Становлення та розвиток селекційних досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України

The role of academician M.M. Grishko in development of selection researches in National Botanical Gardens of the National Academy of Sciences of Ukraine is shown. The basic results and prospects of selection of flower ornamental plants, food and forage crops are given.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2003
Автори:	Moroz, P.A., Cherevchenko, T.M., Rakhmetov, D.B.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1069
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144563422756864
author	Moroz, P.A. Cherevchenko, T.M. Rakhmetov, D.B.
author_facet	Moroz, P.A. Cherevchenko, T.M. Rakhmetov, D.B.
author_sort	Moroz, P.A.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-05T13:19:00Z
description	The role of academician M.M. Grishko in development of selection researches in National Botanical Gardens of the National Academy of Sciences of Ukraine is shown. The basic results and prospects of selection of flower ornamental plants, food and forage crops are given.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3253091
first_indexed	2025-07-17T12:48:32Z
format	Article
fulltext	УДК 631.529:631.527 П.А. МОРОЗ, Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Д.Б. РАХМЕТОВ Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СЕЛЕКЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У НАЦІОНАЛЬНОМУ БОТАНІЧНОМУ САДУ ім. М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ Показано роль академіка М.М. Гришка в розвитку селекційних досліджень у Національном у ботанічному саду НАН України. Наведено основні результати і перспективи селекції квітниково- декоративних, харчових і кормових культур. Важливим завданням людства є зб ер е ження, вивчення і раціональне вико ристання природних ресурсів. З б ере ж ення і збагачення різноманіття р ос линного і тваринного світу є гарантом існування ж иття на Землі. С еред рос лин природної флори світу є багато видів, які містять потрібні людині речо вини, відзначаю ться високою продук тивністю, стійкістю до несприятливих умов середовищ а, імунітетом до захво рювань, ш ирокою нормою реакції та іншими властивостями, котрих часто позбавлені культурні рослини. П отріб но активніш е та ш ирш е залучати до се лекційного процесу генофонд природ них видів з метою створення цінних форм і сортів як для практичного вико ристання, так і для збагачення видового різноманіття культурфітоценозів. Велику роль у виріш енні цього зав дання відіграли і відіграють ботанічні © П.А. МОРОЗ, Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Д.Б. РАХМЕТОВ, 2003 сади світу, які з самого початку їх ство рення (XIV —XVI ст.) займалися п ересе ленням рослин. Ця стихійна інтродукція сприяла забезпеченню лю дства зерн о вими, овочевими, технічними та іншими культурами. У Всесвітній стратегії ботанічних садів щодо охорони рослин, прийнятій у Лас- Пальмасі (1985), одним з основних нап рямів наукових досліджень визначено збагачення генофонду рослин із застосу ванням селекційних методів та розробку біологічних основ їх вирощ ування [12]. О тж е, важ ливе завдання ботанічних садів та дендропарків України — інтро дукційна та селекційна робота з видами, які мають високу народно-господарську та економічну цінність: плодовими, ягідними, овочевими; деревними декора тивними і ландшафтостворювальними; ефіроолійними та пряносмаковими; лі карськими; технічними; медоносними; кормовими; квітниково-декоративними відкритого та захищеного ґрунту. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 37 ПЛ. Мороз, Т.М. Черевченко, Д.Б. Рахметов Н а відміну від селекційних установ, які працюють з традиційними культура ми, особливістю селекційної роботи, яка проводиться у Національному бо танічному саду НАН України та в інших ботанічних установах, є те, що її о б 'єк тами є нові види рослин, котрі раніш е не вирощ увалися в Україні і мають надзвичайно високі декоративні, хар чові чи кормові властивості, відсутні у традиційних культур. Поняття культури невіддільне від сор ту, зазначав М.