Зображення обкладинки

Вклад професора Д.Ф. Лихваря у створення колекцій рослин та розгортання наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР

The role of D.F. Likhvar in creation of collections of plants of cultural flora, and also in expansion of scientific activity of the Central Republican Botanical Gardens of Academy of Sciences of Ukraine during his becoming is shown.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2003
Автори: Rakhmetov, D.B., Moroz, P.A.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1144
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860144654489485312
author Rakhmetov, D.B.
Moroz, P.A.
author_facet Rakhmetov, D.B.
Moroz, P.A.
author_sort Rakhmetov, D.B.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-05T21:27:13Z
description The role of D.F. Likhvar in creation of collections of plants of cultural flora, and also in expansion of scientific activity of the Central Republican Botanical Gardens of Academy of Sciences of Ukraine during his becoming is shown.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3253331
first_indexed 2025-07-17T12:49:24Z
format Article
fulltext Д.Б. РАХМЕТОВ, П.А. МОРОЗ УДК 631.524:58.006 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ВКЛАД ПРОФЕСОРА Д.Ф. ЛИХВАРЯ У СТВОРЕННЯ КОЛЕКЦІЙ РОСЛИН ТА РОЗГОРТАННЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО БОТАНІЧНОГО САДУ АН УРСР Показано роль Д.Ф. Лихваря у створенні колекцій рослин культурної флори, а також у розгортанні наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР у період його становлення. Данило Ф едорович Лихвар (1902—1986) приділяв велику увагу вивченню та формуванню колекції культурної флори у Ботанічному саду Академії наук У кра­ їни. Зокрем а він обґрунтував необ­ хідність створення відділу культурних рослин, оскільки це відповідало голов­ ному завданню ботанічного саду — збагатити ф лору країни новими видами та сортами рослин шляхом введення в культуру дикорослих рослин або через інтродукцію і акліматизацію рослин інорайонного та інозем ного поход­ ження. Н е менш важливим завданням відділу було експонування у ботаніч­ ному саду культурної флори світу у відкритому, закри том у чи н ап івзак ­ ритом у ґрунті, залеж н о від сп ец и ­ фічних вимог кож ної рослини. Вчений вважав, що розробка прийомів і методів © Д.Б. РАХМЕТОВ, П.А. МОРОЗ , 2003 інтродукції і акліматизації культурних рослин є одним з найважливіших і н е­ від'ємних завдань відділу культурної флори, який він заснував та очолював з 1945 по 1953 р. [1]. Д.Ф. Лихвар особливу увагу приділяв питанням організації територіального розм іщ енн я виробництва рослинної сировини, яке має важливе значення для народного господарства і оборони країни [2]. Необхідно було налагодити в країні виробництво цінних видів рос­ линної сировини і певним чином р о з­ містити його по території країни, щоб запобігти перебоям у постачанні сиро­ вини у разі поруш ення виробництва її в одній частині країни; перебазувати виробництво найваж ливіш их видів си ­ ровини з територій, прилеглих до кор ­ донів, у центральні та східні райони країни; ввести в культуру види рослин, як і даю ть важ ли ву для народного ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 173 Вклад професора Д.