Buchumschlag

Залежність водного режиму інтродукованих лісових рослин від їх біологічної активності

Dependence of water regime on accumulation of biologically active matters was studied. In plantations where Pinus sylvestris privails was found higher water deficiency than in plantations with dominating foliage species.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2003
Hauptverfasser: Kovalenko, E.A., Kaspari, V.M.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1111
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860144618197221376
author Kovalenko, E.A.
Kaspari, V.M.
author_facet Kovalenko, E.A.
Kaspari, V.M.
author_sort Kovalenko, E.A.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-05T19:07:58Z
description Dependence of water regime on accumulation of biologically active matters was studied. In plantations where Pinus sylvestris privails was found higher water deficiency than in plantations with dominating foliage species.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3253244
first_indexed 2025-07-17T12:48:59Z
format Article
fulltext УДК 581.524.1 1 Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця Україна, 01030 Київ, бул. Шевченка, 13 2 Луганський національний аграрний університет Україна, 91008 м. Луганськ, ЛНАУ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВОДНОГО РЕЖИМУ ІНТРОДУКОВАНИХ ЛІСОВИХ РОСЛИН ВІД ЇХ БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ Досліджено залежність водного режиму рослин від накопичення ними біологічно активних речовин. Виявлено, що у насадженні з переважанням Pynus sylvestris L. водний дефіцит вище, ніж у Е.О. КОВАЛЕНКО1, В.М. КАСПАРІ насадженні з переважанням листяних порід. Н ині дедалі більшої гостроти набуває комплекс проблем, пов 'язаних з ек о ­ логічною і господарською оптимізацією ландш афтів. О днією з них є проблема вдоскон ален н я л ісови х ц енозів , як і відіграють важ ливу роль у б іосф ерних процесах, а отже, і в ж итті лю дини [1 , 2 ]. З виснаж енням доступних запасів невідновлю ваних видів технологічних і енергетичних ресурсів роль лісової п ро­ дукції закономірно зростатиме. Україна належ ить до лісодеф іцитних регіонів. Є підстави вваж ати, що в подальш ому навряд чи м ож на розраховувати на збільш ення постачань деревини з лісо- надлиш кових регіонів. Тому необхідно розробити і здійснити комплекс з а ­ ходів, сп рям ован и х н а п ідвищ енн я якості і продуктивності лісів, на м акси­ мальне використання лісосировинних ресурсів [6 ]. © Е.О. КОВАЛЕНКО, В.М. КАСПАРІ, 2003 Збільш ується питома вага л ісових культур в балансі лісових площ районів інтенсивного ведення лісового господар­ ства. Н ині близько половини лісів в Ук­ раїні — це ш тучні насадж ення, які зу ­ мовлю ю ть ф орм ування своєрідних (з біологічного і господарського поглядів) біогеоценозів [12]. Тому питання оп- тим ізації лісових культурценозів стає дедалі актуальніш им. Комплекс агротех­ нічних заходів, спрям ованих на п о­ ліпш ення насадж ень, досить великий, проте селекція й інтродукція посідаю ть в ньому одне з чільних місць. До того ж, інтродукція є, мабуть, єдиним засобом докорінної зміни характеристик лісових культурценозів. Х оча пи танн я щ одо застосуван н я інтродукц ійних методів у л ісівництві не нове, але цей персп екти вн и й н ап ­ рям р о зви тк у лісового господарства досі не набув ш ирокого розп овсю д­ ж ен ня. Ц е поясн ю ється браком кап і­ 124 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З Залеж ніст ь вод но го реж им у ін т р о д ук о в а н и х л іс о в и х ро сли н тальних вкладень, зум овленим н едо­ оціню ванням деф іц итності доступних лісових ресурсів, відсутністю тех н о ­ логічн и х р о зр