Оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
Since 1949, when it was laid botanical-geographical plot “Caucasus”, species composition replenished through research expedition S.S. Kharkevich. Since then many years have passed. Not all of species have survived. Many species form a population of introduction. The behavior of some species has a fl...
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2016
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/104 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860120707467313152 |
|---|---|
| author | Didenko, S.Ja. |
| author_facet | Didenko, S.Ja. |
| author_sort | Didenko, S.Ja. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:14:00Z |
| description | Since 1949, when it was laid botanical-geographical plot “Caucasus”, species composition replenished through research expedition S.S. Kharkevich. Since then many years have passed. Not all of species have survived. Many species form a population of introduction. The behavior of some species has a fluctuating character. Some species, for various reasons remained small. Therefore, collection of plant species of Caucasus flora requires careful study and find ways to support new species in terms of Kyiv. The results of the introduction of herbaceous plants of the flora of the Caucasus in botanical and geographical plot “Caucasus” and evaluated its performance. Updated work to replenish the collection with new species. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2457171 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:38:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4
УДК 58.006 (477-25) : 502.75, 581.522.4 (479)
С.Я. ДІДЕНКО
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ОЦІНКА УСПІШНОСТІ ІНТРОДУКЦІЇ ВИДІВ
КАВКАЗЬКОЇ ФЛОРИ В УМОВАХ НАЦІОНАЛЬНОГО
БОТАНІЧНОГО САДУ імені М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ
Починаючи з 1949 р., коли було започатковано ботаніко-географічну ділянку «Кавказ», видовий склад поповнювався
завдяки експедиційним дослідженням С.С. Харкевича. З того часу минуло багато років. Не всі види збереглися. Бага-
то видів утворили інтродукційні популяції. Поведінка деяких видів має флуктуаційний характер. Деякі види внаслі-
док різних причин залишилися нечисленними. Тому колекція видів рослин Кавказу потребує ретельного вивчення та
пошуку нових шляхів підтримки видів в умовах м. Києва. Підбито підсумки інтродукції трав’янистих рослин флори
Кавказу на ботаніко-географічній ділянці «Кавказ» та проведено оцінку її успішності. Поновлено роботу з поповнення
колекції новими видами.
Ключові слова: Кавказ, інтродукція, популяція.
© С.Я. ДІДЕНКО, 2016
Створення ботаніко-географічної ділянки «Кав-
каз» у Національному ботанічному саду імені
М.М. Гришка НАН України розпочалося у
1949 р., коли було затверджено техно-робо чий
проект першого куратора ділянки С.С. Харке-
вича. Іншими кураторами було зроблено нові
спроби інтродукції та акліматизації рослин
природної флори Кавказу в умовах, наближе-
них до природних.
Нині колекція видів природної флори Кав-
казу Національного ботанічного саду потрібує
не лише створення каталогу, а й ретельного
вивчення стану кожного виду, його моніто-
рингу для оптимізації як інтродукції самих
видів, так і ділянки в цілому.
У 2015 р. нами досліджено сучасний стан ін-
тродукційних популяцій трав’янистих рослин
на ботаніко-географічній ділянці «Кавказ», під-
бито підсумки моніторінгу. Проведено порів-
няння стану інтродукційних популяцій рідкіс-
них ранньовесняних видів рослин з таким їх
природних аналогів. На підставі результатів
цих досліджень за шкалою Вульфа—Базиле в-
ської [1] здійснено аналіз та оцінку інтродукції
кавказьких видів в умовах Національного бота-
нічного саду імені М.М. Гришка НАН України.
І ступінь успішності інтродукції. Рослини,
які добре розмножуються як вегетативно, так
і генеративним шляхом, утворюють інтродук-
ційні популяції в межах своїх виділів на бо-
таніко-географічній ділянці та поширюються
за їх межі:
Corydalis caucasica DC. — лісовий вид Кавка-
зу та Малої Азії. У 1966 р. С.С. Харкевич наво-
див його у переліку багаторічних тра в’я нис тих
рослин, які утворюють в умовах м. Києва само-
сів та дичавіють [10]. Нині є домінантом у ран-
ньовесняній синузії букового виділу, поширив-
ся не лише на інші виділи, а і на інші ботаніко-
географічні ділянки та за межі ботанічного са ду.
Інтродукційна популяція гомеостатична, з пра-
вобічним віковим спектром, здатна до само-
відновлення, повністю відповідає критеріям
при родних популяцій, які ми досліджували в
Краснодарському та Ставропольському краї.
Crambe cordifolia Stev. був завезений у вигля-
ді плодів з околиць м. П’ятигорська у 1949 ро-
ці [11]. Вузький ендемік центральної частини
Північного Кавказу, зростає в степах і пе ред-
гір’ях. Добре росте, цвіте та плодоносить на
виділі «Альпійські луки», трапляється також
на інших ділянках ботанічного саду.
Galega orientalis Lam. зростає куртинами на
злаково-різнотравних лугах на схилах Кавказь-
15ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4
Оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах Національного ботанічного саду....
ких гір у лісовому поясі. Введенно до штучного
біоценозу «Альпійські луки» у 1950 р. Вид заве-
зено С.С. Харкевичем у вигляді насіння з Дом-
байської галявини Тебердинського заповідника
[11]. Нині цей ендемічний вид є домінантом на
виділі та здатний поширюватися за його межі
за сприятливих фітоценотичних умов. Морозо-
стійкий, швидкостиглий, во логолюбний, стій-
кий до літніх посух. У «Чер ной книге» [3] вид
наведено як потенційно інвазійний, оскільки
він виявляє тенденцію до активного розши-
рення вторинного ареалу та конкурентоспро-
можний щодо видів природної флори.
