Життєвий та творчий шлях Володимира Іполитовича Липського

The present paper deals with the way of life and creative work of famous scientist – botanist, organizer of science, one of the creators of Academy of Sciences of Ukraine and its president in 1922–1928 – Volodimir I. Lipsky.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2003
Hauptverfasser:	Cherevchenko, T.M., Chuvikina, N.V.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1066
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144558615035904
author	Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V.
author_facet	Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V.
author_sort	Cherevchenko, T.M.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-05T13:08:45Z
description	The present paper deals with the way of life and creative work of famous scientist – botanist, organizer of science, one of the creators of Academy of Sciences of Ukraine and its president in 1922–1928 – Volodimir I. Lipsky.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3253085
first_indexed	2025-07-17T12:48:31Z
format	Article
fulltext	УДК 58.006(092) Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. ЧУВІКІНА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ шлях ВОЛОДИМИРА ІПОЛИТОВИЧА липського Розглянуто життєвий та творчий шлях видатного вченого-ботаніка, організатора науки, одного із засновників Української Академії Наук та її президента у 1922-1928 pp. - Володимира Іполитовича Липського. Ім'я видатного вченого — ботаніка, о р ганізатора науки, одного з засновників Української Академії Н аук Володимира Іполитовича Липського нині ш ироко відоме. М еморіальна дош ка на будинку П резидії Н аціональної академії наук України на вулиці Володимирській у Києві нагадує, що він був президентом А кадемії у 1922— 1928 pp. П роте ж иттєвий шлях цієї непересічної осо бистості, на жаль, не дуж е відомий, навіть серед науковців. У 1958 р. була надрукована невеличка брошура А.І. Бар- барича "Володимир Іполитович Липсь- кий" [2], а у 1991 р. побачила світ моно графія Д.М. Доброчаєвої та Г.П. Мок- рицького [3]. Багато працю ю чи в архівах України та Росії, Д.М. Добро- чаєва детально дослідила ж иття та діяльність В.І. Липського. Видана малим накладом ця книга давно вж е стала біб ліографічною рідкістю, а численні стат ті в довідкових виданнях не повною мірою розкриваю ть його особистість. © Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. ЧУВІКІНА, 2003 В.І. Липський Н аукова діяльність В.І. Липського стосувалася питань флористики, систе матики та географії рослин, гербарної справи, організації роботи ботанічних садів, історії ботаніки. Під час числен них експедицій він відвідав усі конти- ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 17 Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна ненти земної кулі, крім Австралії та Антарктиди. Одним з перш их описав флору Індонезії, Тунісу, А лжиру та С е редньої Азії. Кількість зібраних ним особисто гербарних аркуш ів сягає де сятків тисяч. Він описав чотири нові ро ди та понад 220 нових видів та різно видів рослин, на його честь ботаніки наз вали два роди та 54 види рослин. Блиску чий знавець багатьох ботанічних садів світу, Володимир Іполитович заклав нау кові основи створення ботанічного саду Української Академії наук у Києві (нині НБС ім. М.М. Гришка НАН України). Народився В.