Ф. Лихваря у створення колекцій рослин ЦРБС А Н УРСР господарства і оборони країни сирови­ ну і відомі тільки у природній флорі. Усі рослини, які представляють інтерес для інтродукції, він розділив на три великі групи: а) харчові; б) кормові; в) сировинні рослини. За господарським значенням ним бу­ ло виділено 18 груп культурних рослин: 1) плодові, горіхоплідні та ягідні; 2) хлібні і круп'яні; 3) зернобобові; 4) олійні; 5) ово­ чеві і пряносмакові; 6) цукроноси, крох- малоноси і баштанні; 7) лікарські; 8) еф і­ роолійні; 9) смолоносні і камеденоси; 10) інсектициди і тютюн; 11) каучуко­ носи і гутаперчоноси; 12) волокнисті і текстильні; 13) фарбувальні; 14) дубиль­ ні; 15) сидерати; 16) кормові; 17) медо­ носи; 18) водяні рослини. Не ввійшли до списку такі культури, як виноград та д е­ коративні рослини. Вченим фактично були запропонова­ ні теоретичні і практичні засади ство­ рення всіх ділянок культурних рослин у ботанічному саду, визначені видова і сортова різноманітність, зібрана вели­ чезна кількість зразків рослин з різних регіонів СРСР і з інших країн, про­ ведені інтродукційні випробування, визначені показники урож айності і р о з­ роблені рекомендації з використання корисних рослин. Особливу увагу Д.Ф. Лихвар приді­ ляв групі плодових, ягідних і горіхоплід­ них рослин. Для цілей експонування, вивчення і подальшого збагачення сор­ тим енту плодових рослин країни в Ц ентральному республіканському бота­ нічному саду АН УРСР планувалося зак ­ ласти такі сади і колекції [3]: 1. Сад ди­ ких плодових та ягідників. 2. Сад горіхо­ плідних. 3. Ф ормовий сад. 4. М аточник- колекцію підщ епного м атеріалу для плодових і ягідників. 5. Колекційний сад сортів, районованих для околиць м. Києва і Л ісостепу України. 6. Колекційний сад місцевих сортів та інорайонних сортів, так званих народних сортів плодових і ягідників. 7. Колекційний сад інорайон­ них і іноземних не районованих сортів плодових та ягідників. Д.Ф. Лихварем були розроблені осно­ ви закладки садів та колекцій і зап ро­ поновано список сортів кож ної з п ере­ рахованих ділянок. Види диких плодових і ягідників п е­ редбачалося розмістити групами по р о ­ дах, на зразок того, як закладають денд­ рарій. Усього на цій ділянці передбача­ лося розмістити 199 видів диких плодо­ вих рослин. Сад горіхоплідних планувався насам ­ перед як систематизована колекція, а також як база інтенсивної інтродукцій­ ної і селекційної роботи з горіхоплідни­ ми рослинами. У ньому було зібрано не тільки видовий склад, а й форми ліщ и­ ни, волоського горіха, солодкого каш та­ на, фісташки, пекана та інших порід (усього 54 види і 245 різновидів, сортів, форм і гібридів) з різних місцезростань з метою виявлення найперспективні- ших з них для культури в умовах Києва. Д.Ф. Лихвар високо оцінював роль формових садів. С творення різного р о ­ ду альтанок, живоплотів із плодових культур, озеленення глухих стін, про­ стінків, заборів, проїздів, двориків — ось далеко не повний перелік викорис­ тання формового садівництва для озеле­ нення. Для умов м. Києва, наприклад, формові сади могли б стати постачаль­ никами зимових сортів яблук, груш, персиків, мигдалю і деяких інших пло­ дів. Дослідником . були визначені основні задачі формового саду. Він хотів бачити формовий сад колекцією зразків і базою для ведення досліджень. Було визначено основні вимоги до формового саду, сорти­ мент видів і сортів, а також підготовлено 174 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2 A-Б. Рахметов, П.