Heracleum sosnowskyi Manden. виявився конку-
рентоспроможним щодо Galega orientalis. Пло ди
були зібрані в Тебердинському заповіднику [11].
Вид почувається добре не лише на ділянці «Кав-
каз». Натуралізується та є аг ресивним видом.
Heracleum sibiricum L. — звичайний вид для
по мірних областей Центральної та Східної
Європи, Фінляндії, країн Балтії, Передкав-
каззя, Кавказу, Західного Сибіру та Казахста-
ну. В Україні поширений у всіх областях, особ-
ливо часто трапляється в степовій і лісосте-
повій смугах, а також у Криму. Росте серед
чагарників, на узліссях, заплавних луках, по
берегах річок та струмків, біля житла, на за-
смічених ділянках і полях. Імовірно, на ділян-
ці з’явився внаслідок самозаносу. Чисельність
необхідно контролювати.
Cephalaria gigantea (Ldb.) Bobr. — ендем Кав-
казу, трапляється від передгір’я до альпійських
лук. Є співдомінантом на виділі «Альпійські
луки». Вид здатний конкурувати з природни-
ми видами та за сприятливих умов поширю-
ватися за межі виділу.
Bellevalia sarmatica (Georgi) Woronow — рід-
кісний вид, який трапляється в Малій Азії,
північному Ірані, Турції, Румунії, Молдові, на
півдні України та у Передкавказзі. У лучному
та степовому виділі вид утворив численну по-
пуляцію, яка займає велику площу з повно-
членним лівобічним віковим спектром і ди-
фузним просторовим розміщенням, що від-
повідає критеріям природних популяцій як на
Кавказі, так і на півдні України. Трапляється
також на суміжних виділах.
Muscari neglectum Guss. займає невеликі пло-
щі, але з великою щільністю, добре розмно-
жується як численними цибулинками-діт ка-
ми, так і насіннєвим шляхом. Як і в природі
зростає на степових та лучно-степових схи-
лах, у заростях степових чагарників.
Puschkinia scilloides Adams зростає в серед-
ньому та альпійському гірських поясах Кав-
казу, Північного Ірану, Туреччини, Лівану. В
культурі Національного ботанічного саду — з
1950 р. Цибулини було зібрано в Дагестані на
Гунібському плато. Колекція поповнювалась
у 1957 та 1959 рр. [11] і нами у 2012 р. з гори
Лиса (околиці м. П’ятигорська). С.С. Харке-
вич відзначав, що в природі рослини різних
популяцій суттєво відрізняються. В умовах
культури їх ознаки набувають однорідності,
що свідчить про значну зовнішню варіабель-
ність цього виду залежно від умов існування.
На виділі «Альпійські луки» добре цвіте, плодо-
носить, утворює самосів. Спостерігається роз-
ширення площі інтродукційної популяції.
Allium paradoxum (Bieb) G.Don., ареал якого
охоплює гори Кавказу, Туркменії та Ірану, за-
везений у 1959 р. з Талиша, околиць м. Ленко-
рань (Азербайджан) [11]. У природі зростає
під наметом широколистяних лісів, віддає пе-
ревагу затіненим місцям. Тому на невеличкій
площі у виділі «Широколистяні ліси» вид має
високу щільність за рахунок численного са-
мосіву та великих клонів. Розширення площі
інтродукційної популяції можливе штучним
шляхом — висадкою цибулин у сприятливі
умови під наметом листяних порід.
ІІ ступінь успішності інтродукції. Рослини,
які утворили інтродукційні популяції, можуть
самостійно існувати в умовах відповідних ви-
ділів ботаніко-географічної ділянки, утворю-
ють насіння та самосів, добре розмножуються
вегетативно:
Adonis vernalis L. трапляється в Європей-
ській частині Росії, на Кавказі, в Західному та
Східному Сибіру, Україні. Зростає поодиноко
та куртинами в степах і на схилах. Вид завезе-
но С.С. Харкевичем у вигляді кореневищ у
1950 році з околиць м. Єсентуки. В 1959 р. по-
пуляцію було поповнено рослинами з околиць
16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4
С.Я. Діденко
м. П’ятигорська [11]. На ботаніко-гео гра фіч-
ній ділянці «Кавказ» вид утворив стійку ін-
тродукційну популяцію, здатну до самопід-
тримки, але потерпає від зривання квітів і ви-
копування коренів відвідувачами. Посухо- та
морозостійкий, добре розмножується насін-
ням і поділом кореневищ.
Paeonia tenuifolia L. — степовий вид Пів ден но-
Східної Європи та Кавказу. Посадковий матері-
ал зібрано у 1950 та 1957 рр. в околицях м. Єсен-
туки, біля підніжжя г. Бештау (Росія), в околи-
цях м. Мцхета (Грузія) [11]. На ділянці «Кавказ»
разом з Adonis vernalis утворює ранньовесняну
синузію на степовому виділі. Квіти також обри-
вають відвідувачі, а особини викопують.
Delphinium schmalhausenii N. Alb. вважають
колхідським ендеміком. Деякі дослідники на-
водять цей вид як синонім D. sergii Wissjul.,
який зростає на півдні Східної Європи. Ви-
вчивши обидва види, ми дійшли такої самої
думки, тому статус цього виду можна визна-
чити як Східно-Причорноморський ендемік.