І. Липський 11 березня 1863 р. в селі Самостріли Ровенського повіту Волинської губернії (нині Ко- рецький район Ровенської обл.). І бать ко, і дід, і прадід Володимира Іполитови- ча були свящ ениками. Здавалося, що і в четвертому поколінні ніхто не пору шить цю традицію, однак вийшло інак ше. У 1873 р. родина переїхала до Ж и томира, який став для Володимира Іпо- литовича другою батьківщ иною . Він навчався у перш ій Ж итом ирській гім назії, яка славилася гарним викладаць ким складом. У 1877 р. продовжив нав чання в Колегії ім. Павла Галагана. Це був один з найкращ их учбових закладів Києва, який готував своїх учнів до всту пу до університету та наукової роботи. Заснована Колегія була відомим в Ук раїні меценатом Григорієм Павловичем Галаганом в пам'ять про його трагічно загиблого у 16 років сина, для того, щоб здібні ю наки продовжили те, що блис куче розпочав, але не встиг заверш ити юний Павло. Хоча до Колегії приймали у 16 років, але за свої глибокі знання Володимир Липський отримав дозвіл вступити до Колегії вж е п 'ятнадця тирічним. Він був одним з найкращ их учнів і закінчив Колегію із золотою м е даллю. В.І. Липський усе ж иття пам'ятав ці чотири роки навчання, регулярно відвідував зібрання колиш ніх ви хо ванців Колегії. Після експедиції до С е редньої Азії, у 1898 p., надрукував у Щ орічнику Колегії ім. Павла Галагана статтю "Ледник Галагана в Каратегине" [З, 195], а один з описаних ним родів се редньоазіатської флори має назву Gala- gania — на честь учбового закладу, який залиш ив глибокий слід у його душі [З, 208]. У 1881 р. В.І. Липський вступив на фізико-математичний факультет Київ ського університету. Ще під час навчан ня під керівництвом проф есора бота ніки І.Ф. Ш мальгаузена захопився вив ченням флори України. Вже після пер ш ого курсу під час літніх канікул досліджував флору Ж итомирщ ини, а після четвертого — разом із І.Ф. Шмаль- гаузеном здійснив ботанічну екскурсію на Подолію. На сторінках складеної І.Ф. Ш мальгаузеном "Флори Південно- Західної Росії" висловлена подяка поряд з іншими колегами студенту Володими ру Липському [3, 19]. П ісля зак інченн я університету , у 1887 р., В.І. Липський був призначений асистентом на каф едру ботаніки, а та кож обійняв посаду помічника консер ватора (хранителя гербарію) ботанічно го кабінету та університетського Бота нічного саду. Також йому було доруче но керувати практичними заняттями студентів із систематики рослин. Він не полишає наукової діяльності. За рахунок товариства дослідників природи здій снює багато експедицій до Бесарабії, Кавказу та Криму. У 1890 р. В.І. Лип ський перш ий раз поїхав за кордон — до країн Південної Європи — Турції, Греції, Італії. Там він знайомився з пос тановкою роботи кращ их ботанічних 18 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 Життєвий та творчий шлях Володимира Іполитовича Липського садів та природничо-історичних музеїв. Після цих поїздок Володимир Іполито- вич упродовж усього ж иття цікавився справою організації роботи ботанічних садів і став одним з найкращ их знавців цієї справи. У серпні 1890 р. Володимир Іполито- вич отримав посаду консерватора Бо танічного саду Київського університету. У 1891 р. ним була здійснена друга екс педиція за кордон — до Італії та Австрії, а у 1893 р. — до Персії. Наукові праці В.І. Липського цих років засвідчують, що автор вж е був зрілим дослідником природи, досвідченим мандрівником, кваліфікованим флористом та систем а тиком. У 1893 р. на з'їзді дослідників приро ди у М оскві здібного молодого вченого помітив директор П етербурзького бо танічного саду О лександр Федорович Баталін і запропонував йому посаду мо лодшого консерватора. Вважаючи це за честь, В.І. Липський у 1894 р. переїхав до Петербурга. Так закінчився його пер ший київський період. М айж е чверть століття ж иття віддав Володимир Іполитович П етербурзькому ботанічному саду. Саме там розкрився його талант флориста-систематика, бо- таніка-географа, невтомного мандрівни ка. Там він пройшов шлях від молодшо го консерватора до головного ботаніка саду. "Ш ирота і різноманітна діяльність, виконана В.І. Липським у С .