Зображення обкладинки

Суходільні і гідрофільні екобіоморфи флори Тернопільського плато

The analysis of ground and hydrophilous ecobiomorphs of the Ternopol Plateau flora is carried out. Genetic connections of this flora with the Central Europe broadleaved forest flora, with the south steppe flora and with the rock Mediterranean one are examined.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2003
Автори: Sobko, V.G., Javorivsky, R.L.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1125
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860144633529499648
author Sobko, V.G.
Javorivsky, R.L.
author_facet Sobko, V.G.
Javorivsky, R.L.
author_sort Sobko, V.G.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-05T20:17:34Z
description The analysis of ground and hydrophilous ecobiomorphs of the Ternopol Plateau flora is carried out. Genetic connections of this flora with the Central Europe broadleaved forest flora, with the south steppe flora and with the rock Mediterranean one are examined.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3253284
first_indexed 2025-07-17T12:49:11Z
format Article
fulltext В.Г. СОБКО1, Р.Л. ЯВОРІВСЬКИЙ2 УДК 581.9:581.5(477.84) Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 2 Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка Україна, 46027 м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2 СУХОДІЛЬНІ І ГІДРОФІЛЬНІ ЕКОБІОМОРФИ ФЛОРИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ПЛАТО Проведено аналіз наземних і гідрофільних екобіоморф флори Тернопільського плато. Розглядаються генетичні зв'язки цієї флори з Центральноєвропейською флорою широколистяних лісів, флорою південних степів і наскельною флорою Середземномор'я. Все, що стосується загального габітусу рослин, — від життєвих і екологічних форм, біологічних типів і форм росту й розвитку до екобіоморф і епіморф — висвітлено Т.І. Серебряковою в її праці "Учение о жизненных формах растений на современном этапе" [2]. При дослід­ женні суходільних видів флори Терно­ пільського плато ми використовували тер­ мін "екобіоморфа" у розумінні Є.М. Лав- ренка і загальновідому схему К. Раун- кієра, при дослідженні гідрофільних видів — користувалися класифікацій­ ною схемою С. Гейни [1]. Ми підтримуємо погляди К. Раун- к ієра щодо наявності кореляції між розміщ енням бруньок відновлення на певній висоті і глибині від поверхні грунту і розвитком та наявністю певних морфологічних ознак. Існує ціла низка © В.Г.СОБКО, Р.Л. ЯВОРІВСЬКИЙ, 2003 модиф ікованих схем класиф ікаційної системи Раункієра. М и в цій статті до­ тримувалися авторського трактування і таких класифікаційних одиниць біоло­ гічних типів (екобіоморф): фанерофіти, хамефіти, гемікриптофіти, криптофіти та тероф іти (табл. 1). У флорі Тернопільського плато вияв­ лено 122 види фанерофітів, з них 42 ви ­ ди макроф анероф ітів і 80 видів нанофа- нероф ітів . С еред м акроф ан ероф ітів м айж е відсутні вічнозелені рослини. Спорадично трапляю ться тут Pinus syl- vestris L. та Jun iperus com m unis L., буваючи на південній меж і пош ирення. Д уж е рідко у регіоні мож на зустріти м езотроф ну Picea abies (L.) Karst, і акар- бонатофільну, чи точніше, карбонато- ф обну Abies alba Mill. Завдяки зусил­ лям працівників лісового господарства, тут створено насадж ення Pinus austriaca Hull., P. banksiana Lamb., P. strobus L., ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 39 В.Г. Собко, Р.Л. Яворівський t -------------------------------- Екобіоморфи флори Тернопільського (за К. Раункієром) Т а б л и ц я 1 плато Екобіоморфи Суходільні Гідрофільні Разом Типовий суходільний вид Фанерофіти 122 - 122 Quercus robur Rosa canina Хамефіти 10 — 10 Pyrola rotundifolia, Vaccinium myrtillus Гемікриптофіти 806 49 855 Primula veris, Taraxacum officinale Криптофіти 10 71 81 Gagea minima, Scilla bifolia Терофіти 326 16 342 Thlaspi arvense, Erophila verna Разом 1274 136 1410 Abies concolor (Gord.) Hildebr. та Picea pungens Engelm. У дендрофлорі Тернопільського плато домінують листопадні види макрофа- нерофітів, серед