“Софіївка” як прообраз французьких пейзажних парків другої половини XVIII століття

On the basis of literary studies and own researches we determined that the model for Sofiyivka server such French parks as Shantyli, Small Trianon, Dezert de Retz, Monso, Marli and others.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2003
Автор:	Kosenko, I.S.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1139
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144648965586944
author	Kosenko, I.S.
author_facet	Kosenko, I.S.
author_sort	Kosenko, I.S.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-05T21:17:57Z
description	On the basis of literary studies and own researches we determined that the model for Sofiyivka server such French parks as Shantyli, Small Trianon, Dezert de Retz, Monso, Marli and others.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3253318
first_indexed	2025-07-17T12:49:21Z
format	Article
fulltext	УДК 712 І.С. КОСЕНКО Дендропарк "Софіївка" НАН України Україна, 20300 м. Умань, вул. Київська, 12а "СОФІЇВКА" ЯК ПРООБРАЗ ФРАНЦУЗЬКИХ ПЕЙЗАЖНИХ ПАРКІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТОЛІТТЯ На підставі літературних та власних досліджень викладено історію появи пейзажного паркобудів ництва у Франції і вставлено, що за взірець для "Софіївки" правили такі французькі парки, як Шан- тіїїі, Малий Тріанон, "Пустеля", Монсо, Марлі та ін. У наш их дослідженнях історії заснуван ня "Софіївки" ми неодноразово під креслювали, що ідея будівництва парку в стилі античної міфології належала майбутній друж ині граф а С.Щ. Потоць- кого — Софії. Про це свідчать її листи, які зберігаю ться в Ц ентральному дер жавному історичному архіві України у Києві. Так, в одному з листів вона пише Потоцькому: "Після обіду поїхали поди витися Аркадію. Важко собі уявити щось кращ е і романтичніш е. Ти знаєш Аркадію, але бачив її 10 років тому. Уяви собі, як можуть вирости молоді дерева за 10 років і як багато тут зроб лено для поліпш ення цього місця... в Аркадію я закохана до божевілля; н е має в світі жодного виду квітів і ек зо тичних рослин, які б тут не росли. Гуляючи садами Аркадії, я відчувала, що в розпалі літа переж иваю знову весну, і кож не дерево ніби говорить: © І.С. КОСЕНКО, 2003 "М ені тут хорош е!" А ркадія дуж е нагадує мені Крим; ти знаєш, що в тому краю при твоїх достатках мож на б мати протягом двох років таку саму, а мож е й прекрасніш у Аркадію, бо там не потрібно ш тучних насаджень? Правда, мій милий друже, що ми матимемо сільце у К риму?.."[2]. Посилаючись на цей лист, ми довгий час вважали, що прообразом "Софіївки" є парк "Аркадія" Гелени Радзивілл у Небо- рові. Проте наші літературні дослідження, зустрічі з фахівцями садово-паркового мистецтва, ретельне обстеження парку "Аркадія" в 2000 р. дають підстави стверд жувати, що за зразок для "Софіївки" правили такі французькі парки, як Шантійї, Тріанон, "Пустеля", Монсо, М ар лі та ін., становлення яких відбувалося протягом 1770—1785 років. Ми спробували дослідити, як і коли виникли ці парки у Франції. Відомо, що Франція — батьківщина регулярного сти лю паркобудівництва, головним ідеоло 142 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 "Софіївка" як п р о о б р а з ф ран ц узьк и х пейзаж них п а р к ів д р у го ї п оловин и XVIII ст оліт т я -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ^ гом якого був Андре Ленотр, а ви зн а ною законодавицею пейзаж ного стилю вваж ається Англія. Згадаємо відомих майстрів цього стилю: Вільяма Кента (1684—1748), Ланселота Брауна (1715 — 1783) та Генрі Рентона (1752—1818). Поява пейзаж них садів у Франції по в'язана переважно з перекладом у 1771 р. книги англійця Т. Уотлі "Мистецтво ство рювати сади нового стилю" та з опублі кованою в 1774 р. книгою герцога д'Ар- кура "Зовнішні прикраси саду і парку" з характерн им епіграф ом: "М истецтво полягає в тому, щоб заховати мистецт во" [!]