-П етер бурзькому ботанічному саду, висунули його на одне з перш их місць серед російських ботаніків", — писав п роф е сор Б.О. Ф едченко [3, 34]. У 1899 р. вийш ла з друку книга В.І. Липського "Флора Кавказа", доповнена у 1902 p., яка і донині не втратила своєї актуаль ності. Більша частина колективної три томної праці "С .-П етербургский ботани ческий сад за 200 лет его существования, 1713—1913" теж належить В.І. Липсько- му [3, 34]. Тільки він з його ерудицією та працездатністю міг здійснити подібну роботу. Багато зусиль доклав Володи мир Іполитович і для систематизації гербарію С.-П етербурзького ботанічно го саду. Треба було обробити та підсу мувати рослинні збори кількох поколінь ботаніків та збори, отримані від членів Російського географічного товариства. Ґрунтовна монографія "Гербарий С.-Пе тербургского ботанического сада (1823 — 1908) ” стала підсумком цієї роботи. Віддаючи належ ну ш ану ботанічним са дам Кью, Берліна, П арижа, Нью-Йорка, В.І. Липський вважав, що С .-П етер бурзький ботанічний сад є садом світо вого рівня. У цей ж е період ж иття Володимир Іполитович присвятив багато часу вив ченню природи Середньої Азії, особли во дослідженню Гіссарського хребта. Ці експедиції були пов 'язані з ризиком для ж иття, бо дуж е небезп ечн і гірські кам 'янисті шляхи над урвищами, куди іноді зривалися коні. Не легшими були й експедиції до гірських систем Паміро- Алаю та Тянь-Ш аню. Під час своїх численних поїздок В.І. Л ипський не тільки збирав бо танічні колекції та описував ф лору да ного регіону, а й складав карти, робив метеорологічні спостереж ення, опису вав у щ оденниках культурні цінності, картинні галереї, побут та звичаї м ісце вого населення, ф іксував усе це на світлинах. Але особливу увагу приділяв ботанічним садам. Він вимірю вав кроками ш ирину та довж ину доріжок, ретельно описував планування садів, влучними зауваж еннями привертав ува гу до особливостей ландшафту, облаш- ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne 4 19 Т.М. Черевчешо, Н.В. Чувікіна тування оранж ерей, стану гербарію , проблем ф інансування наукових уста нов, змісту та форми етикеток тощо. Так, в Італії його здивувала велика кількість університетів (при кож ному з 25 університетів була каф едра ботаніки з ботанічним садом). "Замечу, что это изобилие университетов вовсе не ука зывает на блестящ ее полож ение науки в Италии", — писав Володимир Іполито- вич, вказую чи на надзвичайно низький рівень оплати труда науковців [3, 97]. На жаль, це зауваж ення В.І. Липського і нині є актуальним для України. А ось і політичний висновок ботаніка: "... что касается среднеазиатских степей, то они вызовут улыбку у тех, кто видел эти степи в природе. Если бы эти степи были так пышны, как они представлены в Венском ботаническом саду, то, веро ятно, политическая карта Азии имела бы совсем другой вид" [3, 93]. У Берлінському ботанічному саду він дивувався великій кількості правил для відвідувачів, зазначаючи, що ярликів тут більше, ніж рослин. А в Ж еневі — оригінальним заходам, якими місцева адміністрація захищала цінні види: біля них були висаджені красиві, але ма лоцінні. Це було зроблено для того, щоб відвідувачі рвали саме їх, не помічаючи менш привабливих, але більш цінних [З, 93]. Закордонні поїздки не тільки збага чували вченого цікавою інформацією , а й допомагали осмислювати багато проб лем своєї батьківщини. Аналізуючи свій досвід, він міркував над необхідністю створення ботанічних садів у Сибіру, на Кавказі та в інших регіонах Російської імперії для подальшого вивчення на той час щ е маловідомої місцевої флори. У 1908 р. В.І. Липський здійснив бага- томісячну мандрівку на Цейлон, оскільки його цікавила і тропічна флора. По до розі він відвідав Олександрію, Суецький канал, Каїр. У музеї ботанічного саду Канді на Цейлоні серед найвизначніших ботаніків світу, які його відвідали, нині записано й ім'я В.