Buchumschlag

Вклад академіка М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин в Україні

Activity of academician M.Ph. Kashchenko in area of introduction and acclimatization of plants during the different periods of his life is discribed. The period of becoming of acclimatization and selection fruit, medicinal and ornamental plants in the north of Ukraine is considered.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2003
1. Verfasser: Klimenko, S.V.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1065
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860144558067679232
author Klimenko, S.V.
author_facet Klimenko, S.V.
author_sort Klimenko, S.V.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-05T13:07:37Z
description Activity of academician M.Ph. Kashchenko in area of introduction and acclimatization of plants during the different periods of his life is discribed. The period of becoming of acclimatization and selection fruit, medicinal and ornamental plants in the north of Ukraine is considered.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3253083
first_indexed 2025-07-17T12:48:30Z
format Article
fulltext ДО 85-річчя НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ УДК 001 (092):631525(477)631.527.(477) С.В. КЛИМЕНКО Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ВКЛАД АКАДЕМІКА М.Ф. КАЩЕНКА У РОЗВИТОК ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ІНТРОДУКЦІЇ РОСЛИН В УКРАЇНІ Висвітлено діяльність академіка М.Ф. Кащенка в галузі інтродукції., акліматизації та селекції рослин у різні періоди його життя. Розглянуто етап становлення акліматизації та селекції плодових, лікарських і декоративних рослин на півночі України. Микола Феофанович Кащенко — зоо­ лог, ембріолог, акліматизатор, селекціо­ нер, дійсний член Академії наук України з 1918 р. Разом з видатним и вченим и В.І. Вернадським і А.Ю. Кримським брав активну участь у становленні українсь­ кої академічної науки. Він був перш им головою фізико-математичного відділен­ ня УАН [7]. Народився М.Ф. Кащенко 7 травня 1855 року на хут. Веселий Олександрів- ського повіту Катеринославської губер­ нії. У 1880 р. закінчив медичний факуль­ тет Харківського університету і впродовж дев'яти років працював у цьому закладі. З 1888 р. — професор, а у 1894— 1895 р. — ректор Томського університету. У 1912 р. він обіймає посаду професора зоології Київського політехнічного інституту [20]. © С.В. КЛИМЕНКО, 2003 М.Ф. Кащенко Основні наукові роботи вченого при­ свячені ембріології хребетних тварин, гістології, мікроскопічній техніці, теріо­ логії, герпетології, акліматизації і селек­ ції рослин. За заслуги в галузі зоології, ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 З С.В. Клименко анатомії і археології його обирають чле­ ном ради товариств: М іжнародного ана­ томічного, природодослідників при П е­ тербурзькому, Харківському, Томському і Київському університетах [2]. О рганіза­ тор і директор (1919— 1926) Зоологічного музею АН УРСР, засновник (1913) і впродовж двадцяти років директор Аклі­ матизаційного саду у Києві. Акліматизаційний сад був створений М.Ф. Кащенком на території Київського політехнічного інституту, де він обіймав посаду проф есора сільськогосподарсько­ го відділення [7]. Основне завдання саду — інтродукція та акліматизація півден­ них плодових, лікарських, технічних, де­ коративних рослин для впровадження їх у народне господарство. На той час це був унікальний заклад такого напряму. Акліматизація як окрема наука ще тільки почала формуватися. Спеціальних уста­ нов з метою акліматизації рослин у країні ще не існувало. Сучасник І.В. Мічуріна (1855—1935), добре знайомий з його роботами, М.Ф. Ка­ щ енко стояв біля витоків промислового садівництва в Сибіру [23], а також про­ водив роботи з інтродукції, акліматиза­ ції і селекції різних видів рослин, особ­ ливо південних і нових плодових культур, на півночі України. М икола Ф еоф ано­ вич був автором численних праць з інтродукції, акліматизації та селекції плодових, лікарських, технічних, деко­ ративних рослин. Саме він обґрунтував наукові засади акліматизації південних плодових рослин на півночі України. На жаль, сьогодні ім'я М.Ф. Кащенка, на відміну від І.В. М ічуріна — відомого російського дослідника-плодовода, м а­ ловідоме. Проте заслуги М иколи Ф ео­ ф ановича перед вітчизняною наукою не менш вагомі. І.В. М ічурін і М.Ф. Кащ енко працю ­ вали в галузі акліматизації і селекції в одні і ті самі роки, використовую чи для акліматизації часто одні і ті самі методи, зокрема метод ступінчастої аклімати­ зації, який виправдав себе, давши м ож ­ ливість розш ирити культурний ареал 4 М.Ф. Кащенко зі співробітниками в Акліматизаційне’г, : і_ : /SSX ~ ‘ - * r 1MLH. 2003, № 4 Вклад М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- багатьох видів рослин на 500 — 700 км далі на північ. Так склалося, що І.В. Мі- чуріна підтримала свого часу радянська влада, надавш и можливість працю вати в галузі акліматизації і селекції нових сортів плодових рослин. М иколі Ф еоф а­ новичу було складніше, але незваж аю чи на це, успіхи його в садівництві і рослин­ ництві надзвичайно важливі для у к ­ раїнської науки. Адже саме М.