Сорт крізь призму алелопатичних параметрів
First species specifity of allelopathies of winter wheat breeded in the SGI of UAAS (Odessa) was shown. 14 species and 20 varieties allelopathic activity and interaction of varieties were studies.
Збережено в:
| Дата: | 2003 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2003
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1085 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144585215311872 |
|---|---|
| author | Derevyanko, V.A. |
| author_facet | Derevyanko, V.A. |
| author_sort | Derevyanko, V.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-05T14:22:03Z |
| description | First species specifity of allelopathies of winter wheat breeded in the SGI of UAAS (Odessa) was shown. 14 species and 20 varieties allelopathic activity and interaction of varieties were studies. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3253160 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:48:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 581.524.1
В.А. ДЕРЕВЯНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України,
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
СОРТ КРІЗЬ ПРИЗМУ АЛЕЛОПАТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ
Вперше показано наявність сортової специфічності алелопатичних властивостей озимої пшениці
селекції Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та
сортовивчення Української академії аграрних наук (м. Одеса) на основі вивчення 14 видів і 20 сортів
за ознаками: алелопатична активність, взаємовідношення сортів між собою, кількісне визначення
фенольних сполук.
Інтенсифікація сільськогосподарського
виробництва потребує детального вив
чення еколого-ф ізіологічної х ар ак те
ристики сортів пш ениці з метою спря
мованого відбору матеріалу в селекції і
повної реалізації потенційних м ож ли
востей сорту в заданих умовах середо
вища. Існує зворотна залеж ність між
стійкістю до абіотичних факторів і про
дуктивністю, тому за наявності системи
саморегуляції в рослинному організмі
виникаю ть складнощі щодо визначення
критеріїв відмінностей та переваг форм,
цінних у селекційному відношенні. Н а
дійне використання таких показників
можливе на основі узагальнення бага
торічних даних, наявності сортів-ета-
лонів з різним ступенем виявленості о з
нак, застосування диференцію вальних
фонів з моделюванням дії тих чи інших
лімітуючих факторів, а також встанов
лення строків взяття аналізів для
одерж ан ня сортових відмінностей.
Х арактеристика сорту включає ф ізіоло
гічні, біохімічні і технологічні особли
вості, а також ступінь посухо-, моро-
© В.А. ДЕРЕВ'ЯНКО, 2003
зостійкості, стійкості до хвороб і ш кід
ників, чутливість до добрив і зрош ення,
кількісний і якісний склад різних речо
вин. Але, на нашу думку, в ній потрібно
також врахувати алелопатичні парам ет
ри як невід 'ємну частину паспорту сор
ту, оскільки рослини виявляю ть неодна
кову толерантність до алелопатично ак
тивних речовин. Отже, алелопатичний
вплив відноситься до індивідуальних х а
рактеристик і мож е слугувати одним із
маркерів екологічної стійкості.
П ри підбиранні видів і сортів рослин,
що культивуються, технологій їх виро
щ ування крім досягнення мети отри
мання стійкого врож аю кож ної культу
ри, слід також врахувати її вплив на
агроекосистем у в цілому. П ричом у
йдеться про специф іку не лише взаєм о
зв'язків, а й автономності найваж ливі
ш их компонентів агроценозу.
А даптивний потенціал вищих рослин
як інтегрована властивість цілісних сис
тем характеризується специфічним для
кож ного виду взаєм озв'язком реакцій в
онтогенезі і філогенезі, на рівні інди
відуума, популяції, агроценозу та агро-
екосистеми і має враховуватися при
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne 4 129
В.А. Дерев'янко
введенні в культуру дикорослих видів,
реалізації інтегрованих селекційно-агро-
технічних програм, збереж енні генофон
ду в умовах зростаючого антропогенного
навантаження на біосферу, конструю
ванні адаптивних агроекосистем.
Як з'ясував В.К. П узик [7], алелопа-
тична активність рослин твердої і м 'якої
пшениці залеж ить переваж но від сорто
вих властивостей, а не від видових.
