V міжнародна конференція “Антропізація та довкілля міст і сільських поселень” – перші кроки до комплексних досліджень?
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2002
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1170 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144682993975296 |
|---|---|
| author | Maryushkina, V.Y. Didik, N.P. |
| author_facet | Maryushkina, V.Y. Didik, N.P. |
| author_sort | Maryushkina, V.Y. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:02:45Z |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3254946 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:49:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
В.Я. М АР'Ю Ш КІНА, Н.П. Д ІД И К
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
V МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ "АНТРОПІЗАЦІЯ ТА
ДОВКІЛЛЯ МІСТ І СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ" — ПЕРШІ
КРОКИ ДО КОМПЛЕКСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ?
У м. Ужгороді й с. Кострино з 16 по 18 трав
ня 2002 року відбулася V Міжнародна кон
ференція "Антропізація та довкілля міст і
сільських поселень. Флора і рослинність".
Ініціатором скликання кон ф ерец ії був
професор Андраш Терпо (Угорщина і Кон
ференція була організована директором
Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН
У країни академ іком К .М . С итником
В.В. Протопоповою, М.В. Шеверою, С.Л. Мо-
сякіним, Л. Губарь, співробітниками Ужго
родського національного університету В.І. Ко-
мендарем, В.В. Крічфалушієм, Я. Пекар, а та
кож науковцями з інших країн — А. Терпо
(Угорщина), А. Зайцем (Польща), С. Мох-
нацьким (Словаччина).
У конференції взяли участь вчені з Ук
раїни, Росії, Словаччини, Польщі, Угорщини,
Німеччини. Було розглянуто досить широке
коло питань. Робота конференції проходила
як у пленарному режимі, так і за секціями.
Насиченою була робота першої секції
"Аналіз стану досліджень урбанофлори". Бо
таніки Центральної і Східної Європи досяг-
© В.Я. МАР'ЮШКІНА, Н.П. ДІДИК, 2002
ли важливих результатів у вивченні різних
аспектів урбанофлори. Підходи східноєвро
пейських дослідників, які базуються на іде
ях М.Г. Ільїмінських, являють собою синтез
систематичного та історичного підходів. Це
лає можливість вивчати флористичні процеси
в історичному, динамічному, екологічному,
типологічному і зональном}- аспектах. У своїй
роботі східноєвропейські вчені використову
ють м еп д о порівняльної флористики (кон
цепція ’конкретних фдор” A.I. Толмачова).
Нагромаджено велику кількість матеріалу
по урбанофлорі країн Центральної і Східної
Європи, узагадш ення якого дасть змогу
розв'язати такі важливі проблеми, як подо
лання розбіжксстей у термінології і мето
дичних п ід х о л іх м .:* західно- і східноєвро
пейською ш:> : ; Важливим є розробка
СПІЛЬНИХ С Т а К Д і И 7ІВ ДЛЯ МЄТОДІВ О б л ік у
місцевої флори На цій основі можна буде
пояснити мікрс-еволюційні процеси і спе
цифічні мех адаптації індигенних і ад
вентивних віїлів дослідити історію утворен
ня існуючих і виникнення нових флористич
них комплекси Першим кроком у цьому
напрямку буде здійснення М іжнародної
174 ISSN 1605-6574 haпродукція рослин, 2002, Ne 3—4
V М іж н ародна к он ф ерен ц ія "А нт ропізація т а довкілля м іст і с ільських поселень"
програми досліджень урбанофлори Карпат
ІМ.В. Шевера, Україна).
U.A. Warcholinska (Польща), проаналізу
вавши флористичні і фітосозологічно-син-
таксономічні публікації польських авторів
дійшла висновку про необхідність подаль
ших досліджень за такими напрямами: плас
тичність і стійкість синантропних рослин
них угруповань до зростаючого антропоген
ного впливу; вторгнення адвентивних видів і
роль популяцій деяких видів рослин у цьому
процесі; утворення нових синантропних уг
руповань на сильно трансформованих
місцезростаннях; механізми динаміки си
нантропних угруповань і спільного траплян-
ня видів; взаємовідносини між індигенними
та адвентивними видами; популяційна мін
ливість і ресурси рідкісних та зникаючих
синантропних видів, причини, які призво
лять до їхнього зникнення і заходи щодо
їхньої охорони; джерела і механізми просто
рових комплексів у строго визначених угру
пованнях, що виникають при заміщенні
індигенних видів адвентивними.