Ф. Ка- щ енку ми зобов 'язан і тим, що на півночі України вирощ ую ться сорти персика, які не поступаю ться зи ­ мостійкістю аборигенним видам рос­ лин. Здійснилася мрія вченого, про яку він писав: "Я хочу опролетаризувати персик, скинути з нього іноземну ари с­ тократичність. Мрію, щоб біля кож ної селянської хати поряд з виш нею і яблу­ нею безбоязно ріс персик" [8]. Такий сорт був виведений, так само, як і зи ­ мостійка яблуня в Томську, шляхом послідовного висівання насіння та від­ бору сіянців. Його звали чарівником... Щ оправда, титул цей йому не подобався. Адже до­ сягти великих успіхів він зміг тільки н а­ полегливою працею і великою вірою у свою справу. Якби був чарівником, хіба йшов би так довго і важ ко до своєї м е­ ти? Лікар за освітою, проф есор зоології за спеціальністю, М.Ф. Кащ енко з 80 років свого ж иття 40 віддав "перетво­ ренню ж ивої природи, справі збагачен­ ня Сибіру і України новими рослина­ ми". Сибір вразив М.Ф. Кащенка своїми масштабами, величезними природними можливостями, контрастами багатства і злиднів. Він і гадки не мав, що цей незай­ маний край упродовж 24 років буде для нього полем різнобічної наукової діяль­ ності. Кащенка приваблювала, здавалося б, фантастична ідея: створити плодівницт­ во там, де його не було і де зовнішні умо­ ви для цього зовсім несприятливі. М ико­ ла Ф еофанович підійшов до реалізації цієї ідеї як вчений, що не лише поставив пе­ ред собою мету, а й чітко уявляв шляхи її реалізації. Він невтомно і вдумливо експе­ риментує, вивчає дикі плодові породи, оцінює їх потенціальні можливості, впро­ ваджує європейські сорти, знайомиться з роботами місцевих садоводів-аматорів. Свою присадибну ділянку він перетво­ рю є на ж иву лабораторію , де крім найстійкіших європейських сортів виро­ щує сибірську та китайську груші, дикий абрикос, степову виш ню , сибірські ягідні культури [23]. У цей ж е час М.Ф. Кащ енко лис­ тується з І.В. Мічуріним, одерж ує від нього саджанці, живці, насіння, прагне об ’єднати зусилля ам аторів-п іонерів сибірського плодівництва, поставити їхні досліди на наукову основу. М икола Ф еофанович, як організатор і популяризатор сибірського садівницт­ ва, науково обґрунтував і експерим ен­ тально довів його можливість, спросту­ вавши думку про те, що в суворих при­ родно-кліматичних умовах Сибіру і Д а­ лекого Сходу немож ливо вирощ увати сади. Сам К ащ енко говорив про себе, що як українець за походженням, він з палкою пристрастю ставиться до садів­ ництва. П ереконаний дарвініст, талано­ витий натураліст і сумлінний експ ери­ ментатор він формулю є свої погляди на шляхи виведення сибірських сортів, ідеї щодо теорії акліматизації. Говорячи про виведення нових рос­ линних форм, М.Ф. Кащ енко вказує на такі шляхи: "1) облагороджування м ісце­ вих диких плодових рослин; 2) привчан­ ня до життя в даній місцевості диких чи культурних порід, або акліматизація; 3) гібридизація" [12]. Під "облагороджу­ ванням" він розум ів створення для сіянців сприятливих умов. "Для цієї мети ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 5 С.В. Клименко готові рослини, тобто взяті з лісу, не придатні. Для виховання слід брати тіль­ ки рослини, вирощені з насіння, створю ­ вати сприятливі умови, робити відбір у кількох поколіннях. Якщо у кожному но­ вому поколінні брати насіння з кращ их екземплярів, то бажані якості нароста­ тимуть" [11]. Говорячи про другий метод, а саме, акліматизацію плодових дерев, М.Ф. К а­ щ енко пише, що великих успіхів можна досягти шляхом посіву насіння і пос­ лідовного добору сіянців. Тут основною метою є одержання найстійкіш их екзе­ мплярів, з яких мож на відібрати найк­ ращі. "Після іспиту з усієї цієї кількості обираються тільки кілька найкращ их, а іноді, може, навіть один примірник... Реш та сіянців, скільки б їх не було, зни­ щуються без жодного жалю, бо вони свою роль вж е відіграли. Залишати їх не можна, бо через випадкове опилення во­ ни могли б зіпсувати зараз тільки вироб­ лене нове цінне поріддя" [6]. На думку М иколи Ф еофановича, я к ­ що навіть із кількох тисяч сіянців ви я­ виться цінним один екзем пляр, то навіть тоді основну мету мож на вваж а­ ти досягнутою, не лиш е тому, що цей екземпляр мож на розмнож увати вегета­ тивно, а, головним чином, тому, що з його насіння мож на одерж ати ще більш витривале потомство. "Тільки поступовою акліматизацією поколінь мож на пояснити розповсю д­ ж ення багатьох порід тварин і рослин на земній кулі", — доходить висновків учений. Третім методом створення нових форм за М.Ф. Кащенком є гібридизація. У своїх роботах він докладно висвітлю­ вав теоретичні положення гібридизації і важливість їхнього практичного вико­ ристання. "Шляхом поєднання згаданих трьох методів і при широкому викорис­ 6 танні відбору, — писав М икола Ф еофа­ нович, — мож на створити зовсім нові культурні породи, що відповідають вимо­ гам даної місцевості". Досить згадати численні сорти суниць, троянд і яблук, які завдячують своїм походженням саме цим прийомам. Роль гібридизації зростає у разі, коли вона проводиться з ретель­ ним добором батьківських форм. У пог­ лядах на мінливість М.Ф. Кащ енко сто­ яв на позиціях дарвінізму, розглядаючи спадкову мінливість організмів, яка ви ­ никає внаслідок їхньої взаємодії з сере­ довищем, а також добір — основними факторами еволюції [13]. Нині на величезній території Сибіру і Далекого Сходу існує близько 100 тис. га багаторічних насаджень. Багато р а­ йонів Сибіру перетворилися на зону суцільного садівництва [12, 15, 17]. Наприкінці XIX ст. А.