Екзотичні та індигенні види шипшин (Rosa L.) як джерело збагачення асортименту троянд України
Perspective species and hybrids of dog rose (Rosa L.) were considered with an aim to use them widely in hybridization.
Gespeichert in:
| Datum: | 2002 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2002
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1175 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144689273896960 |
|---|---|
| author | Sobko, V.G. Derkatch, О.V. |
| author_facet | Sobko, V.G. Derkatch, О.V. |
| author_sort | Sobko, V.G. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-10T15:12:29Z |
| description | Perspective species and hybrids of dog rose (Rosa L.) were considered with an aim to use them widely in hybridization. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3332951 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:49:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 502.753:582.711.712
В.Г. СОБКО, О.В. ДЕРКАЧ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ЕКЗОТИЧНІ ТА ІНДИГЕННІ ВИДИ ШИПШИН (ROSA L.) ЯК
ДЖЕРЕЛО ЗБАГАЧЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТРОЯНД УКРАЇНИ
Розглянуто перспективні види та гібриди шипшин (Rosa L.) з метою їх широкого використання у
селекційній роботі.
Перші повідомлення про культуру шипши-
ни-троянди (Rosa L.) знаходимо у дав
ньоіндійських переказах, легендах і міфах.
Ще у IV тис. до н. е. на монетах карбували
зображення троянди. Саме в Індії вперше
було отримано запашну трояндову олію, про
що свідчить стародавній пам'ятник сан
скритської літератури Веди [6].
Як лікарська рослина шипшина викори
стовується з незапам 'ятних часів, її анти-
цинготні властивості відомі ще з XVI ст. У
народній медицині використовують прак
тично всі види роду, в офіційній медицині
України — не більше 10 видів [4].
З метою отримання ефірної олії в Україні
троянди вирощують у Криму, Одеській і За
карпатській областях.
У Болгарії розташовані найбільші у світі
насадження олійних троянд. Тут на площі по
над 2000 га вирощують так звану казанликсь-
ку троянду — Rosa damascena Mill. var.
triginipetala (Dieck) R. Keller. [9].
Із 400 видів роду Rosa L. до гібриди
заційних процесів з метою отримання сортів
троянд залучено лише 10%, перше місце се-
© В.Г. СОБКО, О.В. ДЕРКАЧ, 2002
ред них посідають шипшини Східно-Ки
тайської флористичної провінції. На Близь
кому Сході основним видом для гібридизації
слугувала Rosa damascena Mill., а в Європі —
Rosa gallica L. Часто один і той ж е вид відо
мий під різними назвами, що спричиняє
значну плутанину при роботі з літературни
ми джерелами. Мета цієї статті — звести си
ноніми до єдиної легітимної назви і про
аналізувати практичне значення кожного
виду в родології.
Види секції Synstylae DC. підроду Sty-
lorhodon Dumort. відсутні у природній флорі
України. Секція нараховує близько 40 видів,
поширених у субтропічних лісах Азії. В умо
вах культури відомо чотири види: R. аг-
vensis Huds., R. m oschata Harrm., R. multi-
flora Thunb. і R. sempervirens L.
R. arvensis чомусь отримала назву шип
шина рільна, a R. agrestis Savi (секція
Caninae Crep.) — ш. польова, а потрібно навпа
ки, адже solum agreste — це ґрунт польовий,
рілля. Отже, R. arvensis — шипшина польо
ва. За географічним поширенням — євро-се-
редземно-малоазійський вид. За життєвою
формою — вічнозелений кущ або напівлис-
топадна повзуча, чіпка або лазяча ліана.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 2 9
--------------------------------------------------------------------
Істотної ролі в асортименті троянд не
відіграла, проте один із її сортів славиться
рясним цвітінням напівмахрових біло-оран
жевих квіток [8]. Цей вид використовують
для озеленення стін, пергол та інших верти
кальних композицій. На території України
трапляється як здичавіла рослина у флорі
Південного берега Криму й Закарпаття.
Чільне місце у створенні сортів троянд у
Європі посідає шипшина мускусна — Rosa
moschata, завезена в Україну з Гімалаїв [2],
спорідненими видами якої є R. abissin ica
R. Вг. (Абіссінія, Еритрея) та R. phaenicea
Boiss. (Сирія, Аравія). Для виведених на ос
нові шипшини мускусної сортів характерне
зонтикоподібне суцвіття з великими квітка
ми, повторне цвітіння, потужний ріст і роз
виток. Вони об'єднані в групу мускусних
гібридів або мускусних троянд. Нерідко до
цієї групи, як це зробив селекціонер Г. Пем
бертон, включають запашні троянди, які не
мають жодного відношення до R. moschata.