А. Мороз ----------------------------------------------------------------------------------- ^ проект формового саду. Частка сортів яблунь у формовому саду повинна була становити 20 — 30%. Серед культур сортів передбачалося вирощування 4 літніх та 27 осінніх і зимових сортів яблуні, 7 — літніх і 29 осінніх та зимових сортів груш, 7 сор­ тів абрикоса, 7 — персика, 8 — сливи, 6 — інжиру, 2 — мигдалю, 3 — малини, 6 — вишні, 8 — винограду, 7 — порічок білих, 4 — п. червоних, 8 — смородини, 9 — аґрусу, б сортів суниці. Важливу увагу вчений приділяв ство­ ренню маточника підщепного матеріалу — цій систематизованій колекції підщеп для різних порід плодових і ягідних культур, яка повинна слугувати базою п ере­ віреного вихідного матеріалу підщеп різного призначення і водночас стати основою для проведення досліджень. Список перевірених підщеп для ф орм о­ вого саду включав 26 форм для яблунь, 13 — для груш, 8 — для слив, 7 — для череш ень, 4 підщепи для ягідників, усього 71 підщепу. У розділі "Сад районованих сортів для Києва і Лісостепу України" Д.Ф. Лихвар з очолюваною ним групою обґрунтував основні принципи створення цієї ділян­ ки і її важливість для конкретної зони. Зими 1929 і 1941 років внесли значні ко ­ рективи в існуючі порайонні сортим ен­ ти плодово-ягідних культур. Були відіб­ рані сорти, найбільш придатні для даної зони. Особливо велика увага приділялася сортам ранньостиглим, врожайним, зи ­ мостійким та з високою якістю плодів. На ділянці стандартних сортів плану­ валося розмістити: яблуні — 10 літніх, 18 осінніх і 20 зимових сортів; груші — 9 літніх, 6 осінніх і 4 зимові сорти; сливи — 18 сортів; вишні — 11; череш ні — 8; абрикоси — 3 (два з них — сіянці Кащ енка № 16 і № 84); персики — 2 (сі­ янці Каїценка № 118 і № 163), а також айву, волоський горіх і кизил. Ягідники, суниця — 264 сорти; малина — 9; ожина — 1 сорт; смородина — 9 сортів; порічки червоні і білі — 5; аґрус — 8 сортів. П еред Ботанічним садом Академії н а ­ ук стояло завдання організувати широкі роботи з виявлення нових місцевих сор­ тів України за допомогою експедицій, шляхом розш ирення безпосереднього спілкування з працівниками-практиками через коресп онден тськи й зв 'я зо к і пошту. В результаті планувалося зібрати яблунь 7 0 —100 сортів, груш — 50 — 70 сортів, виш ень — 30 — 45, череш ень — 25 — 35, персиків — 10—15 сортів. Реальний список місцевих сортів пло­ дових і ягідних культур, наведений ним у звітах, включав: 48 сортів яблунь; 23 — груш; 19 — слив; 18 — вишень; 3 — чере­ шень; 1 — малини; 2 — сорти суниць. Важлива увага приділялася створен­ ню колекційного саду нерайонованих сортів. К ож ний з цих сортів мав одну важливу, з виробничого погляду, якість: гарну лежкість, стійкість до шкідників або хвороб, високу смакову якість пло­ дів тощо. М етою закладки саду "нестан­ дартних" сортів було подальше вивчен­ ня цих сортів як для цілей районування, так і для використання їх цінних яко ­ стей у селекційній роботі. Колекція "нестандартних" сортів, ви­ пробуваних в умовах Лісостепу Укра­ їни, включала 477 сортів яблуні; 73 — груші; 154 — сливи; 45 — вишні; 37 — черешні; 34 — абрикоси; 7 — персика; 12 — суниці; 9 — малини; 5 — смо­ родини; 7 — порічок червоних і білих і З сорти аґрусу. Д.Ф. Лихварем були проведені інтро­ дукційні випробування південних рос­ лин — таких, як волоський горіх, вино­ град, персик, кизил, лимон, апельсин, помпельмус, мандарин, цитранж, інжир. Один кущ інжиру, висаджений у Бота­ ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 175 Вклад професора Д.Ф. Лихваря у створення колекцій рослин ЦРБС А Н УРСР нічному саду АН УРСР у м. Києві в 1940 р. і залиш ений без догляду і укриття, зб е­ рігся до весни 1946 р. Очевидно, по­ рослева культура інжиру на широті м. Ки­ єва є цілком можливою, відмічав автор. Японську хурму (Diospyros какі L.). Д.