П. Чехов, їдучи сибірським трактом, констатував: "садів тут немає". Але сади на той час вж е бу­ ли: у М.Ф. Кащ енка в Томську, в ен- тузіастів-аматорів, послідовників і сорат­ ників М иколи Феофановича: П.С. Ко- місарова — під Омськом, А.І. Олонічен- ка — у Красноярську, І.П. Бедра — у М інусінському повіті, І.Л. Худякова — у Владивостоці. їх було багато, відомих як М.Ф. Кащ енко та М.А. Лісавенко, які друкували свої статті про успішне виро­ щування мічурінських яблунь Єрмак і Тайожна в журналах "Плодоводство" та "Сибирский земледелец и садовод", і невідомих, що залишили ще й досі по­ ширені сорти — малину Віслуха, ренет- ки Бистрянка, Янтарка алтайська. П овернувш ись в Україну, М.Ф. Ка­ щ енко обіймає місце проф есора зоології на агрономічному факультеті Київсько­ го політехнічного інституту. У віці 57 років, маючи поганий стан здоров'я, він не міг сподіватися на якусь іншу робо­ ту, крім викладання Але інтерес до рос- ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 Вклад М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------^ лин і акліматизації був настільки вели­ ким, що М.Ф. Кащ енко не зміг поки­ нути цю справу. Н а невеликій ділянці землі (1200 м2), яку йому було виділено для особистого користування на тери ­ торії Політехнічного інституту, він у 1913 р. заклав свої перш і досліди. Згодом учений отримав площу колиш ­ нього інститутського помологічного са ­ ду, який не доглядали впродовж десяти років. На великій ділянці біля Політех­ нічного інституту М.Ф. Кащ енко прово­ дить досліди з акліматизації рослин, хо ­ ча й з іншими, н іж у Сибіру, породами та сортами і в 1914 р. вж е публічно звітує про перші кроки свого Аклімати­ заційного саду, або, як він називав його спочатку, розсадника [8]. У звіті згадуються десятки порід і сортів лише плодових культур. Крім сортів яблунь, щ еплених на дусені й па- радизці, груш, щ еплених на айві, слив, абрикосів, персиків, мушмули, гороби­ ни, обліпихи, малини, ож ини та інших порід, живці, саджанці і насіння яких Кащ енко бере в старих монастирських і приватних садах, одерж ує з р ізних місць (у тому числі із Сибіру і Далекого Сходу), він збирає на своїй ділянці ко ­ лекцію овочевих, технічних, декоратив­ них та інш их рослин. У Києві робота вченого з акліматизації рослин стає ще більш багатогранною і різноманітною [14]. У роки Першої світової війни М.Ф. К а­ щенко розпочинає роботу з лікарськими рослинами, оскільки ввезення таких рос­ лин і препаратів із них із Німеччини, яка була тоді головним експортером ліків, припинилося. Вже у 1916 р. в Аклімати­ заційному саду було зібрано 150 видів лікарських рослин. Відбиралися перс­ пективні місцеві види, акліматизовували­ ся завезені з інших країв. Найбільшого значення М икола Ф еофанович надавав таким лікарським рослинам, як подофіл американський (Podophyllum peltatum L.), м 'ята японська (M entha japonica L.), беладона кавказька (Atropa belladonna L.), полин цитварний (Artemisia cina L.), шавлія (Salvia officinalis L.), ромашка (Matricaria recutita L.), валер'яна (Vale­ riana officinalis L.), наперстянка пурпуро­ ва (Digitalis purpurea L.) та інші. До 1922 p. Акліматизаційний сад був розташ ований на території Політехніч­ ного інституту, у 1922 його було перене­ сено на Лук'янівку, де у М иколи Ф еоф а­ новича був власний будинок та 0,5 га са­ ду. В цей час у його розпорядженні зали­ ш алися лиш е дві невеликі земельні ділянки (одна — на території Зоологічно­ го саду, а друга — на Лук'янівці, віддале­ на від першої на 3 км). Тут, на Лук'янів­ ці, вчений у віці 66 років продовжує свою роботу з акліматизації. Оскільки приміщ ення для лабораторії не було, він робить робочими кімнати своєї квартири (вул. Мельникова, 45) [8]. Працювати доводилося у надзвичайно скрутних умовах [5]. Не мож на без хви­ лювання читати спогади про життя і діяльність М.Ф. Кащ енка в роки грома­ дянської війни. Всі співробітники аклі- матсаду "розбіглися", за висловом М ико­ ли Феофановича. М.Ф. Кащ енко разом з С.Д. Лубкіним (робітником), ім'я якого він згадує з великою вдячністю, та двома його дітьми-підлітками, складали основ­ ну робочу силу акліматсаду. І незваж аю ­ чи на це роботи не припинялися, посту­ пово справи поліпшувалися, у 1923 р. Сад одержав спеціальний бюджет, що дало змогу збільшити штат і масштаби роботи [7]. І вж е через два роки вчений писав: "Ми перемогли обстріли, перемог­ ли голоднечу, перемогли навіть зруйну­ вання нашого першого саду в 1921 році. З неймовірним напруженням, та ще й без засобів, ми відновили його на ново- ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne 4 7 С.В. Клименко му місці, мало не в попередньому виг- ляді" [10]. Площа земельної ділянки поступово збільшувалася, і за сприяння влади в 1930 р. сад складався з п'яти ділянок за ­ гальною площею 12 га, де було пред­ ставлено близько 500 видів і форм бага­ торічних рослин — південних плодових, квітково-декоративних, лікарських, тех- ічних. Було проведено велику роботу щодо планування території, створено мікрокліматичні ділянки для окремих рослин, штучні схили різних експо­ зицій. Багато видів рослин вперш е були випробувані в умовах півночі України саме в цьому Акліматизаційному саду [3]. Це був період максимального р о з­ витку робіт Саду. О собливе значення маю ть праці М.