І. Вавилов [1]. За відсут ності сорту важ ко досягти розмнож ення та впровадження виду в культуру. Важливо також зазначити, що з ко ж ним роком зростають вимоги не тільки до продуктивності рослин, й до вмісту в них потрібних для людини поживних р е човин, стійкості рослин до несприятли вого зовнішнього впливу (посухи, моро зу, підтоплення), а також до ек о номічності та високої технологічності культур (можливість застосування ме ханізації, позитивна реакція на добрива, висока леж кість плодів, тривалість зберігання і придатність для консерву вання) [6]. Велике значення має біо логічна повноцінність культури, оскільки синтезувати значну кількість вітамінів та інших фізіологічно активних речовин надто дорого чи неможливо. Завдяки біологічній повноцінності сорти нових інтродуцентів мають вели кий попит. П ро це свідчить визнання багатьох сортів нових культур, створе них у НБС ім. М.М. Гришка, не тільки в Україні, а й поза її меж ами — у країнах СНД і у далекому зарубіжжі. Ботанічний сад досяг значних успіхів у селекційній роботі з плодовими, квітниково-декора- тивними, кормовими та пряносмаковими культурами і посідає чільне місце серед вітчизняних науково-дослідних установ, які займаю ться селекцією цих рослин. Становлення та розвиток селекційних досліджень у Національному ботанічно му саду пов'язані з ім'ям його засновни ка та першого директора, академіка М и коли М иколайовича Гришка. Розроблені і обґрунтовані ним методи зміни та регу лювання статі у дводомних рослин вико ристовуються як для вивчення подаль шого розвитку проблем еволюції статі у вищих рослин, так і для одержання но вих високопродуктивних форм. У тридцяті роки минулого століття М.М. Гришко велику увагу приділяв збагаченню культурної флори П івнічно го Лісостепу України, сортовивченню таких культурних рослин цієї зони, як пшениця, кольза (ріпак ярий), південна ф орм а конопель, дослідженню м ісце вих сортів і форм для добору найкра щ их чистих ліній, гібридизації [5, 10]. Вивчаючи інтродукційні та місцеві сорти, наполегливо впроваджую чи кра щі з них, М икола М иколайович, поділя ючи ідеї М.І. Вавілова, водночас наголо ш ував на необхідності збереж ення і за лучення до селекційного процесу м ісце вого матеріалу. Так, у праці "М атеріали до вивчення культурної флори Л ісосте пу України" вчений писав: "Культурна ф лора України є найважливіш им се лекційним фондом, проте його ще мало використовую ть наші селекційні уста нови. Більше того, ще й досі недостат ньо вивчена наша культурна рослин ність, що склалася в процесі природно го добору найвитриваліш их генотипів протягом багатьох десятиріч, чому і яв ляє собою дуж е цінний вихідний ма теріал для селекції" [8]. М иколі М иколайовичу належ ить пріоритет у розв 'язанні проблеми зміни статі конопель. Його праці з цього пи тання є не тільки внеском в розробку теоретичних основ селекції рослин, а й мають велике практичне значення для 38 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 Становлення та розвиток селекційних досліджень у НБС народного господарства [2]. П ерш ий ви ведений ним сорт з одночасним ви з ріванням чоловічих та ж іночих рослин "ОСО-72", який за виходом волокна на 35 — 40% перевищ ував культивовані тоді сорти, дав мож ливість м ехан ізувати збирання конопель. Н аукова діяльність Ботанічного саду АН України у повоєнні роки концентру валася на виріш енні таких питань: роз робка наукових основ створення бо танічного саду АН УРСР і зеленого бу дівництва в республіці, теоретичних і прикладних питань інтродукції та аклі матизації рослин: а) інтродукція, сорто- вивчення та селекція квітниково-деко- ративних рослин; б) аклім атизація південних плодових культур; в) введен ня в культуру нових цінних для народ ного господарства рослин. Репродукція і ґрунтовне вивчення рослинних фондів дали м ож ливість успішно виріш ити теоретичні і приклад ні питання інтродукції та селекції нових для України лісових, плодово-ягідних, декоративних, технічних, харчових рос лин, впровадити нові рослини у різні га лузі народного господарства, збагатити рослинні ресурси республіки. Застосовую чи метод географ ічних схрещ увань, розроблений М.І. Вавило- вим, методи міжвидової і міжродової гібридизації, використані І.