Філогенія та систематика роду Crataegus L.
The known phylogenetic systems of genus Crataegus L. has been analysis. The causes of difficult determine of species of this genus are elucidated. The characteristic of the important diagnostic signs of species of genus Crataegus has been done.
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2004
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1039 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860124729487130624 |
|---|---|
| author | Rubis, V.L. |
| author_facet | Rubis, V.L. |
| author_sort | Rubis, V.L. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-04T20:08:12Z |
| description | The known phylogenetic systems of genus Crataegus L. has been analysis. The causes of difficult determine of species of this genus are elucidated. The characteristic of the important diagnostic signs of species of genus Crataegus has been done. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3252672 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:47:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 582.711.714:382:575.8
В.Л. РУБІС
Дендрологічний парк "Олександрія" НАН України
Україна, 09113 м. Біла Церква
ФІЛОГЕНІЯ ТА СИСТЕМАТИКА РОДУ CRATAEGUS L.
Проаналізовано існуючі філогенетичні системи роду Crataegus L. З'ясовано причини, які утруднюють визначення
видів цього роду. Наведено характеристику головних діагностичних ознак видів роду Crataegus.
Рід Crataegus L. є філогенетично давнім, це
підтверджується даними палеоботаніки та
ботанічної географії. На думку А.М. Кри-
штофовича [3], представники цього роду
росли на Землі ще в крейдовий період ра
зом з магноліями, тюльпанним деревом
(ліріодендроном), лаврами, платанами та
іншими широколистяними деревами. Якщо
представники родів родини розових Mes-
pilus, Pyracantha, Osteomeles, Cotoneaster
зростали тільки в Старому Світі, то роду
Crataegus — у Новому і Старому Світі, що
свідчить про раннє відокремлення цього
роду із Pomoideae. Це підтверджується па
леоботанічними даними — відбитками лис
тя [12]. На думку Е.М. Palm er [14], рід
сформувався в порівняно високих широтах
Євразії в сприятливих (мезофітних) кліма
тичних умовах. Із циркумполярного центру
види цього роду поширилися на північ
західної та східної півкуль ще до початку
неогенового періоду. У зв'язку з рухом льо
довика глоди мігрували далі на південь.
Тут, наприкінці неогену - на початку ант
ропогену сформувалися нові жаровитри
валі та холодостійкі ксероморфні види та
їх серії [5]. На думку Ф.М. Русанова [5], у
третинний період у широколистяних лісах
Західної Європи, Східної Азії та Північної
Америки зростали глоди із глибоко роз
січеними листками. До них близькі сучасні
примітивні види, які зростають у південних
штатах США - С. marshalii Eggl., С. spathu-
lata Mchx. та С. uniflora Muenchh., мають
© В.Л. РУБІС, 2004
розсічене листя, короткі колючки або без
них. У четвертинний період у зв'язку з
різким похолоданням і рухом льодовиків ба
гато дерево-чагарникових рослин, зокрема
глоди, мігрували на південь [1].
По закінченні зледеніння рослинність
середньої Європи стала біднішою, оскільки
існування альпійських гірських ланцюгів в
Україні та на Кавказі перешкодило предс
тавникам більш теплолюбної лісової ф ло
ри мігрувати на північ [3].
Формування та розвиток північноамери
канських глодів відбувалися пізніше, ніж
євразійських і також зумовлювалися рухом
льодовика. У Північній Америці, де не існу
вало перешкод у вигляді широтних хребтів
або глибоких внутрішньоматерикових во
доймищ, міграції рослин проходили вільно.
При цьому під впливом умов, які змінюва
лися, і гібридизації, виникали нові види.
Основними центрами видоутворення амери
канських глодів були області безпосередньо
го впливу льодовика, який просувався на
південь майже до 40-ї паралелі (до широти
ш тату Нью-Йорк) і місцями нижче, відпо
відно відступала і лісова рослинність. Виник
нення великоколючкових видів було зумов
лене ксерофільними умовами життя. В
результаті віддаленої, міжвидової та міжро
дової гібридизації утворились численні ксе
роморфні форми і види глодів. Ці процеси
відбувалися в теплі та сухі міжльодовикові
періоди.