Ф. Кащ енка із селекції плодових куль­ тур, зокрема зимостійкого (в умовах Києва) сорту персика. Він поставив собі за мету послідовним добором у кількох поколіннях та шляхом гібридизації ство­ рити сорти персика, придатні для куль­ тури у північних районах України. Вихідний матеріал для селекції відбирали у приватних садах на північній межі по­ ш ирення персика, де його вирощували в укривній культурі. У 1914 р. було висіяно невелику кількість насіння сортів Н екта­ рин ананасний, Сріблястий ранній, а та­ кож насіння від сіянця Осіпова і двох сортів, одержаних ним від відомого тоді садовода М.С. Грабаря, — Амсден (плоди якого достигали у липні) та другого н е­ відомого сорту (його плоди достигали у серпні). Сіянці першого покоління були висаджені на постійне місце, і в 1918 р. вони дали перш ий урожай. Сіянці першого покоління невідомого сорту від Грабаря витримали київські морози і висадж ені на постійне місце у 1918 р. заплодоносили у серпні, через що були названі Серпневими. Це були гібридні сіянці від сортів Сріблястого раннього та Амсдена. "Натяк на це м ож ­ на бачити з того, що в більшості сіянців перш ого дочірнього покоління колір плодів далеко інтенсивніший, ніж у сор­ та Сріблястий ранній, і скоріше підхо­ див до кольору Амсдена" [5]. Друге до­ чірнє покоління персиків академіка К а­ щ енка одерж ано від плодів урож аю 1921 р. Н авесні 1923 р. сіянці були ви ­ саджені в ґрунт. С еред сіянців другої генерації М.Ф. Кащенко у 1926 р. виділив сіянець № 14-С, який вирізнявся раннім достиганням. Д ерева другого покоління персиків дуже постраждали після суворої зими 1923— 1924 pp. Були відібрані плоди з ви­ живш их екземплярів. Третє дочірнє по­ коління Серпневих персиків складалося з двох груп: Серпневих пізніх — із су­ міші насіння висаджених у 1928 р. сіян­ ців за номерами від 1 до 144 та С ерпне­ вих ранніх — від насіння урожаю 1927 p., зібраного з сіянця № 14-С, загальною кількістю 31 дерево. Зими 1929—1930, 1930—1931 і 1931 — 1932 pp. персики пе­ реж или добре. У 1932 р. із 128 дерев Серпневих пізніх одержано понад 25 тис. плодів. Того ж року почали зрідка плодо­ носити й сіянці від скоростиглого дерева № 14-С Серпневий ранній. "Цей рік, — пише М.Ф. Кащенко, — був урочистим для Акліматизаційного саду. Кущі, рясно вкриті червоно-рож е­ вими й рож евими плодами персиків, я в ­ ляли собою чудову картину, цілком но­ ву для Києва" [6]. П роцес збирання пер­ сиків був знятий для кінохроніки. Це була остання радість М.Ф. Кащ енка, пов 'язана з його творчою діяльністю. У 1933 р. врож ай був дуж е великий (близько 65 тис. плодів), але в оригіна- тора вж е не вистачало са м і відвідувати насадж ення і тіш итися наслідками своєї багаторічної роботи. 8 ISSN 1605-6574. Інтродуь ::я росіин, 2003, № 4 Вклад М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин Х арактерними прийомами ведення М.Ф. Кащ енком селекційної роботи з персиками було те, що сіянці як перш о­ го, так і наступних поколінь вирощ ува­ лись в природних умовах без захисту на зиму, без обрізування і формування крони (вирізувалися лиш е відмерзлі чи посохлі гілки), догляд за рослинами по­ лягав лише у знищ енні бур'янів, ґрунт не перекопували, добрива не вносили. Після суворих зим відбирали найкращ і екземпляри. У 1936 р. з третього покоління пер­ сиків було виділено два кращ их номери Серпневих персиків, відомих під назва­ ми: С ерпневий К ащ енка 118 (пізній) і С ерпневий К ащ енка 163 (ранній). У 1937 р. сорти Серпневі К ащ енка було зараховано до провідних сортів плодо­ вих культур України. Завдяки високій мо­ розостійкості Серпневі Кащенка № 163 і № 1 1 8 були рекомендовані для ш ироко­ го виробничого випробування в лісосте­ повій смузі УРСР і в цілому ряді районів степової смуги [ЗО]. У 1932 р. було висіяно під зиму 7000 насінин для одержання четвертого по­ коління київських персиків. Ч ерез рік сіянці заплодоносили, але взимку 1939 — 1940 pp. близько 30% рослин цього по­ коління загинуло [22]. Н еперспективними виявилися сіянці, одерж ані від американських та серед­ ньоазіатських персиків: вони пізно дос­ тигали, страждали від морозів, уш код­ жувалися хворобами. Хорошим компо­ нентом для гібридизації М.Ф. Кащ енко вваж ав персик М ао-Тха-ор, який він ш ироко використовував для схрещ уван­ ня з кращ ими формами Серпневих пер­ сиків [24]. У 1949—1951 pp. почали плодоносити персики п'ятого покоління, висіяні в 1945— 1946 pp. На базі форм персика чет­ вертого, п'ятого, шостого поколінь у 1950 — 1951 pp. було створено великий гібрид­ ний фонд, з якого після суворих зим 1955—1956, 1959—1960 pp. виділено най­ кращі форми [21]. С елекційна робота проводилася і з іншими сортами, які виписувалися із Середньої Азії та Північної Америки. Численні сіянці персика К ащ енка були в подальшому використані для виведен­ ня зимостійких в умовах України сортів сп івробітникам и Н аціонального бо ­ танічного саду НАН України (НБС) та Науково-дослідного інституту садівни­ цтва [26]. Як вихідний матеріал для селекції ви­ користали одержані в НБС кращі форми Серпневих персиків селекції М.