Еколого-ценотичні особливості Colchicum umbrosum Stev. (Colchicaceae) в умовах Гірського Криму
The ecological and cenotic characteristic of conditions of growth Colchicum umbrosum in the Mountain Crimea are given. We pick out associations in which this species was found. The brief characteristic of a floristic composition of associations and analysis of age composition of Colchicum umbrosum p...
Збережено в:
| Дата: | 2003 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2003
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1124 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144630283108352 |
|---|---|
| author | Gnatyuk, A.M. |
| author_facet | Gnatyuk, A.M. |
| author_sort | Gnatyuk, A.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-05T20:16:34Z |
| description | The ecological and cenotic characteristic of conditions of growth Colchicum umbrosum in the Mountain Crimea are given. We pick out associations in which this species was found. The brief characteristic of a floristic composition of associations and analysis of age composition of Colchicum umbrosum populations in different associations is given. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3253282 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:49:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
A.M. ГНАТЮК
УДК 582.572.3:581.93:581.5
Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ЕКОАОГО-ЦЕНОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ COLCHICUM
UMBROSUM STEV. (COLCHICACEAE) В УМОВАХ
ГІРСЬКОГО КРИМУ
Наведено характеристику екологічних та ценотичних умов зростання пізньоцвіту тіньового в
Гірському Криму. Виділено асоціації, в яких трапляється даний вид. Подано коротку
характеристику флористичного складу асоціацій.,
пізньоцвіту тіньового в різних асоціаціях.
Усі види роду Colchicum L. родини
C olchicaceae А.Р. de Candolle у флорі
У країни є рідкісними рослинам и і
занесені до Червоної книги України [12,
15]. Два з них: пізньоцвіт тіньовий та п.
ан карський зростаю ть у Криму.
П ізньоцвіт тіньовий (Colchicum umbro-
sum Stev.) — багаторічна трав'яниста
бульбоцибулинна рослина, отруйна, як і
інші представники роду, м істить
алкалоїди колхіцин та колхамін. Досить
декоративна, цвіте у серпні —вересні у
безлистому стані, квітки блідо-рожеві,
плодоносить у квітні — червні.
Ареал С. umbrosum охоплює Малу
Азію, Кавказ і Крим. У Криму вид пере
буває на північній межі ареалу і нале
жить до кримсько-кавказько-малоазій-
ського флористичного елементу. Еколого-
ценотичні умови зростання С. umbrosum
© A.M. ГНАТЮК, 2003
а також проаналізовано віковий склад популяцій
у природних угрупуваннях досі мало
досліджені. Вид недостатньо вивчений
також у морфологічному та ценотич-
ному відношенні. Відомості про нього
подаються переваж но у визначниках та
флорах, а також у літописах природи
заповідників, на території яких він охо
роняється [6, 7, 13].
У 2002 р. нами проведені дослід
ж ен н я м ісц езростан ь цього виду в
різних частинах лісового поясу К рим
ських гір. Збір матеріалу здійснювали в
м еж ах ділянки асоціації, на ізольованих
майданчиках квадратної форми, пло
щ ею 1 м2, які закладали спонтанно у
різних частинах асоціації. На кожному
м айданчику підраховували кількість
особин виду і визначали їх вік. Гео
ботанічні описи умов зростання видів
проводили за загальноприйнятими гео
ботанічними методиками [1, 10]. При
вивченні вікового складу популяцій
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 31
A .M . Г н а т ю к
застосовували принципи виділення
вікових станів за класифікацією Т.А. Ра-
ботнова, Н.А. Ш оріної та ін. [5, 8, 11,
14].
У меж ах великого життєвого циклу
нами були виділені такі вікові періоди:
I. Латентний.
Н асіння (se) у стані спокою .
Ценопопуляції пізньоцвіту тіньового за
класифікацією Т.А. Работнова відно
сяться до першого типу — з автоном
ним забезп еченням насінням [8].
Н асіння овальної ф орм и, темно-
коричневе, розміщ ується у шарі під
стилки або ж у верхньому ш арі ґрунту
на глибині 1 — 2 см безпосередньо біля
материнської рослини чи на відстані
25 — 40 см. Н асіння має м 'ясистий
солодкуватий наріст — арилоїд. На
відміну від справжньої елайосоми він не
має олії, але містить крохмаль і у
зрілому стані виділяє на своїй поверхні
цукри у вигляді крапель. Цей наріст
п ри значен ий для приваблення м у
рашок, які розповсю дж ую ть насіння [4].
