Порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих і аборигенних деревних рослин примагістральної лісосмуги траси Дніпропетровськ – Донецьк

The protective roadside shelterbelts are polyfunctional system. Relevant environmental requirements of species by growing conditions are the basis of creating sustainable plantations. We have studied the roadside planting along the highway Dnipropetrovsk–Donetsk. The species compositions of woody pl...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автори:	Bessonova, V.P., Ponomareva, O.A.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/111
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860121128623669248
author	Bessonova, V.P. Ponomareva, O.A.
author_facet	Bessonova, V.P. Ponomareva, O.A.
author_sort	Bessonova, V.P.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:14:00Z
description	The protective roadside shelterbelts are polyfunctional system. Relevant environmental requirements of species by growing conditions are the basis of creating sustainable plantations. We have studied the roadside planting along the highway Dnipropetrovsk–Donetsk. The species compositions of woody plants are 21 species, 10 of which are introducents. By the number of instances, the introducents plants are predominateand account for 61.63 %. Prevailing in the number of instances can be noted introducents plants such Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Populus pyramidalis Roz., Gleditsia triacanthos L. Among native species should be pointed out Acer platanoides L. and Populus nigra L. High levels of vitality have representatives of North American flora (R. pseudoacacia and G. triacanthos). The most number of species in a roadside belt are from the group of xerophytes (38.2%). Xerophytes, xeromesophytes and meso-xerophytes constitute the 55.8 % of woody plants. The most of resistant species belong to group of in troducents xerophytes plants.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2458896
first_indexed	2025-07-17T12:39:38Z
format	Article
fulltext	65ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 УДК 630*265 (477.6) В.П. БЕССОНОВА, О.А. ПОНОМАРЬОВА Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет Україна, 49600 м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25 ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЖИТТЄВОГО СТАНУ ІНТРОДУКОВАНИХ І АБОРИГЕННИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ПРИМАГІСТРАЛЬНОЇ ЛІСОСМУГИ ТРАСИ ДНІПРОПЕТРОВСЬК—ДОНЕЦЬК Поліфункціональність захисних примагістральних насаджень потребує стабільності цих штучних екосистем. Урахування від- повідності умов зростання екологічним вимогам деревних рослин є основою при створенні довговічних захисних насаджень. Аналіз видового складу у смузі відводу траси Дніпропетровськ—Донецьк показав, що деревна рослинність придорожньої лісо- смуги представлена 21 видом деревних рослин, з них 10 інтродукованих. За кількістю екземплярів інтродуковані види перева- жають (61,63 % від усіх дерев лісосмуги). Такі інтродуковані види, як Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Populus pyrami- dalis Roz., Gleditsia triacanthos L., представлені найбільшою кількістю екземплярів. Серед аборигенних видів домінують Aсer platanoides L. і Populus nigra L. Найвищими показниками життєвості характеризуються представники північноамерикан- ської флори — R. pseudoacacia та G. triacanthos, які є одними з кількісних домінантів у насадженнях. Найбільша кількість ви дів належить до групи ксерофітів (38,2 %), а разом з представниками груп ксеромезофітів і мезоксерофітів їх частка становить 55,8 %. Найвища стійкість при оцінці за категоріями життєвого стану притаманна інтродукованим рослинам-ксеро фі там. Ключові слова: захисні придорожні лісосмуги, деревні рослини, інтродуценти, аборигенні рослини, життєвий стан, посухостійкість. © В.П. БЕССОНОВА, О.А. ПОНОМАРЬОВА, 2016 Лісосмуги вздовж автомобільних магістралей призначені для їх захисту від сніжних і піщаних занесень, обвалів, осипів, ерозії та дефляції, а також для зниження рівня шуму, виконання санітарно-гігієнічних та естетичних функ цій, охорони рухомого транспорту від несприят- ливих аеродинамічних дій. Вони є частиною складного інженерного комплексу автотранс- портного господарства і мають бути біологічно стійкими, довговічними та якісно виконувати захисні функції, забезпечувати без пе ре бійний рух автомобілів у будь-яку пору року. Фітоме- ліоративна ефективність, біологічна стій кість і довговічність лісонасаджень значною мірою визначаються видовим складом деревних по- рід та їх співвідношенням [4]. У структурі при- дорожніх лісосмуг поряд з