Вид світлих лісів, узлісь, розріджених байрач-
них дібров, степових чагарників, вапнякових
схилів. Завезений у 2012 р. з околиць м. П’я ти-
горська (гора Лиса). Добре розмножується на-
сінням у різних фітоценозах і, ймовірно, може
поширюватися за межі ділянки, що може бути
підставою віднести його до видів з І ступенем
акліматизації, однак нині фактів такого по-
ширення не зафіксовано.
Неlleborus caucasicus A. Br. — рослина широ-
колистяних лісів нижньої частини лісового
поясу Кавказу, Північної Турції, на заході аре-
алу досягає Греції [6]. О.С. Зернов наводить її
як H. orientalis Lam. s.l. В Абхазії ми спостері-
гали різнокольорові форми, які деякі дослід-
ники вважають ознакою виду H. abchasicus [8,
9]. Вперше на варіабельність кольору квітки
вказав А.А. Колаковський [7]. За цією озна-
кою він виділив 10 різновидів. Їх він вважав
гібридами та об’єднав в один вид — H. poly-
chromus (comb. nova). На нашу думку, різноко-
льоровість квітки — ознака, яка характеризує
поліморфізм виду і не може бути таксономіч-
ним критерієм. В умовах Києва рослини до-
бре цвітуть та плодоносять, дають всхоже на-
сіння. Не потребує укриття на зиму. Потерпає
від викопування відвідувачами.
Papaver orientale L. на Кавказі та в Західній
Азії зростає на луках у гірсько-лісовому та
аль пійському поясах. На виділі «Альпійські
луки» створив стійку інтродукційну популя-
цію, займає значні площі, добре розмножу-
ється насінням.
Papaver rhoeas L. має дуже широкий ареал та
здатний натуралізуватися. Ця однорічна рос-
лина кожного року поновлюється на виділі,
однак не займає великих площ і має дифузне
розміщення в популяції та невелику щільність.
Лімітуючим є фітоценотичний чинник — не-
можливість конкурувати з видами, які нако-
пичують потужну біомасу.
Corydalis marschalliana (Pall. ex Willd.) Pers.
Диз’юнктивний ареал цього виду має три ло-
калітети: балканський — від Албанії до Чор-
ного моря, захоплюючи Молдову; східно-
європейський — Україна, Росія, вузьким ко-
ридором заходить на Кавказ; малоазійський,
доходить до Ірану. По всьому Кавказу зростає
в широколистяних лісах. На ботаніко-гео гра-
фічній ділянці є співдомінантом Corydalis cau-
casica у буковому виділі. Розмножується на-
сінням. Стійка інтродукційна популяція має
лівобічний різновіковий спектр.
Paeonia caucasica (Schipcz.) Schipz. трапля-
ється в передгір’ях до субальпійської зони на
луках і в лісах. С.С. Харкевич вважав цей вид
ендеміком Колхіди та суміжних районів [11].
Нині межі його ареалу значно розширилися в
бік Південно-Західної Азії (Турцію, Іран, Ірак).
Ко реневища рослин виду завезено в 1949 р. з
околиць с. Гузерполь (Краснодарський край), у
1957 р. — з околиць с. Кабардинка (Новоросійськ)
та з Михайлівського перевалу, в 1959 р. — з око-
лиць м. Мцхета (Грузія), у 1961 р. — з околиць
м. Туапсе (Краснодарський край). У виділі
«Ши роколистяні ліси» займає значну частку у
весняному аспекті. Інтродукційна популяція
компактного типу, з повночленним віковим
спектром, насіннєвим поновленням.
Paeonia mlokosewitschii Lomak. — ендемік Кав-
казу, описаний з Кахетії. Вперше кореневища
були отримані із locus classicus Лагодехського
17ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4
Оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах Національного ботанічного саду....
заповідника в 1954 р. Пізніше колекцію попов-
нювали тричі: у 1959 р. — з урочища «Яйлаг»
біля с. Лерік (Азейбаджан) та з урочища «Ма-
цимі» Лагодехського заповідника. У 1962 р.
С.С. Харкевич відзначав її рясне цвітіння та
проростання насіння [11]. Нині вид утворив
стійку інтродукційну популяцію з позитивни-
ми показниками і зростає разом з P. caucasica.
Pachyphragma macrophyllum (Hoffm.) — ре-
лікт третинного періоду, ендем Кавказу, росте
в тінистих широколистяних лісах. Перші ви-
пробування цього виду в Національному бо-
танічному саду були невдалими — цвіли лише
поодинокі рослини, насіння не давали та по-
гано переносили зиму. Нині у ранньовесняній
синузії бучини на обмеженій площі вид є до-
мінантом. Рослини добре ростуть, цвітуть та
плодоносять. Інтродукційна популяція здатна
до самопідтримки.
Scopolia carniolica Jacq. Її ареал охоплює
Центральну, Східну та Південну Європу, пів-
нічний Кавказ та Східне Закавказзя. Вирощу-
ється на ділянці з 1959 р. Посадковий матеріал
було зібрано в двох пунктах Північно-За хід-
ного Кавказу [10]. Рослини проходять усі ста-
дії розвитку, добре розмножуються. Насіння
життєздатне. Утворює самосів. За межі попу-
ляції не поширюється, обмежуючись наметом
граба та бука.