Середня маса 1000 насінин — 6,93 ±
0,17 г.
II. Віргінільний.
Проростки (р) — ліліїдного типу,
мають зв'язник, головний корінь і піхву
сім'ядолі. Добре виявлений зв 'язок з
насіниною. Гіпокотиль вираж ений слаб
ко. Л исток циліндричний, 8 —10 см
завдовжки; біля основи його піхви у
другій половині вегетації формується
дрібненька бульбоцибулинка. П роро
стання насіння відбувається в два етапи:
восени проростає корінчик, а після
сніготанення з'являється зелений аси-
мілюючий листок.
Ю венільні особини (j t) — дрібні
рослини другого року життя, мають
циліндричний листок з неглибокою
повздовжньою борозенкою . За довж и
ною він не відрізняється від першого
листка. Бульбоцибулина майж е куляста,
2 — 3 мм у діаметрі, з невеличкою
шпоркою, вкрита тоненькими світло-
коричневими лусочками. Коренів зви
чайно три, іноді є ще один-два корені —
потовщ ені, схож і на контрактильні.
Бульбоцибулина розташ ована в ґрунті
на глибині 3,5 —4,0 см.
Ю венільні особини (j2) — рослини
третього-четвертого років життя. Ф ор
мують плоский вузьколанцетний листок
завш ирш ки 0,2 —0,5 см. Бульбоцибу
лина видовжено-конусоподібна, близь
ко 1 см завдовж ки і 0,4 см завш ирш ки,
вкрита тем ним и матовими лусками,
коренів 4 — 6 (іноді два з них потов
щені), ш порка невелика.
Ю венільні особини (j3) — рослини
четвертого-п'ятого років життя. Розви
ваю ть вузьколанцетний листок за в
ш ирш ки 0 ,5—1,0 см. Бульбоцибулина
більш кулястої форми, близько 1 см у
діаметрі, вкри та тем но-коричневим и
лусками. Коренів 8 —16.
Імматурні особини (іт) — рослини,
старші п 'яти років. Розвивають один
ш ироколанцетний листок до 2 см зав
ширш ки. Бульбоцибулина за розмірами
така сама, як у ювенільної особини чет
вертого-п'ятого років життя, але вкрита
більшою кількістю лусок, заглиблена в
ґрунт на 8 —10 см. Коренів 15 — 25.
Віргінільні особини (v) розвиваю ть
два листки. Бульбоцибулина дещ о
більша — 1,0 — 1,3 см у діаметрі, вкрита
темно-коричневими ш кірястими луска
ми. Коренів 30 — 50.
III. Генеративний.
Молоді генеративні особини (д,) —
рослини з двома листками, розвивають
одну квітку, плід утворюють не завжди.
Бульбоцибулина майже куляста, приблиз
но 1,5 см у діаметрі, рясно вкрита чорно-
бурими лусками; коренів близько 60.
32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2
Еколого-ценотичні особливості Colchicum umbrosum Stev. (Colchicaceae)
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------^
Середньовікові генерат ивні особини
(g2) — рослини з 2 — 3 листками. Роз
вивають 1 — 3 квітки. Плодів 1 — 2, дуже
рідко 3.
Старі генерат ивні особини (д3) —
рослини з 3 — 4 листками, що досягли
максимального розвитку, ф орм ую ть
4 — 5 квіток (плодів утворю ється зви
чайно менше). Бульбоцибулина майж е
куляста, приблизно 2 см у діаметрі, гус
то вкри та чорно-бурим и лусками.
Коренів близько 90.
IV. Сенільний.
Субсенільні особини (ss) — мають
дрібну бульбоцибулину, вкриту товстим
шаром старих лусок, ш порка майже
відсутня. Коренів 20 — 30.
О собин сенільного стану не виявле
но. Вірогідно, вони формую ться в осін
ньо-зимовий період.
За наш им и сп остереж ен ням и , в
умовах Гірського Криму С. um brosum
трапляється в гірських лісах, на лісових
галявинах, серед чагарників, на гірсь
ких схилах, у горах піднімається до яйл.
Зростає на досить вологих глинистих
ґрунтах як в умовах південного, так і
північного макросхилу Кримських гір.