Ф. Лихвар вваж ав малоперспектив- ною. Тим часом кавказька і віргінська хурма (D. lotus L. і D. virginiana L.) росли і зимували у Києві у відкритому ґрунті цілком успішно. Важкими об'єктами для акліматизації в умовах Києва, за його спостереж ен­ нями, були ююба — китайський фінік (Ziziphus jujuba Mill.), гранат (Punica granatum L.) і ф істаш ка (Pistacia vera L.). П екан (Hicoria pecan Britt) у сухих субтропіках переносить зимівлю нарів­ ні з гранатом і хурмою (іноді витримує морози до мінус 20°...28°С). Солодкий каш тан (C astanea sativa Mill.) успішно зимував і добре плодо­ носив у Києві у відкритому ґрунті. У Полтаві добре зимував і плодоносив близький до нього вид Castanea dentata. Що ж до мигдалю (Amygdalus com ­ munis L., A. bucharica Kozch., A. fentzlia N etsch, A. petunnikow i Litvin, A. davi- d iana і ін.), то культура деяких з цих ви­ дів пош ирилась досить далеко на північ (витримують морози до мінус 30°С). Персик, завдяки багаторічній праці академіка М.Ф. К ащ енка та його співро­ бітників, до того часу вж е був акліма­ тизований і введений у культуру в пів­ нічній частині України. Протягом 1951 і 1952 років на ділянці харчових рослин проводилися посадки і посів відповідно до техноробочого про­ екту. Планувалося, що групу харчових рослин представлятимуть в експозиціях саду 587 видів і 1498 форм (див. таб­ лицю). За 1948—1953 pp. було зібрано посад­ кового і посівного матеріалу 142 види і 2710 форм харчових рослин (усього 4597 зразків). У 1953 р. на експозиційній ділянці харчових рослин була висіяна велика колекція овочевих рослин (71 вид, 400 форм). На ділянках розм нож ення були висі­ яні і вивчалися хлібні, круп'яні і бобові рослини — різні види жита, пшениці, ячменю, а також малопош ирені — пай- за, дагуса, нут та інші. О соблива увага приділялася селекції дагуси (Eleusine G aerth.) — зер н оф ураж н ій рослині. Д.Ф. Лихварем був виділений із колек­ ції високоврож айний (понад 50 ц н а­ сіння з 1 га) селекційний номер 27959, який становив великий інтерес для к о р ­ мових цілей. У наступні роки було відіб­ рано 53 зразки дагуси. У колекціях зернових культур вивча­ лося 817 різних видів і форм зернових, бобових та інших рослин. Виділено 80 ви­ дів і форм перспективних харчових рос­ лин. У ті роки дуже гострою проблемою була посуха. Ш ироко розповсюдженим засобом боротьби з недородами, на дум­ ку Д.Ф. Лихваря, був посів так званих страхових рослин, які формували врож аї в умовах посухи — кукурудзи, проса, сорго, суданської трави, могару, дагуси, Кількість видів і форм харчових рослин, які планувалося експонувати в ЦРБС АН УРСР Група рослин Кількість видів форм Хлібні та круп'яні 150 450 Зернобобові 75 150 Овочеві 18 450 Вітаміноносні 70 100 Цукроносні 112 348 Усього 587 1498 176 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 Д. Б. Рахметов, П.А. М ороз тефа. Вчений особливу увагу приділяв рослинам місцевої флори, деякі з них мали навіть кращ у посухостійкість, ніж наведені вище культури. Ним було охарактеризовано 105 видів цінних зер ­ нових, кормових, лікарських плодових рослин з місцевої природної флори. З овочевих рослин великий інтерес для вирощ ування в Лісостепу України представляв насамперед батат (Іротаеа batatas (L.) Lam.). Численні досліди з бататом у Києві в умовах відкритого ґрунту дали позитивні результати. Не- вивченою залиш алася техніка зимового збереж ення бульб. Потрібно було отри­ мати більш холодостійкі сорти, менш вибагливі до умов збереж ення бульб. Було також поставлено завдання освої­ ти культуру ямса. Важливий інтерес становила також культура чуфи (Cyperus esculentus L.). Успішні досліди ґрунтової культури чуфи в середніх ш иротах були добре ві­ домі, тому введення чуф и в культуру в районі м. Києва не викликало серй оз­ них труднощів. Вважалось, що вклю ­ чення чуфи в Д ерж авне сортовипробу­ вання і організація розм нож ення посад­ кового матеріалу сприятиме пош ирен­ ню цієї рослини в культурі. Із овочевих рослин значний інтерес становили також пекінська і китайська капусти, коренеплідна гірчиця, чайот і деякі інші південні овочеві рослини. М обіл ізац ію баш тан н и х культур Д.