о б о к , р ізн о м ан іттям і складністю л ісових ценозів, тривалістю одного циклу лісовирощ ування, а т а ­ ко ж ни зкою причин орган ізац ійного х ар актеру [13]. Ф ізіолого-біохім ічні проц еси лісу досліджувалися багатьма вченими. Так, V. C aboun вивчав вплив погодних умов (температури й кількості опадів) на pH і кількість речовин у реш тках вегетатив­ них органів ялини, сосни, ялиці, м одри­ ни, дубу, буку, акації, у воді, ви користа­ ній для мацерації [15]. Дослідж ено вплив субстратів і о к р е­ мих мацератів на приріст у висоту і діаметр, розвиток коріння і масу вегета­ ти вн и х орган ів садж ан ц ів дер евн и х порід. V. C aboun визначив, щ о мацера- ти впливаю ть переваж н о на енергію схож ості насіння ялини і сосни, н іж на саму схожість. Таким чином, було з 'ясо ­ вано, щ о алелопатія відіграє важ ливу роль у ж итті лісових екосистем , а отже, і в лісовідтворенні. Т акож була оцінена взаєм озалеж ність деревних порід від ас ­ пекту ф ункціонального потенціалу лісу [14, 16]. Ц ей ж е вчений вивчав деф орм ацію сосни звичайної, яку вирощ ували після акації [17]. Було з'ясовано, що соснові монокультури, які висадж ую ться після акації, погано ростуть. Доведено, що причинами цього явищ а є такі: 1 ) невідповідність природних умов зростан ня сосни ум овам вирощ ування; 2 ) недостатня кількість пож ивних р е ­ човин; 3) накопичення інгібіторів і токсич­ них речовин, які виділяю ться в ґрунт акацією . Виявилося, що сосна дуж е чутлива до ви снаж ення ґрунту після акації. Дослідж енню речовин, які інгібують проростання насіння, ріст корінців та стебел і які м істяться в р ізних залиш ках відмерлих рослин, присвячено багато робіт, зокрем а нім ецьких учених. Так, А. Вінтер [20] зазначає ф ітоценотичне значення опалої хвої соснового лісу. В результаті багаторічн их досл ідж ен ь природи і ф ізіологічного спектра інгібу­ ю чих речовин з опалого листя бука, со ­ ломи, пш ениці і ячменя, із реш ток інш их відмерлих рослин, А. Вінтер д ій ­ шов висновку, щ о це переваж н о водо­ розчинні ф енольн і сполуки, дуж е стійкі, які слабо поглинаю ться ґрунтами. З а ­ леж но від кількості опадів м ож е відбу­ ватися р ізне кількісне накопичення ан- тиф ітотоксичних речовин у ґрунті, які стримую ть сукцесію непридатних видів або переш кодж аю ть вирощ уванню ін ­ ш их культур. Д ослідж ення А.П. Травлєєвим л ісо­ вої підстилки показали, що не завж ди її дію м ож на пояснити створенням особ ­ ливого водно-ф ізичного і пож ивного р еж и м у в лісовому ценозі. Виділяючи ф ітотоксичні речовини, лісова підстил­ ка переш кодж ає прон икн енн ю і р о з ­ витку не характерн и х для даного ц ен о ­ зу видів, зберігаю чи ц еноз як єдине ціле [1 2 ]. Г.Г. Б аран ец ьки й вивчав алелопа- тичні властивості основних лісоутворю - ю чих д ер евн и х порід та м ехан ізм и хімічної взаємодії рослин. Доведено, що ек зом етаб ол іти д ер евн и х культур істотно зм іню ю ть водний реж и м і аг­ рохімічні властивості ґрунту, а також впливаю ть на роботу генетичного ап а­ рату рослин-акцепторів. Виявлені м е­ ханізм и вказую ть на участь у хімічній взаємодії рослин сполук, які не маю ть високої біологічної активності. Також було вивчено алелопатичну толерант­ ність дослідж уваних рослин [2 ]. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 125 Е.О. Коваленко, В.