Методологічні аспекти вивчення та оптимізації дендроценозу Тростянецького парку

It was given the description of dendrocenosis of Trostyanets park by the way of conceptual model provided with quantitative examinations of dynamics of number and age structure under populations level within general scheme of systems approach to study of natural ecosystems. The methodological approa...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2004
Hauptverfasser:	Ilyenko, А.А., Medvedev, V.A.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1046
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144534239838208
author	Ilyenko, А.А. Medvedev, V.A.
author_facet	Ilyenko, А.А. Medvedev, V.A.
author_sort	Ilyenko, А.А.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-04T20:32:21Z
description	It was given the description of dendrocenosis of Trostyanets park by the way of conceptual model provided with quantitative examinations of dynamics of number and age structure under populations level within general scheme of systems approach to study of natural ecosystems. The methodological approaches of study of the park ecosystem and development of basic positions of the optimization program of Trostyanets park were determined.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3252689
first_indexed	2025-07-17T12:48:20Z
format	Article
fulltext	УДК 581.55:58.006 0.0. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ Державний дендрологічний парк "Тростянець" НАН України, Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський р-н., с. Тростянець МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ДЕНДРОЦЕНОЗУ ТРОСТЯНЕЦЬКОГО ПАРКУ Відповідно до загальної схеми системного вивчення природних екосистем дано опис дендроценозів Тростянець- кого парку у вигляді концептуальної моделі, створеної на основі кількісних досліджень динаміки чисельності і вікової структури на ценопопуляційному рівні. Визначено методологічні підходи до вивчення паркової екосис теми та розробки основних положень оптимізаційної програми Тростянецького парку. Стратегічною метою досліджень старовин них парків як об'єктів, що функціонують під контролем людини, є розробка проек тів, реалізація яких здатна забезпечити довговічність, максимальне збереження ге нофонду і первісних декоративно-художніх достоїнств парку. Для розв’язання цих проблем необхідний системний підхід, суть якого, на відміну від фрагментарного, поля гає в цілісному сприйнятті досліджуваного об'єкта, що, як зазначає С.С. Ш варц [9], дає змогу вивчати конкретний ценоз у всій ба гатогранності його внутрішньої динамічної організації і зовнішніх зв'язків. У цій статті ми систематизували ті ме тодологічні прийоми і підходи, що викорис товувалися нами під час вивчення дендро ценозів Тростянецького парку з метою ство рення оптимізаційної програми, що містить три основні складові: забезпечення дов говічності, збереження генофонду і компо зиційної цілісності паркового пейзажного ансамблю. Виходячи з того, що парковому біогео ценозу притаманна така сама основна властивість, що і природному, - специфіч на взаємодія його компонентів [7], — доцільно визначити можливість викорис тання для його досліджень загальноприй нятої схеми системного підходу до вив © О.О. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ, 2004 чення природних екосистем. Відповідно до цієї схеми [8] процес системного дослід ження розподіляють на низку послідов них етапів: визначення завдання, концеп- туалізація, специфікація, спостереження, ідентифікація, експерименти, реалізація моделі, перевірка моделі, аналіз моделі, оптимізація, остаточний синтез. Як бачи мо, більшість етапів у цій схемі пов'язані з математичним моделю ванням системи- оригіналу. Це зумовлено тим, що величезні масштаби і складність природних екосис тем роблять практично неможливим кіль кісне вивчення структури і процесів, що відбуваються в них, у рамках усієї систе ми. Відносно скромні масштаби ш тучних екосистем, зокрема паркових