Роль експедиційних досліджень у збереженні біорізноманіття тропічної флори ex situ

The results of the field investigations in Vietnam carried out by the authors are given. The main result of this expedition is addition to collections of tropical and subtropical plants of NBG by new interesting for biodiversity conservation species of Vietnam flora. The significance of further fiel...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2003
Автори:	Buyun, L.I., Vakhrushkin, V.S.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1097
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144599636377600
author	Buyun, L.I. Vakhrushkin, V.S.
author_facet	Buyun, L.I. Vakhrushkin, V.S.
author_sort	Buyun, L.I.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-05T17:33:50Z
description	The results of the field investigations in Vietnam carried out by the authors are given. The main result of this expedition is addition to collections of tropical and subtropical plants of NBG by new interesting for biodiversity conservation species of Vietnam flora. The significance of further field investigations in Vietnam for study the ecological requirements of orchids species in natural habitats and estimation of the conservation status of the most endangered orchid species in the flora of Vietnam are emphasized.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3253199
first_indexed	2025-07-17T12:48:50Z
format	Article
fulltext	Л.І. БУЮН, B.C. ВАХРУШКІН УДК 581.9:582.594.2:502.75(597) Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вуя, Тімірязєвська, 1 РОЛЬ ЕКСПЕДИЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ЗБЕРЕЖЕННІ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТРОПІЧНОЇ ФЛОРИ EX SITU Наведено результати експедиційних досліджень, виконаних у В'єтнамі авторами статті. Голов ним з них було поповнення фондових колекцій Національного ботанічного саду ім. М.М. Грииіка НАН України новими цікавими, з погляду збереження біорізноманіття, видами флори В'єтнаму. Підкреслено значення подальших польових досліджень у В'єтнамі для вивчення екологічних особливостей цих рослин у природних умовах і визначення їх охоронного статусу. П ри інтродукції рослин тропікогенних видів O rchidaceae Juss. в умови о р ан ж е рей із застосуванням методу еколого- кліматичних зіставлень районів ін тро дукції і району, з якого вилучається рослин а, н адзви ч ай н о важ ли ви м є з 'ясуванн я екологічних умов природно го ареалу інтродуцента і розробка на цій основі методів р озм н ож ен н я та культивування [3]. Н езваж аю чи на глобальний характер деградації первинних тропічних лісів Зем ної кулі, які є центром походж ення та видового різном аніття рослин бага тьох систем атичних груп, точні описи місць їх природного зростання тр ап ляю ться в літературі дуж е рідко. Часто єдиною мож ливістю ком пенсувати брак відомостей щодо екологічних особли- © Л.І. БУЮН, B.C. ВАХРУШКІН, 2003 востей того чи інш ого виду тропічних рослин є проведенн я експедиційних дослідж ень. Щ о ж до інтродукц ії орхідей ф лори В 'єтнаму, то слід зазн а чити, що до появи впродовж останніх років циклу робіт, присвячених еколо- го-ценотичним особливостям цих р о с лин [7, 9, 10, 13], ф актично єдиним д ж е релом, на яке посилались автори ф ло ристичних досліджень, була м онограф ія Т.М. Щ еглової, опублікована м айж е півстоліття том у [6]. Н а зап рош ен н я ди р екто р а Інституту тропічної біології (м. Х ошимін) доктора Н гуєн Тієн Тханга автори статті в січні —лю том у 2002 року відвідали В 'єт нам. Ц е була п 'ята експедиція, зд ій сн е на в рам ках наукового сп івробітництва м іж Н аціональним ботанічним садом ім. М .