Clonal propagation of five genotypes of Corylus L. in vitro

The resultats of study of the stages of clonal propagation of five genotypes of Corylus L. in vitro are presented. The methods of explants sterilization are developed. The morphogenyc potential of explants from adult plants is studied. The optimal nutrient media are selected.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2003
Hauptverfasser:	Lavrentyeva, A.N., Kosenko, I.S.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1076
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144572620865536
author	Lavrentyeva, A.N. Kosenko, I.S.
author_facet	Lavrentyeva, A.N. Kosenko, I.S.
author_sort	Lavrentyeva, A.N.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-05T13:59:06Z
description	The resultats of study of the stages of clonal propagation of five genotypes of Corylus L. in vitro are presented. The methods of explants sterilization are developed. The morphogenyc potential of explants from adult plants is studied. The optimal nutrient media are selected.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3253115
first_indexed	2025-07-17T12:48:36Z
format	Article
fulltext	A.M. ЛАВРЕНТЬЄВА \ I.C. КОСЕНКО 2 УДК 634.54: 57:581.143.6 1 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 2 Дендрологічний парк "Софіївка" НАН України Україна, 20300 м. Умань, вул. Київська, 12а КАОНАЛЬНЕ РОЗМНОЖЕННЯ П'ЯТИ ГЕНОТИПІВ CORYLUS L. В КУЛЬТУРІ IN VITRO Наведено результати вивчення клонального мікроразмноження п'яти генотипів ліщини деревовид ної в культурі in vitro. Розроблено методи стерилізації та досліджено морфогенний потенціал експлантів дорослих рослин, підібрано оптимальні поживні середовища для культивування. Види та форми роду Corylus L. є цінни ми декоративними, плодовими та лісо господарським и рослинам и, які для більш ш ирокого введення в культуру [5] потребують значної кількості посадкого матеріалу. Однак ліщ ина дуже повільно розмнож ується ж ивцю ванням та слабо вкоріню ється. В останні роки значну увагу приділя ють розвитку біотехнології, в основі якої леж ить метод клонального мікро- розмнож ення. Ц ей метод базується на тотипотентності рослинних клітин, їх ній де- і диф еренціації і має значні пе реваги перед іншими технологіями [1]. Завдяки цьому методу досягається ви сокий коефіцієнт розмнож ення, внас лідок чого м ож на отримати велику кількість генетично стабільного та оздо ровленого посадкового матеріалу. У зв 'язку з цим заслуговують на ува гу роботи, присвячені клонуванню різ- © А.М. ЛАВРЕНТЬЄВА, І.С. КОСЕНКО, 2003 них видів деревних культур. Так, нап риклад, для м ікророзм нож ення селек ційних сортів каш тана апікальні мерис- теми пагонів ю венільних і дорослих рослин культивували на пож ивному се редовищі М урасіге — Скуга з БА. О три мані пагони укоріню вали на тому ж се редовищі з додаванням ІМК (3 мг/л), однак збільшення її концентрації до 5 м г/л спричиняло проліферацію калусу [ 12] . Не менш цікаві дані були отримані при м ікророзм нож енн і берези . Так, Л.К. Сімола [7] отримала з тканин лист ків дорослих рослин спочатку калус, а потім і пагони, які укоріню вали в субстраті в умовах теплиць. Інші дослідники вивчали вплив трьох генотипів, вмісту пож ивних речовин у середовищ і та умов культивування на ріст і забарвлення калусів берези. Вияв лено, що ці показники значною мірою залеж али від генотипу і дуже мало — від складу середовища. Автори припуска- ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 81 AM. Лаврентьева, I.C. Косенко ^ -----------------------------------------------------------;—ють, що різниця у рості калусу пов 'яза на з ядерним геномом берези, а різниця у забарвленні зумовлена спільною дією ядра та цитоплазми [13]. Калусні культури акації було отрима но з гіпокотиля, листків і стебла про ростків. П агони