Ф. Ка­ щ енка, інтродуковані вітчизняні і за ­ рубіжні сорти. Було інтродуковане н а­ сіння багатьох сортів персика з Китаю, Угорщини, Чехословаччини, Середньої Азії тощо [28]. У результаті багаторічної роботи з інтродукції і селекції персика виведено і відібрано понад 70 перспективних форм. Цей матеріал став вихідним для створен­ ня сортів персика — Дружба, Дніпровсь­ кий, Рум'яний, Пам'ять Ш евченка, Київ­ ський жовтоплідний, Славутич, Подарок Києва, Лісостеповий ранній, Н ектарин київський, Ветеран ботсаду, Сю рприз Києва, Ж овтоплідний ранній, Осінній сю рприз та ін. (селекціонери І.М. Ш ай­ тан та Л.М. Чуприна) [29]. Сорти персика Дружба, Рум'яний та Н ектарин київський одерж ані від посіву інтродукованого насіння китайського походження. Нові сорти персика ви різ­ няю ться хорош ою врожайністю, висо­ кими смаковими якостями, підвищеною стійкістю до несприятливих кліматич­ них умов. Цікаво, що вирощувалися в Аклімати­ заційному саду і пласкі персики з Китаю, так звані Пань-тао, або інжирні персики. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 4 9 С.В. Клименко Пласкі, або інжирні персики (Пань-Тао) Деякі автори відносять ці персики до са­ мостійного виду — Persica compressa Bean. Розповсюджені вони набагато мен­ ше, ніж звичайні персики, проте широко культивуються в окремих провінціях Ки­ таю і в Середній Азії [4]. Плоди мають оригінальну плоско-вдавлену форму. Ш кіра звичайно кремово-біла з червони­ ми плямами. Кісточка плоско-округла. М 'якуш білий або кремово-білий, ніжний, соковитий і солодкий, відмінної якості. П ласкі персики за ф ормою плоду наближ аю ться до середньоазіатських інж ирних сортів. Однак, як відмічає відомий вчений-помолог І.М. Рябов, во­ ни зовсім неідентичні середньоазіатсь­ ким, відрізняю ться кісточкою, листками та іншими морфологічними ознаками. У НБС виведено сорти Інжирний 74-М та Інжирний-3. Плоди масою до 100 — 120 т г, жовті, з рум 'янцем, що займає більшу частину плоду. М 'якуш сокови­ тий, солодкий, приємного смаку, дости­ гають плоди у середині вересня. Уро­ ж ай з дерева становить 25 — 30 кг. Працю вав М.Ф. Кащ енко і над виве­ денням зимостійких сортів абрикоса. І хоча сам учений надавав цій роботі м ен­ шого значення, н іж роботі з персиком, вона теж є неоціненним його вкладом у справу селекції. Акліматизацію абри­ косів він проводив методом посіву насіння у повторних генераціях. Крім того, вчений вирощував сіянці зим о­ стійких дикорослих видів абрикосів сибірського (Armeniaca sibirica (L.) Lam.) і м аньчж урського (A rm eniaca m and- shurica (Maxim.) Skvortz.), які викорис­ товувалися в подальшому для гібриди­ зації з культурними сортами абрикоса. Від перш ого покоління з насіння півден­ них сортів абрикосів Кащ енко відібрав перспективні № № 74, 80, 84. З другого покоління сіянців м ісцевих форм абри­ косів селекційного фонду було відібра­ но перспективні № 16 і № ЗО. В умовах Лісостепу України найкращ ими вияви­ лися № 16 і № 84. Селекціонери НБС — І.М. Ш айтан і Л.М. Чуприна — продовжили роботу М и­ коли Ф еоф ановича і створили чудові сорти абрикоса, зимостійкі у Лісостепу України — Пам'ять Кащ енка (№ 74), Київський консервний (Кащ енка № 84 х Ю вілейний), Ботсадівський (Кащенка № 84 х Литовченка), Ранній N° 10—12, 10 ISSN 1605-6574. Інтродукція г :с іо н 2003, № 4 Вклад М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин Плоди кизилу сорту Кораловий Марка (НБС) Гібрид № 132, Гібрид № 127 (Нікітський х К ащ енка № 16), Літній сувенір (№ 80 х К ащ енка № 84) [29]. М.Ф. Кащ енко інтродукував на північ України айву довгасту (Cydonia oblonga Mill.), хеномелес японський (Chaeno- m eles japonica Lindl.), мушмулу гер ­ манську (M espilus germ anica L.), гороби­ ну домаш ню (Sorbus dom estica L.), ак ­ тинідію аргута (Actinidia arguta (Siebold et Zucc.) Planch, ex Miq.), іргу канадську (A m elanchier canadensis (L.) M edic.), обліпиху круш иновидну (H ippopha§ rham noides L.), хурму віргінську (Dio- spyros virginiana L.), кизил справж ній (Cornus mas L.). Велику селекційну р о ­ боту з цими культурами він не встиг провести, але початок було покладено. Особливої уваги заслуговує робота з айвою довгастою (Cydonia oblonga Mill.). У 1924 р. М.Ф. Кащенко відібрав сіянці айви, вирощені з кримських сортів Бе- рецького і М асльонки. Київські форми айви порівняно з кримськими сортами містили менше цукру і кислот, але най­ важливішою перевагою була їхня висока зимостійкість. Від цих сіянців айви у по­ дальшому було одержано кілька поко­ лінь, які послужили вихідним матеріалом для створення у НБС нових сортів айви довгастої (селекціонер С.В. Клименко) — Дарунок онуку, Студентка, Академічна, Марія, одному з кращ их сортів (Кащен­ ка № 18 ) присвоєно ім'я М иколи Ф ео­ фановича [16]. "Зійшли сходи осіннього засіву 25-го року великоплідного кизилу (Cornus mas L.)," — пише М.Ф. Кащенко [6, с. 43]. Більше про кизил відомостей немає, але зрозуміло, що він був у колекційному фонді М иколи Ф еофановича. Н евелика колекція кизилу Акліматизаційного саду ім. М.