Гібриди шипшини мускусної і китайсь
кої (зокрема 'Old Blush'), виведені у розсад
никах Південної Кароліни (США), названі
нуазетовими трояндами на честь їх автора
Філіппа Нуазета [6].
Шипшина багатоквіткова (R. multiflora
Thunb.) вперше була описана ще в 1787 р.
Пізніше цей вид був повторно описаний під
назвою R. polyantha Sieb. et Zucc. У 70-х ро
ках XIX ст. французький селекціонер Гійо
схрестив ш. багатоквіткову із ш. китайською
й отримав новий чудовий сорт "Paqnerette".
Оскільки шипшина багатоквіткова се
лекціонеру була відома під назвою R. polyan
tha, усі троянди, виведені з використанням
цього виду, почали називати поліантовими.
Кущі поліантових троянд невисокі на зріст
(30 — 80 см), компактні і густі, квіти зібрані у
великі суцвіття. Були дуже популярними у
першій половині XX ст. [1].
Ш ипшина вічнозелена — R. sempervi-
rens L. випробувана Гартвісом у Нікітському
ботанічному саду, в результаті отримано
В. Г. Собко, О.В. Деркач
кілька різновидів витких форм з рясним
цвітінням. Згідно з літературними даними,
для гібридизації була залучена шипшина
бенгальська. З цієї групи сортів у Європі ду
же популярний "Felicite et Perpetue" — ліана
до 4 м заввишки, яка має білі щільномахрові
квітки, зібрані у великі суцвіття. Усі чотири
згадані види секції належать за забарвлен
ням віночка до групи білосніжних шипшин,
на жаль, не дуже морозостійких.
Велику роль у створенні трояндових садів
Європи відіграли види секції Indicae Thory,
підроду Cynorhodon Dumort., зокрема шип
шина китайська (R. chinensis Jacq.), пізніше
описана як R. indica Lindl. (1820). В Європу
її сорти були завезені з Китаю, за одними
джерелами, у 1752 p., за іншими — у 1789 p.,
а трохи пізніше — із Бенгалії, тому ця
шипшина відома під двома назвами. За її
участю були створені сорти нуазетових тро
янд. Під назвою R. noisettiana Thory, можли
во, описано гібридогенний вид. У 1816—1819 ро
ках на о. Реюньйон (Іль де Бурбон), розта
шованому в Індійському океані (заморське
володіння Франції) був виявлений вели-
коквітковий, з повторним цвітінням гібрид
сортів R. chinensis і R. damascene Mill., який
став родоначальником бурбонських троянд
(R. borboniana Desp.).
Від другого виду цієї секції — шипшини
запашної (R. odorata Sweet) — бере початок
широковідома група чайних троянд. Третім
видом (за Торі) є вічнозелена ліана R. gigan-
tea Collet, яку В.Г. Хржановський відносить
до специфічної секції жовтоквіткових шип
шин, котрі вважаються генетично значно
молодшими за попередні два види. Жов-
токвіткові шипшини тяжіють до флори
Вельвічії, вони з’явилися пізніше берін-
гійського розходження материків і тому в
Північній Америці відсутні.
У 1911 р. в Європу з Китаю була завезе
на троянда Бенкса (R. banksiae R. Вг.) із
секції Banksiae Сгер. підроду Chamaerho-
don Dumort. Пізніше вона з'явилась у
10 ISSN 1605-6574. Інтродукція роснин. 2002, Ne 2
Екзотичні та індигєнні види шипшин (Rosa L.) як джерело збагачення асортименту
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------^
Н.кітському ботанічному саду, де зацвітає у
квітні, раніше від усіх троянд і шипшин
Криму. За життєвою формою — це ліана до
!0 м заввишки, з темно-зеленими блискучи
ми шкірястими листками і дрібними запаш
ними махровими квітками, зібраними у зон
тикоподібні суцвіття. Рослина тендітна, не
морозостійка, витримує зниження темпера
тури до 10—15 °С. Одночасно з трояндою
Бенкса була завезена і шипшина гладенька
R. laevigata Michx.), проте обидва види
істотного впливу на розвиток трояндового
квітництва не мали. Сюди, мабуть, потрібно
віднести і R. bracteata Wendl., вічнозелену
,\іану зі стипулярними (парними), точніше
здвоєними, шипами, яку деякі систематики
виділяють в окрему секцію Bracteatae Thory.