М. Каспарі Об'єкти дослідження Досліджувались інтродуковані росли­ ни заказн ика Ш арів Кут, які сф орм ува­ ли характерний біогеоценоз. Вивчення особливостей цього біогеоценозу є те ­ мою наш ої роботи. Згідно з класиф і­ кац ією лісів О лексієва-П огребн яка, прийнятою в Україні, досліджувані н а­ садж ення належ ать до типу В2 (свіжих суборів). За цією класиф ікацією перш е досліджуване насадж ення має формулу 8 Со ІДо ІВз, у підліску ам орф а кущова; друге насадж ення — 7До 2Вз, у підліску ам орф а кущова. Друге насадж ення має дещ о кращ і ґрунтові ум ови (легкі супіски), в перш ому насадж енні ґрунт супіщаний. Досліджувалися рослини: дуб звичай­ ний (Q uercus robur L.), ам орф а кущова (Amorpha fruticosa L.), в 'яз ш орсткий (Ulmus glabra Huds.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.). Методика Визначення ф ітонцидної активності проводили за методикою Б.П. Токіна (1957) [11], водного деф іциту — за сту­ пенем оводненості листа [9], інтенсив­ ності транспірації — методом ш видкого зваж ування [1 0 ], активності каталази — за методиками В.Д. С казкіна (1982) [10], ф ітотокси чн ості листового опаду та ґрунту — методом прямого біотестуван- ня за методикою А.М. Гродзінського (1985) [4]. Результати та обговорення Результати дослідж ень показали, що найбільш у ф ітонцидну активність має Pinus sylvestris: у перш ом у насадж енні вона дорівню є 100 од., у другому — 50 од., найм енш у — A m orpha fru ticosa (відповідно 20 і 16 од.). Ф ітонцидна а к ­ тивність Ulmus glabra у перш ом у насад­ ж ен н і з перевагою сосни становила ЗО од., у другому — 20 од., Q uercus robur — 35 і 20 од. відповідно. У проведених н а­ ми дослідах спостерігається загальна тенденція збільш ення ф ітонцидної а к ­ тивності рослин у перш ом у насадж енні. Таким чином, ф ітонцидна активність рослин, які ростуть під пологом сосни, вища, н іж у рослин, які зростаю ть серед дерев листяних порід (рис. 1 ). Н айбільш а активність каталази — у Pinus sylvestris. Вона дорівню є в п ерш о­ му насадж енні 0,93, у другому — 0,77. Н ай м ен ш а — у Q u ercu s ro b u r (відповідно 0,45 і 0,33). А ктивність к ата­ лази Ulm us glabra у перш ом у насад­ ж ен н і — 0,48, у другом у — 0,41, A m orpha fruticosa — 0,5 і 0,4 відповідно. А ктивність каталази в усіх дослідж ува­ них рослин вищ а в перш ом у насад­ женні, ан іж у другому (рис. 2 ). Серед досліджуваних рослин найбіль­ ший водний деф іцит спостерігається у Pinus sylvestris: у перш ому насадж енні 39,9%, а у другому — 33%. Н айменш ий — у Ulmus glabra (відповідно 31,7% і 30%). Водний деф іцит Q uercus robur у перш о­ му насадж енні дорівню вав 35,6%, у дру­ гому — 34,1% Am orpha fruticosa — 34,8% і 29,5% відповідно. Водний деф іцит рос­ лин першого насадж ення вищий, ніж другого (рис. 3). Н айбільш а інтенсивність транспірації спостерігається у Q uercus robur: у п ер ­ шому насадж енні — 69 г /м 2 год., у дру­ гому — 39 г /м 2 год. Н айменш а — у Pinus sylvestris (відповідно 27 г /м 2 і 20 г /м 2 год). Інтенсивність транспірації Ulmus glabra у перш ому насадж енні — 41 г /м 2 год., у другому — 37 г /м 2 год., A m orpha fruticosa — 52 і 47 г /м 2 год. відповідно. Інтенсивність транспірації рослин друго­ го насадж ення ниж ча, н іж перш ого (рис. 4). При дослідженні токсичності опаду тест-об 'єкт (пш ениця сорту М иронівсь- ка 808) обробляли витяжкою з листового опаду першого та другого насаджень. 126 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З Залеж ніст ь вод но го реж им у ін т р о д ук о в а н и х л іс о в и х р о сли н 120 І 100 я 5ч о 80 я 60 § 40 о S>. 20 0 1 2 3 4 Рослини Тут і на рис. 2—4: Н — перше насадження І І — друге насадження 1 — дуб звичайний; 2 — амфорна кущова; З — в’яз шорсткий; 4 — сосна звичайна Рис. 1. Фітонцидна активність рослин різних типів насаджень 50 40 ЗО 20 10 i l l n i l 1 2 3 4 Рослини Рис. 3. Водний дефіцит рослин різних типів насаджень Д овж и н а п аростк ів тест-об 'єкта , яки й зростав н а контрольном у субстраті, дор івню є 18,8 мм, д овж и н а к о р ен ево ї систем и — 19,6 мм. У досліді з в и тя ж ­ кою з листового опаду перш ого н а ­ сад ж е н н я ці п о к а зн и к и д о р івн ю вал и відповідно 8,35 і 11,27 мм, з листового опаду другого н а сад ж ен н я — 4,23 і 8,1 мм. Т аким чином, ви тяж ки з л и сто ­ вого опаду є інгібіторами росту парост­ ків і к о р е н е в о ї си стем и т е с т -о б 'є к т а (рис. 5). 