аборигенними ви- дами дерев суттєву роль відіграють інтро- дуковані. Останніми роками стан примагістральних за- хисних лісосмуг у степовій зоні України значно погіршився. Вони характеризуються великою зрідженістю, відпадом дерев, суттєвою задерні- лістю ґрунту, що спричинено антропогенним чинником (пошкодження худобою, вирубка, по- жежі, негативний вплив викидів автотранс- порту тощо). Для об’єктивної оцінки стану придорожніх екосистем та розробки прогноз- них моделей їх змін під впливом природних і антропогенних чинників необхідно провести біологічний моніторинг — спостереження та контроль за їх станом. Нині такі обстеження практично відсутні, хоча і вкрай необхідні. Мета — провести аналіз видового складу і порівняти життєвий стан аборигенних та ін- тродукованих видів рослин придорожніх на- саджень для створення наукової бази даних для розробки заходів зі збереження, поліп- шення і реконструкції цих насаджень. Матеріал та методи Обстеження проводили в придорожній лісосму- зі шосе Дніпропетровськ—Донецьк. Облік де- рев та визначення видового складу здійснюва- ли вздовж шосе на відрізку протяжністю 30 км (загальна довжина лісосмуг становить 60 км). Визначення видів проводили за визначником рослин [17] та довідником [11]. 66 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 В.П. Бессонова, О.А. Пономарьова Обстеження категорій стану рослин вико- нували за шкалою В.А. Алексєєва (1989) [1] у модифікації Х.Г. Якубова (2005) [23]. Рослини розподіляли за такими категоріями стану: 0 — без ознак ослаблення, 1 — помірно ослаблені, 2 — середньоослаблені, 3 — сильно ослаблені, 4 — дерева, які всихають, 5 — сухостій поточ- ного року, 6 — сухостій минулих років. Розпо- діл деревних порід щодо вологи здійснювали за класифікацією П.С. Погребняка (1968) [19] та О.Л. Бельгарда (1971) [3]. Результати та обговорення Деревна рослинність придорожньої лісосмуги представлена 21 видом деревних рослин, з яких 10 інтродукованих (43,47 % від загальної кількості видів). За кількістю екземплярів ін- тродуковані види переважають — 61,63 % від усіх дерев лісосмуги (табл. 1). Шість видів дерев зростають у невеликій кіль- кості: горобина звичайна (24 екз.), горіх грець- кий (36), катальпа бігнонієвидна (22), слива колюча (32), гіркокаштан звичайний (34), абри- кос звичайний (74), шовковиця біла (92). Лише горобина належить до аборигенних рослин. Найбільшою кількістю екземплярів пред- ставлені такі інтродуковані види, як Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Populus pyrami- dalis Roz., Gleditsia triacanthos L. Серед абори- генних видів домінують Aсer platanoides L. та Populus nigra L. (відповідно 17,75 і 10,73 % від загальної кількості екземплярів). Велика частка дерев Acer negundo та Populus pyramidalis (11,5 і 11,6 % від загальної кількості дерев) у лісовій придорожній смузі, на нашу думку, є недоцільною. Так, клен ясенолистий належить до бур’янистих рослин [10, 20]. Ще у 1970-х роках було зроблено висновок про не- придатність цієї породи для створення лісоза- хисних смуг через недовговічність, низьку якість деревини, засмічення насаджень і витіснення інших видів, утворення непрохідних заростей на узбіччі доріг. Високу конкурентну здатність клена ясенолистого можна пояснити його але- лопатичними властивостями. Фізіологічно ак- тивні речовини листкового апарату діють як ін- гібітори росту конкуруючих рослин [2, 8, 12]. Доцільним вважається використання його у за- лісненні ярів у лісомеліоративних насадженнях у центрально-чорно зем них районах [9, 16]. Що стосується Populus pyramidalis, то це рослина во- логолюбна, що не відповідає екологічним умо- вам зростання, недовговічна, легко вражується хворобами (гнилями) і шкідниками. Таблиця 1. Видовий склад деревних порід у захисній лісосмузі вздовж автомагістралі Дніпропетровськ—Донецьк Table 1. The species composition of tree species in a protective forest belt along the highway Dnipropetrovsk—Donetsk Вид Частка від загальної кіль- кості дерев, % Похо- дження виду Вид Частка від загальної кіль- кості дерев, % Похо- дження виду Robinia pseudoacacia L. 26,86 Ін. Sambucus nigra L. 0,73 Аб. Acer platanoides L. 17,75 Аб. Rosa canina L. 0,57 Аб. Populus pyramidalis Roz. 11,57 Ін. Pyrus communis L. 0,37 Аб. Acer negundo L. 11,45 Ін. Morus alba L. 0,30 Ін. Populus nigra L. 10,53 Аб. Armeniaca vulgaris Lam. 0,24 Ін. Gleditsia triacanthos L. 7,76 Ін. Salix alba L. 0,19 Аб. Ulmus parvifolia Jacq. 3,06 Ін. Juglans regia L. 0,12 Ін. Acer campestre L. 2,72 Аб. Aesculus hippocastanum L. 0,11 Ін. Ulmus glabra Huds. 2,48 Аб. Prunus spinosa L. 0,11 Аб. Quercus robur L. 1,16 Аб. Sorbus aucuparia L. 0,08 Аб. Fraxinus excelsior L. 