біогеоцено- зів, дають можливість здійснювати безпо середній кількісний аналіз їхніх парам ет рів, при цьому відпадає потреба у складно му процесі моделювання, що, в свою чергу, істотно спрощує схему системного підходу до їх вивчення. Отже, при дослідженні пар кового біогеоценозу можна обмежитися такими етапами схеми: постановка завдань, концептуалізація, спостереження, експери менти, оптимізація, остаточний синтез. Оскільки спостереження, експерименти та остаточний синтез є невід’ємними компонен тами будь-яких досліджень, розглянемо де тальніше постановку завдань, концептуа- лізацію та оптимізацію. 92 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 2 Методологічні аспекти вивчення пм оппиімізацїї дендроценозу Тростянецъкого гшрку Мета і постановка завдань дослідження паркової екосистеми. Цей етап є дуже важливим, оскільки він дає змогу обмежи ти і конкретизувати кількість можливих напрямів і аспектів досліджень та відібрати з них найнеобхідніші і достатні для досяг нення поставленої мети, яка для дендро логічних парків полягає в забезпеченні їхньої довговічності, максимальному збере женні паркового генофонду та декоратив но-художніх достоїнств парку. Здійснити це можливо тільки в тому випадку, якщо ми навчимося об'єктивно оцінювати стан паркових дендроценозів, визначати тенден ції їхнього розвитку і правильно прогнозу вати можливий напрям змін на ценопопу- ляційному рівні. Тому першочерговими завданнями системних досліджень є вив чення стану, розвитку і життєвості парко вого дендроценозу, визначення його місця в загальній схемі паркової екосистеми, вив чення складу, структури та функціонуван ня, тобто побудова його концептуальної моделі. Концептуалізація. Основна відмітна риса паркової екосистеми, що зумовлює багато інших її властивостей (табл. 1), полягає в тому, що вона запрограмована діяти не в ре жимі органічних функцій, до яких еволю ційно найбільш пристосовані природні рос линні угруповання, а в режимі специфічних (естетичних, санітарних, рекреаційних) функ цій. Це означає, що такі природні (органічні) функції, як саморегуляція і самовідтворення здійснюються повністю або частково під впли вом антропогенних факторів. Так, якщо дов говічність і збереження генофонду в природ них рослинних угрупованнях досягається формуванням ценопопуляцій, здатних до са мовідтворення, то у паркових дендроценозах це неминуче призводить до порушення об'ємно-просторової організації паркових композицій. В.В. Плотніков [5] так визначає цю особливість: "Характерной особенностью садов и парков является их причудливый ви довой состав, в котором в самых разнообраз ных сочетаниях, но регулярно повторяются растения, совершенно чуждые друг другу и природе данной местности. Немалый эстети ческий эфф ект достигается ценой "грубого насилия" над физиологической природой растений многих видов". Таблиця 1. Основні відмітні ознаки природних лісових і паркових екосистем Природна лісова екосистема 1. Генезис здійснюється без участі людини. 2. Саморегулювання системи. 3. Розмитість просторових меж. 4. Невизначеність часових меж. 5. Наявність великомасштабних сукцесій. 6. Ценопопуляції формуються шляхом природно го добору. 7. Життєдіяльність системи здійснюється в р е жимі природних функцій. 8.J У загальному балансі виходу системи перева жає економічний аспект. 9. Є природним ареалом поширення автохтонних деревних рослин. 10. У функціонально-ієрархічному плані керую чим блоком системи є підсистема "дендроценоз". Паркова екосистема 1. Антропогенна екосистема. 2. Регулювання системи здійснюється людиною. 3. Чіткі просторові межі. 4. Наявність чіткої нижньої (момент перших по садок) часової межі. 5. Припустимі мікросукцесії. 6. Ценопопуляції формуються шляхом штучного добору. 7. Життєдіяльність системи здійснюється в ре жимі специфічних функцій. 8. У загальному балансі виходу системи перева ж ає естетичний аспект. 9. Є місцем зростання аборигенних та інтродуко- ваних деревних рослин. 10. У функціонально-ієрархічному плані керую чим суперблоком є "паркознавець". ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 2 93 0.0. Ільєнко, В.А. Медведев Аналогічно лісовій екосистемі в плані структурно-функціональної організації пар кова екосистема є комплексом взаємоза лежних підсистем, які можна розташувати в такий ієрархічний ряд: особина — ценопо- пуляція - дендроценоз — фітоценоз - біоце ноз — біогеоценоз. Як і в лісових екосисте мах (природних та антропогенних), підсис тема "дендроценоз" паркового біогеоцено- тичного комплексу функціонально займає особливе положення, істотно впливаючи як на параметри окремих елементів, так і на структурно-функціональну організацію всь ого паркового біогеоценозу, і постійно вико нує свою природну функцію керуючого блоку системи. Саме ця обставина і робить завдання дослідження паркових дендроце- нозів актуальним. Підсистема "дендроце ноз" є компонентом іншої, вищої підсистеми "фітоценоз" і складається з низки ценопо- пуляцій деревних видів, що, в свою чергу, є сукупністю особин відповідних видів. Таблиця 2. Видовий склад і вікова структура паркового дендроценозу (за даними інвентаризації 1995—1997 pp.) Видовий склад Вікова структура кіль кість видів кількість особин кожного кількість особин моло дих середньо- вікових старих усього 68 1 13 19 36 68 32 2 15 18 31 64 20 3 26 17 17 60 17 4 29 24 15 68 7 5 14 19 2 35 6 6 18 13 5 36 7 7 17 19 13 49 3 8 12 8 4 24 1 9 6 3 - 9 5 10 16 18 16 50 55 11-100 897 604 254 1755 14 101-300 1086 786 411 2283 11 301-1000 3683 2362 863 6908 7 >1000 16787 15308 3425 35520 Усього 253 22619 19218 5092 46929 94 Тростянецький варіант дендроценозу є, мабуть, одним з найрозвинутіших щодо ви дового багатства і густоти насаджень серед дендропарків України аналогічного стилю. Цьому значною мірою сприяла та обстави на, що впродовж кількох десятиліть (1940-1983) дендропарк "Тростянець" роз вивався в режимі, наближеному до за повідного, а в період з 1941 по 1945 рік у дендропарку не проводилися не тільки ро боти з ландшафтного формування, а й руб ки догляду та санітарні рубки. Можливо, саме заповідний режим значною мірою сприяв становленню сьогоднішньої струк тури паркового дендроценозу, формуванню нормальних ценопопуляцій деревних видів і визначенню їхніх взаємозв’язків. Важливу роль у цьому відіграло і стереотипне сприй няття унікальності композиційної побудови Тростянецького парку як "природного", "стихійно лісового" творіння. Г.А. Степунін [2] так описує це сприйняття: "Дикие за росли, преимущественно из малоценных пород, заслоняют часто видимость в глу бину, и их хочется расчистить, чтобы вос становить намеченную строителями перс пективу или открыть для солнца угнетае мые ценные экзотические растения; но это буйство молодняка, занимающего неполо женное ему место, усиливает впечатление стихийности, которое создают пышно р а з вернувш иеся старые насаж дения лесных пород". Цей стереотип виявився настільки усталеним, що і нині у розвитку парково го дендроценозу значне місце посідає еле мент стихійності: молодняк, що займав "нена лежне йому місце" ще наприкінці 50-х—на початку 60-х років, тепер у деяких місцях перетворився на загущені лісові ділянки з переваж анням клена гостролистого, а буйство нових поколінь молодняка, як і ко лись, підсилює враж ення стихійності. З погляду системного підходу це означає, що в керуванні парковою екосистемою про довжує брата участь керуючий блок "ден дроценоз", а на рівні дендроценозу - цено- популяція—едифікатор "клен гостролистий". ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 2 Методологічні аспекти вивчення та оппшмізацїї дендроценозу Тростянецькою парку Сьогодні важко визначити, в який саме період розвитку парку відбулася стильова трансформація значної частини суто пар кового ландш афту в лісопарковий, однак сам ф акт її здійснення значною мірою зумовлює методологічні підходи до досліджень і зміст програми оптимізації. До опису складу паркового дендроцено зу доцільно вклю чати якісну (видова роз маїтість) і кількісну характеристики цено- популяцій деревних видів. Дані щодо нинішнього складу дендроценозів Тростя- нецького парку наведено в табл. 2. Чисель ність особин виду коливається в дуж е ш и рокому інтервалі: від однієї особини до кількох тисяч. Більш е половини видового складу деревних рослин парку (166 з 253) представлено нечисленними видами (10 і менше особин), а 76% усього деревостою припадає на сім домінуючих видів: Acer platanoides L., P inus sylvestris L., Ulmus scabra Mill., Picea abies (L.) H. Karst., Tilia cordata Mill., Betula pendula Roth, Thuja occidentalis L. Виходячи з наведеної в табл. 2 інформації, можна припустити, що за від сутності штучного відтворення в най ближчі роки видовий склад може зменш и тися на кілька десятків видів, представле них єдиним екземпляром і таких, що досяг- ли граничного в умовах дендропарку віку (Acer pseudoplatanus L. 'Leopoldii', A. plata noides L. 'Crispum', A. platanoides L. 'Reiten- bachii', A. platanoides L. 'Palmatifidum', A. ne- gundo L. A ureo-m arginatum ', Aesculus hip- pocastanum L. 'Baumanni', A. hippocastanum L. 'Pyramidalis', A. hippocastanum L. 'Um bra- culifera', Alnus glutinosa (L.) Gaertn. 'Incisa', Abies fraseri (Pursh) Poir., Tilia europaea L. 'Laciniata', T. americana L. 'Macrophylla', Picea abies (L.) Karst. 'Remontii', P. jezoensis (Sieb. et Zucc.) Carr., P. engelmannii Engelm., Populus canescens (Ait.) Smith, Fraxinus pennsylvanica M arsh, var. aucubaefolia, Quercus robur L. 'Heterophylla', Q. imbricaria Michx., Q. robur L. 'Pectinata', Salix elegan- tissima K. Koch, Malus baccata (L.) Borkh.). Це зумовлює необхідність уживати невід- 1SSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 2 Г\ ҐЛ >— Ь— С1) А Б Принципова схема складу (А) і структури (Б) пар кового дендроценозу: 1 - дендроценоз; 2 - елементи дендроценозу; З — зв'язок між елементами кладних заходів для їхнього поновлення. З другого боку, види, що домінують, «насити ли» парковий дендроценоз до такого ступе ня, що штучне поновлення нечисленних видів у цих умовах виявляється практично нездійсненним, якщо не вдатися до істотно го скорочення чисельності домінантів. Таким чином, прагнення зберегти парковий гено фонд, а отже, і забезпечити довговічність парку, неминуче веде до необхідності вноси ти певні корективи у сформовані за участю домінантів композиції. Залежно від специфіки об'єкта дослід жень, трактування поняття "структура це нозу", на відміну від "складу", неоднознач не. В.В. Мазінг [3] виділяє, принаймні, три значення цього терміна: 1) структура як синонім складу; 2) структура як синонім будови; 3) структура як сукупність зв 'я з ків. Принципові розбіжності у трактуванні понять «складу» і «структури» наведено на рисунку. Ми розуміємо під поняттям «структура паркового дендроценозу»: 1) просторове роз ташування елементів (морфологічна структу ра); 2) віковий склад (вікова структура); 3) су купність взаємозв’язків між елементами (функціональна структура). Паркові насадження не є суцільним лісо вим масивом, вони перериваються мальов ничими галявинами і газонами різних розмірів та конфігурацій. У масштабі пар ку дендроценоз розчленований мережею доріжок на 59 просторових частин (діля нок), що спрощує його дослідження. 95 0.0. Ільєнко, В.А. Медведев Вивчення взаємозв’язків між елемента ми паркового дендроценозу дає змогу орієн туватися в характері і спрямованості про цесів, що відбуваються в парку, допомагає прогнозувати його розвиток і здійснювати керування ним. Так, нами виявлено тісний і достовірний позитивний кореляційний зв 'я зок між чисельністю ценопопуляцій Acer platanoides і Pinus sylvestris [4]. Очевидно, особливості габітусу сосни звичайної спри яють поширенню вітром плодів-крилаток клена гостролистого, внаслідок чого густота деревостою клена вища на тих ділянках парку, де розташовані моновидові насад ження сосни. Як приклад можна навести на садження захисної смуги навколо парку, що складалися переважно із сосни звичайної, проте нині в них відмічається масове поширення