І. Липського. Він разом зі своїм супутником зупинився у російсь кого підприємця Чокова, який віддав у розпорядження вчених перший поверх свого будинку. Дуже швидко це помеш кання перетворилося на лабораторію, де зберігалося обладнання, рослини, гер барій. М айже весь час В.І. Липський про водив у ботанічному саду та його околи цях — джунглях, горах. Збирав гербарій, консервував плоди та живі рослини для музею, описував своє бачення типових тропіків з їх москітами та духотою, яка не дає відпочинку навіть уночі: "не такий це рай, як описують" [3, 115]. З Цейлону В.І. Липський привіз цінні ботанічні колекції — 154 зразки плодів та насіння, 70 видів ж ивих рослин, 647 таксонів гербарію [3, 118]. У 1910 р. Департамент землеробства та П етербурзький ботанічний сад відря дили В.І. Липського на конгрес латино- американістів та Всесвітню виставку в Буенос-А йресі. К рім А ргентини він відвідав Бразилію та Уругвай. У 1913 р. В.І. Липський відвідав бо танічні сади Японії та Кореї, а у 1914 р. побував у ботанічних садах Північної Америки. Усі свої поїздки Володимир Іпо- литович докладно відображав у звітах, які регулярно виходили з друку. Його нау кові праці й донині не втратили свого значення, оскільки в них сконцентрова ний світовий досвід організації роботи ботанічних садів. Саме цей досвід він хотів втілити в ж иття в Україні, куди по вернувся у вересні 1917 р. У батьківському будинку в Ж итом ирі Липський прож ив до кінця 1918 р. За 20 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne 4 Життєвий та творчий шлях Володимира Іполитовича Липського цей час здійснив поїздку по Дніпру, по бував у Черкасах, Катеринославі (нині Дніпропетровськ). У Києві зустрічався з вченими — П.А. Тутковським, О.В. Фо- міним, М.Ф. Кащенком, В.І. Вернадсь- ким. Обговорю валась його майбутня р о бота у складі Української Академії Наук, яка влітку 1918 р. була на стадії ство рення. У серпні 1918 р. Володимира Іпо литовича спіткало велике горе. Під час важ кої і тривалої поїздки з П етербурга до Києва померла його хвора на тубер кульоз друж ина Ю лія Калістратівна, приїхали тільки діти. Трохи оговтав ш ись від тяж кої втрати, Володимир Іпо- литович мріяв знову повернутися до н а укової діяльності та організувати в Ук раїні ботанічний сад світового рівня, але цим мріям завадила громадянська війна та повоєнна розруха. У жовтні — листопаді 1918 р. Володи мир Іполитович разом зі своїм давнім товариш ем П етром Кузьмичем Козло вим, вченим і мандрівником (на його честь Липський назвав описаний ним рід Koslovia) [3, 208] здійснив подорож півднем України — вони відвідали Ас- канію-Нову, М иколаїв, Херсон. Під Ми- колаєвим сталася катастроф а поїзду, на яком у вони їхали, але все обійшлося. Ч ерез багато років Володимир Іполито вич, згадуючи цей епізод, писав, що не раз під час подорож ей стояв за крок від смерті. У грудні В.І. Липський повернувся до Києва і ЗО грудня 1918 р. на засіданні ф ізико-математичного відділення Ук раїнської Академії Наук його обрали ди ректором на той час ще не існуючого бо танічного саду [5]. Цей сад ще треба бу ло створити, і досвід Володимира Іполи товича мав стати в пригоді. Але, на жаль, мрія вченого не здійснилася. У ґрун товній праці "Ботанічний сад Української Академії Наук і його завдання", написаній у важкому 1919 p., а надрукованій лише у 1927 p., В.І. Липський заклав наукові основи академічного ботанічного саду, детально описав його завдання і структу ру [4]. За задумом Володимира Іполито вича, цей сад мав стати кращим у світі. Вчений активно включився в роботу Української Академії Наук. У березні 1919 р. була створена комісія УАН з вивчення природних багатств, у складі якої був і В.