1,0 if 0>8 1 0,60 1 0,4 S3 І 0,2 0 Рослини Рис. 2. Активність каталази рослин різних типів насаджень Рослини Рис. 4. Інтенсивність транспірації рослин різних типів насаджень Д овж ина паростків тест-об'єкта, який зростав на ґрунті з перш ого насадження, дорівню є 12,55 мм, довж ина кореневої системи — 18,2 мм, на ґрунті з другого насадж ення — 8 і 10,3 мм відповідно, на контрольному субстраті — 5,8 і 8 , 6 мм відповідно. Таким чином, ґрунт як із п ер ­ шого, так і з другого насадж ень стиму­ лює ріст тест-об 'єкта порівняно з конт­ ролем (рис. 6 ). Ґрунт у перш ому та другому насад­ ж ен нях містить речовини, які стимулю- ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 127 Е.О. Коваленко, В.М. Каспарі <•4 аs вГ '2н ооо.сес са Я <0о (=1 20 16 12 0 Z 25 г Є 20 Ко :s 15 і І - 10 § 1 5 ^ 1 о L Г~1 — перше насадження друге насадження Г~1 — контроль Рис. 5. Фітотоксичність листового опаду рослин різних типів насаджень 20 г О — перше насадження Ні — друге насадження Рис. 6 . Фітотоксичність ґрунту рослин різних типів насаджень І І — контроль ють проростання насіння тест-об'єкта. Це свідчить про те, що ґрунт у перш ому насадж енні не токсичний, він не накопи­ чує велику кількість ф енольних речовин, які могли б пригнічувати ріст і розвиток рослин, оскільки він супіщ аний і речови­ ни промиваю ться тут у більш глибокі йо­ го горизонти. Однак опад, розташ ований на поверхні ґрунту, має токсичні власти­ вості (рис. 5) і пригнічує процеси росту рослин, тому їх мало або вони перебува­ ють у пригніченому стані, створю ю чи підлісок. Ґрунт другого насадж ення більш ток­ сичний, він представлений легкими супісками. Токсичні речовини, які вим и­ ваю ться з листового опаду, затримую ть­ ся у верхніх горизонтах і сприяю ть п ри ­ гніченню росту і розвитку трав'янистих рослин, які трапляю ться лиш е на узліс­ сях і біля доріг. Дослідж ую чи залеж ність водного р е ­ ж им у від нагром адж ення біологічно а к ­ тивних речовин у рослині, ми дійшли висновку, що він залеж ить від вмісту цих речовин у ґрунті і у самій рослині. Чим вищ е вміст біологічно активних р е ­ човин у рослині, тим більшої кількості води вона потребує для своїх реакц ій метаболізму. У хвойних порід (зокрема 128 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З Залежність водного режиму інтродукованих лісових рослин --------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ^ у сосни звичайної) високий вміст хвой ­ них олій, тому у них захист від п ер е­ грівання потребує менш ої кількості во ­ ди, н іж у листяних рослин. Рослини, які містять велику кількість біологічно активних речовин, маю ть підвищ ений рівень обміну речовин, це видно з активності каталази, що при ско­ рю є процеси ф отосинтезу і дихання, то­ му для всіх біологічних процесів, які відбуваються в рослині, необхідна вели­ ка кількість води. Таким чином, крім процесу транспірації, вода бере участь у інш их процесах м етаболізму рослин, чим зумовлений значний водний д еф і­ цит досліджуваних рослин. У зв 'язк у з цим водний деф іцит рослин перш ого н а­ садж ення вищий, н іж другого. П ри спільному зростанні і ви кори с­ танні м атеріальних та енергетичних р е ­ сурсів рослини вступаю ть у складні і різноманітні взаємовідносини, які є од­ ними з найваж ливіш их і характерних ф орм зв 'язк ів та взаємодії в лісовому біогеоценозі. Будь-який