клена гостролистого. Цей зв'язок навряд чи можна назвати взаємним, він, швидше, однобічний, що не зачіпає "інтере си" сосни і тому аналогічний коменсалізму [8], де клен є "коменсалом". З цього прик ладу видно, як важливо при конструюванні паркових культур дендроценозів враховува ти можливі наслідки взаємодій елементів підсистеми "дендроценоз", аби запобігти не гативним явищам у процесі його розвитку. Вікова структура паркового дендроценозу (табл. 2) свідчить про те, що у кількісному відношенні деревні насадження парку м а ють сприятливе для свого розвитку Таблиця 3. Динаміка видової розмаїтості Тростянецького парку Роки Кількість видів і форм усього листяних хвойних 1886 609 433 176 1927 202 144 58 1935 197 - - 1948 397 312 79 1960 395 321 74 1970 369 287 82 1980 422 323 99 1995 404 312 92 96 співвідношення різних вікових груп, бо май же половина чисельності припадає на частку молодих (не враховуючи особини прегенера- тивного періоду онтогенезу) і лише 11% — на частку старих рослин. Під функціонуванням паркового дендроценозу ми розуміємо часові зміни видової розмаїтості, чисельності і віко вої структури його компонентів (ценопопу ляцій). Для характеристики функціонування дендроценозу Тростянецького парку наводи мо динаміку видової розмаїтості і чисель ності домінуючих видів (табл. 3). У розвитку паркового дендроценозу щодо динаміки його видової розмаїтості (табл. 3), можна виділити два етапи: дореволюційно- довоєнний (1886-1935 pp.), що характери зується різким зменшенням кількості видів деревних рослин, і повоєнний (1948-1995 pp.), під час якого спостерігається тенденція зро стання кількості деревних видів у парку та відносної його стабілізації. Оптимізація. Головними передумовами необхідності оптимізації насаджень дендро парку "Тростянець" можна вважати такі. 1. Ландшафтно-парковий комплекс "Тро стянець" є унікальним об'єктом ландш аф т ної архітектури і садово-паркового мисте цтва середини XIX століття. Вагомий нау ковий і практичний інтерес становить його колекція видів дерев та кущів, наявність значної кількості екзотів та рідкісних садо- во-декоративних форм, оригінальні просто рові та композиційні рішення. 2. Упродовж 170-річного існування пар ку відбулися певні зміни в структурно- функціональній організації дендроценозу. На підставі проведених досліджень можна вважати, що він досяг кульмінаційної стадії розвитку, після чого поступово і неминуче переходитиме у регресивну стадію. Свід ченням цього є відмічений нами за останні кілька десятків років спад чисельності не тільки регресивних, а й домінуючих сьо годні ценопопуляцій. 3. Елімінації інтродукованих видів знач ною мірою сприяють біотичні фактори. Зок рема, у розвитку паркового дендроценозу ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 2 Методологічні аспекти вивчення та оптимізацїі дендроценозу Тростянецького парку відмічається чітка тенденція інтенсивного проникнення в деревостани експансивних місцевих видів (Acer platanoides, Ulmus scabra, Sambucus nigra L.), з якими не здатні конкурувати екзотичні прибульці. 4. Зміни, що відбуваються в структур- но-функціональній організації паркового дендроценозу (у видовому складі, таксо номічній і віковій структурі, просторовому розподілі видів), а також експансія абори генних видів спричиняють композиційні розілади окремих пейзажних груп і прос- торово-планувальні порушення паркового ландш аф ту в цілому. 