Підсумки інтродукції у лісовому господарстві України

The problems of growing and productivity as of the introduced woody plants in the forest cultures of Ukraine and their correlation in the historical and practical aspects are elaborated. The factors caused negative consequences under plant introduction into forestry was found.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2003
1. Verfasser:	Shlapak, V.P.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1126
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144634279231488
author	Shlapak, V.P.
author_facet	Shlapak, V.P.
author_sort	Shlapak, V.P.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-05T20:22:43Z
description	The problems of growing and productivity as of the introduced woody plants in the forest cultures of Ukraine and their correlation in the historical and practical aspects are elaborated. The factors caused negative consequences under plant introduction into forestry was found.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3253286
first_indexed	2025-07-17T12:49:11Z
format	Article
fulltext	ТЕОРІЯ, МЕТОДИ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТРОДУКЦІЇ ТА СЕЛЕКЦІЇ РОСЛИН УДК 630:502.7 В.П. ШЛАПАК Дендрологічний парк "Софіївка" НАН України Україна, 20300 м. Умань, вул. Київська, 12а ПІДСУМКИ ІНТРОДУКи» у ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ В історичному та практичному аспектах розглянуто питання росту, продуктивності інтродукованих деревних порід у лісових культурах України та їх взаємовідносин. З'ясовано фактори, що призводять до негативних наслідків при інтродукції рослин у лісовому господарстві. Лісове господарство на держ авном у рівні бере початок з 1798 року, к о л и імператор Росії Павло І підписав Указ про створення лісового відомства у складі палати Держ авного майна. До 1700 року всі ліси України, як і Росії, перебували в приватній та колективній власності, а у період з 1700 по 1798 роки були виділені казен н і ліси, переваж н о для корабельного будів ництва. За даними Н.В. Ш елгунова та Г.І. Редька [25, 28], згідно із законом про націоналізацію від 1918 р. при прийом ці лісів у загальнонародний держ авний лісовий фонд були зар е єстровані такі форми власності лісів: 1) казенні ліси; 2) казенні, які належать заводам, містам, науковим установам, ліси колонізаційного фонду; 3) приватні; 4) кабінетні; 5) монастирські; 6) церковні; 7) козачі; 8) в 'їзн і; 9) спірні; 10) селянські (загального і приватного користування); 11) дворянські. © В.П. ШЛАПАК, 2003 Після націоналізації лісів на початку XX ст. власником стала держ ава [25]. За рекомендацією лісової дирекції ФАО [25] для світової лісової статистики розрізняю ть два види власності на ліси: І Ліси загальні (public): а) держ авні (state); б) інші загальні ліси (other). II. Ліси приватні: а) приватних промислових об 'єд нань та підприємців (industry); б) ф ерм ерські (farm); в) інші приватні ліси (other). В Україні до 1990 р. ліси як держ авна власність могли передаватись органі заціям і громадянам лише в тимчасове та довгострокове користування. Ліси держ авного значення є складовою час тиною єдиного лісового фонду України (ДЛФ), який нараховує м айж е 11,4 млн га. До них відносяться ліси, які п ере бувають у віданні Держ авного комітету по лісовому господарству, ліси міські, закріплені за іншими міністерствами та відомствами, ліси заповідників та ліси 46 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne 1—2 П ідсум ки ін т р о д ук ц ії у л іс о в о м у го с п о д а р с т в і України ------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ^ колгоспні. Найбільш им користувачем лісів України є Д ерж авний комітет по лісовому господарству, який успадкував після розпаду колгоспів їхній лісовий фонд на значних територіях, ставш и монополістом на ліси. В Україні питаннями інтродукції до 1917 р. переваж но займались у приват них лісах та частково в окремих