Чимало проблем розглянуто під час робо
ти секції "Синантропна флора і рослин
ність". Так, для Центральної Європи харак
терно сильно деградоване і трансформоване
довкілля, що призвело до значного знижен
ня біорізноманітності. Найбільш трансфор
мованими є околиці сільських поселень че
рез сільськогосподарську діяльність і
будівельні роботи.
Зміна політичних режимів, банкрутство
промислових підприємств, припинення об
роблення колективних сільськогосподарсь
ких угідь створили передумови для раціо
нального відновлення постпромислових і
постсільськогосподарських зон. Тому нині
так важливо здійснити інтенсивні дос
лідження процесів колонізації перелогів і
техногенних територій для розробки на цих
територіях природоохоронних стратегій. Бу
ло проаналізовано структуру й динаміку
флори перелогів, флористичні зміни та їх
------------------------------------------------------------------
причини, на підставі чого розроблено ре
комендації для природоохоронних заходів
(Т. Nowak та ін., Польща).
В Україні 68% території розорано під аг-
роценози. Більшу частину решти сільсько
господарської території займають пасовища.
Однак найбільш трансформовано техногенні
екотопи, де визначальним екологічним ф ак
тором є антропогенний вплив. О. Шевчук та
ін. (Україна) побудували модель пасовищної
дигресії степових і лучних фітоценозів,
сильно трансформованих пасквальним ф ак
тором на південному сході України, де най
поширенішим типом рослинності є різно-
травно-типчаково-ковиловий та обґрунтува
ли необхідність реставраційних заходів
шляхом створення багатокомпонентних
посівів з місцевих багаторічних злаків і бо
бових. Автори пропонують також введення
корисних інтродуцентів, які з часом набу
дуть рис природної рослинності регіону.
Глобальний процес синантропізації рос
линних угруповань, який полягає в спро
щенні їх ценотичної структури і видової
різноманітності, стиранні природних відмін
ностей між флорами різних регіонів, поши
рився і на заповідні території. Так, за пові
домленням О. Уманець (Україна), в 1996 р.
синантропні види становили 30% флори
Чорноморського біосферного заповідника,
що значно перевищує їхню частку в 1984 р.
Протягом останніх десяти років синант
ропна флора заповідника збільшувалася на
один-два види щорічно. Автор рекомендує
заходи для зниження швидкості цього про
цесу. Серед них: обмеження мережі при
садибних ділянок, спорудження будівель
та випасу домашньої худоби в заповіднику;
визначення угруповань адвентивних видів
та знищ ення їх первинних вогнищ; заборо
на вирощування на присадибних ділянках
поблизу території заповідника адвентив
них видів.
Таксономічний і типологічний аналіз ук
раїнської сегетальної флори наведено у до
1SSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 3—4 175
В.Я. М а р ю ш к ін а , Н.П. Д ід и к
повіді Р. Бурди (Україна). Фітобіота агроеко-
систем (апофіти та антропофіти) охоплює
1120 видів, 355 родів і 56 родин, що стано
вить понад 20% індигенної флори України.
Біоморфологічний аналіз сегетальної флори
показав її різку відмінність від природної.
Якщо співвідношення фанерофіти : хамефі-
ти : гемікриптофіти : геофіти : терофіти по
Україні в цілому дорівнює 46:9:26:6:13, для
степових фітоценозів — 1:12:63:10:14, то для
сегетальних угруповань — 0:0,1:10,9:14:75.
Це виразно свідчить про серйозну майбут
ню трансформацію флори України.
Ж . Могильник, Р. Бурда (Україна) ана
лізують сегетальний потенціал адвентивних
рослин в агроландшафтах Лівобережного
Лісостепу України. Це насамперед здатність
алохтонних видів вторгатися в посіви
сільськогосподарських культур і адаптувати
ся до конкретних абіотичних, біотичних та
антропогенних факторів. Усього на тери
торії Лівобережжя Лісостепової зони вияв
лено 273 адвентивні види з широкою еко
логічною амплітудою, які належать до 175
родів і 55 родин. З них у власне сегетальних
угрупованнях знайдено 137, що належать до
100 родів і 28 родин.