1,03 Аб. Catalpa bignonioides Walt. 0,08 Ін. Tilia cordata Mill. 0,73 Аб. П р и м і т к а: Ін. — інтродукований вид; Аб. — аборигенний вид. 67ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 Порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих i аборигенних деревних рослин примагістральної... Аналіз життєвого стану рослин свідчить про широку амплітуду оцінки залежно від ви ду. Най- вищими показниками життєвості характери- зуються представники північноаме ри кан ської флори — Robinia pseudoacacia та Gleditsia tria- can thos, які є одними з кількісних домінантів у насадженнях. Вони мають найбільшу частку рослин, які отримали оцінку «здорові» (порів- няно з іншими видами (табл. 2)). Понад 20 % рослин в’яза дрібнолистого (За- хідний Тянь-Шань, Південне Примор’я), абри- коса звичайного (Середня Азія, Тянь-Шань, За- хідний та Східний Китай) і шовковиці білої (Японія, Китай, Мала Азія) оцінено як «здоро- ві» і більше половини — як «помірно ослабле- ні». Значну кількість екземплярів категорії «без ознак ослаб лення» виявлено серед рос- лин рози собачої та сливи колючої. До цієї ка- тегорії життєвості нами віднесено 6,0 % рослин горіха грецького, 10,4 % клена ясенолистого, по 8,2 % ясена звичайного та груші звичайної. У більшості видів придорожньої лісосмуги кількісно переважають екземпляри, які отри- мали оцінку 1 — помірно ослаблені (абрикос звичайний, бузина чорна, в’язи дрібнолистий та шорсткий, горіх грецький, груша звичайна, тополя чорна, шовковиця біла та ін.), з них до інтродуцентів належать абрикос звичайний, шовковиця біла, горіх грецький, в’яз дріб но- лис тий. До другої категорії життєвого стану (серед- ньоослаблені) належать понад 30 % екземпля- рів таких видів, як верба біла, гіркокаштан звичайний, катальпа бігнонієвидна, клен го- стролистий, липа дрібнолиста, серед них три види інтродуценти. Найбільшу кількість осо- бин, які належать до третьої категорії життє- вого стану (сильно ослаблені), виявлено серед Таблиця 2. Розподіл видів деревних рослин за категоріями життєвого стану, % Table 2. Distribution of tree species by categories of life status, % Вид Категорії життєвого стану, бали 0 1 2 3 4 5 6 Armeniaca vulgaris 27,0 58,4 12,0 1,3 1,3 — — Sambucus nigra — 78,0 15,0 2,0 2,0 1,5 0,5 Salix alba — 37,5 56,2 2,3 4,0 — — Ulmus parvifolia 22,1 63,2 12,2 1,5 1,0 — — U. glabra — 50,5 35,6 9,1 3,4 2,0 — Gleditsia triacanthos 54,1 35,5 9,3 1,1 — — — Sorbus aucuparia — 45,8 41,7 8,3 4,2 — — Pyrus communis 3,2 74,8 20,1 1,9 — — — Quercus robur — 56,0 38,6 4,3 1,1 — — Aesculus hippocastanum — 8,8 55,9 26,4 5,9 3,0 — Juglans regia 6,00 70,6 17,6 2,9 2,9 — — Catalpa bignonioides — 31,9 54,5 9,1 4,5 — — Acer platanoides — 33,1 45,3 18,4 3,2 — — A. campestre — 62,3 29,2 5,6 1,0 0,7 1,2 A. negundo 10,4 61,5 18,2 5,7 4,2 — — Tilia cordata — 35,3 45,5 17,0 1,2 0,1 — Robinia pseudoacacia 44,9 40,2 9,1 3,2 2,6 — — Rosa canina 51,3 35,3 10,4 2,0 1,0 — — Prunus spinosa 28,3 56,2 6,2 6,2 3,1 — — Populus pyramidalis — 4,2 20,3 58,6 10,0 4,5 2,4 P. nigra — 58,2 36,4 3,0 1,2 1,2 — Morus alba 26,4 59,1 9,8 4,7 — — — Fraxinus excelsior 3,2 53,4 38,7 2,2 1,5 1,0 — 68 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 В.П. Бессонова, О.А. Пономарьова рослин таких видів, як гіркокаштан звичай- ний і особливо тополя пірамідальна. Зіставлення видів за кількісним розподілом особин та категоріями життєвого стану вия- вило, що найбільша стійкість притаманна гле- дичії триколючковій, робінії звичайній, в’язу дрібнолистому, шипшині собачій, сливі колю- чій, шовковиці білій, горіху грецькому та кле- ну ясенолистому, з них 6 видів — інтродуцен- ти. У найгіршому стані перебувають рослини Populus pyramidalis (58,6 % належать до катего- рії «сильно ослаблені» і 10,0 % — дерева, які всихають), Tilia cordata (17,0 % сильно ослаб- лені), Acer platanoides (18,4 % сильно ослабле- ні та 3,2 % усихають), Aesculus hippocas tanum (26,4 % сильно ослаблені та 5,9 % усихають). Отже, більшість інтродуцентів, уведених у захисні придорожні лісосмуги, не поступають- ся аборигенним рослинам за життєвим ста- ном і часткою дерев з високим рівнем стій- кості. Особливо слід відзначити такі породи, як Robinia pseudoacacia та Gleditsia triacanthos. Це узгоджується з даними, отриманими в ін- ших агролісомеліоративних районах України. О.І. Фурдичко зі співавт. (2006) вказують, що робінієві насадження в південних районах Ук- раїни (ІІ, ІІІ, IV агролісомеліоративні райони) посідають перше місце і виконують захисні, середовищеперетворювальні та утилітарні функ- ції [22]. Гледичієві насадження порівняно з ро бінієвими мають невелике поширення, але, як встановили автори, на дослідних ділянках збереженість дерев цього виду була високою (90 %), кількість усихаючих екземплярів ста- новила усього 3 %, тоді як у Robinia pseudoaca- cia останній показник був набагато більшим (20 %). На високу стійкість гледичії триколюч- кової на півдні України вказують Ф.