М . Гриш ка НАН України та Інсти тутом тропічної біології Н аціонального ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 29 Л.I. Буюн, B.C. Вахруиікін центру природничих наук і технології В'єтнаму, яке розпочалося наприкінці 90-х років минулого століття, коли член- кореспондентом НАН України, п р о ф е сором Т.М. Ч еревченко була закладена колекція орхідей ф лори В 'єтнаму з м е тою їх охорони ex situ [1, 5]. Н ині у цій колекції представлено близько полови ни родового та м айж е чверть видового складу ф лори O rchidaceae, яка, за ос- КИТАЙ 104° Юб° 108° Рис. 1. Місця проведення експедиційних дослід ж ень у В'єтнамі (2002 р.) танніми даними [8], вклю чає 897 видів і 152 роди. О сновні експедиційні дослідж ення і збір рослин для колекції були здійснені авторами статті разом з в 'єтнам ським и колегам и у м еж ах адм ін істративних провінцій Лам Донг (Lam Dong) і Ба Ріа- Вунгтау (Ва Ria-Vungtau), які розташ о ван і відповідно у м еж ах П івденно- А ннамської і П івденно-Індокитайської ф лористичних провінцій (рис. 1) Індо китайської флористичної області П алео- тропісу [12]. Опади у В 'єтнамі пов 'язан і з м усона ми, і розподіл їх впродовж року дуж е нерівном ірний. З появою літнього мусо ну (в квітні —травні) розпочинається період злив. Н айбільш а їх кількість п р и падає на липень —вересень. За літній період — з травня по ж овтень — ви па дає 85 — 90% річної кількості опадів. Найбільш а кількість опадів припадає на гори північного В 'єтнаму і центральну частину А ннамського хребта. Н а р івн и нах випадає 1500— 1700 мм опадів. Най- посуш ливіш им районом є м орське у зб е реж ж я, де середньорічна кількість оп а дів становить 400 — 750 мм (рис. 2). М усонний тропічний клімат з теплою зимою і літніми дощ ами типовий для п е реваж ної території П івденно-А ннамсь- кої ф лористичної провінції. П ік опадів припадає на червень —вересень. Зима — посуш ливий сезон. О днак у вузьком у поясі вздовж східної м еж і провінції пік опадів зм іщ ений на вересень — грудень. П осуш ливий період тут триває з лютого по серпень. Для цієї території прита манний м усонний тропічний клімат з теплою зим ою і осінньо-зимовими до щ ами. С ередня кількість опадів тут варію є в м еж ах 1500 — 3000 мм. С ереднє значення тем ператури значною мірою залеж ить від висоти над рівнем моря. Н а висоті 5 00—1000 м цей показник ЗО ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З Роль е к с п е д и ц ій н и х дослідж ень у зб ереж енні б іо р ізн о м а н іт т я т р о п іч н о ї ф лори ex situ 102° 104° 106° 108° 110° -■ - І - - = d \| R ° 102° 104° 106° 108° Рис. 2. Карта розподілу опадів на території В'єтнаму [11] -5S.V 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 3 31 Л.І. Буюн, B.C. Вахрушкін дорівню є 23 — 25° С, на висоті 1500 м — 19 — 20° С. С ередні зимові тем ператури в цій області відповідно становлять 19 — 23° С і 16—18° С. Гірським районам П івден но-А ннам ської ф лори сти чн о ї провінції, розташ ованим на висоті по над 1500 м, властиві ниж чі середні зн а чення тем ператури. Зимові тем ператури становлять 16—18° С, в лю тому інколи зниж ую ться до 10° С. С ередні значення рівня опадів, як правило, — 2000 — 5000 мм (рис. 2). П ік опадів у горах спосте- рігаєься влітку чи восени. Зима віднос но посушлива, але постійні хмари і дрібний дощ регулярно підтримую ть в и соку вологість. П ер ев аж н а б ільш ість орх ідей у В 'єтнамі зростає в ум овах достатнього зволож ення з відносно високим рівнем опадів упродовж усього року та н етри валим посуш ливим періодом, рідш е — у місцях з тривалим посуш ливим пер іо дом і ни зьким р івнем атм осф ерн их опадів. П рактично вся територія П івденно- А ннамської провінції розм іщ ена на ви соті