5. Періодичне проведення "косметичних" заходів щодо ландшафтного формування вирішує лише тактичні завдання підтримки естетичних характеристик паркових компо зицій і не зовсім придатне для вирішення стратегічних завдань, - збереження рослин ного генофонду і забезпечення довговічності ландшафтно-паркового комплексу. Отже, можна передбачити можливість нескінченно довгого підтримування ж иттє здатності паркової екосистеми за умови ви лучення природних та антропогенних нега тивних факторів і те, що кожне покоління людей, безпосередньо причетних до уп равління цим парковим біогеоценозом, керу ватиметься чіткою оптимізаційною програ мою, спрямованою на досягнення як тактич них, так і стратегічних цілей. Відмітною рисою оптимізаційних завдань є їхня багатоплановість, зумовлена необхід ністю одночасного досягнення кількох цілей і компромісний характер їхнього вирішення через наявність великої кількості складових (багатофакторність) [8]. Якщо постановка цілей досягнення довговічності і збереження генофонду принципово не суперечать одна одній, то необхідність підтримки естетично го ефекту, що досягається шляхом прове дення ландшафтних рубок, змушує шукати компромісні рішення. Відповідно і методо логічні підходи для досягнення цих цілей різні. Так, підтримка естетичного ефекту композицій досягається шляхом система тичних і вчасно проведених робіт з догляду і формування насаджень. Зрозуміло, що здійсненню цих робіт передує ретельне обс теження стану насаджень, аналіз резуль татів обстеження і кваліфіковане прийняття рішення. Це типова схема фрагментарного підходу до оцінки стану досліджуваного об'єкта, коли використовуються якісні (візу альні) методи. Таким шляхом можна дос ліджувати стан кожного дерева в парку, проте не мати уявлення щодо спрямованості процесів розвитку парку в цілому. Водночас це необхідний етап на стадії вивчення скла ду і стану елементів паркової екосистеми, що дає змогу зробити певні висновки щодо ландшафтного формування, проте зовсім не достатній для створення повної оптимізацій- ної програми. Результати вивчення основних аспектів життєдіяльності паркового дендроценозу використовують для розробки оптимізаційної програми, спрямованої на збереження гено фонду, декоративно-художньої виразності і довговічності парку. Головним завданням оптимізації ландшафтно-паркового комплек су "Тростянець" є вирішення питання щодо характеру керування парковою екосистемою. Як показав проведений нами аналіз [4], керу вання розвитком паркового біогеоценозу нині здійснюється двома керуючими блоками: "паркознавець" і "деревостій". Унікальність пейзажних композицій Тростянецького пар ку полягає в присутності елемента "стихій ності", що забезпечується саме участю ке руючого блоку "деревостій". Проте управ лінський пріоритет останнього призвів до того, що елемент "стихійності" домінує у парку. Тому дуж е важливо встановити оптимальне співвідношення участі цих двох блоків у керуванні розвитком паркового комплексу. Очевидно, компромісне рішення полягає в тому, що керуючий блок "дере востій" з лідера має перетворитися на керовано-керуючий, як це має місце в ан тропогенних лісових екосистемах [1], а "пар кознавець" — посісти місце керуючого супер- блоку. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, N° 2 97 0.0. Ільєнко, В. А. Медведев У зв'язку з тим, що неможливо впровад жувати оптимізаційні заходи одночасно в масштабі всього паркового дендроценозу, необхідно визначити оптимальну частину території парку, аби, вирішуючи поточні композиційно-просторові завдання і водно час відновлюючи чисельність видів, що елімінують, не порушити пейзажні компо зиції парку в цілому. Такою оптимальною частиною території, на якій можна комп лексно вирішувати оптимізаційні завдання протягом одного року, є, на нашу думку, територія однієї з 59 ділянок, які є завер шеними в композиційному відношенні струк турно-територіальними одиницями парку. Таким чином, період часу, впродовж якого відбудеться повне відновлення всіх д іля нок парку, становитиме 50-60 років, після чого почнеться новий виток оптимізації. З огляду на природну динамічність парко вих екосистем, ротаційний принцип побу дови оптимізаційної програми робить її реалізацію перманентною, що має забез печити довговічність парку. Щодо флористичного аспекту оптимізації паркового дендроценозу, безпосередньо по в'язаного з проблемою збереження генофон ду, то, ґрунтуючись на отриманих раніше результатах парцелярного аналізу [4], що свідчать про схожість тенденцій розвитку ценопопуляцій на всіх ділянках парку (елі мінують нечисленні і збільшують свою чи