Ф. К ащ енка у 1960-х роках стала основою для створення автором цієї статті впродовж 40 років сортів кизилу, вперш е внесених до Держ авного реє­ стру сортів України [18] — Світлячок, Елегантний, Екзотичний, Видубецький, Радість, Семен, К ораловий М арка, Лук'янівський, Володимирський, Євге­ нія, Олена, Янтарний та інші [19]. Успішно вирощ увалася у Саду і хур­ ма віргінська (Diospyros virginiana L.), її поодинокий ж іночий екземпляр ріс у ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 4 11 С.В. Клименко < ^ 4 Плоди айви сорту Дарунок онуку (НБС НАН України) Саду до кінця його існування. Зберегли­ ся і розкіш ні екземпляри казанликської троянди (Rosa dam ascena Mill. f. trigin- tipetala Dieck.), які щ орічно рясно цвіли. М.Ф. К ащ енко розм нож ив її від одного куща, привезеного його сестрою з Ка- занлика (Болгарія) у 1914 р. Вирощ ува­ ли її і як декоративну, і з практичною метою — для одерж ання еф ірної олії. Ця форм а дамаської троянди викорис­ товується у промислових насадж еннях як ефіроолійна. Н а одній рослині троян­ ди нараховується до 1000 надзвичайно духм 'яних квіток. Внаслідок багаторічної селекційної роботи було виведено також нові сорти опійного маку (Papaver somniferum L.), зимостійких форм валеріани (Valeriana officinalis L.), рицини (Ricinus communis L.), лаванди (Lavanda spica L.), нові ф ор­ ми наперстянки (Digitalis purpurea L.), анісу (Pimpinella anisum L.), фенхелю (Foeniculum vulgare Mill.), алтею (Althea officinalis L.), ревеню тангуського (Rheum palm atum L.), шавлії (Salvia officinalis L.), півників (Iris pseudacorus L.), кмину (Carum carvi L.), конопель (Cannabis sativa L.), аконіту (Aconithum napellus L.), ромаш ки (Matricaria recutita L.)), рути (Ruta graveolens L.), дурману (Datura stra­ monium L.) та ін. [6]. Крім того, вирощ у­ вали подофіл американський (Podophyl­ lum peltatum L.), м ’яту японську (Menta japonica L.), беладону звичайну (Atropa belladonna L.), полин цитварний (Arte­ misia cina L.), ж еньш ень (Panax ginseng C.A. Mey) тощо. Для одерж ання нових зимостійких сортів винограду М.Ф. Кащ енко засто­ сував метод віддаленої гібридизації між диким ам урським виноградом (Vitis am urensis Rupr.) і культурними сортами. О триманний ним гібрид № 257 зимував в умовах Києва без укриття і давав пло­ ди високої якості [21]. П рацював учений і з іншими інтроду- кованими ним рослинами: M espilus ger- m anica L., Sorb us domestica, Amelanchier canadensis M edic і A. rotundifolia Dum, різними формами C astanea sativa Mill., Shepherdia argen tea N utt., Ш ррорЬаё rham noides (L.), Chaenom eles japonica Lindl та ін. До хеномелеса М.Ф. К а­ щ енко також застосував посів з відбо­ 12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 4 Вклад М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин Плоди кизилу сорту Радость ром. Ось що він пише [23, 159—160]: ”...у этого кустарника плоды чрезвычайно различны по величине. М не пришло в голову использовать этот факт для вы ве­ дения крупноплодной породы, годной в качестве плодового растения. По моей просьбе В.Л. Симиренко привез мне осенью 1913 г. несколько десятков са­ мых крупных из своего питомника...". Колекція форм хеномелеса японсько­ го Акліматизаційного саду стала осно­ вою для створення сортів цієї нової пло­ дової культури. До Реєстру сортів рослин України внесено чотири сорти хеномелеса селекції НБС. Це сорти Віта­ мінний, Ц итриновий, К араваєвський, Помаранчевий (селекціонери С.В. Кли­ менко, О.М. Недвига) [25]. Досягнуто в НБС великих успіхів і щодо селекції актинідії (селекціонери І.М. Шайтан, Р.Ф. Клеєва, П.А. Мороз, Н.В. Скрипченко), колекція саду містить різні види актинідії, зокрема A. kolomikta (Rupr. et Maxim.) Maxim., A. arguta (Sie- bold et Zucc.) Planch, ex Miq., A. purpurea Rehd., A. polygama (Siebold et Zucc.) [27]. До Реєстру сортів рослин України на 2001 рік внесено 12 сортів актинідії се­ лекції НБС, зокрема: Сентябрьская, П ур­ пурова садова, Київська гібридна, Київ­ ська крупноплідна, Фігурна, Ріма, Перли­ на саду, Загадкова, Надія, Оригінальна, Рубінова, Караваєвська урож айна [25]. Завданням селекційної роботи К а­ щ енка з обліпихою було збільшення роз­ міру плодів, виведення безколючкових форм. Щоправда, цю роботу вчений не встиг розпочати. М.Ф. Кащ енко випробував багато цін­ них для зеленого будівництва порід — дерев, чагарників, ліан (понад 250). Ним вперш е були завезені багряник звичай­ ний (Cercis siliquastrum L.), птеростіракс косматий (Pterostyrax hispida Sieb et Zucc.), маакія амурська (M aackia amu- rensis Rupr. et Maxim.), мигдаль степо­ вий (Amygdalus папа L.), індигофера Ж ер ар а (Indigofera gerardiana (Wall.) Backer.), леспедеца двоколірна (Les- pedeza bicolor Turcz.), гамамеліс японсь­ кий (Hamamelis japonica Sieb. et. Zucc.), ф о н тан езія ф іл іреєвидн а (Fontanesia phillyreoides Dipp.), кампсіс укоріню ва­ ний (Campsis radicans (L.) Seem.). Звідси ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 4 13 С.В. Клименко Плоди кизилу сорту Елегантний (НБС) в Україні пош ирилися катальпа п рек­ расна (Catalpa speciosa W ard) і к. біг- нонієвидна (С. bignonioides Walt.). Завдяки роботам М .Ф. К ащ енка вперш е в умовах Києва було успіш но інтродуковано багато далекосхідних де­ коративних видів рослин. Він працю вав з чотирма видами каліфорнійських к ак ­ тусів з роду Opuntia. Один з них — дуже декоративний, зимував в умовах К иєва протягом 40 років, давав напівїстівні плоди. Теоретичні засади і практичні прийо­ ми акліматизації, розроблені М.