Причому в умовах північного м акро
схилу цей вид переваж но росте на
відкритих місцях — на галявинах та
узліссях, а на південному макросхилі
переваж но в лісах. У більш затінених
м ісцях трапляється невеликими гру
пами або поодиноко, тоді як на освіт
лених ділянках утворює численні попу
ляції. Одна з таких популяцій заф ік
сована нами на території Кримського
природного заповідника на галявині бу
кового лісу в районі Гурзуфської сідло
вини. Вона містить до 250 різновікових
особин на 1 м2.
В умовах Гірського Криму в лісах, у
грабових, соснових та дубових ф орм а
ціях нами виділено типові асоціації за
участю пізньоцвіту тіньового: Fageto-
C arpinetum -sparsaeherbosum , Q uerceto-
varioherbosum та C arpineto-P inetum -
varioherbosum .
Грабові ліси розташ овані у серед
ньому та верхньому гірських поясах (до
1100 м н. р. м.), зростаю ть на бурих,
добре розвинених, свіжих, рідше —
сухих ґрунтах в ум овах помірного
клімату із середньорічною температу
рою повітря б — 8 °С і середньою річною
кількістю опадів 600 — 900 мм, що
забезпечує достатнє зволож ення протя
гом всього року [3]. З підвищенням
висоти над рівнем моря їх заміщують
букові ліси. А соціація Fageto-C arpi-
netum -sparsaeherbosum властива північ
ному макросхилу Кримського пасма і
характеризується добре вираженою ярус
ністю і зрідженим трав'янистим покри
вом. Деревний ярус висотою 20 — 25 м,
складають граб звичайний (Carpinus
betulus L.), бук східний (Fagus orientalis
Lipsky) і б. звичайний (F. sylvatica L.).
З ім кненість крон деревного ярусу
0,7 —0,8. П оодиноко в ньому трапля
ються дуб скельний (Quercus petraea
Liebl.), липа кавказька (Tilia caucasica
Rupr.). Ч агарниковий ярус представ
лений глодом дрібнолистим (Crataegus
m icrophylla С. Koch) та бирючиною
звичайною (Ligustrum vu lgare L.).
Загальне проекти вне покриття його
становить 30%. У трав'янистому покриві
зростаю ть тонконоги лісовий (Poa sylvi-
cola Guss.) та довголистий (P. longifolia
Trin.), арум східний (Arum orientalis
Bieb), молочай кипарисовий (Euphorbia
cyparissias L.). П оодиноко трапляється
плющ кримський (H edera taurica Carr.),
який піднімається по стовбурах дерев
на 3 — 5 м. Загальний проективний
покрив трав'янистого ярусу — 10 — 30%.
Пізньоцвіт тіньовий у даних умовах
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 33
A .M . Гнат ю к
!------ '
зростає групами до 20 — 25 особин і
приурочений до більш освітлених діля
нок під покривом лісу, у затінених
місцях трапляю ться лиш е поодинокі
вегетативні або дво-трилисті ген е
ративні особини. Генеративні особини
становлять 7% від загальної кількості
рослин і забезпечую ть задовільне
насіннєве поновлення популяції (див.
таблицю і рисунок).
Ф ормації сосни кримської зростаю ть
у середньому лісовому поясі у межах
висот 450 — 800 м н. р. м. із середньоріч
ною температурою повітря 7,5—10 °С і
середньорічною кількістю опадів
600 — 700 мм, на сухих або свіжих слабо
розвинутих бурих і коричнево-бурих
ґрунтах [3]. В асоц іац ії C arp ineto-
Pinetum -varioherbosum деревний ярус
формують сосна кримська (Pinus раї-
lasiana D. Don) висотою 15 — 20 м, граб
звичайний (C arpinus b e tu lu s L.),
поодиноко трапляється клен польовий
(Acer cam pestre L.). Зімкненість крон
деревного ярусу 0,6 —0,8. Трапляється
підріст граба висотою 3 —5 м. Підлісок
зрідж ений , представлений дереном
чоловічим (Cornus mas L.) та скумпією
ш кірястою (Cotinus coggigria Scop.).