Сучасний ареал роду C rataegus розта
шований приблизно між 30-60° пв. ш. у
48 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 2
Філогенія та систематика роду Crataegus L
помірних та субтропічних областях Пів
нічної півкулі. Найширше глоди представ
лені у флорі Північної Америки.
Першу філогенетичну систему цього ро
ду розробив у 1938 p. J.C. Loudon (цит. за [8]).
Після нього монографічною обробкою роду
Crataegus займалися й інші дослідники, про
те найціннішим, не втратившим свого зна
чення і досі, залишається фундаментальне
дослідження С.К. Schneider (1906), який ви
сунув гіпотезу про те, що еволюційно
примітивніші види глоду мають розрізане
листя і відрізняються більшою кількістю ти
чинок і маточок. В його системі вперше вра
ховано напрям головних бічних жилок лист
кової пластинки, які закінчуються на вер
хівках або у виїмках між лопатями, і від
сутність або наявність виїмок на черевному
боці кісточки (цит. за [8]).
У XX ст. здобули визнання філогенетичні
схеми роду Crataegus, складені A. Rehder
(1917) [15], Е. Palm er (1946, 1952) [13, 14],
О.М. Полетиком (1954) [4], Е. Kruschke
(1964) [10], Ф.М. Русановим (1965)[5], Р.Е. Ци-
новскісом (1971) [8].
Система роду Crataegus, запропонована
A. R ehder, включає 29 секцій (див. схему).
Більш примітивні види роду розміщені
наприкінці філогенетичної схеми, а віднос
но молоді - на її початку.
Згідно з філогенетичною системою Е. Pal
m er види роду поділено на 22 секції (див.
схему). Секції Rotundifoliae і B rainerdianae
виділені штучно, іноді їх важко розрізни
ти. Окремі види секції B rainerdianae роз
глядаю ться як види інших секцій або гіб
риди секції M acracanthae.
Філогенетична система роду Crataegus,
розроблена О.М. Полетиком, складається з
25 секцій (див. схему). Проте в ній відсутні
деякі американські та європейські види
глодів, багато з яких потребують додатко
вої перевірки.
Ф ілогенетична система секцій роду
C rataegus Е. K ruschke охоплює 19 секцій
(див. схему). У цій системі, за винятком
секції O xyacanthae Loud., наведені тільки
американські види. Автор вваж ає секції
Cordatae Beadle і M icrocarpae Loud, дав
нішими, ніж секція O xyacanthae. Такої ж
думки дотримується і Е. Palmer.
У системі Ф.М. Русанова види роду
поділені на 25 секцій (див. схему). У ній ви
окремлено нову секцію Nigrae. Найдавнішою
визнано секцію Pinnatifidae. Секція Oxya
canthae, на думку Ф.М. Русанова, молодша
за секцію Microcarpae, а секція Silvicolae -
давніша за секцію Cordatae.
У системі роду Crataegus Р.Е. Циновскі-
са [8] секції розташовані за еволюційним
принципом, і лише секція Microcarpae Loud,
розміщена за секцією Azaroli Loud, для
зручності орієнтації (див. схему). Автор не
погоджується з виділенням Ф.М. Русановим
секції Nigrae і вважає, що єдиний вид цієї
секції - С. nigra Waldst. et Kit. - є близьким
до С. chlorosarca var. atrocarpa (Wolf.) Lin.
Він відносить цей вид до секції Sanguineae
С.К. Schneid.
Унизу схеми розміщені найдавніші
секції роду Crataegus, для яких характерне
розсічене листя (Henrianae Sarg., P innati
fidae С. К. Schneid., O xyacanthae та ін.),
потім йдуть секції, види яких мають роз
різане листя у порослевих пагонів (Aesti
valis Sarg., Douglasianae Eggl., Viridis Sarg.,
Punctatae Loud, та ін.), завершують схему
більш прогресивні секції північноамери
канських видів із суцільним листям (Сос-
cineae Loud., Tenuifoliae Sarg.).
