослин на формування ланд- шафту та екосоціального середовища. Як свід- чить світова практика, введення господар сь- ко-цінних інтродуцентів у широку культуру, створення нових культурфітоценозів насампе- ред визначає особливості розвитку соціуму та ландшафту (екосистем і соціоекосистем). Так, за П.М. Жуковським [12], «…п’ять країн на земній кулі повністю заснували своє рослин- ництво на іноземних рослинах. Це — США, Канада, Аргентина, Австралія та Пів денно- Африканська Республіка. Італія часів імперії Риму не знала таких рослин, як рис, цитруси, картопля, квасоля, томат, тютюн та інші, що Розвиток сучасної біосфери та ноосфери Вплив чинників біологічної еволюції Вплив чинників соціальної еволюції Екогенез, антропогенез, культурогенез, етногенез, ландшафтогенез, ноосферогенез Розвиток культури (зокрема, науково�практичної діяльності), формування екосоціального середовища Антропогенне розселення організмів Інтродукційний процес Рис. 1. Виникнення інтродукційного процесу в ево- люції сучасної біосфери Fig. 1. The emergence of introduction process in the evo- lution of modern biosphere 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 С.І. Слюсар, С.І. Кузнецов нині є основою італійської сільськогосподар- ської економіки». Впродовж тисячоліть від- бувалося масштабне переселення величезної кількості рослин. За своїм значенням для роз- вит ку цивілізації та суспільних відносин уве- дення в культуру низки господарсько-цінних культур рівноцінно найбільшим технічним ви- находам [8]. Як в Україні, так і в інших країнах, у насадженнях різного цільового призначення переважають інтродуценти. Інтродукційна діяльність людства стала од- нією з вагомих причин загострення екологіч- ної кризи та соціальних проблем. Існуючі еко- топи зазнають антропогенної трансформації як у процесі промислового вирощування ін- тродуцентів, так і внаслідок неконтрольова- ного їх розселення [35]. В сучасні агроценози, окрім селекційно змінених, залучають значну кількість генетично модифікованих рослин (ГМО). Небезпечні інвазії, пов’язані з інтродук- цією рослин природної флори та культигенів, відбуваються внаслідок: 1) високих адапта- ційних можливостей інтродуцентів (натуралі- зації) та «втечі» їх з культури; 2) пристосуван- ня організмів—постійних природних супут- ників інтродуцентів; 3) успішного при сто- сування і подальшого розселення випадкових супутників (збудників хвороб, ентомошкід- ників, бур’янів). Таким чином, у процесі культивування гос- подар сько-цінних видів (сортів, культиварів) численні природні ландшафти в масштабах пла нети перетворюються на так звані фіто- культурні ландшафти [3]. Очевидно, що інтродукція рослин є одним з найпотужніших екосоціальних чинників транс- формації довкілля: утворення якісно нових — антропогенно змінених, а також антропоген- них екосистем і ландшафтів [25]. Це означає, що на біосферному рівні між екосоціальними чинниками та характером інтродукційної діяль- ності людства існує взає мо зв’язок (рис. 2). Вплив екосоціального середовища на інтро- дуценти (культурфітоценотичне середовище). Як відзначають, навіть природний еволюційний процес набув соціального відтінку [33]. З пра- давніх часів спостерігається надзвичайно різ- номанітний і потужний вплив соціуму на стан природних та культурних популяцій (ценозів) рослин. Об’єктами такого впливу були всі без винятку рослини, які зростали в регіонах ста- родавніх цивілізацій [14, 15]. На прикладі хвойних рослин установлено, що залучення багатьох деревних рослин, на- самперед у південно-східних регіонах світу, у господарську діяльність країн, на території яких вони зростали, відобразилося не лише на рівні їх фенотипу, а і на особливостях струк- тури популяцій цих видів та комплексі їх біо- логічних властивостей [15]. Наприклад, фло- ристична Середземноморська область, яка знач ною мірою збігається з культурно-істо- рич ними областями стародавнього Сходу та Римської імперії, була територією становлен- ня і розвитку одних з найбільш ранніх та роз- винених країн. У міру соціально-еко но міч но- го розвитку, зокрема, внутрішніх та міждер- жавних торго вель но-економічних відносин, насадження низки видів хвойних рослин, на- приклад, кедра корот кохвойного (Cedrus bre- Первинна інтродукція (добір на рівні типу виду, збір колекцій) Селекція культивованих рослин та біотехнологія Введення в культуру перспективних інтродуцентів Фіто� меліорація Лісові культури Інтенсивна інтродукція, або мобілізація генетичних ресурсів (добір на рівні популяцій, фенотипів, формування генофондових колекцій) Рослин� ництво Садово�паркове будівництво Ф І Т О І Н В А З І Ї Формування екосоціального середовища (екосистем, ландшафтів, потреб суспільства) та задоволення соціального попиту Рис. 2. Взаємодія інтродукції рослин та екосоціального середовища Fig. 2. Interaction introduction of plants and eco-social environment 7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях vifolia (Hook.f.) Elwes & A.Henry), ліванського (C. libani A.Rich.), сосни італійської (Pinus pi- nea L.), кипариса вічнозеленого (Cupressus sem pervirens L.), були залучені в господарську діяль ність