Видовий склад роду Pinus L. у сучасній флорі України

On the base of literary data and own researches was determined species composition of genus Pinus in the contemporary flora of Ukraine and widening of pines in natural and cultural stands.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2003
Hauptverfasser: Marynych, I.S., Balabushka, V.K.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1098
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860144600769888256
author Marynych, I.S.
Balabushka, V.K.
author_facet Marynych, I.S.
Balabushka, V.K.
author_sort Marynych, I.S.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-05T17:35:52Z
description On the base of literary data and own researches was determined species composition of genus Pinus in the contemporary flora of Ukraine and widening of pines in natural and cultural stands.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3253203
first_indexed 2025-07-17T12:48:50Z
format Article
fulltext УДК 581.92:582.475(477) І.С. МАРИНИЧ, В.К. БАЛАБУШКА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ВИДОВИИ СКЛАД РОДУ PINUS L. У СУЧАСНІЙ ФЛОРІ УКРАЇНИ На основі літературних даних і власних досліджень встановлено видовий склад сосен у сучасній флорі України, поширення їх у природних та культурних насадженнях. У природній флорі України описано сім видів сосен: звичайна (Pinus sylvestris L.), кедрова європейська (P. cem bra L.), крим ська (P. pallasiana D. Don), Ф оміна (P. fominii Kondr.), Коха (P. kochiana Klotzsch. ex C.Koch), гірська (P. m ugo Turra), гачкувата (P. uncina ta Mill, ex Mirb.). Н айчастіш е зустрічаю ться в Ук­ раїні сосни звичайна, кримська, гірська та кедрова європейська. С осна зви чай ­ на утворю є чисті та зм іш ані лісові н а ­ садж ення в П оліссі і Л ісостепу України. С. крим ська зростає в ни ж ніх і с е ­ редніх висотних зонах К рим ських гір. С. гірська найчастіш е трапляється у в и ­ сокогірному поясі Карпат, доходячи до м еж і лісу. С. кедрова європейська — у гірських районах Карпат (див. табли­ цю). П ріоритет ботанічного ви зн аченн я найпош иреніш ої у флорі України сосни © I.e. МАРИНИЧ, В.К. БАЛАБУШКА, 2003 звичайної (Pinus sylvestris) належ ить ш ведському ботаніку К. Л іннею . Ц е д е ­ рево до 45 м заввиш ки з прямим струн­ ким стовбуром. К ора червонувато-сіра або бура з поздовж нім и і поперечними тр іщ ин кам и , вгорі лущ иться, вн и зу в ідш аровується пластинкам и. М олоді пагони зеленкуваті, п ізніш е сірувато- коричневі з червоно-коричневим и ви- довж ен о-кон ічни м и брунькам и. Х воя зібрана у пучки по 2, 3; 7 см завдовж ки і до 2 мм завш ирш ки, цупка, трохи за к ­ ручена, си зо -зелен а , др ібнопилчаста. Ш иш ки темно-бурі, коричневі, зелено- малинові, сіро-зелені. Ф орма ш иш ки к о ­ нусоподібна, овальна, від 2,5 см до 7 см завдовж ки і 2 —3 см завш ирш ки. Щ итки м айж е ромбічні, іноді закінчую ться в и ­ тягнутим та загнутим донизу пупком. Н асіння 4 — 5 мм завдовж ки і до 3 мм завш ирш ки, темно-сіре, коричневе або з цяточками. К рило втричі довш е за насінину. 38 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З В и д о ви й склад р о д у P inus L. у суча сн ій ф лор і У країни Аборигенні види роду Pinus L. в Україні Вид Поширення в природних умовах в культурних насадженнях Pinus sylvestris L. В П равобережному і Лівобережному Поліссі, частково в Лісостепу P. pallasiana D. Don Н ижня і середня висотна зона Кримських гір P. kochiana Klotzsch. Середня та верхня висотна зона ех С. Koch Кримських гір P. fominii Kondr. P. cembra L. P. mugo Turra P. uncinata Mill, ex Mirb. P. brutia var. stankewiczii (Fom.) Gaussen P. sylvestris var. cretacea Kalen. П равобереж не Полісся, Л івобережний Лісостеп, Степ Гірська зона Карпат Високогірний пояс Карпат Верхня висотна зона Карпатських гір Південні райони Гірського Криму На крейдяних відкладах по берегах Сіверського Дінця, в горах Артема і в Слов'янському районі Донецької обл. Полісся та частково Лісостеп Київ, Біла