Усі азіатські види, незалежно від часу
виникнення, мають по 20 тичинок, амери
канські — по 5~7, 10 (прогресивніші) і 20
(примітивніші). Види з 20 тичинками є в усіх
секціях північноамериканських глодів, проте
в молодших секціях переважають 10-тичин-
кові види. В секціях Соссіпеае і Tenuifoliae
зустрічаються 5~7-тичинкові види. Секції
глодів Старого Світу — певною мірою замк
нуті системи, міжсекційні гібриди трапля
ються порівняно рідко (С. х almaatensis
Pojark.), секції чітко розрізняються між со
бою. У складі північноамериканських секцій
є види, які утворюють міжсекційні гібриди,
що позначається на їх морфологічній мінли
вості й ускладнює їх систематику. В секціях
Crus-gallianae Rehd. і Punctatae, Molles Sarg.
і Соссіпеае є види з ознаками обох секцій [8].
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, N° 2 49
В.Л Рубіс
Філогенетичні системи секцій роду Crataegus L.
За A. Rehder (1940, 1949) За I. Palmer (1952)
Ser. 1. Molles (Sarg.) Ser. 1. Cordatae
Rehd.
" 2. Dilatatae (Sarg.) " 2. Microcarpae
Rehd.
" 3. Coccineae (Loud.) 3. Oxyacanthae
Rehd.
" 4. Tenuifoliae (Sarg.) . " 4. Parvifoliae
Rehd
" 5. Rotundifoliae (Eggl.) 5. Crus-galli
Rehd.
" 6. Pruinosae (Sarg.) 6. Virides
Rehd.
" 7. Intricatae (Sarg.) 7. Punctatae
Rehd.
" 8. Bracteatae (Sarg.) 8. Flavae
Rehd.
" 9. Trifoliae (Beadle) 9. Intricatae
Rehd.
" 10. Virides (Beadle) 10. Rotundifoliae
Rehd.
11. Crus-gallianae " 11. Brainer
Rehd. dianae
" 12. Cuneatae (Rehd.) 12. Tenuifoliae
Rehd.
" 13. Mexicanae (Loud.) 13. Silvicolae
Rehd
" 14. Punctatae (Loud.) " 14. Pruinosae
Rehd.
15. Brevispinae (Beadle) 15. Coccineae
Rehd.
" 16. Aestivales (Sarg.) " 16. Molles
Rehd.
" 17. Parvifoliae (Loud.) " 17. Dilatatae
Rehd.
" 18. Flavae (Loud.) " 18. Macracanthae
Rehd.
" 19. Apiifoliae (Loud.) " 19. Douglasianae
Rehd.
20. Microcarpae (Loud.)
Rehd. '
" 21. Cordatae (Beadle)
Rehd.
" 22. Brainerdianae (Eggl.)
Rehd.
23. Macracanthae (Loud.)
Rehd.
" 24. Douglasianae Rehd.
25. Sanguineae
(С. K. Schneid.) Rehd.
26. Nigrae (Loud.) Pojark.
" 27. Oxyacanthae (Loud.)
Pojark.
28. Azaroli (Loud.)
Rehd.
" 29. Pinnatifidae
(С. K. Schneid.) Rehd
За O.M. Палетиком (1954) За E. Kruschke (1965)
. 1. Henryanae Ser.l.Cordatae
Sarg. Beadle
2. Pinnatifidae Zbl. " 2. Microcarpae
Loud.
3. Sanguineae Zbl. " 3. Oxyacanthae
Loud.
4. Douglasianii Loud. " 4. Parvifoliae
Loud.
5. Pentagynae 5.Virides Beadle
С. K. Scheid.
6. Azaroli Loud. " 6. Crus-galli
Loud.
7. Oxyacanthae Loud. 7. Punctatae
Loud
8. Molles Sarg. " 8. Macracanthae
Loud.
9. Tenuifoliae Sarg.
10. Rotundifoliae Eggl
11. Virides Sarg.
12. Crus-galli Loud.
13. Punctatae Loud.
14. Parvifoliae Loud.
15. Flavae Loud.
16. Macracanthae Loud.
17. Dilatatae Sarg.
18. Coccineae Loud.
19. Pruinosae Sarg.
20. Intricatae Sarg.
21. Cuneatae Rehd
22. Mexicanae Loud.
22. Brevispinae Beadle
23. Microcarpae Loud.
24. Cordatae Beadle
Subser. 1. Succu-
lentae Kruchke
" 2. Prunifoliae
Kruchke
3. Calpodendra
Kruchke
" 9. Douglasianae
Eggl.
