Сучасний стан, тенденції змін та шляхи збереження біорізноманіття флори правобережного степового Придніпров’я

The results of analysis of systematic, biomorphological, ecological and cenotical, geographical frames of Right-Bank steppe Prydniprov’ya flora were presented. The phytosozological aspects of flora and the paths of conservation of biovariety phytobiota in conditions of anthropogenous transformation...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2002
1. Verfasser: Kucherevsky, V.V.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2002
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1174
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860144688447619072
author Kucherevsky, V.V.
author_facet Kucherevsky, V.V.
author_sort Kucherevsky, V.V.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-10T15:07:10Z
description The results of analysis of systematic, biomorphological, ecological and cenotical, geographical frames of Right-Bank steppe Prydniprov’ya flora were presented. The phytosozological aspects of flora and the paths of conservation of biovariety phytobiota in conditions of anthropogenous transformation of flora have been elucidated.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3332949
first_indexed 2025-07-17T12:49:45Z
format Article
fulltext ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ РОСЛИН EX SITU ТА IN SITU УДК 581.9:502.7(477.63) В.В. КУЧЕРЕВСЬКИЙ Криворізький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50 СУЧАСНИЙ СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІН ТА ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ФЛОРИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ'Я Наведені результати аналізу систематичної, біоморфологічної, еколого-ценотичної і географічної структур флори Правобережного степового Придніпров'я. Висвітлено фітосозологічні аспекти флори, накреслено шляхи збереження біорізноманіття фітобіоти в умовах антропогенної трансформації флори. Об'єктом наших досліджень є сучасна фло­ ра Правобережного степового Придніпров'я (ПСП). Згідно з фізико-географічним райо­ нуванням України, ця територія віднесена до Степової області південних відрогів Придніпровської височини [11]. Територія району має складну геологічну будову. Кри­ сталічні породи Українського щита, а саме: граніти, магматити, амфіболіти, кварцити, аркозові метапіщаники, залізорудні сланці, виходять на поверхню в долині Дніпра та його приток — Інгульця, Кам'янки, Сакса- гані, Базавлука. Рельєф має значну розчле­ нованість. Тут переважають яружно-балкові та долинно-балкові типи місцевості. На заході Дніпропетровської області П ри­ дніпровська височина повільно переходить у Причорноморську низовину, яка відповідає північній частині Причорноморської запади- © В.В. КУЧЕРЕВСЬКИЙ, 2002 ни. Поверхня району відрізняється малою розчленованістю. Широкі плоскі міжрічкові простори зрідка прорізаються пологими балками та ледве помітними заглибинами (подами). Тут в долині Інгульця та в балках з'являються відслонення вапняків та мер­ телів. У флористичному відношенні [2] ПСП відноситься до Голарктичного флористично­ го царства, Північно-Палеарктичного під- царства, Європейської та Паннонсько-При- чорноморсько-Прикаспійської областей. У складі Європейської флористичної області досліджувана територія віднесена до Схід­ ноєвропейської провінції Правобережно- Придніпровського округу. У складі Паннон- с ь к о -П р и ч о р н о м о р ськ о -П р и к асп ій ськ о ї області вона входить до складу Причорно- морсько-Донської провінції, а в її межах — до Західнопричорноморсько-Рівниннокрим- ського округу. ISSN 1605 6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 2 З В.