яких найчастіш е трап­ ляються представники родин Betulaceae та Fagaceae: Q uercus robur L., Q. petraea (M attuschka) Liebl., Fagus sylvatica L., Betula pendula Roth, B. pubescens Ehrh., Alnus glutinosa (L.) Gaertn., A. incana (L.) M oench, Carpinus betulus L. та Corylus avellana L. П анівне положення буко- цвітих і березоцвітих у флорі Т ерно­ пільського плато свідчить про те, що вона належить до флор Ц ентрально­ європейської провінції Ростоцько- Західно-П одільського округу. Ч ільне місце у флорі Тернопільського плато посідають види родів Ulmus L. (5 видів) та Salix L. (10), проте вони, охоплюючи часто ш ирокі ареали палеоарктичного характеру, не виявляють специфічних властивостей. Н аявність видів роду C rataegus L., яких тут разом з кизильником чорно­ плідним налічується близько десяти, а також поліморфного роду Rosa L., види якого належ ать до нанофанерофітів, свідчить про генетичні зв 'язки із серед­ земноморською наскельною флорою. Решта ф анероф ітних родів представ­ лені, як правило, одним або кількома видами, які нерідко пош ирені у ланд­ ш афтах Тернопільського плато і є не типовими лісовими рослинами, а п ере­ важ но л ісостеповим и чи рослинам и кам 'янистих відслонень. Лише 10 видів рослин належ ать до хамефітів, що є свідченням того, що досліджувана флора не розташ ована в умовах суворого клімату. Понад 50% видів флори Тернопіль­ ського плато мають біоморфологічні ознаки гемікриптофітів — багаторічних трав'янистих рослин з бруньками від­ новлення, розм іщ еним и на поверхні ґрунту, чия надземна частина на зиму повністю відмирає. Ця категорія рослин представлена багатьма родовими ком п­ лексами, серед яких такі роди, як Ranunculus L., Stellaria L., Silene L., D ianthus L., Viola L., Euphorbia L., Poten- tilla L., Trifolium L. та ін. Ці рослини часто називаю ть рослинами середніх 40 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne 1—2 С уходіл ьн і і г ід р о ф іл ь н і ек обіом орф и ф лори Т ерн опільського плат о широт, тобто рослинам и кон ти н ен ­ тального клімату. С уворі зим ові умови найкращ е переносять однорічники, які К. Раун- кієр об'єднав в екологічну групу теро- фітів. Н есприятливу пору року ці рослини переж иваю ть у вигляді насін­ ня. Таких видів у флорі Тернопільського плато налічується понад 300. За габітусом вони досить різні. Cannabis ruderalis Janisch. і C yclachaena xanthi- folia (Nutt.) Fresen. мають велику кіль­ кість бічних гілок, густу еліпсоподібну крону і стебло понад 2 м заввишки; для Sagina procum bens L. і Psammophiliella muralis (L.) Ikonn. характерною є р о з­ простерта чи подушкоподібна форма, 5 — 20 см заввиш ки. Із трав'янистих рослин, крім теро- фітів, н ай кращ е пристосувались до перенесення несприятливих умов (як морозів, так і спеки), багаторічні рос­ лини, у яких бруньки відновлення формую ться на кореневищ ах, які пере­ важно розташ овані у ґрунті на глибині його пром ерзання. Влітку надзем на частина часто відмирає (бульбові і ц и ­ булинні геофіти). Ці види К. Раункієр називає криптофітами. У флорі Т ерно­ пільського плато їх відомо близько 80 ви ­ дів, зокрема, Lilium m artagon L., види родів Gagea Salisb., Fritillaria L., Allium L. Є серед них і гідрофіти, які ми деталь­ ніше розглянемо нижче. Водні рослини та їх рослинні угру­ повання є чутливим індикатором стану природного середовища: водного, назем ­ ного (ґрунтово-субстрактного) і повіт­ ряного. П ри дослідженні водної флори Тернопільського плато використано класифікаційну схему С. Гейни [1], яка враховує зміни коливання рівня води у природних басейнах впродовж усього вегетаційного періоду (екоперіоду) або ж впродовж кількох років (екоцикл). Вегетаційний період (екоперіод) розпо­ діляється на три екоф ази — весняну, літню і осінню. Залеж но від дії водного середовищ а за рівнем (висотою) води розрізняю ть гідрофазу — екоф азу з глибоким затопленням , п ри береж н у екоф азу — із підтопленням водою в Т а б л и ц я 2 Кількісна характеристика гідрофільних екобіоморф Тернопільського плато Тип П ідтип К ількість видів Т и п ови й вид Гідроморфи Евгідатофіти 23 Potamogeton lucens Аерогідатофіти 23 Nymphaea Candida Плейстогідрофіти 5 Lemna minor Тенагофіти 2 Eleocharis acicularis Гідрогеломорфи Плейстогелофіти 4 Menyanthes trifoliata Гідроохтофіти 18 Glyceria fluitans Геломорфи Охтогідрофіти 16 Typha angustifolia Евохтофіти 4 Carex acuta Г елогігроморфи Улізігінозофіти 32 Lythrum salicaria Гігроморфи Т рихогігрофіти 3 Ranunculus repens Гігромезоморфи Пелохтофіти 2 Eleocharis ovata Разом Пелохтотерофіти 4 136 Bidens tripartita ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 41 В.