В. М ічуріним при селекції плодових та М.В. Цициним — при виведенні посухо- та зимостій ких сортів зернових культур, у Бота нічному саду були одерж ані вагомі р е зультати з акліматизації та селекції рос лин, зокрема квітниково-декоративних та сільськогосподарських. У зв 'язку з розробкою теоретичних основ селекції в Ботанічному саду вив чалися питання підбору вихідного м а теріалу для гібридизації і виділення батьківських форм, розроблялась мето дика зберігання пилку й еф ективні за соби кастрації та запилення, досліджу валися результати прямих і зворотних схрещ увань, удосконалю вались старі і розроблялись нові методи подолання несхрещ уваності й стерильності відда лених гібридів, провадились роботи в галузі цитоембріології, виш укувались ефективніш і та швидкі засоби оцінки сіянців на ранніх етапах онтогенезу. М.М. Гришко високо оцінив інтро дукційну і селекційну роботу, започат ковану М.Ф. Кащ енком в Аклімати заційному саду, і всіляко підтримував продовж ення цих дослідж ень в Б о танічному саду АН України [3]. Під йо го керівництвом і за безпосередньою участю набули подальшого розвитку р о боти з акліматизації та селекції півден них плодових культур. Як відомо, перші успіхи в аклім атизац ії цих рослин пов 'язані з ім'ям академіка АН України М.Ф. Кащ енка, який у створеному ним Акліматизаційному саду шляхом висі вання насіння в кількох поколіннях, відбором та гібридизацією одерж ав п ер ші відносно стійкі до місцевих умов ф орми персика [7, 14]. У Ботанічному саду тривала також акліматизаційна та селекційна робота з абрикосом, ки зи лом, айвою, аличею, хеномелесом, акти нідією, лимонником. Південні плодові рослини, а також ве лика кількість цінних декоративних, лі карських, ефіроолійних, технічних куль тур, акліматизованих у Києві М.Ф. К а щенком, збагатили колекційні ділянки Ботанічного саду АН України. Підбиваючи підсумки інтродукційної та селекційної роботи на початку п ер ш ої половини 50-х років минулого століття М.М. Гришко пиш е про велике різноманіття вихідного матеріалу, з ібра ного на той час у Ботанічному саду АН України: дерев та кущів — 1450; плодо- ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 39 ПЛ. Мороз, Т.М. Черевченко, Д.Б. Рахметов во-ягідних рослин — 725; винограду — 290; субтропічних (лимон, апельсин, чай, гранат, фісташки, кофе, авокадо, інжир, ююба та інші) — 120; технічних (волокнисті, каучуконоси , олійні, лікарські, дубильні та інші) — 1050; кор мових — 252; харчових — 1457; бага торічних і однорічних квітниково-деко- ративних рослин — 2350, у т.ч. троянд — 600 сортів, ж о р ж и н — 220, гладіолусів — 284, півників — 150, тю ль панів — 110, айстр багаторічних — 52 сортів; оранж ерейних рослин — 875 форм; дикорослих трав'янистих рослин — понад 1000 видів. Колекційний фонд Ботанічного саду на той час становив 9569 таксонів [4]. У результаті акліматизаційної та се лекційної роботи науковцями Ботаніч ного саду у ті роки було виведено 10 сортів персика; 15 — винограду, які зи мували у відкритому ґрунті на півночі України. Активно впровадж увалися в сільськогосподарське виробництво сор ти Ботанічного саду таких культур, як майоран, дагуса, великоплідна гречка, рис, чуфа, олійний молочай, кенаф та ін. Було створено понад 300 сортів тро янд, ж орж и н , гладіолусів, півників, флоксів і дельфініумів [4]. Нині в саду успіш но триваю ть се лекційн і дослідж ення, започатковані М.М. Гришком та його колегами. Уні кальні колекції рослин з різних бо- тан іко-географ ічн их регіонів світу (близько 12 тис. видів, сортів і форм) зібрані в Саду і є базою для створення нових культур та гібридів [13]. Велика увага приділяється ін тро дукції, збереж енню генофонду та селек ції малопош ирених плодових рослин. Колекція плодових рослин, яка стала основою для створення нових для півночі У країни сортів, нараховує близько 150 видів та 400 сортів (селек ціонери-науковці: І.М. Шайтан, С.В. Кли менко, П.А. М ороз, Л.М. Чугіріна, І.К. Кудренко, Н.