The parks of the Galahan's family

Historic information about creation of three old parks in Chernigiv region, formal ownership of Galahan’s family, from XVIII till the beginning of XX c., including dendrological collections.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2003
1. Verfasser: Kurbal, T.N.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1088
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860144587029348352
author Kurbal, T.N.
author_facet Kurbal, T.N.
author_sort Kurbal, T.N.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-05T14:26:11Z
description Historic information about creation of three old parks in Chernigiv region, formal ownership of Galahan’s family, from XVIII till the beginning of XX c., including dendrological collections.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3253167
first_indexed 2025-07-17T12:48:44Z
format Article
fulltext УДК 58.006 (477.51) T.M. КУРБАЛЬ Державний дендрологічний парк "Тростянець" НАН України Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Тростянець ПАРКИ РОДИНИ ГАЛАГАНІВ Наведено історичні відомості щодо створення трьох старовинних парків на Чернігівщині, якими володіла родина Галаганів у XVIII - на початку XX ст., дані про склад їх дендрологічних колекцій. Відомий козацький рід Галаганів воло­ дів на території Чернігівщ ини трьома парками, які нині посідають особливе місце серед пам 'яток садово-паркового мистецтва України. Ц е С окиринський і Дігтярівський парки у Срібнянському районі та Тиницький парк — у Бах­ мацькому. Родоначальником династії Галаганів — українських пом іщ иків-зем левлас- ників на Л івобереж ж і України у XVIII — на початку XX ст. був козак Іван Га­ лаган [10], син якого — Гнат з листопада 1716 р. за гетьманським універсалом одерж ав у власність с. Сокиринці, яке в подальшому стало постійним місцем прож ивання кількох поколінь цієї роди­ ни [9]. Гнат Іванович також мав у своєму володінні й іншу маєтність на території Прилуцького повіту, в тому числі села Дігтярі та О зеряни. В історії будівництва Сокиринського парку виділяють два основні періоди: з 1763 по 1825 pp. та з 1825 по 1835 pp. [3]. О нук Гната Івановича — Іван спору­ див у 60-х роках XVIII ст. на території © Т.М. КУРБАЛЬ, 2003 майбутнього паркового комплексу вели­ кий садибний дерев 'яний будинок, з одного боку якого регулярно розплано­ вано квітник з терасами. Уздовж терас були насадж ені липи, крони яких ф о р ­ мувалися стриж кою [4]. Н а початку створення С окиринський парк займав незначну площу і характеризувався р е ­ гулярним стилем планування [3]. У та­ кому вигляді садиба із садом проіснува­ ла з другої половини XVIII ст. до 20-х років XIX ст. У 1825 р. Сокиринці успадкував П ав­ ло Григорович Галаган, який мріяв по­ будувати нову садибу в Сокиринцях, ад­ ж е старий дерев 'яний будинок, збудова­ ний його дідом, вж е не відповідав вимогам того часу. Він, намагаючись зберегти за собою с. Сокиринці, віддає брату П етру багате помістя в Дігтярях. Для будівництва маєтків у С окиринцях і Дігтярях був запрош ений відомий на той час архітектор П.А. Дубровський. Водночас з будівництвом нових садиб­ них споруд здійсню валося проектуван­ ня і будівництво парків. П роекти С оки­ ринського та Дігтярівського парків були створені у 1823—1825 роках вченим- ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 145 Т. М. Курбалъ садівником І.