утворю вались на сере довищі М — S з НУК і БА, а корені — на середовищ і з ІМК [19, 14]. За допомогою калусних культур була також р озм н ож ен а тополя (Populus trem uloides). Калус отримували із сег ментів листків стерильних рослин на пож ивному середовищ і Гамборга, паго ни — при додаванні до середовищ а БАП, а коріння — ІМК [15, 22]. П ри м ікророзмнож енні трьох клонів каш тана (Castanea sativa) використову вали експланти, отримані з його про ростків. Н а пож ивном у середовищ і М —S з БАП вони формували рослини. Укорінювали їх, занурю ю чи пагони в умовах in vitro у розчин ІМК [20]. Калусні культури було отримано та кож при культивуванні зрілих зародків гінкго (Ginkgo biloba) на пож ивному се редовищі М —S з мезоінозитом та т іа міном. Калус проліферував із тканин сім’ядолі та гіпокотиля. О днак рослин не було отримано [21]. Узагальнюючи літературні дані, слід зазначити, що основні принципи методу м ікророзм н ож ен н я деревн их рослин розроблені. Встановлено, що калусні і суспензійні культури використовую ть переважно для листяних порід. При цьо му необхідним є цитологічний контроль рослин, що утворились. Культури ізольованих апікальних і па зуш них меристем та бруньок дають змогу індукувати адвентивні пагони, що збільшує коефіцієнт розмноження, а в культурі стеблових експлантів відбува ється регенерація адвентивних пагонів без стадії калусогенеза. Н айкращ е вико ристовувати ювенільні частини рослин, які зберігають тотипотентність клітин. Н ині ми маємо кілька різних методів мікроклонального розмнож ення дерев них культур. Вони відрізняю ться лише за станом вихідних клітин та тканин, які використовую ть для отримання рослин. В одному випадку вихідні тканини пере бувають у стані активного клітинного росту, меристемні тканини регенерую ть калус, проходять первинну диф еренціа цію, інтенсивний органо- і гістогенез, формую ться ембріоїди, бруньки, пагони і утворю ю ть рослини. У другому — сперш у розпочинається процес дедиф е ренціації і лише потім поетапно відбу ваються процеси, які згадувалися вище. О днак найперспективніш им у най ближчому майбутньому, на наш погляд, буде метод індукції соматичного ембріоїдогенезу з експлантів, калусних тканин або суспензії клітин, оскільки він забезпечує отримання значної кіль кості рослин-регенерантів. Аналіз літературних даних виявив та кож відсутність будь-яких відомостей щодо м ікророзмнож ення ліщини. Тому розробка біотехнології цієї культури є дуж е актуальною. О б'єктами досліджень були п 'ять ви дів роду Corylus L.: С. colurna L., С. sei- boldiana Blume, C. maxima Mill., C. mand- shurica Maxim., C. avellana L. Одним з важ ливих етапів м ікророз множ ення є отримання стерильного ін тактного матеріалу. Як експланти ми ви користовували сегменти листків, пазуш ні бруньки, сегменти кори гілочок до рослих рослин. Експланти відбирали навесні, влітку і восени. Усі види екс плантів були сильно інф іковані спорами грибів та бактеріями, тому для стери лізації застосовували багатоступеневий режим. Експланти у марлевих міш ечках занурювали послідовно у 70%-й етанол 82 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 Клональне розмноження п'яти генотипів Corylus L. в культурі in vitro (1 хв.). 3%-й фамосепт (20 хв.), 20%-ве хлорне вапно (15 хв.), 15%-й перекис водню (15 хв.). Після кож ного сте рилізатора експланти 3 — 4 рази пром и вали у стерильній воді. Це дало змогу отримати 60% стерильних експлантів. Ізольовані тканини переносили в куль- туральне приміщ ення, де підтримували постійну температуру 25 — 27° С, віднос ну вологість повітря 70% та фотоперіод 16 год. Роботи з субкультивування про водили у ламінарному боксі. Для куль тивування експлантів використовували поживні середовищ а Кнудсона, М —S, Піріка та їхні модифікації [3]. П опередніми дослідж еннями було встановлено, що