місцях казенних лісів. У радянський період інтродукцією деревних та чагарникових порід у л ісах займ ався одноосібно Д ерж авний комітет по лісовому гос подарству. П ри цьому інтродуценти висаджувались на значних лісокультур- них площах (як на землях держлісгос- пів, так і на землях колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів). О тримана земельна ділянка залісню валась інтро- дукованими або аборигенними росли нами з введенням до складу ЗО відсотків екзотів, доглядалась впродовж 5 років і передавалась користувачу. Починаючи з 1990-х років частину лі сів було віддано у приватне користу вання, власники яких розпочали зай матися інтродукцією. Хоча, слід зазн а чити, що цей процес переваж но був спрям ований на озелен ня садиб та промислових територій. Таким чином, мож на виділити три етапи інтродукції деревних та чагар никових порід у лісові масиви України за останні 300 років: а) етап нерегульованої інтродукції в лісових масивах. Він охоплює період до 1917 року. Інтродуковані деревні та ча гарникові породи з'являються переваж но в приватних лісах та поодиноко — в державних; б) етап масової лісової інтродукції як системи користування при залісенні будь-яких земель. Ц ей період охоплює 1917 — 1980 роки XX ст. і характеризу ється цілеспрямованим плановим впро вадж енням у лісові насадж ення інтро- дуцентів держ авою як одноосібним власником лісів; в) етап впровадж ення результатів інтродукції, спричинений зменш енням лісових ресурсів, створенням м оно культури, збільш енням техногенного навантаж ення на навколиш нє с е р е довищ е та ш ироким споживанням лісу. Ц ей період розпочався в останні деся тиліття XX ст. М ета інтродукції у лісовому госпо дарстві — збільшення видового складу рослин будь-якої кліматичної зони, створення біологічно стійких до ш кід ників та ураж ень хворобами лісових насаджень, отримання високопродук тивних, ш видкорослих насаджень. Під інтродукцією (лат. introduction — введення, пош ирення) розуміють пере несення рослин у місцевість, де їх ран іш е не було. Вводячи в лісові насадж ення окремо взятого природно- історичного району нові види, форми, культивари рослин, використовували способи і засоби інтродукційної роботи з врахуванням екологічних особли востей рослини та умов місцезростання. При цьому інтродукція здійснювалась шляхом натуралізації (лат. naturalis — природний) та акліматизації (лат. ad — до, при, для і грец. klim a — клімат). Як відмічає Д.П. Вікторов [6], під натура лізацією розумію ть перенесення рослин у нові райони, дуж е подібні за кліма тичними і ґрунтовими умовами з їх ньою батьківщиною, а під акліматиза цією — пристосування рослин до нових умов існування. За даними М.М. Варна [3], натуралізація — процес присто сування рослин до нових для них умов і здатність у цих умовах утворю вати плоди і насіння, аклім атизація — пристосування організм ів до нових, незвичних для них кліматичних умов. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 47 В.П. Ш лапак Розглядаючи натуралізацію і акліма тизацію як напрями інтродукції в лісо вому господарстві, необхідно звернути увагу на географічне районування лісів України. За даними Ю.А. Злобіна, В. П о ліщука, В. Багнюка [15, 24], в Україні розроблено кілька видів районувань території: ландш аф тне або ф ізико- географічне, геоботанічне, флористичне, кліматичне, геоморфологічне, лісове тощо. Згідно із загальноприйнятою думкою, науковим дослідженням лісових еко систем найбільш е відповідає лісове районування С.А. Генсірука, С.