В. Скрипченко та ін.). М е тодом міжвидової гібридизації вперш е створено зимостійкі, високовітам інні сорти нової плодово-лікарської культу ри — актинідії, серед яких на особливу увагу заслуговує м іж ви довий гібрид а. пурпурової та а. аргута. У Лісостепу Ук раїни успіш но акліматизовано персик, що дало змогу відсунути меж у промис лового ви рощ ування цієї південної культури на 300 км північніше. Нові жовтоплідні сорти персика, створені се лекціонерами Саду і занесені до Д ер жавного реєстру сортів рослин України, відповідають світовим стандартам і ха рактеризую ться високими смаковими якостями та морозостійкістю. Виведено стійкі до несприятливих умов навколишнього середовища сорти абрикоси, айви, аличі, кизилу, хеномеле- су, лимоннику китайського, придатні для вирощування в Лісостепу України та в Південному Поліссі. В цілому сорти пло дових інтродуцентів характеризуються високою продуктивністю, морозо- та зи мостійкістю, імунітетом (наприклад, ак тинідія коломікта і лимонник китайський витримують морози до 40 СС). Вони менш вибагливі до ґрунту, та менш енерговитратні, н іж традиційні зерн ят кові або кісточкові культури. Плоди нових та малопош ирених пло дових культур мають цінні харчові та л ікувально-профілактичні властивості, відзначаю ться високим вмістом віта мінів та інших біологічно активних р е човин. Наприклад, в плодах актинідії коломікта кількість аскорбінової кисло ти досягає 800—1000 мг%, у плодах ки зилу, глоду, калини, горобини накопи чуються сполуки з Р-вітамінною ак тивністю (до 1200 мг%). Вживання в їж у цих плодів сприяє виведенню з організ- 40 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин 2003, № 4 Становлення та розвиток селекційних досліджень у НБС му радіонуклідів, важ ких металів та інших ш кідливих речовин, підвищує працездатність людини в екстремальних умовах. На відміну від традиційних пло дових культур, сорти нових та малопо- ш ирених рослин майж е не враж аю ться хворобами і шкідниками, що дає змогу отримати чисту продукцію. Важливою особливістю цих культур є те, що вони щорічно плодоносять і значно подовж у ю ть восени період спож ивання свіжих плодів, а такі культури, як гумі та ж им о лость, є джерелом вітамінних плодів н а весні. Введення в культуру дикорослих видів, вп ровадж енн я п ерспекти вних культур у садові ф ітоценози з метою збільшення їх видової різноманітності має важливе значення для екологічної оптимізації рослинних угруповань, ос кільки дає змогу розробити концепцію екологізації садівництва. Головний п ри нцип конструю вання екологічно стій ких високопродуктивних садових ф іто ценозів — оптимізація їхньої структури шляхом створення багатокомпонентних зміш аних насаджень, тобто перехід від моно- до полікультур [9]. К олекція корм ових інтродуцентів, яка є надійною генетичною базою для створення нових сортів, налічує 226 видів та форм із 75 родів та 15 родин. На основі 25 видів інтродукованих р ос лин в результаті багаторічної с е лекційної роботи створено 35 високо продуктивних сортів, які районовані в трьох агрокліматичних зонах України, а також в Російській Федерації, К азах стані, Молдові, Білорусі. З них шість сортів (Румекс К -I, Стугна-І, Вірджинія, Кормела, Канадчанка, К авказький бра нець) в останні роки активно інтродуку- ються в далекому зарубіж ж і — К итай ській Народній Республіці, Чехії, А вс трії. Відділ нових культур, який багато років очолював талановитий селекціо нер, доктор сільськогосподарських наук Ю.А. Утеуш, є важ ливим центром інтро дукції та селекції нових кормових куль тур як в Україні, так і в країнах СНД. Тут селекціонерами Д.Б. Рахметовим, О.О. Абрамовим, Н.О. Стаднічук, 0 .0 . П е репелицею створено сорти невідомих у світі культур — гібридного овочево-кор- мового щавлю (щавнату) (Румекс ОК-2), гібридної кормової чини (Попелюшка), одно- та багаторічних кормових видів родини мальвових — мальви мелюки (Кормела), сіди багаторічної (Вірджи нія), хатьми тю рінгської (Стугна-І) та амаранту (Стерх). Вперше в світовій практиці шляхом віддаленої гібридизації створено висо копродуктивні міжвидові гібриди само запильних однорічних мальв (Рюзана, Унава, Ніка), районовані у трьох аг рокліматичних зонах України [11]. Одним із важ ливих напрямів вико ристання високопродуктивних одноріч них кормових інтродуцентів є