Синтаксономії бур'янів присвячені робо
ти A. Blonska та ін. (Польща) — "Рослинні
угруповання союзу Convolvulo-Agropyrion у
промисловій зоні Сілезії"; I. Dancza (Угорщи
на) — "Рудеральна і пришляхова рослин
ність південно-західної Угорщини": В. Куче
рявого та ін. — "Синантропні угруповання
сільських поселень басейну Верхнього
Дністра". Доповідь О.В. Костильова та ін.
(Україна) була присвячена синтакономії ру
деральної та сегетальної рослинності Ук
раїни, яка ґрунтується на флористичній кла
сифікації.
Урбанізація і хімізація сільськогоспо
дарських угідь призвела до того, що частина
бур'янів з вузькою екологічною амплітудою
і спеціальними вимогами до умов навколиш
нього серел: вища перебуває на межі зник
176
нення і потребує охорони. J.T. Sicinski
(Польща) наводить 8 видів з вузькою
спеціалізацією до едафічних умов для сеге
тальної флори Центральної Польщі.
В. W egrzynek (Польща) повідомляє, що
інтенсивна антропогенна трансформація
сільськогосподарських угідь Сілезької висо
чини (південна Польща) призвела до того,
що за 1996-2001 роки зникла одна сегеталь
на асоціація, а три, раніше широко розпов
сюджені в даному регіоні, — стали рідкісни
ми. Це угруповання, які складаються з каль-
цеофільних і термофільних видів з вузькою
екологічною амплітудою, а також такі, що
тяжіють до сухих і бідних на мінеральні еле
менти ґрунтів. Як правило, вони чутливі до
гербіцидів та деяких агротехнічних заходів.
Для збереження біорізноманітності сеге
тальної флори і рослинності вчений пропо
нує організувати "сільськогосподарські за
повідники".
З другого боку, антропогенний вплив
призводить до збільшення частки адвен
тивних видів, головним чином, представ
ників родин Asteraceae, Poaceae, Bras-
sicaceae, Chenopodiacea тощо, які за чи
сельністю популяцій можуть перевищувати
автохтонні види в урбанофлорі великих міст
(Р.П. Мельник; І. Мойсєєнко; С. Мосякін та
ін.; Л. Некрасенко, Україна).
Третя секція об'єднала науковців, кот:
аналізують взаємовідносини між індигенни-
ми та адвентивними видами.
Предметом обговорення доповіді Ваіосг.
та ін. (Угорщина) були характерні риси, за
вдяки яким адвентивні види стають
інвазійними, тобто витісняють природну
рослинність; статистичний аналіз зв'язку
між параметрами і походження, такс:-
номічне положення, максимальна висота па
гонів, життєва форма, запилення, розповсю
дження насіння наявність вегетативвоп»
розмноження, вимоги до основних е к о
логічних ф с:-.т:;.з (показник Е л л е н '- : - ; і
та інвазійнігг>: Вчений встанем: з
ISSS 1605-6514 k т го д у х ц ія росиїм. Ї Х -
V Міжнародна конф еренція "Антропізація та довкілля міст і сільських поселень"
^
інвазійні адвентивні види в Угорщині, як
правило вищі, ніж звичайні адвентивні, час
то мають здатність розмножуватися вегета
тивно, серед них найбільше представників
родини Asteraceae і вихідців з Північної
Америки, для них характерні більш високі
вимоги до вологості і родючості ґрунту.
Н.П. Дідик та В.Я. Мар'юшкіна (Україна)
повідомили про алелопатичні механізми це-
нотичних взаємовідносин Elytrigia repens
(L.) Nevski (Poaceae) як в межах популяції,
так і з представниками інших видів.