Ф. Л ихвар і його сп івробітники розпочали у 1946 р. За 45 адресам були відправлені листи. До початку сівби отримали 138 зразків насіння, з них 63 зразки кавунів, 48 — дині, 14 — гар­ бузів, 7 — кабачків, 2 — C yclanthera і З зразки Lagenaria vulgaris. У подальшому в Ботанічному саду випробувалися 69 сортів кавуна, 97 — дині, 40 — гарбуза, 8 — кабачків, 7 — сортів Lagenaria. Активна інтродукційна та селекційна робота проводилася з картоплею. П очи­ наючи з 1946 р. були випробувані 8 сор­ тів картоплі. У результаті виявлено найпродуктивніш і сорти для впровад­ ж ен ня у виробництво. З лікарських і ароматичних рослин, на думку вченого, найбільший інтерес становлять види родів Digitalis, V ale­ riana, Artemisia, Adonis, G entiana тощо. Список інтродукованих у Ботанічному саду лікарських рослин включав 295 ви­ дів. Робота з мобілізації лікарських, аро ­ матичних і пряних рослин розпочалася в 1945 р. П еред війною у Ботанічному саду АН УРСР була закладена ділянка лікарських і ароматичних рослин — го­ ловним чином за рахунок фондів Київ­ ського акліматизаційного саду. Частина багаторічних рослин збереглася на цій ділянці до 1944—1945 pp. У Київському акліматизаційному саду на той час зб е ­ реглося до 200 видів лікарських, ар о ­ матичних і пряних рослин (або їх н а ­ сіння). Для закладки ділянки в 1945 р. був зібраний вихідний матеріал кіль­ кістю 242 зразки, з яких нормальні сходи дали 102. У 1946 р. Д.Ф. Лихварем було зібрано 626 зразків лікарських, ароматичних і пряних рослин, у тому числі 45 оранж ерейних. Відділ мав у своєму розпорядж енні посівний і посадковий матеріал 277 ви ­ дів лікарських і еф іроолійних рослин відкритого ґрунту і 131 вид — закритого ґрунту. Всі вони були експоновані. З групи лікарських і ефіроолійних рос­ лин особливою увагою користувалися лаванда (Lavandula angustifolia L.) і цит­ варний полин (Artemisia cina L.). Дослід­ ження, проведені в Ботанічному саду показали, що в умовах Києва лаванда має досить високий вміст еф ірної олії у квітконосах — до 4,5% і більше на суху ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, N° 1—2 177 Вклад професора Д.Ф. Лихваря у створення колекцій рослин ЦРБС А Н УРСР речовину. Ц итварний полин, вирощ е­ ний у Києві, за виходом сантоніну не відрізнявся від рослин, вирощ ених у районах Середньої Азії, де він пош ире­ ний у дикому стані. Однак в умовах Киє­ ва насіння його достигало неповністю. Д.Ф. Лихвар відмітив, що з великої колекції пряних рослин, вирощ ених у Ботанічному саду Академії наук У кра­ їни, особливою увагою користується майоран (M ajorana hortensis M oench.) — цінна пряна рослина для консервної, ковбасної і лікеро-горілчаної промисло­ востей. У результаті селекційних робіт, проведених у 1948—1952 pp. був ство­ рений сорт майорану "Гібридний", що вирізнявся гарним достиганням насіння в умовах Києва і забезпечував високо­ якісну пряну сировину. До 1953 року сорт був розмнож ений у такій кількості, що передбачалася можливість забезп е­ чувати насінням майорану потреби М і­ н істерства харчової пром исловості СРСР (у 1953 р. вирощ увалася еліта на площі 100 м2). У результаті вивчення колекцій ва­ сильків (Ocimum basilicum L., О. gratis- simum L., О. sanctum