Є. Бістерфельдом. У цей час на Л івобереж ж і України регуляр­ ний стиль, який панував раніш е у пар- кобудівній практиці, заміняється ланд­ ш афтним [7]. Будівництво Сокиринсь- кого парку здійснювалося з незвичною для того часу інтенсивністю. При ф о р ­ муванні парку застосовувалися різні поєднання деревної і чагарникової рос­ линності, в їх природному розвитку при цьому змінювалася форма крони [4]. Такі листяні породи, як в'яз, дуб, б ере­ за, липа, складали основу парку; до­ пом іж ну роль відігравали ф руктові дерева. Головним садівником після Бістерфельда до 1831 р. був Редель, який, консультуючись з П.А. Дубровсь- ким і П.Г. Галаганом, виконував усі р о ­ боти в парку за проектом Бістерфельда. З 1834 p., після смерті П.Г. Галагана, садівник К. Христіані продовжував сад­ ж ати деякі породи дерев, чагарників і квітниково-декоративні рослини, перед­ бачені проектом. У подальшому плану­ вання парку вж е не змінювалося. Бага­ то уваги приділялося існуючим дерев­ ним і чагарниковим насадженням. Та­ ким чином, у 30-х роках XIX ст. був створений чудовий парковий комплекс [4]. На думку відомого українського істо­ рика О.М. Л азаревського [6], "Соки- ринський парк належ ить до найбільш их за площею і найбагатш их за видовим складом парків". Основні напрями пар- кобудівного мистецтва в Україні нап­ рикінці XVIII — у першій половині XIX століття найбільш вдало і масштабно відобразилися в побудові пейзаж ів саме Сокиринського парку [4]. Згідно з архівними матеріалами ро­ сійський письм енник І.С. А ксаков, відвідавши Сокиринці в ті роки, в листі до батьків писав: "Благодаря необычной растительности Прилукского уезда все деревья — гиганты: дубы, липы, клены в несколько обхватов ш ириной. Таких высоких, таких могучих деревьев я нигде не видел. Есть клен, под которым мож ет разместиться целый батальон. Сад такой огромный, что в нем много урочищ с народными названиями". А відомий художник Л.М. Ж ем чуж ников так описує своє враж ення від відвіду­ вання С окиринської садиби у 1853 p.: "Прямая и ш ирокая подъездная дорога шла к дому. По обеим ее сторонам, н а­ чиная от ворот, стояли каменные ф ли­ геля для помещ ения служащих, за ними виднелись густые деревья, которые м ас­ сой шли до самой площадки перед до­ мом... Со стороны сада перед окнами дома были красиво разбиты цветочные клумбы, за ними большой луг, окруж ен­ ный с трех сторон прекрасно разбитым английским садом. В саду были прек­ расны е могучие дубы в изобилии; в од­ ном из них была со времени казачества врезная икона, и потому дуб этот назы ­ вался священным. В саду была каменная церковь, огромный пруд, оранжереи, особый фруктовый сад... Этот большой сад в сорок десятин сливался с парком, занимавш им восемьдесят десятин..." Відомий діяч П.А. Кочубей відмічав [5]: "Сокиринский парк покойного Григория Павловича Галагана замечателен разно­ образностью акклиматизированных рас­ тений. М ножество замечательных дубов, европейских и американских орехов и лип, платаны, бук, гимнокладус, м нож е­ ство редких кустарников, фруктовых де­ ревьев и виноград. Покойным Григори­ ем Павловичем такж е посажено по спо­ собу И.М. Скоропадского более 20 деся­ тин березового и соснового леса". С окиринська садиба привертала ува­ гу вчених ще до 1917 р. П ро це свідчить стаття видатного історика архітектури Г.К. Л уком ського [9]. У повоєнний 146 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 П арки роди н и Галаганів --------------------------------------------------------------------------------------- період у Сокиринському палаці роз­ містилося професійно-технічне училище. В його віданні Сокиринський парк пере­ буває й нині, він є парком-пам'яткою са- дово-паркового мистецтва загальнодер­ жавного значення. За даними О.