Загальне проекти вне покриття його
становить 10 — 20%. Трав'янистий ярус
нерівномірний, загальний проективний
покрив дорівню є 60 — 70%. До його
складу входять тонконіг неплідний (Роа
sterilis Bieb.) sp, осока низька (Сагех
humilis Leys.) sp, тонконіг дібровний
(Роа nem oralis L.) sp, ф іалка запаш на
(Viola odorata L.) sp, конвалія звичайна
(Convallaria m ajalis L.) sp, лазурник
трилопатевий (Laser trilobum (L.) Borkh.)
sol, півонія таврійська (Paeonia daurica
Andr.) sol, плющ кримський (Hedera tau-
rica Carriere) sol, лю бка зеленоцвіта
(Platanthera chlorantha (Gust.) Reichenb.)
un та ін. Умови освітлення у цій
асоціації дещо кращі, тому і загальна
Віковий склад популяцій пізньоцвіту тіньового
в умовах різних асоціацій
№
з/п
Найменування
асоціацій
Вікові групи
(середня кількість особин, % / шт. на м2)
Р j im V 9
1 Fageto-Carpinetum- 25 ± 0,8 37 ± 0,8 12 ± 0,5 20 ± 0,7 7± 0,4
sparsaeherbosum 5 ± 0,3 7,4 ± 0,2 2,4 ± 0,2 4 ± 0,2 1,4 ± 0,1
2 Carpineto-Pinetum- 22 ± 1,3 37 ± 1,1 15 ± 0,8 18 ± 1,2 7 ± 0,5
varioherbosum 5,8 ± 0,3 9,8 ± 0,3 4 ± 0,2 4,8 ± 0,3 1,8 ± 0,2
3 Alchemilletum- 34 ± 0,7 51 ± 0,5 5,6 ± 0,5 6,7 ± 0,3 2,7 ± 0,2
Festucosum 70,2 ± 3,0 105,2 ± 3,4 11,6±0,6 14 ± 0,9 5,6 ± 0,2
4 Brize tum-Poosum 33 ± 0,9 47 ± 1,0 7 ± 0,4 7 ± 1,2 7 ± 0,5
27,6 ± 1,9 39,6 ± 2,1 5,6 ± 0,7 6 ± 0,7 6 ± 0,5
5 Querceto- 7 ± 0,9 9 ± 0,7 14 ± 0,8 16 ± 1,2 53 ± 1,5
varioherbosum 0,6 ± 0,4 0,8 ± 0,4 1,2 ± 0,2 1,4 ± 0,4 4,6 ± 0,5
34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2
Е колого-ц ен от ичні о собл и вост і C olch icu m um brosum Stev. (C o lch icaceae)
g
Віковий склад популяцій пізньоцвіту тіньового в умовах різних асоціацій:
1 — Fageto-Carpinetum-sparsaeherbosum; 2 — Carpineto-Pinetum-varioherbosum; 3 — Alche-
milletum-festucosum; 4 — Brizetum-Poosum; 5 — Querceto-varioherbosum
кількість екземплярів пізньоцвіту біль
ша. Але популяції його нещільні, досить
часто трапляю ться поодинокі особини
або по 2 — 3, переваж на кількість рослин
перебуває у вегетативному стані. За
віковим складом популяція близька до
попередньої (див. таблицю і рисунок).
Формації дуба пухнастого приуро
чені до нижнього лісового поясу пів
денного макросхилу на висоті до 450 м
н. р. м. на сухих, рідше свіжих, корич
невих та коричнево-бурих ґрунтах
потужністю 20 — 80 см в умовах серед
земноморського і перехідного до пом ір
ного клімату з середньою річною
температурою повітря + 1 0 °С і серед
ньорічною кількістю опадів 300 — 600 мм
[3]. А соціація Q uerceto-varioherbosum
характеризується зрідж еним деревним
ярусом із зімкненістю 0,4 —0,5 і висо
тою 4 —7 м з дуба пухнастого (Quercus
pubescens Willd.) віком 60 — 90 років.
Крім дуба пухнастого у складі дерево-
стану поодиноко трапляється фісташ ка
туполиста (Pistacia m utica Fisch.), клен
польовий (Acer cam pestre L.), зрідка
яловець високий (Juniperus exelsa Bieb.).
Підлісок добре вираж ений (0,3 —0,4).
Складається із скумпії ш кірястої (Coti-
nus coggigria Scop.), бирю чини
звичайної (Ligustrum vulgare L.), держ и
дерева колючого (Paliurus spina-christi
Mill.). Т рав 'яни стий ярус н ер івн о
мірний, проективний покрив близько
50 — 70%. До його складу входять
кострец ь п ри б ереж н и й (Bromopsis
riparia (Rehm.) Holub) cop, пирій вузлу
ватий (Elytrigia nodoza (Nevski) Nevski)
cop, самосил гайовий (Teucrium cham ae-
drys L.) sp, підмаренник тонесенький
(Galium tenuissim um Bieb.) sp, костриця
східна (Festuca o rien talis (Hack.) V.