L.) був виділений селекційний зразок васильок "мінімум", листки якого мають гіркуватий п ер ­ цевий аромат. Свіжі або сухі листки його набули ш ирокого застосування в народній кулінарії як приправа до різних страв. Рослини використовува­ лися як замінник перцю. Було проведе­ но розмнож ення цього виду васильків для наступного випробування сировини в консервній, ковбасній і лікеро-горіл- чаній промисловостях, а також у п ер ­ цевих сумішах для кулінарії. Усього було виділено 66 видів пряно- смакових рослин, здатних успіш но рос­ ти в Києві в умовах відкритого ґрунту. П ланувалося експонувати близько 120 видів пряних рослин. П оряд з росли­ нами відкритого ґрунту висаджувалися на літо оранж ерейні екземпляри — 16 видів екзотичних пряних рослин. На ділянках розмнож ення у 1948 р. вирощувалися колекції таких рослин: л і­ карські, ефіроолійні і пряні рослини — 180 видів (261 зразок), олійні — 10 видів (60 зразків), прядивні — ЗО видів (56 зразків), дубильні і фарбувальні — ЗО ви­ дів (60 зразків), каучуконоси — 7 видів (15 зразків), цукроноси і крохмалоноси — 72 види (226 зразків), інсектициди — 9 видів (210 зразків). Усього в розсад­ никах вирощувалося 338 видів (890 зраз­ ків). На всіх колекційних ділянках прово­ дилися ф енологічні сп остереж ен ня. Щодо ряду рослин виконувалися також роботи із селекційного поліпшення і розм нож ення виділених у попередні р о ­ ки форм. Важливе місце в дослідженнях Д.Ф. Лих­ варя займали ароматичні, каучуконосні, дубильні, прядивні, олійні та інші ро с­ лини. Список рослин, які становлять значний інтерес для вирощ ування в Лісостепу України, на його думку, охоп­ лював приблизно 250 — 300 видів. З них більша частина припадала на дикорослі рослини середніх широт, інші — це рос­ лини південного походження. Не менш важ лива увага приділялася олійним рослинам. Вчений детально охарактеризував 306 видів рослин, які мають значення як олійні культури, зазначивш и, зокрема, відсоток олії, йод­ не число, групу олії (висихаючі, напів- висихаючі, невисихаючі), призначення олії (харчове, миловарне, пальне, для виробництва оліфи, парфумерії), ки с­ лотне число тощо. Співробітники його відділу вивчали 109 видів прядивних рослин відкритого ґрунту, які належали до 48 родів і 14 р о ­ дин. Ш ироко дослідж увалися р ізн і 178 /SSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2 Д.Б. Рахметов, П.А. М ороз сорти бавовнику, в результаті були ви­ ділені три групи сортів: перш а група — сорти, які мали 30 — 46% рослин з коробочками, що розкрилися; до другої групи належали сорти, 19 — 30% рослин яких мали розкриті коробочки; третя група — сорти, які мали від 1 до 20% рослин з коробочками, що розкрилися. За результатам и п ерев ірки на каучуконосн ість великої кількості рослин місцевої флори вдалося виділити понад 500 видів, які давали каучук, у тому числі такі важливі каучуконоси, як кок-сагиз, тау-сагиз, крим -сагиз, кендир, ваточник тощо. У колекції кау­ чуконосних і смолоносних рослин де­ тально вивчали 53 види, що належали до 5 родин. Крім того, 40 видів рослин експонувалися шляхом висадж ення на літо у відкритий ґрунт з оранж ерей. Д.