В.К. Тохтар (Україна), досліджуючи фло
ру техногенних екотопів південного сходу
України, яка налічує 715 видів вищих рос
лин, виявив, що антропогенний вплив приз
водить до збільшення внутрішньовидових
відмінностей, розширення спектра мінли
вості, зміни корелятивних зв'язків між озна
ками і прискорення виникнення міжпопу-
ляційних відмінностей та спеціалізацій до
того чи іншого антропогенного фактора. Та
кий необоротний процес розвитку антропо-
толерантного варіанта регіональної флори
автор називає етапом антропогенної ево
люції флори в ході її історичного розвитку.
Рослинні угруповання техногенних м ісце
зростань можуть мати риси фітоценозу, але
відрізняються від природних фітоценозів
незвичайним видовим складом — перева
жанням урбанофілів. Останні часто виступа
ють біоіндикаторами антропогенних умов.
Статистична ординація груп рослин різних
техногенних місцезростань дає змогу виділи
ти групи видів, приурочених до даних
місцезростань. Це допоможе прогнозувати
заростання техногенних територій.
В.Я. Мар'юшкіна і В.В. Гриценко (Ук
раїна) наводять результати досліджень взає
мовідносин між індигенними та адвентивни-
ми видами в агрофітоценозах, рудеральних
:а природних лучно-степових місцезростан
нях. Шляхом аналізу асоційованостей вияв-
\ено досить високу ценотичну автономність
активність адвентивного виду Galinsoga
parviflora Cav., показано дедалі активніше
заміщення індигенних синантропних видів
адвентивними — Ambrosia artemisiifolia L. та
Erigeron canadensis L. Але найбільшу небез
пеку, за результатами статистичного аналізу
ценоклинів, для природної рослинності ста
новлять види, здатні, зростаючи у природ
них місцезростаннях, витісняти місцеві ви
ди. Це було показано на прикладі Solidago
canadensis L.
Низка виступів стосувалася охорони
навколишнього середовища.
На думку експертів ЮНЕСКО, площа те
риторій, відведених під заповідні об'єкти,
мусить складати не менш, ніж 4 % території.
В Україні в 1994 р. цей показник дорівню
вав 2,34%.
За оцінками експертів Карпатської еко-
регіональної ініціативи Всесвітнього Фонду
дикої природи, Україна посідає останнє
місце з різноманіття рослинності серед шес
ти країн Карпатського регіону. Проте аналіз,
проведений В. Кричфалушієм (Україна) по
казав, що вона посідає друге місце після
Словаччини за біорізноманітністю рослин
ності Українських Карпат. Тут зустрічається
114 з 486 ендемічних і субендемічних так
сонів. 21% флори Українських Карпат — ен
демічні види. Ендемічні та субендемічні ви
ди розподілені нерівномірно, головним чи
ном, вони сконцентровані у Чорногорі,
Свидовці і Марамошських горах.
Рідкісним і зникаючим видам урбанофло-
ри міст України були присвячені доповіді
В,І. Комендаря та ін.; Н. Багрикової та ін.;
А. Лукаша та ін.; А. Орлова та ін.; А. Губар
та ін. (Україна). Сильний антропогенний
вплив призвів до того, що певна кількість
видів, які охороняються на території міст,
різко скоротила чисельність і має обмежену
репродукцію. Аналіз стану їхніх популяцій
свідчить про необхідність невідкладних при
родоохоронних заходів.
Чималий інтерес викликали комплексні
роботи.
'SN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 3—4 177
В.Я. Мар юшкіна, Н.П. Дідик
A. Barczi (Угорщина) на прикладі степо
вих фітоценозів курганів досліджував коре
ляції між рослинними асоціаціями на ділян
ках 1 м2 і ґрунтовими умовами: вмістом гу
мусу, солей (КС1, С аС 03, А120 5, А1К20), pH,
води, консистенцією. Емпірично визначали
екологічні індекси рослинних асоціацій, які
б дали змогу пояснити різкі переходи між
фітоценозами на вершині й біля підніжжя
курганів.
Z. Botta-Dukat та ін. (Угорщина) вивчали
взаємозв'язок між частотою, з якою трап
ляється Solidago gigantea Ait в Угорщині і
кліматичними умовами. Було встановлено,
що основними кліматичними факторами, які
впливають на поширення цього адвентивно
го виду є: річна кількість опадів, середня
кількість опадів у квітні, річний водний
дефіцит, середні температури року.