• Пізніше з'явилися французькі м е тодичні посібники з влаштування пей заж них парків. Герцог д 'А ркур був близьким до короля Ф ранції Людовіка XVI і його дружини Марії-Антуанетти, яка відігра ла важ ливу роль у розвитку пейзаж ного стилю паркобудівництва у Ф ранції. Його було призначено опікуном стар шого сина Л ю довіка XVI і М арії- Антуанетти і, безперечно, він мав вплив на формування їх уподобань. Важливе значення для подальшого розвитку пейзаж ного паркобудівництва відіграла поема "Сади" Ж . Деліля, яка з'явилася у 1782 р. Її вихід був приуро чений до святкування в Тріаноні на честь граф а і граф іні С євєрних (під цим псевдонімом м андрували по Є вропі спадкоємець російського престолу П ав ло П етрович і його друж ина М арія). П оема Деліля була безпосереднім відгу ком на загальне захоплення влаш ту ванням парків — королівських, кн язів ських, поміщ ицьких. Навіть люди зі скромним достатком із захватом зай м а лися п ри краш ан н ям і благоустроєм садів та садочків навколо своїх бу динків. Чимала заслуга в розвитку п ей заж ного садово-паркового м истецтва у Ф ранції належала й відомому ф ран цузькому ф ілософу і натхненнику полі тичної революції Ж .-Ж . Руссо, а окремі фахівці садово-паркового мистецтва, наприклад А. Регель [5], вважали, що ідея пейзаж них парків взагалі зародилася вперше у Франції в роботах Ж .-Ж . Рус со, зокрема в його "Новій Елоїзі", що вийшла з друку в 1761 р. Однак Д.С. Лі- хачов з цього приводу відмічає: "Не мож на вважати, що і Ж .-Ж . Руссо був натхненником пейзаж ного стилю в са дово-парковому мистецтві, як це зви чайно представляється. П ейзаж ний стиль у парковому мистецтві з'явився значно раніш е і багато в чому сам н а дихнув ідеї Ж .-Ж . Руссо... Ж .-Ж . Руссо зізнавався в "Сповіді", що у молоді роки він отримав свої ідеї про природу з Англії із публікацій у "Глядачі", які впливали на садівників — Ч. Бридж мана та його друзів [3]. Відкидаючи пош ирену думку щодо особливої ролі Ж .-Ж . Руссо в створенні пейзаж ного паркового типу, слід за значити, що не лиш е його опис пейзаж ного парку в літературі, але і його ідеї в м истецтвознавстві з 'явилися раніш е, ніж вони були втілені на практиці. Час від часу в садово-парковому мистецтві виникали окремі елементи пейзажного парку, потім, незалеж но від них, з 'яви лася ідейно-естетична концепція, окре мі елементи пейзаж ного парку були по єднанні в одне закінчене художнє ціле. Такий складний і довгий шлях появи й розвитку пейзаж них парків. Ми не будемо описувати всі названі вищ е ф ранцузькі пейзаж ні парки, а наведемо характеристику лиш е окре мих і, в перш у чергу, пейзаж ного парку М алий Тріанон. Для цього скориста ємося книгою австрійського письмен ника С. Цвейга "Марія-Антуанетта" [6], яка хоч і є художнім твором, але ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 143 I. С. Косенко ґрунтується на архівних документах: "... Тріанон — крихітний ляльковий світ; символічно, що з його вікон не видно ніякого життя, — ні людської оселі, ні Парижа, ні країни. За десять хвилин можна обійти всі його нечисленні са- жені, а проте для Марії-Антуанетти цей крихітний світ живіш ий і важливіший, ніж ціла Ф ранція й двадцять мільйонів підданих. Тріанон нарешті дав роботу цій без діяльній душі, став іграшкою, котрою вона бавилась повсякчас. Як замовляла наряд за нарядом у кравчині, нові прикраси — у двірського ювеліра, так і для оздоблення свого королівства М арія-Антуанетта все щось вигадує; тепер укупі з кравчинею, ювеліром, балетмейстером, учителем музики й танцм ейстером її довге, страш