Ф. Ка- щенком, стали класичними і не втрати­ ли свого значення і дотепер. У травні 1932 р. Акліматизаційний сад відвідав президент ВАСГНІЛ М.І. Ваві­ лов, який високо оцінив здобутки науко­ вого колективу, очолюваного М.Ф. Ка- щенком, і відзначив, що "...справу, роз­ почату академіком Кащенком, слід під­ тримати як таку, що має держ авну вагу" [3]. П раці М.Ф. Кащ енка пережили свого творця і ще довго служитимуть розвитку науки і практики. Після його смерті у 1935 р. ділянка землі з будівлями пе­ рейш ла до Інституту ботаніки АН УРСР, а після 1945 р. А кліматизаційний сад ввійш ов як філія до складу відділу акліматизації рослин Центрального рес­ публіканського ботанічного саду АН УРСР (нині Н аціональний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України). У 1975 р. територію А кліматизаційно­ го саду (на той час близько 5 га) було відведено під будівництво Вищої пар­ тійної школи при Ц К КПУ, і Академія наук була змуш ена в дуж е стислі стро­ ки звільнити площу для будівництва. Автор цієї статті, за іронією долі, була останнім директором А кліматизаційно­ го саду. Його колекцію (близько 6 тис. рослин) було перенесено на територію ЦРБС АН України. Старі меморіальні дерева, посаджені щ е М.Ф. Кащенком, знищ ені при будівництві. Н ині на тери ­ торії Інституту між народних відносин Київського національного університету імені Тараса Ш евченка, розташ ованому на місці Вищої партійної школи, збе­ рігся лише один старий платан та кіль­ ка грецьких горіхів. 14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 Вклад М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------^ Відділ акліматизації плодових рослин НБС НАН України, який носить ім'я М.Ф. Кащенка, продовжує наукову ро­ боту з інтродукції та селекції південних та нових плодових культур. Основні м е­ тоди роботи — посів інтродукованого насіння, вирощ ування повторних по­ колінь, міжвидова та віддалена гібриди­ зація, реципрокні схрещування, відбір. За 50 років роботи відділу ш ляхом аналітичної та синтетичної селекції одер­ ж ано нові для півночі України форми і сорти персика (Persica vulgaris Mill.), аб ­ рикоса (Armeniaca vulgaris Lam.), айви довгастої (Cydonia oblonga Mill.), кизилу справжнього (Comus mas L.), видів ак ­ тинідії (Actinidia Lindl.), лимоннику ки­ тайського (Schizandra chinensis Baill.), к а ­ лини звичайної (Viburnum opulus L.), xe- номелеса японського (C haenom eles japonica Lindl.), які районовані у бага­ тьох регіонах України [25], створено ко­ лекції хурми віргінської та кавказької (Dyospyros virginiana L., D. lotus L.), обліпихи круш иновидної (H ippophae rham noides L.), ш еф ердії сріблястої (Shepherdia argentea (Pursh) Nutt.), лоха багатоквіткового (Elaeagnus m ultiflora Thunb.), ж имолості їстівної (Lonicera edulis Turz.), ш овковиць білої та чорної (Morns alba L., M. nigra L.), видів гороби­ ни (Sorbus L.) та ін. Помер М икола Ф еофанович 29 берез­ ня 1935 p., похований на Лук'янівському кладовищі, поряд з його дітищем — Аклі­ матизаційним садом, де він працював до останніх своїх днів, збагачуючи флору України новими видами і сортами рос­ лин. Н а жаль, нині не лишилося саду, н е­ ма й будинку по вул. Мельникова, де він мешкав. Та пам'ять про вченого лишила­ ся у його наукових працях і рослинах, які допомагають створенню нових сортів. 1. Береговий П.М., Лагутіна М.А. Видатні вітчизняні ботаніки. — К.: Рад. школа, 1955. — 224 с. 2. Биологи. Библиографический справоч­ ник / / Под ред. Н.Ф. Серкова. — К.: Наук, думка, 1984. — 815 с. 3. Гришко Н.Н. Академик Н.Ф. Кащенко — выдающийся биолог-мичуринец. — К.: Изд-во АН УССР, 1951. - 55 с. 4. Драгавцев А.П. Плодоводство в Китае. — М.: Колос, 1966. — 455 с. 5. Дрига I.O. Робота з акліматизації пер­ сиків у Києві / / Tp. Ботан. саду АН УРСР. — 1949. - T.l. - С. 78-96. 6. Заходи. Видання Київського акліматса- ду (при ВУАН) - Київ, 1929. - № 3. - 47 с. 7. Історія Академії наук України. 1918-1993. - К.: Наук, думка, 1994. - 318 с. 8. Кащенко М.Н. Биография ак. Кащенко Н.Ф. / / Рукопись. 1.09.1939 г. — 37 с. 9. Кащенко Н.Ф. Первые шаги моего ак­ климатизационного питомника в г. Киеве. — Ростов-на-Дону: Изд-во об-ва садовод­ ства, 1914. — С. 24—25. 10. Кащенко М.Ф. На допомогу Київському акліматизаційному садові. — К., 1925. — 27 с. 11. Кащенко Н.Ф. Инструкция для сбора семян с целью акклиматизации растений. — К., 1930. - С. 7-8. 12. Кащенко Н.Ф. Научные основы и практическое значение гибридизации / / Изв. АН СССР. - М.: Изд. АН СССР. - 1951. - № 4-6. - С. 45-54. 13. Кащенко Н.Ф. Сибирское садоводство. Подготовлено к печати М.А. Лисавенко. — М.: Изд-во с.-х. литературы, 1963. — 216 с. 14. Кащенко Н.Ф., Касаева М.А. Форси­ рованная акклиматизация подсушиванием / / Изв. Академии наук СССР (биологичес­ кая серия). — 1951. — № 4. - С. 57—60. 15. Клименко С.В. Микола Феофанович Кащенко / / Укр. ботан. журн. — 1985. — 42, № 3. - С. 96-98. 16. Клименко С.В. Айва обыкновенная. — К.: Наук, думка, 1993. — 285 с. 17. Клименко С.В. Микола Феофанович Кащенко / / Укр. ботан. журн. — 1997. — 54, № 3. - С. 308-312. 18. Клименко С.В. Наукові ідеї акад. М.Ф. Кащенка у роботах по інтродукції та селекції на півночі України / / Матеріали ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 15 С.