понад 600 — 700 м. О сновні польові дослідж ення були проведені в районах, прилеглих до Далата (центр провінції Лам Донг), який розташ ований на плато Лам В'єн (Лангбіан). Висота — 1500 м над рівнем моря. С ередня тем пература у Далаті — 18 — 20° С. Для цього плос когір 'я характерн ий відносно м 'який клімат. Кількість опадів у цій частині країни варію є від 1500 до 3000 мм. П лоскогір 'я зазн ає впливу двох мусонів: влітку — південно-західного, що п ри н о сить дощі, які випадаю ть з травня по ж овтень, взим ку — північно-східного, сухого і порівняно прохолодного. Геологічною основою П івденно-А н намської провінції є кристалічна плат ф орм а, у творен а докем бр ій ськи м и гнейсами, і розсічена в палеозої — на початку м езозою на окрем і плато. Н ай вищі серед них — Контум і Лам В'єн (Далат) — сягаю ть 1000— 1500 м, тоді як інші — такі, як Плейку, Даклак, М ононг (Джиринг) та інші не перевищ ую ть 100 — 770 м. У цьому районі велика кількість орхідних, серед яких багато й ендем ічних видів. З о кр ем а для цієї пров інц ії х ар ак тер н а найбільш а кількість видів роду Eria Lindl. Ціла низка високих хребтів і великих гірських систем розташ ована на теріторїї Південно-Аннамської флористичної про вінції. С еред них найвищ і піки Ч у Данг Сін (2405 м), Бідуп (2287 м), Лангбіан (2163 м). Уся провінція повністю розта ш ована на території В'єтнаму [6]. П лоскогір 'я Далат (Ланг-Біанг) утво рен е м етам орф ізованим и сланцями і гранітами. Н а відміну від реш ти плос когір 'їв центрального В 'єтнам у, для Л ангбіану не характерн і базальтові п ок риття. Гірська система Л ангбіан з ч и с ленним и плато утворена в основному гранітами і є зразком інтенсивної ерозії гірських порід. П риблизно 50 років тому великі тер и торії на плоскогір 'ях центрального В 'єтнаму (Далат) на висотах 1200 — 2000 м займали соснові ліси, утворені Pinus m erkusii, P. khasya [6]. Під час перебування у філіалі Інсти туту тропічної біології у Далаті основна увага була зосередж ена на збиран ні к о лекційних зразків у природі. Е кспе диційні дослідж ення здійснені у трьох напрямах: 1. У місцевості Та N ung, розташ ова ній у ЗО км на південний захід від Д ала та (висота 1300—1400 м над рівнем м о ря), були зібрані колекційні зразки кіль кох видів C oelogyne Lindl. (С. assam ica Linden e t Reichenb.f., C. ovalis Lindl., C. fim briata Lindl., C. trinervis Lindl., C. vis- cosa Reichenb.f.), Eria Lindl. (E. lactiflora 32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З Роль е к с п е д и ц ій н и х дослідж ень у збереж енні Aver., Е. paniculata Lindl.), Pholidota Lindl. ex Hook., A ppendicula Blume, O tochilus fuscus Lindl. Усі перераховані вищ е ви ди епіфітних орхідей трапляю ться тут досить часто, здебільшого в добре освіт лених місцях, на стовбурах повалених дерев, неподалік від невеликих струмків. Н а стовбурах дерев на висоті 5 —7 м бу ли зібрані екземпляри Callostylis rigida Blume, D endrobium parcum Rchb. f., Acam pe bidoupense (Tixier & Guillaum.) Aver. У глибокому затінку, в добре зволо ж ених м ісцях зростаю ть Phaius flavus (Blume) Lindl., Thunia alba (Lindl.) Rchb.f. Крім орхідей, пош ирені представники інших родин, зокрем а Araceae (Alocasia sp.), Z ingiberaceae (Alpinia sp.), Convalla- raceae (O phiopogon sp.), P iperaceae (Peperomia p.), M elastom ataceae (Melas- tom a sp.), A recaceae (Caryota sp.), досить багато деревоподібних папоротей. У лис тяних лісах під густим наметом у глибо кому затінку досить часто трапляється представни к родини B alanophoraceae (рис. 3), видова приналеж ність якого, на жаль, не була нами визначена. Лиш е ці рослини-сапрофіти, які отримую ть о р ганічні речовини за рахунок деструкції рослинних решток, можуть існувати в умовах деф іциту світла. 