В. Ш ев ченка, B.C. Бондаря та інших [8], яке передбачає системне вивчення лісових ценозів на основі географічного р ізн о маніття лісів, виділених відповідно до природних поясів і зон та гео ботанічного районування. Автори розділили площу державного лісового фонду (незалежно від ф орм власності) на територіальні (зональні та висотно- поясні) одиниці згідно із ґрунтово- кліматичними умовами місцевості та відповідною групою типів лісу. Ліси України утворюють понад 200 видів дерев та чагарників, серед яких домі нують сосна звичайна, дуб звичайний, бук лісовий, ялина звичайна, ясень звичайний, граб звичайний, см ерека біла. В Україні ліси становлять 14,5% усієї території. Розрізняю ть 28 лісових формацій. Відповідно до лісових дерев них порід вони розподіляються таким чином: соснові бори займаю ть 33,6% загальної території, дубові ліси — 21,6%, букові — 9,8%, ялинові — 9,8%, вільхові — 4,3%, березові — 5,6%. Ліси нині зо середж ені переваж но у північній та пів нічно-західній частинах країни, вклю чаючи гірські райони Карпат і Криму, для яких характерн а вертикальна поясність. Західне П олісся займ ає північну частину В олинської та Р івненської областей. Тут на дерново-підзолистих ґрунтах ростуть соснові, березові та вільхові (з вільхи чорної) ліси. Ц ентральне Полісся охоплює північну та середню частину Ж и том и рсько ї області. Л ісоутворю ю чими породами тут є сосна, береза, вільха чорна та дуб. Східне Полісся займає північну частину Київської, Чернігівської та Сумської областей. Л іси тут переваж н о складаються із сосни та дуба. М але П олісся розташ оване на території Львівської, Рівненської, Тернопільської та Х мельницької областей із прилеглими передгір'ями Карпат. Ліси цього регіону складаються із сосни, дуба, берези, бука, вільхи чорної. Лісостеп характеризується чергуван ням масивів лісу, степу і луків. П ри родні умови дуж е р ізном анітн і у кліматичному і ґрунтовому відношенні. Вологість клімату зростає із сходу на захід, а родючість ґрунту — навпаки. Тут переваж аю ть твердолистяні породи, а з хвойних — сосна звичайна та яловець звичайний. Домінуючою поро дою є дуб звичайний (43%). Окремі насадж ення формую ть граб, береза та осика. Значні площ і займ ає ясен звичайний, липа дрібнолиста, клени гостролистий, польовий, татарський з доміш кою в 'яза, береста, ільма, на заході — явора, берези. У Західному Лісостепу переваж аю ть букові ліси. Як правило, ліси складні, триярусні. У Північному Байрачному Степу та Південному Степу лісів майж е немає, за винятком окремих схилів і тальвегів балок, заплав і терас річок. Домінують твердолистяні породи — 75% від зай ня тої лісом площі, реш та — сосняки, м 'яколистяні породи. Х арактерними є сухі чорнокленові діброви. У П івден 48 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 П ідсум ки ін т р о д ук ц ії у л іс о во м у го сп о д а р с т в і України ------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ^ ному Степу переваж аю ть полезахисні лісові смуги та ш тучно створен і невеликі лісові ділянки з акації білої та дуба. Гірський лісовий регіон К арпат відрізняється досить р ізном анітним и лісовими екосистем ам и. Головними лісоутворюючими породами цього райо ну є ялина європейська, ялиця біла та сосна звичайна [8, 9]. У передгір'ї К ар пат значні площі зайняті дубовими лісами. Деревостої частіше одноярусні, підлісок відсутній. У гірському лісовому регіоні Криму ліси розташ овані переваж но на пів нічних схилах. В їх формуванні беруть участь понад 100 видів дерев та чагар ників. Є тут і ендеміки, наприклад, кримський бук, сосни Станкевича і Зе- рова. За даними Я.П. Дідуха [8, 12, 13], в Криму є 14 формацій лісів та 2 формації рідколісся. На південних схилах ліси утворені фісташкою. Досліди показали, що кліматичні й більш ість ґрунтових умов У країни сприятливі не тільки для розвитку й росту аборигенних деревних рослин, а й багатьох інтродуцентів. У лісових культурах України трапляються понад тридцять деревн их порід і близько десятка чагарників, завезених з інших кліматичних зон України [10]. В Україні, як свідчать дослідження К.Є. Нікітіна [21], проведені у рівнинній частині, В.С.Пешка [23] — в Західному Лісостепу та З.Н. Ж ивицького [14] — в Карпатах, створення культур модрини є перспективним. За умов ретельного узагальнення наукового та виробничого досвіду створення лісових культур, ця порода мож е стати важливим резервом істотного підвищ ення продуктивності лісів. Так, І.