види роду Corylus м а ють дуже низький морфогенний по тенціал у культурі in vitro та слабку реге нераційну здатність до утворення па гонів і коріння при живцюванні. Тому надзвичайний інтерес становлять отри мані дані з вивчення фітогормонального комплексу деяких видів ліщ ини на різних фенологічних ф азах їхнього роз витку [6]. Авторами встановлено, що для періоду розпукування вегетативних бруньок (квітень — травень) характерним є високий вміст ЮК, який переваж ає рівень АБК та інш их компонентів інгібіторного комплексу. У зв 'язку з цим ми вважаємо, що в цей період створю ються оптимальні умови для індукції ростових процесів і відбору експлантів для мікророзмноження. Цей висновок підтверджують проведені нами дослід ження. Важливого значення набуває також вивчення комплексу фенольних сполук, які нагромаджую ться в клітинах рослин перед настанням періоду спокою, через що гальмуються всі регенераційні про цеси, і рівень яких зниж ується при ви ході рослин зі стану спокою. Цей ф акт був підтверджений нами при вивченні морфогенетичного потенціалу ізольова них тканин дослідж уваних видів. Експланти, отримані восени, мали дуже низьку регенераційну здатність. У куль турі in vitro вони погано розвивались, а деякі взагалі загинули. М и пов'язуємо це з накопиченням у цей період значної кількості фенольних інгібіторів у кліти нах експлантів. М енш а кількість феноль них сполук спостерігалась влітку. Найбільший морфогенний потенціал ма ли вегетативні бруньки, відібрані навесні (у травні). Вони виявилися найпри- датнішими експлантами для мікророз множення через те, що співвідношення Ю К/А БК у цей період у рослин було найбільшим. За деякими літературними даними, глибокий спокій у ліщини закінчується приблизно у січні. Однак і у стані спо кою рослини накопичують фітогормо нальні речовини. Залежно від їх концент рації та фізико-хімічного стану рослин вони можуть діяти як стимулятори, інгі бітори або нейтральні речовини [4]. Тому у бруньках протягом року співвідношен ня стимуляторів та інгібіторів різне: в осінній та зимовий період воно різко зменшується, а з лютого по травень від мічається стійке накопичення стимулято рів росту. М ожливо цим фактом поясню ється різна регенераційна здатність екс плантів ліщини залежно від пори року. Крім того, як експланти нами були ви користані також фрагменти стебла. З літературних дж ерел відомо, що такі експланти можуть містити велику кіль кість цитокінінів і мати високу здатність до регенерації калусу навіть за відсут ності фітогормонів у поживному середо вищі [9, 10]. П роведеними нами дослідженнями було встановлено, що не всі види ліщ и ни можуть регенерувати калус із ф раг ментів стебла. Так, у Corylus colurna та ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 83 A.M.. Лаврентьева, I.C. Косенко Рис. 1. Регенерація калусу із сегмента стебла С. maxima С. m axim a калусоутворення відбувалося значно швидше, ніж у інших видів (рис. 1). Слід зазначити, що калус мав низьку регенераційну здатність. Отримати з ньо го пагони вдалося лиш е у С. colurna, С. maxima та С. avellana. П ри використанні в культурі in vitro як експлантів сегментів листків було от рим ано калус, але при подальш ому культивуванні його ріст був слабким. Калус, отриманий із тканин вегетатив них бруньок, був морфогенним, але р е генеровані з нього рослини становили лиш е 5%. Значну кількість пагонів (30%) було отримано з бруньок молодих гілок. О с новними труднощ ами при їх культиву ванні є досягнення стерильності експ лантів і слабке укорінення. У літературних дж ерелах неоднора зово згадувалася відсутність кореляції м іж вмістом вільних фітогормонів у вихідних експлантах та їхньою р е акцією на екзогенні регулятори росту. Існує припущення, що екзогенні ф іто гормональні сполуки індукують авто номний синтез фітогормонів в