Paris incompleta Bieb. — ендем Кавказу, зрос-
тає в тінистих лісах. Вид утворив невелику за
площею, але стійку інтродукційну популяцію
з участю всіх вікових станів. Площа популяції
обмежена екологічними (волога, тінь) та фі-
тоценотичними (ліс) чинниками.
Erythronium caucasicum Woronow — ендеміч-
ний вид Західного Кавказу. Вперше був інтро-
дукований С.С. Харкевичем у 1957 р. з око-
лиць м. Туапсе і звідти був привезений також у
1961 р. На ділянці вид має два стійких локалі-
тети, ще два утворив у 2011 та 2012 рр. Харке-
вич багато разів спостерігав у природних умо-
вах цвітіння цього виду, а завезений він був з
Хрестового перевалу на Воєнно-Грузинській
дорозі [11]. Стан природних популяцій, опи-
саних С.С. Харкевичем, збігається з показни-
ками інтродукційної популяції у виділі «Ши-
роколистяні ліси», однак вона має два локалі-
тети. Тут трапляються особини різних вікових
груп, але просторове розміщення дифузне. В
цілому штучна ценопопуляція E. caucasicum на
ботаніко-географічній ділянці «Кавказ» здат-
на підтримуватися самостійно. С.С. Харкевич
відзначав, що вид незимостійкий та потребує
зимового укриття. Як свідчить 60-річний дос-
від інтродукції цього виду, в умовах м. Києва
вид добре переносить зимовий період.
Сrocus reticulatus Stev. ex Adams — рослина
Середньої Європи, зростає на півдні України.
На Кавказі росте лише на нагірних степах
Північного Кавказу. У 1959 р. вид було інтро-
дуковано з околиць м. Нальчик. У 2011 р. рос-
лини завезені нами з Кабардинського хребта,
де популяція характеризувалася переважан-
ням рожевої та фіолетової форм. На степово-
му виділі вид утворив невелику, але стійку
штучну популяцію.
Eremurus spectabilis Bieb. широко представ-
лений у Середній Азії, на Кавказі та півдні
України. До Києва завезено корені рослин у
1957 р. з околиць м. Новоросійська. Пізніше
популяція поповнилась зразками з Азербай-
джану (Шекінське нагір’я) [10]. Вид займає на
лучному виділі значну площу. Рослини добре
цвітуть та плодоносять, насіння проростає.
Не потребує додаткової підтримки.
Galanthus alpinus Sosn. поширений у перед-
гірських лісах Чорноморського узбережжя, в
нижньому та середньому гірському поясах у
Центральному Закавказзі та Західному Перед-
кавказзі. В Ботанічному саду культивується як
G. caucasicus з 1957 р. Посадковий матеріал зі-
брано С.С. Харкевичем в околицях Тбілісі
(біля с. Коджорі) в дубово-грабовому лісі
(1957), на узліссі букового лісу в околицях
с. Бакуріані (1957), біля с. Ольгінка в околи-
цях м. Туапсе (1961). Усього було висаджено
близько 1000 цибулин [10]. Стійка інтродук-
ційна популяція в ранньовесняній синузії є
співдомінантом у виділі «Буковий ліс».
Galanthus woronowii Losinsk. — інший співдо-
мінант ранньовесняного аспекту бучини. Л. Ке-
мулярія-Натадзе вважала його ендеміком За-
хідного Закавказзя, поширеним у нижньо- та
18 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4
С.Я. Діденко
середньогірському поясі гір Колхіди на бага-
тих, зволожених ґрунтах з товстим шаром під-
стилки. Нині відомі його місцезнаходження
не лише в Західному Закавказзі, а і у Цент раль-
ному Закавказзі, на Західному Кавказі, у За-
хідній Азії, Південно-Східній Турції. Вперше
цей вид інтродукував у Національному бота-
нічному саду С.С. Харкевич у 1957 та 1961 рр.
із Козачої ущелини (околиці с. Небуг, м. Туап-
се), де вид утворив суцільний покрив у вільхо-
вому лісі. Він привіз 5000 цибулин G. woronowii
[11]. Нині популяція займає площу 1000 м2 [5].
Galanthus plicatus Bieb. — причорноморський
вид з диз’юнктивним ареалом. Суцільним осе-
редком ареалу виду є гори Криму. Поза його
межами трапляються окремі локалітети: дві
популяції в Черкаській області, в Яргаринсь-
кому лісхозі (Молдова), в околицях Бабадагу
(Тулча, Добруджа) в Румунії, Грузії (окол. міст
Батумі, Кутаїсі, Тбілісі), Північно-Західному
За кавказзі, Новоросійському районі та на пів-
ночі Російського Причорномор’я. А. Davis на-
водить місцезнаходження G. plicatus для півночі
Туреччини. Вперше з Кавказу (околиці с. Гле-
бівка) привезений нами у 2011 р. Нині вид
утворив інтродукційну популяцію, розширю-
ючи площу та збільшуючи щільність [5].
Galanthus elwesii Hook. привезено нами у
2011 р. з Геленджикського району (в літературі
та гербарних архівах немає згадування про
цей вид на Кавказі). Добре розмножується як
вегетативно, так і насінням.