В. Кучеревськии У результаті сільськогосподарського ос­ воєння земель розорано майже 80% тери­ торії. Природні ландшафти збереглися лише на 0,5% території і носять фрагментарний характер [12]. Антропогенний вплив на при­ родне середовище ПСП призвів до катаст­ рофічних змін у рослинному покриві, а в районах дії Криворізького залізорудного та Нікопольського марганцеворудного басейнів він майже знищений. За цих умов дос­ лідження сучасного стану, тенденцій змін та шляхів збереж ення біологічного різно­ маніття флори набуває великого соціального та науково-практичного значення. За нашими даними, флора ПСП налічує 1049 видів, 433 роди та 98 родин. Відносно низький рівень видів у складі флори по­ рівняно з іншими регіональними флорами [1, 5, 10] свідчить про її значну антропоген­ ну трансформацію. Із флори ПСП зникло 16 видів, про знаходження яких повідомлялося раніше, але нині їх місцезнаходження не підтверджені. Водночас для флори ПСП на­ ми наводиться 37 видів, які раніше не згаду­ валися, та чотири види вперше описано для Правобережної України: Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski, Genista tanaitica P. Smirn., Allium lineare L., A. scythicum Zoz. Отже, відбувається збіднення генофон­ ду місцевої флори як за рахунок повного знищення місцевих популяцій видів, так і за рахунок скорочення їх ареалів та чисель­ ності. Водночас спостерігається інтенсивне збільшення кількості видів регіональної фло­ ри внаслідок занесення та подальшої екс­ пансії адвентивних видів, які у флорі ПСП становлять понад 5%. У систематичній структурі флори ПСП більшість видів відносяться до покрито­ насінних (98,5%), решта — судинні спорові та голонасінні. Серед M agnoliophyta на Liliopsida припадає 19,8%, на M agnoliopsi- da — 78,7% видів (тобто 1:3:9), що є харак­ терним для флор помірних областей Пале- арктики. Проте суттєві риси флори виявля­ •*4 ються при аналізі провідних родин. Основну частину флористичного спектра флори ПСП складають 10 родин, які об'єднують майже 63% усіх видів, у тому числі Asteraceae (13,7%), Роасеае (10,2%), Brassicaceae (6,9%), Fabaceae (6,2%), Caryophyllaceae та Lamia- сеае (по 5,9%), що характерно для більшості голарктичних флор. Висока участь трьох ос­ танніх родин наближає її до середземно­ морських флор. В екологічному спектрі досліджуваної флори переважають аеропедофіти (72,3%), до літофітів та псамофітів належить понад 12% видів, 11% видів пристосовані до зволожених екотопів. У флорі ПСП ксеромезофіти ста­ новлять 27%, мезоксерофіти і еумезофіти разом об'єднують майже 70% видів. Біоморфічна структура флори ПСП є ти­ повою для степових флор та для флор Го­ ларктики в цілому. Серед основних жит­ тєвих форм перше місце посідають трав'янисті полікарпіки (57,9%). Характер­ ним для флор Євроазіатської Степової об­ ласті є висока участь трав'янистих моно- карпіків (33,8%). Частка інших життєвих форм не перевищує 5%. За структурою підземних пагонів переважають каудексові (30,6%) та види без спеціалізованих підзем­ них органів (32,5%). У спектрі життєвих форм перше місце посідають гемікрип­ тофіти (33,3%), досить велика участь геофітів (29,5%) і терофітів (24,1%). За типом вегетації переважають літньо-зелені (60%) та літньо- зимозелені (23,5%) види. У дослідженій флорі досить великий відсоток вічнозелених видів (3,1%), що наближає її до флор Древ­ нього Середземномор'я. Важливі особливості флори регіону вияв­ ляє еколого-ценотичний аналіз. Ядро флори складають степовий (26,6%) та тісно з ним пов'язаний петрофільний (8,8%) флороце- нотипи, що зумовлено зональним положен­ ням ПСП та історичним розвитком рос­ линності цього району. Види, які репрезен­ тують інші флороценотипи, розподілилися 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2 Сучасний стан, т енденції змін та шляхи збереження біорізноманіття флори так: неморальний — 13%, лучний — 13,2%, гідрофільний — 6,3%, галофільний — 3,9%, ::: імофільний — 5,4% видів. Однієї з характер­ них рис сучасної флори є становлення синан- тропофітону [1, 9]. Його частка становить по­ над 19%, що може стати зафозою природному коричному розвитку рослинності. Синант- ропізація призводить до значної перебудови видового складу флори, до змін систематичної, екологічної та фітоценотичної структур. При географічному аналізі виявляються .сторичні зв'язки досліджуваної флори з .ншими флорами. У географічній структурі ф \ори ПСП виділено десять основних типів і реалів: плюрирегіональний (1,7%), голарк­ тичний (10,5%), палеарктичний (28,8%), цент- тальноєвроазіатський (9,8%), європейський - : , середземноморський (7,2%), причорно­ морський (17,3%), група перехідних ареалів 17,3%), група адвентивних рослин (3,3%) тіол. 1). Отже, хоча географічна структура г лори ПСП у цілому характерна для рівнин­ них флор Палеарктики, у ній значну частку становлять види з причорноморським та се­ редземноморським типами ареалів, що ро­ бить досліджену флору самобутньою та унікальною. У складі флори ПСП присутні ендеміки: причорноморсько-прикаспійські (3,2%), прикаспійські (0,1%), причорно­ морські в широкому розумінні (3,3%), при­ чорноморські у вузькому розумінні (3,5%), північнопричорноморські (0,6%), південно- причорноморські (2,4%), західнопричорно- м орські (1,6%), східнопричорноморські (1,6%). 