Ф. Лихварем був складений список цукроносних і крохмалоносних рослин, який включав понад 400 видів з ЗО р о ­ дин. У Ботанічному саду АН УРСР на ділянці експонувалося 112 видів таких рослин. З великої групи південних цук­ роносів і крохмалоносів інтерес ста­ новили види роду Saccharum L., а також Sorgum saccharatum L., Oryza sativa L. Особливу увагу Данило Федорович приділяв фарбувальним рослинам. Ним складено детальну характеристику 238 ви­ дів таких рослин, охарактеризовано 200 видів дубильних рослин. У колекції ду­ бильних рослин експонувалося 82 види, які належали до 57 родин. Н аведено також характеристику вод­ них рослин, список яких включав 57 ви­ дів з 21 родини, зокрем а повідомля­ ється про їхні корисн і властивості (круп'яні, кормові, овочеві, текстильні, л ікарські). На ділянці отруйних рослин плану­ валося експонувати 102 види (переваж ­ но багаторічники). Ф актично на той мо­ мент вирощ увалося 25 видів рослин цієї групи. О рганізація ділянки кормових рос­ лин як складової частини відділу куль­ турної флори передбачалася Генераль­ ним планом створення Ботанічного саду АН УРСР. Спершу, восени 1949 р. площа під ділянку кормових рослин (0,43 га) була відведена у п івнічно-західній частині території Ботанічного саду АН УРСР біля систематичного дендрарію і саду троянд. К олекція багаторічних кормових рослин включала 252 види і форми. С постереж ення фактично проводилися над 205 видами і формами, у т. ч 93 ви­ дами і ф орм ам и багаторічних злаків, 85 — бобових, 27 видами і формами однорічників, що належ али до різних родин. В асортименті кормових рослин, на думку Д.Ф. Лихваря, повинні були ш и­ роко представлені рослини з найрізно­ манітнішими вимогами до умов зро ­ стання: водолюби, посухостійкі, види кислих боліт і луж них ґрунтів, солон­ чаків та крейдових відкладень, закріп­ лювачі крутих схилів і ярів, сонце- і тіньолюби та ін. Зі складу місцевої ф ло­ ри великий інтерес для інтродукції ста­ новили 63 види рослин. Таким чином, Д.Ф. Лихвар з очолю­ ваним ним колективом зробив важ ли­ вий внесок у створення колекцій та розгортання наукової діяльності Ц ент­ рального республіканського ботанічно­ го саду АН УРСР. 1. Лихвар Д.Ф. Агрономічна хроніка / / Професор Лихвар Данило Федорович. - К.: Аграрна наука. 2002. - 217 с. 2. Отчет о научной и научно-исследо- вательской деятельности ЦРБС АН УССР. 1946. — Архів НБС ім. М.М. Гришка НАН України, on. 1, сп. 18, 217 арк. 3. Отчет по теме "Создание зеленых насаждений Ботанического сада АН УССР", 1953 г. - Архів НБС ім. М.М. Гришка НАН України, on. 212, сп. 34, 105 арк. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, Na 1—2 17Q Вклад професора Д.Ф. Лихваря у створення колекцій рослин ЦРБС А Н УРСР ВКЛАД ПРОФЕССОРА Д.Ф. ЛЫХВАРЯ В СОЗДАНИЕ КОЛЛЕКЦИЙ РАСТЕНИЙ И РАЗВЕРТЫВАНИЕ НАУЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕСПУБЛИКАНСКОГО БОТАНИЧЕСКОГО САДА АН УССР Д. Б. Рахметов, П.А. Мороз Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев Показана роль Д.Ф. Лыхваря в создании коллекций растений культурной флоры, а также в развертывании научной деятельно­ сти Центрального республиканского бота­ нического сада АН УССР в период его ста­ новления. THE CONTRIBUTION OF PROFESSOR D.F. LIKHVAR TO CREATION OF THE COLLECTIONS OF PLANTS AND EXPANSION OF SCIENTIFIC ACTIVITY OF THE CENTRAL REPUBLICAN BOTANICAL GARDENS OF ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE D.B. Rakhmetov, P.A. Moroz M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv The role of D.F. Likhvar in creation of collec­ tions of plants of cultural flora, and also in expansion of scientific activity of the Central Republican Botanical Gardens of Academy of Sciences of Ukraine during his becoming is shown. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2003, № 1—2
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1144
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:49:24Z
publishDate 2003
