Вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук у лучно-чорноземному ґрунті при вирощуванні гороху за ґрунтозахисною технологією
The results of researches of the common pool allelopathic active compounds by using ammonium- carbonate salts (ACS) and ammonium nitrate (an) in the system of peas-fertilization in soil-protective planting are given. Advantage of ACS as compared with ammonium nitrate in creating favorable by a bioch...
Gespeichert in:
| Datum: | 2003 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2003
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1137 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144647288913920 |
|---|---|
| author | Bilyanovska, T.M. Storchak, M.M. Iutinska, I.O. Kirilchuk, O.G. |
| author_facet | Bilyanovska, T.M. Storchak, M.M. Iutinska, I.O. Kirilchuk, O.G. |
| author_sort | Bilyanovska, T.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2021-07-21T20:13:49Z |
| description | The results of researches of the common pool allelopathic active compounds by using ammonium- carbonate salts (ACS) and ammonium nitrate (an) in the system of peas-fertilization in soil-protective planting are given. Advantage of ACS as compared with ammonium nitrate in creating favorable by a biochemical situation in the black soil was marked. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3253312 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:49:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 631.8/581.1
1 Науково-Інженерний центр "АКСО" Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії
НАН України, Україна, 02160 м. Київ, Харківське шосе, 50
2 Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України,
Україна, 03627 м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 154
ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ ВУГЛЕАМОНІЙНИХ СОЛЕЙ
НА НАЯВНІСТЬ АЛЕЛОПАТИЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК
У ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОМУ ҐРУНТІ ПРИ ВИРОЩУВАННІ
ГОРОХУ ЗА ҐРУНТОЗАХИСНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ
Т.М. БІЛЯНОВСЬКА1, М.М. СТОРЧАК1,
Г.О. ІУТИНСЬКА2, О.Г. КИРИЛЬЧУК1
Наведено результати досліджень щодо наявності загального пулу алелопатично активних сполук
у лучно-чорноземному ґрунті при використанні вуглеамонійних солей (ВАС) та аміачної селітри
(аа) у системі удобрення гороху, який вирощували за ґрунтозахисною технологією. Відмічено пере
вагу ВАС порівняно з аа у створенні сприятливої біохімічної ситуації у ґрунті.
Донедавна уявлення щодо алелопатич-
ного значення кореневих систем ф ор
мувалося у відриві від еколого-еволю-
ційних особливостей рослин, які знач
ною мірою зумовлюють їх потенціал.
Вищі рослини кореневими виділеннями
формую ть середовищ е свого існування,
сприяю ть створенню особливої біоло
гічної структури ґрунту, що є зоною
вкорінення рослинних угруповань, а та
кож накопичення фізіологічно актив
них речовин як рослинного, так і мікро-
біального походження.
К оренева система вищих рослин —
основне дж ерело алелопатично актив
них речовин. К ореневі виділення впро-
© Т.М. БІЛЯНОВСЬКА, М.М. СТОРЧАК, Г.О. ІУТИНСЬКА,
О.Г. КИРИЛЬЧУК, 2003
довж усього вегетаційного періоду зба
гачують ґрунт фізіологічно активними
речовинами і мають перш очергове зн а
чення в донорно-акцепторній взаємодії
між рослинами, а також між рослинами
і м ікроорганізмами [3, 5, 15, 20, 32, 33].
За даними М.А. Красильникова [21],
A. Rovira [34], у кореневих виділеннях
рослин крім вуглекислоти і неорганіч
них сполук були ідентифіковані ам іно
кислоти (аспарагін, пролін, лейцин, ва
лін, гістидин, лізин, гліцин, тирозин,
треонін, глютамінова та аспарагінова
кислоти, аланін, триптофан, фенілала
нін); цукри (глюкоза, фруктоза, маль
тоза, галактоза, ксилоза, рамноза); орга
нічні кислоти (яблучна, щавелева, оцто
ва, пропіонова, фумарова, лимонна);
вітаміни групи В, ферменти (каталаза,
122 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003 Ne 1—2
Вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
амілаза, інвертаза, протеаза, ліпаза, це-
.молаза); фізіологічно активні речовини
(ауксин, біотин); фенольні сполуки.
