Дендрологічна колекція парку Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя

Historical data on creation of Nezhin park are presented. The biological and decorative characteristic of the introduction wood plants are given.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2003
Hauptverfasser:	Kurbal, T.N., Ilyenko, A.A., Medvedev, V.A.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1094
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144593304027136
author	Kurbal, T.N. Ilyenko, A.A. Medvedev, V.A.
author_facet	Kurbal, T.N. Ilyenko, A.A. Medvedev, V.A.
author_sort	Kurbal, T.N.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-05T17:23:27Z
description	Historical data on creation of Nezhin park are presented. The biological and decorative characteristic of the introduction wood plants are given.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3253187
first_indexed	2025-07-17T12:48:48Z
format	Article
fulltext	Т.М. КУРБАЛЬ1, 0.0. ІЛЬЄНКО1, В.А. МЕДВЕДЕВ1, Е.А. БА С А К 2 УДК 58.006(477.51) 1 Державний дендрологічний парк "Тростянець" НАН України Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Тростянець 2 Державний педагогічний університет ім. М.В. Гоголя Україна, 16600 м. Ніжин, вул. Кропив’янського, 2 ДЕНДРОЛОГІЧНА КОЛЕКЦІЯ ПАРКУ НІЖИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. М.В. ГОГОЛЯ Наведено історичні відомості щодо створення Ніжинського парку. Подано біологічну та декоративну характеристики інтродукованих деревних рослин. П арк розташ ований у м. Н іж ині Ч ер нігівської області на території д ер ж ав ного педагогічного університету. Н а д а ний час його площ а становить близько 10 га. Розм іщ ений на м еж і П оліської і Л ісостепової зон район характери зуєть ся помірно-континентальним, м'яким, з достатнім зволож енням кліматом. Для м. Н іж ина середньорічна кількість оп а дів дорівню є 550 мм, коливаю чись в о к ремі роки від 320 до 770 мм. Зим а м 'яка, з частими відлигами, літо помірно теп ле. Середня температура січня — -7,3 °С, липня — +19,9 °С. Ґрунтотвірною поро дою на підвищ еній частині парку є ог- леєний лесоподібний суглинок, що за лягає на глибині 70 — 90 см. Рівень ґр у н тових вод на території парку не має © Т.М. КУРБАЛЬ, 0.0. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЕВ, Е.А. БАСАК, 2003 постійної глибини від поверхні. Н а під вищ енні води залягаю ть близько 200 см від поверхні, на ни зині — на глибині 3 0 —100 см. Ґрунтовий покрив Н іж и н сь кого парку неоднаковий, щ о зумовлено рельєф ом місцевості. Тут трапляю ться лучно-чорноземні, лучні і болотяні ґр у н ти [11]. Л іцейський, або Графський, парк був закладений н а правом у березі р. О стер у передмісті М агерки в XVII ст. Сад та урочищ е, які наприкінці XVII ст. і на початку XVIII ст. належ али н іж ин сько му полковнику І. О бідовському, плем ін нику гетьмана І. М азепи, становили ос нову тер и то р ії Г раф ського парку. П ізніш е парк переходить у володіння до граф ів Вітгінштейнів, а у другій поло вині XVIII ст. м аєток придбав генераль ний суддя Андрій Безбородько. П ри ньо му парк був поділений на дві частини: 10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns З Дендрологічна колекція парку Ніжинського державного педагогічного університету ---------------------------------------------------------S * * Л іц ей ськи й і Г раф ськи й сади. У Л іцейському — були сплановані алеї і доріж ки, прям окутна ділянка його була оф орм лена дубами, в 'язам и та липами. Н а території Графського саду були ви садж ені осокори та гіркокаш тани, які збереглися до наш их часів [7]. С творенню Н іж инського парку п ер е дувала реорганізац ія в 1917 р. Н іж инсь кого історико-філологічного інституту в Інститут народної освіти, до складу я к о го ввійш ов б іологічний відділ. Для поліпш ення педагогічного процесу до програми біологічного відділу були вве дені додаткові години з вирощ ування сільськогосподарських культур на н еве ликих ділянках інститутської садиби. Згодом на цій території вчитель біології В.