2. У горах Лангбіану (на північ від Да- лата) були зібрані екземпляри D endro bium bellatulum Rolfe (секція Formosae (Benth. et Hook, f.) Hook.f. ) з квітками. Рослини цього виду зростаю ть на висоті до 2 м на корі сосни Pinus dalatensis і то му часто стають здобиччю корінного н а селення, яке продає ці рослини на м ісце вих базарах у Далаті. Тут досить пош и реним також є Cym bidium lancifolium Hook, f., який росте на землі, вкритій хвоєю, що впродовж посушливого пер і оду повністю висихає. 3. У районі водоспадів П ренн (10 км південніш е від Далата) і Д атанла (5 км Рис. 3. Представник родини Balanophoraceae на південь від Далата) переваж али р ос лини Eria pannea Lindl., D endrobium pseudo tenellum Guillaum ., Schoenorchis gem m ata (Lindl.) J.J. Smith, O beronia sp., G astrochilus sp., S tereochilus dalatensis (Guillaum.) Garay. Н айчастіш е рослини цих видів з яскраво ви раж ени м и ксеро- м орф н и м и о зн акам и трап ляли ся на товстих вертикальних гілках, на ви со ких (до 35 м) деревах, щ о зростали н е подалік від струмків, які пересихаю ть впродовж посуш ливого періоду. Ш ирокомасш табне, неконтрольоване збиран ня орхідей негативно впливає на м ісцеві популяції орхідей і природні р е сурси країни [8, 9]. Н а м ісцевом у базар і у Далаті у вели ки х к ількостях п родаю ться орхідеї, зібран і як у провінції Лам Донг, так і у більш віддалених р ай он ах В 'єтнаму. Н айчастіш е тут представлені види родів Paphioped ilum Pfitz., C oelogyne, C ym bi dium , D endrobium , H olcoglossum Schltr., H ygrochilus Pfitz. О дним із ф акторів, щ о спричиняє скорочення чисельності природних популяцій орхідей, є також виробництво деревного вугілля п редс тавникам и корінного населення Лаг- біану, втім, як і інш их гірських районів В 'єтнаму. б іо р ізн о м а н іт т я т р о п іч н о ї ф лори ex situ ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 33 Л.І. Буюн, B.C. Вахрушкін Далат розташ ований на відстані 300 км від Хошиміна. Висота — 1500 м над рівнем моря. С ередня тем пература 18 — 20° С. Ц е відносно молоде місто, яке інтенсивно розвивається. Філіал Інсти туту тропічної біології, розм іщ ений на відстані 8 км від Далата, має такі відділи — мікробіології; біотехнології рослин, хімії природних сполук, зо о логічний музей. В лабораторії б іотех нології в культурі in vitro вирощ ую ться чай, Begonia, сорти Cym bidium , M usa, Ananas. О сновні середовищ а, які ви ко ристовую ться, — Кнудона і М урасі- ге — Скуга, з додаванням кокосового молока. Л абораторія працю є у двох напрямах — науковом у і комерційному. Н а зам овлення приватних квітн икарсь ких господарств, яких дуж е багато у Да- латі, тут вирощ ую ть Phalaenopsis, Нег- bera, A nthurium , Lilium. П ри інституті є орхідаріум, де зібрано 264 види орхідей В'єтнаму. По дорозі з Х омиміна до Далата обабіч дороги тягнуться чайні плантації, плантації кавого дерева, бананів, ш ов ковиці, що вирощ ується для відгодівлі тутового ш овкопряда. Значну територію займ аю ть посадки гевеї. У В 'єтнамі закладено 700 тис. га гевеї, з них лиш е 45 тис. га даю ть латекс (латекс збираю ть з дерев віком 7 і більше років). С прямованість робіт Інституту тро пічної біології в Х ош иміні суто приклад на і орієнтована на потреби тропічного рослинництва. С еред об'єктів, які ви ро щ ую ться в культурі ткани н , — Paulow nia fortunei (для отрим ання д ер е вини, оскільки вж е у віці 6 місяців д ер е ва сягаю ть 5,0 —5,5 м заввиш ки); Sino- calam us latiflorus також вирощ ую ть для отрим ання дереви ни і виростання у харчовій промисловості; з листків Aza- d iractha indica отримую ть інсектицид і л ікарський