Роль Данила Федоровича Лихваря у становленні Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (до 100-річчя від дня народження)

The present paper overviews the D.F. Likhvar contribution in building of the Central Botanical Gardens of the Academy of Sciences of Ukraine and creation of its collections.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2003
Автори:	Cherevchenko, T.M., Chuvikina, N.V.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1143
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144653953662976
author	Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V.
author_facet	Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V.
author_sort	Cherevchenko, T.M.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-05T21:25:52Z
description	The present paper overviews the D.F. Likhvar contribution in building of the Central Botanical Gardens of the Academy of Sciences of Ukraine and creation of its collections.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3253328
first_indexed	2025-07-17T12:49:23Z
format	Article
fulltext	ЮВІЛЕЙНІ ДАТИ Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. ЧУВІКІНА УДК 631.52(092) Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 Р О Л Ь Д А Н И Л А Ф Е Д О Р О В И Ч А Л И Х В А Р Я У С Т А Н О В Л Е Н Н І Ц Е Н Т Р А Л Ь Н О Г О Р Е С П У Б Л І К А Н С Ь К О Г О Б О Т А Н І Ч Н О Г О С А Д У А Н У Р С Р (д о 1 0 0 - р іч ч я в ід д н я н а р о д ж е н н я ) Стаття висвітлює вклад Д.Ф. Лихваря у будівництво Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР і створення його колекцій. ЗО грудня 2002 р. виповнилося 100 років від дня народж ення Данила Ф едоровича Лихваря, доктора сільськогосподарсь ких наук, члена-кореспондента У країн ської академії сільськогосподарських наук, відомого вченого-інтродуктора та селекціонера. Він народився на П олтав щині (хутір Лихварі Диканського райо ну). Після закінчення у 1926 р. П олтав ського сільськогосподарського інститу ту завідував Золотоніським дослідним полем. Предметом його наукових дос ліджень на той час була культура волок нистих рослин. П ізніше він працю вав у ВИДІ конопель у Глухові, Ц ентраль ному республіканському ботанічному саду АН УРСР, Інституті агробіології АН УРСР, Українському НДІ землеробства. У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України (тоді він © Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. ЧУВІКІНА, 2003 називався Ц ентральний республікансь кий ботанічний сад АН УРСР) Д.Ф. Л их вар працю вав з 1945 по 1953 рік. Це був дуж е складний і відповідальний час ста новлення молодої наукової установи. Запросив його на роботу до Києва ак а демік М икола М иколайович Гришко, який у 1944 р. був призначений дирек тором саду. Вони були знайомі ще зі студентських років — разом навчалися в Полтавському сільськогосподарському інституті (тоді він називався Агрокооп- технікум), разом у 1924 р. організували там студентський агрономічний гурток [1]. Згодом, у 1932— 1934 роках вони р а зом працю вали у Глухівському науково- дослідному інституті конопель та викла дали у Глухівському сільськогосподар ському інституті. Завж ди підтримували друж ні стосунки. У своїх спогадах ("Агрономічна хроніка") Д.Ф. Лихвар 166 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 Роль Данила Федоровича Лихваря у становленні ЦРБС А Н УРСР писав, що восени 1942 р. перед мобіліза цією в Радянську Армію він відвідав Чиш- минську селекційну станцію в м. Уфі, де працювали його колеги, евакуйовані з України: М.М. Гришко — директором станції, С.І. Лебедев* — завідувачем лабо раторії і І.Є. Дрига — заступником дирек тора з виробництва (обидва, і І.Є. Дрига і С.І. Лебедев, разом з М .М .