Церква, Умань, Вінниця, Черкаси, Харків, Краснокутськ, Тростянець, Устимівка, Гермаківка, Хоростків Київ, Тростянець, Устимівка, Хоростків, Мукачеве, Гермаківка, Сторожинець П равобереж не Полісся, Л івобереж­ ний Лісостеп, Степ Київ, Ніжин, Харків, Біла Церква, Вінниця, Тростянець, Гермаківка, Хоростків, Мукачеве, Стрий, Трускавець, Берегомет Київ, Біла Церква, Умань, Устимівка, Тернопіль, Львів, Гермаківка, М укачеве, Вишневець, Чернівці Київ, Умань, Немирів, Тростянець, Ужгород, Устимівка, Хоростків, Г ермаківка Гермаківка, Хоростків Київ, Ж итомир P. s. папа Pall Північно-західні райони України Ботсад ім. акад. О.В. Фоміна (Київ) Сосна кримська, вид близький до Р. nigra. Тому раніш е вона була описана під назвам и P. laricio var. pallasiana Ant., P. n igra var. pallasiana Asch. et G raebn. [ 1 ]. У сучасній науковій літературі під Р. nigra var. pallasiana Asch. et G raebn. р о ­ зумію ть P. pallasiana. Це дерево до ЗО м заввиш ки. К ора темно-сіра, потріскана, у верхній частині стовбура червонувата. М олоді пагони ж овто-бурі, блискучі. Хвоя зібрана у пучки по 2, 10; 18 см зав­ довж ки і 1,5 — 2 мм завш ирш ки, цупка, колюча, темно-зелена, слабко викривле­ на. Ш иш ки яйцеподібно-конічні, 5 —10 см завдовж ки і 4,5 — 6 см завш ирш ки, си ­ дячі, поодинокі або розташ овані по кіль­ ка, коричневі, блискучі. Щ итки ш ироко- заокрутлені, опуклі. П упок овальний, ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne З 39 І.С. Маринич, В.К. Балабуїика м 'ясо-червоний або сірий, опуклий, з а ­ гострений. Н асіння 5 — 7 мм завдовж ки, темно-сіре, з чорними плямами або м ай­ ж е чорне. Сосна Коха у флорі У країни вперш е була ви зн ачена О.В. Ф оміним як Р. ham ata (Stev.) Sosn. Згодом Т. Н акаї з а ­ пропонував назвати цю сосну P. sos- novskyi N akai на честь дослідника ф ло­ ри К авказу Д.І. С основського [2]. П із­ ніше А.Л. Тахтадж ян замінив згадану н азву P. sosnovskyi на P. k o ch ian a Klotzsch. ex С. Koch. Ц е дерево до 25 (ЗО) м заввиш ки. Близька до P. sylvestris. К ора червонувато-сіра, ш ирокопластин- часта. Х воя у пучках по 2, 4; 7 см зав ­ довж ки, і 1,4 — 1,6 мм завш ирш ки. Ш иш ­ ки на коротких товстих ніж ках, 5 — 6 см завдовж ки, блискучі, ж овтувато-бурі, трохи скісні, добре розкр и в аю ться . Щ итки ром бічно витягнуті, верх івка луски тонка і загострена; пупок помітно втиснутий, гачкоподібно загнутий до о с­ нови ш иш ки. Н асіння 3 — 3,5 мм завдов­ жки, чорно-сіре, крило з темними см уж ­ ками і крапками. Сосна кедрова європейська ви зн аче­ на і описана К. Л іннеєм. Д ерево до 25 м завви ш ки з густою конусоподібною кроною . К ора гладенька, з віком — тр і­ щ инувата, коричнево-сіра. М олоді паго­ ни опуш ені червоно-бурими волосками. Бруньки яйцеподібні, 6 — 8 мм завдовж ­ ки, смолисті. Х воя у пучках по 5, темно- зелена, 5 —12 см завдовж ки і 1,5 мм за в ­ ш ирш ки, обпадає на 5 —6-й рік. Ш иш ки світло-бурі, яйцеподібні, 5 — 8 см завдов­ ж ки і 3 — 5 см завш ирш ки. Н асіння ч ер ­ воно-коричневе, 8 —12 мм завдовж ки, з рудиментарним крилом. Сосна Фоміна у флорі України вп ер ­ ш е була визначена і описана С.М. К онд­ ратю ком [3]. Він описав цей вид з гранітів Ж итом ирщ ини, базую чись на дослідж еннях цього ж регіону двадця­ тирічної давнини, які були проведені науковою групою, очолюваною О.В. Ф о­ м іним. Раніш е пом илково її н ази вали P. ham ata (Stev) Sosn., від якої вона чітко в ідр ізн яється анатом ічн ою будовою хвої [5]. Близькими до цих поглядів є дослідж ення P. fominii Kondr. щ е одним українським ф лористом М.