Krecz.) sp, горош ок ш орсткий (Vicia hir-
su ta (L.) S. F. Grey) sp, чистець
вузьколистий (Stahys angustifolia Bieb.)
sol, астрагал гостроплодий (Astragalus
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 35
A .M . Гнат ю к
oxyglottis Stev. ex Bieb.) sol, зозулинець
пурпуровий (Orchis purpurea Huds.) sol,
зозулинець мавпячий (О. simia Lam.) un
та інші види. П ізньоцвіт тіньовий
зростає у трав'янистому ярусі невели
кими нещільними групами до 10—15
особин або поодиноко. У складі
популяцій переваж аю ть добре розви
нені ген еративн і рослини, але при
цьому м айж е відсутні сіянці та
ю венільні особини (див. таблицю і
рисунок). Це свідчить про несприятливі
умови для проростання насіння та
виж ивання сіянців, насамперед через
нестачу вологи.
На лісових галявинах та узліссях у
верхньому лісовому поясі пізньоцвіт
тіньовий трапляється у м езоф ілляих
лучних асоціаціях, які властиві схилам
північної та північно-західної експози
цій і формую ться на гірсько-лучних
ґрунтах. Такі ґрунти утворюються при
середній річній кількості опадів 800 —
1000 мм та при середній річній тем
пературі повітря 4 — 6 °С. Клімат цієї
території відноситься до холодного і
вологого гірського типу. Для ґрунтів
характерним є безкарбонатність дрібно-
зему (крім уламків вапняку) і велика
кількість органічної речовини (18 — 20%)
в акумулятивному горизонті [2]. Нами
виділені асоціації Alchem illetum -Festu-
cosum та Brizetum-Poosum за участю
пізньоцвіту тіньового.
Асоціація A lchem illetum -Festucosum
характери зується досить високим і
густим травостоєм. Загальний проек
тивний покрив становить близько
80 — 90%. У складі даної асоціації нами
відмічені приворотень дрібноквітковий
(Alchemilla thytthantha Juz.) cop, кост
риця лучна (Festuca pratensis Huds.) cop,
первоцвіт звичайний (Primula vulgaris
Huds.) sp-cop, тонконіг вузьколистий
(Poa angustifoliaL.) sp, осока розірвана
(Carex divulsa Stokes) sp, ш аф ран
крим ський (Crocus tauricus (Trautv.)
Puring) sp, материнка звичайна (Ori
ganum vulgare L.) sp, вероніка дібровна
(Veronica cham aedrys L.) sp, буквиця
лікарська (Betonica officinalis L.) sp,
подорож ник ланцетолистий (Plantago
lanceolata L.) sol, кульбаба лікарська
(Taraxacum officinale W ebb, ex Wigg.)
sol, суниці зелені (Fragaria viridis Duch.)
sol та інші види. П ізньоцвіт тіньовий
трапляється у великій кількості. Так, на
пробних ділянках ми нарахували в
середньому близько 200 різновікових
особин. Популяція повночленна, причо
му переваж на кількість рослин ю ве
нільні та молоді вегетативні, що
свідчить про інтенсивне насіннєве
відтворення, яке забезпечується неве
ликою кількістю (2,7%) генеративних
особин (див. таблицю і рисунок).
А соціація B rizetum -Poosum х ар ак
тери зується потуж ним травостоєм
висотою 30 — 60 см. Загальний проек
тивний покрив дорівню є близько 80 —
100%. У складі даної асоціації трапля
ються трясучка висока (Briza elatior
Sibth et Smith) sp, тонконіг вузько
листий (Poa angustifolia L.) sp, т. лучний
(P. pratensis L.) sp-cop, кострець при
береж н ий (Bromopsis riparia (Rehm.)
