Аналіз системи роду Rosa L. (Rosaceae) флори України

The analysis of ecological and biomorphological structures of genus Rosa L. in flora of Ukraine is carried out with the purpose of perspective species selection and introduction in primary culture.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2004
Main Authors: Sobko, V.G., Derkach, O.V.
Format: Article
Language:English
Published: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004
Online Access:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1038
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Plant Introduction
Download file: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860124724811530240
author Sobko, V.G.
Derkach, O.V.
author_facet Sobko, V.G.
Derkach, O.V.
author_sort Sobko, V.G.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-04T20:05:24Z
description The analysis of ecological and biomorphological structures of genus Rosa L. in flora of Ukraine is carried out with the purpose of perspective species selection and introduction in primary culture.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3252664
first_indexed 2025-07-17T12:47:45Z
format Article
fulltext УДК 582.711.71:581.9(477) В.Г. СОБКО, О.В. ДЕРКАЧ Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 АНАЛІЗ СИСТЕМИ РОДУ ROSA L. (ROSACEAE) ФЛОРИ УКРАЇНИ Аналізується систематична та еколого-біоморфологічна структура роду Rosa L. з метою відбору і впровадження перспективних видів у первинну культуру. Усі відомі класифікаційні системи роду Rosa L., починаючи від К. Ліннея (Linnaeus, 1753) до Р. Ш етфорда (Shetphord, 1954) бу­ ли свого часу критично оцінені відомим ро- дологом В.Г. Хржановським [8]. Запропоно­ вана ним система апробована у капітальній дванадцятитомній "Флорі УРСР" [7] і у мо­ дифікованому вигляді розглядається у його монографії "Розы” [8]. У ній систему роду доповнено трьома секціями — Gymnostomae Chrshan., Rugosae Chrshan. і Leucanthae M. Pop. et Chrshan. Види, що ввійшли до цих таксонів, у флорі України відсутні. Найновішою системою роду Rosa є систе­ ма О.М. Дубовик, проте вона має низку істотних недоліків [3]. Хоча у флорі Ук­ раїни R. gallica L. відсутня, ліквідація сек­ ції Gallicanae DC. і розпорошення її видів у кількох "нових" секціях нічим не виправ­ дані. Так само, з невідомих причин було лік­ відовано секцію Cinnamomeae DC. На нашу думку, введення секції Cassiorhodon не­ правомірно, хоча б внаслідок того, що дру­ га частина слова "rhodon" застосовується до таксонів вищого рангу, тобто підродів. З цього приводу варто згадати поради A.JI. Тахтаджяна щодо уніфікації ботаніч­ них назв [5]. Не можна погодитися з тим, що чотири види "галльських" шипшин: R. crenatula Chrshan., R. czackiana Besser, R. tauriae Chrshan. emend. Dubovik, R. mini- malis Chrshan. віднесено до секції Rosa, до якої мають належ ати лише види вічнозе­ лених і напіввічнозелених життєвих форм. © В.Г. СОБКО, O.B. ДЕРКАЧ, 2004 Таким чином, ми дійшли висновку, що кла­ сифікаційна система В.Г Хржановського, в якій кожна секція є морфологічно обґрунто­ ваною, є кращою за систему О.М. Дубовик. Видовий склад роду Rosa флори Ук­ раїни розглядається за номенклатурно- таксономічним довідником С.Л. Мосякіна і М.М. Федорончука [10]. Нами внесені деякі зміни до списку рослин. Так, було вилуче­ но R. scabriuscula Sm ith як вид, не виявле­ ний на території України, а також R. deseg- lisei Boreau., пріоритетною назвою якої є R. collina М. ВіеЬ. і яку автори чекліста від­ несли до R. corym bifera Borkh. Для флори Криму замість R. turcica Rouy., що зростає на Кавказі і у Туреччині, наводимо R. hor- rida Fisch. ex Crep. [1, 2]. До списку додані рідкісні й маловідомі види флори України, досліджені О.