У 1837 р. в Англію були завезені так звані
жовті троянди. Це були різновиди, форми й
сорти R. lutea Mill. (1768) з секції Luteae
Сгер., яка, як з'ясувалося пізніше, є си
нонімом R. foetida Herrm. В Ірані, Аф
ганістані і Середній Азії жовті троянди, які
відрізняються високою морозостійкістю, ві
домі здавна. Квітки у них яскраво-жовті, не
великі, махрові або прості, запашні. Справ
жнім дивом називають дикорослу форму,
що має червоні й жовті квіти і яку деякі
спеціалісти вважають родоначальницею
жовтих чайно-гібридних троянд [5]. І якось
незручно тепер ці троянди називати смер
дючими. У цій ситуації, мабуть, повинне
діяти правило винятку. Є у жовтих шипшин,
які мають п'ятипелюстковий віночок, один
недолік: прищеплені на них живці прижива
ються дуже погано, до того ж ушкоджують
ся борошнистими хворобами.
Основним видом для створення сортів
європейських троянд була R. gallica L. —
шипшина галльська, або французька чи чер
вона. Пріоритетною, звичайно, є історична
назва. Географічно і флорогенетично секція
Gallicanae DC. (французькі родологи назива
ють її Gallicae, і це правильно, проте неза
конно) є східносередземноморським таксо
ном, до якого належать ще R. alba L., R. da
mascene Mill, R. bifera Poir., R. turbinata
Aiton, R. centifolia L. та понад півтора десят
ка видів природної флори України.
R. gallica L. згадується у літературі з 1583 р.
Сорти її мають народні назви. Найчастіше
сьогодні вирощують її сорти, у яких відсутні
шипи, наприклад Rosa Mundi. Від гібрида
R. gallica х R. damascene походять відомі
портлендські троянди. Білі і рожеві квітки
троянди дамаської мають приємний запах,
але слабкі квітконіжки погано тримають
квітки в суцвітті, тому цей вид широкого
розповсюдження у декоративному садів
ництві не отримав, проте він має велике
промислове значення: одну з форм, відому
під назвою "казанликська троянда", вирощу
ють для одержання ефірної олії. Селекціоне
ри схиляються до думки, що внаслідок
гібридизації R. gallica і R. corymbifera Borkh,
або ж R. canina L., виникла R. alba L., яка є
родоначальником групи так званих білих
троянд.
Троянду дзигоподібну — R. turbinata
Aiton, яка, можливо, є гібридом R. gallica L.
і R. cinnam om ea, виведено у Європі, тут
її культивують, іноді вона дичавіє. R. bife
ra Poir. вважається гібридом R. centifolia L.
і R. chinensis, невідомо де виникла, проте ви
соко цінується за те, що цвіте двічі-тричі за
сезон, тому її називають ремонтантною [5].
Упродовж першої половини XVII ст.
троянда столисткова (R. centifolia L.) часто
зображалася фламандськими художниками.
У Західній Європі її ще називають капустя
ною, провенською або провансальською
трояндою. За даними З.К. Клименко й
О.Л. Рубцової [2], троянда столисткова ви
никла в Голландії природним шляхом,
внаслідок перезапилення R. gallica і R. т о -
schata. Нині вона натуралізується у пе
редгір'ї Карпат. У 1696 р. від троянди сто-
листкової відбрунькувалась (способом брунь
кової мутації) група мохових троянд, які
мали густий смоляний запах і мохоподібні
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ns 2 11
волоски на чаш олистиках (у троянди сто-
листкової вони цілком голі). В Європі було
відомо понад 200 (226) сортів. На сьогодні і
центифольні, і мохові троянди вийшли з мо
ди.
У садах Європи, зокрема в Англії, дуже
популярними були троянди японські (заве
зені з Японії на початку XVIII ст.), отримані
в результаті гібридизації, проведеної на ос
нові троянди зморшкуватої (R. rugosa Thub.),
яка належить до монотипної секції Rugosae
Chrshan. Ці троянди не вимогливі до ґрунтів,
стійкі до хвороб і морозів, запашні і вели-
коплідні, густошипні, використовуються для
створення живоплотів.