ще до нашої ери. Нащадки окре- мих представників цих видів вводили в куль- туру впродовж останніх 200—400 років. На жаль, у багатьох випадках для самих рослин це залучення мало негативні наслідки. Збід- нення генофонду відобразилося на фенотипі рослин зазначених видів практично в усіх по- пуляціях, як у межах природного ареалу, так і поза його межами. Сучасний зовнішній ви- гляд кедра ліванського — це результат хижа- цької лісогосподар ської діяльно сті стародав- ніх правителів країн Східного Се ред зем но- мор’я. Адже всі доступні цінні насадження цього виду було вирубано ще до нашої ери і залишилися популяції, в яких дерева ма ли характерну різноповерхову плоску крону. Пі- рамідальна форма кипариса вічнозеленого, парасолеподібна форма сосни італійської та- кож є результатом розмноження фенотипів по пуляцій цих порід, які залишилися. Соціальні умови впливають на інтродук- цію через культурно-історичні чинники, які діяли у минулому, а також через сучасні чин- ники. Йдеться як про стихійний (техноген- ний) вплив людини на природні насадження, так і про ціле спрямоване створення різнома- нітних культурфітоценозів у процесі госпо- дарської діяльності. Сучасний господарський вплив багатопла- новий, але саме він фактично є соціальним за- мовленням щодо створення та оптимізації паркових і лісових культурфітоценозів, поліп- шення стану довкілля. При цьому всі біологіч- ні, екологічні, природно-історичні, культурно- історичні та соціально-економічні чинники є взаємозв’язаними. Тривалість культури того чи іншого виду впливає на збалансованість структурних ознак, кількість культиварів, мор- фогенез вегетативних і генеративних органів, життєздатність рослин та стан довкілля. Отже, можна говорити про єдність природно-іс то- ричних та соціальних умов інтродукції від ан- тичної епохи до сьогодення [15]. Таким чином, екосоціальні чинники визна- чають напрям та особливості інтродукційного процесу, а саме: 1) життєвий стан окремих рос- лин та біотичних угруповань; 2) особливості проходження процесу акліматизації (індивіду- альний розвиток рослин, рівень їх пристосу- вання до умов довкілля); 3) характер еволю- ційної адаптації (напрями формо- та видо ут- ворення); 4) особливості формування па ра- дигми, розвитку методології та методів (техно- логії) введення рослин у сучасні екосистеми. Інтродукційна діяльність людства визначає: 1) характер господарської діяльності (розви- ток рослинництва, фітомеліорації, лісового гос- подарства та інших науково-прак тичних на пря- мів, які є основою для розвитку промисловос- ті, життєзабезпечення) і стратегію збереження довкілля; 2) особливості екогенезу, ланд шаф- тогенезу та культурогенезу — формування су- часних соціоекосистем (еко со ці аль ного сере- до вища). Сучасні передумови розвитку методології інтродукційних досліджень на засадах еко со- ціаль ного підходу. З уявлень про еволюцію су- часної біосфери [1, 4, 11, 20, 21, 23, 24, 32, 35—37] випливає, що формування методології інтро- дукційних досліджень — перманентний процес, який визначається особливостями розвитку міських екосистем, збільшенням кількості чин- ників розвитку організмів, ус клад ненням ме- ханізмів взаємодії біосоціальних і соціокуль- турних чинників, котрі діють на рослини як єдиний комплекс [15—17, 25—31]. Накопи- чення практичного досвіду сприяє виникнен- ню емпіричних узагальнень, нових теоретич- них положень. Порівняльний аналіз методологічної систе- ми інтродукційних робіт [2, 5—7, 19, 22 та ін.] виявив тенденцію до збільшення кількості спе- ціальних та загальних методів, які використо- вують у ди сертаційних дослідженнях (зокре- ма еко ло го-бо танічних, генетико-селекцій них, ге не тич них, фізіологічних, біофізичних, біо- хімічних, математичних) насамперед для оцін- ки життєвого стану, адаптаційного потенціа- лу, господарської цінності та перспективності інтродукції деревних рослин в умовах урбані- 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 С.І. Слюсар, С.І. Кузнецов зованого середовища [2, 5—7, 19, 22]. Якісно нові підходи та методи застосовують поряд з традиційними методами інтродукційних дослі- джень, до яких належать спостереження за се- зонним розвитком рослин, дослідження особ - ливостей розвитку генеративної та репродуктив- ної сфер, визначення рівня насіннєвої репро- дукції, оцінка пошкоджень, спричинених екс- тремальними чинниками середовища [29, 30]. Таким чином, у зв’язку з техногенною транс- формацією середовища, формуванням екосо ціаль- ного простору намітилася тенденція до переходу методичної бази дослідницьких робіт інтродук- ційного спрямування в якісно новий стан, який характеризується застосуванням дедалі більшої кількості методів, потрібних для розуміння пе- ребігу процесів життєдіяльності в рослинних ор- ганізмах, біотичних угрупованнях, консорціумах, біоценозах та екосистемах. Оскільки збіль- шен ня кількості спеціальних досліджень в ін- тродукційних роботах без розробки адекват- ної інтегративної концепції (комплекс ного підходу) призводить до еклектичності [29], важливою частиною дисертаційних робіт є ін- теграція нових методів в єдиний теоретико- методологічний