А. С вятогор [10] орган ізовує п р и ш кільні ділянки. Але для розгортання ш ирш ої науково-дослідної роботи була потрібна інш а база. Н а Раді інституту в травн і 1931 р. вперш е поруш ується пи тання про організацію "Біологічного са ду Н іж инського педінституту соціально го виховання”. З 1932 р. розпочинаю ть ся роботи з організації біосаду і ство рен н я відділів акл ім ати зац ії рослин, захисту рослин, технічних, лікарських, еф іроолійних, плодово-ягідних та овоче вих культур. А сортимент біосаду попов ню ється таким и цінними в господарсь ком у віднош енні рослинами, як персик, абрикос, виноград, індійська конопля, лаванда та іншими. У 1933 р. площ а біосаду становила 2,35 га. Н а цей час він стає дійсно "зеленою лабораторією " ф а культету, колекція якої нараховувала 160 видів трав 'янисти х та 90 — дерев них рослин, серед яких трапляю ться і рідкісні екзоти [9]. У зв 'я зк у з подальш ою реорган іза цією навчальних закладів відпала п отре ба в агробіологічних та селекційних ділянках, що загрож увало ліквідацією біосаду. До роботи із збереж ен н я цієї структури п ідклю чається к аф е д р а біології і спільними зусиллями викла дачів та студентів вдається зберегти б іосад як навчальн о-дослідн иц ьки й підрозділ природничого факультету. В його основу покладено науково-дос- лідну роботу студентів під керівництвом викладачів, зо к р ем а зав ідувач агро- біосадом К.Т. К лименко [3] вносить сут тєві зміни в структуру саду, що стало підставою для перейм енування агро- біосаду на ботанічний сад. А ктивізува лась робота із збагачення ф лористично го складу, почав працю вати ботанічний гурток. У свідом лення важ ливого зн ачен н я Н іж инського ботанічного саду в справі ф орм ування у студентів природоохо рон н ого світогляду дало п ідстави керівництву н іж инського навчального закладу виступити на конф еренц ії біо логів університетів та педінститутів у 1936 р. з пропозицією створю вати бо танічні сади подібного типу при всіх п е дагогічних вищ их навчальних закладах, що й було схвалено Н ародним ком іса ріатом освіти УРСР. О сновним науковим напрямом бо танічного саду в 1940 і 1941 роках була робота з новими культурами. Н а дос лідних ділянках велась робота із с е лекції абрикоса, персика, винограду, малини (випробувано близько 95 сор тів), рису, сорго, проса, коріандру, огірка, виведено нові форми, сорти яких впровадж увалися у сусідніх госпо дарствах. За досягнення в цьому нап рямі ботанічний сад був затвердж ений учасником В сесою зної сільськогоспо дарської виставки з теми: "Нові культу ри ботанічного саду НДПІ" [9]. Н іж инський ботанічний сад продов ж ував розвиватися, витримав ряд струк- турно-організаційних змін, і наприкінці ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 11 Т.М. Курбаль, 0 .0 . Ільєнко, В.А. Медведев, Е.А. Басак 1940 р. його площ а збільш илась м айж е вдвічі, ф лористичний ф онд становив 912 видів, ф орм та різновидів деревних і трав 'янисти х рослин. До складу струк турних підрозділів ботанічного саду на той час входили наукові відділи си сте матики, кв ітн ицтва , інтродукц ії та акл ім ати зац ії, колекц ійн ий , д ен д р о логічний та н и зка господарчих об'єктів: оран ж ерея, деревний розплідник, п ар ни ки та навчально-дослідн і д ілянки. В елику ц інн ість стан овила колекц ія тропічних і субтропічних рослин, яка нараховувала 168 видів та ф орм [9]. Ботанічний сад мав зв 'язк и з таким и науковим и установами, як Ботанічний сад ім. акад. О. В. Фоміна, Ботанічний сад АН УРСР, Головний ботанічний сад АН СРСР, Н ікітський ботанічний сад. П лідна досл ідни цька робота б о танічного саду була припинена під