Підсумки інтродукції видів роду Pinus L. на Нижньодніпровських Пісках
Totals of afforestation of mobile Lower-Dnipro sandy tracts by 18 introduced species of genus Pinus L. and processes of forming of sandy relief and its overgrown by vegetation are viewed. Most perspective for afforestation of mobile sandy tracts species of genus Pinus L. in the south of Ukraine are...
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2002
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1177 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144688681451520 |
|---|---|
| author | Shlapak, V.P. |
| author_facet | Shlapak, V.P. |
| author_sort | Shlapak, V.P. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-10T15:19:21Z |
| description | Totals of afforestation of mobile Lower-Dnipro sandy tracts by 18 introduced species of genus Pinus L. and processes of forming of sandy relief and its overgrown by vegetation are viewed. Most perspective for afforestation of mobile sandy tracts species of genus Pinus L. in the south of Ukraine are picked out. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3332955 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:49:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 582.475 (477.7)
З.П. ШЛАПАК
Дендрологічний парк "Софіївка" НАН України
?<раїна, 20300 Черкаська обл., м. Умань, вул. Київська, 12а.
ПІДСУМКИ ІНТРОДУКЦІЇ ВИДІВ РОДУ PINUS L. НА
НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИХ ПІСКАХ
У статті розглядаються результати заліснення рухомих Нижньодніпровських піщаних масивів
18-ю інтродукованими видами роду Pinus L., процеси формування піщаного рельєфу і заростання його
рослинністю. Відібрані найперспективніші для
України види роду Pinus L.
Однією з важливих проблем лісового госпо
дарства на півдні України тривалий час за
лишалася проблема освоєння Н иж ньо
дніпровських (Олешківських) пісків, які зай
мали площу у кількасот тисяч гектарів і були
небезпечним осередком пилових піщаних
бур. Але завдяки дослідженням В.Є. Граффа,
Г.М. Висоцького, Д.Ф. Руднева, Г.М. Ількуна,
А.І. Заржевського, І.І. Гордієнка, І.К. Зайке-
вича, В.М. Виноградова, М.М. Дрюченко,
П.І. Мороза та інших вчених в Україні нако
пичений вагомий досвід щодо заліснення ру
хомих піщаних земель та створення лісових
масивів у сухих кліматичних умовах півдня
України.
Роботи із заліснення Н иж ньодніпров
ських пісків були розпочаті в 1834 р. і за
вершені приблизно через 130 років. За да
ними Г.М. Ількуна [4], в 1957 р. від колиш
ніх посадок на тисячах гектарів пісків
збереглось усього 300 га білоакацієвих, то
полевих і соснових насаджень, які зроста-
© В.П. ШЛАПАК, 2002
заліснення рухомих піщаних масивів на півдні
ли переваж но на гумусних лучних ґрунтах,
рідше — на піщаних з прошарками суглин
ків.
За 1952 — 1955 роки на Нижньодніпров
ських пісках було висаджено культуру со
сни на площі 7 тис. га, що становить 12%
площі пісків Держлісфонду України. За ре
зультатами проведеної роботи вчені дійшли
таких висновків:
1. На пісках з глибоким заляганням рівня
ґрунтових вод (глибше двох метрів) створе
ні насадження є найстійкішими. При більш
близькому розташуванні рівня води, куль
тури сосни хоч і добре приживаються, але
часто гинуть від підтоплення.
2. На пісках з неглибоким заляганням
ґрунтових вод (менше двох метрів від по
верхні) і різким коливанням рівня води,
кілкові насадження себе не виправдовують.
3. Якщо залісити лише схили пагорбів,
які межують з котловинами і де рівень ґрун
тових вод становить 2 — 2,5 м, то площа та
ких посадок дорівнює лише 1 — 1,5% від
загальної площі пісків.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2 25
г > 4
В.П. Шлапак
4. Смугове лісорозведення за таких умов
безперспективне, оскільки смуги потребу
ють захисту від видування і засипання
піском.
5. Для заліснення пісків виявилися не
придатними сосна приморська, с. Банкса, всі
листяні породи степової зони України, а та
кож середньоазіатські рослини: саксаули,
черкези, кандими, тамарикси та інші.