енно довге дозвілля заповню ю ть архітектор, садівник, художник, декоратор — усі новітні м іністри її крихітного королівства — й заразом найдужче випорожню ю ть держ авну скарбницю . Н айбільш ого клопоту завдає М арії- Антуанетті садок, адже зрозуміло, що він нічим не має скидатися на слав- нозвістний Версальский сад, а має бути найсучаснішим, наймоднішим, найви- гадливішим і найкокетніш им з тих, що будь-коли існували в світі, достеменним садком рококо. Цим своїм прагненням М арія-Антуанетта свідомо чи несвідомо відбиває зміну вподобань усієї доби. Бо людності вж е набрид садковий генерал Ленотр, який своїми виміряними ліній кою моріжками, мов бритвою підріза ними живоплотами, обрахованими на креслярському столі візерунками хваль ковито прагнув показати, що король- сонце Людовік зміг убгати в бажані ф орми не тільки державу, дворянство, цілий народ, а й створені Богом кр ає види. Вже надивилися на ту зелену геометрію, втомилися від такого "розпи нання природи", як і для всієї того часної культурної немочі, так і тут не причетний до "суспільства" Ж ан -Ж ак Руссо знайш ов полегшувальне слово, вимагаючи в "Новій Елоїзі", "природно го парку". Безперечно, М арія-Антуанет та не читала "Нової Елоїзи", Ж ан -Ж ака Руссо вона принаймні могла ще знати як автора невеличкої пасторалі "Сіль ський чаклун". Та його погляди тоді вж е носилися у повітрі... Й певне, Марії- Антуанетті заманулося тепер "при родного" садка, лагідних краєвидів, — та ще й найприроднішого з усіх ново модних природних садків. О тож вона скликала найкращих, найвитонченіших митців своєї доби, аби вони в щонай- штучніш ий спосіб вимудрували їй найприродніший садок. Бо — така того часна мода! — в цьому "англо-китай- ському садку" хотіли показати не просто природу, а всю природу, в мікрокосмосі з двох квадратних кілометрів — увесь світ, малий, ніби іграшка. На цій латці землі мали зібрати все — французькі, індійські, африканські дерева, голланд ські тюльпани, південні магнолії, стру мочки і ставки, гори й печери, романтич ну руїну й сілянську хату, грецький храм та орієнтальні краєвиди, голландський вітряк — північ і південь, захід і схід, найприродніше і найдивовижніше, все штучне і водночас якомога правдивіше; сперш у на цій п'яді землі архітектор навіть хотів спорудити вулкан, який вивергав би полум'я, й китайську пагоду, та, на щастя, кошторис видався завели ким. Сотні людей, яких підганяло нетер піння королеви, розпочали роботу за планами будівничих і малярів, похапцем, немов чарами, створю ю чи зумисне невимушений, ніби цілком природний і якнаймальовничіший ландшафт. Миттю простелився поміж лук тихий і мрійний 144 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 "Софіївка" як п р о о б р а з ф р а н ц узьк и х п ей заж ни х п а р к ів д р у го ї п оловин и XVIII ст оліт т я -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ^ жебонливий струмок, неодмінний склад ник будь-якої справдешньої пастушої ідилії; щоправда, воду для нього гнали за дві тисячі футів з М арлі, — і в довж елезних трубах разом із водою витікало й чимало грошви, та ось головне: його мила для ока течія мовби сама прорізала звивисте річище. З ла гідним плюскотом струмок вливається у викопаний ставок із насипаним остро вом, вода прегарно спадає з уступа під граційним місточком, на плесі гордо вито плавають білі, осяйні лебеді. Мов з анакреонтичних вірш ів, випинається скеля зі штучним мохом, уміло захова ним гротом кохання й романтичним бельведером; і здогадатись не можна, що такий зворуш ливо простий ланд ш афт перед цим барвисто малювався на численних аркушах, все вкупі двадцять разів відтворювалось у гіпсових моде лях, де ставок і струмок позначались уламками дзеркала, а луки й дерева, мов