комплекс. Відсутність у на- уко вому дослідженні системно обґрунтованої методологічний схеми ускладнює розуміння доцільності проведення тих чи інших екс пе- риментів. Екосоціальний підхід є фундамен- тальною основою, яка дає змогу узгодити низ- ку традиційних та нових методів досліджень під час інтродукції. Деякі особливості формування та застосу- вання екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях. З точки зору теорії самооргані- зації будь-які біосоціальні явища потрібно розглядати як сукупність взаємозумовлених процесів, якими детерміновані внутрішні та зовнішні зв’язки і цілісність певних матері- альних структур. Оскільки «розвиток є рух ру- хів у всій ієрархії значущих систем» [24], взає- мозумовленими, когерентними є всі процеси, які відбуваються у підсистемах сучасної біо- сфери та ноосфери, — індивідуальний розви- ток організмів, філогенез, біологічна еволюція, екогенез, антропогенез, етногенез, куль ту ро- генез, ландшафтогенез, ноосферогенез то- що. Як зазначалося, сучасна біосфера розви- вається як складна саморегулююча природна система — біосоціокультурна цілісність. У про- цесі еволюції біосфери її складні біокосні сис- теми (екосистеми та соціоекосистеми) набу- вають нових емерджентних властивостей уна- слідок дії на організми природних і соціальних чинників. Тому ми вважаємо, що для ро зуміння ролі та значення інтродукційного процесу (з наукового і практичного погляду) його необ- хідно інтерпретувати в різних контекстах [27], але насамперед як: 1) один із чинників розпо- ділу живих організмів біосфери в екосоціаль- ному просторі; 2) один із чинників етногенезу, культуро- та ландшафтогенезу; 3) один із за- собів системного вирішення проблем забез- печення сталого розвитку, відтворення еко- систем, охорони довкілля. Екофілософські Методологічні Правові Еволюційно�синергетичні Біоекологічні Морально�етичні Науково�освітні Декоративно�естетичні Оздоровчо�рекреаційні Аспекти інтродукційних досліджень Технологічні Природно�історичні Історико�культурні Природоохоронні Фітоценологічні Генетико�селекційні Соціально�економічні Рис. 3. Аспекти інтродукційних досліджень у контексті екосоціального підходу Fig. 3. Aspects of introduction of research out in the context ecosocial approach 9ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях Інтродукцію рослин, як і будь-який соціо- культурний феномен, потрібно розглядати на різних рівнях пізнання: екофілософському, тео- ретико-методологічному, методико-при клад но- му, за низкою найважливіших аспектів, як склад- ний багаторівневий процес. Саме таку комплекс- ність, або системність, передбачає екосоціаль- ний погляд на інтродукційний процес. Він ви- значається комплексом напрямів наукових до- сліджень, потрібних для успішного введення рослин у нові для них екосистеми (рис. 3). Очевидно, що екосоціальний підхід являє собою міждисциплінарну методологію, яка дає змогу всебічно дослідити роль інтродукцій- ного процесу в еволюції сучасної біосфери. Об’єк тами досліджень є як залучені до інтро- дукції рослини, так і сама теорія інтродукції рослин. Особливості формування екосоціаль- ного підходу визначаються насамперед спе- цифічними властивостями біосоціальних та соціокультурних чинників, які діють на орга- нізми в екосистемах сучасної біосфери. Цей підхід можна застосувати для вивчення будь- якої живої системи (зокрема, інтродукованої рослини, інтродукційного дему, інтродукцій- ної популяції, а також культурфітоценозу), яка є частиною екосоціального середовища. Формування глобального екосоціального се редовища (простору) фактично відбувається шляхом розвитку природних антропоген но- змінених та утворення штучних (антропоген- них) екосистем. Цей процес супроводжується глобальним поширенням відносно невеликої кількості видів, високоефективних сортів рос- лин, поширенням ГМО у сортах монокультур і, таким чином, генетичною «ерозією» агробіо- різноманіття в усіх країнах світу. Поширення монокультур зменшує середовище природних екосистем [13]. У зв’язку з цим найважливі- шою для розвитку екосоціального підходу в інтродукції рослин видається панбіоцентрич- на концепція, якою передбачено збереження в природних і штучних умовах максимальної гетерогенності біорізноманіття і зокрема фі- торізноманіття на різних рівнях його функціо- нальної організованості [10]. Складність еко- логічних та соціальних проблем, які потребу- ють вирішення, вказує насамперед на необ- хідність впровадження якісно нової (ноосфер- ної) парадигми пізнання живих систем [25, 27, 31]. У зв’язку з цим у сучасній освіті та науці формується холістичний погляд, який розгля- дає біологічні та соціальні системи як ціле [1, 20, 36, 37]. Отже, екосоціальний підхід може бути основою досліджень інтродуцентів як живих (самоорганізуючих) систем — не від’єм- них складових ландшафтів і біосфери. Найсут- тєвішим для розвитку в інтродукційних до слі- дженнях екосоціального підходу, подаль шо го розвитку методології та теорії інтродукції рос- лин є переконання, що альтернативи систем- ному баченню та комплексному вирішенню проблем їх акліматизації, збереження і прак- тичного використання в умовах антропоген- ної трансформації довкілля нині не існує. Висновки 1. Інтродукційний процес від початку виник- нення у біосфері відіграє в її розвитку помітну роль, оскільки впливає на хід етногенезу, куль- турогенезу та ландшафтогенезу. Цей процес доцільно розглядати насамперед як особливу форму розподілу живої речовини сучасної біо- сфери у глобальному екосоціальному просторі. 