М. Левон та В.М. Дерев’янко [7, 13, 14]. Високим рівнем життєвості у даних еколо- гічних умовах, як і попередні дві породи, ха- рактеризується Ulmus parvifolia (див. табл. 2). Він має велике значення в озелененні та за- хисних насадженнях в аридних країнах майже всіх континентів. Навіть у пустелі Гобі цей вид нерідко виявляється єдиною деревною поро- дою [5]. Взагалі ільмові здатні рости на засо- лених ґрунтах, кам’янистих розсипах та ска- лах, прирічкових пісках. Вони посухостій кі, переносять нестачу вологи і надлишкове про- точне зволоження, високі та низькі темпера- тури [5, 9, 21]. Указується, що в Луганській області [15] високоефективними можуть бути лісові сму- ги, створені з деяких другорядних порід, котрі виступають головними. Це в’яз дрібнолистий та робінія звичайна в крайніх рядах з обмеже- ною кількістю чагарників [22]. Посухостій- кістю і невибагливістю до ґрунтів характери- зуються дикоплодні форми абрикоса звичай- ного та шовковиці білої, але участь цих порід у придорожній лісосмузі, яку ми досліджува- ли, мала (0,32 та 0,30 % відповідно). Саме посухостійкість і невибагливість до ґрун- тів інтродукованих видів в умовах Дніп ро пет- ров ської області з низьким коефіцієнтом зволо- ження (0,6 на півночі та 0,3 на півдні області) може бути причиною високого рівня життєво с- ті рослин, віднесених нами до категорій «без ознак ослаб лення» та «помірно ос лаблені». При аналізі структури захисних зелених на- саджень важливим є виявлення частки рослин різних груп за відношенням до вологи, оскіль- ки Дніпропетровська область характеризуєть- ся тривалими літніми посухами, особливо у кінці липня і серпні та малою річною сумою опадів з нерівномірним розподілом протягом року. Як видно з даних табл. 3, у придорожній захисній лісосмузі зростають 5 видів ксерофі- тів, чотири з них — інтродуценти. Частка рос- лин цієї групи становить 38,22 % від загальної кількості рослин у насадженні, серед них інт- родукованих — 35,12 %. На дослідженій тери- торії зростають усього три види мезоксерофі- тів — слива колюча, горіх грецький та роза со- бача, сумарна частка яких становить менше 1 % від загальної кількості дерев. Із групи ксеромезофітів виявлено 6 видів, 2 з них — інтродуценти. Клен ясенолистий пред- ставлений найбільшою кількістю екземплярів у цій екологічній групі, а катальпа бігноніє- видна — 22 екз. Разом з аборигенними видами частка рослин цієї групи становить 16,81 % від усієї кількості обстежених видів дерев. 69ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 Порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих i аборигенних деревних рослин примагістральної... Частка мезофітів становить 21,15 % від за- гальної кількості дерев у досліджуваній при- дорожній смузі. У цій групі два види належать до інтродуцентів. Мезогігрофіти представлені трьома видами. У цій групі переважають топо- лі пірамідальна та чорна, які за участю у фіто- ценозі поступаються лише ксерофіту робінії звичайній та мезофіту клену гостролистому. Найменше представлені у лісосмузі гігрофіти як за видовим складом, так і за часткою від кількості обстежених дерев у насадженні. Це поодинокі дерева верби білої. Таким чином, посухостійкі та відносно по- сухостійкі види переважають як за кількістю екземплярів (55,8 %), так і за кількістю видів (60,9 %). Висновки На відрізку траси Дніпропетровськ—До нецьк протяжністю 30 км до складу захисних наса- джень у смузі відводу входить 21 вид деревних рослин, з них великою кількістю екземпля- рів представлені лише 6, частка інших є від- носно невеликою. Кількість інтродукованих видів дещо менша (43,47 %), ніж аборигенів, але за чисельністю екземплярів вони перева- жають (61,63 %). Більшість інтродуцентів, уведених у захисні придорожні лісосмуги, не поступаються абори- генним рослинам за життєвим станом та за кіль- кістю екземплярів з високим рівнем стійкості. Найбільша кількість видів у придорожній лі- сосмузі належить до групи ксерофітів (38,2 %), а разом з представниками груп ксеромезофі- тів і мезоксерофітів, їх частка становить 55,8 % від загальної кількості дерев. Серед них біль- шість — це інтроду ковані види. Частка мезо- гігрофітів є досить ве ли кою, що свідчить про погано підібраний асортимент деревних рос- лин для захисних насаджень цього регіону. Таблиця 3. Розподіл рослин за відношенням до вологи Table 3. Distribution of plants against moisture Група Вид % Частка