у різдвяній виставі, зім'ятим, по фарбованим мохом. Але й цього замало! У королеви щ ороку нова забаганка, дедалі виш уканіш і й природніш і додатки мають оздобити її королевство, вона й чекати не хоче, коли будуть сплачені старі рахунки, тепер є в неї власна забавка й вона прагне бавитися далі. Ніби знічев'я, а все ж наперед докладно обчислені її романтичними архітекторами, в садку, щоб він набув ще природнішого вигляду, там і тут зводяться різні коштовні будівлі. На п а горбі зіп 'явся невеликий храм, присвя чений тогочасній богині, храм кохання, в його відкритій античній ротонді вид- ніється одна з кращ их скульптур Бушар- дона — Амур, який з Гераклової дубини ви р ізає свого несхибного лука. А печера, грот кохання, так хитро виру бана в скелі, щоб хто не йшов, ніжні закохані вчасно його помітять і ніхто їх не заскочить серед пестощів. Ч ерез гай протоптали звивисті стежки, на луках посадили небачені квіти, невдовзі крізь зелену запону засяяв невеликий сліпу чо-білий восьмикутник — музичний п а вільйон, — й усе одне з одним, одне в одному поєднувалося із таким смаком, що в цій чарівності вж е й справді не відчувалося ніякої штучності. Але мода вимагає ще більшої прав дивості. Щоб ж е зовсім оприроднити природу й найвишуканіше розцяцьку вати лаштунки під життя, для створення цілковитої омани в цю найдорож чу пастораль усіх часів увели справдішніх статистів: селян і селянок, справжніх доярок і корів, телят, свиней, овець і кроликів, правдивого косаря, женця, ча бана, мисливця, пралю й сировара, щоб ті косили й прали, доїли й угноювали, щоб жваво і невпинно крутились усі маріонетки. Знову, щ е глибше залізли до скарбниці і за наказом М арії- Антуанетти для пустотливої дитини біля Тріанону витягли з коробки цілий ляльковий театр у натуральну величину — стайні, клуні й комори, голубники й курни ки — славнозвісний h am eau 1. Архітектор М ік і художник Убер Робер накреслили, намалювали і збудували вісім точно відтворених звичайних селянських обійсть із солом 'яним и стріхами, з курниками й купами гною. А щоб, не доведи, Господи, всі ці нові, аж блискучі, цяцьки не видались неправдивим и серед тієї задорого створеної природи, то їм навіть надали ознак нужди й занепаду, як у справжніх злиденних хиж. М олотком поробили в стінах шпари, романтично пообвалю вали тиньк, де-не-де відірвали гонтину; Убер Робер намалював на дереві штучні тріщини, щоб усе виглядало трухлявим і 1 Хутір. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 145 І.С. Косенко о * ---------------------------------------------------------------------------- давнім; до чорноти закоптіли комини. Проте всередині більшість з цих, нібито підупалих хат, мали всі зручності — лю стру і грубки, більярд і зручні кана пи. Бо коли часом королева знудиться і їй заманеться пограти в Ж ан -Ж ака Руссо, скажімо, власноруч із придвор ними дамами сколотити масло, то ж їм при цьому ніяк не можна забруднити хоч пучку. Коли вона заходить у хлів до своїх корів Чорнявки й Білявки, то, певне, що невидима рука перед цим, мов паркет, начищає долівку, до по лиску вичищ ає сніжно-білу й буро- червону шкури, а пінисте молоко вона здоює не в грубу селянську дійницю, а в для цього й зроблену севрську порцелянову вазу, оздоблену її моногра мою. Цей hameau, що став нині милою пусткою для легкодумної Марії-Анту- анетти був театром просто неба, легкою і принадною сільською комедією... О статочний рахунок за Тріанон підвели аж 31 серпня 1791 року, він становив 1649529 ліврів, хоча насправді вкупі з іншими прихованими видатками сягав понад два мільйони, — звичайно, це крапля в бочці Данаїд королівської безгосподарності, та все ж надмірні вит рати з огляду на "зруйновані" ф інанси й злидні всього народу. П еред револю цій ним трибуналом "удова Капет" мусила визнати: "М алий Тріанон, мабуть, справді обійшовся у величезні суми, та ще й, може, більші, ніж я хотіла. Мало- помалу втяглись у видатки...". Заслуговує на увагу захоплення сада ми Версаля і Тріанона відомого російсь кого історика Н.