Гришком піс ля повернення з Уфи до Києва розбу довували ботанічний сад). "Зустріч була сердечною, але короткою. Протягом но чі ми переговорили про все, що могли, а ранком я виїхав..." [1]. Демобілізувавшись у 1945 р. Данило Фе дорович поїхав до Києва, де спочатку осе лився у свого давнього приятеля С.І. Л е бедева. "Вже наступного дня, 11 вересня він зустрівся з М.М. Гришком, оформив докум енти про п ри значен ня зав і дувачем відділу біології рослин і поїхав на Звіринець у Ботанічний сад, який тільки-но почали активно розбудовува ти. Тут він познайомився з групою спів робітників саду, які залиш алися в Києві під час окупації, зокрема з Олексієм М ихайловичем Бурачинським та його друж иною Нонною Сергіївною Самчев- ською" [2, арк. 2]. Д.Ф. Лихвар керував відділом культур ної ф лори (згодом — відділ нових сільськогосподарських рослин), який сам і організував. Співробітники відділу зай малися створенням колекції та впровад женням в культуру технічних, харчових, південних плодових, лікарських рослин в умовах Києва. На той час Д.Ф. Лихвар вж е був кандидатом сільськогосподар ських наук. (Захист відбувся ще перед війною, у листопаді 1940 p., на спецраді ‘Сергій Іванович Л ебедев (1902—1989) — відомий вчений-фізіолог рослин, доктор біоло гічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. М осковської сільськогосподарської ака демії ім. К.А. Тімірязєва за темою "Ак климатизация ю ж ной конопли в Горь ковской области " [2])- А у 1947 р. ріш енням Президії А каде мії наук України йому присвоєне вчене звання "старший науковий співробіт ник" зі спеціальності "Біологія і селек ція". Крім створення колекцій сільськогос подарських рослин Данило Федорович брав активну участь у розробці генераль ного плану саду та розподілу територій між відділами. Про це згадував ветеран ботанічного саду Іван Миронович Ш ай тан. Він писав і про те, що ділянку, призначену для колекцій відділу культур ної флори, за проектом Д Ф . Лихваря обсадили декоративними деревами та ку щами. Ця ж ива огорожа існує і нині [4]. В "Агрономічній хроніці" Данило Ф е дорович згадує, що "взимку 1945—1946 років на Вченій раді ботанічного саду точилися гострі суперечки про те, як будувати сад. Одні вважали, що від са мого початку треба закладати розсад ники і лиш е потім приступати до будів ництва саду на власному посадковому матеріалі. Інші вважали, що посадковий матеріал треба збирати з будь-яких можливих дж ерел і приступати до по садки негайно" [1]. Сам учений дотри мувався останньої точки зору. Саме він запропонував виїхати до окупованої Н і меччини і придбати там в розсадниках Саксонії посадковий матеріал для ство рення колекцій деревних, чагарникових та інших рослин. Цей матеріал перед війною вирощ увався на експорт, але під час війни лиш ився нереалізованим. Не дивно, що саме Д.Ф. Лихвар н а весні 1946 р. був відряджений у радян ську окупаційну зону Німеччини для за купівлі посадкового матеріалу і сільсько господарського обладнання для потреб ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 167 Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна ----------------------------------------------------------------------------------------- ботанічного саду та 50 тис. троянд для озеленення міста Киева. Закупки треба було проводити у великих обсягах для забезпечення масових посадок у Бо танічному саду восени 1946 та навесні 1947 р. [3, арк. 2]. Передбачалося навіть купити два розсадники разом з усім рухомим та нерухомим майном [3, арк. 43, 44]. Це відрядження стало мож ли вим завдяки допомозі М.С. Хрущова (на той час першого секретаря ЦК КП України та голови Ради Народних К о місарів УРСР), який, маючи гарні сто сунки з М.М. Гришком, особисто опікувався Ботанічним садом та всіляко допомагав його будівництву. Наприкінці червня Д.Ф. Лихвар вилетів до Берліна, де зустрівся з М.М. Гришком, який ви їхав туди ще у травні разом з М.С. Хру щовим. М икита Сергійович в присут ності М.