проміжні посіви. Щ одо озимих посівів значний інтерес становлять сорти озимої сурі пиці, ріпаку, тифону, щодо ярих — редьки олійної, мальви, амаранту, гір чиці. Ці культури за рахунок викорис тання сонячної енергії у пізньоосінні та ран ньовесн ян і періоди даю ть змогу значно підвищити ККД фотосинтезу, подовжити період використання зеле них кормів на 1 — 1,5 місяця, забезпечу ють високу продуктивність. Сорти культур з родин Brassicaceae, Fabaceae, M alvaceae є чудовими сидера тами як альтернатива люпину та сера делл! Як важливий екологічний чинник при вирощуванні на сидерат нові культу ри позитивно впливають на агрохімічні, агрофізичні, агробіологічні властивості ґрунту, поліпш ують мікробіологічний ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 41 ПЛ. Мороз, T.M. Черевчешо, Д.Б. Рахметов стан та підвищують алелопатичну ак тивність ґрунту, пригнічують патогенну м ікрофлору та сегетальну рослинність. В агроф ітоц ен озах вони позитивно впливають на ріст, розвиток та продук тивність традиційних культур. Одним із перспективних напрямів ви користан ня високобілкових сортів нових культур (мальви, редьки, ам аран ту) є створення на їхній основі полі- домінантних агрофітоценозів з незба- лансованими за протеїном традиційни ми культурами — кукурудзою, сорго, житом, що дає змогу отримати вищі врожаї, якість корму та продуктивність. Однією з актуальних проблем зали шається ефективне використання сіль ськогосподарських угідь, які потрібно вилучати з інтенсивного обігу. За дани ми М іністерства аграрної політики Ук раїни, найближчим часом передбачаєть ся зменш ення на 8,63 млн га площі орної землі. У розв'язанні цієї проблеми важ ливу роль мають відіграти сорти бага торічних кормових культур з періодом продуктивного використання від 6 (свер бига східна, щавель гібридний — щав- нат, лаватера, чина лісова) до 20 років (сильфій пронизанолистий, сіда бага торічна, козлятник східний). Нові сорти багаторічних культур мають високу еко логічну валентність, толерантність, стійкі до шкідників та хвороб, а також характе ризую ться високою конкурентоспро можністю до сегетальної рослинності. П ри їхньому вирощуванні антропічні чинники мінімально впливають на аг рофітоценози. Вони використовуються в 3 — 4 рази довше, ніж традиційні культу ри — конюш ина та люцерна. У цілому сорти нових кормових куль тур не мають аналогів або значно п ере важ аю ть їх, вирізняю ться високим вміс том білків, продуктивністю, поживними якостями та екологічною пластичністю. Нині в селекції малопош ирених ово чевих культур задіяно понад 80 таксо нів. В Україні створено та районовано 7 сортів (селекц іонери В.П. Гринь, Н.М. Смілянець, О.В. Правда). Вперше в Україні районована капуста броколі сорт Вітамінна, два сорти селекції НБС імені М.М. Гришка (салат ромен с. Сов- ський, цибуля слизун с. Л ілійна) є єдиними районованими сортами цих видів. Методом мутагенезу з подальшим відбором виведено сорт топінамбура Дієтичний. П ріоритетними напрямами в селекції малопош ирених овочевих куль тур є використання групи овочів у кон сервній промисловості (фізаліси овоче вий та ягідний) і в жироолійній галузі (чуфа олійна). Колекція пряноароматичних рослин, ще є важливою базою для створення нових сортів, налічує 112 таксонів. С е ред перспективних рослин — шавлія мускатна, олія якої ш ироко використо вується в парфумерній, фармацевтичній та харчовій промисловостях. У Саду створено її сорт, котрий в умовах Полісся і Лісостепу цвіте на перш ому році вегетації, дає хорош ий урож ай і якісну еф ірну олію. Крім того, районо вано і занесено до Реєстру сортів рос лин України щ е 7 сортів пряноарома тичних культур, які використовую ться в консервній , харчовій та л ікеро- горілчаній промисловості як аром атиза тори. Це майоран садовий, непета ли монна, лофант ганусовий, гісоп лікарсь кий, змієголовник молдавський. Сад бузків НБС відомий не тільки в Європі, а й в усьому світі. Він нараховує 180 видів, сортів і форм. С елекціонера ми Саду створено високодекоративні сорти. Це переваж но ранньо- і пізньо- квітучі сорти, що подовж ує період цвітіння бузку до двох місяців. Пізньо- квітучі сорти Тарас Бульба і