Holub) cop, куцоніж ка лісова (Brachy-
podium sylvatica (Huds.) Beauv.) sp,
костриця таврійська (Festuca taurica
(Hack.) A. K erner ex Trautv.) sp, грястиця
зб ірн а (Dactylis g lom erata L.) sp,
приворотень дрібноквітковий (Alche
m illa thy tthan tha Juz.) sp, первоцвіт
звичайний (Primula vulgaris Huds.) sp,
осока повстиста (Carex tom entosa L.) sp,
ш аф ран крим ський (Crocus tauricus
(Trautv.) Puring) sp, рястка торочкувата
(O rnitogalum fim briatum W illd.) sp,
буквиця лікарська (Betonica officinalis
L.) sol, подорож ник ланцетолистий
(Plantago lanceolata L.) sol, п. степовий
36 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2
Е колого-ц ен от ичні особл и вост і C olch icu m um brosum Stev. (C o lch icaceae)
(P. stepposa Kuprian.) sol, суниці зелені
(Fragaria viridis Duch.) sol, верон іка
ш ироколиста (Veronica teucrium L.) sol,
кульбаба лікарська (Taraxacum officinale
W ebb, ex W igg.) sol та інші види.
П опуляції п ізньоцвіту повночленні,
представлені в основному ювенільними
особинами (див. таблицю і рисунок).
Серед генеративних частіше трапля
ються добре розвинені особини серед
нього та старого віку.
Отже, за нашими даними, пізньоцвіт
тіньовий (Colchicum umbrosum Stev.) —
вид з широкою екологічною амплітудою.
В умовах Гірського Криму трапляється у
різних висотних поясах, різних типах
асоціацій та умовах освітлення. Віддає
перевагу достатньо освітленим, помірно
зволоженим місцезростанням з багатими
ґрунтами, хоча трапляється і у менш
сприятливих умовах. Екологічний опти
мум виду реалізується у лучних ценозах
верхнього гірського поясу Кримських
гір. У середньому та нижньому поясах
зростає у хвойних, широколистяних та
змішаних лісах.
В усіх виділених асоціаціях пізньо
цвіт тіньовий представлений всіма
віковими групами. В асоціації Q uerceto-
varioherbosum відмічено найвищ ий
відсоток генеративних особин (близько
53%) при найменш ій кількості п ро
ростків (7%), що мож на пояснити недо
статньою зволож ен істю ґрунту для
нормального насіннєвого поновлення і
старінням особин. У реш ті асоціацій ві
кові спектри популяцій виду л іво
сторонні, що свідчить про достатнє н а
сіннєве поновлення і виж ивання моло
дих особин.
1. Алехин В.В. Методика полевого изуче
ния растительности и флоры. - М.:
Наркомпрос, 1938. — 328 с.
2. Афанасьев Д.Я. Природні луки УРСР. -
К.: Наук, думка. - 1968. — 256 с.
3. Дидух Я. П. Растительный покров гор
ного Крыма (структура, динамика, эво
люция и охрана). - К.: Наук, думка, 1992. —
256 с.
4. Жизнь растений: В 6-ти томах / Под
ред. A.JT. Тахтаджяна. - М.: Просвещение,
1982. - Т. 6. - С. 50-69.
5. Иващенко А.А. К онтогенезу безвре
менника желтого в Западном Тянь-Шане / /
Известия АН Каз.ССР. Серия биол. -
Алма-Ата: Наука, 1975. — № 2 — С. 13—19.
6. Крайнюк Е.С. Современное состояние
раритетного фитофонда заповедника "Мыс
Мартьян" / / Создание Крымской экосети для
сохранения биоразнообразия. — Тр. Никит,
ботан. сада. - 2001. — Т. 120.— С. 63—73.
7. Определитель высших растений Украи
ны. — К.: Наук, думка, 1987. — С. 394.
8. Работное Т.А. Вопросы изучения
состава популяций для целей фитоце
нологии / / Проблемы ботаники. — М., 1950.
- Вып. 1. - С. 465-483.
9. Работное Т.А. Изучение ценотических
популяций в целях выяснения стратегии
жизни видов растений / / Бюл. МОИП. Отд.
биол. — 1975. — 80, вып. 2. — С. 5—16.
10. Сукачев В.Н. Избранные труды. — JT.:
Наука. - Т. 1. - 1972. - 417 с.; Т. 2. - 1973.
- 352 с.; Т. 3. - 1975. - 543 с.
11. Фельбаба-Клушина Л.І. Біоекологія
Colchicum autumnale L. та моніторинг стану
його популяцій в Українських Карпатах:
Автореф. дис. ... канд. биол. наук. —
Ужгород, 1995. - 25 с.
12. Червона книга України. Рослинний
світ / За ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. — К.:
УЕ ім. М.П. Бажана. — 1996. — 608 с.