М. Дубовик, а саме: R. аіех- eenkoi Crep., R. saxatilis Steven ex M. Bieb., R. sherard ii Davies, R. th ereb in th acea Besser, R. tortuosa Wierzb. [1]. У результаті ретельного аналізу літера­ турних даних та гербарних фондів, нами було з'ясовано, що рід Rosa флори України нараховує 91 вид, які належ ать до трьох підродів - Stylorhodon Dumort., Cynorho- don Dumort. і Cham aerhodon Dumort. (вза­ галі рід Rosa має чотири підроди). Перший підрід у флорі України презен­ тований двома видами: R. multiflora Thunb. та R. arvensis Huds. із секції Synstylae DC. Обидва види не належать до природних шипшин України, проте занесені до списку як такі, що здавна культивуються і часто дичавіють. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Ns 2 41 В.Г. Собко, О.В. Деркач Більшість шипшин нашої флори нале­ ж ать до підроду Cynorhodon Dumort. і вхо­ дять до складу п'яти його секцій: Indicae Thory., Caninae Crep., Cinnamomeae DC., Gallicanae DC. і Rugosae Chrshan. (рис. 1-3). Підрід Cham aerhodon Dumort. представле­ ний секціями Pimpinellifoliae DC. (рис. 4), Banksianae Crep. та Luteae Crep. До секції Indicae Thory. належ ить тіль­ ки один вид, який культивується, — R. chi­ nensis Jacq. Найчисленнішою є секція Caninae Crep. Вона поділяється на чотири підсекції: Cani­ nae, Vestitae Chrshan., Coriifoliae Chrshan. і Rubiginosae Crep. Шипшини, які мають однотипні сильно- зігнуті шипи і чашолистики, спрямовані піс­ ля цвітіння вниз або в боки, належать до підсекції Caninae. Таких видів у флорі Ук­ раїни виявлено 27. Серед них перше місце посідає загальновідома R. сапіпа L., яка трапляється серед усіх типів рослинності і зростає як бур'ян біля шляхів, стежок і на­ селених пунктів. Поруч з нею можуть рости споріднені види: R. biserrata M erat, R. collina M. Bieb., R. diplodonta Dubovik та ін. Шипшини, іцо мають серпоподібно зіг­ нуті плоскі шипи і чашолистики, спрямовані догори, входять до складу підсекції Coriifo­ liae Chrshan. У флорі України зростають ли­ ше сім таких видів: R. subafzeliana Chrshan., R. borysthenica Chrshan., R. ciesielskii Blocki, R. lasarenkoi Chrshan., R. mediata Dubovik, R. therebinthacea Besser, R. tomentosa Sminh. Характерною ознакою видів підсекції Rubiginosae Crep. є наявність неоднорідних шипів. Листочки у таких рослин складно- зубчасті, знизу по всій поверхні вкриті дрібними, переважно запашними залозка­ ми. Ступінь залозистості у цих рослин по­ мітно зменшується у напрямку з півдня на північ. До підсекції Rubiginosae Crep. належать 17 видів: R. agrestis Savi, R. caryo- phylacea Besser, R. klukii Besser, R. m icran- tha Smith, R. rubiginosa L. та ін. 42 Стебла представників підсекції Vestitae Chrshan. густо вкриті шилоподібними чи голкоподібними шипами, спрямованими косо догори або косо вниз. Чашолистики, спрямо­ вані горизонтально й догори, довго зберіга­ ються при зрілих плодах. Рослини явно ксе- рофільні, поселяються на сухих степових схилах або відслоненнях кам'янистих порід і вапняків. Таких видів у флорі України відо­ мо лише шість: R. andrzejowskii Steven, R. boryssovae Chrshan., R. scabriuscula Smith, R. sherardii Davies, R. subpomifera Chrshan. і R. villosa L. Загалом секція Caninae Crep. є полі- типічною, філогенетичне коріння якої слід ш укати серед вічнозелених шипшин субт­ ропіків. Характерною ознакою видів є те, що всі вони переважно високі кущі з дуго­ подібними старими (генеративними) гілка­ ми, часто габітуально наближені до витких шипшин, що трапляю ться в субтропічних лісах. Окрім видів підсекції V estitae C h r­ shan., переважна більшість