М. Карамзіна, який у своїх "Письмах русского путеш ест венника" писав (цит. за Д. Ліхачовим, "Поэзия садов", с. 213): "Сад Тріанона є досконалістю садів Англійських; ніде немає холодної симетрії; кругом при ємне безладдя, простота і красота сіль ські. Кругом вільно граються води, а квітуючі береги чекають, здається, пас тушки. Чарівний острівок з'являється зору: там в дикій гущині ліску здій мається храм любові; тут майстерний р ізець Буш ардів зобразив Амура з усією його люб'язністю. Н іжний бог ласкавим поглядом своїм вітає тих, хто ввійшов; в рисах обличчя його не видно небезпечної хитрості, підступного лу кавства. Художник представив любов невинну та щасливу. Йду далі; бачу не великі пагорби, оброблені поля, луки, стада, хатинки, дикий грот. Після чудо вих, стомлюючих предметів М истецтва знаходж у Природу; знову знаходж у самого себе, своє серце та уяву; дихаю легко, вільно; насолодж ую сь тихим вечором; радію сонцю, що заходить... М ені хотілося б зупинити, затримати його на блакитному небі, щоб більше бути в чудовому Тріаноні. Ніч насту пає... Пробачте, місця люб'язні! П овер таюся до Парижа, кидаюсь на постіль і промовляю сам собі: " Я не бачив нічого чудеснішого, аніж Версальський палац з парком і миліше Тріанона з його сіль ськими красотами!" [3]. На окрему увагу заслуговує парк "Пустелі", створений за 15 років (1774 — 1789), інформацію про який нам лю б'яз но надав Н. П ю рецький з арборетуму "Болестрашіце" (Польща), котрий понад 10 років працював там садівником. Парк "Пустелі" розташ ований біля Версаля, в долині, оточеній лісом Марлі. П оєд нання архітектурних стилів та різних рослин створило райський куточок на землі. Розташ овані у ландш афтному парку 17 оздоблених архітектурних спо руд породжують думку про світові від криття, відновлення інтересу до Антич ності, етики Ж ан -Ж ака Руссо, ідей ф і зіократів, які обстоювали повернення до сільської економіки та Енциклопедистів. 146 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2 "Софіївка" як п р о о б р а з ф ран ц узьк и х п ей заж ни х п а р к ів д р у г о ї половин и XVIII ст оліт т я -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Дослідження віддалених земель, р о з повіді мандрівників, відкриття інших цивілізацій з їх власними формами уря ду та соціальними структурами мали ве личезний вплив на світогляд наприкінці XVIII ст. Наприклад, Китайський палац з його надбудовами та садом, був першою спробою відобразити китайську реаль ність. Винний камінь асоцію вався з "Сіамом", який також пов'язувався з ек зотичними землями. У "Пустелі" кри жаний будинок у формі піраміди та обе ліск нагадують єгипетську культуру; храм, збудований на честь бога Пана, — стоїчну ф ілософ ію та стиль Греції, обітницький вівтар, гробницю; зруйно вана колона — старовинний Рим. Ця ко лона, привезена з Тоскани, була побу дована у формі руїни і слугувала будинком для творця "Пустелі" — мон сеньйора де Монвіля, який уявляв, що ця фантастична споруда — палац. Ця н ез вичайна архітектурна споруда, створена Леду або Буле, є, можливо, найхарак тернішою рисою "Пустелі". Її діаметр у 50 футів дає уяву про її вагу — 400 футів, яку вона могла б мати, якби була завер шена. Але такого наміру у Монвіля не було. Від самого початку руїна була задумана як головний елемент чудової будівлі — останнього свідчення забутої цивілізації. Тріщини у верхній частині колони слугують для освітлення. Різно манітні отвори (французька площа, вік на, що нагадують очі бика) розташовані у жолобах, які тягнуться вздовж усієї колони. Розміщені на четвертому повер сі апартаменти, до яких можна дістатися крученими сходами, освітлюються крізь скляну стелю. Монвілю подобалось р о з вішувати рідкісні рослини вздовж поруч нів, акцентуючи увагу на зруйнованій колоні і за допомогою рослинності. Він також розвинув ідею Ж .