сельність домінуючі ценопопуляції), доцільно розробити для них загальну схему опти мізаційної технології. Таким чином, необхід но відновлювати на кожній ділянці нечис ленні види (насамперед, представлені єди ним екземпляром) і регулювати чисельність видів, що самовідновлюються, шляхом вида лення їхнього підросту та зайвих дорослих екземплярів. Найскладнішим щодо реалізації є ланд ш аф тно-архітектурний аспект оптимі заційної програми, який передбачає проек тування кожної ділянки парку за умов максимального збереження існуючих пей заж них композицій і, за необхідності, їх ко ригування. Оскільки композиційні завдання в Тростянецькому парку вирішуються го ловним чином за участю рослинного компо нента, то обидва аспекти - флористичний і формування ландш афту - представляють в технологічному плані органічну єдність. Таким чином, опрацювання оптимізацій ної програми у плані вирішення стратегічних завдань передбачається здійснювати за та кою принциповою схемою. 1. З огляду на те, що вихідне просторо- во-планувальне рішення повністю зберегло ся лише у центрі парку та його частині, що прилягає до екскурсійного маршруту, слід розпочинати планування оптимізаційних за ходів з периферійних районів парку, де ця потреба є нагальною. 2. Використовуючи результати системних досліджень паркового дендроценозу, визна чається ділянка, що потребує першочергово го оптимізаційного втручання. Критеріями цього визначення слід вважати загальну гус тоту насаджень ділянки, густоту деревостою клена гостролистого та інших самосійних порід, віковий стан насаджень, зокрема ви дів, представлених єдиним екземпляром. 3. Проводиться повна - ландшафтна і бо танічна - інвентаризація виділеної для опти мізації ділянки, за результатами якої скла дається детальний опис і схема (план і орто гональні розгорнення) існуючої нині компо зиційної ситуації як окремих пейзажів, так і всієї ділянки з дублюванням фотознімками. 4. Складається оптимізаційний проект, зміст якого має цілком відповідати опти- мізаційним завданням: а) вилучення зайвих самосійних видів; б) відновлення видів, що випали, чи, за необхідності, заміна їх інши ми з аналогічними декоративними власти востями, однак більш тіньовитривалими; в) омолодження існуючих насаджень. 1. Логгинов В.Б. Интродукционная оптимиза ция лесных культурценозов. — К.: Наук, думка, 1988. - 164 с. 2. Лыпа А.Л., Степунин Г.А. Дендропарк "Трос- тянец". - К.: Госсельхозиздат УССР, 1951. - 70 с. 3. Мазинг В.В. Что такое структура биогеоце ноза / / Проблемы биогеоценологии. - М.: Наука, 1973. - С. 148-157. 4. Медведев В.А., Ильенко А.А. Парцеллярный ана лиз структурно-функциональной организации ланд- 98 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2004, № 2 Методологічні аспекти вивчення пш оппшмгзацїї дендроценозу Тростянецького парку шафтов лесного типа дендропарка "Тростянец" / / Інтродукція рослин. - 2001. - № 3-4. - С. 139-146. 5. Плотников В.В. Эволюция структуры рас тительных сообществ. - М.: Наука, 1979. - 276 с. 6. Смирнова О.В., Зауголънова Л.Б., Ермако ва И.М. и др. Ценопопуляция растений (основные понятия и структура). - М.: Наука, 19 76 . - 217 с. 7. Сукачев В.Н. Основные понятия лесной биоге- оценологии / / Основы лесной биогеоценологии. - М.: Наука, 1964. - С. 33. 8. Федоров В.Д., Гильманов Т.Г. Экология. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 464 с. 9. Шварц С.С. Популяционная структура биогео ценоза. - М.: АН СССР, 1971. - № 4. - С. 485-493. Рекомендував до друку М.А. Кохно А.А. Ильенко, В.А. Медведев Государственный дендрологический парк "Тростянец" НАН Украины, Украина, с. Тростянец МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИЗУЧЕНИЯ И ОПТИМИЗАЦИИ ДЕНДРОЦЕНОЗА ТРОСТЯНЕЦКОГО ПАРКА В соответствии с общей схемой системного изуче ния естественных экосистем дано описание денд роценозов Тростянецкого парка в виде концепту альной модели, созданной на основе количествен ных исследований динамики численности и возра стной структуры на ценопопуляционном уровне. Определены методологические подходы к изуче нию парковой экосистемы и разработки основных положений оптимизационной программы Тростя нецкого парка. А.