Г. Собко, Р.Л. Яворівськии меж ах 10 — 50 см, болотну екоф азу — з підтопленням лиш е у певній часовій екоф азі (найчастіше весняній чи осін­ ній). Н аземною екоф азою називається такий стан середовищ а, коли воно зовсім не заливається водою. Врахо­ вую ться також екологічні ф актори, пов 'язані із сільськогосподарською д і­ яльністю людини (агроекофаза). Відпо­ відно до дії екоф аз, екоперіодів та екоциклів на сому (морфостан) водних рослин, автор об'єднав їх у б типів і 12 підтипів (табл. 2). Гідроморфний тип розподіляється на три підтипи чи три групи екобіоморф — евгідатофіти, аерогідатоф іти (гідато- аерофіти), плейстогідрофіти, чи просто плейстоф іти. М и уточню ємо назву підтипу, виходячи з позиції уніф ікації термінів і через те, що у класиф іка­ ційній схемі один із підтипів гідроге- ломорф називається плейстогелофітним підтипом. До евгідатофітів належать рослини, весь ж иттєвий цикл яких у водному середовищ і проходить у лімнофазі і прибереж ній екофазі. Лише генеративні органи цих рослин можуть на короткий час з'являтися над поверхнею води. їх кореневі системи розм іщ ую ться у придонному субстраті до 20 см гли­ биною. До таких рослин водної флори Тернопільського плато належать 23 ви ­ ди, сер ед яки х н ай частіш е т р а п ­ ляю ться C eratophyllum dem ersum L., С. subm ersum L., C aulin ia m inor (All.) Coss. e t Germ., м айж е всі види P o ta ­ m ogeton L. А ерогідатоф іти відрізняю ться від евгідатофітів тим, що можуть за екстре­ мальних умов існувати і вегетувати у назем ній екоф азі. Д обре розм н ож у­ ються як насінням, так і вегетативно — поділом материнських кореневищ на окремі дочірні частини. Залеж но від того, яка ф аза домінує у рослин (по­ вітряна чи водна) розрізняю ть аеро­ гідатофіти і гідатоаерофіти, проте їх не завжди можна з упевненістю розділити. Загалом до аерогідатофітів досліджуваної флори належать 23 види, зокрема N uphar lutea (L.) Smith, Nym phaea alba L., Poly­ gonum amphibium L., H ottonia palustris L., види родів Batrachium (DC.) S. F. Gray і M yriophyllum L. П лейстогідрофіти мож уть рости і розвиватись лише за наявності води, тобто в лімнофазі, прибереж ній і болот­ ній екофазах, а у наземній екоф азі особини гинуть. Ц е невеличкі за розмірами рослини, що розміщ уються у поверхневих ш арах води й часто переміщ ую ться з місця на місце. Домі­ нуючим є вегетативне розмноження, і це дає їм змогу утворю вати численні колоніальні утрупування. Ш видко зни­ кають при зниж енні температури води. До плейстогідрофітів належать Salvinia natans (L.) All., Lemna minor L., L. gibba L., L. trisulca L. і Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm. М ожна з упевненістю сказати, що перелічені види трьох підтипів є справжніми водними рослинами й без води існувати не можуть. До гідроморф- них рослин у флорі Тернопільського плато належить 51 вид. Наступний тип гідрофільних рослин об 'єднує два підтипи, представники яких можуть певний час існувати у н а­ земній екофазі. По суті, це вж е зм і­ ш аний тип організмів, так би мовити водно-наземний. Розглянемо детальніше кож ен з цих підтипів. Тенагофіти більшу частину життя, вклю чаю чи генеративне відновлення, проводять у прибереж ній і болотній екофазах. У лімнофазі і наземній еко ­ ф азі перебуваю ть досить короткий час. Рослини середніх розмірів (50 — 60 см 42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 Суходільні і гідрофільні екобіоморфи флори Тернопільського плато ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------^ заввишки), з добре розвиненою корен е­ вою системою, яка розміщ ена у верхніх ш арах акумулятивних субстратів. Таких рослин у флорі плато виявлено лише дві: Eleocharis acicularis (L.) Roem. et Schult. і Limosella aquatica L. О станній вид належить до однорічних рослин, це терофіт або ж водний терофіт, тобто вид представлений двома спадковими формами. Якщо насіння проростає у воді, то в цьому випадку розвиваю ться особини з еліптичними листковим и пластинками, що плавають на поверхні води, череш ки яких мож уть сягати завдовжки 15 см. Якщо насіння про­ ростає на піщаних берегах або задер­ нованих вологих луках, тоді формується карликова особина 3 —5 см заввиш ки зі сланкими стеблами, що укорінюються, й розеткою лопаткоподібних листків на кінці пагона. Отже, тенагофіти, наприк­ лад, мулянка водяна є дуж е цікавим об'єктом для науки і потребую ть додат­ кових досліджень із залученням гене­ тиків. Оптимальними умовами для розвитку плейстогелофітів є прибереж на еко- фаза. К ореневищ а у них плагіотропні, одним кінцем укорінені у при береж ­ ному субстраті, інший розташ ований у воді у напрямку від берега, і кож ний метамер формує додаткові корені, які лише на невеликій глибині сягають дна, переваж на ж більшість коренів залиш а­ ється у товщ і води. Якщо частина стебел відламується, тоді вони вільно плавають у воді подібно до плейсто- гідрофітів, оскільки стебла і листки плейстогелофітів мають повітряні по­ рожнини. У наземній екоф азі пере­ бувають недовго. До плейстогелофітів флори Тернопільського плато належ ать 4 види: Calla palustris L., M enyanthes tri­ foliate L., C icuta virosa L. і Carex pseudo- cyperus L. Геломорфний тип рослин, як свідчить сама назва, тяж іє до болотних умов існування і складається з трьох підтипів — гідроохтофіти, охтогідрофіти і ево- хтофіти (перші два підтипи доцільніше було б об'єднати в один). Гідроохтофіти першого вегетаційного сезону перебуваю ть у болотно-наземній екоф азі і формують, як правило, лише вегетативні органи. На другий рік р ос­ лини потребую ть назем но-прибереж - них умов розвитку і у цей час ф орм у­ ють генеративні органи. На третій рік рослини або відмирають (залежно від виду) або ж розвиваю ться і плодоносять у назем но-прибереж ній екофазі. Отже, за життєвим циклом це дво-трирічні рослини, з мичкуватою кореневою сис­ темою, розм нож ення переваж но насін­ не. До гідроохтофітів флори Тернопіль­ ського плато належ ать 18 видів рослин, серед яких H ippuris lanceolata Retz., Glyceria fluitans (L.) R. Br., G. plicata (Fries) Fries, Bolboschoenus maritimus (L.) Palla, B. com pactus (Hoffm.) Drob., O enanthe aquatica (L.) Poir. та види роду Alisma L. За фітоценотичними властивостями і пош иренням гідроохтофіти — прибе­ реж ні рослини, але важливої ролі із закріплення берегів вони не відіграють. Цю функцію виконую ть охтогідрофіти, які маю ть добре розгалуж ену плагіотропну кореневу систему, міцні стебла, які щ ільно розташ ован і на кореневищ і. Для охтогідрофітів наяв­ ність водного середовищ а (лімнофаза) обов'язкова лиш е на початкових етапах онтогенезу, потім вони вступають у прибереж но-болотний цикл існування і часто поселяю ться на мілководді, беручи активну участь у заростанні во­ дойм, через що озера і ставки посту­ пово міліють. Близько двох десятків та ­ ких видів відомо у гідрофлорі Т ерно­ ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 43 В.Г. Собко, Р.