-Ж . Руссо про перевагу природи над досягненнями людини. Нові відкриття та рідкісні рос лини були представлені в саду. Монвіль був охочим читачем Енциклопедій і сум лінно класифікував свої рослинні дико винки за зразком Турнефора або Ліне. Він також звертався до ідей фізіократів. У нього була тваринницька ферма у ландшафтному парку, побудована на зра зок села Марії-Антуанетти в Тріаноні, де він також експериментував з рослинами. Картини Х 'юберта Роберта надихали на створення садових композицій. Принцип створення відомих парків XVIII ст. — та ких, як Багатель, Монсо, Ле Рейсі та Ерменонвіль походить з цієї самої ідеї що і "Пустелі", але проявляється у більш заверш еній та досконалій манері. З моменту створення оригінальність "Пустелі" зачарувала велику кількість відвідувачів. Вони приїздили з усього сві ту, і Монвілю подобалось зустрічати їх і показувати своє творіння. Секретні ме муари Башомона розповідають про візи ти М арії-Антуанетти та її двору. Не вик лючено, що його відвідувала і Софія Вітт. Ось кілька фактів з її біографії: у 1781 р. молоді вирушили в подорож по Європі. Н айперш е вони відвідали Варшаву, де Софія гостювала у короля. На початку березня Софія була представлена Ста ніславу Августу. Цей візит відкрив їй шлях до вершин суспільної ієрархії, і з тієї хвилини майор Ю зеф Вітт став прос то чоловіком славної Софії. М айже два місяці розважалась Софія у Варшаві. Там, де вона з'являлась, всі божеволіли від зах вату. Далі шлях подружжя Вітт пролягав через Берлін, де Софія познайомилася з королем Прусії Фрідріхом II; потім у курортному місті Спа вона проводила час з австрійським імператором Иосифом II, якого так зачарувала, що він в одному з листів до сестри, французької королеви Марії-Антуанетти, рекомендував прийня ти Софію [7]. Вона скористалася цією ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 1—2 147 І.С. Косенко рекомендацією і була прийнята короле вою в 1781 р. у Версалі і Малому Тріано- ні. На той час тут уж е був побудований театр, влаштовані річка, озеро з остро вом, поляни, Бельведер, встановлюва лася скеля. Отже, Софія бачила це будів ництво, відвідала інші тодішні пейзажні парки Франції і, можливо, вж е тоді в неї зародилася думка побудувати власний парк, який би не поступався ф ранцузь ким паркам красою, вишуканістю та семантикою. Влітку 1786 p., коли Ю зеф Вітг став комен дантом Кам'янець-Подільської фортеці в чині генерал-майора, Софія починає активно клопотатись про придбання у власність трьох сіл — Зубровки, Цибульовки і За- луче з прекрасним лісом, де, можливо, вона мріяла створити пейзаж ний парк. Враховуючи все вищевикладене, м ож на дійти висновку, що саме С офія Потоцька була головним ідеологом ство рення основних композицій парку "Со- фіївка", оскільки вона мала можливість ознайомитися із зразками садово-пар кового мистецтва Франції другої поло вини XVIII століття. Н а наш у думку, А. Метцель як талановитий інженер пере творив у конкретні паркові композиції задуми Софії, яка мріяла про цей парк, мабуть, ще з першого знайомства з ф ранцузьким и парками. На користь того, що Л. М етцель був геніальним ви конавцем ідей Софії свідчить і той факт, що, власне, за її завданням він їздив у Білу Ц еркву для ознайомлення з "Олек сандрією" [2], де він нічого корисного для "Софіївки" не знайшов, про що пи сав у своєму звіті Софії. 