препарат. Під час відрядж ення ми відвідали в Хомиш іні Інститут екології і природних ресурсів — філіал Інституту тропічної біології. У ньому є гербарій, який н ар а ховує 150 тис. зразк ів 9 тис. видів ви щ их рослин В'єтнаму. Загалом ф лора судинних рослин В 'єтнаму нараховує близько 12 тис. видів. Гербарій був за с нований щ е ф ранцузам и. П ри центрі розташ ована бібліотека, в як ій є книги XVIII ст. Відвідувачам бібліотеки дозво ляю ть користуватись не унікальними книгами, а в основному фотокопіями. У П івденно-Індокитайській ф лори с тичній провінції на висоті 0 — 500 м н. р. м. пош ирені посуш ливі напівлистопадні ліси і саваннові рідколісся. Тут панує напіваридний клімат з тривалим посуш ливим періодом. Л истопадні дерева, які сягаю ть 40 — 50 м заввиш ки, скидаю ть листя протягом періоду зимової посухи. Всі вони належ ать до тропічних родин. У підліску доміную ть ксероф ітні трави та бамбуки. В один з останніх днів перебування у В 'єтнамі ми відвідали національний заповідник Бінчау у провінції Ба Ріа- Вунгтау. О сновний тип рослинності — напівпосуш ливі ліси вздовж у зб ер еж ж я. В основному цей тип рослинного уг руповання утворений представникам и D ipterocarpaceae (D ipterocarpus elatus, H oppaea odorata) з доміш кою Lager- straem ia (Ternstroem iaceae) і M elaleuca (M. cajeputy, M. leucadendron) з родини M yrtaceae. M. leucadendron зростає в з довж рукавів річок та каналів, утворю ючи однорідні лісові масиви на заболо чен и х ґрунтах, затоп лен и х зн ачн у частину року. Досить пош ирена у по суш ливих м ісцях Cassia m andzu з роди ни Fabaceae. У підліску зустрічаю ться представники родів M elastom a, Randia, є кілька видів епіф ільних папоротей, зокрем а — два види Ligodium. Тут ще збереглася ділянка первинного лісу, ут вореного M elaleuca cajeputy. 34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns З Роль е к с п е д и ц ій н и х дослідж ень у збереж енні б іо р ізн о м а н іт т я т р о п іч н о ї ф лори ex situ У цих м ісцях ф лора орхідей не від значається багатством. Н айчастіш е тут трапляється кілька видів V anda W . Jones ex R.Br., D endrobium Sw., V anilla Mill., Cym bidium aloifolium (L.) Sw. У заповіднику Бінчау збереглись по одинокі дерева Patinari annam ense (Chry- sobalanaceae), D ip terocarpus in trica tus (Dipterocarpaceae), Shorea roxburgii (Myr- taceae), V itex p innata (Verbenaceae). Тут було зібрано зразки двох видів N ep en thes sp. (рис. 4) та Vanilla aphylla Blume. У місцевості Хо-Кок, розташ ованій на березі П івденно-К итайського моря вздовж узб ер еж ж я зростаю ть казуари- ни. Ц е штучні насадж ення для за к ріплення дюн. К азуарина пош ирена та кож в озелененні міста Вунгтау. У цій частині країни культивується рис, батат, цукрова тростина, чорний перець. М и також відвідали дельту М еконгу. Зона берегових рівнин і долин великих річок В'єтнаму, як і території, прилеглі до них, утворені четвертинним и алю віальними породами. Всі типи п ерви н ної рослинності тут вж е давно знищ ені, том у орхідеї в цьому географ ічном у районі трапляю ться дуж е рідко. М етою поїздки в дельту М еконгу бу ло ознайом лення з м ангровою рослин Рис. 4. N epenthes sp. (провінція Ба Ріа-Вунгтау) ністю, оскільки саме на півдні країни м ангрові зарості досягли найвищ ого розквіту. М еконг — одна з найдовш их (4000 — 4500 км) річок світу — бере п о чаток у східному Тібеті на висоті близь ко 5000 м над рівнем моря. По території В 'єтнаму проходить лиш е ни ж ня течія М еконгу (220 км). П орт Міто, з якого ми розпочали подорож, розм іщ ений на східному рукаві М еконгу — Тонле-Том (72 км від Хошіміна) [6]. О бабіч дороги від Х ош иміну до М іто розташ овані р и сові поля, плантації