Cornus mas L. in nature and culture in Transcarpathian region
The status of natural populations and cultivated plantions of C. mas in lowland and foot-hill of Transcarpathian region. Bioecological features, morphological and biochemical variability of wild forms and selected cultivars is described.
Gespeichert in:
| Datum: | 2003 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2003
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1074 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144568373084160 |
|---|---|
| author | Viychey, O.A. |
| author_facet | Viychey, O.A. |
| author_sort | Viychey, O.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-05T13:54:34Z |
| description | The status of natural populations and cultivated plantions of C. mas in lowland and foot-hill of Transcarpathian region. Bioecological features, morphological and biochemical variability of wild forms and selected cultivars is described. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3253107 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:48:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
О.А. ВИЙЧЕЙ
УДК 582.894:477.87
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України,
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
CORNUS MAS L. В ПРИРОДІ І КУЛЬТУРІ В ЗАКАРПАТТІ
Розглядається стан природних популяцій та культурних насаджень С. mas у низинній і передгірній
зонах Закарпаття. Описано біоекологічні особливості, морфологічну і біохімічну мінливість
дикорослих та відібраних культурних форм.
Природні ресурси кизилу нині зосеред
ж ені на півдні України, хоча у неда
лекому минулому вони займали значні
площі у південно-західному регіоні.
Після суцільних вирубувань головного
користування рослини не відновлюють
ся і на сьогодні в окремих регіонах зни
щені повністю [1]. Сучасне розповсю д
ж ення кизилу зумовлене діяльністю лю
дини, яка створила майж е екстремальні
умови для його існування. Роль кизилу
як підліску в лісах незначна, а його
ареал має регресивний реліктовий ха
рактер. Обмеженість його природних
ресурсів може бути компенсована ство
ренням промислових плантацій за раху
нок відбору форм, вивчення їх морф о
логічного і біологічного різноманіття і
впровадж ення найперспективніш их з
них.
П очаток утворення рослинного пок
риву Закарпаття слід віднести до тр е
тинного періоду (неогену). При просу
ванні флори з півночі на південь багато
© О.А. ВИЙЧЕЙ, 2003
видів затрималося в западинах Карпат
ського прогину. С еред них були предки
дерена справжнього [6]. Дубові ліси п е
редгір'я відзначаються багатством рос
линності, в сухіших умовах до складу
підліску входить і кизил [3, 4].
С еред більш як 60 видів дикорослих
рослин, плоди яких використовую ться у
харчовій пром исловості Закарпаття,
важливе місце посідає і дерен справж
ній. Детальним аналізом ф орм ового
різноманіття кизилу в природі і в куль
турі в Закарпатті практично ніхто не
займався. В.А. Заяць зазначає, що р е
сурси кизилу в цьому регіоні зберегли
ся в низинних, передгірних районах і
нижньому лісовому поясі Карпат [7]. За
твердж енням К.К. Смаглюка, реліктові
діброви з липою пухнастою, бірючиною
звичайною, дерном справжнім, клокич-
кою перистою збереглися лиш е ф раг
ментарно у найтепліш их районах З а
карпаття — на Ю ліївських, Косиновсь-
ких і М ужіївських горах [5]. На думку
В.І. Комендара, слід створити ф лорис
тичний заказник в урочищ і Чорна (Ви-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 71
О.А. Вийчей
ноградівський район), де зберігся уні
кальний не лише у нашій країні, а й у
Середній Європі природний комплекс
лісів з дуба скельного з підліском із
релікта третинного періоду — кизилу
справжнього. Безперечно, що цей заказ
ник виконував би функції збереж ення
генофонду рідкісного і цінного в народ
ному господарстві виду кизилу [2].
Особливості ф ен оф аз росту і розвит
ку, зумовлені екологічними чинниками,
безпосередньо впливають на внутріш
ньовидову мінливість функціональних
ознак. У кизилу, як і в інших рослин,
певні фенологічні ф ази настаю ть при
досягненні відповідної суми еф екти в
них температур. Весняний розвиток ки
зилу відбувається в умовах значної ам
плітуди коливань температур. Середня
дата початку цвітіння кизилу в умовах
Закарпаття за спостереж енням и 1999 —
2002 pp. припадає на 22.03, тривалість
цвітіння в середньому 14—19 днів.
У 2002 р. порівняно з попередніми
роками досліджень у кизилу почали ду
ж е швидко розкриватися луски квітко
вих бруньок (3.03), і до 6.03 усі вони
повністю розкри ли ся (дата кінця
цвітіння — 31.03).
Одна і та сама ф аза розвитку кизилу
розпочинається приблизно при однако
вій сумі еф ективних температур, при
цьому календарні строки у різні роки не
збігалися. М еж і еф ективних тем пера
тур на період цвітіння становили 41,6 —
69,4° С. На початок цвітіння І г еф
дорівню вала 18,4 — 48,9° С. Цвітіння за
леж ить і від максимальних температур.