біогеоценотич- ний процес у лісі реалізується за безп о­ середньої участі рослин. Вплив одних рослин на інші здійсню ється переваж но через перетворення р ізн их компонентів лісового біогеоценозу і ґрунтується на зміні великої кількості чинників і умов, які значною мірою впливаю ть на проц е­ си метаболізму рослин. У зв 'я зк у з цим виникаю ть питання щ одо ролі хімічної взаємодії в конкуренції рослин за воду і значення ф ізіологічно активних виді­ лень у поглинанні і витраті води росли­ нами. М іж цими явищ ам и існує зв 'язок. Наприклад, при водному дефіциті зр о с­ тає виділення кореням и амінокислот та інш их речовин. Ґрунтова волога завж ди м істить певну кількість орган ічних фізіологічно активних речовин — п ро­ дуктів ж иттєдіяльності вищ их рослин і м ікроорганізмів. Відомо також , що дія ф ітонцидів і водорозчи н н и х колінів призводить нерідко до поруш ення вод­ ного балансу. Рослинні виділення впли­ ваю ть на ф отосинтез, дихання, актив­ ність ферм ентів тощо. Тому й інші ф о р ­ ми коменсалізму — використання вугле­ кислоти і світла, кисню , реакц ії середовищ а, електропотенціалів і будь- яких інш их чинників — пов 'язан і з але­ лопатією . Ч ерез це рослина, потрапляю ­ чи в угруповання, зм іню є х арактер вимог до комплексу екологічних умов, які забезпечую ть її оптимальний р о зви ­ ток. М іж видові і внутріш ньовидові взаємовідносини рослин у лісових угру­ пованнях є одними із найваж ливіш их чинників, які визначаю ть видовий склад, чисельність популяцій і продуктивність цих фітоценозів. 1. Баранецкий Г.Г. Аллелопатические свойства основных лесообразующих пород. — К.: Наук, думка, 1981. — 250 с. 2. Баранецкий Г.Г. Химическое взаимо­ действие древесных растений. — Львов: Свит, 1990. — 194 с. 3. Гродзинский А.М. Аллелопатия расте­ ний и почвоутомление. — К.: Наук, думка, 1991. - 470 с. 4. Гродзинский А.М ., Гродзинский Д.М. Краткий справочник по физиологии расте­ ний. — К.: Наук, думка, 1979. — 368 с. 5. Грюммер Г. Взаимное влияние высших растений. Аллелопатия. — М.: Иностр. лит­ ра, 1957. — 261 с. 6 . Логгинов В.Б. Интродукционная опти­ мизация лесных культурценозов. — К.: На­ ук. думка, 1988. — 331 с. 7. Нейпгардт М. И. Определитель расте­ ний. — М.: Гос. учеб. пед. изд-во М-ва прос­ вещения РСФСР, 1963. — 639 с. 8 . Райс Э.Л. Аллелопатия. — М.: Мир, 1978. - 392 с. 9. Сказкин В.Д. Практикум по физиоло­ гии растений. — М., 1958. — 80 с. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № З 129 jE.O. Коваленко, В.М. Kacnapi 10. Сказкин В.Д. Практикум по физиоло­ гии растений. — М.: 1959. — 114 с. 11. Токин Б.П. Целебные яды растений. — Л., 1957. - 254 с. 12. Травлеев А.П. Лесная подстилка как структурный элемент искусственного сооб­ щества в степи. — Днепропетровск, 1961. — С. 105-131. 13. Чайлахян М.Х. Метаболиты микробов как стимуляторы роста и развития высших растений / / Применение антибиотиков в растениеводстве. — Ереван, 1962. — С. 77— 104. 14. Cabon Vladimir. Hodnotenie vzajomnych vzt'ahov drevin z hl'adiska funkoneno poten- cialu leson / / Lesnicky casopis. — 1989. — 35, No 6 . - C. 447. 15. Caboun Vladimir. Alelopatia v lesnych ekosystemoch Biologicke Prace veda. — Bratislava, 1990. — C. 97—103. 16. Caboun Vladimir. Vesledky veskumu alelopatie drevin pri obnove lesa / / Vedecke Prace Veskumneno ustavu lesneno hospodarstva vo zvolene, 1990. — C. 149. 17. Caboun Vladimir, Dusan Zachar Lesnicky casopic. — 1987. — 33, No 4,— C. 271. 18. Schreiner O., Reed H.S. Some factors influencing soil fertility / / Bull. US Dept. Agric. Soils. — 1970. — P. 84. 19. Vancura V , Hovadir A.O. Korepovych vemescich rostliv / / Rosti. Veroba, 1963. 