Таким чином, при залісненні Нижньо
дніпровських пісків головною перешкодою
для існування тут лісу є не природні умови,
а знищення людиною вікових лісових маси
вів, що спричинило рух пісків, утворення
бугристого рельєфу та втрату родючості
ґрунту. Але при розв'язанні цієї проблеми
постало питання добору породного складу.
Д.К. Бабенко, І.М. Тарасенко [1] констату
ють, що протягом 1950- 1965 років на Ниж
ньодніпровських пісках було випробувано
18 видів сосни. Для дослідження відношення
рослин до кліматичних умов сосни поділили
на чотири групи. До першої потрапили ви
ди, які пошкоджуються морозами і ма
лостійкі проти засухи: сосна Бунге, с. гіма
лайська, с. густоцвітна, с. ладанна, с. чорна ка-
лабрійська.
До другої групи віднесені сосни: алепсь-
ка, прекрасна, італійська, піцундська, при
морська, суданська, ельдарська. Усі вони по
шкоджуються морозами, але добре перено
сять літні засухи. Від заморозків загинули
сосни: алепська, прекрасна, італійська та
ельдарська.
Третю групу склали сосни: Веймутова,
гірська і Тунберга, які пошкоджуються засу
хою, але стійкі проти морозів. Сосна Вейму
това повністю випала, а с. Тунберга зазнала
значних пошкоджень у перший ж е рік.
До четвертої групи потрапили сосни: жов
та, китайська і чорна. Ці види стійкі проти
морозів і добре переносять засуху. За посу
хостійкістю сосни жовта і чорна кращі за
сосну звичайну. С. китайська на пісках з не
глибоким рівнем поверхневих вод не посту
пається с. звичайній, але на бугристих пісках
відстає в рості. С. Банкса у перші 10 років
практично не відрізняється від с. звичайної
за інтенсивністю росту та посухо- і моро
зостійкістю, але з часом вона різко зменшує
приріст у висоту та у діаметр і сильно пошко
джується шкідниками.
Обстеження показали, що 54% бруньок і
пагонів сосни звичайної пошкоджується па-
гонов'юном зимуючим. На другому місці —
с. Банкса (31%), потім йдуть с. приморська
(17,6%), с. ладанна (12,4%), с. гірська (10,7%).
До стійких проти цього шкідника відносять
ся сосни: кримська, густоквіткова, жовта,
китайська і чорна (пошкодження становлять
0,9-8,5% ).
Таким чином, сосни жовту, чорну, крим
ську, китайську і звичайну можна віднести
до перспективних для створення лісових
культур на Нижньодніпровських пісках.
Для нормального росту і розвитку лісові
культури у цих умовах, зокрема сосна, як
зазначає В.М. Виноградов [2], залежно від
їхнього віку і повноти потребують 250 — 300 мм
вологи в ґрунті. Але в цій зоні пісків за ве
гетаційний період, за середніми багаторіч
ними метеорологічними даними, випадає
приблизно 207 мм. Тому він рекомендує ви
користовувати для запасання вологи піщані
ґрунти, метровий шар яких може утримувати
в собі до 80 — 90 мм вологи. Цього вистачить
на 40 — 50 днів бездощового періоду. Молоді
деревця сосни, коренева система яких роз
ташована глибше 1 м, будуть забезпечені
вологою.
Отже, однією з умов успішного заліснен
ня пісків є забезпечення сосни під час засу
хи ґрунтовою вологою, а це можливо тільки
за допомогою глибокого розпушення піща
ного ґрунту, тим більше, що це ґрунти лег
кого механічного складу, де фракції до мет
рової глибини містять: піску (1 — 0,05 мм)
— від 91,8 до 94,8%, пилу (0,05-0,005 мм) —
від 2,9 до 5,9%, глини (0,005 мм і менше) —
від 2,3 до 2,9%.
26 ISSN 1605-6574. Інтросгукшя рослин, 2002, Ne 2
Підсумки інтродукції видів роду Pinus L. на Нижньодніпровських пісках
У 1954 р. проведені дослідження щодо за-
г.=с:в фізіологічно доступної для сосни воло
ги за трьома варіантами: без обробітку ґрун
ту з обробітком ґрунту на глибину ЗО і
"С см. З'ясувалося, що запаси вологи у
другій половині вегетації розташовані на
^\ибині 15 — 20 см при глибині рихлення на
~0 см і відповідно на глибині 35 — 40 см
— при глибині рихлення на ЗО см, а на
гарослих нерозрихлених пісках через де-
г.тсцію трав'яною рослинністю уже в червні
грунт підсихав на глибину 25 см (до кри-
:-:ного рівня).