І. Липський, якому за су купністю праць ("honoris causa") було присудж ено науковий ступінь доктора ботаніки. Н а основі матеріалів, зібраних під час поїздки до Асканії-Нової він створив проект реорганізації заповідни ка, основним завданням якого було збе регти та дослідити цілинні степи. У то му ж 1919 р. вчений був обраний акаде міком УАН по каф едрі ботаніки та ботанічному саду і секретарем II (фізи- ко-математичного) віддДлу УАН, а також обійняв посаду завідувача каф едри квіткових рослин [3, 126—127]. Дуже важ ко було виж ити вченим УАН у роки громадянської війни та еко номічної розрухи. Як дійсний член ака демії Володимир Іполитович отримав маленьку кімнату в будинку П резидії УАН по вул. Володимирській, 54, і крім напруж еної наукової праці змуш ений був рубати дрова та поратися у городі. Кож на ж иттєва дрібниця перетворю ва лася на проблему. Крім цього, майно вчених зазнавало численних реквізицій [З, 128]. Грошей вистачало хіба що на харчування. Але ж вченому необхідно було купувати книжки, посібники, інстру менти тощо. Однією з турбот В.І. Липсь кого, як і інших академіків, було ф орм у вання академічної бібліотеки. Завдяки цим ученим було врятовано сотні тисяч унікальних книг з приватних бібліотек ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 21 Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна зруйнованих маєтків, які стали основою сучасної Національної бібліотеки Ук раїни ім. В.І. Вернадського. У 1921 р. В.І. Липського обрали віце- президентом УАН, а 12 червня 1922 p., після смерті третього президента УАН — історика О.І. Левицького, його обрали президентом. "Попал в президенты", — записав він у щ оденнику [3, 133]. Н еоціненні заслуги В.І. Липського як організатора роботи наукових установ України. Він також знаходив час, щоб продовжувати вивчати ф лори Криму, Кавказу, Сухого Лиману, околиць О де си, Києва та Ж итом ира. На ці експе диції він витрачав літні відпустки, пра цював, не ш кодуючи сил та творчої енергії. А перебувати на посаді п рези дента йому було нелегко. Адміністра тивні обов’язки обтяж ували. Будучи глибоко порядною людиною, Володи мир Іполитович чекав того ж і від ото чуючих. Йому завж ди була притаманна тверезість поглядів і оцінок, вимог ливість до себе та оточуючих. Він був принциповим, іноді навіть різким, якщ о справа стосувалася наукової істини. Невігластво, брехня, неакуратність у роботі його дратували. У другій поло вині 20-х pp. вж е набирав обертів культ особи, почали з'являтися паростки ли- сенківщ ини, які Володимир Іполитович старався викоріню вати. "Неужели мол ча согласиться, что ячмень по ж еланию докладчика м ож ет превратиться в рожь", — у відчаї писав він в листі до академіка Є.П. Вотчала після одного із засідань Академії [3, 137]. Звичайно, та ка прямота оцінок не могла сподобати ся вискочкам та чиновникам від науки. Іноді доводилося терпіти відверті обра зи. Траплялися випадки, коли йому бу вало соромно за установу, яку він очо лював. У грудні 1927 р. помер батько Воло димира Іполитовича, Іполит Федорович. У Ж итом ирі зосталася тільки сестра. Діти роз'їхалися, він залиш ився один. У 1928 р. В.І. Липський був обраний членом-кореспондентом АН СРСР. Реко мендації для обрання на цю високу по саду він отримав від відомих вчених — Володимира Леонтійовича Комарова та Івана П орфенійовича Бородіна, які дали високу оцінку його науковим заслугам [З, 141]. У березні В.І. Липському виповнило ся 65 років. Виконувати обов'язки п ре зидента Академії і суміщати їх з науко вою роботою та експедиціями ставало дедалі важче. У Києві над його головою поступово збиралися хмари, а йти на компроміси він не вмів і не бажав. 21 червня 1928 р. В.