Відомо, що фітоценози з більшою ви
довою різноманітністю характеризую ть
ся вищою потенційною продуктивністю
та екологічною стійкістю. Потрібно вра
ховувати специфіку адаптивних реакцій
кожного сорту на різних етапах онтоге
незу, особливо критичних, а також ха
рактер кореляцій між компонентами по
тенційної продуктивності та екологічної
стійкості, ф ази найбільшої чутливості до
факторів довкілля.
Відомо, що реакція сортів і гібридів
різних культур на зрош ення і добрива є
специф ічною [6 , 8]. Істотні сортові
відмінності у сільськогосподарських
культур виявляються також у ступені
стійкості до стресового рівня вмісту у
ґрунті кальцію, алюмінію, магнію, цинку
та інших елементів мінерального ж ив
лення, дії іонізуючої радіації, тепла [1 ],
гербіцидів [4], вмісту флоризину [5].
Існують докази не тільки щодо сортових
відмінностей відносно поглинання йонів
поживних речовин, а й щодо контролю
їхнього транспорту специфічними гена
ми, які детерміную ть структуру та
функції мембранних систем.
Пшениця характеризується не тільки
високою генотиповою варіабельністю, а
й значною фенотиповою пластичністю
при вирощуванні в різних умовах навко
лишнього середовища. Особливо важ ли
во враховувати сортові відмінності для
екологічно спеціалізованих сортів і
гібридів рослин, які характеризуються
вузькими м еж ами пристосування до
змінюваних умов середовища. Заслуго
вує на увагу створення сортосумішей за
принципом змішування насіння рослин
одного сорту, які вирощувалися у різних
екологічних умовах. Показано, що спіль
не вирощування рослин одного виду
сприяє підвищенню рівня врожаю [9].
Оскільки пороговий рівень стійкості,
перевищ ення якого призводить до при
гнічення життєдіяльності, і екологічний
максимум алелопатичного впливу є
індивідуальними характеристиками рос
лини, то мож на говорити про порівняно
більш толерантні види і сорти, які є
стійкими до дії екстремальних факторів
довкілля.
Одним із перспективних напрямів
розвитку алелопатії є скринінг-тест р із
них сортів і різновидів культурних рос
лин з метою вивчення їхнього алелопа
тичного потенціалу або стійкості до але-
лопатично активних речовин. Для екс
тенсивного використання сортів вони
повинні мати порівняно високу алелопа-
тичну активність для того, щоб створю
вати у посіві власний алелопатичний р е
жим і протидіяти проникненню бур'янів.
Сортам ж е інтенсивно вирощ уваних
культур має бути притаманна невисока
алелопатична активність [2 ].
Нами вперш е виявлено сортову спе
цифічність алелопатичних властивостей
озимої пшениці селекції Селекційно-ге-
нетичного інституту — Національного
центру насіннєзнавства та сортовив-
чення Української академії аграрних
наук (м. Одеса) на основі вивчення
видів і сортів щодо алелопатичної ак
тивності, взаємовіднош ення сортів між
собою і сумарної кількості фенольних
сполук. М етодичні аспекти дослідження
наведені в роботах [2 , 3].
Алелопатичний аналіз 14 видів пш е
ниці показав, що видам Т. durum, Т. zhu-
130 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4
С орт к р ізь п р и зм у алелоп ат и чн и х п а р а м ет р ів
kovskji притаманна вищ а алелопатична
активність, що мож е бути використано
в селекції сортів екстенсивного типу.
Види пш ениці Т. vavilovii, Т. diccocum,
Т. aestivum більш придатні для с е
лекційного відбору сортів інтенсивного
типу. П ри диференціації алелопатичної
активності р ізн их органів пш ениці:
листки — корені — колос, у останнього
вона більш виражена, за винятком Т. dic
cocum. Висока алелопатична активність
листків (особливо в період молочної
стиглості) була властива Т. timofeevi,
низька — Т. macha. Підібравши тест-
системи, м ож на схарактеризувати
відносне нагромадж ення колінів у але-
лопатичному оточенні сортів і видів
пш ениці і, таким чином, диф еренцію ва
ти ступінь алелопатичної активності.
Вважаємо, що інформативніш им щодо
цього є використання як тест-об 'єкта
насіння (сорти твердої і м 'якої пш е
ниці). Як показали результати дослідів,
сортами з підвищеним ступенем алело
патичної активності виявилися Корал,
Ю ннат, Ольвія, Одеська 83, з незначним
— Буревісник, О деська 51.