особин у групі від загальної кількості, % Ксерофіти Armeniaca vulgaris Robinia pseudoacacia Gleditsia triacanthos Morus alba Ulmus parvifolia 0,24 26,86 7,76 0,30 3,06 38,22 Мезоксерофіти Rosa canina Prunus spinosa Juglans regia 0,57 0,11 0,12 0,80 Ксеромезофіти Fraxinus excelsior Acer campestre Quеrcus rоbur Pyrus communis Acer negundo Catalpa bignonioides 1,03 2,72 1,16 0,37 11,45 0,08 16,81 Мезофіти Aсer platanoides Aesculus hippocastanum Tilia cordata Sorbus aucuparia Ulmus glabra 17,75 0,11 0,73 0,08 2,48 21,15 Мезогігрофіти Populus nigra Populus pyramidalis Sambиcus nіgra 10,53 11,57 0,73 22,83 Гігрофіти Salix alba 0,19 0,19 70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 В.П. Бессонова, О.А. Пономарьова Найвища стійкість при оцінці за категоріями життєвого стану притаманна інтродукованим рослинам, віднесеним до групи ксерофітів. 1. Алексеев В.А. Диагностика жизненного состояния деревьев и древостоев / В.А. Алексеев // Лесоведе- ние. — 1989. — № 4. — С. 51—57. 2. Баранецкий Г.Г. О химически активных водорас- творимых веществах листового опада ясеня и липы / Г.Г. Баранецкий // Физиологические осно- вы взаимодействия растений в фитоценозах. — К.: Наук. думка, 1973. — Вып. 4. — С. 85—88. 3. Бельгард А.Л. Степное лесоведение / А.Л. Бель- гард. — М.: Лесн. пром-сть, 1971. — 316 с. 4. Горейко В.А. Теория и практика защитного лесо- разведения в условиях Степного Приднепровья / В.А. Горейко. — Днепропетровск: Пороги, 1996. — 228 с. 5. Грудзинская И.А. Порядок Крапивные, семейство Ильмовые / И.А. Грудзинская // Жизнь растений. — М.: Просвещение, 1980. — Т. 5 (1). — С. 259—279. 6. Деревья и кустарники, культивируемые в Украин- ской ССР. Покрытосеменные. Справочное посо- бие / Под общ. ред. Н.А. Кохно. — К.: Наук. дум- ка, 1986. — 720 с. 7. Дерев’янко В.М. Гледичія на півдні України: Мо- нографія / В.М. Дерев’янко, Ф.М. Левон. — К.: ННЦ ІАЄ, 2007. — 148 с. 8. Еременко Ю.А. Аллелопатические свойства адвен- тивных видов древесно-кустарниковых растений / Ю.А Еременко // Промышленная ботаника. — 2012. — Вып. 12. — С. 188—193. 9. Защитное лесоразведение в центрально-черно зем- ных областях. —Воронеж: Изд-во ВГУ,1972. — 152 с. 10. Золотухин А.И. Сорные древесные растения / А.И. Зо- лотухин, Е.М. Сулига // Вопросы экологии и охра- ны природы в лесостепной и степной зонах. — Са- мара: Изд-во Самар. ун-та, 1999. — С. 192—197. 11. Кохно М.А. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Час- тина І / М.А. Кохно, Л.І. Пархоменко, А.У. Зару- бенко та ін. — К.: Фітосоціоцентр, 2003. — 451 с. 12. Кохно Н.А. Динамика биологически активных ле- тучих и водорастворимых веществ из опавших листьев кленов / Н.А. Кохно, М.П. Подтелок, Н.И. Прутенская // Физиолого-биохимические ос - новы взаимодействия растений в фитоценозах. — К.: Наук. думка, 1973. — Вып. 4. — С. 94—100. 13. Левон Ф.М. Гледичія звичайна (Gleditsia triacanthos) в оптимізації агроландшафтів у південно-степовій зоні України / Ф.М. Левон, В.М. Дерев’янко // Міжвід. наук.-техн. зб.: Лісове господарство, лісова паперова і деревообробна промисловість. — Львів: НЛТУ України, 2006. — Вип. 32. — С. 27—34. 14. Левон Ф.М. Гледичия в озеленении городов на юге Украины / Ф.М. Левон, В.Н. Деревянко // Проб- лема озеленения крупных городов: альманах. — М.: Прима, 2007. — Вып. 12. — С. 128—129. 15. Логгинов Б.И. Основы полезащитного лесоразве- дения / Б.И. Логгинов. — К.: Изд-во УАСХН, 1961. — 352 с. 16. Машкин С.И. Дендрология Центрального Черно- земья. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 1971. — 344 с. 17. Определитель высших растений Украины / Под ред. Д.Н. Доброчаевой, М.И. Котова, Ю.Н. Про- кудина. — К.: Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. 18. Пилипенко О.І. Системи захисту ґрунтів від ерозії / О.І. Пилипенко, В.Ю. Юхновський, М.М. Вед- мідь. — К.: КОВПЦ «Златояр», 2004. — 435 с. 19. Погребняк П.С. Общее лесоводство: Учебное по- со бие для студентов вузов. — М.: Колос, 1968. — 440 с. 20. Розно С.А. О возможности биологического загрязне- ния природных экосистем лесного Поволжья дре- весными интродуцентами / С.А. Розно // Самар- ская Лука. — 2008. — Т. 17, № 2 (24). — С. 395—399. 21. Трещевский И.В. Полезащитное лесоразведение / И.В. Трещевский, П.В.Ковалев, В.К. Попов. — Воронеж: Центр.-Чернозем. кн. изд-во, 1973. — 128 с. 22. Фурдичко О.І. Ліс у Степу: основи сталого розвит- ку / О.І. Фурдичко, Г.Б. Гладун, В.В. Лавров. — К.: Основи, 2006. — 496 с. 23. Якубов Х.Г. Экологический мониторинг зеленых насаждений Москвы / Х.Г. Якубов. — М.: Ста ги- рит-Н, 2006. — 264 с. REFERENCES 1. Alexjeev, V.A. (1989), Diagnostica zhyznennogo sos- toyaniya derevyev i drevostoev [Diagnosis of the state of life of trees and foreststands]. Lesovedenie [Arbori- culture], N 4, pp. 51—57. 