М. Гришка дав вказівки пред ставникам радянської окупаційної адмі н істрації допомагати представникові Ботанічного саду в придбанні посадко вого матеріалу і у вирішенні ф інансо вих та орган ізац ійних питань. О зн ай о мивш и з цими дом овленостям и Д а нила Ф едоровича, наприкінці липня М.М. Гриш ко повернувся до Києва. Після цього практично до середини жовтня, коли з Києва на допомогу йому приїхали наукові співробітники Бота нічного саду Л.І. Рубцов, О.Л. Липа та П.С. Чабан, усю організаційну роботу проводив сам Данило Федорович. На початку листопада, коли більша частина придбаного матеріалу була вже відван тажена, він передав усі справи в Схід ній окупаційній зоні П.С. Чабану і по вернувся до Києва. Загалом в Німеччині було придбано і вивезено до Києва 167 тис. посадкових одиниць рослин, насіння 1372 видів, біб ліотеку Інституту троянд (4679 книг), приблизно 700 шт. різних сільськогоспо дарських знарядь, на що було витрачено 500 тис. німецьких марок [3, арк. 2 — 8]. Вдалому виконанню цього завдання сприяло і досконале знання Данилом Федоровичем німецької мови, яку він вивчав у рогатинській гімназії та полтавському реальному училищі. Для Данила Ф едоровича це були чо тири місяці напруж еної праці. Як він пізніш е згадував, спочатку у нього ще не було достатньої підготовки для тако го завдання, бо раніш е він ніколи не займався дендрологією та декоратив ним садівництвом. Крім цього, він дуже переж ивав за свій відділ, залиш ений без керівництва. "Огорчен известием о продлении срока командировки, так как это губит мне ещ е один год работы. Думаю, что никакими соображ ениями целесообразности оправдать этого нель зя", — писав він 20 серпня 1946 р. у лис ті до М.М. Гришка [3, арк. 45]. Дуже просив М иколу М иколайовича не відво лікати його співробітників на інші робо ти та надавати їм максимально можливу допомогу. На початку роботи ще не було гаран тованих асигнувань для закупівлі, не налагоджено також тісний контакт з карантинною службою, отже, не було певності, що все придбане мож на буде безборонно вивезти до Києва. Ускладнювало справу і те, що з подіб ним завданням щодо придбання обладнан ня та посадкового матеріалу для Ботаніч ного саду АН СРСР у Москві в Німеччині вже перебував академік П.О. Баранов. Часто він встигав зробити закупки раніш е за Д.Ф. Лихваря. П.О. Баранов придбав багато посадкового матеріалу в західних окупаційних зонах, роздобув ши перепустки для власників фірм, що мали там свої відділення. Коли Данило Федорович спробував піти тим ж е ш ля хом, було вж е пізно: в другій половині 168 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ne 1—2 Роль Данила Федоровича Лихваря у становленні ЦРБС А Н УРСР 1946 р. міжзональна торгівля була забо ронена. Незважаючи на всі складності, Д.Ф.Лих вар придбав, оформив нарядами та від вантажив до Києва від ф ірми Цигенбалг горщ икові культури ерік і азалій та сад жанці троянд і бузку кількістю 5,5 тис. шт., від ф ірми М юнх і Гауфе — садж ан ці троянд і бузку (понад 5 тис. шт.), від ф ірми Зайдель — саджанці рододендро нів і горщ икові культури камелій (2,4 тис. шт.), з розарію Фогеля — саджанці і живці троянд (понад 13,5 тис. шт.), з колишнього німецького науково-дослід- ного інституту троянд — бібліотеку кількістю 4676 найменувань, від ф ірми Течендорф — саджанці алейних дерев і троянд, а також бульби ж орж ин (понад 9 тис. шт.), від фірми Глос — саджанці чагарників (понад 75 тис. шт.), від ф ір ми Гаубер — саджанці пірамідальних дубів, ш пилькових рослин і троянд (понад 6,5 тис. шт.), від ботанічного саду Ланге в Пірні — саджанці чагарникових рослин (понад 10,3 тис. шт.), від ф ірми Ш пет з берлінських розсадників — сад жанці деревних порід (понад 14 тис. шт.), від фірми Сінген — саджанці троянд (понад 6,1 тис. шт.), від фірми Келлер — саджанці деревних порід і троянд (понад 9 