На думку А.М. Гродзинського [16],
найважливішу роль в алелопатії вищих
рослин і мікроорганізмів відіграють при
родні фенольні сполуки. Вони постійно
присутні у ґрунті у вільному стані: легко
адсорбуються ґрунтовими міцелами і так
само легко вивільняються у ґрунтовий
розчин. Вільні фенольні сполуки доступ
ні для мікробіологічної трансформації з
одного боку і для поглинання вищими
рослинами — з другого.
За даними W. Flaig із співробітни
ками та вітчизняних вчених, основним
джерелом надходження у ґрунт ф еноль
них сполук є лігнін і дубильні речовини,
останні залиш аю ться у ґрунті тривалий
час і в біотермічному відношенні є
найстійкіш ими до деструкції. Встанов
лено, що при розкладанні лігніну у
ґрунті утворю ється багато речовин, які
уповільнюють процеси росту та розвит
ку рослин, а також надходження до них
поживних елементів [26, 31].
Відомо, що фізіологічно активні речо
вини, що вилуговую ться ґрунтовим
розчином з рослинних реш ток, та ф іто
токсичні сполуки, які часто утворю
ються внаслідок життєдіяльності м ік
робних популяцій, суттєво зниж ую ть
урож айність культурних рослин [2, 12,
24, 27, 28]. В основі олігодинамічної дії
п ісляж нивно-кореневих реш ток на мік-
робоценоз ґрунту та продуктивність
рослин леж ить наявність у складі про
дуктів деструкції рослинних реш ток
фенольних сполук, серед яких більшість
становлять ф ен олкарбонові кислоти.
Відмічено, що останні та їх похідні в
процесі гумусоутворення полімеризу-
ються, але, перебуваю чи в моно- та
олігомірних формах, вони мають високу
фізіологічну активність.
Результати численних дослідж ень
дали можливість А. М. Гродзинському,
Е.А. Головко та ін. [14. 17. 22. 23] дійти
висновків про те, що фенольні сполуки,
насамперед фенолкарбонові кислота, є
показником алелопатичної напруги у
ґрунтах агрофітоценозів у рослинни
цтві, переваж но через суттєвий вплиз
на культурні рослини заораної соломи
та інших рослинних решток. Застос-
вання згаданих органічних меліорантів
зумовлювалося використанням мульчу
вання як обов'язкового агротехнічного
прийому XX століття після "пилових"
завірю х 30-х років, воно сприяє при
пиненню процесів водно-вітрової ерозії
ґрунтів. П ри використанні соломи вчені
спостерігали численні випадки зн и
ж ення врож аїв сільськогосподарських
рослин [13, 25].
Н а сучасному етапі у практиці ґрун
тозахисного землеробства України з м е
тою відтворення родю чості ґрунтів,
припинення ерозійних процесів вико
ристовують гній та солому, які поліп
ш ують структуру орного ш ару та його
поживний, тепловий, водний і повітря
ний режими, а також збагачують його
агроном ічно цінною гетеротроф ною
мікрофлорою.
За хімічним складом солома зерн о
вих сільськогосподарських рослин ха
рактеризується досить великим вмістом
безазотистих речовин (целюлоза, гемі
целюлоза, лігнін) і низьким — азоту та
мінеральних сполук.
Відношення вуглецю до азоту (C:N) у
соломі (70 — 80) має неабиякий вплив на
її розкладання у ґрунті. Солома забезп е
чує целю лозоруйную чі м ікроорганізми
ґрунту легкодоступним дж ерелом вугле
цю, однак м ікрофлора є надзвичайно
вимогливою і до наявності азоту в
пож ивному середовищ і, котрого в соло
мі обмаль. Якщо ж і у ґрунті азоту мало,
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2 123
Т.М. Біляновська, М.М. Сторчак, Г.О. Іутинська, О.Г. Кирильчук
то уповільню ється процес розкладу
соломи, що нерідко призводить до
накопичен ня токсичних сполук, які
сприяю ть "ґрунтовтомі" та зниж енню
врож аїв культурних рослин [25, ЗО].
Тому додаткове вн есен ня азотних
добрив у ґрунт є обов'язковим та еф ек
тивним агротехнічним заходом у ґрун
тозахисному землеробстві при ви ко
ристанні соломи як мульчі чи орга
нічного добрива і називається азотком-
пенсацією.
В останнє десятиліття XX ст. спіль
ними дослідж енням и сп івробітників
НІЦ "АКСО" НАН України, Н аціональ
ного аграрного університету, Інституту
ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Со-
коловського, Інституту мікробіології та
вірусології ім. Д.К. Заболотного та ряду
інших установ встановлено певні пере
ваги застосування вутлеамонійних со
лей (ВАС) порівняно з аміачною селіт
рою та сечовиною при вирощ уванні ба
гатьох рослин [1, 7, 9, 19].