Я. Олійник та З.Н. Ж ивиць- кий [14, 22] відзначають добрий ріст модрини японської в П рикарпатті на тем но-сірих лісових ґрунтах, де ця порода не поступається модрині євро пейській із Судет, а у типах лісу Д2, С2, С 3, Дз модрина японська значно пере важ ає за ростом і продуктивністю модрину європейську незалеж но від експозиції схилу. Н айвищ ий запас се- редньовікових насадж ен ь модрини європейської Р.В. М аслова [19] заф ік сувала у культурах з початковим р о з міщенням 2,2x2,1 м (644 — 674 м3/га), а значно менш ий (484 м3/га) при почат ковому розміщ енні 5,0x2,1 м. В.Б. Лог- гінов [18] пише про окремі випадки переваж ання у рості берези, ясена, липи і навіть дуба над модриною в П равобереж ному Лісостепу, що мож на пояснити випадковим характером інтродукції — без урахування відбору вихідного матеріалу і відповідних умов м ісц езростан ня або несприятливим и кліматичними умовами для модрини. В Україні інтродуковано вісім видів ясеня із областей помірного континен тального клімату Північної Америки, три — з областей з помірним теплим кліматом Південної Європи і С еред зем ном ор 'я , три — з областей з різкоконтинентальним кліматом С еред ньої і Центральної Азії, два — з облас тей з помірним і теплим кліматом Д а лекого Сходу. Н.М. Гордієнко, А.О. Бон дар, М.І. Гордієнко [10] відзначають, що із 16 інтродукованих видів ясена тільки три — пенсільванський , зелен ий і американський — мають порівняно із звичайним деякі переваги. Вони менш е уш коджую ться ш кідниками, комахами та збудниками хвороб. Ясен пенсіль ванський більш стійкий у лісових насад ж еннях, на виснаж ених сільськогос подарськими культурами свіжих сірих лісових суглинках. Ясен зелений більш посухостійкий, менш вибагливий до ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2 49 В.П. Шлапак ^ ------------------------------------------------------------------ трофності ґрунту. Він витримує навіть світло-каш танові слабо солонцю ваті ґрунти Південного Степу. Ясен ам ери канський більш холодостійкий у лісових культурах на свіж их сірих лісових суглинках і чорноземах. Інші інтроду- ковані ясени — такі, як ясен блакитний, каролінський, орегонський, оксамито вий, чорний, гостролистий, манний, нерівнобокий, сірійський, согдійський, М арьєза, маньчжурський, носолистий практичного значення як лісові куль тури в Україні не мають. Культури ялини звичайної, горіхів чорного та Зібольда, дубів північного та бореального, бархата амурського, гікорі білого і акації білої в умовах Полісся, Лісостепу та Степу України виявили високу біологічну стійкість та здатність до інтенсивного росту [1, 5, 7, 10, 20, 26, ЗО]. Вказані інтродуценти кращ е рос туть у змішаних культурах, які бажано створю вати в свіжих дібровах по су цільно обробленому ґрунту садінням сіянців у середині розпуш еної смуги. В суцільних культурах розміщ ення посад кових місць 2,0x0,5 м забезп ечи ть загальне зімкнення крон через 5 — 6 ро ків після створення культур. Розм і щ ення дуба звичайного та інтроду- кованих порід ч ерез ряд підгінної породи із чагарниками сприяє доброму очищ енню стовбурів від гілок. Б аж ани ми супутніми породами в культурах з участю інтродуцентів є липа дрібно листа та клен гостролистий, а із чагар ників — кизил та ліщ ина звичайна [ЗО]. У акації білої [7] спостерігається рясне вегетативне відновлення: поросль на пеньках та кореневі паростки, які в пер ший рік можуть сягнути у висоту 1,5 — 2,0 м і створити зімкнутість намету до 1,0. Н асадж ення акації білої значно зба гачують ґрунт поживними речовинами, але інтенсивно витрачають вологу. Гікорі білий [10] у лісових культурах, створених у свіж их дібровах, у 96- річному віці мав середню висоту 26,8 м, стовбур діаметром 30,4 см, потужну кореневу систему. Плодоносить з 15—17 років. Самосів і підріст з'являю ться у трав'яному покрові під наметом зімкну тих насаджень. Важливе значення має інтродукція бука лісового [4]. За висотою він розта ш ований в одному ярусі з дубом та ясенем. У Смілянському держлісгоспі культури бука лісового в умовах воло гих дібров мають показники інтенсив ності росту і таксаційні показники, бли зькі до таких у рослин, що зростаю ть у природному ареалі. У насадж еннях Західного та Малого Полісся вивчались 28-річні культури сосни звичайної з домішкою інтроду- кованої сосни ж орсткої. За даними М.