тис. шт.), від фірми Ріхтер — орхідні та бромелієві (близько 4,5 тис. шт.), від фірми Ніколаї — горшечні культури бромелій і орхідей (78 шт.), від фірми Тітце — горщикові культури гортензій (1,5 тис. шт.), від фірми Кейслер — саджанці троянд (близько 350 шт.), від фірм Гейнеман та Бенар — насіння ово чевих та квіткових рослин (понад 1000 назв), від ф ірми Ц ентраль А нкауфш тел- ле — сільськогосподарські знаряддя (по над 500 шт.), від ф ірми Сеньер — сіль ськогосподарські знаряддя (близько 200 шт.), від ф ірми Тейх — саджанці лісних горіхів і фундуків (близько 150 шт.), від інших ф ірм — насіння овочевих і квіт кових рослин (понад 1000 назв) [3, арк. 5 - 7 ] . У липні і серпні 1946 р. Д.Ф. Лихвар виконав значну роботу з обстеж ення розсадників на наявність карантинних об’єктів, роздобув пакувальні матеріали, вагони для відвантаж ення закупленого. М айж е все насіння Данило Федорович відправив літаками, які час від часу при бували з Києва до Дрездена. Цікаво, що, як пише Д.Ф. Лихвар, він не мав м ож ливості особисто перевірити кількість саджанців, які завантаж ували у вагони представники фірм, покладаючись на порядність німців. Час показав, що він не помилився, бо при розвантаж енні ва гонів у Києві не було виявлено жодної нестачі. Зібрати всі 33 вагони з різних кінців Німеччини, які завантажувалися у різні строки, в один ешелон Данило Ф едоро вич не мав можливості. Тому всі вони прибували по одному через Польщу до Бреста практично без супроводжуючих. Співробітники Ботанічного саду чергува ли в Бресті, знаходили свої вагони і від правляли їх до Києва. Але швидко знай ти вдалося далеко не все. Вагон з книж ками, як писав згодом Д.Ф. Лихвар, по прибутті до Бреста був відкритий, знач ну частину книж ок було "перевірено" на наявність ілюстрацій і частину з них було вирвано. Особливо постраждав ва гон з саджанцями троянд (12 тис. штук), відправлений з колекцією сортів (близь ко 3000 шт.) із Зангерхаузена. Цей вагон зник, його вдалося знайти лиш е в січні на кордоні Н імеччини з Польщею. Зима 1946— 1947 років була дуж е холод ною і саджанці троянд, не витримавш и морозів, загинули. Як писав згодом М.М. Гришко в поясненні юридичному відділу АН УРСР, всі спроби їх оживити виявилися марними [3, арк. 9 —10]. Інші ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 169 Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна вагони прибули до Києва своєчасно, були розвантажені, а саджанці належ ним чином прикопані і добре зберег лися до весни 1947 р. У місті Зангерхаузені на базі розарію М. Фогеля до війни працював німецький науково-дослідний інститут троянд. Як пише Данило Федорович, там було зібра но світову колекцію троянд (понад 7 тис. сортів та 100 тис. рослин). Н априкінці війни без догляду залиш илася бібліо тека інституту, яка нараховувала близь ко 5 тис. книжок. У будинку інституту якийсь час м еш кали ам ери канськ і офіцери, які завдали бібліотеці великої шкоди. М.М. Гришко та Д.Ф. Лихвар застали її в ж ахливом у стані, без каталогу. Після від'їзду М.М. Гришка до Києва Данило Федорович домовився з Фогелем про впорядкування бібліотеки та придбання її для Ботанічного саду. Оскільки бібліотека на той час вваж а лася власністю магістрату, Лихвар впро довж двох місяців вів переговори про її вартість, але ціна весь час збільш ува лася. Н арешті 10 серпня магістрат вис тавив остаточну Ціну в сумі 24,9 тис. м а рок, і угода була укладена. Після скла дання нового каталогу виявилося, що бібліотека містила 3500 книг, 2000 н о мерів журналів, гербарій сортів троянд та кілька папок інших матеріалів. Данило Федорович кілька разів огля дав розарій разом з його колишнім к е рівником М. Фогелем, відомим ф ахів цем з культури та селекції троянд, вів з ним наукові бесіди як з колегою-селек- ціонером. Не дивно, що тоді ж, у серпні 1946 p., М.