На початку XIX ст. значного поширення
набули шотландські троянди, однією з
батьківських форм яких була троянда бед-
ренцелиста (R. pimpinellifolia L.) із секції
Pimpinellifoliae DC., яку на території України
ототожнюють з R. spinosissima L. s. 1. Заува
жимо, що у флорі України (Крим) із підроду
Chamaerhodon відома лише шипшина чатир-
дазька — R. tschatyrdagi Chrshan.
Пахучолисткові троянди англійського
оригінатора Пензенця, які нині вийшли з
моди, мали напівмахрові й прості квіти на
гнучких або витких гілках, дуже схожих на
батьківську вихідну форму — шипшину
іржаво-червону, або рубінову, — R. rubigi-
nosa L. з підсекції Rubiginosae Сгер. секції
Сапіпае Сгер. У Західній Європі вони відомі
як група еглантерія — R. eglanteria L.
Із секції Сапіпае — найчисленнішої у
флорі України — у культурі відомі такі ви
ди, як шипшина шкірястолисткова (R. соггіі-
folia Fries.), ш. щ итконосна (R. corymbifera
Borkh.), ш. волохата (R. v illosa L.), або
ш. яблучна (R. pom ifera L.), та ш. соб а
ча (R. canina L.). Гібриди й сорти останньої,
наприклад "Inermis" і "Pfander", високо
цінуються як підщепи. Варто також згадати
з цієї секції ш. повислу (R. p en d u lin a L.)
f. pyrenaica, яку К. Лінней описав як ш. аль
пійську (R. alpina L.).
В.Г. Собко, О.В. Деркач
Ш ипшина джаркентська (R. dsharkenti
Chrshan.) із секції Gymnostomae Chrshan,
яку культивували на Святошинському
дослідному полі лікарських рослин та у ко
лишньому радгоспі "Вітамін" Овідіопольсько-
го району Одеської області, цікава для науки
тим, що її плоди позбавлені диску, і тому
плодики (насінини) при дозріванні висипа
ються як із коробочки. Ні флора України, ні
флора Європи таких унікумів не мають.
Нині пошуки цього виду виявилися марни
ми.
Хоча вершиною сучасного асортименту
вважаються гібридні троянди, триває
створення нових сортів. Основні тенденції у
селекції зводяться до пошуку трояндових
ідеалів у формі гілок та листків. Цікавою у
цьому плані є шипшина сиза або блакитна
(R. glauca Pourr.) з флори України, з оригіналь
ними блакитними листками, які рано восени
червоніють, і тому її нерідко приймають за
ш ипш ину червонолисткову (R. rubrifolia
Vill.). Невисока R. nitida Willd. влітку чарує
рожевими квітами, а восени — червоними
плодами і блискучими коричнево-червоними
листками. Шипшина шовкова (R. сегісеа
Lindl.) має зісподу листків ніжне білувате
опушення, квітки у неї білі, і тому під час
цвітіння високий кущ видається сніжно-
сріблястим, як вершини Гімалайських гір (її
батьківщина). Цікавою особливістю цього
виду є наявність чотирьох чашолистиків і
чотирьох пелюсток. Тетрамерну квітку має
також китайська ш ипш ина ом ейєнська
(R. omeiensis Roffe). Виявлена її форма pte-
racantha, яка має на молодих пагонах чер
воні крилоподібні шипи з основою 3 - 4 см
завдовжки і майже непомітною колючеч-
кою. Недаремно Крепін відніс обидва ці ви
ди до специфічної секції Сегісае Сгер.,
таємниці якої ще чекають на свою розгадку.
R. xanthina має квітки сусально-золотого
кольору. Цвітіння рожевих квіток у R. Caro
lina L. і R. virginiana Mill, спостерігається
впродовж червня —вересня. Зелені плоди
12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рос.\ин, 2002, № 2
Екзотичні та індигенні види шипшин (Rosa L.) як джерело збагаченя асортименту
шипшини Роксбурга (R. roxburgii) мають ве
ликі й рідкі шипи, тому її часто називають
каштановою шипшиною. Оксамитово-черво
ний віночок і золотисто-червонясті тичинки,
зібрані у тугу коронку, характерні для
гібридної шипшини R. х pruqoniciana.
Згадані високодекоративні види і гібриди
потребують подальшого всебічного вивчен
ня. Є всі підстави сподіватися, що се
лекційна робота з цими перспективними
рослинами сприятиме збагаченню асорти
менту троянд України.