М. Гузя та В.В. Козака [11, 17], сосна ж орстка є швидкорослою та високо продуктивною породою , яка адап тувалась у даному регіоні до широкого діапазону умов зростання — від борів до сугрудів. Збільш ення троф ності едатопу з борових до суборових і далі до сутрудкових дає змогу екзоту кращ е реалізувати потенціал генотипу по рівняно з аборигенною сосною. Так, якщ о в умовах свіжого бору сосна ж орстка поступається сосні звичайній за темпами накопичення фітомаси, то в умовах свіжого субору вона характе ризується вищою продуктивністю по рівняно із сосною звичайною, ф орм у ючи у віці головного користування насадж ення 1 бонітету. В умовах воло гого сугруду сосна ж орстка характе ризується найкращ им ростом. У цих ум овах сосна ж орстка перевищ ує аборигенний вид за продуктивністю в 1,5 раза у віці стиглості, зростаю чи за 1а бонітетом. Збільш ення вологості 50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 у # * П ідсум ки ін т р о д ук ц ії у л іс о в о м у го с п о д а р с т в і України гігротопу із свіжого до вологого призво дить до зменш ення темпів нагромад ж ення сосною ж орсткою стовбурної деревини в середньому у 1,3 раза. Створення і вирощ ування змішаних насаджень сосни звичайної із сосною ж орсткою в складі лісових культур 7СжЗСзв вигідно з економічного пог ляду. Вартість експлуатаційного запасу таких деревостанів на 33,7% вища, ніж у чистих насадж еннях сосни звичайної. Сосна ж орстка починає плодоносити з 7 —8-річного віку, масово — з 10—12 років. П риродне поновлення н ас ін нєвого походження спостерігається ли ше в насадж еннях середнього та стар шого віку в свіжих та вологих умовах. Самосів переваж но сконцентрований у розрідж ених місцях та м ікропониж ен- нях. Унікальною природною біологіч ною особливістю сосни ж орсткої є здатність утворю вати поросль від пеньків після зрубу дерев та після пожеж. Це свідчить про те, що цей вид у дослідних умовах досяг найвищого ступеня акліматизації, природно від новлюючись у даному регіоні насін нєвим і вегетативним шляхами. Однією з важ ливих проблем лісового господарства на півдні України була проблема освоєння пісків, які займали площу у кілька сот тисяч гектарів і були небезпечним осередком пилових бур. Д.К. Бабенко, І.М. Тарасенко [2, 16, 29] зазначають, що на Н иж ньодніпров ських пісках впродовж 1950— 1965 років було випробувано 18 видів сосни. Д ос лідження проводили за чотирма гру пами, на які поділили сосни. До перш ої групи ввійшли види, які пош кодж у ються морозами і малостійкі до засухи: сосна Бунге, гімалайська, густоцвітна, ладанна, чорна калабрійська. До другої групи віднесені сосни алепська, прекрасна, італійська, піцунд- ська, приморська, суданська, ельдар- ська. Всі вони пош коджуються м оро зами, але добре переносять літні засухи. Від заморозків загинули сосни алеп ська, прекрасна, італійська та ельдар- ська. Третю групу склали сосни Вейму- това, гірська і Тунберга, які пош код жую ться засухою, але стійкі до морозів. Сосна Веймутова повністю випала, а сосна Тунберга зазнала значних пош кодж ень у перш ий ж е рік. До четвертої групи ввійшли сосни жовта, китайська і чорна. Ці рослини стійкі до морозів і добре переносять засуху. За посухостійкістю сосни ж овта і чорна мають перевагу над сосною зви чайною. Сосна китайська на при береж них п ісках не поступається сосні звичайній, але на бугристих пісках відстає в рості. Сосна Банкса до 10 ро ків не відрізняється від сосни