Основні переваги ВАС:
— ш ирокий спектр застосування
(рослинництво, лісорозведення, корм о
виробництво);
— екологічна безпечність (не забруд
нюють довкілля і продукцію нітратами);
— збільшують урож айність провідних
сільськогосподарських культур і покра
щують якісні показники врожаїв;
— сприяю ть розви тку агрономічно
цінної м ікрофлори ґрунту;
— гальмують нітрифікаційні процеси
у ґрунті;
— стабілізують запаси гумусу в чор
ноземних ґрунтах і підтримують у них
процеси саморегуляції та відтворення
родючості;
— мають низьку енергоємність (вит
рати енергоресурсів на виробництво
ВАС у 4 —5 разів менші, ніж для аміач
ної селітри чи карбаміду).
Враховуючи ці переваги, ми припус
тили, що ВАС як екологічно безпечний
агрохімікат доцільно використовувати
разом з органічними добривами (гній,
солома, торф, сидерати, сапропель, гру-
бостебельні рослинні рештки) у ґрунто
захисному землеробстві з метою припи
нення ерозійних процесів та приско
рен ня п роц есу гум усоутворення,
відтворення потенційної та еф ективної
родючості ґрунту шляхом відновлення
його структури, стабілізації вмісту гуму
су, поліпш ення поживного, водного,
теплового, повітряного реж имів та ф о р
мування агрономічно цінного м ікроб
ного ценозу.
З метою перевірки нашої робочої
гіпотези щодо перспективності вико
ристання ВАС у ґрунтозахисному зем
леробстві як окремо, так і разом з
органічними меліорантами (гній, соло
ма) у 1995 р. на базі кафедри ґрунто
знавства та охорони ґрунтів Н аціональ
ного аграрного університету України під
керівництвом професора М.К. Ш икули в
ПСП "Сокільча" Попільнянського рай о
ну Ж итом ирської області на лучно-чор
ноземному ґрунті були закладені дослі
ди з вивчення впливу ВАС на потен
ційну й еф ективну родючість ґрунту та
екологічний стан, наявність фізіологіч
но активних водорозчинних сполук при
використанні добрива в ротації алелопа-
тично активних рослин цукрових буря
ків, гороху, озимої пшениці, ячменю.
Протягом 1996 — 2000 років вивчали
дію ВАС на наявність загального пулу
алелопатично активних речовин у ґрун
ті при застосуванні як мінеральної, так
і органо-мінеральної системи удобрен
ня. Як еталонне мінеральне азотне доб
риво використовували аміачну селітру.
Схема досліду наведена на рис. 1 — 4.
У перший рік дослідження проводили
двома способами обробітку ґрунту. Було
124 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 1—2
Вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук
встановлено перевагу використання ВАС
для отримання сприятливішої біохімічної
ситуації у ґрунті для цукрових буряків
порівняно із застосуванням аміачної
селітри [6]. Відмічено доцільність мілкого
плоскорізного обробітку ґрунту щодо
позитивної дії на рослини загального пулу
фізіологічно активних водорозчинних
сполук лучно-чорноземного ґрунту з
ризосфери цукрових буряків [6].
У 1997—1998 роки дослідження про
водили тільки на мілкому плоскорізно-
му обробітку ґрунту. Зразки відбирали
з орного ш ару 0 — 30 см із ризосф ери
гороху та озимої пшениці.
Фітотоксичність ґрунту визначали за
А.М. Гродзинським та ін. [18] у модель
них лабораторних дослідах в умовах
Н ауково-інж енерного центру "АКСО"
ІБОНХ НАН України.
Згідно з даними, які подано на рис. 1 — З,
впродовж трьох місяців вегетації гороху
в усіх варіантах досліду фітотоксичність
не виявлено. Навпаки, по відношенню
до показника абсолютного контролю
(на воді) фізіологічно активні сполуки
лучно-чорноземного ґрунту мали стиму
люючу дію на приріст коренів паростків
крес-салату (тест-об'єкт). Н айбільш у
увагу привертає до себе варіант, в яко
му горох удобрювали ВАС разом із
фосф орним и та калійними добривами.