2. Роль інтродукції рослин зростає в міру антропогенної трансформації ландшафтів, фор- мування екосоціального простору, ускладнення його структурно-функціональної організації. Величезне екологічне та соціальне значення введення рослин у різноманітні еко системи дає підставу вважати цей напрям науково-прак- тичної діяльності людини одним з найпотуж- ніших засобів впливу на умови довкілля і роз- виток сучасної біосфери. 3. Між характером інтродукційного проце- су та формуванням екосоціального середови- ща існує взаємозв’язок, детермінований на- самперед спільною дією на живі організми комплексу взаємозумовлених природних і со- ціальних чинників. 4. Оскільки складовими екосоціального се- редовища є всі біосистеми сучасної біосфери, екосоціальний підхід доцільно застосовува- ти для дослідження будь-якої інтродукованої 10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 С.І. Слюсар, С.І. Кузнецов рослини, інтродукційного дему, інтродукцій- ної популяції або культурфітоценозу. 5. Екосоціальний підхід (як інтегративна концепція) є основою насамперед для кон- цептуального узгодження в рамках єдиного теоретико-методологічного комплексу різних напрямів інтродукції рослин та низки тради- ційних і нових для цієї сфери науково-прак- тичної діяльності людини методів наукових досліджень — ботаніко-географічних, біоло- гічних, біоекологічних, біоморфологічних, біо- фізичних, генетико-селекційних та ін. Зазна- чений підхід має важливе значення для розви- тку методології інтродукційних досліджень, отримання якісно нових практично-цінних, суспільно значущих результатів. 1. Аутопоезис соціальних систем: монографія / За наук. ред. В.П. Беха / В.П. Бех; Мін-во освіти і науки, Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. — К.: Вид- во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. — 746 с. 2. Булах П.Є. Теоретичні основи оптимізації інтро- дукційного процесу: Автореф. дис. … д-ра біол. наук / П.Є. Булах. — К., 2006. — 31 с. 3. Бяллович Ю.П. К теории фитокультурных ланд- шафтов / Ю.П. Бяллович // Изв. ГГО. — 1939. — № 2. — С. 559—587. 4. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вер- надский. — М.: Айрис-пресс, 2004. — 576 с. 5. Види роду Tilia L. у насадженнях м. Києва / [Н.О. Олексійченко, М.О. Совакова, О.В. Соваков, О.І. Ки таєв, С.І. Слюсар]. — К.: ЦП «КОМПРИНТ», 2013. — 246 с. 6. Горєлов О.О. Види роду Alnus Mill. в Правобереж- ному Лісостепу України (інтродукція, біолого-еко- логічні та алелопатичні особливості): Автореф. дис. … канд. біол. наук / О.О. Горєлов. — К., 2011. — 16 с. 7. Гревцова А.Т. Кизильники: распространение, сис- тематика, интродукция в Украину, использова- ние, охрана: Автореф. дис. … д-ра биол. наук / А.Т. Гревцова. — Ялта, 1996. — 42 с. 8. Гродзінський А.М. До системи уявлень про інтро- дукцію і акліматизацію рослин / А.М. Гродзін- ський // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — 1978. — Вип. 12. — С. 3—7. 9. Гумилёв Л.Н. Этногенез и биосфера Земли / Л.Н. Гумилёв. — М.: АСТ, 2001. — 560 с. 10. Дендросозологічний каталог природно-запо від ного фонду Лісостепу України / За ред. С.Ю. Попови- ча. — К.: Аграр Медіа Груп, 2011. — 800 с. 11. Денискин С.А. Познание живого: теоретико-ме то- дологические основы: монография / С.А. Денис- кин. — Челябинск: Цицеро, 2010. — 167 с. 12. Жуковский П.М. Образ Н.И. Вавилова // Вавилов Н.И. Избр. произведения (в 2-х т.) / П.М. Жуков- ский. — М.: Книга по требованию, 1967. — Т. 2. — С. 439—453. 13. Клименко С.В. Нетрадиционные плодовые расте- ния в свете органического садоводства / С.В. Кли- менко // Наук. вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і при- родокористування України: Сер.: Агрономія. — 2012. — Вип. 180. — С. 156—165. 14. Кохно М.А. Історія інтродукції деревних рослин в Україні (короткий нарис) / М.А. Кохно. — К.: Фі- тосоціоцентр, 2007. — 67 с. 15. Кузнецов С.И. Биологические основы интенсивной интродукции хвойных древнего Средиземья в СССР (на примере видов рода Cedrus Trew): Автореф. дис... д-ра биол. наук / С.И. Кузнецов. — К., 1990. — 37 c. 16. Кузнецов С.І. Вплив соціуму на інтродукцію та культу- ру деревних рослин / С.І. Кузнецов // Роль ботаніч- них садів і дендропарків у формуванні навколишньо- го середовища і світогляду людини: Матеріали між- нар. конф., присвяченої 140-річчю Ботан. саду ОНУ ім. І.І. Мечникова. — Одеса: Фенікс, 2007. — С. 11—13. 17. Кузнецов С.І. Взаємозв’язок інтродукції деревних рос- лин з культурогенезом / С.І. Кузнецов // Старовинні парки і ботанічні сади — наукові центри збереження біорізноманіття рослин та охорони історико-куль тур- ної спадщини: Матеріали міжнар. наук. конф., при- свяченої 215-річниці з дня заснування Нац. дендро- парку «Софіївка» НАН України (Умань, 5–7 жовтня 2011 р.). — Умань: Сочінський, 2011. — С. 88—90. 