Леся Ук 42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 Становлення та розвиток селекційних досліджень у НБС ---------------------------------------- ;----------------------------------------------------------------------------¥*» раїнка зацвітаю ть тоді, коли більшість сортів практично вж е відцвіла. До речі, сорт Л еся У країнка за м ахровістю квіток посідає перш е місце серед всіх відомих у світі сортів бузку, адже кількість пелюсток квітки цього сорту іноді сягає 70 — 80 шт. С елекціонерами саду одерж ано і ранньоквітучий махро вий гібрид, який зацвітає на 6 —10 днів раніш е від інших сортів. Такі сорти, як Вогні Донбасу, Полтава, Рож ева хмара і Лісова пісня, вж е давно стали популяр ними, а сорт Богдан Хмельницький у 1985 р. на М іжнародній виставці в Оло- моуці (Чехословаччина) посів перш е місце і одерж ав Золоту медаль. С елекціонером В.К. Горбом підго товлено до сортовипробування 8 висо- кодекоративних гібридів бузку звичай ного. О дночасно ведеться селекція з виведення низькорослих кулястих, по- душ коподібних і плакучих форм, пот реба в яких дуж е велика. С елекційна робота з бузкам и проводиться методом спонтанної і спрям ованої гібридизації. Під час цвітіння бузків Сад відвідує по над 500 тис. киян і гостей столиці Ук раїни. Велика селекційна робота проведена в Саду з квітниково-декоративними рос линами. Створені сорти відзначаються оригінальністю забарвлення, ф орм и квітки і суцвіття, відповідають сучасним світовим тенденціям як за якостями, що визначають декоративність, так і за гос подарсько-біологічними показниками. На відміну від аналогічних культиварів нові сорти характеризую ться підвище ною стійкістю до едафо-кліматичних умов України. Вперше у світовій прак тиці методами інцухту та цілеспрямова ної гібридизації створено пурпурово- листі сорти ж орж ин з махровим суцвіт тям червоного і кармінного кольорів, а також неіснуючі раніше комбінації пур пурового забарвлення листків та білого кольору пелюсток. Шляхом гібридизації культиварів півонії молочно-квіткової та п. лікарської з дикорослими видами ви ведено форми з принципово новими до норськими ознаками, які досі не зустрі чалися в існуючих сортів світової се лекції. В отриманих гібридів ці якості поєднані з раннім та надраннім строками цвітіння (на два тижні раніше, ніж в існуючих сортів). Відібрано високопро дуктивні форми півонії з густомахровою квіткою оригінального забарвлення. Цих успіхів досягнуто завдяки праці таких селекціонерів, як Ф.С. Дудик, К.Д. Х ар ченко, Л.М. Яременко, М.П. Ященко, В.Ф. Горобець, Г.М. Музичук. Нині у відділі розпочата селекційна робота з малопош иреною, але досить декоративною культурою астільбе, бага та колекція якої зібрана протягом де сятків років. С елекц іонерам и Б ота нічного саду в промислове квітникар ство України впровадж ено п'ять сортів азалії індійської — Київський вальс, Ге роям війни, Сузір'я, Огоньок, Аленький цветочек, зан есен і до Д ерж авного реєстру сортів рослин України в 2000 р. Вісім гібридів підготовлено до передачі в Д ерж авне сортовипробування (се лекціонери С.М. Приходько, М.К. Пара- ненко, Р.П. Головко). За період з 1959 р. до 2001 року нау ковці Саду отримали 231 авторське сві доцтво, в тому числі за 1996 — 2001 pp. — 130 свідоцтв на нові сорти. До Державно го реєстру сортів рослин України у 2001 р. занесено 196 сортів, виведених селек ціонерами Національного ботанічного са ду ім. М.М. Гришка, зокрем а квітнико- во-декоративних — 106 сортів, плодових — 52, кормових — 24, пряноарома- тичних — 6, овочевих — 6, олійних культур — 2 сорти. Ц е свідчить про виз- ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 43 ПЛ. Мороз, Т.М. Черевченко, Д.