Аналізуючи ланцюг факторів: ф ен о
тип — генотип — сорт, за зміною алело
патичної активності 20 сортів озимої
пш ениці, ми констатували наявність
сортової алелопатичної специфічності,
ступінь якої, можливо, зумовлений р е
акцією сорту як еталона і зовнішніми
факторами. Ступінь варіювання алело
патичної толерантності сортів пшениці
визначали через характеристику таких
складових: донорно-акцепторні взаєм о
відношення між насінням сортів; виро
щ ування проростків пшениці на водних
витяж ках із різних органів (листок,
корінь, колос); різні ф ази росту і розвит
ку рослин 20 сортів; порівняльний ан а
ліз ступеня аутотолерантності сортів;
моделювання в умовах лабораторного
досліду оптимальної сортозміни пш е
ниці (як ґрунт сорта-попередника вико
ристовували ґрунт з-під 20 сортів пш е
ниці). М ож на припустити, що при чер
гуванні різних сортів озимої пшениці,
зниж ення врож аю в монокультурі буде
значно меншим, ніж при тривалому ви
рощ уванні одного сорту. Виявлено, що
чутливість сорту Ольвія до своїх колінів
вища, ніж до колінів інших сортів.
М ож ливо, зн и ж ен н я врож аю сорту
Ольвія при беззм інному вирощ уванні
після інших сортів буде значно меншим,
н іж при його повторному посіві.
Д оведено, що сортова аутотоле-
рантність виявляється у різному діапа
зоні. Це дає змогу виділити сорти більш
стійкі до насичення у сівозміні і при
беззмінному вирощуванні. Такими сор
тами, на нашу думку, є Буревісник, Бе
зоста 1, О деська 51, Українка, а ау-
тоінтолерантними — Ольвія, Одеська
красноколоса, О деська напівкарликова.
При науково обґрунтованому підборі
компонентів сортосуміші мож на прог
нозувати оптимальне взаємовіднош ення
за алелопатичним потенціалом між сор
тами: Українка — Обрій; Одеська 16 —
Ольвія; Еритроспермум 127 — Одеська
напівкарликова.
М оделю вання алелопатичної сор
тозміни пшениці при різних сортах-по-
передниках (лабораторні досліди) пока
зало, що найкращ ими попередниками
для сорту Ольвія є Кооператорка, Одесь
ка 117, Буревісник, Одеська 83, Безоста
1. Н ебажано сіяти сорт Ольвія після сор
тів: Альбатрос, Українка, Степняк. Для
сорту Ю ннат кращими попередниками
будуть сорти Обрій, Буревісник, Одеська
напівкарликова; небажаними — Степ
няк, Одеська 51, Кооператорка. Сорт
Одеська напівкарликова кращ е вирощ у
вати після сортів Корал, Буревісник,
Степняк. Небажаними попередниками є
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 131
В.А. Д ерев янко
« ¥ -------------------------------------------------------------------
сорти Альбатрос, Безоста 1, Ю ннат.
Н айкращ ий урож ай сорт Обрій дає при
монокультурі після сортів Обрій, К о
операторка, Ю ннат, Буревісник; менш
вдалими попередниками цього сорту є
Одеська 130, Степняк, Одеська напів-
карликова. Сорт Корал кращ е сіяти
після сортів О деська красноколоса, Бу
ревісник, Якір, Кооператорка.