І. Липський за власним баж анням залиш ає посаду п ре зидента Академії наук і переїздить до Одеси. Ш ість років, проведені ним на цій відповідальній посаді були найваж чими в його житті. Ц ей вистражданий шаг оцінив Володимир Іванович Вер- надський: "Вы мудро поступили, отка завш ись от Киева, когда вы не вольны в выборе помощников" [3, 145]. В Одесі Володимир Іполитович потра пив у свою стихію — 5 серпня 1928 р. обійняв посаду директора ботанічного саду О деського університету. Один з найстарш их ботанічних садів України переж ивав не кращ і часи — далися взнаки важ кі роки револю ції та грома дянської війни. Ч астина цінних рослин, незваж аю чи на зусилля вчених, була знищ ена, пош кодж ені теплиці та оран ж ерея. З приходом В.І. Липського сад почав відновлюватися. Вчений зо сер е див зусилля колективу на перевірці російських назв культивованих рослин, заснуванні гербарію , бібліотеки, хіміч 22 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 Ж и т т єви й т а т ворч и й ш лях В олоди м и ра Іп олит овича Л и п ського ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ^ ної лабораторії та музею, домігся збіль ш ення його площі (за рахунок к о лиш ньої дачі М аразлі) та колекцій р ос лин. Ч ерез два роки О деський бо танічний сад став солідною науковою установою, а у 1931 — 1932 pp. завдяки величезному досвіду та енергії Володи мира Іполитовича досяг найвищ ого р о з витку. Д ослідж ення ним водоростей Чорного моря дали змогу запустити перш ий в Україні завод з видобутку агар-агару та йоду. Для підтримання н а укових дослідж ень на належ ному рівні Володимир Іполитович мріяв підпоряд кувати свій сад А кадемії наук України. Але цим мріям не вдалося здійснити ся. У 1932 р. Постановою Уряду у саду відібрали територію дачі М аразлі разом з цінними насадженнями та відремонто ваною оранжереєю . Таким чином, сад залишився у своїх колишніх межах, а праця колективу над освоєнням нової площі виявилася даремною. З 1933 р. сад знову став належати Одеському універ ситету, аспірантура саду була переведе на до університету. У ці складні для біологічної науки ч а си "лисенківщини" Володимир Іполито вич тримався гідно, не йшов на комп роміси. У жовтні 1933 р. він демонстра тивно пішов із зали засідань під час до повіді Т.Д. Л исенка про п ереробку природи рослин, після чого був зм уш е ний піти з посади директора та перейти на посаду наукового консультанта [З, 156]. Все важ че ставало друкувати нау кові праці, які не містили підтримки ідей Лисенка, доводилося писати "до шухляди". Н езваж аю чи на поваж ний вік, у 1935—1936 pp. В.І. Липський здійснив експедиції до Узбекистану, Тадж икиста ну та Туркменії, привіз звідти велику колекцію рослин для ботанічного саду, про який він дбав до останнього подиху. П омер Володимир Іполитович Липсь кий 24 лютого 1937 р. в Одесі. Під час Другої світової війни частина одеського цвинтаря з його могилою була зруйно вана, але завдяки старанням Дарини М икитівни. Доброчаєвої місце похован ня було віднайдено, і до 125-річчя від дня народж енн я вченого там був відкритий пам 'ятник, гідний його пам'яті. 1 лютого 1991 р. була встановле на і меморіальна дош ка на будинку, де він ж ив в Одесі, за адресою: П риморсь кий бульвар, 87 [1]. На жаль, не всі його наукові праці видані, частина і досі залиш ається в ру кописах. В архівах М оскви, Петербурга, Києва, Одеси, Ж итом ира зберігаю ться його щ оденники та епістолярна спадщи на; листування з М.І. Вавиловим, В.І. Вер- надським, Є.П. Вотчалом, О.В. Фомі- ним, В.Л. Комаровим, М.Г. Холодним, І.Ф. Ш мальгаузеном та багатьма іншими адресатами. Ці листи — ж иві сторінки історії ботаніки. 1. Азарова Л.В., Бонецький А.С., Добро- чаєва Д.М., Пирожок Ю.А. Вшанування па м’яті Володимира Іполитовича Липського / / Укр. ботан. журн. — 1992. — 49, № 1. — С. 98— 101. 