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/3a/24a38171490ba0ce40b7e848de0e083a.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11442020-01-05T21:27:13Z The contribution of professor D.F. Likhvar to creation of the collections of plants and expansion of scientific activity of the Central Republican Botanical Gardens of Academy of Sciences of Ukraine Вклад професора Д.Ф. Лихваря у створення колекцій рослин та розгортання наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР Rakhmetov, D.B. Moroz, P.A. The role of D.F. Likhvar in creation of collections of plants of cultural flora, and also in expansion of scientific activity of the Central Republican Botanical Gardens of Academy of Sciences of Ukraine during his becoming is shown. Показано роль Д.Ф. Лихваря у створенні колекцій рослин культурної флори, а також у розгортанні наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР у період його становлення. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2003-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1144 10.5281/zenodo.3253331 Plant Introduction; Vol 17 (2003); 173-180 Інтродукція Рослин; Том 17 (2003); 173-180 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377865 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1144/1100 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Rakhmetov, D.B.
Moroz, P.A.
Вклад професора Д.Ф. Лихваря у створення колекцій рослин та розгортання наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР
title Вклад професора Д.Ф. Лихваря у створення колекцій рослин та розгортання наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР
title_alt The contribution of professor D.F. Likhvar to creation of the collections of plants and expansion of scientific activity of the Central Republican Botanical Gardens of Academy of Sciences of Ukraine
title_full Вклад професора Д.Ф. Лихваря у створення колекцій рослин та розгортання наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР
title_fullStr Вклад професора Д.Ф. Лихваря у створення колекцій рослин та розгортання наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР
title_full_unstemmed Вклад професора Д.Ф. Лихваря у створення колекцій рослин та розгортання наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР
title_short Вклад професора Д.Ф. Лихваря у створення колекцій рослин та розгортання наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР
title_sort вклад професора д.ф. лихваря у створення колекцій рослин та розгортання наукової діяльності центрального республіканського ботанічного саду ан урср
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1144
work_keys_str_mv AT rakhmetovdb thecontributionofprofessordflikhvartocreationofthecollectionsofplantsandexpansionofscientificactivityofthecentralrepublicanbotanicalgardensofacademyofsciencesofukraine
AT morozpa thecontributionofprofessordflikhvartocreationofthecollectionsofplantsandexpansionofscientificactivityofthecentralrepublicanbotanicalgardensofacademyofsciencesofukraine
AT rakhmetovdb vkladprofesoradflihvarâustvorennâkolekcíjroslintarozgortannânaukovoídíâlʹnostícentralʹnogorespublíkansʹkogobotaníčnogosaduanursr
AT morozpa vkladprofesoradflihvarâustvorennâkolekcíjroslintarozgortannânaukovoídíâlʹnostícentralʹnogorespublíkansʹkogobotaníčnogosaduanursr
AT rakhmetovdb contributionofprofessordflikhvartocreationofthecollectionsofplantsandexpansionofscientificactivityofthecentralrepublicanbotanicalgardensofacademyofsciencesofukraine
AT morozpa contributionofprofessordflikhvartocreationofthecollectionsofplantsandexpansionofscientificactivityofthecentralrepublicanbotanicalgardensofacademyofsciencesofukraine

Схожі ресурси