Б. Рахметов нання досягнень селекц іонерів НБС НАН України. Відповідно до постанови Кабінету М іністрів України від 22 лис топада 1993 року за № 935 на території України дозволяється господарське ви користання та продаж насіння і садово го матеріалу тільки тих сортів, які пройшли держ авне випробування та за несені до Реєстру сортів рослин Ук раїни. З багатьох культур НБС НАН Ук раїни як селекційна установа є лідером або ж посідає чільне місце в Україні. Так, сортимент флокса волотистого в Реєстрі на 100%, ж орж ин — на 70%, півонії — на 54%, хризантеми та азалії — на 45%, гладіолуса на — 32% пред ставлений сортами, виведеним и с е лекціонерами Саду. Нові кормові культури (дагуса, чина лісова гібридна, мальва, лаватера, щавель гібридний (щавнат), сіда багаторічна), плодові (актинідія, лимонник китайсь кий), овочеві (цибуля слизун), представ лені в Реєстрі лише сортами НБС. З 15 сортів кизилу, які м істяться в Реєстрі, 14 виведені в НБС, з 8 сортів хеномелеса — 4, з 11 сортів айви — 5 представлені цією установою . С елек ціонери Саду досягли вагомих резуль татів у роботі з персиком. До Реєстру 2001 р. занесено 11 сортів цієї культу ри селекції НБС (або 28% загального сортименту персика в Україні). У майбутньому слід розш ирити дослід ж ення з селекції квітниково-декоратив них (орхідеї, астільбе, ломиніс, бузок, магнолія), харчових (гумі, обліпиха, ф іза ліс, котяча м'ята), кормових (ярий ріпак, сіда багаторічна) та лікарських (звіробій) культур, робота з якими ведеться вж е до сить давно. На особливу увагу заслуговує селекційна робота з бузком. П отрібно узагальнити досвід селекції квітниково-декоративних культур через створення монографії та атласу всіх сортів, виведених у НБС ім. М.М. Гриш ка. М асш таби впровадж ення у виробни цтво занесених до Реєстру сортів ще не досить високі. Важливим завданням є збереж ення генетичного різноманіття культиварів харчових, технічних, л ікар ських, декоративних і кормових куль тур в Україні, у виріш енні якого Ук раїна відстає від розвинених країн світу і від Росії. О сновною причиною цього є відсутність необхідної інфраструктури, в перш у чергу, сховищ а довгостроково го збереж ення зародкової плазми, особ ливо тих культигенних форм рослин, що розмнож ую ться виключно вегета тивно, генофонд яких у нашій країні практично не застрахований від дії надзвичайних природних чи інших н е гативних чинників. 1. Вавилов НИ. Избранные труды. - М.; J 1 Наука, 1965. — Т. 5. — 788 с. 2. Гришко Н.Н. Одновременно созреваю щая конопля. — М.: Сельхозгиз, 1937. - 55 с. 3. Гришко Н.Н. Творец новых форм рас тений Н.Ф.Кащенко / / Изв. АН СССР. — 1951. - № 4. - С. 3-13. 4. Гришко Н.Н. Мичуринская агробиоло гическая наука — теоретическая основа ак климатизации растений / / Тр. Ботан. сада АН Украины. Акклиматизация растений. — К.: Изд-во АН УССР, 1953. - С. 5-28. 5. Гришко-Богменко Б.К., Пилипчик О.Я. Микола Миколайович Гришко. — К.: Наук, думка, 1995. — 121 с. 6. Гродзинский А.М. Проблемы интродук ции растений в период научно-технической революции / / Матер, науч. конф. "Новые 44 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 4 С т ан овлен н я т а р о зви т о к селекц ій н и х дослідж ень у Н БС культуры в народном хозяйстве и медицине" - К.: Наук, думка, 1976. — Ч. 1. — С. 3—6. 7. Енциклопедія сучасної України. — К.: Координат, бюро ЕСУ НАН України. — 2001. - Т. 1. - С. 229-300. 8. Матеріали до вивчення культурної флори Північного Лісостепу України / / Вісн. прикл. ботаніки. — 1930. — № 3—4. — С. 104-114. 9. Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых садах. — К.: Наук, думка, 1990. — 228 с. 10. Писаренко Г.С., Білодід І.К., Гум ен ний Я.П. Микола Миколайович Гришко. — К.: Наук, думка, 1977. — 56 с. 11. Рахметов Д .Б. Кормовые мальвы в аг- рофитоценозах Лесостепи Украины: интро дукция, биология, сорта, возделывание. — К.: Фитосоциоцентр, 2000. — 288 с. 12. Стратегия ботанических садов по ох ране растений. — М.: Россельхозакадемия, 1994. - 62 с. 13. Черевченко Т.М., Рахметов Д.Б. Роль ботанічних садів та дендропарків України у збереженні та вивченні біорізноманіття рос лин / / Матер, міжнар. наук. конф. "Віднов лення порушених природних екосистем". — Донецьк: ТОВ "Либідь", 2002. — С. 420— 431. 14. Шайтан І.М. Акліматизація рослин в СРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1959. - 176 с. СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ СЕЛЕК ЦИОННЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ В НАЦИО НАЛЬНОМ БОТАНИЧЕСКОМ САДУ им. Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ П.