2. Baraneckyj, G.G. (1973), O hymychesky aktyvnih vo- dorastvorymih veshhestvah lystovogo opada jasenja y lypy [On there active water-soluble substances leaf litter ash and linden]. Physiologicheskie osnovi vza- imodeystviya rasteniy v phitocenozah [Physiological basis of plant interactions inplant communities]. Kyiv, Naukova dumka, vyp. 4, pp. 85—88. 3. Belgard, A.L. (1971), Stepnoye lesovedeniye [Steppe Forestry]. Moskva, Lesnaja promyshlennost, 316 p. 4. Gorejko, V.A.(1996), Teorija I praktika zashhitnogo lesorazvedenija v uslovijah Stepnogo Pridneprovja [Theo ry and practice of protective afforestation in the conditions of steppe Dnieper]. Dnеpropetrovsk, Po- rogi, 228 p. 5. Grudsinskaja, I.A. (1980), Porjadok Krapivnye, se- mej stvo Ilmovye [Urticales, Ulmaceae]. Zhizn ras- 71ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 Порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих i аборигенних деревних рослин примагістральної... tenij [Plant Life], Moskva, Prosveshhenie, vol. 5 (1), pp. 259—279. 6. Коhno, М.А. (1986), Derevja i kustarniki, kultivirue- mye v Ukrainskoj SSR. Pokrytosemennye. Spravoch- noe posobie [Trees and shrubs cultivated in the Ukrai- nian SSR. Angiosperms. A Reference guide]. Kyiv, Nau kova dumka, 720 p. 7. Derevyanko, V.M. and Levon, F.M. (2007), Gledichіja na pіvdnі Ukrajini: Monografіja [Honey locust in southern Ukraine: Monograph]. Kyiv, NNC IAE, 148 p. 8. Eryemenko, Yu.A. (2012), Allelopaticheskie svojstva adventivnyh vidov drevesno-kustarnikovyh rastenij [Al- lelopathic properties of adventitious species of trees and shrubs]. Promyshlennaja botanika [Industrial bo- tany], vyp.12, pp. 188—193. 9. Zashhitnoe lesorazvedenie v centralno-chernozemnyh oblastjah (1972), Voronezh, VGU, 152 p. 10. Zolotuhin, A.I. and Suliga, E.M. (1999), Sorniye dreves- niye rasteniya [Weed woody plants]. Voprosi eco logiyi i ochrani prirodi v lesostepnoy i stepnoyzonah [Envi- ronmental issues and nature protection in forest-step- pe and steppe zones]. Samara, Samarskij universitet, pp. 192—197. 11. Коhno, М.А., Parchomenko, L.І. and Zaru ben ko, A.U. (2003), Dendroflora Ukraini. Dikoroslii kultivovani dereva i kuschi. Pocrytonasinni. Chastina І. [Dendro- flora Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Angiosperms. Part I].Kyiv, Fitosociocentr, 451 p. 12. Коhno, N.А., Podtelok, M.P. and Prutenskaya, N.I. (1973), Dinamika biologicheski aktivnih letuchih i vo- dorastvorimih veschestv iz opavshih listyev klenov. [Dynamics of biologically active volatile and water- soluble substances from fallen maple leaves]. Fizio- logo-biohimicheskie osnovy vzaimodejstvija rastenij v fitocenozah [Physiological and biochemical bases of interaction of plants in plant communities]. Kyiv, Naukova dumka, N 4, pp. 94—100. 13. Levon, F.M. and Derevyanko, V.M. (2006), Gleditchi- ya zvichayna v optimizacii agrolandshaftiv u pivdenno- stepoviy zoni Ukraini [Gledychija zvychajna (Gleditsia triacanthos) v optymizacii agrolandshaftiv u piv den- no-stepovij zoni Ukrainy]. Mizhvidomchiy naukovo- tehnichniy zbirnik: Lisove gospodarstvo, lisova pape- rova i derevoobrobna promislovist [Interdepartmental Scientific and Technical Collection Forestry, timber and paper and wood industry], vyp. 32, pp. 27—34. 14. Levon, F.M. and Derevyanko, V.M. (2007), Gledychyja v ozelenenyy gorodov na juge Ukrayny [Honey locust in gardening of cities in southern Ukraine]. Problema ozeleneniya krupnih gorodov: almanah [The problem landscaping large cities: Almanach]. Moskva, Prima, vyp. 12, pp. 128—129. 15. Logginov, B.I. (1961), Osnovipolezaschitnogolesoraz- vedeniya [Basics of field-protective afforestation]. Kyiv, UASHN, 352 p. 16. Mashkin, S.I. (1971), Dendrologiya Centralnogo Cher- nozemya [Dendrology of the Central Black Earth re- gion]. Voronezch, izd-vo VGU, 344 p. 17. Dobrochaeva, D.N., Kotov, M.I. and Prokudin, Yu.N (1999), Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy [The de- terminant of higher plants in Ukraine]. Kyiv, Fitoso- ciocentr, 548 p. 18. Pilipenko, O.I., Yuhnovskiy, V.Yu. and Vedmid M.M. (2004), Sistemi zahistu hruntіv vіd erozіyi [Systems protect soil from erosion]. Kyiv, KOVPC Zlatoyar, 435 p. 19. Pogrebnyak, P.S. (1968), Obscheye lesovodstvo. Ucheb- noye posobiye dlya studentov vuzov [Total forestry. Text book for university students]. Moskva, Kolos, 440 p. 20. Rozno, S.A. (2008), O vozmozhnosti biologicheskogo zagrjaznenija prirodnyhj ekosistem lesnogo Povolzhja drevesnymi introducentami [On the possibility of bio- logical contamination of natural forest ecosystems of the Volga wood introducents]. Samarskaya Luka [Sa- mara Bend], vol. 17, N 2 (24), pp. 395—399. 