шипшин секції Caninae Crep. мезофіти і тому досить пер­ спективні для первинної культури в умови Лісостепу. їх найкращ е використовувати у паркових насадженнях. Друге місце у родофлорі України посіда­ ють види секції Gallicanae DC. (доцільніше було б іменувати цю секцію Gallicae [11]). За життєвою формою це переважно невисокі кущі 30—60 см заввишки, з довгими корене­ вими пагонами і прямими надземними гене­ ративними гілками. Чашолистики цих шип­ шин мають добре розвинуті бічні придатки. Секція практично монотипна, і види відріз­ няються хіба що наявністю різних за будо­ вою шипів або ж їх відсутністю, за цією оз­ накою було виділено три групи (серії) шип­ шин. Найцікавішою є серія A nacanthae Chrshan, види якої цілком позбавлені шипів. До неї належать R. grossheimii Chrshan і R. uc- rainica Chrshan. Вважаємо невиправданим віднесення R. ucrainica Chrshan. до синонімів R. subpigmaea Chrshan. [2], адже в умовах культури представники цього виду повністю ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Ne 2 Аналіз системи роду Rosa L (Rosaceae) флори України м сю -ИГ AIRE GEOGRAPHIQUE DE ІАМОМАЕ ; ЯГ*-----.*---- ф.~- ,v, LA SECT. DES CINNAMOMAE Рис. 2. Ареал роду Rosa L. секції Cinnamomeae DC. (за Selbstherr) ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 2 43 В. Г. Совко, О. В. Аїркач V» **> 1Н» к'Л) 1М1 AIRE GEOGRAPHIQUE DE LA SECT. DES GALLICAE Рис. 3. Ареал роду Rosa L. секції Gallicanae DC. (за Selbstherr) ГЯ* ІНі ' LA SECT. DES PIMFINELLIFOLIAE і яі> ~ к і" o '" ‘ ‘Hi .....‘VI Рис. 4. Ареал роду Rosa L. секції Pimpinellifoliae DC. (за Selbstherr) 44 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Ns 2 Аналіз системи роду Rosa L (Rosaceae) флори України Рис. 5. Систематична структура роду Rosa L. флори України відповідають опису таксона. Ці види можна успішно використовувати для спорудження скельних гірок (слід зазначити, що на рівнинних ділянках ці рослини, маючи довгі підземні пагони, утворюють рідкі зарості, не зручні для догляду). Карликові шипшини з однотипними ши­ пами об'єднані в серію Homocanthae Chrshan. і налічують сім видів: R. pigmaea М. ВіеЬ., R. subpigmaea Chrshan., R. minimalis Chrshan., R. livescens Besser та ін. Ще чотири види дрібних і різнотипних рослин - R. czackiana Besser, R. crenatula Chrshan., R. diacantha Chrshan. і R. tauriae Chrshan. - утворюють серію Heteroacanthae Chrshan. і можуть легко бути переплутані з видами попередньої серії, адже у деяких з них, наприклад, у R. czackiana, голчасті ши­ пики опадають і рослини набувають вигляду шипшин з однотипними шипами. Усі види секції поселяються, як правило, на кам'янистих породах, вапняках, піщани­ ках і габітуально нагадують ксерофільні життєві форми, насправді ж за відношенням до вологи це переважно мезофільні рослини, перспективні для інтродукції в умови Лісо­ степу. Більшість з них придатні для вико­ ристання як клумбові рослини, зокрема R. gallica L., а також деякі види, які культи­ вуються в умовах України і часто дичавіють: R. alba L., R. bifera (Poir.) Pers., R. centifolia L., R. damascene Mill, та R. turbinata Ait. Третя група шипшин флори України об'єднана в секцію Cinnamomeae DC., секцію дещо різнорідну, яку, на думку В.Г. Х рж а- новського [8], доцільно реструктуризувати, проте не ліквідовувати як це зробила О.