А. Мороз, Т. М. Черевченко, Д. Б. Рахметов Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев Показана роль академика Н.Н. Гришко в раз витии селекционных исследований в Нацио нальном ботаническом саду НАН Украины. Приведены основные результаты и перспек тивы селекции цветочно-декоративных, пи щевых и кормовых культур. BECOMING AND DEVELOPMENT OF SELECTION RESEARCHES IN M.M. GR1SHKO NATIONAL BOTANICAL GARDENS OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE P.A. Moroz, T.M. Cherevchenko, D.B. Rakhmetov M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv The role of academician M.M. Grishko in deve lopment of selection researches in National Botanical Gardens of the National Academy of Sciences of Ukraine is shown. The basic results and prospects of selection of flower ornamental plants, food and forage crops are given. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 4 45
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1069
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:48:32Z
publishDate	2003
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/25/dfe0c8c00b7518cc27245551e881c825.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10692020-01-05T13:19:00Z Becoming and development of selection researches in M.M. Grishko National Botanical Gardens of the National Academy Of Sciences of Ukraine Становлення та розвиток селекційних досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України Moroz, P.A. Cherevchenko, T.M. Rakhmetov, D.B. The role of academician M.M. Grishko in development of selection researches in National Botanical Gardens of the National Academy of Sciences of Ukraine is shown. The basic results and prospects of selection of flower ornamental plants, food and forage crops are given. Показано роль академіка М.М. Гришка в розвитку селекційних досліджень у Національному ботанічному саду НАН України. Наведено основні результати і перспективи селекції квітниково-декоративних, харчових і кормових культур. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1069 10.5281/zenodo.3253091 Plant Introduction; Vol 20 (2003); 37-45 Інтродукція Рослин; Том 20 (2003); 37-45 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377859 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1069/1026 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Moroz, P.A. Cherevchenko, T.M. Rakhmetov, D.B. Становлення та розвиток селекційних досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
title	Становлення та розвиток селекційних досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_alt	Becoming and development of selection researches in M.M. Grishko National Botanical Gardens of the National Academy Of Sciences of Ukraine
title_full	Становлення та розвиток селекційних досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_fullStr	Становлення та розвиток селекційних досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_full_unstemmed	Становлення та розвиток селекційних досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_short	Становлення та розвиток селекційних досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_sort	становлення та розвиток селекційних досліджень у національному ботанічному саду ім. м.м. гришка нан україни
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1069
work_keys_str_mv	AT morozpa becominganddevelopmentofselectionresearchesinmmgrishkonationalbotanicalgardensofthenationalacademyofsciencesofukraine AT cherevchenkotm becominganddevelopmentofselectionresearchesinmmgrishkonationalbotanicalgardensofthenationalacademyofsciencesofukraine AT rakhmetovdb becominganddevelopmentofselectionresearchesinmmgrishkonationalbotanicalgardensofthenationalacademyofsciencesofukraine AT morozpa stanovlennâtarozvitokselekcíjnihdoslídženʹunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT cherevchenkotm stanovlennâtarozvitokselekcíjnihdoslídženʹunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT rakhmetovdb stanovlennâtarozvitokselekcíjnihdoslídženʹunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni

Становлення та розвиток селекційних досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України

Репозитарії

Схожі ресурси