Так, у 1999 р. в першій декаді квітня
температура піднялася до 21,5° С при
середньодобовій 11,4° С , що сприяло
швидшому відцвітанню (табл. 1). Але
різких коливань середньодобових і м ак
симальних температур не спостерігало
ся. Тривалість цвітіння за невисоких се
редньодобових температур значно біль
ша, ніж за високих, — 19 днів у 2002 р.
проти 14 — у 1999 р.
Зам орозки значно вплинули на три
валість цвітіння у 2001 — 2002 pp., вони
становили відповідно 18 і 19 днів. Вели
ке значення під час цвітіння мають опа
ди. У 1999 р. випало лиш е 7,91 мм
опадів, а в 2000 р. — 76,3 мм, дощ ова по
года затримала цвітіння (табл. 1).
Вегетативні бруньки кизилу, за дани
ми спостереж ень, розпукувалися через
11 — 14 днів після закінчення цвітіння.
Вже через кілька днів після закінчення
цвітіння рослина була густо вкрита
листками. У кизилу з 16 — 32 квіток у
суцвітті заплідню ю ться і достигають
Таблиця 1
Тривалість цвітіння кизилу залежно від температури і вологості повітря (1999—2002)
Рік Початок
цвітіння,
дата
Кінець
цвітіння,
дата
Тривалість
цвітіння,
дні
Температура,
°С
Опади за
період
цвітіння,
мм
^ t° еф. Заморозки
°С датасередньо
добова
макси
мальна
1999 29.03 11.04 14 11,4 21,5 7,91 69,4 0 01.04
2000 27.03 12.04 17 07,5 17,0 76,3 41,6 - - 1
2001 17.03 03.04 18 10,3 17,2 30,5 51,5 -0,4 25.03
2002 13.03 31.03 19 07,4 16,2 21,3 55,6 -2,3 20.03
72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 4
Cornus mas L. в природі і культурі в Закарпатті
----------------------------------------- ^
:дин-три плоди. Розвиток одного-двох
плодів у суцвітті культурних ф орм за
безпечив середній врож ай у 2000 p., а
лвох-трьох у 1999 і 2002 роках — м акси
мальний. Плоди кизилу інтенсивно р ос
ли до 20.06, а другий максимум спос
терігався з 20.07 до 20.08 для ранніх
сортів і до 30.08 — для середньопізніх
табл. 2).
Ріст багатьох плодів описується S-
подібною кривою, яка у кісточкових
порід має два максимуми (періоди інтен
сивного росту), м іж якими розташ ова
ний період уповільненого росту чи пов
ної його зупинки.
Достигання плодів відбувається у
серпні, а у надраннього сорту № 12 в
.•мовах Тячівського району — наприкін
ці липня. Середньодобові температури
повітря в цей період становили 19,4 —
23,9° С, Z t. еф - 1475,9-1958,4 °С. Три
валість достигання — 15 — 35 днів. На п е
риферії крони плоди достигають на 7 — 8
днів раніше, ніж у середині. Початок
достигання ранніх форм відмічений при
сумі ефективних температур 1475,9 —
1700,4° С, середньоранніх — при 1533,0 —
1803,5° С.
Строки достигання кизилу залежать не
від строків цвітіння, а від швидкості на
ростання середньодобових і максималь
них температур. Ця властивість виявила
ся у 2000 p., але крім цих чинників на
тривалість достигання вплинула і незнач
на кількість опадів, у серпні їх випало
всього 1,3 мм (проти 102,3 мм у 1999 p.).
У 2002 р. достигання типової форми №1
розпочалося раніше внаслідок високих
середньодобових і максимальних темпе
ратур, але тривало 28 днів, оскільки в І і
II декадах серпня випало 71,8 мм опадів.
Плоди у деяких культурних форм були
зморшкуваті, з поганим товарним вигля
дом (К-2, № 10). У 2002 р. достигання в
усіх форм розпочалося раніше на 10—15
днів. Листопад у більшості форм спос
терігався 15.11.
В умовах Закарпаття загальна три
валість вегетаційного періоду у кизилу
становить 210 — 220 днів.
У природі кизил представлений вели
кою кількістю різноманітних форм. П ри
родні ресурси кизилу в Закарпатті зосе
реджені переваж но у Тячівському, Ви-
ноградівському, Берегівському, Ужго
родському і М укачівському районах.
Населення використовує плоди лісових
форм для споживання у свіжому вигляді
і консервування. Але для дикорослих
форм характерна нерегулярність плодо
ношення, вони дають дрібні малосоко-
виті плоди, особливо у посушливі роки.