1 навпаки: проникнення у флору ад­ вентивних видів спричинює її уніфікацію та космополітизацію, що особливо виявляється в урбанофлорах та флорах техногенних еко­ типів. Синантропні види поступово прони­ кають у природні фітоценози заповідних те­ риторій, викликаючи перерозподіл їх фло­ ристичного складу, збіднюючи їх видову різноманітність внаслідок елімінації зі скла­ ду флори насамперед рідкісних видів, змі­ Т а б л и ц я 1 Географічна структура флори Правобережного степового Придніпров'я Географічний елемент Види флори ПСП Раритетні види флори ПСП абсолютна кількість % абсолютна кількість % Т1\>; рирегіональний 18 1,7 1 5,6 Голарктичний 110 10,5 18 16,3 Палеарктичний 302 28,8 23 7,6 Цеетральноєвроазіатський 103 9,8 20 19,4 Європейський 43 4,0 14 32,6 Середземноморський 75 7,2 2 2,7 Пр чорноморський, у т. ч.: 181 17,3 72 39,8 причорноморсько-прикаспійський 34 3,2 6 17,7 східнопричорноморсько-прикаспійський 9 1,0 1 11,1 прикаспійський 1 0,1 — — "«чорноморський у широкому розумінні 35 3,3 13 37,1 причорноморський у вузькому розумінні 33 3,5 12 36,4 п івнічнопричорноморський 6 0,6 3 50,0 з вденнопричорноморський 25 2,4 14 56,0 східнопричорноморський 17 1,6 11 64,7 з.ахіднопричорноморський 17 1,6 12 70,6 Група рослин з перехідним ареалом 181 17,3 34 18,8 Група адвентивних рослин 35 3,3 4 11,4 Разом 1049 100 188 17,9 SS.V 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne 2 5 В.В. Кучеревськии нюючи фітоценотичну структуру, замінюю­ чи корінні рослинні угруповання на похідні. У результаті проведеного фітосозологіч- ного аналізу флори ПСП до списку видів, які потребують особливої охорони, віднесе­ но 188 видів з 118 родів та 55 родин, що ста­ новить 17,9% від загальної кількості видів. З них 37 видів занесено до Червоної книги Ук­ раїни, 12 — до Європейського та 11 — до Світового Червоних списків, решта охоро­ няється на регіональному рівні [7]. Серед видів, які підлягають охороні, найбільше представників степового та пет- рофільного флороценотипів, у тому числі ендемічні та реліктові види (відповідно 24 та 32) (табл. 2). Водночас велике фітосозологічне значен­ ня має неморальний флористичний ком­ плекс (42 види). У його складі відмічено ли­ ше шість ендемічних видів, решта має широ­ кий ареал, але на ПСП припадає межа їх масового розповсюдження. Усі шість видів псамофітону, які охороняються, також відне­ сені до ендеміків. Взагалі із 181 ендемічного виду флори ПСП 72 (39,8%) віднесені до ка­ тегорії рідкісних та зникаючих рослин. Охороняється близько 70,6% західнопри- чорноморських ендеміків, 64,7% східно-, 56% південно- та 50% північнопричорноморсь- ких, 37% причорноморських у широкому ро­ зумінні та 36,4% — у вузькому розумінні ен­ деміків (табл. 1). Наступну за чисельністю групу складають рослини, які мають серед­ земноморське походження (36 видів). Пале- арктичний тип ареалу мають 23 види, цен- тральноєвроазіатський — 20, голарктичний — 18 і європейський — 14 видів. Більшість із цих видів зростають на межі ареалів, а для деяких на території України спостерігають­ ся диз'юнкції. Отже, рідкісність частини видів пов'язана з ареалогічними особливос­ тями: ендемізмом, диз'юнкцією та межами ареалів. Проте на ПСП вона зумовлена здебільшого антропогенним впливом. Особ­ ливо це характерно для регіонів з розвине­ ною промисловістю та на урбанізованих те­ риторіях [6]. Загальновизнано, що охорона біорізно- манітгя можлива лише в системі природно- заповідного фонду (ПЗФ). Сучасна мережа природно-заповідного фонду ПСП займає площу 5294,83 га. Проте 19 об'єктів ПЗФ (площею 531,43 га) не відповідають вимогам збереження біорізноманіття фітобіоти, a l l (площею 2852,0 га) — відповідають їм лише частково [З, 8]. У системі природно-заповідного фонду ПСП охороняється лише 56 рідкісних видів, Т а б л и ц я 2 Розподіл видів флори за флороценотипами Флороценотип ПСП Раритетна фракція кількість видів % у т. ч. ендеміки кількість видів % кількість видів % Неморальний 