М. Гришко та Д.Ф. Лихвар сподівалися придбати цей розарій у власність Ботанічного саду АН УРСР і бажали, щоб М. Фогель продовжував працю вати його керівником. "Його дос від по культурі та селекції троянд може бути з успіхом використаний для ство < ^4 рення розарію в Києві та для навчання радянських кадрів", — писав Данило Ф едорович у листі до керівника управ ління нерухомим майном М іністерства зовніш ньої торгівлі СРСР у Н імеччині 2 вересня 1946 р. [З, арк. 43]. П ланувалося також придбати у влас ність Ботанічного саду і розсадник М.Х. Ланге в м. П ірна на р. Ельбі, в яко му була розташована колекція декоратив них рослин, яка налічувала до 1800 так сонів. Передбачалося, що після придбан ня цього розсадника керівник фірми М.Х. Ланге продовжуватиме там працю вати на своїй посаді. "Його досвід може бути з успіхом використаний також для зеленого будівництва Києва та його око лиць", — писав Д.Ф. Лихвар [3, арк. 44]. Відвідав Данило Ф едорович і дослідне поле лікарських рослин Лейпцізького університету, де випробовувалися сорти лікарських рослин з усієї Німеччини, та фірму Дрозгін, яка займалася цією гру пою рослин. У Німеччині вважали, що хоча пряно-смакові рослини і входять до групи лікарських, але застосову ються населенням без рекомендації л і карів. П ро це Данило Ф едорович д ізнав ся під час "нетривалої, але змістовної і корисної" розмови з керівником фірми паном Дрозгіним. У нього ж було прид бано насіння найкращ их сортів пряно- смакових (Д.Ф. Лихвар застосовував термін "кухонних") рослин: майорану, пастернаку, петруш ки, кропу, фенхеля, душиці тощо [1]. Серед завдань М.М. Гришка, які за лишилися не виконаними, була організа ція виготовлення в східній окупаційній зоні Н імеччини теплиць і огорожі для Ботанічного саду. Він розш укав проект ну організацію та завод, які могли б ви конати таке замовлення, але бю рокра тичні неузгодж ення не дали можливості це здійснити. 170 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 Роль Данила Федоровича Лихваря у становленні ЦРБС А Н УРСР П овернувш ись до Києва, Данило Ф е дорович активно включився у розбудо ву Ботанічного саду. В його мемуарах є окрема глава "Будівництво ботанічного саду АН УРСР", з якої зрозуміло, що він не обмежувався лише роботою у своєму відділі, а вболівав за весь сад. П роект групи архітекторів під керівницт вом A.В. Власова був лиш е ескізним і мав багато недоліків: водоймища зап роек товані на найвищ их елементах р е л ь є фу, не була передбачена територія для "Сірінгарію" тощо. Всі труднощі дола лися разом, уж е під час будівництва, і Данило Федорович вважав, що "те, що Сад будувався без остаточно розроб леного проекту, якою сь мірою сприяло тому, що в будівництво його було вкла дено ініціативу і талант усього колек тиву, а не лише проектувальників, дале ких від завдань Саду". Н езваж аю чи на труднощі (не було механізації, не вистачало робочої сили), у 1947 р. було створено основні контури більшої частини ділянок Ботанічного са ду і розпочаті експериментальні дослід ження. Весь колектив саду, як згадує Данило Федорович, дотримувався при н ципу, про який весь час, слідом за акад. B.І. Липським, нагадував М.М. Гришко: "У Ботанічному саду не м ож на садити жодного дерева і жодного кущ а без пев ної наукової мети". Данило Федорович писав, що 1947 р. був для нього перш им роком після д е мобілізації, коли він нареш ті мав м ож ливість займатися експериментальною роботою. Але це тривало недовго. У 1950 р. Данило Федорович, всупереч йо го бажанню , був переведений на роботу в М іністерство сільського господарства. Він довго відмовлявся від цього при зна чення, але отримав лиш е дозвіл працю вати в Ботанічному саду два дні на ти ж день за сумісництвом. Після двох з половиною років роботи в міністерстві Данило Федорович домігся таки звіль нення, але пропрацю вав у Ботанічного саду лиш е три місяці. У квітні 1953 р. розпорядж енням П резидії АН УРСР йо го направили до Львова очолити ново- створений інститут агробіології. Так ф актично закінчилася робота Д.