час Великої В ітчизняної війни: було погра бовано колекцію цінних рослин, зруй новано о р ан ж ер ею . П ош товхом до відновлення ботанічного саду у п о воєнні роки стало вклю чення до н ав чального плану природничого ф акульте ту основ сільського господарства, що вимагало повного відтворення його п о передньої структури. П лощ а ботанічно го саду розш ирю ється до 9,5 га за раху нок лучних і болотних ділянок та п ри єднання частини колиш нього міського звалищ а біля ріки О стер. Відбудовуєть ся оранж ерея, парникове господарство, закладається деревний розплідник, в яком у висадж ено 10000 саджанців. Рос линний ф онд зростає до 400 видів та р ізновидностей [9]. Восени 1948 р. була остаточно сф орм ована і затвердж ен а Радою ф акультету нова структура бо танічного саду. В січні 1949 р. ця струк тура схвалю ється республіканською н а радою викладачів біологічних дисциплін педагогічних вузів як типова. У цей час ботанічний сад веде роботу з вирощ у вання розсади для допоміж ного госпо дарства інституту. Згодом осуш ую ться низинні торф ові болота в м еж ах тер и торії, які використовую ться для ви ро щ ування сіянців, саджанців, а також р ізн их овочевих культур. П оступово збільш ується ф онд тропічних і суб тропічних рослин (95 видів та ф орм проти 46, щ о залиш илися після війни). Тривала робота з інтродукції та аклім а тизац ії рослин, результатом якої стало збагачення ф лори саду близько 110 ви дами декоративних дерев та кущів, се ред яки х айлант найви щ и й , бархат амурський, верба вавілонська, тю льпан не дерево, оцтове дерево та інші екзоти [8]. У 1951 р. був орган ізований "мічу р інський сад", де вирощ увались сорти І.В. М ічуріна, С.Ф . Ч ерн ен ка , під керівництвом К.Т. К лим енка проводи лась селекційна робота зі створення перспективних зим остійких сортів пло дових дерев [4 — 6]. Н аступна реорганізац ія ботанічного саду відбулася в 1955 р. Згідно з р езо лю цією наради завідувачів каф едрам и ботаніки та зоології педагогічних інсти тутів УРСР існую чі ботанічні сади п е ретворю вались на агробіостанції при природничих ф акультетах. О сновним завданням цієї структури було науково- о рган ізац ій н е заб езп еч ен н я польової практики студентів. Сучасного вигляду агробіостанція н а була після будівництва нового корпусу педінституту на початку 70-х років. У 1975 р. її рослинний ф онд налічував 461 вид та ф орм у рослин, з них 162 — дерев та кущів. Була розгорнута робота з ви в чення фізіології м ісцевих сортів, дос лідж увалась м орозостійкість н іж ин сь ких абрикосів, стійкість гібридів до р а ку картоплі. 12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З Таблиця 1 Дендрологічна колекція парку Ніжинського державного педагогічного університету Н ині парк Н іж инського держ авного педагогічного університету — парк-па- м 'ятка садово-паркового мистецтва — в структурно-організаційном у віднош енні складається з наукових відділів си стем а тики, дендрології, плодово-ягідних куль тур та виробничо-навчальних п ідроз ділів: квітництва, оранж ереї, розсадн и ка, п арн и кового госп одарства, п р и ш кільних ділянок. У продовж 1999 та 2000 років було закладено новий плодо вий сад і ягідник. Збільш ується колекція квітів, в якій представлено близько 50 видів та понад 200 сортів. Під час дослідж ень на території п ар ку Н іж инського педагогічного ун іверси тету виявлено 99 видів, 3 гібриди, 55 сортів і 9 декоративних форм, з яких 122 — дерева, 39 — кущі, 2 — напівкущ і і 3 ліани (табл. 1). К олекція хвойних рослин складаєть ся з 4 родин, 10 родів, 22 видів і деко р а тивних форм, колекція листяних д ер ев них порід — з 29 родин, 59 родів, 144 видів, гібридів, ф орм і сортів. Н айчис- ленніш ими в колекції є родини Rosaceae (11 родів) та Ріпасеае (б родів). Н а території парку зростає 22 види аборигенних дерев та кущів, щ о стан о вить 22% від її видового складу. П оряд з аборигенним и культивую ться 77 інтро- дукованих видів (77%). Співвіднош ення аборигенних та інтродукованих видів свідчить про успіш ну акліматизацію ос танніх. Ці види характеризую ться ви со кою декоративністю , стійкістю до н о вих умов зростання та задовільним ге неративним розвитком. Було проведено аналіз походж ення видів парку за А.