1. Былое В.Н., Штанько И.И., Юдинцева Е.В.,
Михайлов H.JI. Розы. — М. Наука, 1972. — 304 с.
2. Клименко З.К., Рубцова E.J1. Розы. — К.: Наук,
думка, 1986. — 210 с.
3. Лікарські рослини: Енциклопедичний довід
ник / За ред. А.М. Гродзінського. — К.: Гол. ре
дакція УРЕ ім. М.П. Бажана, 1990. — 544 с.
4. Определитель высших растений Украины. —
К.: Наук, думка, 1987. — 547 с.
5. Хесайон Д.Г. Все о розах. — М.: Кладезь Букс,
2001. - 142 с.
6. Хржановский В.Г. Розы. — М.: Советская на
ука, 1958. — 497 с.
7. Юзепчук С.В. Род Rosa L. / / Флора СССР. —
М.-Л., 1941. - Т. 10. - С. 442-505.
8. Янтра Г. Розы. — М.: Интербук-бизнес,
1997. - 104 с.
9. Haenchen Е., Haenchen F. Das neue Rosen-
buch. — Berlin: VEB Deutscher Landwirtschafts-
verlag, 1981. — 232 S.
ЭКЗОТИЧЕСКИЕ И ИНДИГЕННЫЕ ВИДЫ
ШИПОВНИКА (ROSA L.) КАК ИСТОЧНИК
ОБОГАЩЕНИЯ АССОРТИМЕНТА РОЗ
УКРАИНЫ
В. Г. Собко, О. В. Деркач
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, Киев
Рассмотрены перспективные виды и гибриды
шиповников (Rosa L.) с целью их широкого ис
пользования в селекционной работе.
EXOTIC AND INDIGENOUS SPECIES OF
ROSA L. AS A SOURCE ROSES ASSORTMENT
ENRICHMENT IN UKRAINE
V. G. Sobko, О. V Derkatch
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine,
Kyiv
Perspective species and hybrids of dog rose (Rosa L.)
were considered with an aim to use them widely in
hybridization.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 2 13
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1175 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:49:46Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/c3/ac4a7dd868506dac1d550ed2107735c3.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11752020-01-10T15:12:29Z Exotic and indigenous species of Rosa L. as a source roses assortment enrichment in Ukraine Екзотичні та індигенні види шипшин (Rosa L.) як джерело збагачення асортименту троянд України Sobko, V.G. Derkatch, О.V. Perspective species and hybrids of dog rose (Rosa L.) were considered with an aim to use them widely in hybridization. Розглянуто перспективні види та гібриди шипшин (Rosa L.) з метою їх широкого використання у селекційній роботі. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2002-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1175 10.5281/zenodo.3332951 Plant Introduction; Vol 14 (2002); 9-13 Інтродукція Рослин; Том 14 (2002); 9-13 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377871 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1175/1130 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Sobko, V.G. Derkatch, О.V. Екзотичні та індигенні види шипшин (Rosa L.) як джерело збагачення асортименту троянд України |
| title | Екзотичні та індигенні види шипшин (Rosa L.) як джерело збагачення асортименту троянд України |
| title_alt | Exotic and indigenous species of Rosa L. as a source roses assortment enrichment in Ukraine |
| title_full | Екзотичні та індигенні види шипшин (Rosa L.) як джерело збагачення асортименту троянд України |
| title_fullStr | Екзотичні та індигенні види шипшин (Rosa L.) як джерело збагачення асортименту троянд України |
| title_full_unstemmed | Екзотичні та індигенні види шипшин (Rosa L.) як джерело збагачення асортименту троянд України |
| title_short | Екзотичні та індигенні види шипшин (Rosa L.) як джерело збагачення асортименту троянд України |
| title_sort | екзотичні та індигенні види шипшин (rosa l.) як джерело збагачення асортименту троянд україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1175 |
| work_keys_str_mv | AT sobkovg exoticandindigenousspeciesofrosalasasourcerosesassortmentenrichmentinukraine AT derkatchov exoticandindigenousspeciesofrosalasasourcerosesassortmentenrichmentinukraine AT sobkovg ekzotičnítaíndigennívidišipšinrosalâkdžerelozbagačennâasortimentutroândukraíni AT derkatchov ekzotičnítaíndigennívidišipšinrosalâkdžerelozbagačennâasortimentutroândukraíni |