В. Клименко наукових читань, присвячених 100-річчю відкриття подвійного запліднення у покрито­ насінних рослин проф. С.Г. Навашиним (Київський державний ун-т ім. Т.Г. Шевчен­ ка). — К.: Фітосоціоцентр, 1998. — С. 113— 116. 19. Клименко С.В. Кизил в Україні. Біологія, вирощування, сорти. - К.: Фіто­ соціоцентр, 2000. — 92 с. 20. Клименко С.В., Чувікіна Н.В. Акліма­ тизаційний сад. Енциклопедія сучасної України. — К., Кординаційне бюро 2001. — т. 1. - С. 299-300. 21. Коханова Л.Л., Комарницкая А.М. Пятьдесят лет работы по акклиматизации южных плодовых растений на севере Украи­ ны / / Бюл. ГБС. - 1964. - Вып. 52. - С. 25- 29. 22. Коханова JI.J1., Павленко Г.С. Південні рослини крокують на північ. — К.: Наук, думка, 1967. — 172 с. 23. Лисавенко М.А. Жизнь и деятельность Николая Феофановича Кащенко / / Н.Ф. Ка­ щенко. Сибирское садоводство. — М., Сель- хозиздат, 1963. — С. 5—27. 24. Піонтковський А.А. Нові і малопоши- рені в УСРР плодоягідні рослини. — К.: Вид-во АН УСРР, 1936. - 106 с. 25. Реестр сортів рослин України на 2001 рік. Державна комісія України по випробу­ ванню та охороні сортів рослин України. — Київ, 2 0 0 1 .- 139 с. 26. Родионов А.П. О выведении зимостой­ кого персика / / Укр. НИИ садов. Биология и селекция плодовых и ягодных культур. — Вып. 39. — К.: Госсельхозиздат УССР, 1953. - С. 15-23. 27. Скрипченко И.В., Мороз П.А. Ак­ тинідія (сорти, вирощування, розмножен­ ня). — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 44 с. 28. Шайтан И. М. Культура персика. — К.: Урожай, 1967. — 195 с. 29. Шайтан І.М., Чуприна Л.М., Анпілого- ва В.А. Біологічні особливості і вирощуван­ ня персика, абрикоса, аличі. — К.: Наук, думка, 1989. — 254 с. 30. Щербина М. Дослідні роботи над перси­ ками на Київщині / / Сад та город. — К.: Держсільгосп. вид-во. — 1934. — № 5. — С. 30— 37. ВКЛАД АКАДЕМИКА Н.Ф. КАЩЕНКО В РАЗВИТИЕ ТЕОРИИ И ПРАКТИКИ ИНТРОДУКЦИИ РАСТЕНИЙ В УКРАИНЕ С. В. Клименко Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев Освещена деятельность академика Н.Ф. Ка­ щенко в области интродукции, акклиматиза­ ции и селекции растений в разные периоды его жизни. Рассмотрен период становления акклиматизации и селекции плодовых, лекар­ ственных и декоративных растений на севе­ ре Украины. CONTRIBUTION OF ACADEMICIAN M.PH. KASHCHENKO IN THE DEVELOP­ MENT OF THEORY AND PRACTICE OF PLANT INTRODUCTION IN UKRAINE S. V. Klimenko M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv Activity of academician M.Ph. Kashchenko in area of introduction and acclimatization of plants during the different periods of his life is discribed. The period of becoming of acclimati­ zation and selection fruit, medicinal and orna­ mental plants in the north of Ukraine is con­ sidered. 16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1065
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:48:30Z
publishDate 2003
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/05/b3d74ea2da5cb4df70d9888ecb7b4005.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10652020-01-05T13:07:37Z Contribution of academician M.Ph. Kashchenko in the development of theory and practice of plant introduction in Ukraine Вклад академіка М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин в Україні Klimenko, S.V. Activity of academician M.Ph. Kashchenko in area of introduction and acclimatization of plants during the different periods of his life is discribed. The period of becoming of acclimatization and selection fruit, medicinal and ornamental plants in the north of Ukraine is considered. Висвітлено діяльність академіка М.Ф. Кащенка в галузі інтродукції., акліматизації та селекції рослин у різні періоди його життя. Розглянуто етап становлення акліматизації та селекції плодових, лікарських і декоративних рослин на півночі України. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1065 10.5281/zenodo.3253083 Plant Introduction; Vol 20 (2003); 3-16 Інтродукція Рослин; Том 20 (2003); 3-16 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377859 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1065/1022 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Klimenko, S.V.
Вклад академіка М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин в Україні
title Вклад академіка М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин в Україні
title_alt Contribution of academician M.Ph. Kashchenko in the development of theory and practice of plant introduction in Ukraine
title_full Вклад академіка М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин в Україні
title_fullStr Вклад академіка М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин в Україні
title_full_unstemmed Вклад академіка М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин в Україні
title_short Вклад академіка М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин в Україні
title_sort вклад академіка м.ф. кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин в україні
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1065
work_keys_str_mv AT klimenkosv contributionofacademicianmphkashchenkointhedevelopmentoftheoryandpracticeofplantintroductioninukraine
AT klimenkosv vkladakademíkamfkaŝenkaurozvitokteorííípraktikiíntrodukcííroslinvukraíní

Ähnliche Einträge