Л. Тахтадж яном [12] (табл. 2). Результати аналізу показали, що 56 видів (57% усього видового скла ду) маю ть цілісні ареали і походять із однієї з ф лористичних областей. М акси мальну кількість деревних видів інтро- Таксономічний склад дендрологічної ко лекції парку Ніжинського педуніверситету Таксон Кількість, шт. Родина 33 РІД 69 Вид 99 Форма 9 Сорт 55 Гібрид 3 дуковано із Ц иркум бореальної області. Ц е насам перед поясню ється розташ у ванням м. Н іж ина саме у цій ф лори с тичній області (С х ідн о-Є вроп ей ська провінція). В порядку зм енш ення кіль кості видів, ін тродукован и х у парк Н іж инського педагогічного ун іверси те ту з р ізних ф лористичних областей, ос танні розташ овую ться в такій послідов ності: Ц иркум бореальна, С хідно-А зі- атська, А тлантико-П івнічно-А мерикан- ська, С келястих гір. Другу велику групу рослин станов лять види, природні ареали яких охоп лю ю ть не одну, а дві і більше ф лори с тичні області, тобто маю ть диз'ю нктивні ареали. У цій групі найбільш а кількість видів походить із Ц иркумбореальної, Ірано-Туранської, С ередзем ном орської та А тлантико-П івн ічно-А м ериканської областей. Таким чином, абсолю тна біль ш ість видів інтродукована із районів, природні умови яких подібні до умов р ай о н у досл ідж ен ня. Зн ачн о м енш у амплітуду пристосувальних м ож ливос тей маю ть види з обм еж еним ареалом зростання (M etasequoia g lyptostroboides H u et C heng, G inkgo biloba L., M agnolia kobus Thunb. та інші). П итаннями інтродукції та аклім ати зації деревних рослин у парку Н іж ин сь кого педагогічного ун іверситету займа- ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne З 13 Т.М. Курбаль, 0.0. Ільєнко, В.А. Медведев, ЕЛ. Басак f---------- ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Таблиця 2 Розподіл колекційного фонду парку за географічним походженням Флористична область [12] Кількість видів % від загальної кількості видів Циркумбореальна (Євро-Сибірсько-Канадська) 20 20 Східно-Азіатська (Японо-Китайська) 18 18 Атлантико-Північно-Американська 16 16 Ірано-Туранська - - Північно-Західно-Амєриканська (Скелястих гір) 2 2 Середземноморська - - М адреанська (Сонорська) - - Разом 56 57 Флористичні області видів з диз'юнктивними ареалами: Циркумбореальна, Східно-Азіатська 2 2 Циркумбореальна, Середземноморська 8 8 Циркумбореальна, Ірано-Туранська 11 11 Циркумбореальна, Антлантико-Північно-Американська 6 6 Скелястих гір, М адреанська 1 1 Східно-Азіатська, Ірано-Туранська 1 1 Циркумбореальна, Середземноморська, Ірано-Туранська 6 Циркумбореальна, Східно-Азіатська, Ірано-Туранська 1 1 Циркумбореальна, Атлантико-Північно-Американська, 1 1 Ірано-Туранська Циркумбореальна, Атлантико-Північно-Американська, 1 1 Скелястих гір Циркумбореальна, Скелястих гір, М адреанська 1 1 Циркумбореальна, Атлантико-Північно-Американська, 1 1 Скелястих гір, М адреанська Циркумбореальна, Східно-Азіатська, 3 3 Середземноморська, Ірано-Туранська Разом 43 43 лись упродовж усього періоду його існування, починаю чи з 1930 р. [2]. З 1967 р. розпочин аю ться ф енологічні сп о стер еж ен н я над інтродукованим и рослинами. Інвентаризація та вивчення біологіч них і декоративних властивостей інтро- дуцентів проводилися в 2001—2002 р о ках. О сновна кількість інтродукованих рослин має вік від 16 до 66 років (табл. 3), коли у багатьох дерев і кущів у п ри родних умовах заверш ується ю веніль ний період, формується властивий їм габітус, що дає можливість об'єктивно оцінити результати інтродукції. Успіх інтродукції виду, як відомо, визначається його стійкістю в місцевих кліматичних умовах, передусім, його зимостійкістю . 