звичайної за інтенсивністю росту та посухо- і морозостійкістю . Більш старі дерева різко зниж ую ть приріст у висоту і діа метр і сильно пош коджую ться ш кідни ками. Таким чином, сосни жовту, чорну, кримську, китайську, звичайну можна віднести до перспекти вних лісових культур в умовах Нижньодніпровських пісків. П ри цьому слід врахувати, що на пісках з глибоким заляганням рівня ґрунтової води (глибше двох метрів) створені насадж ення є найстійкішими. При більш близькому рівні води культу ри сосни хоч і добре приживаються, але часто гинуть від підтоплення. Н а пісках з близьким заляганням ґрунтової води (ближче, ніж 2 м від поверхні) і сильним коливанням рівня води кілкові насад ж ення себе не виправдовують. Якщо залісити лише схили бугрів, які м еж у ють з котловинами і де рівень ґрунтової води становить 2 — 2,5 м, то площа таких ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 1—2 51 В.П. Ш лапак посадок дорівню є лиш е 1 — 1,5% від загальної площі пісків. Смугове л ісороз ведення за цих умов безперспективне, оскільки ці смути потребую ть захисту від видування і засипання піском. Отже, для заліснення пісків ви я вились непридатними сосни прим ор ська і Банкса, всі листяні породи степової зони і Криму, а також серед ньоазіатські рослини: саксаули, чер- кези, кандими, тамарикси та інші. Вивчаючи інтродукційний потенціал сосен крим ської та звичайної в техногенно забруднен их територіях П риазов'я, С.А. Бичков [10] встановив, що сосна кримська має досить високу стійкість, добрий інтродукційний по тенціал для пош ирення лісорозведення в степовому регіоні і є більш перспек тивною порівняно із сосною звичайною в П риазов'ї. М атеріали лісовпорядж ення Смілян- ського, Світловодського, Новомосков- ського, Уманського, Ч еркаського та інших держлісгоспів [27] свідчать про те, що сосни Банкса, Веймутова, крим ська та чорна, модрини європейська та Сукачова впроваджені у виробництво на значних площах по всій території України в 50 —60-х роках минулого століття на зем лях держ лісф онду і особливо на зем лях меліоративного фонду. За даними таксаційного обліку, сосна Банкса в умовах Лісостепу У кра їни ф орм ує малопродуктивні н асад ж ен ня і почуває себе пригніченою порівняно із сосною звичайною, тоді як сосни кримська та чорна можуть ф о р мувати чисті і змішані культури. Так, в чистих культурах М ліївського лісництва Смілянського держлісгоспу запас д ере вини становить 300 — 400 м3/га . Домішка (до 20 — 30%) сосен чорної та кримської до насадж ень сосни звичайної підвищує продуктивність таких насадж ень до 30% щодо запасу деревини. Ці ж сосни виявились нестійкими до радіаційного забруднення 1986 року. В результаті на значних площах впродовж 1995— 1999 ро ків проведено суцільні та вибіркові рубки. Сосна Веймутова використана як домішка до культур дуба звичайного. О скільки її дереви на в ідрізняється низькими механічними властивостями, то чисті культури її створю вати н е доцільно. Сосна звичайна має ш ироку еколо гічну амплітуду. Вона зростає в межах від сухих до вологих умов м ісцезро стання, але найпродуктивніш а на сві ж их і вологих піщаних та супіщаних суборах і судібровах. За таких умов продуктивність насадж ень сягає від 350 до 650 м3/га . В сухих борах, дібровах та на болотах продуктивність її значно нижча. Сосна звичайна завдяки ш иро кій екологічній амплітуді ш ироко р о з повсю дж ена в лісових насадж еннях без врахування типу лісу та умов м ісце зростання. Це призвело до того, що в місцях, де раніш е її не було, в лісових масивах вона не формує біологічно стійких і високопродуктивних насад жень. Підбиваючи підсумки, необхідно за з начити, що масове впровадж ення інтро- дуцентів у лісове господарство України при створенні лісових культур часто супроводжується негативними резуль татами. Це спричинене, по-перше, тим, що не приділяється належ на увага підбору інших деревних компонентів для сумісного вирощування. Це п ри з