Так, у травні (рис. 1) третій варіант за
позитивною фізіологічною дією алелопа
тично активних сполук ґрунту на па
ростки тест-об'єкта поступався лише
першому варіанту, а у червні (рис. 2) у
третьому варіанті біохімічна ситуація в
ґрунті була найкращ ою . Так, порівняно
з абсолютним контролем (дистильована
вода), приріст коренів паростків крес-
салату під дією фізіологічно активних
сполук ґрунту у третьому варіанті був
м айж е у три рази більший.
Порівняння фізіологічної дії алелопатич
но активних сполук лучно-чорноземного
ґрунту на приріст коренів крес-салату
варіантів 3 і 4 свідчить про те, що в трав-
І U
g ? а о * м
я ^
'2 і ь
U Qо З сх s
« CL
с & n К ■й о ж ^03 *
а о о <
и
ава
С
180
160-
140-
120
100 -
80-
60
40
20-1
0
8 9
Рис 1. Вплив водорозчинних фізіологічно активних сполук лучно-
чорноземного ґрунту на приріст коренів тест-об'єкта (паростки крес-
салату) (травень, цвітіння гороху).
Тут и на рис. 2 - 4 варіанти: 1 - без добрив; 2 - Р60К60; 3 - N90 ВАС PgoK60;
4 - N90 аа Р60К60; 5 - гній (12 т/га); 6 - N 90 ВАС Р60К60 + гній (12 т/га);
? — N90 аа PgoKgo + гній (12 т/га); 8 — N90 ВАС Р60К60 + гній (12 т/га) + солома
(2,5 т/га); 9 — N90 аа P60Kg0 + rHffi (12 т/га) + солома (2,5 т/га)
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 1—2 125
Т.М. Біляновська, М.М. Сторчак, Г.О. Іутинська, О.Г. Кирильчук
Рис. 2. Вплив водорозчинних фізіологічно активних сполук лучно-
чорноземного ґрунту на приріст коренів тест-об'єкта (паростки крес-
салату) (червень, визрівання бобів гороху)
Рис. 3. Вплив водорозчинних фізіологічно активних сполук лучно-
чорноземного ґрунту на приріст коренів тест-об'єкта (паростки крес-
салату) (липень, повна стиглість бобів гороху)
ні та червні ВАС сприяли створенню на
багато кращої біохімічної ситуації у ґрун
ті, ніж аміачна селітра (рис. 1,2). Так, під
впливом фізіологічно активних сполук
лучно-чорноземного ґрунту, приріст коре
нів крес-салату в травні (рис. 1) був біль
шим на 16%, у червні (рис. 2) — на 36%
порівняно з відповідним показником варі
анта з використанням амонію азотнокис
лого. Привертають також до себе увагу
восьмий та д ев ’ятий варіанти, де
використовували мінеральні добрива
разом із органічними (гній, солома). Так,
при застосуванні у 8 і 9 варіантах різних
126 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2
Вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук
форм азотних мінеральних добрив, най
кращ і результати щодо приросту коренів
паростків крес-салату під впливом ф і
зіологічно активних сполук ґрунту отри
мали у варіанті з використанням ВАС. У
червні (рис. 2) приріст коренів рослин
тест-об'єкта у восьмому варіанті був на
38% більшим порівняно з відповідним
показником варіанта 9, де використовува
ли еквівалентну дозу азоту аміачної се
літри.
У липні (рис. 3) найбільший стимулю
ю чий еф ект на приріст корен ів п а
ростків крес-салату мали фізіологічно
активні речовини ґрунту, відібраного з
шостого варіанта (N90BAC P6oK6o + гній
(12 т/га)). Відмічено більший приріст
коренів крес-салату під впливом фізіоло
гічно активних сполук ґрунту варіантів
З, 6, 8, де горох удобрювали як окремо
мінеральними, так і поєднанням міне
ральних і органічних добрив (мінераль
ний азот ВАС) порівняно з відповідними
показниками еквівалентних варіантів 4,
7, 9, де використовували аміачну селітру.