" 10. Rotundifoliae
Eggl.
11. Flavae Loud.
" 12. Intricatae
Sarg.
13. Brainerdianae
Eggl.
Subser. 1. Scabrida
Kruchke
2. Suborbiculatae
Kruchke
" 14. Tenuifoliae
Sarg.
15. Silvicolae
Beadle
16. Pruinosae
Sarg.
" 7. Dilatatae Sarg.
18. Coccineae
Loud.
" 19. Molles Sarg.
50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, Ns 2
Філогенія та систематика роду Crataegus L
За Ф.М. Русановим (1965)
Ser. 1. Pinnatifidae
2. Henrianae [sic]
3. Microcarpae
4. Pentagynae
5. Nigrae
6. Pentagynae
7. Douglasianae
8. Sanguineae
9. Calpodendron
10. Virides
11. Cuneatae
12. Mexicanae
13. Crus-galli
14. Macracanthae
За P.E. Циновскісом (1971)
15. Punctatae
16. Rotundifoliae
17. Intricatae
18. Brainerdianae
19. Cordatae
20. Silvicolae
21. Pruinosae
22. Molles
23. Dilatatae
24. Coccineae
24. Coccineae
Sect. 1. Henryanae Sarg.
" 2. Pinnatifidae
С. K. Schneid.
20. Crus-gallianae
Rehd
21. Punctatae
Loud.
3. Oxyacanthae Loud.
4. Pentagynae
С. K. Schneid.
22. Macracanthae
Loud.
23. Rotundifoliae
Eggl-
5. Azaroli Loud.
6. Microcarpae Loud
7. Cordatae Beadle
8. Parvifoliae Loud.
9. Trifoliae Beadle
10. Bracteatae Sarg.
11. Aestivales Sarg.
12. Brevispinae Beadle
13. Cuneatae (Rehd.)
С. K. Schneid.
14. Jozanae Cin.
15. Sanguineae
С. K. Schneid.
24. Flavae Loud.
25. Intricatae Sarg.
26. Brainerdianae
Eggl-
27. Dilatatae Sarg.
28. Molles Sarg.
29. Cocdneae Loud
30 Pruinosae Sarg.
31. Silvicolae
Beadle
32. Tenuifoliae
Sarg.
16. Douglasianii Eggl.
17. Calpodendra (Kruchke) Cin.
18. Mexicanae Loud.
19. Virides Sarg.
У багатьох працях з дендрології для ро
ду C rataegus наводиться велика кількість
видів [9, 15, 16]. Як зазначаю ть A. R ehder
[15], W. Bean [9] та інші дослідники, тільки
з території Північної Америки описано по
над 1000 видів. За даними О.М. Полетика [4],
рід включає 1250 видів, з яких 1125 є аме
риканськими. На думку Г. Krussmann [11], в
Європі та Азії зростає 90 видів і майже 800
— у Північній Америці. За даними С. Соколо
ва і О. Связевої [6], до складу роду входить
близько 1000 видів. Проте в останній час
більшість американських ботаніків для фло
ри Північної Америки визнає біля 100 видів,
які багаті на форми та різновидності, добре
розмножуються і займають певний ареал
[10, 13]. Такі розбіжності відносно обсягу ро
ду зумовлені тим, що в природі глоди легко
схрещуються й утворюють між поліплоїд-
ними формами велику кількість гібридів, які
мають цілком або частково стерильний пи
лок. Такі рослини дуже часто продукують
апогамне насіння і набувають вигляду одно
го з батьків, і тому часто приймаються
ботаніками за нормальні види. За даними
В.М. Гладкової [2], наявність апогамії у
глодів було встановлено дослідженнями
Standish (1916). У результаті аналізу пилку
171 виду він виявив у 35 видів фертильний
пилок, а в інших — стерильний, який харак
терний для гібридів. На думку Ф.М. Русано
ва [5], який посилається на роботи Магіе-
Victorin (1946), поштовхом до гібридизації та
видоутворення у глодів на північному сході
Північної Америки, особливо в долині р. Св.