водить до повного їх витіснення зі складу насадж ень та формування чис тих насадж ень. По-друге, лісівники часто не надають значення тому, який саме вид потрібно культивувати. Біоло гічні та екологічні особливості інтро- дукованих порід різняться між собою, і 52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 П ідсум ки ін т р о д ук ц ії у л іс о в о м у го с п о д а р с т в і України ------------------------------------------------------------------------------------------------------------- технологія вирощування, застосовувана для одного виду, може бути повністю не придатною для іншого. По-третє, необхідно встановити оптимальну щільність при створенні культур, а та кож для різних періодів вирощування породи. 1. Антонюк Н.Є. Інтродукція горіха чорного в Правобережному Лісостепу: Автореф. дис. ...канд. с.-г. наук. — Київ, 1968. - 27 с. 2. Бабенко Д. К , Тарасенко И. М. Виды сосны, пригодные для Нижнеднепровских песков / / Лесное хозяйство. - 1968. — № 9. - С. 46-47. 3. Барна М.М. Ботаніка. Терміни. По няття. Персонали. - К.: Вид. центр "Ака демія", 1997. - С. 11, 115. 4. Білоус В.І. Значення і особливості куль тур бука за межами природного ареалу / / Лісокультурний досвід Боярського учбово- дослідного лісгоспу. — К.: Ліс. пром-сть, 1968. - С. 312-386. 5. Бродович Г.М. Дуб северный в лесных культурах северных областей УССР / / Науч. тр. Львов, лесотехн. ин-та. — 1957. — Т. 3. - С. 324-341. 6. Викторов Д.П. Краткий словарь ботанических терминов. - М.—Л.: Наука, 1964. - 152 с. 7. Гаврилов Б.Н. Насаждения белой акации и закономерности их строения / / Зап. Харьк. с.-х. ин-та. - 1955. — Т. 10. — С. 34-38. 8. Генсірук С.А., Шевченко С.В., Бондар B.C. и др. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии. — К.: Наук, думка, 1981. — 360 с. 9. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. — К.: Наук, думка, 1978. — 264 с. 10. Гордієнко Н.М. Інтродуценти в дібровах Полісся та Лісостепу України / За ред. М.І. Гордієнка. — К.: Урожай, 2001. — 448 с. 11. Гузъ М.М., Козак В.В. Сосна жорстка (Pinus rigida Mill.) в лісових культурах Полісся / / Науковий вісник. 36. наук, праць. — Львів: УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 92- 98. 12. Дидух Я. П. Флоро-фитоценотическая характеристика и динамика буковых лесов Крыма / / Ботан. журн. — 1985. — № 9. — С. 1157-1166. 13. Дидух Я.П. Растительный покров Горного Крыма. - К.: Наукова думка, 1992. - 125 с. 14. Живицький З.Н. Лиственница в Укра инских Карпатах: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - Москва, 1968. — 17 с. 15. Злобін Ю.А. Основи екології. — К.: Лібра ТОВ, 1998. - 248 с. 16. Интродукция растений природной флоры СССР (справочник) / А. К. Сквор цов, Н.В. Трулевич, З.Р. Алферова и др. - М.: Наука, 1979. — 431 с. 17. Козак В.В. Сосна жорстка (Pinus rigida Mill.) в лісових культурах Західного і Малого Полісся: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук. - Львів, 2000. — 18 с. 18. Логгинов В.Б. Древесные интроду- центы в гослесфонде Правобережной Лесо степи Украины / / Интродукция и ак климатизация растений. — 1984. — Вып. 2. — С. 17-21. 19. Маслова Р.В. Культуры листвен ницы в центральном районе подзоны хвойных лесов с липой и дубом: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. — Брянск, 1970. — 27 с. 20. Мельник В.І. Острівні ялинники Українського Полісся. — К.: Наук, думка, 1993. - 104 с. 21. Никитин К.Е. Лиственница на Украине. - К : Изд-во УСХА, 1973. - 332 с. 22. Олыйник И.Я. Лиственница японская в лесных насаждениях западных районов УССР: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. — Харьков, 1977. - 21 с. 23. Пешко B.C. Лиственница в культурах западных областей Украинской ССР: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. — Харь ков, 1965. - 24 с. 24. Поліщук В., Багнюк В. Біогеографічне районування України / Розбудова екомере- жі України. - К., 1999. - С. 37-41. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2 53 В.