Зміцнення кормової бази за рахунок підсівних культур
In this article are submitted results of researches on efficiency sowing culture Lolium multiflorum one-years under Avena + Vicia fodder mix.
Gespeichert in:
| Datum: | 2003 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2003
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1130 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144637008674816 |
|---|---|
| author | Demidas, G.I. |
| author_facet | Demidas, G.I. |
| author_sort | Demidas, G.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-05T20:39:18Z |
| description | In this article are submitted results of researches on efficiency sowing culture Lolium multiflorum one-years under Avena + Vicia fodder mix. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3253294 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:49:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
Г.І. ДЕМИДАСЬ
УДК 633.2:631.584.5(477)
Національний аграрний університет
Україна, 03041 м. Київ, вул. Героїв оборони, 15
ЗМІЦНЕННЯ КОРМОВОЇ БАЗИ ЗА РАХУНОК ПІДСІВНИХ
КУЛЬТУР
У статті наведено результати досліджень продуктивності підсівної культури райграсу
однорічного багатоквіткового під вико-вівсяну кормосуміиі.
П оєднання двох або більше культур в
агрофітоценозі, з яких частина має доб
ру отавність (здатність до відростання),
дає можливість більш доцільно вико
ристати категорії простору і часу, тобто
одержувати додаткову кількість корму у
післязбиральний період — без повтор
ного обробітку ґрунту і сівби.
Питання раціонального використан
ня площі шляхом підсівання в основний
посів отавних кормових культур не
нове. Щ е у XIX ст. застосовували підсі
вання коренеплідних культур — ріпи,
редьки та ін. [1]. У західних районах
України й понині існує практика підсі
вання цих коренеплодів під ранні ярі
кормосуміші.
Практика ж підсівання трав під траво
суміші (кормосуміші) або під кукурудзу
та інші культури не набула достатнього
пош ирення, зокрем а на Поліссі і в
Північному Лісостепу. Ц ей метод п е
реважно використовували у 40-х роках у
Степу, Південному і Центральному Лісо-
© Г.І. ДЕМИДАСЬ, 2003
степу, де й досі застосовують підсіви
суданської трави під кукурудзу на
зелений корм, а також під ранні ярі
кормосуміші [2, 3].
Нині через високі ціни на пально-
мастильні матеріали актуальність підсів
них посівів зростає, оскільки при цьому
не має потреби повторю вати весь цикл
робіт з вирощ ування культур. Вироб
нича практика і дані попередніх наших
досліджень свідчать, що, застосовуючи
підсів високоотавної культури, можна
додатково одержувати два-три укоси,
або використовувати його як п асо
вищне угіддя.
П асовищ не використання отав
підсівних культур є досить вигідним. Так,
якщ о для одерж ання одного літра
молока при годівлі корів на пасовищі
потрібно лише 0,8 —0,9 к. од., то при
згодовуванні зеленої маси з годівниць —
1,1 —1,2 к. од. П еревага у поживності
корму з пасовищ становить ЗО — 40%. Це
поясню ється тим, що твари ни на
пасовищ ах одержую ть свіжий зелений
корм, при цьому немає втрат білка,
74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2
Зм іц н ен н я к о р м о во ї б а зи за ра х ун о к п ід с івн и х культ ур
вуглеводів, цукрів, ж иру, вітамінів,
антибіотиків, стимуляторів, фітогормо-
нів [4].
Н аведені приклади показують, що
при оцінці кормових угідь, у тому числі
й підсівних, слід враховувати еконо
мічні показники виробництва кормів —
собівартість, прибуток, рентабельність.
У зв 'язку з цим нами проведені дос
лідження з вивчення ефективності під
сівної культури. Роботи проводили на
базі кормової сівозміни каф едри корм о
виробництва та сільськогосподарської
меліорації на полях агрономічної дослід
ної станції Н аціонального аграрного
університету. О сновна площа дослідних
полів розташ ована на лучно-чорно
земних карбонатних ґрунтах з досить
високим вмістом гумусу (4,78 — 4,83%) та
загального азоту (0,21—0,22%), близь
кого до нейтральної реакцією ґрунто
вого розчину (pH водної ви тяж ки
становить 7,3 —7,4). Ємкість вбирання
відповідно дорівню є 32,6 — 32,8 мг екв.
на 100 г ґрунту і значно зниж ується з
глибиною профілю.