13. Черняковская Е.Г. Род Colchicum / /
Флора СССР. — М.—Jl.: Изд-во АН СССР,
1935. - Т. 4. - С. 23-30.
14. Шорина Н.И. Жизненный цикл без
временника великолепного (Colchicum spe-
ciosum Stev.) в лесном и субальпийском
поясах Западного Закавказья / / Онтогенез и
возрастной состав популяций цветковых
растений. — М.: Наука, 1967. — С. 70—99.
15. Takhtajan A. Diversity and Classification
of Flowering Plants. — New York: Columbia
University press. — 1997. — 480 p.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 37
A.M. Гнатюк
^ ------------------------------------------------------------------------------
ЭКОЛОГО-ЦЕНОТИЧЕСКИЕ ОСОБЕН
НОСТИ COLCHICUM UMBROSUM STEV.
(COLCHICACEAE) В УСЛОВИЯХ
ГОРНОГО КРЫМА
А. Н. Гнатюк
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
Приведена характеристика экологических и
ценотических условий произрастания безвре
менника теневого в Горном Крыму. Выделены
ассоциации, в которых встречается данный
вид. Дана краткая характеристика флористи
ческого состава ассоциаций, а также проана
лизирован возрастной состав популяций без
временника теневого в разных ассоциациях.
ECOLOGICAL AND CENOTIC
PECULIARITIES OF COLCHICUM
UMBROSUM STEV. (COLCHICACEAE) IN
CONDITIONS OF MOUNTAIN CRIMEA
A.M. Gnatyuk
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
The ecological and cenotic characteristic of con
ditions of growth Colchicum umbrosum in the
Mountain Crimea are given. We pick out associ
ations in which this species was found. The brief
characteristic of a floristic composition of associ
ations and analysis of age composition of
Colchicum umbrosum populations in different
associations is given.
38 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 1—2
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1124 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:49:08Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/38/9588ac7e4bedcb4c9c29681062725138.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11242020-01-05T20:16:34Z Ecological and cenotic peculiarities of Colchicum umbrosum Stev. (Colchicaceae) in conditions of Mountain Crimea Еколого-ценотичні особливості Colchicum umbrosum Stev. (Colchicaceae) в умовах Гірського Криму Gnatyuk, A.M. The ecological and cenotic characteristic of conditions of growth Colchicum umbrosum in the Mountain Crimea are given. We pick out associations in which this species was found. The brief characteristic of a floristic composition of associations and analysis of age composition of Colchicum umbrosum populations in different associations is given. Наведено характеристику екологічних та ценотичних умов зростання пізньоцвіту тіньового в Гірському Криму. Виділено асоціації, в яких трапляється даний вид. Подано коротку характеристику флористичного складу асоціацій., пізньоцвіту тіньового в різних асоціаціях. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1124 10.5281/zenodo.3253282 Plant Introduction; Vol 17 (2003); 31-38 Інтродукція Рослин; Том 17 (2003); 31-38 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377865 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1124/1080 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Gnatyuk, A.M. Еколого-ценотичні особливості Colchicum umbrosum Stev. (Colchicaceae) в умовах Гірського Криму |
| title | Еколого-ценотичні особливості Colchicum umbrosum Stev. (Colchicaceae) в умовах Гірського Криму |
| title_alt | Ecological and cenotic peculiarities of Colchicum umbrosum Stev. (Colchicaceae) in conditions of Mountain Crimea |
| title_full | Еколого-ценотичні особливості Colchicum umbrosum Stev. (Colchicaceae) в умовах Гірського Криму |
| title_fullStr | Еколого-ценотичні особливості Colchicum umbrosum Stev. (Colchicaceae) в умовах Гірського Криму |
| title_full_unstemmed | Еколого-ценотичні особливості Colchicum umbrosum Stev. (Colchicaceae) в умовах Гірського Криму |
| title_short | Еколого-ценотичні особливості Colchicum umbrosum Stev. (Colchicaceae) в умовах Гірського Криму |
| title_sort | еколого-ценотичні особливості colchicum umbrosum stev. (colchicaceae) в умовах гірського криму |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1124 |
| work_keys_str_mv | AT gnatyukam ecologicalandcenoticpeculiaritiesofcolchicumumbrosumstevcolchicaceaeinconditionsofmountaincrimea AT gnatyukam ekologocenotičníosoblivostícolchicumumbrosumstevcolchicaceaevumovahgírsʹkogokrimu |