У біохімічній взаємодії рослин беруть
участь різні органічні речовини, але
особливе місце серед них посідають
фенольні сполуки. Вважається, що наг
ромадж ення їх у навколокореневому
середовищ і мож е створю вати певний
алелопатичний потенціал [2, 10, 11]. Ре
зультати вивчення сумарної кількості
ф енольних сполук у ри зосф ерн ом у
ґрунті різних сортів (фаза виходу у
трубку) засвідчують, що найменш а
їхня кількість виявлена у сорту Ю ннат
(38,5 м г/кг абсолютно сухої маси), а
найбільша — у сорту Обрій (63,8 м г/кг
абс. с. м.). Гомологічний ряд сортів пш е
ниці (у напрямі зменьш ення кількісного
вмісту фенольних сполук у ґрунті з-під
сортів у ф азі виходу у трубку) матиме
такий вигляд: Обрій -> Буревісник -»
Корал -» О деська 66 —» Одеська 51 —»
О деська нап івкарликова —> Якір —»
Ольвія —> О деська 83 —> Ю ннат. У фазі
молочної стиглості насіння ґрунти з-під
сортів відрізнялися більшим вмістом
фенольних сполук, але різниця м іж сор
тами за абсолютним значенням була
меньш ою (від 62,9 до 79,9 м г/кг)
(відповідно сорти Буревісник і Одеська
83). Заслуговує на увагу той факт, що
деякі сорти мали високий вміст ф еноль
них сполук уж е у ф азі трубкування і до
ф ази молочної стиглості у них не спос
терігалося подальше підвищ ення кіль
кості цих сполук. Такими є сорти Бу
ревісник, О деська 66, Обрій, де зрос
тання суми фенольних сполук станови
ло відповідно 4,1, 7,5, 8,55 мг/кг. Інші
сорти відрізнялися значним збільш ен
ням суми фенольних сполук у ґрунті у
період від ф ази трубкування до ф ази
молочної стиглості насіння: 13,8, 15,3,
18,8, 21,9, 24,1, 30,2, 34,5 м г/кг відпо
відно сорти Одеська 51, Корал, Одеська
напівкарликова, Ольвія, Якір, Юннат,
Одеська 83.
Згідно з результатами дослідження
сумарний вміст фенольних сполук р и
зосф ерного ґрунту у ф азі наливу зерна
характеризувався значно більшими ве
личинами. Ґрунт чистого пару містив
найменш у кількість фенольних сполук
(за винятком сорту Альбатрос), мало
відрізнявся від нього за цим показни
ком ґрунт сорту Корал. Найбільший
вміст фенольних сполук у ґрунті мали
сорти Обрій та Ольвія.
Дослідження сумарної кількості ф е
нольних сполук проводили також в ор
ганах рослин — листках, коренях, ко
лосі. Вивчення 20 сортів озимої пшениці
у ф азі трубкування виявило коливання
вмісту фенольних сполук у надземній
частині сортів від 8,52 м кг/г (Одеська
51) до 1,72 (Одеська 66). Н айвищий
вміст фенольних речовин у надземній
частині зафіксовано у сортів Одеська 66,
Безоста 1, Альбатрос, Буревісник, Обрій,
Одеська 16. За вмістом даних сполук у
коренях виділялись сорти О деська 66,
Корал, О деська 130. У ф азі наливу зе р
на кількість ф енольних сполук у лист
ках коливалась від 13,33 до 23,7 м кг/г
сирої маси (відповідно О деська красно-
колоса, Одеська 130), у коренях — від
2,16 до 3,9 м кг/г сирої маси (Ольвія,
Степняк). Сумарний вміст фенольних
сполук у колосі коливався від 1,24 до
2,66 м кг/г сирої маси. Найбільший вміст
цих речовин у колосі спостерігався у
сортів Одеська 66, Одеська 16, Одеська
83, Безоста 1. Як свідчать результати екс
периментального дослідження, показник
132 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4
Сорт крізь призму алелопатичних параметрів
--------------------------------------------------------------------------------------------------- ^
кількісного вмісту фенольних сполук
можливо також визначає сортову спе
цифічність пшениці.
Розробка тест-систем сортової спе
цифічності, використання комплексу оз
нак: алелопатія — екологічна стійкість,
толерантність — сортозміна дають змогу
розглядати алелопатичні особливості
сорту як маркер ступеня стійкості рос
лини і засіб підбору сортозміни і сорто-
суміші. Очевидно, що основним доку
ментом, який би засвідчував специфіку
сорту і характеризував би алелопатич-
ний потенціал, специфічність адаптив
них реакцій сорту, а також особливості
його вирощ ування у конкретних ґрун
тово-кліматичних умовах, має бути від
повідний агроекоалелопатичний п ас
порт.
1. Александров В.Я. Клетки, макромолеку
лы, температура. — JI.: Наука, 1975. — 340 с.