18. Лапин П.И. О терминах, применяемых в исследова- ниях по интродукции и акклиматизации растений / П.И. Лапин // Бюл. ГБС. — 1972. — Вып. 83. — С. 10—18. 19. Мітіна Л.В. Інтродукція селекційних форм Morus alba L. на Південному Сході України: Автореф. дис. … канд. біол. наук / Л.В. Мітіна. — К., 2002. — 18 с. 20. Назарук М.М. Основи екології та соціоекології / М.М. Назарук. — Львів: Афіша, 1999. — 256 с. 21. Олескин А.В. Биополитика. Политический потенци- ал современной биологии: философские, политоло- гические и практические аспекты / А.В. Олескин. — М.: Институт философии РАН, 2001. — 423 с. 22. Похильченко О.П. Рід Picea A. Dietr. у Правобереж- ному Лісостепу України (інтродукція, біологічні особливості, використання): Автореф. дис. … канд. біол. наук / О.П. Похильченко. — К., 2007. — 19 с. 23. Рассел Б. Философский словарь разума, материи и морали / Б. Рассел: пер. с англ. — К.: Port-Royal, 1996. — 368 с. 24. Реймерс Н.Ф. Экология (теории, законы, правила, принципы и гипотезы) / Н.Ф. Реймерс // Россия молодая. — 1994. — 367 с. 25. Слюсар С.І. Сучасне розуміння інтродукційного процесу в контексті формування біосоціокуль тур- ної парадигми пізнання живих систем / С.І. Слю- 11ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях сар // Інтродукція рослин, збереження та збага- чення біорізноманіття в ботанічних садах та ден- дропарках: Матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 15–17 вересня 2015 р.). — К.: Фітосоціоцентр, 2015. — С. 231—233. 26. Слюсар С.І. Інтродукційний процес: генетико-еко - системний погляд / С.І. Слюсар // Сучасні тен- денції збереження, відновлення та збагачення фі- торізноманіття ботанічних садів і дендропарків: Матеріали міжнар. наук. конф. (Біла Церква, 23– 25 травня 2016 р.). — С. 298—301. 27. Слюсар С.І. Постнекласичні перспективи інтродукцій- них досліджень / С.І. Слюсар // Сучасні наукові дослі- дження та розробки: теоретична цінність та практичні результати — 2016: Матеріали міжнар. наук.- практ. конф. (Братислава, 15—18 березня 2016 р.). — К.: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2016. — С. 197—198. 28. Слюсар С.І. Сучасні соціоекологічні аспекти роз- роблення методології досліджень багатовікових дерев / С.І. Слюсар, А.І. Кушнір // Наук. вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. Сер.: Лісівництво та декоративне садів- ництво. — 2015. — Вип. 229. — С. 323—333. 29. Слюсар С.І. Значення комплексних досліджень для визначення адаптаційних можливостей дерев і кущів в умовах сучасного міста / С.І. Слюсар, Р.Ю. Мамонова // Виклики XXI століття та їхнє вирішення у лісовому комплексі й довкіллі: Тези доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 7—9 жовтня 2015 р.). — К., 2015. — С. 165—166. 30. Слюсар С.І. Деякі методологічні аспекти інтро- дукційних досліджень деревних рослин в урбо- екосистемах / С.І. Слюсар, О.М. Романець // Ви- клики XXI століття та їхнє вирішення у лісовому комплексі й довкіллі: Тези доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 7—9 жовтня 2015 р.). — К., 2015. — С. 167—168. 31. Слюсар С.І. Інтродукція рослин в процесах роз- селення живих організмів і еволюції біосфери / С.І. Слюсар, О.М. Романець // Інтродукція рос- лин, збереження та збагачення біорізноманіття в ботанічних садах та дендропарках: Матеріали між- нар. наук. конф. (Київ, 15—17 вересня 2015 р.). — К.: Фітосоціоцентр, 2015. — С. 235—236. 32. Степин В.С. Научное познание и ценности тех- ногенной цивилизации / В.С. Степин // Вопр. философии. — 1989. — № 10. — С. 3—18. 33. Харкевич С.С. Полезные растения природной флоры Кавказа и их интродукция на Украине / С.С. Харкевич. — К.: Наук. думка, 1966. — 300 с. 34. Чернова Н.М. Экология / Н.М. Чернова, А.М. Бы- лова. — М.: Просвещение, 1988. — 272 с. 35. Biotic invasions: causes, epidemiology, global conse- quences and control / R.N. Mack, D. Simberloff, W.M. Lonsdale et al. // Issues in Ecology. — 2000. — N 5. — P. 1—20. 36. Heylighen F. The Global Superorganism: an evo- lutionary-cybernetic model of the emerging net work society / F. Heylighen // Social Evolution and Histo- ry. — 2007. — Vol. 6, N 1. — P. 58—119. 37. Miller J.G. Living Systems / J.G. Miller. — New York : McGraw-Hill Book Company, 1978. — 1102 pp. REFERENCES 1. Bekh, V.P. (Ed.) (2010), Autopoezys sotsialnykh sys- tem: monografiia [The Autopoiesis of social systems]. Kyiv, NPU imeni M.P. Dragomanova, 746 p. 2. Bulakh, P.Ye. (2006), Teoretychni osnovy optymizatsii introduktsiinogo protsesu. Avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia d-ra biol. nauk [Fundamental Theory of Optimization of Introduction Process]. Kyiv, 31 p. 3. Byallovich, Yu.P. (1939), K teorii fitokulturnykh land- shaftov [To the theory of fitocultural landscapes]. Izv. GGO [Proceedings of the National Geographic Soci- ety], N 2, pp. 559—587. 