На нашу думку, стимулюючий ефект
фізіологічно активних водорозчинних спо
лук із ризосферного ґрунту гороху зумов
люється високою біологічною активністю
ґрунту, оскільки встановлено, що пред
ставники родини бобових, у тому числі
горох, виділяють через кореневу систему
найбільшу кількість амінного азоту (аміно
кислоти) [8, 29]. Відомо, що амінокислоти
мають здатність впливати на всі системи
життєзабезпечення рослин: стимулювати
розвиток надземних органів (аланін, глі
цин), підсилювати розгалуження корене
вої системи (аспарагінова та глутамінова
кислоти), діють як ендогенні регулятори
росту (триптофан, цистин, пролін). Деякі з
амінокислот використовуються також
мікроорганізмами для синтезу гормонів і
ферментів, інші є енергетичним матері
алом [4]. Це свідчить про важливу роль
амінного азоту бобових у формуванні
ризосферної агрономічно цінної мікро
флори.
У вересні, через півтора місяця після
збирання врожаю гороху, в усіх варіантах
досліду відмічено фітотоксичність ґрунту
(рис. 4). Це пов'язано з накопиченням у
ґрунті високої концентрації фізіологіч
но активних сполук, які утворилися
- У *
Рис. 4. Вплив водорозчинних фізіологічно активних сполук лучно-чорно
земного ґрунту на приріст коренів тест-об'єкта (паростки крес-салату)
(вересень, після збору врожаю гороху)
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 127
Т.М. Біляновська, М.М. Сторчак, Г.О. Іутинська, О.Г. Кирильчук
внаслідок трансформації целюлозоруй-
нівними мікроорганізмами рослинних
післяжнивних реш ток гороху, багатих
на протеїн та клітковину. Крім того,
гідротермічні умови, що склалися у
ґрунті із середини серпня і переваж али
у перш ій декаді вересня, сприяли
анаеробному розкладу рослинних реш
ток. Відомо, що в результаті ж иттєдіяль
ності мікроорганізмів (анаеробних це-
лю лозоруйнівних бактерій та грибів) за
анаеробних умов та перезволож ення
ґрунту має місце накопичення значної
кількості органічних кислот, а саме: оц
тової, мураш иної, молочної, винної,
піровиноградної, бурштинової, а також
наявності спиртів — пропилового, м е
тилового, етилового та інших [4, 11].
Але необхідно зазначити, що через мі
сяць (перша декада жовтня) на дослід
них ділянках була висіяна озима пш е
ниця, яка росла та розвивалася цілком
задовільно на всіх ділянках досліду, що
доводить відсутність інгібуючих кон
центрацій алелопатично активних спо
лук.
Аналіз отриманих даних щодо вро
ж айності гороху також свідчить на к о
ристь використання вуглеамонійних со
лей [10].
Отже, проведені дослідження на н а
явність загального пулу алелопатично
активних сполук у лучно-чорноземному
ґрунті (щодо їх здатності спричиняти
фітотоксичність ґрунту при викорис
танні вуглеамонійних солей) показали
відсутність фітотоксичного пресингу на
ґрунт при застосуванні екологічно б ез
печного добрива ВАС у мінеральній і в
органо-мінеральній системах удобрення
гороху, який вирощували за ґрунтоза
хисною технологією. Встановлено також
перевагу ВАС щодо біохімічної ситуації у
ґрунті порівняно з аміачною селітрою за
різних систем удобрення гороху.
1. Аммонийно-карбонатные соединения и
регуляторы роста растений в сельском хо
зяйстве. Сб. науч. тр. / Под ред. В.П. Куха
ря. — К.: Наук, думка, 1995. — 236 с.
2. Берестецкий О.А. Фитотоксины поч
венных микроорганизмов и их экологиче
ская роль / / Фитотоксические свойства
почвенных микроорганизмов. — J1., 1978. —
С. 7-30.
3. Берестецкий О.А. Роль культурных рас
тений в формировании микробных сооб
ществ почв: Автореф. дис. ... д-ра биол.
наук. — М., 1982. — 48 с.
4. Берестецкий O.J1., Возняковская Ю.М.,
Доросинский Л.М. и др. Биологические основы
плодородия почв. — М.: Колос, 1984. — 287 с.
5 Биляновская Т.М. Аллелопатическое
взаимодействие овощных культур витамин
ного комплекса через среду корнеобитания:
Автореф. дис. ... канд. биол. наук. — Минск,
1992. - 16 с.
6. Біляновська Т.М. Вплив вуглеамо
нійних солей на утворення алелопатично
активних агентів у лучно-чорноземному
грунті при вирощуванні цукрових буряків
за грунтозахисною технологією / / Відтво
рення родючості ґрунтів у ґрунтозахисному
землеробстві. — К.: Оранта, 1998. — С. 431—
444.