14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З Д ен д р о ло гіч н а ко лекц ія п а р к у Н іж инського держ авного п ед а гогічн ого у н ів е р с и т е т у Біологічна ................................. 3 Таблиця 3 і декоративна характеристика цінних інтродуцентів парку Ніжинського педуніверситету Вид, форма, гібрид Кіль кість, шт. Ж иттє ва ф ор ма Вік, роки Висо та, м Діаметр стовбура, см Зимо стій кість [1]. бали Наяв ність цвітіння Наяв ність плодо ношення Ж иттє вість [1]. бали Г олов- ний декора тивний елемент Abies concolor (Gordon et Glend.) Heldebr 3 А 16 6 6 + 8 + 9 1 — — 1 крона, хвоя A. nordmanniana (Steven) 2 Spach А 36 11 15 1 + + 1 крона Juniperus sabina L. масова К 26 1 - 1 + + 1 хвоя J. sabina 'Variegata' hort. 1 к 16 0,7 - 1 + - 1 хвоя J. virginiana L. 1 А 46 15 24 1 + + 1 крона, хвоя Larix decidua Mill. 1 А 24 4,5 13 1 + + 1 крона, хвоя M etasequoia glyptostro boides Hu et Cheng. 1 А 18 10 10+10+31+ 1 +3+2+11 + + 6+ 9 1 хвоя Picea pungens Engelm. 1 А 37 15 34 1 + + 1 крона, хвоя P. pungens 'Coerulea' Beissn. 1 А 37 5 10 1 + + 1 крона, хвоя Pinus sibirica Du Tour 1 А 21 1,7 7 1 - 1 хвоя P. strobus L. 1 А 45 4 7 1 ■ + 1 крона, хвоя Pseudotsuga menziesii (Mirbanko 9 А 46 18 24 1 + + 1 крона Taxus baccata L. 2 к 37 3 1 + + 1 крона, листья Taxus baccata A urea' Carr. 3 к 26 0,8 — 1 — — 1 хвоя Thuja occidentalis L. 21 А 26 5 14 1 + + 1 крона T. occidentalis 'Ericoides' hort. 1 к 16 2 7 1 — — 1 хвоя Tsuga canadensis (L.) Carr. 1 А 16 8 22 1 + — 1 хвоя A. saccharinum L. 1 А 36 12 60 1 + + 1 листки Betula grossa Sieb. et Zucc. 1 А 61 25 44 1 + + 1 листки Castanea sativa Mill. 3 А 21 4 5 + 5 + 7 + 6 1 - - листки Catalpa bignonioides W alter 3 А 36 5 10 1 + + 1 листки, плоди C. ovata D. Don. 1 А 36 13 23 1 + + 1 листки, плоди Cerasus avium Moench. 1 А 61 27 76 1 + + 1 листки, плоди, квітки ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 15 Т.М. Курбаль, 0.0. Ільєнко, В.А. Медведев, Е.А. Басак Продовження табл. З Вид, форма, гібрид Кіль кість, шт. Ж и ттє ва фор ма Вік, роки Висо та, м Діаметр стовбура, см Зимо стій кість [1]. бали Наяв ність цвітіння Наяв ність плодо ношення Ж иттє вість 11), бали Голов ний декора тивний елемент Cladrastis lutea (Michx.) К. Koch 1 А 36 10 13 1 " 2 листки Corylus colurna L. 1 А 36 17 19 1 + + 1 крона, стовбур Ginkgo biloba L. 4 А 47 13 16 1 - - 2 листки Gleditsia triacanthos L. 1 А 36 18 37 1 + + 1 листки, плоди Gymnocladus dioicus (L.) K. Koch. 1 А 36 11 15 1 — — 2 листки Fraxinus monophylla Desf. 1 А 36 6 15 1 + + 1 листки Juglans mandshurica Maxim. 11 А 33 15 32 1 + + 1 листки, плоди J. nigra L. 1 А 53 25 56 1 + + 1 листки, плоди Magnolia acum inata L. 1 А 41 21 ЗО 2 + + 2 квітки, листки M. kobus DC. 2 А 31 10 14 2 + + 2 квітки, листки M. tripetala L. 1 А 6 1 2 2 - - 2 листки Phellodendron amurense Rupr. 19 А 66 23 52 1 + + 1 листки, кора Platanus acerifolia Willd. 1 А 53 20 32+10+ 1 +9+11 - 2 листки, стовбур Quercus castaneifolia C.A. 1 А 53 26 61 1 — 2 листки Q. petraea (Mattuschka) Liebl 10 А 64 28 58 1 + ■ 1 крона, листки Rhus typhina L. 1 А 21 17 9 + 9 + 5 1 + + 1 плоди Rododendron poukha- nense Lev. 2 к 10 0,4 0,5 1 + — 1 квітки R. yedoense Maxim. 2 к 9 0,4 0,7 1 + - 1 квітки R. fortunei Lindl. 2 к 11 0,5 0,8 1 - - 1 листки R, schlippenbachii Maxim. 