ІІІ ступінь успішності інтродукції. Рослини
проходять повний цикл розвитку, плодоносять,
утворюють насіння, але не дають самосіву:
Asarum intermedium (C.A. Mey) Grossh. —
кавказький ендем і третинний релікт, який
трапляється в природних умовах у широко-
листяних лісах. Має невеликі за площею по-
пуляції, розмножується насінням та вегета-
тивно. Зимовозелена рослина, листки якої жи-
вуть до 16 міс. Вегетативні пагони починають
відростати навесні ще під снігом. В умовах бу-
чини вид утворив невелику за площею стійку
інтродукційну популяцію. Розмножується ли-
ше кореневищами. В холодні зими частково
підмерзає. Потребує укриття на зиму. Зазвичай
в умовах букового виділу рослинам вистачає
лісової підстилки.
Epimedium colchicum (Boiss.) Trautv. зростає в
тінистих вологих лісах Кавказу. Трапляється
також у Середній Азії. У виділі букового лісу
під наметом Euonimus нараховується 10 осо-
бин генеративного походження. У 2012 р.
нами привезено та висаджено на шкілці відді-
лу 10 живців виду. Рослини добре ростуть, цві-
туть та розмножуються вегетативно. Підго-
товлені для висадки на нову експозицію «Ка-
м’яна стежка».
Cyclamen coum Mill. Ареал виду охоплює Пів-
ден но-Східну Європу, Середземномор’я, Пів-
ден но-За хідну Азію (Турція, Сирія), кавказь-
кий ареал — Західне Закавказзя та Західний
Кавказ. Зростає в Новоросійському, Сочин-
ському, Хадиженському та Майкопському ланд-
шафтно-флористичних районах Пів ніч но-За-
хідного Кавказу (поділ за А.С. Зєрновим, 2006)
та в Абхазії [2]. Наші дослідження на Кавказі
та в Криму природних популяцій, вивчення на
горі Куболач у Криму і в культурі Національ-
ного ботанічного саду імені М.М. Гришка по-
казали, що C. kuznetzovii не є окремим видом, а
лише географічною расою C. coum. В умовах
Києва на ділянці «Кавказ» під наметом граба
рослини добре ростуть, цвітуть і плодоносять.
Для створення самосіву не вистачає вологи.
Також потерпає від антропогенного впливу, за-
звичай це викопування бульб відвідувачами.
Lilium monadelphum M.B. — ендемік Ве-
ликого Кавказького хребта. Вид завезено
С.С. Харкевичем з околиць м. Єсентуки [10].
На ділянці «Кавказ» біля підніжжя Кавказької
гірки рослини рясно цвітуть у липні, плодо-
носять і дають життєздатне насіння. Вид утво-
рив стійку інтродукційну популяцію, здатну
до самопідтримки.
Lilium caucasicum (Miscz. ex Gross.) Gross.
близька до поширеної в лісах України L. mar-
tagon L., але має значно дрібніші квітки виш-
нево-рожевого кольору. Відомо небагато міс-
цезростань у Краснодарському краї. Також
зростає в Грузії та Північно-Західній Туреччині.
В Національний ботанічний сад вид завезено
зі Старої Мацести у 1957 р. та з-під Гойтин-
19ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4
Оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах Національного ботанічного саду....
ського перевалу у 1961 р. [10]. Рослини добре
ростуть, цвітуть, плодоносять та дають само-
сів у виділі букового лісу.
Iridodictіum reticulatum (Bieb.) Rodionenko
природно трапляється на луках південного та
східного Закавказзя, у Туреччині. На ділянці
вирощується з 1959 р. С.С. Харкевич відзна-
чав морозо- і посухостійкість, добре вегета-
тивне поновлення та схожість насіння [11].
Поодинокі особини зростають на межі виділу
«Альпійські луки». Вид хоча і утворює насін-
ня, але воно не проростає. Потребує проро-
щування насіння в штучних умовах, а також
перенесення на степовий виділ, оскільки по-
гано переносить надлишкове зволоження.
Iris notha Bieb. — вузьколокальний ендемік
північного Кавказу. Зростає на остепнених
луках, у чагарниках та рідколіссях. У культурі
Національного ботанічного саду рослини доб-
ре цвітуть на виділі «Альпійські луки» але за-
звичай не дають самосіву. Зрідка рослини
утворюють насіння. Добре розмножуються ве-
гетативно. На нашу думку, причиною цього є
недостатня кількість вологи. Рекомендовано
висаджувати на шкілці та висівати в підготов-
лені місця.
ІV ступінь успішності інтродукції. Рослини доб-
ре переносять зимовий період, цвітуть, але не
плодоносять або не утворюють зрілого насіння.
Clematis integrifolia L. — степова рослина
Центральної та Східної Європи, Кавказу, Ма-
лої та Середньої Азії, Китаю. У штучному сте-
повому ценозі на ділянці «Кавказ» потребує
вибіркового прополювання для вегетативного
поновлення та насіннєвого розмноження. Ре-
комендовано вирощування на шкілці та періо-
дичне поповнення колекції.
Gymnospermium smirnowii (Trautv.) Takht. —
ендем Кахетії. Привезений з Лагодехського
заповідника у 1959 р. [10]. На ділянці «Грабові
ліси» зростають кілька особин. Головна загро-
за існуванню в штучному ценозі — знищення
та викопування особин відвідувачами.
Iris furcata Віeb. поширений на півдні та
сході Європи, в Малій Азії, на Кавказі, у
Середземномор’ї (Балканський півострів). На
виділі «Степи Кавказу» вирощується з 1957 р.