7. Біляновська Т.М. Використання зміша
них посівів і вуглеамонійних солей у біоло
гічному землеробстві / / Ґрунтозахисна
біологічна система землеробства в Україні /
За ред. проф. М.К. Шикули. — К.: Оранта,
2000. - 389 с.
8. Будкевич Т.А. Исследование динамики
свободных аминокислот в корневых метабо
литах трав в онтогенезе / / Роль токсинов
растительного и микробиального происхож
дения в аллелопатии. — К.: Наук, думка,
1983. - С. 42-47.
9. Відтворення родючості грунтів у грун
тозахисному землеробстві / За ред. М.К. Ши
кули. — К.: Оранта, 1998. — 680 с.
10. Воробей 1.1., Макарчук О.Л., Білянов
ська Т.М. та ін. Вплив вуглеамонійних со
лей на урожайність культур у ґрунтозахис
ному землеробстві / / Відтворення родючості
128 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2
Вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
грунтів у грунтозахисному землеробстві. —
К.: Оранта, 1998. - С. 444-447.
11. Гринева Г.М. Регуляция метаболизма у
растений при недостатке кислорода. — М.:
Наука, 1975. - 279 с.
12. Головко Э.А. Микроорганизмы в алле-
лопатии высших растений. — К.: Наук,
думка, 1984. — 200 с.
13. Головко Э.А. Академик А.М. Гродзин-
ский и приоритетность аллелопатии расте
ний / / Материалы Всесоюз. совещ. "Агро
фитоценозы и экологические пути их
стабильности и продуктивности". — Ижевск,
1991. - С. 96-98.
14. Горобец С.А., Головко Э.А., Гриб Н.И.
Влияние бессменного выращивания расте
ний на биохимические процессы в почве / /
Аллелопатия и продуктивность растений.
Сб. науч. тр. - Харьков, 1988. — С. 47-60.
15. Гродзинский А.М. Аллелопатия в
жизни растений и их сообществ. — К.: Наук,
думка, 1965. — 200 с.
16. Гродзинский А.М. Аллелопатия расте
ний и почвоутомление: Избр. труды. — К.:
Наук, думка, 1991. — 432 с.
17. Гродзинский А.М., Богдан Г.П., Голов-
ко Э.А. и др. Аллелопатическое почвоутом
ление. - К.: Наук, думка, 1979. — 248 с.
18. Гродзинский А.М., Кострома Е.Ю.,
Шроль Т. С., Хохлова И. Г. Прямые методы
биотестирования почвы и метаболитов мик
роорганизмов / / Аллелопатия и продуктив
ность растений. - К.: Наук, думка, 1990. —
С. 121-124.
19. Елементи регуляції в рослинництві:
Збірник наук, праць. — К.: ВВП "Компас",
1998. - 360 с.
20. Иванов В.П. Растительные выделения
и их значение в жизни фитоценозов. - М.:
Наука, 1973. — 294 с.
21. Красильников Н.А. Микроорганизмы
почвы и высшие растения. — М.: Изд-во АН
СССР, 1958. - 462 с.
22. Крупа Л.И., Дзюбенко Н.Н. К вопросу
о накоплении фенолкарбоновых кислот в
почве под озимой пшеницей / / Аллелопатия
в естественных и искусственных фитоцено
зах. - К.: Наук, думка, 1982. - С. 37—42.
23. Крупа Л.И., Фигурская А.А. Феноль
ные соединения в почве под зерновыми
культурами / / Аллелопатия и продуктив
ность растений. — К.: Наук, думка, 1990. -
С. 46-50.
24. Крупа Л.И., Фигурская А.А. Раститель
ные остатки — источник аллелопатических
веществ / / Круговорот аллелопатически ак
тивных веществ в биогеоценозах. — К.:
Наук, думка, 1992. - С. 66-73.
25. Райс Э. Аллелопатия. — М.: Мир,
1978. - 356 с.
26. Середюк Л.С. Роль органических ве
ществ в растениеводстве / / Роль аллелопатии
в растениеводстве. — К.: Наук, думка, 1982. —
С. 155-159.
27. Стефанский К.С. Нейтрализация ин
гибиторов роста растений / / Сельскохоз.
биол., 1986. - № 6. - С. 111-116.
28. Стефанский КС. Аллелопатическая
роль органических кислот в почве / / Мето
дологические проблемы аллелопатии. — К.:
Наук, думка, 1989. — С. 52-58.