2. Барбарич А.І. Володимир Іполитович Лип ський. - К.: Вид-во АН УРСР, 1958. - 38 с. 3. Доброчаева Д.Н., Мокрицкий Г.П. Вла димир Ипполитович Липский. — К.: Наук, думка, 1991. — 216 с. 4. Липський В.І. Ботанічний сад Ук раїнської Академії Наук і його завдання / / Ювілейний збірник на пошану акад. Д.І. Ба- галія. — К.: Вид-во Академії наук, 1927. - С. 1— 53. 5. Протоколи засідань фізико-математич- ного відділу Академії наук за 1918 p. - К.: Вид-во УАН, 1919. — 76 с. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 23 Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна ЖИЗНЕННЫЙ И ТВОРЧЕСКИЙ ПУТЬ ВЛАДИМИРА ИППОЛИТОВИЧА ЛИПСКОГО Т. М. Черевченко, Н.В. Чувикина Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев Рассмотрен жизненный и творческий путь выдающегося ученого-ботаника, организато ра науки, одного из основателей Украинской Академии Наук и ее президента в 1922—1928 годы — Владимира Ипполитовича Липского. THE WAY OF LIFE AND CREATIVE WORK OF VOLODIMIR I. LIPSKY T.M. Cherevchenko, N. V. Chuvikina M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Ukraine, Ukraine, Kyiv The present paper deals with the way of life and creative work of famous scientist — botanist, organizer of science, one of the creators of Academy of Sciences of Ukraine and its presi dent in 1922—1928 — Volodimir I. Lipsky. 24 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1066
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:48:31Z
publishDate	2003
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/c0/769811aa227a1c0a0e3b4bf5511149c0.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10662020-01-05T13:08:45Z The way of life and creative work of Volodimir I. Lipsky Життєвий та творчий шлях Володимира Іполитовича Липського Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V. The present paper deals with the way of life and creative work of famous scientist – botanist, organizer of science, one of the creators of Academy of Sciences of Ukraine and its president in 1922–1928 – Volodimir I. Lipsky. Розглянуто життєвий та творчий шлях видатного вченого-ботаніка, організатора науки, одного із засновників Української Академії Наук та її президента у 1922–1928 pp. – Володимира Іполитовича Липського. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1066 10.5281/zenodo.3253085 Plant Introduction; Vol 20 (2003); 17-24 Інтродукція Рослин; Том 20 (2003); 17-24 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377859 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1066/1023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V. Життєвий та творчий шлях Володимира Іполитовича Липського
title	Життєвий та творчий шлях Володимира Іполитовича Липського
title_alt	The way of life and creative work of Volodimir I. Lipsky
title_full	Життєвий та творчий шлях Володимира Іполитовича Липського
title_fullStr	Життєвий та творчий шлях Володимира Іполитовича Липського
title_full_unstemmed	Життєвий та творчий шлях Володимира Іполитовича Липського
title_short	Життєвий та творчий шлях Володимира Іполитовича Липського
title_sort	життєвий та творчий шлях володимира іполитовича липського
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1066
work_keys_str_mv	AT cherevchenkotm thewayoflifeandcreativeworkofvolodimirilipsky AT chuvikinanv thewayoflifeandcreativeworkofvolodimirilipsky AT cherevchenkotm žittêvijtatvorčijšlâhvolodimiraípolitovičalipsʹkogo AT chuvikinanv žittêvijtatvorčijšlâhvolodimiraípolitovičalipsʹkogo AT cherevchenkotm wayoflifeandcreativeworkofvolodimirilipsky AT chuvikinanv wayoflifeandcreativeworkofvolodimirilipsky

Життєвий та творчий шлях Володимира Іполитовича Липського

Institution

Ähnliche Einträge