Л. Л и­ пи [8], раніш е площа Сокиринського парку становила 60 га. Сьогодні загаль­ на площа парку — 40 га. Слід зазначити, що цей парк, як і більшість українських парків, був ство­ рений на базі природного лісу. Це впли­ нуло на характер побудови його п ей ­ зажів. У свою чергу рельєф місцевості відіграв важ ливу роль у розміщ енні ос­ новних елементів у плануванні парку. Композиційна вісь у Сокиринському парковому комплексі складається з го­ ловної алеї, палацу і розміщ еної за ним глибокої перспекти ви пейзаж у, що включає водну поверхню ставка (10 га) [4]. Щ е на початку століття Г.К. Лу- комський [9] помітив, що головна пар­ кова алея досить широка, щоб не ство­ рю вати враж ення коридору. Вона утво­ рена різними деревними породами. Н е­ щ одавно алея була обсадж ена туєю західною колоноподібної ф орми (Thuja occidentalis 'Fastigiata' hort.). Х арактерною рисою Сокиринського парку — є його природність [1]. Більша частина насадж ень розташ ована вздовж великого мальовничого ставка, на схи­ лах балок та ярів. П ереваж аю чими по­ родами в насадж еннях парку є: дуб зви ­ чайний (Quercus robur L.), липа серц е­ листа (Tilia cordata Mill.), клен ясенелис­ тий (Acer negundo L.), к. гостролистий (A. p latanoides L.), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.). У підліску зро ­ стають: бруслини європейська і боро­ давчаста (Euonymus europaea L., Е. ver­ rucosa Scop.), клен татарський (Acer tataricum L.). У підрості переважаю ть: липа серцелиста, клен ясенелистий, клен польовий (Acer cam pestre L.), оси­ ка (Populus trem ula L.). Хвойні породи трапляються в парку у невеликій кіль­ кості (Pinus strobus L., P. sylvestris L., Larix decidua Mill., Thuja occidentalis 'Fastigiata', T. occidentalis 'Globosa' Gord., Picea pungens 'Glauca' Beissn.). Із екзо­ тичних листяних порід у парку зроста­ ють: бархат амурський (Phellodendron am urense Rupr.), горіх маньчжурський (Juglans mandshurica Maxim.), г. чорний (J. nigra L.). Збереглися тут такі вікові інтродуценти, як платан західний (Ріа- tanus occidentalis L.) та буки лісові (Fagus sylvatica L.); їхній вік понад двісті років, життєвий стан задовільний. За даними О.Л. Липи [8], у С окирин­ ському парку зростало близько 40 по­ рід. Нині дендрофлора парку налічує 70 видів, форм та сортів рослин, з яких 48 — дерева, 21 — кущ і одна ліана. Хвойні породи представлені 10 видами та ф о р ­ мами, які належ ать до двох родин і п 'яти родів. Листяні породи налічують 60 видів, форм та сортів, які відносять­ ся до 22 родин та 45 родів. Взагалі за 40- річний період (з 1960 р.) у С окиринсь­ кому парку було висадж ено близько ЗО видів та форм деревних і кущ ових рос­ лин, отриманих із сусіднього дендро­ парку "Тростянець", серед них Thuja occidentalis 'Fastigiata', Т. occidentalis 'G lobosa', Ju n ip e ru s sab ina L., Pinus strobus, Larix decidua, P icea excelsa (Lam.) Link, P. pungens 'Glauca', Juglans m andshurica, Tilia am ericana L., Ame- lanchier canadensis (L.) M edik. та інші. Нещ одавно на місці клена сріблястого (Acer saccharinum L.), який традиційно називали "ш евченківським явором" і який випав, висадж ено групу саджанців клена-явора (Acer pseudoplatanus L.). Для поліпшення стану старовинного Сокиринського парку на його території здійснюються санітарні рубки, вчасно ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 147 Т. М. Курбалъ проводиться вилучення буреломної де­ ревини, сухостійних та всихаю чих де­ рев. Сокиринський парковий комплекс є одним з небагатьох садиб Чернігівщини, що збереглися до нашого часу, в яких вплив архітектурних об'єктів був визна­ чальним для планування і формування пейзажів. Не менш цікавою є історія створен­ ня Дігтярівського та Тиницького парків. У 1714 р. прилуцький полковник