29. Стефанский К С. Определение алле-
лопатической активности аминокислот / /
Круговорот аллелопатически активных ве
ществ в биогеноценозах. — К.: Наук, думка,
1992. - С. 147-154.
30. Шикула М.К., Назаренко Г.В. Мини
мальная обработка черноземов и воспроиз
водство их плодородия. — М.: Агропром-
издат, 1990. - 320 с.
31. Flaig W., Beuwfelspasher Н., Reitz Е.
Chemical composition and phisical properties
of humic substances / / Soil components. — N 2:
springar. - 1975. — 1. — P. 1—121.
32. Rice E. Allelopathy-an update / / Bot.
Rev. - 1979. - 45, N 1. - P. 15-109.
33. Rice E. Allelopathy. Second Ed. -
London, Acad, press., 1984. - 422 p.
34. Rovira A.D. Plant root excretions relation
to the risosphere effect. 1. The nature of root
exudat from oats and peas// Plant and Soil,
1956. - 7 , N 2. - P. 178-194.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne 1—2 129
Г 'Ч
Т.М. Біляновська, М.М. Сторчак, Г.О. Іутинська, О.Г. Кирильчук
ВЛИЯНИЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ
УГЛЕАММОНИЙНЫХ СОЛЕЙ НА
НАЛИЧИЕ АЛЛЕЛОПАТИЧЕСКИ
АКТИВНЫХ СОЕДИНЕНИЙ В
ЛУГОВО-ЧЕРНОЗЕМНОЙ ПОЧВЕ
ПРИ ВЫРАЩИВАНИИ ГОРОХА ПО
ПОЧВОЗАЩИТНОЙ ТЕХНОЛОГИИ
Т.М. Биляновская1, М.М. Сторчак1,
Г.А. Путинская2, О.Г. Кирильчук1
1 Научно-инженерный центр "АКСО"
Института биоорганической химии и нефте
химии НАН Украины, Украина, г. Киев
2 Институт микробиологии и вирусологии
им. Д.К. Заболотного НАН Украины,
Украина, г. Киев
Представлены результаты исследования об
щего пула аллелопатически активных сое
динений при использовании углеаммоний
ных солей (УАС) и аммиачной селитры (аа)
в системе удобрения гороха, выращивае
мого по почвозащитной технологии.
Отмечено преимущество УАС по сравне
нию с аа в создании благоприятной биохи
мической ситуации в почве.
THE INFLUENCE OF AMMONIUM-
CARBONATE SALTS APPLICATION
ON AVAILABILITY OF ALLELOPATHIC
ACTIVE COMPOUNDS IN CHERNOZEM
LIKE MEADOW SOILS WHEN PEA
GROWING USING SOIL PROTECTIVE
TECHNOLOGY
T.M. Bilyanovska1, M.M. Storchak',
I.O. Iutinska2, O.G. Kirilchuk1
1 Sciectific-Engineering Center "AKSO",
Institute of bioorganic chemistry and petrol
chemistry of NAS of Ukraine, Ukraine, Kyiv
2 D.K. Zabolotny Institute of microbiology and
virology of NAS of Ukraine, Ukraine, Kyiv
The results of researches of the common pool
allelopathic active compounds by using am-
monium-carbonate salts (ACS) and ammo
nium nitrate (an) in the system of peas-ferti-
lization in soil-protective planting are given.
Advantage of ACS as compared with ammo
nium nitrate in creating favorable by a bio
chemical situation in the black soil was
marked.