ананасів. Рис. 5. Nypa fruticans у дельті М еконгу ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 35 ^ч Л.I. Буюн, B.C. Вахруиікін У ф лористичном у складі мангрових заростей нараховується 15 — 20 видів. До найпош ирен іш их видів належ ать A vicennia alba, A. officinalis (Verbe- naceae), Lum nitzera racem osa, L. littorea (Com bretaceae), B ruguiera gymnorrhiza, B. sexangula, Ceriops tagal, K andelia can- del, Rhizophora apiculata, Rh. m ucronata, Rp. stylosa (Rhizophoraceae), Sonneratia caseolaris (Sonneratiaceae) [14]. За манграми, на певній відстані від моря пош ирена ніпа кущ ова, або м анг рова пальма (Nypa fruticans W urm b.), — єдиний вид цього роду, який утворю є густі зарості, що тягнуться н а сотні кілометрів уздовж берегів у дельті М е конгу. Зовніш ній вигляд цієї пальми до сить незвичний. Для неї характерн і пов зучі, занурені в мул м 'ясисті стебла (кореневищ а), вкриті потовщ еними ос новами листків, що пронизан і наповн е ними повітрям порож нинам и. Волоте- подібні суцвіття ф орм ую ться в пазухах листків і несуть як маточкові, так і ти чинкові квітки. М аточкові квітки з іб рані у головку, якою закінчується го ловна вісь суцвіття; тичинкові — р о зта ш овані у ниж ній частині суцвіття на кількох бічних відгалуж еннях. Для ніпи характерн а протогінія. Плоди — кулясті головки, що складаю ться з численних плодолистиків, плаваю ть на поверхні води і під час припливу виносяться течією в море. Інколи ф рагм енти к о р е невищ а з листками відламую ться і від носяться течією на значну відстань [2]. Ц ьом у п редставн и ку родин и Аге- сасеае властива унікальна комбінація примітивних та еволю ційно розвинених ознак у будові. П оряд з примітивним апокарпним гінецеєм для ніпи х ар ак терна спеціалізація в будові суцвіття, тичинкових квіток і волокнистих пло дів, пристосованих до гідрохорії та тр и валого перебування у солоній воді. Для островів, які ми відвідали у дельті М еконгу (Unicorn), характерна також н а явність кокосової пальми (Cocos nucifera L.), яка пош ирена на океанічних узб е реж ж ях, коралових островах і атолах у тропічних областях. Д уж е ш ироко в озелененні міст вико ристовую ться плю мерія, бугенвілія, пальми — лікуала, циртостахіс, арека, panic, надзвичайно пош ирене дерево з родини C om bretaceae — Term inalia (з чітко ви раж ен ою ярусн істю крони), р ізн і види ф ікуса. У Х ош иміні ми відвідали сад бонсаїв. Для цього виду мистецтва найчастіш е використовую ться різні види фікуса, мальпігії, мурайї. Обабіч доріг зростає дуж е багато екзем плярів хлібного дерева — Artocarpus altilis (М огасеае), динного дерева — C arica papaya (Сагісасеае), часто зустрічається дуріан — Durio zibethinus. Результатом поїздки стало поповнен ня фондової колекції тропічних та суб тропічних рослин НБС ім. М.М. Гришка НАН України 50 видами рослин. П ере важ но це представники родини Orchi- daceae, крім того були зібрані ж иві р ос лини і спори понад 20 видів папоротей, насіння H eliconia psittacorum (Heliconi- асеае). Під час польових досліджень бу ло відібрано зразки рослин, що належ ать до 44 видів родини O rchidaceae. Це представники таких епіф ітних родів, як C oelogyne Lindl., D endrobium Sw., O beronia Lindl., Eria Lindl., Gastrochilus D. Don., T richotosia Blume, E pigeneium Gagnep., а також рослини, щ о належ ать до родів назем них орхідей Phaius Lour., C alanthe R.Br., Liparis Rich., M alaxis Sw., A noectochilus Blume, Zeuxine Lindl. 3 філіалу Інституту тропічної біології в Да- латі були отримані зр азки 10 видів орхідей (Dendrobium heterocarpum Lindl., Coelogyne viscosa, С. law reanceana Rolfe, C. filipeda G agnep. C alanthe sp. та ін. ), a також насіння, яке вж е висіяно на куль- туральні середовищ а. Під час перебування у В'єтнамі було підписано М еморандум між Інститутом тропічної біології та НБС ім. М.