експлан тах, при цьому в тканинах формується Рис. 2. Регенерація ембріоїдів з тканин сім’ядолі С. columa гормональна система, типова для куль тури тканин рослин даного виду або сорту [8, 11]. Дані, отримані нами при вивченні морфогенетичного потенціалу досліджуваних видів підтверджують це припущ ення. Під час експериментів з насіннєвого розмнож ення ми виявили дуже цікавий вияв морфогенезу у досліджуваних видів у культурі in vitro. Ч ерез 6 місяців куль тивування на поживному середовищі Кнудсона з підвищеним вмістом аденіну на деяких частинах сіянців диф еренцію вались ембріоїди. Було встановлено, що процес ембріоїдогенезу відбувався двома шляхами. П ерш ий — це прямий ембріо- їдогенез, коли безпосередньо з тканин експланта, у нашому випадку з тканин сім'ядолі С. colurna, диференцію вались ембріоїди (рис. 2). Як видно з фото, сіянець вж е був використаний для ж и в цювання (відрізана верхня частина паго на). У цьому випадку ембріоїди утвори лися на місцях поранення сім'ядолей. На рис. З мож на бачити регенерацію емб ріоїдів шляхом непрямого ембріоїдогене зу. Спочатку з тканин зародка регенеру вав калус і лише згодом з меристематич- 84 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 4 Клональне розмноження п'яти генотипів Corylus L. в культурі in vitro них клітин диференціювались ембріоїди. Аналогічні результати були отримані і при мікророзмноженні кінського каш та на (Aesculus hippocastanum L.). У цих експериментах як експланти використо вували листкові сегменти, які продукува ли три типи калусу та ембріоїди. Іноді ембріоїди з'являлися безпосередньо з листкового експланта. Гістологічний аналіз виявив подібність їх до зиготич- них зародків, у культурі in vitro розвиток стебла та листків відбувався швидше, ніж ріст кореня [17]. В іншому випадку первинними експлантами були недозрілі зародки. Н а пож ивному середовищ і М — S з 2,4-Д та проліном вони ф ормува ли ембріоїди. П ри цьому пролін виявив ся важливим фактором індукції соматич ного ембріоїдогенезу [18]. Значну увагу при розробці методу мікророзмноження видів роду Corylus ми приділяли вивченню впливу різних ф ак торів поживного середовища на проліфе Рис. 3. Утворення ембріоїдів з морфогенних тка нин калусу С. colum a рацію калусу, регенерацію ембріоїдів та індукцію морфогенезу. Перебіг цих про цесів залежить від співвідношення регу ляторів росту у поживному середовищі. У дослідах використовували різні моди фікації поживних середовищ М — S і Піріка. Вплив різних компонентів пож ив ного середовища на ізольовані тканини досліджуваних видів наведено у таблиці. Вплив складу поживного середовища на морфогенез ізольованих тканин видів роду Corylus L. у культурі in vitro, % від загальної кількості експлантів* Варіант № С. columa С. avellana С. maxima С. sieboldiana С. mandshurica поживного варі ка- па емб не ка- па не ка- па не ка- па не ка- па не середовища анта лус гін ріо- їди розви нулись лус гін розви нулись лус гін розви нулись лус гін розви нулись лус гін розви нулись Піріка + 1 + 5 мг/л 2,4-Д + + 2 мг/л аденіну+ + 1 г/л а. в." 50 40 10 ЗО 10 60 40 10 ЗО 20 10 70 20 10 70 Піріка + 10 мг/л ЕАП + 2 мг/л ЮК 2 ЗО ЗО ' 40 10 50 ЗО 20 40 20 50 30 20 60 20 м - s - + + 20 мг/л 3 ЗО 20 40 10 20 50 ЗО ЗО 30 40 ЗО 50 20 ЗО ЗО 40 аденіну + + 5 мг/л НОК M - S (1/2) + 4 20 50 - ЗО 20 60 20 10 50 40 30 60 10 40 40 20 + 5 мг/л ІМК + + 10 мг/л ЮК + 2 мг/л ЕАП * У всіх варіантах використовували по 10 експлантів. *' а.в. — активоване вугілля. Додавалось до кожного варіанта. М —S — поживне середовище М урасіге — Скута. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne 4 85 A.M. Лаврентьева, I.C. Косенко Аналіз даних таблиці показав, що процес м орф огенезу у досліджуваних видів проходив у два етапи. П ерш ий — це дедиференціація, тобто перетворен ня спеціалізованих клітин на калусні. Цей процес був найінтенсивніш им для всіх видів на середовищ і № 1. Н а друго му етапі — диф еренціації — в культиво ваних тканинах у процесі органогенезу ф ормувались морфологічні структури, які утворю вали в подальшому бруньки, пагони, ембріоїди, корен і. Високий відсоток утворення пагонів з незначни ми коливаннями у різних видів відміче но на середовищ і № 4. Для індукції ембріоїдогенезу у С. co lum a оптимальним виявилось пож ивне середовищ е № 3. Н а жаль, отримати ем бріоїди в інш их видів нам поки що не вдалось. Н а даний момент нами дос ліджується процес ембріогенезу з екс- плантів ліщини, умови його виникнення та проходження. Таким чином, проведені дослідження дали змогу розробити методи клональ ного розм нож ення видів роду Corylus L. в культурі in vitro. Були визначені опти мальні експланти, поживні середовищ а та умови культивування ізольованих тканин, розроблено біотехнологію, що дає змогу значно збільш ити морфогене- тичний потенціал цих рослин. 1. Бутенко Р. Г. Биология клеток высших растений in vitro и биотехнологии на их ос нове: Учебное пособие. — М.: ФБК-Пресс, 1999. - 160 с. 2. Бутова Г.П. Использование изолиро ванных культур для вегетативного размно жения древесных растений / / Достижения лес. генет., селекции, семеновод., интродук ции и сортоиспытания: Матер. 3-й науч. конф. науч. сотр. ЦНИИ лес. генет. и се лекции. — Воронеж, 1984. — С. 4—5. 3. Калинин Ф.П., Сарнацкая В.В., Поли щук B E. Методы культуры тканей в физио логии и биохимии растений. — К.: Наук, думка, 1980. — 488 с. 4. Кефели В.И. Природные ингибиторы роста / / Физиол. раст. — 1997. — 44, № 3. — С. 471-480. 5. Косенко И.С. Лещина древовидная на Украине. — К.: Наук, думка, 1991. — 105 с. 6. Косенко I.C., Драговоз I.B., Яворсь- ка В. К та ін. Фітогормональний статус бру ньок та однорічних пагонів видів роду ліщи на в зв’язку з проблемою її вегетативного розмноження / / Физиол. и биох. культ, рас тений. - 2002. - 34, № 2. - С. 175-180. 7. Симола Л.К. Каллюсные культуры и размножение березы in vitro / / Культура клеток растений и биотехнология. — М., 1986. - С. 102-106. 8. Bajaj I.P.S. Biotechnology in Agriculture and Forestry. — Berlin: Springer Verlag, 1986. - P. 1-23. 9. Bonga J.M. Applications of tissue culture in forestry. In: Applied and fundamentals as pects of plant cell, tissue and organ culture. — Berlin: Springer Verlag, 1977. — P. 93-108. 10. Bonga J.M., Durzan DA. Tissue culture in forestry. The Nague, Nijhott. — 1982. — 245 p. 11. Boxus Ph., Druart P. Biotechnology in agriculture and forestry. — Berlin: Springer Verlag, 1986. — 60 p. 12. Gastaldo P., Carlis S., Profuno P. Soma tic embryogenesis from stem explants of Aes- culus hippocastanum / / Plant Cell Tiss. Org. Cult. - 1994. - 39, No 1. - P. 97-99. 13. Glock H., Gregorius H.-R. Genotype — environment interaction in tissue cultures of birch / / Theor. and Appl. Genet. — 1986. — 72, No 4. - P. 477-482. 14. Meyer H.I., Van Staven I. Acacia melanoxylon in vitro. Regeneration of Acacia melanoxylon plantlets in vitro / / S. Afr. I. Bot. - 1987. - 53, No 3. - P. 206-209. 15. Noh Eun-Woon, Minocha Subhash C. High efficiency shoot regeneration from callus of quaking aspen (Populus tremuloides Michx.) 86 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 К л ональне розм нож ення п'ят и ген о т и п ів C orylu s L. в к ул ьт ур і in vitro 11 Plant Cell Repts. - 1986. - 5, No 6. - P. 464- 467. 16. Pierik R.L., Oosterkamp J., Manschot G.A.J. et all Agar bromd a dominating factor for shoot growth of juvenile and adult Quercus robur L. 'Fastigiata' in vitro / / Plant Tissue Culture and Biotechnology. — 1997. — 3, No 1. — P. 27— 31. 