2 к 8 0,3 0,7 1 + - 1 квітки R. japonicum (Gray) 2 к 9 0,4 0,6 1 + - 1 квітки Suringar С постереж ення показали, щ 0 м айж е всі інтродуковані деревні рослини в парку є досить зимостійкими і лиш е M agnolia kobus і М. acum inata пош коджую ться морозом в окремі зими. Високий ступінь зимостійкості позитивно позначається на характері цвітіння і плодоношення. М айж е всі рослини досягли віку плодо нош ення, за винятком таких видів, як M agnolia tripetala , A bies concolor, 16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns З Дендрологічна колекція парку Ніжинського державного педагогічного університету -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- M etaseq u o ia g lyp to strobo ides, P inus sibirica, R ododendron fortunei, C astanea sativa і Tsuga canadensis, які не вступи ли в стадію генеративного розвитку. Р е гулярно цвітуть і плодоносять так і рідкісні види: Jun iperus virginiana, Larix decidua, Picea pungens, Pinus strobus, P seu d o tsu g a m enziesii, B etula grossa, G leditsia triacan thos, C ata lpa b ignon- ioides, C. ovata, Jug lans nigra, Phelloden- dron am urense та інші. У деяких інтроду- центів (Abies alba, A cer negundo, Aes- cu lu s h ip p o castan u m , P opu lus nigra, Q uercus borealis) відмічено здатність до самовідновлення. М айж е всі рослини мають високе па- гоноутворювання, за винятком Ginkgo biloba та Platanus acerifolia, які відрізня ються повільним ростом та зміненою формою габітусу. Як показали спостере ження, такі інтродуценти, як Q uercus petraea, Q. castaneifolia та Cerasus avium в умовах парку досягли властивих їм при родних розмірів відповідно до свого віку. С адово-декоративні ф орм и стан ов лять лиш е невелику частину колекції, проте ці культивари з р ізним и габітуса ми та багатою палітрою забарвлення листків є окрасою його композицій. Для подальш ого збагачення та поліп ш ення асортим енту деревн их насад ж ен ь парку Н іж инського педагогічного університету необхідні охорона та від новлення рослин м ісцевої репродукції. Для таких робіт створена хорош а база і є підстави сподіватись, що вони будуть плідними. 1. Головач Л.Г. Деревья, кустарники и ли аны Ботанического сада БИН АН СССР. — Л.: Наука, 1980. - С. 16-18. 2. Кабан Т.М. Інорайонні породи дерев та кущів агробіостанції Ніжинського Ордена Трудового Червоного прапора державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя / / Природничі науки. — К.: Вища школа, 1970. - С. 56-61. 3. Клименко К.Т. Ботанічний сад педвузу (з досвіду розробки педвузівського типу бо танічного саду в Ніжинському педагогічно му інституті ім. М.В. Гоголя) / / Наукові за писки Ніжинського державного педінститу ту ім. М.В. Гоголя. — 1949. — Т. II. — С. 41 — 70. 4. Кішменко К.Т. Нові сорти абрикосів для північних областей України / / Там само. - 1956. - Т. VII. - С. 20-38. 5. Клименко К.Т. Нові сорти абрикос се лекції Ніжинського педінституту / / Доповіді та повідомлення. Наукова конференція, присвячена підсумкам науково-дослідної роботи за 1956 р. — Ніжин, 1957. — С. 65—70. 6. Клименко К.Т. Абрикоси селекції Ні жинського педагогічного інституту ім. М.В. Го голя / / Тр. первой науч. конф. преподавате лей биологических, сельскохозяйственных и химических дисциплин педагогических инс титутов Украины. — Симферополь, 1960. — С. 38-39. 7. Лисенко Г.М., Коваленко С.О., Лобань Л.О., Папуча І.В., Пасічник С. В. Путівник по еко логічній стежині "Графський парк" / / Мето дичні матеріали для студентів природничо-гео- графічного факультету. — Ніжин, 1998. — 35 с. 8. Мулярчук С.А. Культура тюльпанного дерева в северных районах СССР 11 Приро да. - 1955. - № 6. - С. 118. 9. Мулярчук С.А. З досвіду роботи агробіо станції Ніжинського педагогічного інституту в підготовці учителя широкого профілю / / Наукові записки Ніжинського державного педінституту ім. М.В. Гоголя. — Ніжин, 1962. - Т. XII. - С. 3-25. 10. Святогор В.А. Агробіосадок у політех нічній школі / / Природа. — 1932. — № 3. — С. 80. 11. Скорина С.О. Грунти Ботанічного са ду Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя / / Наукові запис ки Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя. — Ніжин, 1961. — Т. XII. - С. 73-87. 12. Тахтаджян А.