Матеріал завезено з узбережжя озера Севан
[10]. Нині вид створив потужну популяцію,
яка відповідає критеріям популяцій цього ви-
ду на Кавказі. В Україні популяції виду ло-
кальні та нечисленні.
V ступінь успішності інтродукції. Рослини
добре переносять зиму, але з різних причин не
цвітуть.
Galanthus angustifolius Koss — ендемік Централь-
ного Передкавказзя. Інтродукція виду в На-
ціональному ботанічному саду імені М.М. Гриш-
ка розпочалася у 1950 р., коли від Ю.І. Коса з
м. Нальчик було отримано цибулини G. angu-
stifolius та висаджено в Ботанічному саду в лі-
совому культурфітоценозі, який моделює хвой-
но-листяні ліси Кавказу. З часом хвойні дере-
ва відпали і нині цей культурфітоценоз являє
собою кленово-грабово-букове насадження.
Вид представлений поодинокими щільними
куртинами із особин молодого віку. При роз-
ріджуванні та пересадці окремими цибулина-
ми рослина зацвітає. Таку саму особливість
ми спостерігали в природних умовах у Став-
ропольському краї. Потребує прорідження [4].
Galanthus lagodechianus Kem.-Nath. пошире-
ний на Центральному та Східному Кавказі, у
Східному та Південному Закавказзі, Талиші,
Західній Азії (північний Іран). Посадковий ма-
теріал завозили до Ботанічного саду тричі. В
1954 р. із Лагодехського заповідника було
отримано його цибулини під назвою G. lagode-
chianus, у 1959 р. також під цією назвою рос-
лини було зібрано в околицях с. Джарі Зака-
тальського району Азербайджану. В 1959 р. до
Києва було завезено вид, який С.С. Харкевич
[10] визначив як G. ketzchowelii Kem.-Nath., а
пізніше С.К. Черепанов [12] відніс йо го до
G. lagodechianus. За даними С.С. Харкевича
[10], всі три спрoби інтродукції не були успіш-
ними, відбулась елімінація інтродукційних
по пуляцій. Однак нині з упевненістю можна
сказати, що вид на ділянці зберігся, а його по-
пуляція збільшила свою площу та щільність.
На жаль, ми не можемо виявити, які рослини
дали початок інтродукційній популяції. Зрос-
тає великими куртинами молодих особин.
Причини відсутності дорослих рослин ті самі,
20 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4
С.Я. Діденко
що і у попереднього виду, але на відміну від
нього вид є співдомінантом у ранньовесняній
синузії бучини.
Galanthus rizehensis Stern — ендемік Колхіди
та Лазистану, ареал якого охоплює Закавказзя,
Західну Азію, північно-східну Турцію. Зростає
в нижньому поясі гір (до 150 м н. р. м.). Заве-
зений у 2011 та 2012 рр. з двох локалитетів в
околицях Кудепсти. В природних умовах ство-
рює молоді клони та майже 100 % самосів, але
рослини цвітуть дуже рідко і лише поодинокі
особини. В умовах ботаніко-гео гра фічної ді-
лянки насіння не проростає через недостатнє
зволоження [4].
VІ ступінь успішності інтродукції. Рослини
добре вегетують, цвітуть та плодоносять, дають
зріле насіння, але взимку вимерзають (відсо-
ток залежить від температури повітря, висоти
листяної підстилки та снігового покриву). По-
требують укриття на зимовий період.
Сlematis vitalba L. має великий ареал — май-
же вся територія Європи, Кавказ, Ближній та
Середній Схід, Африка (Алжир). На ділянці
рослини добре цвітуть і плодоносять, але у су-
ворі зими відмерзають однорічні пагони.
Leopoldia caucasica (Griseb.) Losinsk. зростає
на Закавказзі, в Ірані, Туркменії, Іраку, Туреч-
чині. На ділянці вид утворив інтродукційну
популяцію, рослини добре цвітуть та плодо-
носять, але віковий спектр правобічний. Мо-
лоді особини, ймовірно, вимерзають.
Galanthus krasnowii Khokhr. — ендемік Кол-
хіди та Лазистану, ареал якого охоплює Захід-
не Закавказзя (Аджарський р-н), Західну
Азію, північно-східну Турцію. Вид трапляєть-
ся дуже рідко в нижньому та середньому гір-
ському поясі. Завезений нами у 2011 та 2012 рр.
з Абха зії (г. Мамзишха). Взимку гинуть молоді
особини. Потребує укриття у зимовий період [4].
Galanthus valentine Panyut. отримано від Д. Зу-
бова у 2012 р. Більш витривалий вид, ніж по-
передній, але при суворих малосніжних зимах
багато особин гине.
Таким чином, більшість вивчених інтродук-
ційних популяцій трав’янистих видів рослин
кавказької флори можна віднести до першого
та другого ступеня успішності інтродукції,
вони здатні до самопідтримки. Ці види є базо-
вими при створенні моделі кавказької флори
в умовах м. Києва. Інші вивчені види, хоча і
потребують додаткових заходів для збережен-
ня, є невід’ємною частиною рослинності ре-
гіону.
На шкілці відділу природної флори прохо-
дять адаптацію види, привезені з Кавказу, які
можуть бути перспективними для вирощу-
вання на ділянці. Насамперед це рідкісні та
зникаючі види, занесені до червоних книг ре-
гіону, — Fritillaria caucasica Adams., Ornithoga-
lum arcuatum Stew., O. ponticum Zahar., Paeonia
wittmanniana Hartwiss ex Lindl., Scilla winogra-
dowii Sosn., S. autumnalis L. та ін.
1. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции рас-
тений / Н.А. Базилевская. — М.: МГУ, 1964. — 132 с.
2. Вахрушева Л.П. Cyclamen coum в Крыму: оценка
морфологических критериев видовой принадлеж-
ности и возрастных состояний / Л.П. Вахрушева,
А.В. Ена, Е.В. Болдырев // Экосистемы, их опти-
мизация и охрана. — 2009. — Вып. 1. — С. 74—81.
3. Виноградова Ю.К. Черная книга флоры Средней
России (Чужеродные виды растений в экосистемах
Средней России) / Ю.К. Виноградова, С.Р. Майо-
ров, Л.В. Хорун. — М.: ГЕОС, 2009. — 494 с.
4. Діденко С.Я. Стан інтродукційних популяцій ви-
дів роду Galanthus L. (Amaryllidaceae) флори Кавка-
зу в умовах Києва. Ч. 1. Ендемічні види / С.Я. Ді-
денко // Інтродукція рослин. — 2013. — № 2. —
С. 18—23.
5. Діденко С.Я. Стан інтродукційних популяцій ви-
дів роду Galanthus L. (Amaryllidaceae) флори Кав-
казу в умовах Києва. Ч. 2. Широко ареальні види /
С.Я. Діденко // Інтродукція рослин. — 2014. —
№ 2. — С. 25—31.
6. Зернов А.С. Флора Северо-Западного Кавказа /
А.С. Зернов. — М.: Т-во науч. изд. КМК, 2006. —
664с.
7. Колаковский А.А. Флора Абхазии: в 4 т. / А.А. Ко-
лаковский. — Тбилиси: Мецниереба, 1986. — Т. 4. —
362 с.
8. Косенко И.С. Определитель высших растений Се-
ве ро-Западного Кавказа и Предкавказья / И.С. Ко-
сенко. — М.: Колос, 1970. — 614 с.
9. Крашенинников И.М. Флора СССР / И.М. Кра-
шенинников. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1937. —
Т. 7. — 332 с.
10. Харкевич С.С. Весняні декоративні рослини Кав-
казу на Україні / С.С. Харкевич. — К.: Вид-во АН
УССР, 1962. — 286 с.
21ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4
Оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах Національного ботанічного саду....
11. Харкевич С.С. Полезные растения природной флоры
Кавказа и их интродукция на Украине / С.С. Хар-
кевич. — К.: Наук. думка, 1966. — 304 с.
12. Черепанов С.К. Сосудистые растения России и
сопредельных государств / С.К. Черепанов. —
СПб.: Мир и семья, 1995. — 990 с.
REFERENCES
1. Bazylevskaja, N.A. (1964), Teoryja y metody yntroduk-
cyy rastenyj [Theory and methods of plant introduc-
tion]. Moskva, MHU, 132 p.
2. Vahruсheva, L.P., Ena, A.V. and Boldyrev, E. V. (2009),
Cyclamen coum v Krymu: ocenka morfolohycheskyh
kryteryev vydovoj prynadlezhnosty y vozrastnyh sosto-
janyj [Cyclamen coum in Crimea: evaluation of morpho-
logical criteria of the species and age of states]. Ekosys-
temy, yich optymyzacyja y okhrana, vol. 1, pp. 74—81.
3. Vynohradova, Ju.K., Majorov, S.R. and Khorun, L.V.
(2009), Chernaja knyha floru Srednej Rossyy (Chu zhe-
rodnje vydj rastenyj v ekosystemah Srednej Rossyy) [Black
Book of flora of Central Russia ( Alien species in the
ecosystems in Central Russia)]. Moskva, HEOS, 494 p.
4. Didenko, S.Ja.( 2013), Stan introdukcijnyh populjacij vy-
div rodu Galanthus L. (Amaryllidaceae) flory Kavkazu v
umovah Kyjeva. Chastyna 1. Endemichni vydy [Con-
dition of introduction of populations of species of the
genus Galanthus L. (Amaryllidaceae) flora of the Cauca-
sus in terms of Kyiv. Part 1. Endemic types]. Introduk-
cija roslyn [Plant introduction], N 2, pp. 18—23.
5. Didenko, S.Ja. (2014), Stan introdukcijnyh populja cij
vydiv rodu Galanthus L. (Amaryllidaceae) flory Kav ka-
zu v umovah Kyjeva. Chastyna 2. Shyroko-arealni vydy
[Condition of introduction of populations of species of
the genus Galanthus L. (Amaryllidaceae) flora of the
Caucasus in terms of Kyiv. Part 2. Wide area types]. Int-
rodukcija roslyn [Plant introduction], N 2, pp. 25—31.
6. Zernov, A.S. (2006), Flora Severo-Zapadnoho Kavka-
za [Flora of North-West Caucasus]. Moskva, T-vo
nauchn. yzdanyj KMK, 664 p.
7. Kolakovskyj, A.A. (1986), Flora Abxazyy [Flora Abk-
hazia]. Tbylysy, Mecnyereba, vol. 4, 362 p.
8. Kosenko, Y.S. (1970), Opredelytel vysshych rastenyj
Severo-Zapadnoho Kavkaza y Predkavkazja [The de-
terminant of higher plants of the Northwest Caucasus
and Ciscaucasia]. Moskva, Kolos, 614 p.