137 13,0 42 30,7 6 14,3 Степовий 279 26,6 57 20,4 24 42,1 Петрофільний 92 8,8 44 47,8 32 72,7 Псамофільний 57 5,4 6 10,5 6 100 Лучний 138 13,2 11 7,9 1 9,1 Галофільний 41 3,9 9 21,9 2 22,2 Болотний 36 3,4 7 19,4 — — Гідрофільний 66 6,3 9 13,6 1 11,1 Синантропний 203 19,4 4 1,9 — — Разом 1049 100 188 17,9 72 38,3 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne 2 Сучасний стан, тенденції змін та шляхи збереження біорізноманіття флори --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------V * а решта зростає поза мережею ПЗФ. Втім, ПСП має значний потенціал для формуван­ ня науково обґрунтованої екологічно-стійкої та функціональної мережі заповідних тери­ торій, яка б відповідала вимогам збереж ен­ ня не тільки рідкісних та зникаючих видів рослин, а й усього біорізноманіття фіто- біоти. Досягти цього можна лише за умови створення сучасної мережі ПЗФ з урахуван­ ням просторової та екотопологічної дифе­ ренціації флори. А відтак за елементарну структурну одиницю при охороні флори на­ ми визнається локальна флора, яка має представляти флору всіх елементарних фло­ ристичних хоріонів і включати всю різно­ манітність парціальних флор регіональної флори. На жаль, в умовах антропогенної трансформації флори та фрагментації рос­ линного покриву виділення таких територій неможливе. У такому разі до складу локаль­ ної флори потрібно включати природні те­ риторії, які б репрезентували всю різно­ манітність парціальних флор певного гео­ графічного пункту. Так, з урахуванням зарезервованих та пропонованих для охорони територій, пло­ ща ПЗФ Правобережної Дніпропетровщини може бути збільшена майже на ЗО тис. га [8]. Однак сучасний стан рідкісних рослин та існуючі тенденції розвитку флори не гаран­ тують збереження їх навіть у системі ПЗФ. Одним із шляхів збереження рідкісних та зникаючих видів є їх інтродукція в ботанічні сади, що несуть відповідальність за збере­ ження насамперед видів регіональної фло­ ри, які знаходяться на межі зникнення: видів, занесених до Червоної книги України, Європейського та Світового Червоних списків та регіонально рідкісних. Такими для Криворізького ботанічного саду НАН України є Allium lineare L., A. scythicum Zoz, Astragalus dasyanthus Pall., Bulbocodium ver­ sicolor (Ker-Gawl.) Spreng., Caragana scythica (Kom.) Pojark., Cham aecytisus graniticus (Rehm.) Rothm., Crocus reticulatus Stev. ex Adam., Cymbochasma borysthenica (Czern. ex Schlecht.) Klok. et Zoz, Elytrigia stipifolia (Zern. ex Nevski) Nevski, Genistra scythica Pacz., Iris pontica Zapal., Pulsatilla nigricans Storck, Tulipa hypanica Klok. et Zoz, усі види Stipa L., Dianthus lanceolatus Steven ex Rchb., Sedum borissovae Balk., Astragalus henningi (Steven) Klokov, A. pallescens M. Bieb., Galium volhynicum Pobed, Vincetoxicum intermedium Taliev та ціла низка регіонально рідкісних видів. Таким чином, проведений аналіз флори ПСП дав можливість оцінити сучасний стан та основні тенденції розвитку флори, виявити рідкісні та зникаючі види, намітити основні шляхи збереження біорізноманіття фітобіоти регіону і передусім найбільш уразливого її елементу — рідкісних і зникаючих видів. 1. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры. — К.: Наук, думка, 1991. — 168 с. 2. Заверуха Б. В. Сосудистые растения / / При­ рода Украинской ССР: Растительный мир. — К.: Наук, думка, 1985. — С. 20-46. 3. Заповідна природа Дніпропетровщини. — Дніпропетровськ, 2000. — 64 с. 4. Кондратюк Е.Н., Бурда Р.И., Остапко В. М. Конспект флоры юго-востока Украины. — К.: Наук, думка, 1985. — 272 с. 5. Крицька Л.І. Аналіз флори степів та вапня­ кових відслонень Правобережного Злакового Степу / / Укр. ботан. журн. — 1985. — 42, № 2. — С. 1-5. 6. Кучеревський В.В. Раритетні види урбано- флори м. Кривий Ріг / / Там само. — 1994. — 51, № 1-2. - С. 197-201. 7. Кучеревський В. В. Атлас рідкісних та зника­ ючих рослин Дніпропетровщини. — К.: Фіто- соціопентр, 2001. — 360 с. 8. Природно-заповедный фонд Днепропетров­ щины. — Днепропетровск, 1993. — 70 с. 9. Протопопова В. В. Синантропная флора Ук­ раины и пути ее развития. — К.: Наук, думка, 1991. - 204 с. 10. Собко В. Г. Флора і рослинність гранітних відслонень Придніпровської височини / / Укр. ботан. журн. — 1972. — 42, № 2. — С. 1-5. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2 7 В.