21. Treshhevskij, I.V., Kovalev, P.V. and Popov, V.K. (1973), Polezashhitnoe lesorazvedenie [Shelterbeltaffo re sta- tion]. Voronezh, Centralno-Chernozemnoe knizh noe izdatelstvo, 128 p. 22. Furdychko, O.I., Gladun, G.B. and Lavrov, V.V. (2006), Lіs u Stepu: osnovi stalogo rozvitku [Forest in the Bar- rens], Kiyv: Osnovy, 496 p. 23. Yakubov, Kh.G. (2006), Jekologicheskij monitoring zelenyh nasazhdenij Moskvy [Ecological monitoring of green plantationsin Moscow]. Moskva, Stagirite-H Ltd., 264 p. Рекомендував до друку О.М. Горєлов Надійшла до редакції 20.05.2016 р. 72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 4 В.П. Бессонова, О.А. Пономарьова В.П. Бессонова, Е.А. Пономарёва Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет, Украина, г. Днепропетровск СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ЖИЗНЕННОГО СОСТОЯНИЯ ИНТРОДУЦИРОВАННЫХ И АБОРИГЕННЫХ ДРЕВЕСНЫХ РАСТЕНИЙ ПРИМАГИСТРАЛЬНОЙ ЛЕСОПОЛОСЫ ТРАССЫ ДНЕПРОПЕТРОВСК—ДОНЕЦК Защитные придорожные лесополосы — это полифунк- циональные системы. Учет соответствия условий про- израстания экологическим требованиям видов лежит в основе создания устойчивых насаждений. Анализ видового состава в полосе отвода трассы Днеп ро- петровск—Донецк показал, что древесная раститель- ность представлена 21 видом древесных растений, из них 10 интродуцированных. По количеству экземп- ляров интродуценты преобладают (61,63% от общего числа деревьев лесополосы). Наибольшим количест- вом экземпляров представлены такие интродуценты, как Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Populus py- ramidalis Roz., Gleditsia triacanthos L. Среди абориген- ных видов доминируют Aсer platanoides L. и Populus nigra L. Cамыми высокими показателями жизненно- сти характеризуются представители североамерикан- ской флоры —R. pseudoacacia и G. triacanthos, которые являются одними из количественных доминантов в насаждениях. Наибольшее количество видов расте- ний относится к группе ксерофитов (38,2 %), а вместе с представителями групп ксеромезофитов и мезоксе- рофитов их доля составляет 55,8 %. Самая высокая устойчивость при оценке по категориям жизненного состояния присуща интродуцированным растениям- ксерофитам. Ключевые слова: защитные примагистральные лесо- полосы, древесные растения, интродуценты, абори- генные рас тения, жизненное состояние, засухоустой- чивость. V.P. Bessonova, O.A. Ponomareva Dnipropetrovsk State Agrarian and Economics University, Ukraine, Dnipropetrovsk COMPARATIVE EVALUATION OF THE VITAL STATE OF INTRODUCENT AND INDIGENOUS WOODY PLANTS IN ROADSIDE SHELTERBELTS ROUTE DNIPROPETROVSK—DONETSK The protective roadside shelterbelts are polyfunctional system. Relevant environmental requirements of species by growing conditions are the basis of creating sustainable plantations. We have studied the roadside planting along the highway Dnipropetrovsk—Donetsk. The species com- positions of woody plants are 21 species, 10 of which are introducents. By the number of instances, the introducents plants are predominateand account for 61.63 %. Prevailing in the number of instances can be noted introducents plants such Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Pop- ulus pyramidalis Roz., Gleditsia triacanthos L. Among na- tive species should be pointed out Acer platanoides L. and Populus nigra L. High levels of vitality have representatives of North American flora (R. pseudoacacia and G. triacan- thos). The most number of species in a roadside belt are from the group of xerophytes (38.2%). Xerophytes, xer- omesophytes and meso-xerophytes constitute the 55.8 % of woody plants. The most of resistant species belong to group of in troducents xerophytes plants. Key words: protective roadside shelterbelts, woody plants, introducents, indigenous plants, the vital state, drought re sistance.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-111
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:39:38Z
publishDate	2016