Лаврентій, стало зростання у більш освітле
них місцях внаслідок вирубування та розчи
щ ення лісів. Світлолюбні глоди через
здатність до міжвидового запилення отри
мали перевагу в таких умовах, і деякі з них
почали екстенсивно освоювати нові тери
торії й утворювати нові види.
Отже, Crataegus — дуже складний рід у
систематичному відношенні. Його форми є
гібридами, поліплоїдами, вторинними полі-
плоїдами та апоміктами. Аналізуючи основні
морфологічні ознаки, покладені в основу
виділення видів, Е. Palm er [14] вказує на
труднощі визначення кольору пиляків у
квітках через короткочасність цієї ознаки.
Він звертає увагу на відносний характер та
ких ознак, як надсіченність та залозистість
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 2 51
В.Л Рубіс
листків, часток чашечки, розмір квіток та
напівзонтиків, плодів тощо, які часто зумов
лені умовами існування.
На думку Р.Е. Циновскіса [8], забарвлен
ня пиляків із систематичного погляду не
має великого значення. Роль цієї ознаки ду
ж е перебільшували С. Sargent, W.J. Bean.
Е. Palm er [9, 13, 16] відмічає, що у рослин,
вирощених з насіння С. crus-galli (пилякі
рожеві) в Арнольд-Арборетумі, були блідо-
жовті пиляки, і тільки в одного вони вияви
лися рожевими.
Важливими діагностичними ознаками (на
рівні секцій і видів), за якими легко відріз
нити американські, європейські та азійські
види глоду, є напрям головних бічних жилок
листкової пластинки і характер поверхні че
ревного боку кісточок. У більшості амери
канських видів глоду бічні жилки закінчу
ються на верхівках лопатей або зубців, у
євразійських та примітивних американських
видів — у виїмках між лопатями. Гладенькі
з черевного боку кісточки властиві більшості
американських видів. Слабо або глибоко виїм
часті з черевного боку, ямчасті або кілюваті,
стиснуті з боків, нерівномірно зморшкуваті
кісточки характерні для азіатських і деяких
американських видів (С. macracantha Lodd.,
С. х prunifolia (Poir.) Pers., C. douglasii Lindl.,
C. rivularis Nutt.).
При визначенні окремих видів слід
приділяти увагу таким діагностичним озна
кам, як: квітки окремі чи зібрані в суцвіття,
кількість тичинок, маточок, кісточок, форма
листкової пластинки та її основи, форма, за
барвлення і консистенція плодів, опушення
листків, пагонів, черешків та суцвіть, наяв
ність або відсутність колючок, їхня форма та
розміри, колір листків і річних пагонів тощо.
Отже, систематика роду Crataegus є до
сить складною, досі немає загальновизнаної
системи цього роду. Головними діагностич
ними ознаками при визначенні видів глоду
є напрямок головних бічних жилок листко
вої пластинки і характер поверхні черевно
го боку кісточок.
1. Вульф Е.В. Введение в историческую гео
графию растений. - М.; JI., 1933. - 545 с.
2. Гладкова В.Н. Кариологическое изучение ро
дов Crataegus L. и Cotoneaster Medic. (Maloideae) в
связи с их систематикой / / Ботан. журн. - 1968. -
53, № 9. - С. 1263-1269.
3. Криштофович А.Н. Палеоботаника. — JL:
Гостоптехиздат, 1957. — 650 с.
4. Полетико О.М. Род 26. Боярышник -
Crataegus L. / / Деревья и кустарники СССР. -
М.; Л.: Наука, 1954. - Т. 3. - С. 514-577.
5. Русанов Ф.Н. Интродуцированные боярыш
ники Ботанического сада АН УзССР / / Дендро
логия Узбекистана. - Ташкент: Фан, 1965. - С. 8 -
254.
6. Соколов С.Я., Связева О.А. География древес
ных пород СССР. - М.; Л.: Наука, 1965. - 265 с.
7. Цвелев Н.Н. Род 38. Боярышник - Cratae
gus L. / / Флора Восточной Европы. Покрытосе
менные. Двудольные / Под ред. Н.Н. Цвелева. -
СПб.: Изд-во С.-Петербургской гос. химико-фар-
мацев. академии, 2001. — Т. 10. - С. 557—586.