А. Ilyenko, V.A. M edvedev State Dendrological Park Trostyanets’ of National Academ y of Sciences of Ukraine, Ukraine, Trostyanets METHODOLOGICAL ASPECTS OF STUDY AND OPTIMIZATION OF DENDROCENOSIS OF THE DENDROLOGICAL PARK TROSTYANETS It was given the description of dendrocenosis of Trostyanets park by the way of conceptual model provided with quantitative examinations of dynamics of number and age structure under populations level within general scheme of systems approach to study of natural ecosystems. The methodological approaches of study of the park ecosystem and development of basic positions of the optimization program of Trostyanets park were determined. /S5.V ' : : ~ . иг.родухція рослин, 2004, N° 2 99
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1046
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:48:20Z
publishDate	2004
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/96/cface35399b78c1f9dee3b4a67752d96.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10462020-01-04T20:32:21Z Methodological aspects of study and optimization of dendrocenosis of the dendrological park Trostyanets Методологічні аспекти вивчення та оптимізації дендроценозу Тростянецького парку Ilyenko, А.А. Medvedev, V.A. It was given the description of dendrocenosis of Trostyanets park by the way of conceptual model provided with quantitative examinations of dynamics of number and age structure under populations level within general scheme of systems approach to study of natural ecosystems. The methodological approaches of study of the park ecosystem and development of basic positions of the optimization program of Trostyanets park were determined. Відповідно до загальної схеми системного вивчення природних екосистем дано опис дендроценозів Тростянецького парку у вигляді концептуальної моделі, створеної на основі кількісних досліджень динаміки чисельності і вікової структури на ценопопуляційному рівні. Визначено методологічні підходи до вивчення паркової екосистеми та розробки основних положень оптимізаційної програми Тростянецького парку. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2004-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1046 10.5281/zenodo.3252689 Plant Introduction; Vol 22 (2004); 92-99 Інтродукція Рослин; Том 22 (2004); 92-99 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377851 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1046/1004 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Ilyenko, А.А. Medvedev, V.A. Методологічні аспекти вивчення та оптимізації дендроценозу Тростянецького парку
title	Методологічні аспекти вивчення та оптимізації дендроценозу Тростянецького парку
title_alt	Methodological aspects of study and optimization of dendrocenosis of the dendrological park Trostyanets
title_full	Методологічні аспекти вивчення та оптимізації дендроценозу Тростянецького парку
title_fullStr	Методологічні аспекти вивчення та оптимізації дендроценозу Тростянецького парку
title_full_unstemmed	Методологічні аспекти вивчення та оптимізації дендроценозу Тростянецького парку
title_short	Методологічні аспекти вивчення та оптимізації дендроценозу Тростянецького парку
title_sort	методологічні аспекти вивчення та оптимізації дендроценозу тростянецького парку
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1046
work_keys_str_mv	AT ilyenkoaa methodologicalaspectsofstudyandoptimizationofdendrocenosisofthedendrologicalparktrostyanets AT medvedevva methodologicalaspectsofstudyandoptimizationofdendrocenosisofthedendrologicalparktrostyanets AT ilyenkoaa metodologíčníaspektivivčennâtaoptimízacíídendrocenozutrostânecʹkogoparku AT medvedevva metodologíčníaspektivivčennâtaoptimízacíídendrocenozutrostânecʹkogoparku

Методологічні аспекти вивчення та оптимізації дендроценозу Тростянецького парку

Institution

Ähnliche Einträge