М. Ду­ бовик. До секції належ ать види шипшин, які мають переважно прості чашолистики, прямі або криві великі шипи, часто розміщені попарно. Хоча секція і гетероген­ на, ці шипшини флори України не формують філетичних підсекцій і серій, лише ряди - Majalis Juz., Glaucae Chrshan., Aciculares Juz., тобто вони певною мірою однорідні. Два гібридогенних види R. х olgae Chrshan. et Barbar. і R. x pohrebniakii Chrshan. et Laseb поєднують ознаки двох секцій і та ­ ким чином зближуються чи споріднюються із шипшинами секції Caninae. Види секції Cinnamomeae переважно ви­ сокі кущі, які зростають у широколистяних та хвойних лісах і належать до мезофітів. R. glauca Pourr. і R. majalis Herrm. - посе­ ляють у рівнинних лісах, a R. pendulina L. піднімається в субальпійський пояс Карпат ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, N° 2 45 В.Г. Собко, О.В. Деркач і в горах Європи утворює низькорослі кущі, які К. Лінней [9] описав як особливий вид R. аі- pina L., віднесений нині до синонімів R. реп- dulina L. Найцікавішим і дуже холодостій­ ким видом цієї секції є R. acicularis Lindl., який трапляється у хвойних, переважно ялинових лісах Євразії та Північної Амери­ ки, демонструючи тим самим голарктичні географічні можливості міграційних хвиль шипшин секції Cinnamomeae. Це високоде- коративна рослина, яка часто культивується в садах і парках країн Північної Європи. У флорі України згаданий вид не виявлений. R. glabrifolia С.А. Меу і R. gorinkensis Besser поселяються на степових схилах і луках, часто зростають також серед ча­ гарників і на галявинах лісів. Палеоендем Донецького кряж у - R. donetzica Dubovik зростає на кам 'янистих схилах. У декоративному садівництві викорис­ товують R. glauca, вид, який Ф.М. Русанов відніс до окремої секції C audatae Rus. [4]. До секції Rugosae Chrshan. належ ить лише один однойменний вид R. rugosa Thunb., поширений у Прикарпатті як зди­ чавіла рослина, котру В.П. Ткачук визна­ чив як R. korshinskiana Boulend., хоча ос­ тання є ендемом Середньої Азії [6]. Лише три види флори України належать до секції Pimpinellifoliae DC. з підроду Cha- maerhodon Dumort. R. pimpinellifolia L. іноді ототожнюється з R. spinosissima L. s. L., до списку якої включені жовтоквіткові росли­ ни: R. altaica Willd, R. hracziana S. Tam з Кавказу, R. gracilipes Chrshan. з Причорно­ мор'я та R. fedorovii Sumn. із Середньої Азії. На території України вид представлений двома різновидами var. zbrutschensis Chrshan. і var. microcarpa Besser. Цей поліморфний вид потребує подальших досліджень. Росли­ ни цього виду поселяються на кам'янистих відслоненнях, зокрема вапнякових, або ж на відкритих гірських пагорбах і скелях. На кам'янистих ґрунтах і субстратах, се­ ред чагарників і зріджених лісів Криму по­ ширений третій вид цієї секції - R. tscha- ty rdag i Chrshan. - невеличкий кущ з п ря­ мими гілками до 70 см заввишки. Усі три види секції Pimpinellifoliae, зокрема R. pim ­ pinellifolia L., який давно зростає в садах Європи, можуть бути успішно інтродуко- вані в умови Лісостепу. До цього ж підроду належ ать R. banksiae R. Вг. (секція Banksianae Crep.) та R. foetida Herrm . (секція Luteae Crep.), які культиву­ ються в садах України. Отже, аналіз системи роду Rosa L. по­ казав, що із 12 секцій системи В.Г. Х рж а- новського види флори України належ ать до 9 секцій (рис. 5). За життєвою формою всі місцеві шипшини — листопадні кущі. За відношенням до вологи переважаю ть ме- зофільні види. Більшість шипшин флори У країни можна успішно інтродукувати в умови Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. 1. Дубовик О.М. Нові відомості про рід Rosa L. флори України / / Укр. ботан. журн. — 1989. — 46, № 2. - С. 21-25. 2. Дубовик О.М. Групи Rosa tomentosa Smith і Rosa rubiginosa L. у флорі України / / Укр. ботан. журн. — 1989. - 46, № 4. - С. 16-20. 3. Дубовик О.М., Крицъка Л.І., Лебедева Т.С., Ільїнська А.П. Сучасний стан вивченості роду Rosa L. флори України / / Укр. ботан. журн. — 1987. - 44, № 2. - С. 8-13. 