І. Котовим, який висловив припущ ення про гібрид­ не походж ення P. fominii внаслідок схрещ ування P. sylvestris і P. kochiana [4]. Сосна Ф оміна в соснових н асадж ен ­ нях України представлена екзем п ляра­ ми з ш ирокою розлогою кроною , які л ісівники відносять до так званого типу вовк. Ц е дерево до ЗО м заввиш ки. Д іаметр крони на 20 — 50% більший, н іж у P. sylvestris, крона — довша. Гілки відходять від стовбура під значно біль­ шим кутом. Хвоя зібрана у пучках по 2, 5; 10 см завдовж ки, ж орстка, блакитно- зелена, на поперечном у зр ізі 9 —12 п е­ ри ф ер ій н и х смоляних каналів. Ш иш ки 4,5 — 7 см завдовж ки, червоно-бурі. Р е­ продуктивний пер іод настає з 5 — 6 років. Н асіння 5 — 6 мм завдовж ки і до З мм завш ирш ки, коричнево-буре. К ри ­ ло втричі довш е за насіння. Сосна брутська судацька (P. brutia var. stankewiczii (Fom.) G aussen сперш у була названа P. stankewiczii Sucacz (Fomin) на честь B.M. Станкевича, який здійснив аналіз історії розвитку кримської попу­ ляції P. pityusa Stev [7]. Це дерево до 30 (35) м заввиш ки, з трохи викривленим, збіжистим стовбуром та ш ирокорозпрос- тертою кроною. Кора червонувато- або сірувато-бура. Х воя у пучках по 2, 10; 15 см завдовжки, світло-зелена, тонка, колюча. Ш иш ки поодинокі або по 2 — 4, м айж е сидячі, трохи нахилені вперед, червоно-бурі або жовтувато-коричневі, блискучі, 6 —10 см завдовжки. Щ иток чітко опуклий, з ш ироким поперечним кілем, округло-ромбічний. Пупок сірий, 40 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З В и д о ви й склад р о д у P inus L. у сучасн ій ф лор і України дуж е ввігнутий. Репродуктивний період настає у 8 —10 років. Насіння 8 —10 мм завш ирш ки, темно-сіре, з крилом, яке в 2,5 раза довш е за насінину. Сосна крейдяна (P. s. var. cretacea Kalen.) у флорі України була знайдена на крейдяних відслоненнях крутих схилів річок С іверський Дінець, Айдар та О с­ кол і о п и сан а х ар к ів ськ и м б отан іком І. Калиниченком. Дерево до ЗО м зав ­ виш ки з широкою, низько опущ еною до землі кроною, пізніш е крона стає зонти­ коподібною. Хвоя у пучках по 2, 2,5; б см завдовж ки і 1 — 2 мм завш ирш ки. Ш иш ­ ки 2,5 — 3 см завдовж ки і 1,5 — 2 см зав ­ ш ирш ки, сірі. Н асінних лусок на 20 — 25% менше, н іж у P. sylvestris. Насіння темно-сіре, 3,5 —4,5 мм завдовжки. Сосна гачкувата вперш е описана у 1857 р. Г. Резлем. Близька до P. mugo, але одностовбурна і відрізняється д ер е­ воподібним габітусом. Ц е дерево до 20 (25) м заввиш ки. Хвоя зібрана у пучки по 2, 4; 6 см завдовж ки і 1,5 — 2 мм зав ­ ш ирш ки, цупка, сизо-зелена. Ш иш ки сіро-зелені, р ізко асиметричні, 5 — 7 см завдовж ки і 2 — 3 см завш ирш ки, сп ря­ мовані донизу. Щ иток ромбоподібний, опукло-пірамідальний, дзьобоподібний, загнутий у вигляді гачка. П упок помітно випинається. Н асіння темно-сіре, З — 4 мм завдовж ки і до 2,5 мм завш ирш ки. Серед кущ оподібних видів сосни у флорі України пош ирена сосна гірська, або ж ереп. Це розпростертий кущ до 4 —5 м заввиш ки, з багатоколінчастими зігнутими гілками або невелике дерево з коротким стовбуром і конусоподібною кроною . К ора луската, бурувато-сіра. Молоді пагони світло-зелені, потім тем ­ ніші, голі. Хвоя зібрана у пучки по 2, час­ то скручена, 3 —4 см завдовж ки і 1,5 — 3 мм завш ирш ки, темно-зелена. Ш иш ки поодинокі або по 2 — 3, сидячі або на ко ­ ротких ніжках, 2 — 7 см завдовж ки і 1,5 — 2 см завш ирш ки, розкриваю ться пізно восени на другому або навесні на третьому році життя. Щ иток ромбічний, плоский або опуклий. П упок розм іщ е­ ний по центру, з чорним краєм і корот­ ким вістрям. Н асіння 4 — 5 мм завдовж ­ ки, тем но-кори чн еве. К рило м айж е втричі довш е за насінину. Сосна болотна (P. s. var. папа Pall.) у ф лорі України вперш е була ви зн ачена і описана П.С. П аласом. Ц е невеликий кущ 2 —3 м заввиш ки. О снова стовбура з вигином. Хвоя коротка, зібрана у пуч­ ки по 2 на кінцях гілок. Ш иш ки значно дрібніші, н іж у P. sylvestris [8]. О тж е, у сучасній ф лорі України відо­ мо 7 видів та 3 р ізновиди роду сосна (Pinus). У лісових насадж еннях ш ироко використовую ться лиш е сосна звичайна (P. sylvestris L.), крим ська (P. pallasiana D. Don), кедрова європейська (P. cem bra L.), гірська (P. m ugo Turra). Реш та у лісових насадж еннях України росте об­ меж ено, є раритетним и видами і потре­ бує охорони, вивчення та використання в культурі. 1. Дендрофлора України. Дикорослі та куль­ тивовані дерева й кущі. Голонасінні: Довід­ ник / М.