В. Кучеревський 11. Физико-географическое районирование Ук­ раинской ССР. — К.: Изд-во Киев, ун-та, 1968. - 683 с. 12. Экологические основы природопользова­ ния. — Днепропетровск: ИППЭ НАН Украины, 1998. - 409 с. СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ, ТЕНДЕНЦИИ ИЗМЕНЕНИЙ И ПУТИ СОХРАНЕНИЯ БИОРАЗНООБРАЗИЯ ФЛОРЫ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПНОГО ПРИДНЕПРОВЬЯ В. В. Кучеревский Криворожский ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Кривой Рог Приведены результаты анализа систематичес­ кой, биоморфологической, эколого-ценотичес- кой и географической структур флоры Право- бережного степного Приднепровья. Освещены фитосозологические аспекты флоры, намечены пути сохранения биоразнообразия фитобиоты в условиях антропогенной трансформации флоры. MODERN STATE, TENDENCIES OF MODIFICATIONS AND PATHS OF CONSERVATION OF BIOVARIETY OF RIGHT- BANK STEPPE PRYDNIPROV’YA FLORA V V. Kucherevsky Kriviy Rig Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kriviy Rig The results of analysis of systematic, biomorphologi- cal, ecological and cenotical, geographical frames of Right-Bank steppe Prydniprov’ya flora were present­ ed. The phytosozological aspects of flora and the paths of conservation of biovariety phytobiota in conditions of anthropogenous transformation of flora have been elucidated. 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 2
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1174
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:49:45Z
publishDate 2002
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/d2/5ffc74063d35a8202c1d4c33d83445d2.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11742020-01-10T15:07:10Z Modern state, tendencies of modifications and paths of conservation of biovariety of Right-Bank Steppe Prydniprov'ya flora Сучасний стан, тенденції змін та шляхи збереження біорізноманіття флори правобережного степового Придніпров’я Kucherevsky, V.V. The results of analysis of systematic, biomorphological, ecological and cenotical, geographical frames of Right-Bank steppe Prydniprov’ya flora were presented. The phytosozological aspects of flora and the paths of conservation of biovariety phytobiota in conditions of anthropogenous transformation of flora have been elucidated. Наведені результати аналізу систематичної, біоморфологічної, еколого-ценотичної і географічної структур флори Правобережного степового Придніпров’я. Висвітлено фітосозологічні аспекти флори, накреслено шляхи збереження біорізноманіття фітобіоти в умовах антропогенної трансформації флори. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2002-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1174 10.5281/zenodo.3332949 Plant Introduction; Vol 14 (2002); 3-8 Інтродукція Рослин; Том 14 (2002); 3-8 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377871 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1174/1129 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Kucherevsky, V.V.
Сучасний стан, тенденції змін та шляхи збереження біорізноманіття флори правобережного степового Придніпров’я
title Сучасний стан, тенденції змін та шляхи збереження біорізноманіття флори правобережного степового Придніпров’я
title_alt Modern state, tendencies of modifications and paths of conservation of biovariety of Right-Bank Steppe Prydniprov'ya flora
title_full Сучасний стан, тенденції змін та шляхи збереження біорізноманіття флори правобережного степового Придніпров’я
title_fullStr Сучасний стан, тенденції змін та шляхи збереження біорізноманіття флори правобережного степового Придніпров’я
title_full_unstemmed Сучасний стан, тенденції змін та шляхи збереження біорізноманіття флори правобережного степового Придніпров’я
title_short Сучасний стан, тенденції змін та шляхи збереження біорізноманіття флори правобережного степового Придніпров’я
title_sort сучасний стан, тенденції змін та шляхи збереження біорізноманіття флори правобережного степового придніпров’я
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1174
work_keys_str_mv AT kucherevskyvv modernstatetendenciesofmodificationsandpathsofconservationofbiovarietyofrightbanksteppeprydniprovyaflora
AT kucherevskyvv sučasnijstantendencíízmíntašlâhizberežennâbíoríznomaníttâfloripravoberežnogostepovogopridníprovâ