4. Русанов Ф.М. Дальнейшая дифференциация секции Cinnamomeae DC. рода Rosa L. / / Бюл. Гл. ботан. сада АН СССР. - 1970. - Вып. 77. - С. 38-40. 5. Тахтаджян A.JI. Система и филогения цвет­ ковых растений. - М.; JL: Наука, 1966. - 612 с. 6. Ткачук В.П. Флора Прикарпаття. — Львів: НТШ, 2000. - 254 с. 7. Хржатювский В.Г. Рід Rosa L. / / Флора УРСР. — К.: Вид-во АН УРСР, 1954. - Т. 6. - С. 177-280. 8. Хржановский В.Г. Розы. - М.: Сов. наука, 1958. - 497 с. 9. Linnaei Caroli. Species plantarum. - Holmiae, 1753. - 1200 p. 10. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. — Kiev, 1999. - 346 p. 11. Selbstherr C. Die Rosen. - Erben, Gedract bei Philipps seel, 1832. - 230 p. Рекомендувала до друку O.JI. Рубцова 46 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 2 Аналіз системи роду Rosa L (Rosaceae) флори України В.Г. Собко, О.В. Деркач Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев АНАЛИЗ СИСТЕМЫ РОДА ROSA L. (ROSACEAE) ФЛОРЫ УКРАИНЫ Анализируется систематическая и эколого-био- морфологическая структура рода Rosa L. флоры Украины с целью отбора и внедрения перспектив­ ных видов в первичную культуру. V.G. Sobko, O.V. Derkach М.М. Grishko National Botanical Gardens, National Academ y of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv ANALYSIS OF SYSTEM OF GENUS ROSA L. (ROSACEAE) IN FLORA OF UKRAINE The analysis of ecological and biomorphological structures of genus Rosa L. in flora of Ukraine is carried out with the purpose of perspective species selection and introduction in primary culture. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Ns 2 47
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1038
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:47:45Z
publishDate 2004
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/65/7e48d18fae75e7acd1aac605d5f10465.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10382020-01-04T20:05:24Z Analysis of system of genus Rosa L. (Rosaceae) in flora of Ukraine Аналіз системи роду Rosa L. (Rosaceae) флори України Sobko, V.G. Derkach, O.V. The analysis of ecological and biomorphological structures of genus Rosa L. in flora of Ukraine is carried out with the purpose of perspective species selection and introduction in primary culture. Аналізується систематична та еколого-біоморфологічна структура роду Rosa L. з метою відбору і впровадження перспективних видів у первинну культуру. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1038 10.5281/zenodo.3252664 Plant Introduction; Vol 22 (2004); 41-47 Інтродукція Рослин; Том 22 (2004); 41-47 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377851 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1038/996 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Sobko, V.G.
Derkach, O.V.
Аналіз системи роду Rosa L. (Rosaceae) флори України
title Аналіз системи роду Rosa L. (Rosaceae) флори України
title_alt Analysis of system of genus Rosa L. (Rosaceae) in flora of Ukraine
title_full Аналіз системи роду Rosa L. (Rosaceae) флори України
title_fullStr Аналіз системи роду Rosa L. (Rosaceae) флори України
title_full_unstemmed Аналіз системи роду Rosa L. (Rosaceae) флори України
title_short Аналіз системи роду Rosa L. (Rosaceae) флори України
title_sort аналіз системи роду rosa l. (rosaceae) флори україни
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1038
work_keys_str_mv AT sobkovg analysisofsystemofgenusrosalrosaceaeinfloraofukraine
AT derkachov analysisofsystemofgenusrosalrosaceaeinfloraofukraine
AT sobkovg analízsistemirodurosalrosaceaefloriukraíni
AT derkachov analízsistemirodurosalrosaceaefloriukraíni