130 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1137 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:49:19Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/f4/b14c592417499753736f9e321e47c8f4.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11372021-07-21T20:13:49Z The influence of ammonium-carbonate salts application on availability of allelopathic active compounds in chernozem-like meadow soils when pea growing using soil protective technology Вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук у лучно-чорноземному ґрунті при вирощуванні гороху за ґрунтозахисною технологією Bilyanovska, T.M. Storchak, M.M. Iutinska, I.O. Kirilchuk, O.G. The results of researches of the common pool allelopathic active compounds by using ammonium- carbonate salts (ACS) and ammonium nitrate (an) in the system of peas-fertilization in soil-protective planting are given. Advantage of ACS as compared with ammonium nitrate in creating favorable by a biochemical situation in the black soil was marked. Наведено результати досліджень щодо наявності загального пулу алелопатично активних сполук у лучно-чорноземному ґрунті при використанні вуглеамонійних солей (ВАС) та аміачної селітри (аа) у системі удобрення гороху, який вирощували за ґрунтозахисною технологією. Відмічено перевагу ВАС порівняно з аа у створенні сприятливої біохімічної ситуації у ґрунті. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1137 10.5281/zenodo.3253312 Plant Introduction; Vol 17 (2003); 122-130 Інтродукція Рослин; Том 17 (2003); 122-130 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377865 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1137/1093 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Bilyanovska, T.M. Storchak, M.M. Iutinska, I.O. Kirilchuk, O.G. Вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук у лучно-чорноземному ґрунті при вирощуванні гороху за ґрунтозахисною технологією |
| title | Вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук у лучно-чорноземному ґрунті при вирощуванні гороху за ґрунтозахисною технологією |
| title_alt | The influence of ammonium-carbonate salts application on availability of allelopathic active compounds in chernozem-like meadow soils when pea growing using soil protective technology |
| title_full | Вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук у лучно-чорноземному ґрунті при вирощуванні гороху за ґрунтозахисною технологією |
| title_fullStr | Вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук у лучно-чорноземному ґрунті при вирощуванні гороху за ґрунтозахисною технологією |
| title_full_unstemmed | Вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук у лучно-чорноземному ґрунті при вирощуванні гороху за ґрунтозахисною технологією |
| title_short | Вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук у лучно-чорноземному ґрунті при вирощуванні гороху за ґрунтозахисною технологією |
| title_sort | вплив використання вуглеамонійних солей на наявність алелопатично активних сполук у лучно-чорноземному ґрунті при вирощуванні гороху за ґрунтозахисною технологією |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1137 |
| work_keys_str_mv | AT bilyanovskatm theinfluenceofammoniumcarbonatesaltsapplicationonavailabilityofallelopathicactivecompoundsinchernozemlikemeadowsoilswhenpeagrowingusingsoilprotectivetechnology AT storchakmm theinfluenceofammoniumcarbonatesaltsapplicationonavailabilityofallelopathicactivecompoundsinchernozemlikemeadowsoilswhenpeagrowingusingsoilprotectivetechnology AT iutinskaio theinfluenceofammoniumcarbonatesaltsapplicationonavailabilityofallelopathicactivecompoundsinchernozemlikemeadowsoilswhenpeagrowingusingsoilprotectivetechnology AT kirilchukog theinfluenceofammoniumcarbonatesaltsapplicationonavailabilityofallelopathicactivecompoundsinchernozemlikemeadowsoilswhenpeagrowingusingsoilprotectivetechnology AT bilyanovskatm vplivvikoristannâvugleamoníjnihsolejnanaâvnístʹalelopatičnoaktivnihspolukulučnočornozemnomugruntípriviroŝuvannígorohuzagruntozahisnoûtehnologíêû AT storchakmm vplivvikoristannâvugleamoníjnihsolejnanaâvnístʹalelopatičnoaktivnihspolukulučnočornozemnomugruntípriviroŝuvannígorohuzagruntozahisnoûtehnologíêû AT iutinskaio vplivvikoristannâvugleamoníjnihsolejnanaâvnístʹalelopatičnoaktivnihspolukulučnočornozemnomugruntípriviroŝuvannígorohuzagruntozahisnoûtehnologíêû AT kirilchukog vplivvikoristannâvugleamoníjnihsolejnanaâvnístʹalelopatičnoaktivnihspolukulučnočornozemnomugruntípriviroŝuvannígorohuzagruntozahisnoûtehnologíêû AT bilyanovskatm influenceofammoniumcarbonatesaltsapplicationonavailabilityofallelopathicactivecompoundsinchernozemlikemeadowsoilswhenpeagrowingusingsoilprotectivetechnology AT storchakmm influenceofammoniumcarbonatesaltsapplicationonavailabilityofallelopathicactivecompoundsinchernozemlikemeadowsoilswhenpeagrowingusingsoilprotectivetechnology AT iutinskaio influenceofammoniumcarbonatesaltsapplicationonavailabilityofallelopathicactivecompoundsinchernozemlikemeadowsoilswhenpeagrowingusingsoilprotectivetechnology AT kirilchukog influenceofammoniumcarbonatesaltsapplicationonavailabilityofallelopathicactivecompoundsinchernozemlikemeadowsoilswhenpeagrowingusingsoilprotectivetechnology |