4. Vernadskiy, V.I. (2004), Biosfyera i noosfyera [The Bio- sphere and the Noosphere]. Moscow, Ayris-press, 576 p. 5. Oleksiychenko, N.O., Sovakova, M.O., Sovakov, O.V., Kytaiev O.I. and Sliusar, S.I. (2013), Vydy rodu Tilia L. u nasadzhenniakh m. Kyieva [Species of Tilia L. in planting of Kyiv]. Kyiv, Komprint, 246 p. 6. Gorielov, O.O. (2011), Vydy rodu Alnus Mill. v Pravo- be rezhnomu Lisostepu Ukrainy (introduktsiia, biolo- go-ekologichni ta alelopatychni osoblyvosti). Avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. biol. nauk [The Alnus Mill. species in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine (introduction, biological, ecological and alle- lopathical features)]. Kyiv, 16 p. 7. Grevtsova, A.T. (1996), Cotoneasters: rasprostranye- niye, sistyematika, introduktsiya v Ukrainu, ispolzo- vaniye, okhrana. Avtoref. dis. na soiskaniye uchyenoy styepyeni d-ra biol. nauk [Cotoneasters: spreading, systessatics, introduction in Ukraine, application, pro- tection]. Yalta, 42 p. 8. Grodzinskyi, A.M. (1978), Do systemy uiavlen pro in- troduktsiiu i aklimatyzatsiiu roslyn [To the system of ideas about the introduction and acclimatization of plants], Introduktsiia ta aklimatyzatsiia roslyn na Uk- raini [Plant introduction and acclimatization in the Ukraine], vol. 12, pp. 3—7. 9. Gumilyev, L.N. (2001), Etnogyenyez i biosfyera Zemli [Ethnogenesis and the biosphere of the Earth]. Mos- cow, 560 p. 10. Popovich, S.Yu. (Ed.) (2011), Dendrosozologichnyi kata log pryrodno-zapovidnogo fondu Lisostepu Uk rainy [Den- d ro logical catalogue of nature protected fund of Ukrai- nian Forest-Steppe]. Kyiv, Agrar Media Grup, 800 p. 11. Dyeniskin, S.A. (2010), Poznaniye zhivogo: tyeoryeti- ko-metodologicheskiye osnovy: monografiya [Learn- ing a living: theoretical and methodological founda- tions]. Chyelyabinsk, Tsitsero, 167 p. 12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 С.І. Слюсар, С.І. Кузнецов 12. Zhukovskiy, P.M. (1967), Obraz N.I. Vavilova. Vavilov N.I. Izbrannyye proizvyedyeniya [Image N.I. Vavilov. Vavilov N.I. Selected works]. Moscow, Kniga po tre- bovaniyu, vol. 2, pp. 439—453. 13. Klimyenko, S.V. (2012), Netraditsionnyye plodovyye ras- tyeniya v svyetye organicheskogo sadovodstva [Non- traditional fruit plants in the light of organic horticul- ture]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bio- resursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy [Scientific Bul- letin of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine], vol. 180, pp. 156—165. 14. Kokhno, M.A. (2007), Istoriia introduktsii derevnykh roslyn v Ukraini (korotkyi narys) [The history of in- troduction of woody plants in Ukraine (short essay)]. Kyiv, Fitosotsiotsentr, 67 p. 15. Kuznetsov, S.I. (1989), Biologicheskiye osnovy inten- sivnoy introduktsii khvoynykh drevnyego sredizyemya v SSSR (na primyerye vidov roda Cedrus Trew). Avto- ref. dis. … d-ra biol. nauk [Biological basis of intensive introduction of coniferous Ancient Mediterranean in the USSR (on the example of species of the genus Ced- rus Trew)]. Kyiv, 376 p. 16. Kuznetsov, S.I. (2007), Vplyv sotsiumu na introduktsiiu ta kulturu derevnykh roslyn [Influence of society at in- troduction and culture of arboreal plants]. Rol bota- nichnykh sadiv i dendroparkiv u formuvanni navko- lyshniogo seredovyshcha i svitogliadu liudyny: Mate- rialy mizhnar. konf., prysviachenoi 140-richchu Botan. sadu ONU im. I.I. Mechnykova [The role of botanic gardens and arboretums in the creation of the environ- ment and human worldview: Materials of the Int. Conf., dedicated to the 140th anniversary Botanical Garden of ONU named after I.I. Mechnikov]. Odesa, Feniks, pp. 11—13. 17. Kuznetsov, S.I. (2011), Vzaiemozviazok introdukthii de revnykh roslyn z kulturogenezom [Interconnection of the introduction of arboreal plants with genesis of the culture]. Starovynni parky i botanichni sady — naukovi tsentry zberezhennia bioriznomanittia roslyn ta okhorony istoryko-kulturnoi spadshchyny: Materi- aly mizhnar. nauk. konf. (5—7 zhovtnia 2011 r., Uman). [Ancient parks and botanical gardens — scientific cen- ters of floral biodiversity conservation and historic- and-cultural patrimony protection: Proc. of the Int. Sci. Conf. (5—7 October 2011, Uman)]. Uman: Vy- davets Sochinskyi, pp. 88—90. 18. Lapin, P.I. (1972), O terminakh, primyenyayemykh v isslyedovaniyakh po introduktsii i akklimatizatsii ras- tyeniy [On the terms used in the plant for introduction and acclimatization studies]. Byul. GBS [Bull. of the Main Bot. Garden], vol. 83, pp. 10—18. 19. Mitina, L.V. (2002), Introduktsiia selektsiinykh form Morus alba L. na Pivdennomu Skhodi Ukrainy. Avto- ref. dys. na zdobuttia nauk stupenia kand. biol. Nauk [Іntroduction of Morus аlba L. selection forms in the south-east of Ukraine]. Kyiv, 18 p. 20. Nazaruk, M.M. (1999), Osnovy ekologii ta sotsioeko logii [Bases of ecology and sociology]. Lviv, Afisha, 256 p. 21. Olyeskin, A.V. (2001), Biopolitika. Politichyeskiy po- tentsial sovryemyennoy biologii: Filosofskiye, polito- logichyeskiye i praktichyeskiye aspyekty [Political po- tential of modern biology: philosophical,political sci- ence and prac tical]. Moscow, Institut filosofii RAN, 423 p. 22. Pokhilchenko, O.P. (2007), Rid Picea A. Dietr. u Pravo- berezhnomu Lisostepu Ukrainy (introduktsia, bio lo- gichni osoblyvosti, vykorystannia): Avtoref. dys. na zdo- buttia nauk. stupenia kand. biol. nauk: spets. 