Ф. Л ихваря в Центра.\ьно>г.' ресг~.т- лікансько\г. «авВі хоча зв 'язок з колективом свого відділу він підтримував щ е довгий час: у 1956 р. Д.Ф. Лихвар звітував на вченій раді ЦРБС про проведену роботу з кенафом, олійним молочаєм і черсаком, а у 1959 р. саме він поставив підпис під проектом розміщ ення експозиції на ділянці "Нові культурні рослини" [1]. Згадував Данило Федорович і одну зі своїх розмов з М иколою М иколайови чем Гришком, що відбулася після сумно звісної наради 1948 р. про становище в біологічній науці, на якій один з послі довників академіка Т.Д. Лисенка назвав М.М. Гришка "центральною особою, яка заваж ає розвиткові мічурінської науки". Після того, як вченого привселюдно ганьбили на республіканській нараді, а потім і в Президії АН УРСР, М икола М иколайович часто розмірковував над долею ботанічного саду, не вірив, що йо му дозволять залишитись на посаді ди ректора саду. Після смерті Миколи М и колайовича Гришка у 1964 р. Д.Ф. Лих вар разом із С.І. Лебедєвим зверталися до владних структур з проханням дати дозвіл на поховання вченого в Ботаніч ному саду, але згоди не одержали. На базі заснованого Д.Ф. Лихварем відділу були створені і нині успішно пра цюють відділи нових культур, медичної ботаніки і акліматизації плодових рослин. Н априкінці 1959 р. Данило Ф едоро вич повернувся до Києва і, як він пише в спогадах, мав намір працю вати в Бота нічному саду на посаді завідувача відділу нових сільськогосподарських рослин, ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2 171 Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна проте йому запропонували посаду зас тупника директора з наукової роботі, а згодом, навесні 1960 р., посаду дирек тора Саду. Але він рішуче відмовився від адміністративної роботи, бо скучив за дослідницькою. В Інституті землеробства Української академії аграрних наук, де Данило Ф едо рович з 1959 р. до виходу на пенсію завідував лабораторією селекції, ш ану ють пам'ять про видатного вченого. У грудні 2002 р. там відбулася конференція "Стан та перспективи селекції сільсь когосподарських культур", присвячена пам'яті вченого-селекціонера Д.Ф. Лих варя, а на будинку Інституту землеробст ва було встановлено меморіальну дошку. 1. Лихвар Д.Ф. Агрономічна хроніка / / Про фесор Лихвар Данило Федорович — (1902— 1986): Бібліогр. покажчик наук, праць / УААН. ЦНСГБ; Уклад.: В.А. Вергунов, А.С. Щиголь. — К.: Аграрна наука, 2002. — С. 56—217. 2. Особова справа Д.Ф. Лихваря. — Фонди музею історії Ботанічного саду. 3. Отчеты о загранкомандировках сот рудников ЦРБС АН УССР, 1947 г. - Архів НБС ім. М.М. Гришка НАН України, on. 1, сп. 29, 72 арк. 4. Шайтан И.М. Я работал с Данилом Федоровичем Лыхварем / / Професор Лих вар Данило Федорович (1902-1986): Біб ліогр. покажчик наук, праць / УААН. ЦНСГБ; Уклад.: В.А. Вергунов, А.С. Щи голь. — К.: Аграрна наука, 2002. - С. 54-55. РОЛЬ ДАНИЛЫ ФЕДОРОВИЧА ЛЬІХВАРЯ В СТАНОВЛЕНИИ ЦЕНТРАЛЬ НОГО РЕСПУБЛИКАНСКОГО БОТАНИ ЧЕСКОГО САДА АН УРСР (к 100-летию со дня рождения) Т.М. Черевченко, Н.В. Чувикина Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев Статья освещает вклад Д.Ф. Лыхваря в стро ительство Центрального республиканского ботанического сада АН УССР и создание его коллекций. THE ROLE OF DANILO FEDOROVITCH LIKHVAR IN THE FORMATION OF THE CENTRAL REPUBLICAN BOTANICAL GARDENS OF ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE (on the 100th anniversary of birth) T.M. Cherevchenko, N.V. Chuvikina M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv The present paper overviews the D.F. Likhvar contribution in building of the Central Botani cal Gardens of the Academy of Sciences of Ukraine and creation of its collections. 172 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Ns 1—2