Вміст легкогідролізованого азоту в цих
ґрунтах досить високий — 6,8 —7,0 мг,
>
амонійного — 1,2 —2,1, невисокий вміст
нітратного азоту — 0,4 —0,9, малорухо
мого ф о сф о р у 1,9 —3,9 і обмінного
калію — 5,9 —8,8 мг на 100 г ґрунту.
Н ами проводився підсів райграсу
однорічного під вико-вівсяну суміш у
співвіднош енні 2 м лн/га насіння вики,
2 м лн/га — вівса, 2 м лн/га — райграсу.
Це приблизні норми висіву в сумішах,
які рекомендуються в науковій літе
ратурі.
Як і в попередніх наших дослідженнях
за основу бралась кількість зеленої маси
на 1 м2 посіву, тому що саме цей показ
ник найкраще відображає динаміку ф ор
мування врожайності культури чи суміші.
Н а перш ому укосі обліки наростання
зеленої маси проводились на 30-й, 40-й
і 50-й день, отав — на 20-й, 30-й і 40-й
день вегетації, оскільки тривалість п е
ріоду м іж укосам и у літній період
коротша, ніж весняна.
Потрійна суміш — вика + овес +
райграс однорічний — мала досить вели
кий темп наростання. Вже на 30-й день
вегетації сформувалась вегетативна маса
на рівні 989; на 40-й — 1630; на 50-й —
2800 г /м 2 (табл. 1).
Т а б л и ц я 1
Динаміка наростання зеленої маси суміші вика + овес + райграс однорічний і
відростання райграсу після першого укосу (маса рослин, г /м 2)
Перший укіс Перша отава Друга отава
Рік День вегетації День вегетації День вегетації
30-й 40-й 50-й 20-й 30-й 40-й 20-й 30-й 40-й
1995 930 1149 1778 381 618 883 323 489 690
1996 959 1251 1873 415 631 949 347 518 733
1997 975 1343 2013 459 639 957 349 539 739
1998 935 1459 2105 421 631 959 348 531 730
1999 849 1237 1880 483 743 978 412 579 781
2000 981 1529 2759 417 690 1025 431 613 819
Середнє 938 1328 2068 429 659 959 368 545 749
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 1—2 75
Г.І. Демидась
Слід зазначити, що такі результати
одерж ані на ділянках без внесення доб
рив на фоні післядії добрив поперед
ника — післяукісного посіву кукурудзи.
О тави на відміну від першого укосу
мали значно нижчі темпи формування
врожаю . Так, на першій отаві на 40-й
день наростало лиш е 1043 г /м 2. Подаль
ші сп остереж ен н я не мали сенсу,
оскільки в літній період уж е на 35-й
день вегетації у рослин наступала ф аза
виколошування, після чого, як відомо,
зелена маса грубіє і втрачає поживні
якості.
На другій отаві темпи наростання
зеленої маси щ е більше знижую ться,
що зумовлено літньо-осіннім похоло
данням і зменш енням вмісту пож ивних
речовин у ґрунті.
П оказники хімічного складу вегета
тивної маси першого укосу і отав у
наших дослідах також мали певні р о з
біжності. У вегетативній масі першого
укосу сформувалось менш е сухої речо
вини (20,9%), ніж в отавах — 22,1% в
урож аї перш ої отави і 22,4% — другої.
Водночас вміст протеїну в сухій речо
вині вищ ий в урож аї першого укосу
(15,1) порівняно з отавами (14,2— 14,7%).
Слід зазначити, що в отавах протеїну
повинно бути більше, проте в даному
випадку у перш ому укосі кількість про
теїну була більшою через наявність у
суміші вики, вміст протеїну в сухій
речовині якої сягає 18 — 20%.
Отави мали значно менш е клітковини
— 24,1—24,5%, ніж у першому укосі
(28,4%). В отавах був також дещо біль
ший вміст жиру, особливо у другій.