03.00.05 “Botanika” [Genus Picea A.Dietr. (introduction, bio- logical features and the use) in Pravobereszny Lisostep (Forest-Steppe) of Ukraine]. Kyiv, 19 p. 23. Rassel, B. (1996), Filosofskiy slovar razuma, matyerii i morali. Per. s angl. [Dictionary of mind, matter and morals]. Kyiv, Port-Royal, 368 p. 24. Reymers, N.F. (1994), Ekologiya (teorii, zakony, pra- vila, printsypy, gipotyezy) [Ecology (Theories, Laws, Rules, Principles and Hypotheses)]. Rossiya Molo- daya, 367 p. 25. Sliusar, S.I. (2015), Suchasne rozuminnia introduktsi- inogo protsesu v konteksti formuvannia biosotsiokultur- noi paradygmy piznannia zhyvykh system [Current un- derstanding of the process of plant introduction in the context of the development bio-socio-cultural paradigm knowledge of alive systems]. Introduktsiia roslyn, zbe- rezhennia ta zbagachennia bioriznomanittia v bota- nich nykh sadakh ta dendroparkakh: Materialy mizhna- rodnoi naukovoi konferentsii (15–17 veresnia 2015 r., Kyiv) [Plant introduction, conservation and enrichment of biodiversity in the botanical gardens and arboretums: Materials of the Int. Sci. Conf. (15–17 September 2015, Kyiv)]. Kyiv, Fitosotsiotsentr, pp. 231—233. 26. Sliusar, S.I. (2016), Introduktsiinyi protses: genetyko- ekosystemnyi pogliad [Process of introduction: genetic and ecosystem view]. Suchasni tendentsii zberezhen- nia, vidnovlennia ta zbagachennia fitoriznomanittia botanichnyx sadiv i dendroparkiv: Materialy mizhnar- odnoi naukovoi konferentsii (23–25 travnia 2016 r., Bila Tserkva) [Modern trends in conservation, restora- tion and enrichment phytodiversity (23–25 May 2016, Bila Tserkva)]. Bila Tserkva, pp. 298—301. 27. Sliusar, S.I. (2016), Postneklasychni perspektyvy intro- duktsiinykh doslidzhen [Postnonclassical possibi lities of introduction research]. Suchasni naukovi do sli dzhe- nnia ta rozrobky: teoretychna tsinnist ta praktychni re- zultaty — 2016: Materialy mizhnarodnoi nau kovo-prak- tychnoi konfe rentsii (15–18 bereznia 2016 r., Bratisla- va) [Modern scientific researches and developments: theoretical va lue and practical results — 2016: Materi- als of the Int. Sci.-Pract. Conf. (15—18 March 2016, Bratislava)]. Kyiv, NVP «Interservis», pp. 197—198. 28. Sliusar, S.I. and Kushnir, A.I. (2015), Suchasni sotsio- ekologichni aspekty rozroblennia metodologii do sli- 13ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях dzhen bagatovikovykh derev [Modern socio-ecologi- cal as pects of the development of research methodol- ogy centuries-old trees]. Naukovyi visnyk Natsional- nogo universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Uk rai ny [Scientific Bulletin of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine], vol. 229, pp. 323—333. 29. Sliusar, S.I. and Mamonova, R.Yu. (2015), Znachennia kom pleksnykh doslidzhen dlia vyznachennia adapta- ciinych mozhlyvostei derev i kushchiv v umovakh su- chasnogo mista [The value of comprehensive research to determine the adaptive capacities of trees and shrubs in the modern city]. Vyklyky XXI stolittia ta ikhnie vyrishennia u lisovomu kompleksi i dovkilli: Tezy dopo- videi uchasnykiv mizhnar. nauk.-prakt. konf. (7–9 zhovt- nia 2015 r., Kyiv) [Challenges of the XXI century and their mitigation in forest complex and environment: Abstr. of the Int. Sci.-Pract. Conf. (7–9 October 2015, Kyiv)]. Kyiv, pp. 165—166. 30. Sliusar, S.I. and Romanets, O.M. (2015), Deiaki me- todologichni aspekty introdukciinykh doslidzhen de- revnykh roslyn v urboekosystemakh [Some methodo- logical aspects of research of introduction of arboreal plants in urboecosystem]. Vyklyky XXI stolittia ta ikh- nie vyrishennia u lisovomu kompleksi i dovkilli: Tezy dopovidei uchasnykiv mizhnar. nauk.-prakt. konf. (7–9 zhovtnia 2015 r., Kyiv) [Challenges of the XXI century and their mitigation in forest complex and en- vironment: Abstr. of the Int. Sci.-Pract. Conf. (7— 9 October 2015, Kyiv)]. Kyiv, pp. 167—168. 31. Sliusar, S.I. and Romanets, O.M. (2015), Introduktsiia ros lyn v protsesakh rozselennia zhyvykh organizmiv i evoliutsii biosfery [Рlant іntroduction in the proc- ess of relocation of alive organisms and evolution of the biosphere]. Introduktsiia roslyn, zberezhennia ta zbagachennia bioriznomanittia v botanichnykh sadakh ta dendroparkakh: Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (15–17 veresnia 2015 r., Kyiv) [Plant in- troduction, conservation and enrichment of biodiver- sity in the botanical gardens and arboretums: Materials of the Int. Sci. Conf. (15–17 September 2015, Kyiv)]. Kyiv, Fitosotsiotsentr, pp. 235—236. 32. Styepin, V.S. (1989), Nauchnoye poznaniye tsenno- sti tekhnogennoy tsivilizatsii [Scientific knowledge and values of industrial civilization]. Voprosy filosofii [Problems of philosophy], N 10, pp. 3—18. 