П. Ш лапак 25. Редько Г.И. К истории лесного хозяйства России: Учебн. пособ. для студентов специальности 1512. — JL: ЛТА, 1981. - 84 с. 26. Скоробагатий О. Культури чужо земних порід в лісах У країни / / Земельник. — 1925. — № 8—9. — С. 12— 16. 27. Таксаційні матеріали лісовпоряд ження Смілянського, Світловодського, Новомосковського, Уманського та Ч ер каського держлісгоспів. 28. Шелгунов Н.В. История русского лесного законодательства. — СПб, 1857. - 360 с. 29. Шлапак В. П. Підсумки інтро дукції видів роду Pinus L. на Н иж ньодніпровських пісках. Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: М атеріали 11 Міжнар. наук. конф. молодих дослід ників. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — С. 30— 34. 30. Щепотьев Ф.Л., Павленко Ф.А. Разведение быстрорастущих древесных пород. — М.—JI.: Гослесбумиздат, 1975. — 232 с. < * 4 ИТОГИ ИНТРОДУКЦИИ В ЛЕСНОМ ХОЗЯЙСТВЕ УКРАИНЫ В. П. Шлапак Дендрологический парк "Софиевка" НАН Украины, Украина, г. Умань В историческом и практическом аспектах рассмотрены вопросы роста, продуктивно сти интродуцированных древесных пород в лесных культурах Украины и их взаимо отношений. Выяснены факторы, приводя щие к негативным последствиям при ин тродукции растений в лесном хозяйстве. THE TOTALS OF INTRODUCTION IN THE FORESTRY OF UKRAINE VP. Shlapak Dendrological park Sofiyivka of the NAS of Ukraine, Ukraine, Uman The problems of growing and productivity as of the introduced woody plants in the forest cul tures of Ukraine and their correlation in the historical and practical aspects are elaborated. The factors caused negative consequences under plant introduction into forestry was found. 54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 1—2
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1126
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:49:11Z
publishDate	2003
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/23/85197645de28fbd93df1a5622717d623.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11262020-01-05T20:22:43Z The totals of introduction in the forestry of Ukraine Підсумки інтродукції у лісовому господарстві України Shlapak, V.P. The problems of growing and productivity as of the introduced woody plants in the forest cultures of Ukraine and their correlation in the historical and practical aspects are elaborated. The factors caused negative consequences under plant introduction into forestry was found. В історичному та практичному аспектах розглянуто питання росту, продуктивності інтродукованих деревних порід у лісових культурах України та їх взаємовідносин. З'ясовано фактори, що призводять до негативних наслідків при інтродукції рослин у лісовому господарстві. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1126 10.5281/zenodo.3253286 Plant Introduction; Vol 17 (2003); 46-54 Інтродукція Рослин; Том 17 (2003); 46-54 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377865 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1126/1082 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Shlapak, V.P. Підсумки інтродукції у лісовому господарстві України
title	Підсумки інтродукції у лісовому господарстві України
title_alt	The totals of introduction in the forestry of Ukraine
title_full	Підсумки інтродукції у лісовому господарстві України
title_fullStr	Підсумки інтродукції у лісовому господарстві України
title_full_unstemmed	Підсумки інтродукції у лісовому господарстві України
title_short	Підсумки інтродукції у лісовому господарстві України
title_sort	підсумки інтродукції у лісовому господарстві україни
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1126
work_keys_str_mv	AT shlapakvp thetotalsofintroductionintheforestryofukraine AT shlapakvp pídsumkiíntrodukcííulísovomugospodarstvíukraíni AT shlapakvp totalsofintroductionintheforestryofukraine

Підсумки інтродукції у лісовому господарстві України

Institution

Ähnliche Einträge