2. Гродзинский А.М. Аллелопатия расте
ний и почвоутомление. — К.: Наук, думка,
1991. - 432 с.
3. Деревянко В.А., Дзюба 0.1. Комплекс
ний підхід до вивчення деяких фізіолого-
біохімічних особливостей насіння різних
видів роду Rhododendron L. / / Фізіологія
рослин в Україні на межі тисячоліть. — К.:
Вид-во Українського фітосоціологічного
центру, 2001. - Т. 2. - С. 227-232.
4. Мелехов Е.Н., Рамазанова Л.Х., Василь
єва А.В. Составляющие ответной реакции
клетки на действие ингибирующих рост
концентраций 2,4-Д / / Физиология расте
ний. — 1981. - 28, вып. 6. - С. 1271 — 1276.
5. Мороз П.А. Экологические аспекты ал-
лелопатического последействия эдификато-
ров садовых фитоценозов: Автореф. дис. ...
докт. биол. наук. — Днепропетровск, 1995. —
52 с.
6. Прянишников Д.Н. Агрохимия / / Изб.
соч. - М.: Колос, 1965. - Т. 1. — 767 с.
7. Пузик В.К. Использование аллелопати-
ческих свойств прорастающих семян для по
вышения скрещиваемости при отдаленной
гибридизации пшеницы: Автореф. дис. ...
канд. биол. наук. — Харьков, 1981. — 18 с.
8. Сказкин ФД. Критический период у
растений к недостатку влаги в почве. — М.:
Наука, 1971. - 120 с.
9. Харборн Д. Введение в экологическую
биохимию. — М.: Мир, 1985. — 312 с.
10. Юрин П. В. Структура агрофитоценоза
и урожай. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979.
- 280 с.
11. Rice E.L. Allelopathy. 2nd ed. — Lon
don: Acad, press, 1984. — 422 p.
СОРТ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ АЛЛЕЛОПАТИ-
ЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ
В. А. Деревянко
Национальний ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
Впервые показано наличие сортовой специ
фичности аллелопатических особенностей
озимой пшеницы селекции СГИ УААН (Одес
са) на основании изучения 14 видов и 20 сор
тов по аллелопатической активности, взаимо
отношению сортов между собой, количествен
ному определению фенольных соединений.
SPECIES THROUGH THE PRISM OF
THE CONCEPTION OF ALLELOPATHIC
PARAMETERS
V.A. Derevyanko
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
First species specifity of allelopathies of winter
wheat breeded in the SGI of UAAS (Odessa) was
shown. 14 species and 20 varieties allelopathic
activity and interaction of varieties were studies.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 4 133
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1085 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:48:42Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/5e/11826628f0ca3aafc107e84251f0fb5e.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10852020-01-05T14:22:03Z Species through the prism of the conception of allelopathic parameters Сорт крізь призму алелопатичних параметрів Derevyanko, V.A. First species specifity of allelopathies of winter wheat breeded in the SGI of UAAS (Odessa) was shown. 14 species and 20 varieties allelopathic activity and interaction of varieties were studies. Вперше показано наявність сортової специфічності алелопатичних властивостей озимої пшениці селекції Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук (м. Одеса) на основі вивчення 14 видів і 20 сортів за ознаками: алелопатична активність, взаємовідношення сортів між собою, кількісне визначення фенольних сполук. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1085 10.5281/zenodo.3253160 Plant Introduction; Vol 20 (2003); 129-133 Інтродукція Рослин; Том 20 (2003); 129-133 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377859 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1085/1042 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Derevyanko, V.A. Сорт крізь призму алелопатичних параметрів |
| title | Сорт крізь призму алелопатичних параметрів |
| title_alt | Species through the prism of the conception of allelopathic parameters |
| title_full | Сорт крізь призму алелопатичних параметрів |
| title_fullStr | Сорт крізь призму алелопатичних параметрів |
| title_full_unstemmed | Сорт крізь призму алелопатичних параметрів |
| title_short | Сорт крізь призму алелопатичних параметрів |
| title_sort | сорт крізь призму алелопатичних параметрів |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1085 |
| work_keys_str_mv | AT derevyankova speciesthroughtheprismoftheconceptionofallelopathicparameters AT derevyankova sortkrízʹprizmualelopatičnihparametrív |