Л. Яворівський ‘ - 'Ч --------------------------------------------------------------------------------------- пільського плато. Перш е місце посідає Phragm ites australis (Cav.) Trin. ex Steud. Далі йдуть Glyceria maxima (C. Hartm.) Holmb., Acorus calam us L., Schoeno- plectus lacustris (L.) Palla, види роду Тур ha L. Як правило, це однодольні види рослин і лише зрідка в їх угрупуваннях з'являються дводольні, наприклад, Sium latifolium L., Rumex hydrolapathum Huds., R. aguaticus L. У цих ж е угрупуваннях беруть участь деякі види осок, зокрема Carex acuta L., С. riparia Curt., С. vesi- caria L., але вони належать до справжніх ахтофітів, у яких гідрофаза і наземна екоф аза становлять лиш е короткий пром іж ок часу їх річного циклу розвитку. Якщо охтогідрофіти розм но­ жуються переваж но вегетативним спо­ собом, то евохтофітам властиве рівною мірою насінне і вегетативне розм но­ ження. Поселяються евохтофіти не при берегах, а завжди трохи вище і після очеретів, тобто вони не прибережні, а літоральні рослини і лише у випадку відсутності угруповань Phragm ites aus­ tralis можуть захопити вільну площу. Н айчисленніш им и багаторічним и трав'янистими рослинами з розвиненою кореневою системою, ж иття яких пов 'я­ зане лише з болотною і наземною еко- фазами є улізігінозофіти. Таких видів у флорі Тернопільського плато налічу­ ється понад тридцять, більша частина яких гемерофобна. Значна частина цих видів має систематично-філетичні н аз­ ви, пов'язані з болотом чи водою, н а­ приклад, Euphorbia palustris L., Stachys palustris L., M yosotis palustris (L.) L., Epi- pactis palustris (L.) Crantz, Thelypteris palustris Schott, Stellaria palustris Retz., M yosoton aguaticum (L.) M oench, V eronica anagallis-aguatica L., V. becca- bunga L., Catabrosa aguatica (L.) Beauv., інші входять у болотні угрупування родовими групами, зокрема Ranunculus flammula L., R. sceleratus L., R. lingua L., Cardam ine dentata Schult., C. am ara L. Виявлені у флорі плато і класичні гемерофіли, життя, ріст і розвиток яких пов'язані з болотною і наземною ф а­ зами, при висиханні верхніх ш арів ґрунту м айж е втрачають надземну час­ тину і водночас розвиваю ть довгі під­ земні чи надземні плагіотропні корені. При зволож енні чи затопленні екотопу швидко відростають, успішно вегету- ють, часто не утворюючи генеративних пагонів. Як правило, це дрібні й призем ­ куваті рослини, які називаю ть трихо- гігрофітами. До них належать Ranun­ culus repens L., Potentilla anserina L. і Agrostis stolonifera L. О станній тип екобіом орф ф лори Тернопільського плато представлений пелохтофітами і пелохтотерофітами, п е­ реваж но однорічними рослинами, дуже рідко дворічними. У широкому розумін­ ні це болотні рослини, гелофіти чи улігі- нозофіти. Проте, вони є досить високо- спеціалізованими рослинами, зі специ­ фічними екологічними властивостями. Повний цикл онтогенезу з достиганням насіння і його десимінацією у пелохто- фітів проходить у болотній екофазі. Во­ ни переносять нетривале підсихання ґрунту. При затопленні, тобто у гідро- фазі, як справжні гідрофіти формують генеративні пропагули, а самі впадають у стан анабіозу. Добре розмножую ться й відновлюються як насінним, так і веге­ тативним способом. Таких унікальних видів у флорі плато виявлено лише два: Eleocharis ovata (Roth) Roem. et Schult. і Carex bohem ica Schreb. Споріднені з улізігінозофітами і пе- лохтотерофіти, а від пелохтофітів відріз­ няються лиш е тим, що можуть тривалий час перебувати у прибереж ній фазі, нормально розвиваю чись і не утворю ­ ючи вегетативних бруньок відновлення. 44 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne 1—2 С уход іл ьн і і г ід р о ф іл ь н і ек обіом орф и ф лори Т ерн опільського плат о Пелохтотерофіти мають добре розви­ нену і глибоко занурену кореневу сис­ тему (30 — 40 см), тому під час засуш ­ ливого періоду, маючи доступ до ґрунто­ вих вод, нормально ростуть і плодо­ носять. Розмноження лише насінне. До пелохтотерофітів ф лори Т ернопіль­ ського плато належ ать Polygonum рапі- culatum Andrz. і види роду Bidens L. Що ж до питання охорони рідкісних і зникаю чих рослин цього регіону, то, як відомо, господарські роботи на плато проводяться досить інтенсивно, проте лиш е трихогігрофіти позитивно сприй­ мають зміни, що їх вносить людина у довкілля. У водоймах плато м айж е повністю зникли Salvinia natans (L.) All., Trapa natans L. s. str., H ydrocotyle vul­ garis L., A ldrovanda vesicu losa L., Nym phoides peltata (S. G. Gmel.) O. Kun- tze і C ladium m ariscus (L.) Pohl, занесені до охоронних списків Червоної книги України. Вважаємо доцільним занести до охоронних списків регіону такі види: Batrachium aguatile (L.) Dumort, В. rionii (Lagger) Nym., Calla palustris L., Calli- triche stagnalis Scop., C. verna L., Hotto- nia palustris L., N ym phaea alba L., N. Can­ dida J. et C. Presl., M yriophyllum alteri- florum DC., E riophorum grac ile Koch, E. latifolium H oppe, E. polystachyon L. 1. Гейны С. Жизненные формы водных макрофитов и их классификация / / Макро­ фиты — индикаторы изменений природной среды. - К.: Наук, думка, 1993. - С. 21-28. 