33. Kharkevich, S.S. (1966), Polyeznyye rastyeniya pri- rodnoy flory Kavkaza i ikh introduktsiya na Ukrainye [Useful plants from flora of Caucasus and their intro- duction in Ukraine]. Kyiv, Nauk. dumka, 300 p. 34. Chernova, N.M. and Bylova, A.M. (1988), Ekologiya [Eco logy]. Moscow, Prosveshcheniye, 272 p. 35. Mack, R.N., Simberloff, D., Lonsdale, W.M. et al. (2000), Biotic invasions: causes, epidemiology, glo- bal consequ en ces and control. Issues in Ecology, N 5, pp. 1—20. 36. Heylighen, F. (2007), The Global Superorganism: an evolutionary-cybernetic model of the emerging net- work society. Social Evolution and History, vol. 6, N 1, pp. 58—119. 37. Miller, J.G. (1978), Living Systems. New York , McGraw- Hill Book Company, 1102 p. Рекомендувала до друку С.В. Клименко Надійшла до редакції 24.06.2016 р. С.И. Слюсарь 1, С.И. Кузнецов 2 1 Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Украина, г. Киев 2 Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ РАЗВИТИЯ И ПРИМЕНЕНИЯ ЭКОСОЦИАЛЬНОГО ПОДХОДА В ИНТРОДУКЦИОННЫХ ИССЛЕДОВАНИЯХ Обоснована целесообразность применения экосоци- ального подхода для развития методологии интро- дукционных исследований. В связи с действием на живые организмы комплекса взаимообусловленных природных и социальных факторов подчеркнута не- обходимость исследования любого интродуцирован- ного растения, интродукционного дема, интродукци- онной популяции или культурфитоценоза как состав- ляющей единой экосоциальной среды. Ключевые слова: интродукция растений, интродук- ционный процесс, интродукционные исследования, природные факторы, социальные факторы, экосоци- альный подход, методология исследований. S.I. Sliusar 1, S.I. Kuznetsov 2 1 National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv 2 M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv THEORETICAL PREMISES OF DEVELOPMENT OF THE ECOSOCIAL APPROACH IN INTRODUCTIONAL INVESTIGATIONS The expediency of application of the ecosocial approach was based for further development of methodology of in- troduction’s investigations. Necessity of research of any introductional plant must be on level of any introductional individual, deme, population or culturecenosis as the com - ponent part of indivisible ecosocial environment. This con nects with action on alive organism of complex com- bined of nature and social factors. Key words: plant introduction, process of introduction, in- troduction research, natural factors, social factors, eco- social approach, methodology of research.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-103
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:38:46Z
publishDate	2016
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/bd/1b6897b578ffb8149c5cba9d16534fbd.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1032019-11-11T08:14:00Z Theoretical premises of development of the ecosocial approach in introductional investigations Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях Sliusar, S.I. Kuznetsov, S.I. The expediency of application of the ecosocial approach was based for further development of methodology of introduction’s investigations. Necessity of research of any introductional plant must be on level of any introductional individual, deme, population or culturecenosis as the com – ponent part of indivisible ecosocial environment. This con nects with action on alive organism of complex combined of nature and social factors. Обґрунтовано доцільність застосування екосоціального підходу для розвитку методології інтродукційних досліджень. У зв’язку з дією на живі організми комплексу взаємозумовлених природних і соціальних чинників наголошено на необхідності дослідження будь-якої інтродукованої рослини, інтродукційного дему, інтродукційної популяції або культурфітоценозу як складової єдиного екосоціального середовища. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/103 10.5281/zenodo.2456925 Plant Introduction; Vol 72 (2016); 3-13 Інтродукція Рослин; Том 72 (2016); 3-13 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377702 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/103/95 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Sliusar, S.I. Kuznetsov, S.I. Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях
title	Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях
title_alt	Theoretical premises of development of the ecosocial approach in introductional investigations
title_full	Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях
title_fullStr	Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях
title_full_unstemmed	Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях
title_short	Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях
title_sort	теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/103
work_keys_str_mv	AT sliusarsi theoreticalpremisesofdevelopmentoftheecosocialapproachinintroductionalinvestigations AT kuznetsovsi theoreticalpremisesofdevelopmentoftheecosocialapproachinintroductionalinvestigations AT sliusarsi teoretičníperedumovirozvitkutazastosuvannâekosocíalʹnogopídhoduvíntrodukcíjnihdoslídžennâh AT kuznetsovsi teoretičníperedumovirozvitkutazastosuvannâekosocíalʹnogopídhoduvíntrodukcíjnihdoslídžennâh

Теоретичні передумови розвитку та застосування екосоціального підходу в інтродукційних дослідженнях

Репозитарії

Схожі ресурси