9. Krashenynnykov, Y.M. (1937), Flora SSSR [Flora
USSR]. Moskva, yzd-vo AN SSSR, vol.7, p. 121.
10. Kharkevych, S.S. (1962), Vesnjani dekoratyvni rosly-
ny Kavkazu na Ukrajini [Spring plants Caucasus to
Ukraine]. Kyiv, Vyd-vo AN URSR, 286 p.
11. Kharkevych, S.S. (1966), Poleznye rastenyja pryrodnoj
flory Kavkaza y yh introdukcyja na Ukrayne [Useful
plants of the natural flora of the Caucasus and their
introduction in Ukraine]. Kyiv, Nauk. dumka, 304 p.
12. Cherepanov, S.K. (1995), Sosudystуe rastenyya Rossyy
y sopredelnуkh hosudarstv [Vascular Plants of Russia
and Neighboring Countries]. SPb, Myr y semya, 990 p.
Рекомендував до друку П.Є. Булах
Надійшла до редакції 27.06.2016 р.
С.Я. Диденко
Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
ОЦЕНКА УСПЕШНОСТИ ИНТРОДУКЦИИ
ВИДОВ КАВКАЗСКИЙ ФЛОРЫ В УСЛОВИЯХ
НАЦИОНАЛЬНОГО БОТАНИЧЕСКОГО САДА
имени Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ
Начиная с 1949 г., когда был заложен ботанико-гео-
графический участок «Кавказ», видовой состав по-
полнялся благодаря экспедиционным исследованиям
С.С. Харкевича. С того времени прошло много лет. Не
все виды сохранились. Многие виды образовали ин-
тродукционные популяции. Поведение неко торых ви-
дов носит флуктуационный характер. Некоторые виды
по разным причинам остались малочисленными. По-
этому коллекция видов растений флоры Кавказа тре-
бует тщательного изучения и поиска нових путей под-
держки видов в условиях г. Киева. Подведены итоги
интродукции травянистых растений флоры Кавказа
на ботанико-географическом участке «Кавказ» и про-
ведена оценка ее успешности. Продолжена работа по
пополнению коллекции новыми видами.
Ключевые слова: Кавказ, интродукция, популяция.
S.Ja. Didenko
M.M. Gryshko National Botanical Garden, National
Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
EVALUATION OF INTRODUCTION OF
CAUCASIAN FLORA SPECIES IN CONDITIONS
OF M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL
GARDEN OF THE NАS OF UKRAINE
Since 1949, when it was laid botanical-geographical plot
“Caucasus”, species composition replenished through re-
search expedition S.S. Kharkevich. Since then many years
have passed. Not all of species have survived. Many spe-
cies form a population of introduction. The behavior of
some species has a fluctuating character. Some species,
for various reasons remained small. Therefore, collection
of plant species of Caucasus flora requires careful study
and find ways to support new species in terms of Kyiv. The
results of the introduction of herbaceous plants of the
flora of the Caucasus in botanical and geographical plot
"Caucasus" and evaluated its performance. Updated work
to replenish the collection with new species.
Key words: Caucasian, introduction, population.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-104 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:38:47Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/4d/121e8e52e594f8b7aa91c131c1dd084d.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1042019-11-11T08:14:00Z Evaluation of introduction of Caucasian flora species in conditions of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NАS of Ukraine Оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України Didenko, S.Ja. Since 1949, when it was laid botanical-geographical plot “Caucasus”, species composition replenished through research expedition S.S. Kharkevich. Since then many years have passed. Not all of species have survived. Many species form a population of introduction. The behavior of some species has a fluctuating character. Some species, for various reasons remained small. Therefore, collection of plant species of Caucasus flora requires careful study and find ways to support new species in terms of Kyiv. The results of the introduction of herbaceous plants of the flora of the Caucasus in botanical and geographical plot “Caucasus” and evaluated its performance. Updated work to replenish the collection with new species. Починаючи з 1949 р., коли було започатковано ботаніко-географічну ділянку “Кавказ”, видовий склад поповнювався завдяки експедиційним дослідженням С.С. Харкевича. З того часу минуло багато років. Не всі види збереглися. Багато видів утворили інтродукційні популяції. Поведінка деяких видів має флуктуаційний характер. Деякі види внаслідок різних причин залишилися нечисленними. Тому колекція видів рослин Кавказу потребує ретельного вивчення та пошуку нових шляхів підтримки видів в умовах м. Києва. Підбито підсумки інтродукції трав’янистих рослин флори Кавказу на ботаніко-географічній ділянці “Кавказ” та проведено оцінку її успішності. Поновлено роботу з поповнення колекції новими видами. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/104 10.5281/zenodo.2457171 Plant Introduction; Vol 72 (2016); 14-21 Інтродукція Рослин; Том 72 (2016); 14-21 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377702 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/104/96 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Didenko, S.Ja. Оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title | Оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_alt | Evaluation of introduction of Caucasian flora species in conditions of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NАS of Ukraine |
| title_full | Оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_fullStr | Оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_full_unstemmed | Оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_short | Оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_sort | оцінка успішності інтродукції видів кавказької флори в умовах національного ботанічного саду імені м.м. гришка нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/104 |
| work_keys_str_mv | AT didenkosja evaluationofintroductionofcaucasianfloraspeciesinconditionsofmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT didenkosja ocínkauspíšnostííntrodukcíívidívkavkazʹkoíflorivumovahnacíonalʹnogobotaníčnogosaduímenímmgriškananukraíni |