Л. Флористические об ласти Земли. — Л.: Наука, 1978. — 247 с. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 17 Т.М. Курбаль, 0 .0 . Ільєнко, В.А. Медведев, ЕЛ. Басак ДЕНДРОЛОГИЧЕСКАЯ КОЛЛЕКЦИЯ ПАРКА НЕЖИНСКОГО ГОСУДАРСТ ВЕННОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА им. Н.В. ГОГОЛЯ Т.Н. Курбаль1, А.Л. Ильенко1, В.А. М едведев1, Е.А. Бассак2 ' Государственный дендрологический парк "Тростянец" НАН Украины, Украина, с. Тростянец 2 Государственный педагогический универ ситет им. Н.В. Гоголя, Украина, г. Нежин Приведены исторические сведения о соз дании Нежинского парка. Дана биологиче ская и декоративная характеристики интро- дуцированных древесных растений. DENDROLOGY COLLECTION OF PARK OF N.V. GOGOL NEZHIN STATE PEDAGOGICAL UNIVERSITY T.N. Kurbal '• A.A. Ilyenko1, V.A. M edvedev1, E.A. Bassak2 1 State Dendrological Park Trostyanets, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Trostyanets 2 N.V. Gogol Nezhin State Pedagogical University, Ukraine, Nezhin Historical data on creation of Nezhin park are presented. The biological and decorative charac teristic of the introduction wood plants are given. 18 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1094
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:48:48Z
publishDate	2003
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/47/c29aa98dc8b6b2a9086f072ddf33dd47.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10942020-01-05T17:23:27Z Dendrology collection of park of N.V. Gogol Nezhin State Pedagogical University Дендрологічна колекція парку Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя Kurbal, T.N. Ilyenko, A.A. Medvedev, V.A. Historical data on creation of Nezhin park are presented. The biological and decorative characteristic of the introduction wood plants are given. Наведено історичні відомості щодо створення Ніжинського парку. Подано біологічну та декоративну характеристики інтродукованих деревних рослин. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1094 10.5281/zenodo.3253187 Plant Introduction; Vol 19 (2003); 10-18 Інтродукція Рослин; Том 19 (2003); 10-18 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377863 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1094/1051 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Kurbal, T.N. Ilyenko, A.A. Medvedev, V.A. Дендрологічна колекція парку Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя
title	Дендрологічна колекція парку Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя
title_alt	Dendrology collection of park of N.V. Gogol Nezhin State Pedagogical University
title_full	Дендрологічна колекція парку Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя
title_fullStr	Дендрологічна колекція парку Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя
title_full_unstemmed	Дендрологічна колекція парку Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя
title_short	Дендрологічна колекція парку Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя
title_sort	дендрологічна колекція парку ніжинського державного педагогічного університету ім. м.в. гоголя
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1094
work_keys_str_mv	AT kurbaltn dendrologycollectionofparkofnvgogolnezhinstatepedagogicaluniversity AT ilyenkoaa dendrologycollectionofparkofnvgogolnezhinstatepedagogicaluniversity AT medvedevva dendrologycollectionofparkofnvgogolnezhinstatepedagogicaluniversity AT kurbaltn dendrologíčnakolekcíâparkunížinsʹkogoderžavnogopedagogíčnogouníversitetuímmvgogolâ AT ilyenkoaa dendrologíčnakolekcíâparkunížinsʹkogoderžavnogopedagogíčnogouníversitetuímmvgogolâ AT medvedevva dendrologíčnakolekcíâparkunížinsʹkogoderžavnogopedagogíčnogouníversitetuímmvgogolâ

Дендрологічна колекція парку Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя

Institution

Ähnliche Einträge