B. Prots та ін. (Німеччина) досліджували
роль фітофагів у стримуванні поширення
адвентивного однорічного виду Impatiens
glandulifera Royle у зв'язку з місцезростан
ням і типом ґрунту, а також віддаленням від
центра ареалу. Результати імітаційних екс
периментів показали, що I. glandulifera дуже
стійка до фітофагів завдяки високій феноти-
повій пластичності фотосинтетичного апара
ту, яка дає можливість підтримувати високу
насіннєву продуктивність навіть при силь
них ушкодженнях рослин фітофагами.
G. Ripka (Угорщина), дослідивши 301 вид
декоративних дерев і чагарників зелених на
саджень Будапешта, виявив багату і різно
манітну фауну членистоногих фітофагів, се
ред яких були небезпечні шкідники, здатні
викликати серйозні ушкодження зелених
насаджень.
Підсумовуючи, можна сказати, що девіз
конференції, вдало обґрунтований у доповіді
М.В. Шевери, було обрано влучно. На сьо
годні вже нагромаджено величезну кількість
матеріалу фахівцями з різних галузей: бо
таніками (флористами, фітоценологами, гео
графами рослин), зоологами, ґрунтознавця
ми, кліматологами тощо. Настав час ком
плексних досліджень, коли одне й те саме
явище, на одному й тому ж місцезростанні
будуть вивчати одночасно різні фахівці. Це
дасть можливість одержати максимум ін
формації при мінімумі витрат, а головне, до
поможе зберегти природні ценози — основу
життя на Землі. При плануванні наукових
досліджень на державному рівні необхідно
надавати перевагу комплексним роботам як
більш результативним. І участь різних
фахівців (а не лише ботаніків) у роботі кон
ференції, очевидно, є свідченням цього.
178 ISSN 1605-657- г :дукція рослий, 2002 Лі? 3—4
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1170 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:49:42Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/64/13997f72c805a12ac335ca262f123364.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11702019-11-11T08:02:45Z V International conference "Anthropization and environment o f cities and ruderal settlements" – first steps to complex investigations? V міжнародна конференція “Антропізація та довкілля міст і сільських поселень” – перші кроки до комплексних досліджень? Maryushkina, V.Y. Didik, N.P. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2002-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1170 10.5281/zenodo.3254946 Plant Introduction; Vol 15 (2002); 174-178 Інтродукція Рослин; Том 15 (2002); 174-178 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377869 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1170/1125 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Maryushkina, V.Y. Didik, N.P. V міжнародна конференція “Антропізація та довкілля міст і сільських поселень” – перші кроки до комплексних досліджень? |
| title | V міжнародна конференція “Антропізація та довкілля міст і сільських поселень” – перші кроки до комплексних досліджень? |
| title_alt | V International conference "Anthropization and environment o f cities and ruderal settlements" – first steps to complex investigations? |
| title_full | V міжнародна конференція “Антропізація та довкілля міст і сільських поселень” – перші кроки до комплексних досліджень? |
| title_fullStr | V міжнародна конференція “Антропізація та довкілля міст і сільських поселень” – перші кроки до комплексних досліджень? |
| title_full_unstemmed | V міжнародна конференція “Антропізація та довкілля міст і сільських поселень” – перші кроки до комплексних досліджень? |
| title_short | V міжнародна конференція “Антропізація та довкілля міст і сільських поселень” – перші кроки до комплексних досліджень? |
| title_sort | v міжнародна конференція “антропізація та довкілля міст і сільських поселень” – перші кроки до комплексних досліджень? |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1170 |
| work_keys_str_mv | AT maryushkinavy vinternationalconferencequotanthropizationandenvironmentofcitiesandruderalsettlementsquotfirststepstocomplexinvestigations AT didiknp vinternationalconferencequotanthropizationandenvironmentofcitiesandruderalsettlementsquotfirststepstocomplexinvestigations AT maryushkinavy vmížnarodnakonferencíâantropízacíâtadovkíllâmístísílʹsʹkihposelenʹperšíkrokidokompleksnihdoslídženʹ AT didiknp vmížnarodnakonferencíâantropízacíâtadovkíllâmístísílʹsʹkihposelenʹperšíkrokidokompleksnihdoslídženʹ |