А.Кохно, В. 1.Гордієнко, Г.С.Заха­ ренко та ін. — К.: Вища школа, 2001. — 207 с. 2. Івченко І.С. Історико-науковий аналіз формування і розвитку таксономії і філо­ генії деревних рослин флори України в XX ст. — К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгомано- ва, 2001. - 428 с. 3. Кондратюк Є.М. Дикорослі хвойні Ук­ раїни. — К.: Вид-во АН УРСР, 1960. — 120 с. 4. Котов М.И., Маевский П.Ф. Флора Средней России. 6-е изд. — Л,—М., 1933. — 313 с. 5. Лыпа А.Л. Определитель деревьев и кустарников. — К.: Изд-во КГУ, 1955. — Т. 1. - 299 с. 6. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная. Изменчивость, внутривидовая систематика и селекция. — М.: Наука, 1964. — 190 с. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 41 І.С. Маринич, В.К. Балабушка 7. Станкевич В.м . Из лесов горного Крыма / / Изв. Лесного ин-та, 1908. — Т. 18. - С. 1-250. 8. Pallas P.S. Flora Rosica, seu Stirpium Impersii Ressici per Europat et Asiam indige- narum Descriptiones et icones. — Petropoli, 1784. - 290 s. ВИДОВОЙ СОСТАВ РОДА PIN US L. В СОВРЕМЕННОЙ ФЛОРЕ УКРАИНЫ И. С. Маринич, В. К. Балабушка Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев На основании литературных данных и собст­ венных исследований установлен видовой состав сосен в современной флоре Украины, распространение их в природных и культур­ ных насаждениях. THE SPECIES COMPOSITION OF GENUS PINUS L. IN CONTEMPORARY FLORA OF UKRAINE I.S. Marynych, V.K. Balabushka M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv On the base of literary data and own researches was determined species composition of genus Pinus in the contemporary flora of Ukraine and widening of pines in natural and cultural stands. 42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° З
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1098
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:48:50Z
publishDate 2003
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/f6/974d3c5ccb97987fbc55717a7b9062f6.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-10982020-01-05T17:35:52Z The species composition of genus Pinus L. in contemporary flora of Ukraine Видовий склад роду Pinus L. у сучасній флорі України Marynych, I.S. Balabushka, V.K. On the base of literary data and own researches was determined species composition of genus Pinus in the contemporary flora of Ukraine and widening of pines in natural and cultural stands. На основі літературних даних і власних досліджень встановлено видовий склад сосен у сучасній флорі України, поширення їх у природних та культурних насадженнях. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1098 10.5281/zenodo.3253203 Plant Introduction; Vol 19 (2003); 38-42 Інтродукція Рослин; Том 19 (2003); 38-42 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377863 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1098/1055 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Marynych, I.S.
Balabushka, V.K.
Видовий склад роду Pinus L. у сучасній флорі України
title Видовий склад роду Pinus L. у сучасній флорі України
title_alt The species composition of genus Pinus L. in contemporary flora of Ukraine
title_full Видовий склад роду Pinus L. у сучасній флорі України
title_fullStr Видовий склад роду Pinus L. у сучасній флорі України
title_full_unstemmed Видовий склад роду Pinus L. у сучасній флорі України
title_short Видовий склад роду Pinus L. у сучасній флорі України
title_sort видовий склад роду pinus l. у сучасній флорі україни
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1098
work_keys_str_mv AT marynychis thespeciescompositionofgenuspinuslincontemporaryfloraofukraine
AT balabushkavk thespeciescompositionofgenuspinuslincontemporaryfloraofukraine
AT marynychis vidovijskladrodupinuslusučasníjfloríukraíni
AT balabushkavk vidovijskladrodupinuslusučasníjfloríukraíni
AT marynychis speciescompositionofgenuspinuslincontemporaryfloraofukraine
AT balabushkavk speciescompositionofgenuspinuslincontemporaryfloraofukraine