М. Гриш ка НАН України про співпрацю щодо вивчення та охорони in situ та ex situ орхідей ф лори В'єтнаму, обміну асп іран 36 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns З Роль е к с п е д и ц ій н и х дослідж ень у зб ереж енні б іо р ізн о м а н іт т я т р о п іч н о ї ф лори ex situ тами, організації спільних експедиційних досліджень. Подальші експедиційні дослідження у В 'єтнамі дали б змогу продовж ити пог либлене вивчення екологічних особли востей видів орхідей місцевої флори, зокрем а облігатно літофільних видів, які є найвразливіш ими в умовах антропічно го впливу, отримати відомості, необхідні для оцінки їх охоронного статусу, і р о з робити рекомендації щодо їх охорони in situ і ex situ. 1. Буюн Л.1. Охорона ex situ орхідей фло ри В’єтнаму / / Бюл. Нікіт. ботан. саду. — 2003. - Вип. 88. - С. 29-34. 2. Имханицкая Н.Н. Пальмы. — Л.: Наука, 1985. - 242 с. 3. Коровин С.Е., Демидов А. С. Интродук- ционный прогноз и его методические ас пекты / / Журн. общ. биол. — 1981. — 42, № 5. - С. 673-679. 4. Павлов Н.В. Ботаническая география зарубежных стран. Ч. I и II. — М.: Высш. шк., 1965. - 312 с. 5. Черевченко Т.М., Буюн Л.І., Ковальсь ка Л.А. Орхідеї В'єтнаму в колекції НБС АН України / / Мат. Міжнар. наук. конф. "Охо рона і культивування орхідей". — К.: Наук, думка, 1999. - С. 133-135. 6. Щеглова Т.Н. Вьетнам. — М.: Гос. изд- во геогр. лит-ры, 1957. — 182 с. 7. Averyanov L. V. Paphiopedilum hiepii / / Orchids. - 1998. - Vol. 67, No 3. - P. 260-263. 8. Averyanov L.V., Averyanova A.L. Update checklist of the orchids of Vietnam. — Hanoi: Vietnam National University Publishing House, 2003. - 102 p. 9. Averyanov L.V., Nguyen Tien Hiep, Phan Ke Loc, Averyanova A.L. Preliminary orchid checklist of Cao Bang Province / / Lindleyana. - 2000. - Vol. 15, No 3. - P. 130-164. 10. Averyanov L.V., Nguyen Tien Hiep, Phan Ke Loc, Dzuong Due Huyen. Endangered Viet namese Paphiopedilums. Part 1. Paphiopedilum helenae / / Orchids. — 1996. - Vol. 66, No 10. - P. 1062-1069. 11. Nguyen Khanh Van, Nguyen Thi Hien, Phan Ke Loc, Nguyen Tien Hiep. Bioclimatic diagrams of Vietnam.- Hanoi: Viet. Nat. Univ., 2000. - 126 p. 12 Takhtajan A. Floristic Regions of the World. — Berkeley, Los Angeles, London: Univ. California Press, 1986. - 522 p. 13. Thin N.N., Harder D.K. Diversity of the flora of Fan Si Pan, the highest mountain in Vietnam / / Ann. Missouri Bot. Gard. — 1996. - Vol. 83, No 3. - P. 404-408. РОЛЬ ЭКСПЕДИЦИОННЫХ ИССЛЕДО ВАНИЙ В СОХРАНЕНИИ БИОРАЗНООБ РАЗИЯ ТРОПИЧЕСКОЙ ФЛОРЫ EX S1TU Л. И. Буюн, B.C. Вахрушкин Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев Приведены результаты экспедиционных ис следований, выполненных во Вьетнаме авто рами статьи. Главным из них явилось попол нение фондовых коллекций Национального ботанического сада НАН Украины новыми, интересными, с точки зрения сохранения биоразнообразия, видами флоры Вьетнама. Подчеркнуто значение дальнейших полевых исследований во Вьетнаме для изучения эко логических особенностей этих растений в природных условиях и определения их ох ранного статуса. THE SIGNIFICANCE OF FIELD INVESTI GATIONS FOR BIODIVERSITY CONSER VATION OF TROPICAL FLORA EX SITU L.I. Buyun, V.S. Vakhrushkin M.M. Grishko National Botanical Gardens of NAS of Ukraine, Ukraine, Kyiv The results of the field investigations in Vietnam carried out by the authors are given. The main result of this expedition is addition to collections of tropical and subtropical plants of NBG by new interesting for biodiversity conservation species of Vietnam flora. The significance of further field investigations in Vietnam for study the ecological requirements of orchids species in natural habitats and estimation of the conservation status of the most endangered orchid species in the flora of Vietnam are emphasized. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 37