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/a2/f13c87ab330d844f671600d4fc9eaba2.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1112019-11-11T08:14:00Z Comparative evaluation of the vital state of introducent and indigenous woody plants in roadside shelterbelts route Dnipropetrovsk–Donetsk Порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих і аборигенних деревних рослин примагістральної лісосмуги траси Дніпропетровськ – Донецьк Bessonova, V.P. Ponomareva, O.A. The protective roadside shelterbelts are polyfunctional system. Relevant environmental requirements of species by growing conditions are the basis of creating sustainable plantations. We have studied the roadside planting along the highway Dnipropetrovsk–Donetsk. The species compositions of woody plants are 21 species, 10 of which are introducents. By the number of instances, the introducents plants are predominateand account for 61.63 %. Prevailing in the number of instances can be noted introducents plants such Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Populus pyramidalis Roz., Gleditsia triacanthos L. Among native species should be pointed out Acer platanoides L. and Populus nigra L. High levels of vitality have representatives of North American flora (R. pseudoacacia and G. triacanthos). The most number of species in a roadside belt are from the group of xerophytes (38.2%). Xerophytes, xeromesophytes and meso-xerophytes constitute the 55.8 % of woody plants. The most of resistant species belong to group of in troducents xerophytes plants. Поліфункціональність захисних примагістральних насаджень потребує стабільності цих штучних екосистем. Урахування відповідності умов зростання екологічним вимогам деревних рослин є основою при створенні довговічних захисних насаджень. Аналіз видового складу у смузі відводу траси Дніпропетровськ – Донецьк показав, що деревна рослинність придорожньої лісосмуги представлена 21 видом деревних рослин, з них 10 інтродукованих. За кількістю екземплярів інтродуковані види переважають (61,63 % від усіх дерев лісосмуги). Такі інтродуковані види, як Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Populus pyramidalis Roz., Gleditsia triacanthos L., представлені найбільшою кількістю екземплярів. Серед аборигенних видів домінують Aсer platanoides L. і Populus nigra L. Найвищими показниками життєвості характеризуються представники північноамериканської флори – R. pseudoacacia та G. triacanthos, які є одними з кількісних домінантів у насадженнях. Найбільша кількість видів належить до групи ксерофітів (38,2 %), а разом з представниками груп ксеромезофітів і мезоксерофітів їх частка становить 55,8 %. Найвища стійкість при оцінці за категоріями життєвого стану притаманна інтродукованим рослинам-ксерофітам. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/111 10.5281/zenodo.2458896 Plant Introduction; Vol 72 (2016); 65-72 Інтродукція Рослин; Том 72 (2016); 65-72 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377702 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/111/103 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Bessonova, V.P. Ponomareva, O.A. Порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих і аборигенних деревних рослин примагістральної лісосмуги траси Дніпропетровськ – Донецьк
title	Порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих і аборигенних деревних рослин примагістральної лісосмуги траси Дніпропетровськ – Донецьк
title_alt	Comparative evaluation of the vital state of introducent and indigenous woody plants in roadside shelterbelts route Dnipropetrovsk–Donetsk
title_full	Порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих і аборигенних деревних рослин примагістральної лісосмуги траси Дніпропетровськ – Донецьк
title_fullStr	Порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих і аборигенних деревних рослин примагістральної лісосмуги траси Дніпропетровськ – Донецьк
title_full_unstemmed	Порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих і аборигенних деревних рослин примагістральної лісосмуги траси Дніпропетровськ – Донецьк
title_short	Порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих і аборигенних деревних рослин примагістральної лісосмуги траси Дніпропетровськ – Донецьк
title_sort	порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих і аборигенних деревних рослин примагістральної лісосмуги траси дніпропетровськ – донецьк
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/111
work_keys_str_mv	AT bessonovavp comparativeevaluationofthevitalstateofintroducentandindigenouswoodyplantsinroadsideshelterbeltsroutednipropetrovskdonetsk AT ponomarevaoa comparativeevaluationofthevitalstateofintroducentandindigenouswoodyplantsinroadsideshelterbeltsroutednipropetrovskdonetsk AT bessonovavp porívnâlʹnaocínkažittêvogostanuíntrodukovanihíaborigennihderevnihroslinprimagístralʹnoílísosmugitrasidnípropetrovsʹkdonecʹk AT ponomarevaoa porívnâlʹnaocínkažittêvogostanuíntrodukovanihíaborigennihderevnihroslinprimagístralʹnoílísosmugitrasidnípropetrovsʹkdonecʹk

Порівняльна оцінка життєвого стану інтродукованих і аборигенних деревних рослин примагістральної лісосмуги траси Дніпропетровськ – Донецьк

Репозитарії

Схожі ресурси