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1143
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:49:23Z
publishDate	2003
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/e4/e3a27a1937f801fa8f7475ca833f81e4.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11432020-01-05T21:25:52Z The role of Danilo Fedorovitch Likhvar in the formation of the Central Republican Botanical Gardens of Academy of Sciences of Ukraine (on the 100th anniversary of birth) Роль Данила Федоровича Лихваря у становленні Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (до 100-річчя від дня народження) Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V. The present paper overviews the D.F. Likhvar contribution in building of the Central Botanical Gardens of the Academy of Sciences of Ukraine and creation of its collections. Стаття висвітлює вклад Д.Ф. Лихваря у будівництво Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР і створення його колекцій. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1143 10.5281/zenodo.3253328 Plant Introduction; Vol 17 (2003); 166-172 Інтродукція Рослин; Том 17 (2003); 166-172 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377865 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1143/1099 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V. Роль Данила Федоровича Лихваря у становленні Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (до 100-річчя від дня народження)
title	Роль Данила Федоровича Лихваря у становленні Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (до 100-річчя від дня народження)
title_alt	The role of Danilo Fedorovitch Likhvar in the formation of the Central Republican Botanical Gardens of Academy of Sciences of Ukraine (on the 100th anniversary of birth)
title_full	Роль Данила Федоровича Лихваря у становленні Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (до 100-річчя від дня народження)
title_fullStr	Роль Данила Федоровича Лихваря у становленні Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (до 100-річчя від дня народження)
title_full_unstemmed	Роль Данила Федоровича Лихваря у становленні Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (до 100-річчя від дня народження)
title_short	Роль Данила Федоровича Лихваря у становленні Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (до 100-річчя від дня народження)
title_sort	роль данила федоровича лихваря у становленні центрального республіканського ботанічного саду ан урср (до 100-річчя від дня народження)
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1143
work_keys_str_mv	AT cherevchenkotm theroleofdanilofedorovitchlikhvarintheformationofthecentralrepublicanbotanicalgardensofacademyofsciencesofukraineonthe100thanniversaryofbirth AT chuvikinanv theroleofdanilofedorovitchlikhvarintheformationofthecentralrepublicanbotanicalgardensofacademyofsciencesofukraineonthe100thanniversaryofbirth AT cherevchenkotm rolʹdanilafedorovičalihvarâustanovlennícentralʹnogorespublíkansʹkogobotaníčnogosaduanursrdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT chuvikinanv rolʹdanilafedorovičalihvarâustanovlennícentralʹnogorespublíkansʹkogobotaníčnogosaduanursrdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT cherevchenkotm roleofdanilofedorovitchlikhvarintheformationofthecentralrepublicanbotanicalgardensofacademyofsciencesofukraineonthe100thanniversaryofbirth AT chuvikinanv roleofdanilofedorovitchlikhvarintheformationofthecentralrepublicanbotanicalgardensofacademyofsciencesofukraineonthe100thanniversaryofbirth

Роль Данила Федоровича Лихваря у становленні Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (до 100-річчя від дня народження)

Репозитарії

Схожі ресурси