Таблиця 2
Динаміка росту плодів кизилу
Форма 1.06 10.06 20.06 10.07 25.07 10.08 24.08
.Мої (1999-2000 pp.) 15,0 18,0 18,0 18,0 18,0 18,5 22,5
5,5 6,0 8,5 8,5 9,5 12,0 14,0
№2 (1999-2000 pp.) 17,5 18,0 20,0 20,0 25,0 25,0 -
6,5 6,5 8,0 8,5 13,0 13,5
№1 (2001-2002 pp.) 18,0 18,0 18,5 18,5 18,5 19,4 23,0
7,0 8,1 8,75 8,75 9,9 12,25 14,0
№4 (2001-2002 pp.) 13,0 13,8 16,0 16,5 16,8 18,8 19,5
6,0 7,7 9,0 10,5 12,0 12,8 13,5
Примітка. У чисельнику — довжина плоду, мм; у знаменнику — ширина плоду, мм.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 73
О.А. Вийчей
Таблиця З
Розподіл форм за строками достигання
Надранні Ранні Середньоранні Середні Середньопізні
Кінець 0 8 — 10.08 0 5 .0 8 - 10.09 1 0 .0 8 - 15.09 20 .08 -15 .09 2 5 .08 -25 .09
№ 12, Г-1, Ч-З № 2, Ф-2, К-4,
П-2, К-5, 4-1, К-9
№ 1, 4, Ф-3-1,
П-1, 9, Ф-5, К-8,
К-10-3, Д-М-2
№ 3, 5, 6, 7, 8, Ф-1,
10, 13, Ф-4-1, Ф-6,
К-1, К-2, 4-2, К-10-2,
Д-Ф-3, Уж-В-1
К-3, К-7, К-10-1,
Д-М-1
Експедиційні дослідження у весняно-
літній період 2002 р. підтвердили відо
мості про м ісцезростання С. mas L. в
урочищ і Ч орна та на горі Оклі (відпо
відно с. Ч орна гора і с. Климово Вино-
градівського району Закарпатської об
ласті). В урочищі Чорна зарості кущо
подібних форм кизилу розташовані на
схилах Чорної гори та біля її вершини, а
також на схилах навколишніх гір. Форми
з диких популяцій поступово окультурю
ються в садах.
Погодні умови 2002 р. не сприяли
з'ясуванню потенційної врожайності, ви
явилась властивість нерегулярності пло
доношення, характерна для форм диких
популяцій. Крім того, форми зростають
у затінених умовах під наметом доміну
ючих видів дерев та інших видів підліс
ка. Посуха у низинній зоні Закарпаття у
вегетаційний період 2002 р. не сприяла
росту і розвитку не лише плодів, а й рос
лин. За усними свідченнями садоводів-
аматорів, у роки зі сприятливими погод-
ними умовами з куща (заввишки до 3 м)
можна зібрати до 100 кг плодів. Внас
лідок наявності дикорослих форм побли
зу м. Виноградів кизил у культурі не ду
ж е поширений, крім того, спостерігалася
помітна різниця у кліматичних умовах
низинної і передгірної зон Закарпаття.
Ч ерез посуху в низинній зоні вро
жайність форм оцінювалася у 2 — 3 бали.
Форма Д-М-2 походить із сіянців віль
ного запилення з г. Оклі. Висота —2,5 м,
ш ирина крони — 1,8 м. Форма середньо
раннього строку достигання: початок
10.08 — 15.08, кінець — 15.09 —20.09. С е
редні розміри плоду 15— 10 мм, форма —
бочкоподібна. Індекс плоду — 1,5. Кущ о
подібні форми кизилу дають велику
кількість порості.
Дикорослі форми — джерело генети-
ко-селекційного матеріалу для створення
нових форм і сортів. З природного різно
маніття форм на півдні Тячівського і Ви-
ноградівського районів були відібрані і
окультурені кращі форми кизилу. Ви
никла велика кількість нових форм, і за
кілька століть відбулася адаптація до но
вих екологічних умов. У деяких селах і у
м. Тячеві кизил зростає м айж е на
кожній присадибній ділянці.
У культурі форми кизилу представ
лені деревами, діаметр їх штамба зале
жить від віку, часто трапляються дерева
з двома штамбами. К рона кулеподібна
чи витягнуто-кулеподібна. Всі форми зи
мостійкі, при сильних засухах упродовж
вегетаційного періоду дають плоди з
меншою вагою мезокарпу. Врожай з
однієї рослини може становити від 15 до
80—100 кг.
Листки цілокраї, овально-видовжені з
дуж е витягнутими, загостреними вер
хівками і клиноподібною основою, сла-
бозморшкуваті, зелені чи темно-зелені,
з добре вираж еним дуговим ж илкуван
ням, знизу опушені, без прилистків, че
реш ок завдовж ки 5 ,5—10,2 мм. Д овж и
74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne 4
C ornus m a s L. в п р и р о д і і к ул ьт ур і в З а к а р п а т т і
на листка 7,5 —9,0 см, ш ирина — 4,5 —
5,5 см.