20. Winter A.G. Allelopamie als Sloffwan- dering und Stoffiimwandlung / / Ber. Dtsch, Bot. Ges. - 1960. - 394 S. ЗАВИСИМОСТЬ ВОДНОГО РЕЖИМА ИНТРОДУЦИРОВАННЫХ ЛЕСНЫХ РАСТЕНИЙ ОТ ИХ БИОЛОГИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ Э.А. Коваленко В. М. Kacnapi 2 1 Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Украина, г. Киев 2 Луганский национальный аграрный университет, Украина, г. Луганск Исследована зависимость водного режима растений от накопления биологически ак­ тивных веществ. Выявлено, что в насажде­ нии с преобладанием Pinus sylvestris водный дефицит выше, чем в насаждении с преобла­ данием лиственных пород. DEPENDENCE OF WATER REGIME OF INTRODUCED WOODY PLANTS ON THEIR BIOLOGICAL ACTIVITY E.A. Kovalenko 1, V.M. Kaspari 2 1 O.O. Bogomolets National Medical University, Ukraine, Kyiv 2 Lugansk National Agrarian University Ukraine, Lugansk Dependence of water regime on accumulation of biologically active matters was studied. In plantations where Pinus sylvestris privails was found higher water deficiency than in planta­ tions with dominating foliage species. 130 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne 3
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1111
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:48:59Z
publishDate 2003
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/46/df07bc478e69e8decefe3467ca92e146.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11112020-01-05T19:07:58Z Dependence of water regime of introduced woody plants on their biological activity Залежність водного режиму інтродукованих лісових рослин від їх біологічної активності Kovalenko, E.A. Kaspari, V.M. Dependence of water regime on accumulation of biologically active matters was studied. In plantations where Pinus sylvestris privails was found higher water deficiency than in plantations with dominating foliage species. Досліджено залежність водного режиму рослин від накопичення ними біологічно активних речовин. Виявлено, що у насадженні з переважанням Pynus sylvestris L. водний дефіцит вище, ніж у насадженні з переважанням листяних порід. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1111 10.5281/zenodo.3253244 Plant Introduction; Vol 19 (2003); 124-130 Інтродукція Рослин; Том 19 (2003); 124-130 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377863 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1111/1068 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Kovalenko, E.A.
Kaspari, V.M.
Залежність водного режиму інтродукованих лісових рослин від їх біологічної активності
title Залежність водного режиму інтродукованих лісових рослин від їх біологічної активності
title_alt Dependence of water regime of introduced woody plants on their biological activity
title_full Залежність водного режиму інтродукованих лісових рослин від їх біологічної активності
title_fullStr Залежність водного режиму інтродукованих лісових рослин від їх біологічної активності
title_full_unstemmed Залежність водного режиму інтродукованих лісових рослин від їх біологічної активності
title_short Залежність водного режиму інтродукованих лісових рослин від їх біологічної активності
title_sort залежність водного режиму інтродукованих лісових рослин від їх біологічної активності
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1111
work_keys_str_mv AT kovalenkoea dependenceofwaterregimeofintroducedwoodyplantsontheirbiologicalactivity
AT kasparivm dependenceofwaterregimeofintroducedwoodyplantsontheirbiologicalactivity
AT kovalenkoea zaležnístʹvodnogorežimuíntrodukovanihlísovihroslinvídíhbíologíčnoíaktivností
AT kasparivm zaležnístʹvodnogorežimuíntrodukovanihlísovihroslinvídíhbíologíčnoíaktivností

Ähnliche Einträge