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1097
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:48:50Z
publishDate	2003
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/ba/2cdd128ba769f13488835be31f1c0dba.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10972020-01-05T17:33:50Z The significance of field investigations for biodiversity conservation of tropical flora ex situ Роль експедиційних досліджень у збереженні біорізноманіття тропічної флори ex situ Buyun, L.I. Vakhrushkin, V.S. The results of the field investigations in Vietnam carried out by the authors are given. The main result of this expedition is addition to collections of tropical and subtropical plants of NBG by new interesting for biodiversity conservation species of Vietnam flora. The significance of further field investigations in Vietnam for study the ecological requirements of orchids species in natural habitats and estimation of the conservation status of the most endangered orchid species in the flora of Vietnam are emphasized. Наведено результати експедиційних досліджень, виконаних у В'єтнамі авторами статті. Головним з них було поповнення фондових колекцій Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України новими цікавими, з погляду збереження біорізноманіття, видами флори В'єтнаму. Підкреслено значення подальших польових досліджень у В'єтнамі для вивчення екологічних особливостей цих рослин у природних умовах і визначення їх охоронного статусу. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1097 10.5281/zenodo.3253199 Plant Introduction; Vol 19 (2003); 29-37 Інтродукція Рослин; Том 19 (2003); 29-37 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377863 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1097/1054 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Buyun, L.I. Vakhrushkin, V.S. Роль експедиційних досліджень у збереженні біорізноманіття тропічної флори ex situ
title	Роль експедиційних досліджень у збереженні біорізноманіття тропічної флори ex situ
title_alt	The significance of field investigations for biodiversity conservation of tropical flora ex situ
title_full	Роль експедиційних досліджень у збереженні біорізноманіття тропічної флори ex situ
title_fullStr	Роль експедиційних досліджень у збереженні біорізноманіття тропічної флори ex situ
title_full_unstemmed	Роль експедиційних досліджень у збереженні біорізноманіття тропічної флори ex situ
title_short	Роль експедиційних досліджень у збереженні біорізноманіття тропічної флори ex situ
title_sort	роль експедиційних досліджень у збереженні біорізноманіття тропічної флори ex situ
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1097
work_keys_str_mv	AT buyunli thesignificanceoffieldinvestigationsforbiodiversityconservationoftropicalfloraexsitu AT vakhrushkinvs thesignificanceoffieldinvestigationsforbiodiversityconservationoftropicalfloraexsitu AT buyunli rolʹekspedicíjnihdoslídženʹuzbereženníbíoríznomaníttâtropíčnoífloriexsitu AT vakhrushkinvs rolʹekspedicíjnihdoslídženʹuzbereženníbíoríznomaníttâtropíčnoífloriexsitu AT buyunli significanceoffieldinvestigationsforbiodiversityconservationoftropicalfloraexsitu AT vakhrushkinvs significanceoffieldinvestigationsforbiodiversityconservationoftropicalfloraexsitu

Роль експедиційних досліджень у збереженні біорізноманіття тропічної флори ex situ

Репозитарії

Схожі ресурси