Плоди великі, їхні розміри: 18 — 25 х
12—16 мм. Форма плодів у всіх досліджу
ваних рослин — овально-циліндрична,
бочкоподібна, плоди в стані повної стиг
лості дуже соковиті, блискучі, темно-чер-
воні, довж ина плодоніжки 6 —13 мм.
Кісточка в усіх форм веретеноподібна,
загострена, завдовж ки 13,0—17,0 мм,
завш иршки 5,1 —6,3 мм, з добре вираж е
ними поздовжніми ребрами, гладка, ро
жевувато-коричнева. Від верхівки мор
фологічно верхнього кінця кісточки до
середини розташ овані чотири ребра.
М ’якуш темно-червоний, ніжний, соко
витий, зі специфічним кизиловим арома
том.
За результатами оцінювання і вивчен
ня в 1999 — 2002 pp. у Тячівському районі
крупноплідних форм і сортів народної
селекції ми виділили за строками дости
гання п'ять типів (табл. 3).
Аналіз плодів відібраних культурних
форм показав різницю у вмісті біохіміч
них речовин. Вміст сухої речовини коли
вається в межах 15,18—19,67%, аскор
бінової кислоти — 50,81—62,54 мг%, за
гальна кислотність плодів становить 2,85 —
4,64%, загальний цукор — 6,83 — 8,89%.
1. Клименко С.В. Кизил на Украине. — К.:
Наук, думка, 1990. — 176 с.
2. Комендор В.І. Диво-дерево: із записни
ка природолюба [Кизил на виноградівській
Чорній горі] / / Новини Закарпаття. - 1993.
- 13 березня. — С. 10.
3. Котов М.И., Чопик В.И. Основные
черты флоры и растительности Украинских
Карпат / / Флора и фауна Карпат. — М.:
Изд-во АН СССР, 1963. - 227 с.
4. Природа Українських Карпат / За ред.
К.І. Геренчука. — Львів: В-во Львів, ун-ту,
1968. - 268 с.
5. Сма&нок К.К. Аборигенні листяні лісоут-
ворювачі. — Ужгород: Карпати, 1974. — 120 с.
6. Фодор С.С., Янцо Л.І. Доповнення до
флори Закарпаття / / Рослинні і тваринні
ресурси Карпат. — Ужгород, 1984. — 164 с.
7. Zayats Vasil. Wild Fruit Plants in the
Ukrainian Carpathians / / Rare breeds and
Plant Varieties in Carpathian Mountains. — St.
Gallen, 2002. - P. 97.
CORNUS MAS L. В ПРИРОДЕ И
КУЛЬТУРЕ В ЗАКАРПАТЬЕ
О.А. Вийчей
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
Рассматривается состояние природных попу
ляций и культурных насаждений С. mas в
низинной и предгорной зонах Закарпатья.
Описаны биоэкологические особенности,
морфологическая и биохимическая изменчи
вость диких и отобранных культурных форм.
CORNUS MAS L. IN NATURE AND CUL
TURE IN TRANSCARPATHIAN REGION
O.A. Viychey
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
The status of natural populations and cultivated
plantions of C. mas in lowland and foot-hill of
Transcarpathian region. Bioecological features,
morphological and biochemical variability of
wild forms and selected cultivars is described.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 4 75
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1074 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:48:35Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/df/add01dbcf385d631073155411d9d2ddf.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10742020-01-05T13:54:34Z Cornus mas L. in nature and culture in Transcarpathian region Viychey, O.A. The status of natural populations and cultivated plantions of C. mas in lowland and foot-hill of Transcarpathian region. Bioecological features, morphological and biochemical variability of wild forms and selected cultivars is described. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1074 10.5281/zenodo.3253107 Plant Introduction; Vol 20 (2003); 71-75 Інтродукція Рослин; Том 20 (2003); 71-75 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377859 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1074/1031 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Viychey, O.A. Cornus mas L. in nature and culture in Transcarpathian region |
| title | Cornus mas L. in nature and culture in Transcarpathian region |
| title_full | Cornus mas L. in nature and culture in Transcarpathian region |
| title_fullStr | Cornus mas L. in nature and culture in Transcarpathian region |
| title_full_unstemmed | Cornus mas L. in nature and culture in Transcarpathian region |
| title_short | Cornus mas L. in nature and culture in Transcarpathian region |
| title_sort | cornus mas l. in nature and culture in transcarpathian region |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1074 |
| work_keys_str_mv | AT viycheyoa cornusmaslinnatureandcultureintranscarpathianregion |