Проте ця різниця нижча, на рівні тен
денції (табл. 2). Беручи до уваги те, що
отави мали дещо більше сухої речовини,
їх поживність, особливо на фоні зни-
Т а б л и ц я 2
Хімічний склад зеленої маси суміші вика + райграс однорічний
і отав райграсу однорічного, %
Зелена
маса
Рік
Маса
сухої
речовини
Вміст у сухій речовині поживних речовин
протеїн жир клітковина
Перший укіс 1996 20,2 15,7 3,1 29,2
1997 21,4 14,6 2,8 28,4
1998 20,8 15,2 3,2 27,8
1999 21,1 14,9 2,9 28,1
2000 20,9 15,1 3,6 28,4
Середнє 20,9 15,1 3,12 28,4
Перша отава 1996 21,8 13,6 3,3 23,6
1997 22,4 14,0 3,0 24,7
1998 22,1 14,5 3,1 24,2
1999 22,0 14,7 3,0 24,5
2000 22,1 14,2 3,1 24,3
Середнє 22,1 14,2 3,1 24,3
Друга отава 1996 22,1 14,1 3,3 24,5
1997 22,7 14,4 3,2 25,2
1998 22,5 14,8 3,5 23,9
1999 22,3 15,6 3,1 24,7
2000 22,4 14,7 3,3 24,6
Середнє 22,4 14,7 3,3 24,6
76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2
Зм іц н ен н я к о р м о во ї бази за р а х ун о к п ід с івн и х культ ур
ження вмісту клітковини, є досить висо
кою.
Таким чином, використання райграсу
однорічного багатоквіткового як підсів
ної під вико-овес культури дає м ож ли
вість одержати три укоси високоякісної
зеленої маси, яка містить близько 21%
сухої речовини у перш ом у укосі і
22,1—22,4% — у першій і другій отавах.
У сухій речовині нагромаджується знач
ний вміст сирого протеїну — відповідно
15,1, 14,2, 14,7 і 3 ,1—3,3% сирого жиру.
1. Бегей С.В. Проміжні посіви кормових
культур. — К.: Урожай, 1969. — 98 с.
2. Зинченко А. И. Научные и практиче
ские основы повышения продуктивности
кормовых культур в южной и юго-западной
части Правобережной Лесостепи Украин
ской ССР в связи со специализацией и кон
центрацией животноводства: Автореф. дис. ...
докт. с.-х. наук. — Москва, 1982. — 35 с.
3. Кузьменко О. С. Проміжні і сумісні
посіви на Україні. — К.: Урожай, 1976— 171 с.
4. Макаренко П. С. Культурні пасовища. —
К : Урожай, 1998. — 160 с.
УКРЕПЛЕНИЕ КОРМОВОЙ БАЗЫ ЗА
СЧЕТ ПОДСЕВНЫХ КУЛЬТУР
Г. И. Демидасъ
Национальный аграрный университет
Украина, г. Киев
В статье представлены результаты исследо
ваний продуктивности подсевной культуры
райграса однолетнего многоцветкового под
вико-овсяную кормосмесь.
STRENGTHEN OF FORAGE BASE BY
CULTURES SOWING IN ADDITION
G.l. Demidas
National Agrarian University,
Ukraine, Kyiv
In this article are submitted results of researches
on efficiency sowing culture Lolium multiflo-
rum one-years under Avena + Vicia fodder mix.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 77
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1130 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:49:14Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/61/07b103f06395f0ab2f3b03741c88e061.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11302020-01-05T20:39:18Z Strengthen of forage base by cultures sowing in addition Зміцнення кормової бази за рахунок підсівних культур Demidas, G.I. In this article are submitted results of researches on efficiency sowing culture Lolium multiflorum one-years under Avena + Vicia fodder mix. У статті наведено результати досліджень продуктивності підсівної культури райграсу однорічного багатоквіткового під вико-вівсяну кормосуміші. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1130 10.5281/zenodo.3253294 Plant Introduction; Vol 17 (2003); 74-77 Інтродукція Рослин; Том 17 (2003); 74-77 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377865 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1130/1086 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Demidas, G.I. Зміцнення кормової бази за рахунок підсівних культур |
| title | Зміцнення кормової бази за рахунок підсівних культур |
| title_alt | Strengthen of forage base by cultures sowing in addition |
| title_full | Зміцнення кормової бази за рахунок підсівних культур |
| title_fullStr | Зміцнення кормової бази за рахунок підсівних культур |
| title_full_unstemmed | Зміцнення кормової бази за рахунок підсівних культур |
| title_short | Зміцнення кормової бази за рахунок підсівних культур |
| title_sort | зміцнення кормової бази за рахунок підсівних культур |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1130 |
| work_keys_str_mv | AT demidasgi strengthenofforagebasebyculturessowinginaddition AT demidasgi zmícnennâkormovoíbazizarahunokpídsívnihkulʹtur |