Гри­ горій Іванович Галаган почав скуповува­ ти навколо свого поселення землі [2 ]. Так Дігтярі стали власністю родини Га­ лаганів. П ісля сімейного розподілу маєтків у 1828 р. господарем тут стає П етро Григорович Галаган. На його за ­ мовлення парк, палац, оранж ереї, гос­ подарчі будівлі були розплановані і збу­ довані за участю тих самих знавців пар­ кового будівництва, що і в Сокиринцях. Тепер у будинках Дігтярівської сади­ би розташ оване проф есійно-технічне училище, якому і підпорядкований парк. Його площа становить 4,5 га, і нині він є пам'яткою природи місцевого значення. На території Дігтярівського парку зрос­ тає ЗО видів, форм і сортів деревних і ча­ гарникових рослин, серед яких 28 — де­ рев і 2 — кущів. Вони належать до 14 ро­ дин, 20 родів. У парку збереглося багато вікових дерев дуба звичайного, липи серцелис­ тої, ільма ш орсткого і клена гостролис­ того. По берегах паркового ставка трап­ ляються старі посадки верби білої (Salix alba L.). Але основу паркових насаджень складають дерева середнього і молодого віку: гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), ясен звичайний (Fra­ xinus excelsior L.), клен ясенелистий, ялина звичайна, туя західна та її форми. На території парку вони розміщ ені н е­ великими групами. Біля садиби розта­ ш ований невеликий плодовий сад, в яком у зростаю ть яблуні, абрикоси , волоські горіхи, алича. Територія парку, на якій розташ овані господарчі будівлі, відокремлена від старих паркових н а­ саджень мальовничою тінистою алеєю з тополі сіруватої (Populus х canescens (Aiton) Smith). Із екзотичних порід тут зростає бархат амурський. Тиницький парк насадж ено з ініціа­ тиви поміщ ика Г.П. Галагана на почат­ ку XIX ст. майж е водночас з Тростя - нецьким (володар І.М. Скоропадський) та Згурівським (В.Л. Кочубей) парками. Всі засновники цих парків були члена­ ми Географічного товариства в Україні, яке здійснювало роботи із збереж ення природних багатств, особливо лісів. У 1871 р. Тиницька садиба разом з парком перейш ла від Галаганів у володіння н а­ щадків Кочубеїв, які перебували з ними в родинних стосунках. У 1821 р. тут бу­ ла відкрита сільськогосподарська ш ко­ ла, а 1964 р. — професійно-технічне училище. Сьогодні Тиницький парк є пам 'яткою природи місцевого значення. Його площ а становить 20 га. Х арактер­ ною рисою парку є поєднанням регу­ лярного і пейзаж ного стилів плануван­ ня. Ц ікава архітектурна структура пар­ ку: чотири мальовничі алеї (площею близько 3 га) — ялинова, кленова, липо­ ва, каш танова розходяться як радіальні промені в різні боки від центра. Вони ділять регулярну частину парку, розм і­ щ ену перед головним фасадом будинку Кочубея, на 16 малих квадратів [10]. За будинком починається пейзаж на части­ на парку. Як свідчать архівні матеріали, до революції парк був обнесений дубо­ вим частоколом і добре охоронявся. Й о­ го алеями походжали лише господарі та їхні гості. Н езваж аю чи на порівняно н е ­ велику площ у парку, ф лористичний склад насадж ен ь характери зується помітною видовою різноманітністю і 148 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 П арки роди н и Галаганів -------------------------------------------------------------------------------------- налічує 38 видів і декоративних форм деревних та чагарникових рослин, які відносяться до 17 родин і 21 роду. З ж иттєвих форм переваж аю ть дерева (31 вид), інші форми представлені одинич­ ними видами. С еред багатовікових дубів, лип, кленів, ясенів і каш танів у парку збереглися й унікальні для нашої зони дерева — 120 -річна сосна кедрова європейська (Pinus cem bra L.) та 110- річний горіх чорний. Ці та інші парки Чернігівщ ини, що залиш илися нам у спадок, мають велику природно-історичну цінність. Вони зб е­ рігають пам'ять про історичні події; в ландш афтно-худож ніх образах втілю ­ ють риси національної культури. Саме розуміння багатогранної ролі старовин­ них парків у ж итті суспільства дає зм о­ гу усвідомити важливість і актуальність охорони й збереж ення цих ш едеврів са­ дово-паркового мистецтва. 