8. Циновскис Р.Е. Боярышники Прибалтики. -
Рига: Зинатне, 1971. - 380 с.
9. Bean W.J. Trees and shrubs hardy in the
British Isles. - London: Ichn. Murray Albemarle st.,
1950. - Vol. 1. - P. 531-552.
10. Kruschke E.P. Contributions of the tax
onomy of Crataegus. - Milwaukee Public. Mus. Bot.,
1965. - Vol. 3. - P. 1-273.
11. Kriissmann G. Handbuch der Laubgeholze. —
Berlin-Hamburg, 1960. - Band 1. — S. 366-373.
12. Palmer E.J. The Crataegus problem / /
Arnold Arboretum. - 1932. - No 13, 3. - P. 342-362.
13. Palmer E.J. Crataegus in the northeastern
and central United States and adjacent Canada. -
Brittonia, 1946. - Vol. 5. - P. 471-490.
14. Palmer E.J. Crataegus L. / / H.A. Gleason.
The New Britton and Brown illustrated flora of the
northeastern United States and adjacent Canada. -
Lancaster Pa, 1952. — Vol. 2. - P. 338-375.
15. Rehder A. Crataegus / / L.H. Bailey. Stan
dard cyclopedia of horticulture. - London, 1917. -
Vol. 2. - P. 878, 880-889.
16. Sargent C.S. Manual of the trees of North
America. - N ew York: Dover, 1949. - Vol. 1, 2. -
910 p.
Рекомендувала до друку C.B. Клименко
52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 2
Філогенія тім систематика роду Crataegus L
В.Л. Рубис
Дендрологический парк "Александрия"
НАН Украины, Украина, г. Белая Церковь
ФИЛОГЕНИЯ И СИСТЕМАТИКА
РОДА CRATAEGUS L.
Проанализированы существующие филогенети
ческие системы рода Crataegus L. Выяснены при
чины, затрудняющие определение видов этого ро
да. Дана характеристика основных диагностичес
ких признаков видов рода Crataegus.
V.L. Rubis
Dendrological park Alexandria, National Academy
of Sciences of Ukraine, Ukraine, Byla Tserkva
PHILLOGENY AND TAXONOMY
OF GENUS CRATAEGUS L.
The known phillogenetic system s of genus Cratae
gus L. has been analysis. The causes of difficult de
termine of species of this genus are elucidated. The
characteristic of the important diagnostic signs of
species of genus Crataegus has been done.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 2 53
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1039 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:47:45Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/08/2dbf5a29ee949ae1f98dc5579860c108.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10392020-01-04T20:08:12Z Phylogeny and taxonomy of genus Crataegus L. Філогенія та систематика роду Crataegus L. Rubis, V.L. The known phylogenetic systems of genus Crataegus L. has been analysis. The causes of difficult determine of species of this genus are elucidated. The characteristic of the important diagnostic signs of species of genus Crataegus has been done. Проаналізовано існуючі філогенетичні системи роду Crataegus L. З'ясовано причини, які утруднюють визначення видів цього роду. Наведено характеристику головних діагностичних ознак видів роду Crataegus. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1039 10.5281/zenodo.3252672 Plant Introduction; Vol 22 (2004); 48-53 Інтродукція Рослин; Том 22 (2004); 48-53 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377851 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1039/997 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Rubis, V.L. Філогенія та систематика роду Crataegus L. |
| title | Філогенія та систематика роду Crataegus L. |
| title_alt | Phylogeny and taxonomy of genus Crataegus L. |
| title_full | Філогенія та систематика роду Crataegus L. |
| title_fullStr | Філогенія та систематика роду Crataegus L. |
| title_full_unstemmed | Філогенія та систематика роду Crataegus L. |
| title_short | Філогенія та систематика роду Crataegus L. |
| title_sort | філогенія та систематика роду crataegus l. |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1039 |
| work_keys_str_mv | AT rubisvl phylogenyandtaxonomyofgenuscrataegusl AT rubisvl fílogeníâtasistematikaroducrataegusl |