1. Делиль Жак. Сады. — Л., 1987. 2. Косенко I.C., Храбан Г.Ю., Мітін В.В., Гарбуз В.Ф. Дендрологічний парк "Софі- ївка",— К.: Наук, думка, 1996. - 185 с. 3. Лихачев Д.С. К семантике садово- парковых стилей. Сад как текст. — М.: Согласие, 1998. - 356 с. 4. Рандхава М. Сады через века / Пер. с англ. — М.: Знание, 1981. — 320 с. 5. Регель А. Изящное садоводство и худо жественные сады. — СПб, 1986. 6. Цвейг С. Марія-Антуанетта; Магеланн / Пер. з нім. - К.: Дніпро, 1991. — 356 с. 7. Lojek J. Dzieje pieknej Bitynki. Opowiesc о zyciu Zofii Wittowej-Potockiey (1760—1822). — Pax: Warszawa, 1982 (1970). "СОФИЕВКА" КАК ПРООБРАЗ ФРАНЦУЗСКИХ ПЕЙЗАЖНЫХ ПАРКОВ ВТОРОЙ ПОЛОВИНЫ XVIII СТОЛЕТИЯ И. С. Косенко Дендрологический парк "Софиевка" НАН Украины, Украина, г. Умань На основании литературных и собственных исследований изложена история появления пейзажного паркостроения во Франции, а также установлено, что образцом для "Со- фиевки" послужили такие французские пар ки, как Шантильи, Малый Трианон, "Пус тыня", Монсо, Марли и др. SOFIYIVKA AS A PROTOTYPE OF FRENCH LANDSCAPE PARKS OF XVIII CENTURE I. S. Kosenko Dendrological park Sofiyivka of NAS of Ukraine, Ukraine, Uman On the basis of literary studies and own researches we determined that the model for Sofiyivka server such French parks as Shantyli, Small Trianon, Dezert de Retz, Monso, Marli and others. 148 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1139
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:49:21Z
publishDate	2003
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/da/75daed4533a8868da34a0e196f648dda.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11392020-01-05T21:17:57Z Sofiyivka as a prototype of French landscape parks of XVIII century “Софіївка” як прообраз французьких пейзажних парків другої половини XVIII століття Kosenko, I.S. On the basis of literary studies and own researches we determined that the model for Sofiyivka server such French parks as Shantyli, Small Trianon, Dezert de Retz, Monso, Marli and others. На підставі літературних та власних досліджень викладено історію появи пейзажного паркобудівництва у Франції і вставлено, що за взірець для “Софіївки” правили такі французькі парки, як Шантійї, Малий Тріанон, “Пустеля”, Монсо, Марлі та ін. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1139 10.5281/zenodo.3253318 Plant Introduction; Vol 17 (2003); 142-148 Інтродукція Рослин; Том 17 (2003); 142-148 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377865 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1139/1095 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Kosenko, I.S. “Софіївка” як прообраз французьких пейзажних парків другої половини XVIII століття
title	“Софіївка” як прообраз французьких пейзажних парків другої половини XVIII століття
title_alt	Sofiyivka as a prototype of French landscape parks of XVIII century
title_full	“Софіївка” як прообраз французьких пейзажних парків другої половини XVIII століття
title_fullStr	“Софіївка” як прообраз французьких пейзажних парків другої половини XVIII століття
title_full_unstemmed	“Софіївка” як прообраз французьких пейзажних парків другої половини XVIII століття
title_short	“Софіївка” як прообраз французьких пейзажних парків другої половини XVIII століття
title_sort	“софіївка” як прообраз французьких пейзажних парків другої половини xviii століття
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1139
work_keys_str_mv	AT kosenkois sofiyivkaasaprototypeoffrenchlandscapeparksofxviiicentury AT kosenkois sofíívkaâkproobrazfrancuzʹkihpejzažnihparkívdrugoípolovinixviiistolíttâ

“Софіївка” як прообраз французьких пейзажних парків другої половини XVIII століття

Репозитарії

Схожі ресурси