17. Profumo P., Dameri R.M., Caff аго L. Histological study of calli and embryoids from leaf explants of Aesculus hippocastanum L. / / J. Plant Physiol. - 1986. - 126, No 1. - P. 97 - ЮЗ. 18. Radojevic L. Plant regeneration of Aes culus hippocastanum L. (horse chestnut) through somatic embryogenesis / / J. Plant Physiol. - 1988. - 132, No 3. - P. 322-326. 19. Rao P., Lakshmana V, De Deepesh N. Tissue culture propagation of tree legume Al- bizia lebbek (L.) Benth / / Plant Sci. — 1987. — 51, No 2-3. - P. 263-267. 20. Vietez Ana М., Ballester A., Vietez M. In vitro plantlet generation of ma-ture chesnut / / J. Hortic Sci. — 1983. — 58, No 4. - P. 457- 463. 21. Webb David Т., Arias W., Hostos E. Callus formation by Ginkgo biloba embryos on hormone-free media controlled by closures and media components / / Phytomorphology. — 1986. - 36, No 1-2. - P 121-127. 22. We lander М., Jansson E., Lindquist H. In vitro propagation of Populus wilsocarpa a hybrid of ornamental value / / Plant Cell Tiss. Org. Cult. - 1989. - 18, No 2. - P. 209- 219. КЛОНАЛЬНОЕ РАЗМНОЖЕНИЕ ПЯТИ ГЕНОТИПОВ CORYLUS L. В КУЛЬТУРЕ IN VITRO Л.Н. Лаврентьева И.С. Косенко 2 1 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев 2 Дендрологический парк "Софиевка" НАН Украины, Украина, г. Умань Представлены результаты изучения клональ ного микроразмножения пяти генотипов ле щины древовидной в культуре in vitro. Разра ботаны методы стерилизации и изучен мор фогенный потенциал эксплантов взрослых растений, подобраны оптимальные питатель ные среды для культивирования. CLONAL PROPAGATION OF FIVE GENOTYPES OF CORYLUS L. IN VITRO A.N. Lavrentyeva 1, I.S. Kosenko 2 1 M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kiev 2 Dendropark Sofiyivka of the NAS of Ukraine, Ukraine, Uman The resultats of study of the stages of clonal pro pagation of five genotypes of Corylus L. in vitro are presented. The methods of explants steriliza tion are developed. The morphogenyc potential of explants from adult plants is studied. The optimal nutrient media are selected. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 4 87
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1076
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:48:36Z
publishDate	2003
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/1f/1804c842e7b2f120d9e4bcbc78f72b1f.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10762020-01-05T13:59:06Z Clonal propagation of five genotypes of Corylus L. in vitro Lavrentyeva, A.N. Kosenko, I.S. The resultats of study of the stages of clonal propagation of five genotypes of Corylus L. in vitro are presented. The methods of explants sterilization are developed. The morphogenyc potential of explants from adult plants is studied. The optimal nutrient media are selected. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1076 10.5281/zenodo.3253115 Plant Introduction; Vol 20 (2003); 81-87 Інтродукція Рослин; Том 20 (2003); 81-87 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377859 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1076/1033 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Lavrentyeva, A.N. Kosenko, I.S. Clonal propagation of five genotypes of Corylus L. in vitro
title	Clonal propagation of five genotypes of Corylus L. in vitro
title_full	Clonal propagation of five genotypes of Corylus L. in vitro
title_fullStr	Clonal propagation of five genotypes of Corylus L. in vitro
title_full_unstemmed	Clonal propagation of five genotypes of Corylus L. in vitro
title_short	Clonal propagation of five genotypes of Corylus L. in vitro
title_sort	clonal propagation of five genotypes of corylus l. in vitro
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1076
work_keys_str_mv	AT lavrentyevaan clonalpropagationoffivegenotypesofcoryluslinvitro AT kosenkois clonalpropagationoffivegenotypesofcoryluslinvitro

Clonal propagation of five genotypes of Corylus L. in vitro

Institution

Ähnliche Einträge