2. Серебрякова Т.И. Учение о жизненных формах растений на современном этапе / / Ботаника. — М.: Произв.-изд. комбинат ВНИИГИ, 1972. - Т. 1. - С. 84-110. СУХОДОЛЬНЫЕ И ГИДРОФИЛЬНЫЕ ЭКОБИОМОРФЫ ФЛОРЫ ТЕРНОПОЛЬ­ СКОГО ПЛАТО В. Г. Собко !, Р.Л. Яворивский 2 1 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев 2 Тернопольский государственный педаго­ гический университет им. В. Гнатюка, Украина, г. Тернополь Проведен анализ наземных и гидрофильных экобиоморф флоры Тернопольского плато. Рассматриваются генетические связи этой флоры с Центральноевропейской флорой широколиственных лесов, флорой южных степей и наскальной флорой Средиземно­ морья. DRYLOBED AND HYDROPHILOUS ECOBIOMORPHS OF THE TERNOPOL PLATEAU FLORA V. G. Sobko ], R. L. Javorivsky 2 1 M.M. Grishko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine, Ukraine, Kyiv 2V. Gnatjuk Ternopol State Pedagogic University, Ukraine, Ternopol The analysis of ground and hydrophilous eco- biomorphs of the Ternopol plateau flora is car­ ried out. Genetic connections of this flora with the Cetral Europe broadleaved forest flora, with the south steppe flora and with the rock Mediterranean one are examined. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2 45
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1125
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:49:11Z
publishDate 2003
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/0c/f344e0f296e677cbbee9ca4078d05b0c.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11252020-01-05T20:17:34Z Drylobed and hydrophilous ecobiomorphs of the Ternopol Plateau flora Суходільні і гідрофільні екобіоморфи флори Тернопільського плато Sobko, V.G. Javorivsky, R.L. The analysis of ground and hydrophilous ecobiomorphs of the Ternopol Plateau flora is carried out. Genetic connections of this flora with the Central Europe broadleaved forest flora, with the south steppe flora and with the rock Mediterranean one are examined. Проведено аналіз наземних і гідрофільних екобіоморф флори Тернопільського плато. Розглядаються генетичні зв'язки цієї флори з Центральноєвропейською флорою широколистяних лісів, флорою південних степів і наскельною флорою Середземномор'я. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1125 10.5281/zenodo.3253284 Plant Introduction; Vol 17 (2003); 39-45 Інтродукція Рослин; Том 17 (2003); 39-45 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377865 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1125/1081 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Sobko, V.G.
Javorivsky, R.L.
Суходільні і гідрофільні екобіоморфи флори Тернопільського плато
title Суходільні і гідрофільні екобіоморфи флори Тернопільського плато
title_alt Drylobed and hydrophilous ecobiomorphs of the Ternopol Plateau flora
title_full Суходільні і гідрофільні екобіоморфи флори Тернопільського плато
title_fullStr Суходільні і гідрофільні екобіоморфи флори Тернопільського плато
title_full_unstemmed Суходільні і гідрофільні екобіоморфи флори Тернопільського плато
title_short Суходільні і гідрофільні екобіоморфи флори Тернопільського плато
title_sort суходільні і гідрофільні екобіоморфи флори тернопільського плато
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1125
work_keys_str_mv AT sobkovg drylobedandhydrophilousecobiomorphsoftheternopolplateauflora
AT javorivskyrl drylobedandhydrophilousecobiomorphsoftheternopolplateauflora
AT sobkovg suhodílʹníígídrofílʹníekobíomorfifloriternopílʹsʹkogoplato
AT javorivskyrl suhodílʹníígídrofílʹníekobíomorfifloriternopílʹsʹkogoplato

Схожі ресурси