1. Вергунов А.П., Горохов В.А. Русские са­ ды и парки. - М.: Наука, 1988. — 416 с. 2. Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редак­ ція УРЕ, 1972. - 780 с. 3. Косаревський 1.0. Парки України. — К.: Держ. вид-во літер, з будів. і архіт. УРСР, 1961а. - 176 с. 4. Косаревський І.О. Сокиринський парк. — К.: Держ. вид-во літер, з будів. і арх. УРСР, 19616. - 64 с. 5. Кочубей П.А. Акклиматизационные са­ ды И.М. Скоропадского и некоторых других помещиков Полтавской губернии Прилук- ского уезда (Васильчикова, Галагана, Тар- новского) / / Тр. отдела ботан. Рус. об-ва ак- клим. живот, и раст. — М., 1899. — Т. 1. — Вып. 1. - С. 91-98. 6. Лазаревский А.М. Галагановский фа­ мильный архив / / Киевская старина. — 1883. - Ноябрь. - Т. 7. - С. 452-456. 7. Липа О.Л. Визначні сади і парки Ук­ раїни та їх охорона. — К.: Вид-во Київ, ун­ ту, 1960. — 176 с. 8. Липа О.Л., Федоренко А.П. Заповідни­ ки та памятки природи України. — Київ, 1969. - 187 с. 9. Лукомский Г.К. Сокиренцы / / Столи­ ца и усадьба. — 1914. — № 24. - С. 4—14. 10. Чернігівщина. Енциклопедичний довід­ ник. - К.: УРЕ, 1990. - 1005 с. ПАРКИ СЕМЬИ ГАЛАГАНОВ Т.Н. Курбаль Государственный дендрологический парк "Тростянец" НАН Украины, Украина, Тростянец Приведены исторические сведения о созда­ нии трех старинных парков на Чернигов­ щине, которыми владела семья Галаганов в XVIII — начале XX в., данные о составе их дендрологических коллекций. THE PARKS OF THE GALAHAN'S FAMILY T.N. Kurbal State Dendrological Park Trostyanets of National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Trostyanets Historic information about creation of three old parks in Chernigiv region, formal ownership of Galahan’s family, from XVIII till the beginning of XX c., including dendrological collections. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 4 149
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1088
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:48:44Z
publishDate 2003
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/61/a89412193ca6109ec85975a7799f1561.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10882020-01-05T14:26:11Z The parks of the Galahan's family Kurbal, T.N. Historic information about creation of three old parks in Chernigiv region, formal ownership of Galahan’s family, from XVIII till the beginning of XX c., including dendrological collections. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1088 10.5281/zenodo.3253167 Plant Introduction; Vol 20 (2003); 145-149 Інтродукція Рослин; Том 20 (2003); 145-149 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377859 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1088/1045 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Kurbal, T.N.
The parks of the Galahan's family
title The parks of the Galahan's family
title_full The parks of the Galahan's family
title_fullStr The parks of the Galahan's family
title_full_unstemmed The parks of the Galahan's family
title_short The parks of the Galahan's family
title_sort parks of the galahan's family
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1088
work_keys_str_mv AT kurbaltn theparksofthegalahansfamily
AT kurbaltn parksofthegalahansfamily