Подібні дослідження уже в 50-і роки
-:тхо визначили, що глибоке рихлення пі
н н и х ґрунтів є надійним агротехнічним ме-
■ дом, який сприяє збереженню і продук-
:зному використанню вологи сосною, яка
фоні глибокого рихлення в умовах Ниж-
:-іьодніпровських пісків добре приживається
- краще росте.
У зв'язку з тим, що в кожному піщаному
масиві зустрічаються різні за багатством
грунту ділянки, В.В. Миронова та інші [5],
вважають, що потрібно розробити ком
плекс освоєння пісків з урахуванням при
датності їх окремих категорій. Так, перший
етап освоєння передбачає створення стійких
■ісових насаджень, під захистом яких ділян
ки з різними ґрунтами використовуватимуть
ся під сади, виноградники, зернові, баштанні
та інші сільськогосподарські культури.
Особливо важливим при залісненні пісків
є процес їх природного заростання. І.І. Гор
дієнком [3] вперше була вивчена система
процесів дефляції і природного заростання
Олешківських пісків. Зокрема було визначе
но поле дефляції, дефляційно-акумулятивне
поле, акумулятивний вал, котловина, базис
дефляції, рівень залягання ґрунтових вод.
На підставі цих досліджень було виявлено
закономірності акумуляції піску і зміну рос
линного покриву. Задовільні умови для
росту рослинності притаманні котловині.
Ерозійний процес у ній проявляється в не
значному накопиченні дрібного піску, ґрун
тові води залягають не глибоко — від 0,7 до
1,5 м. При залісненні таких ділянок потрібно
підібрати видовий склад рослинності.
Найкращі умови для рослин створюють
акумулятивний вал, дефляційно акумулятив
не поле і поле дефляції. Особливості
ерозійного процесу в кожному конкретному
випадку зумовлюють добір відповідної рос
линності. Таким чином, природний шлях за
ростання рухомих дефляційних пісків —
тривалий процес. При цьому, по-перше, рос
линність наступає на голі піски зі сходу на
поле дефляції в напрямку переважаючих
вітрів. По-друге, цей процес відбувається
шляхом повільного заповнення піском кот
ловин і таких ж е повільних сукцесій. Із за
ходу рослинність дефляційно-акумулятивно-
го поля займає оборонну позицію, захища
ючи зайняті нею простори від руйнівної дії
вітрів.
При залісненні рухомих пісків необхідно
підбирати рослини і способи закріплення для
кожного ерозійного елементу рельєфу окремо.
З історії освоєння Нижньодніпровських
пісків відомо, що садіння лісу на великих
площах порушило хід природних сукцесій і
внесло відповідні зміни у природно-історич
ний розвиток пісків. На існуючий біоценоз
також вплинуло випасання худоби. Дигресія
перетворила піщаний степ на пустелю. Густа
мережа доріг, косовиця степових та лучних
угідь, розорювання цілини призвело до
вітряної дигресії пісків на значних тери
торіях.
Великої шкоди природним комплексам
завдало заліснення пісків сосною із засто
суванням засобів механізації. При зміні сте
пового біоценозу ланцюги харчування іс
тотно порушилися, поступово утворився но
вий біоценоз.
Початковий етап формування якісно но
вого біоценозу соснових молодняків триває
перші чотири роки після садіння соснових
культур. У ході обробітку ґрунту під культу
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne 2 27
В.П. Шлапак
------------------------------------------------------------------------------
ри гине значна частина степової' піщаної
рослинності, надземної та ґрунтової фауни.
На другому етапі змикаються крони 7 — 10-
річних сосен. Догляд за ґрунтом припинено.
На галявинах і прогалинах поступово з'яв
ляється степова трав'яна рослинність. На на
ступному етапі інтенсивно ведуться рубки
догляду. Формуються лісова флора і фауна.
На свіжозрубаних деревах і пеньках з'явля
ються великий і малий лубоїди, крапковий
смолюх, златки, короїди, а також ентомофа
ги. На галявинах відновлюються колишні
степові асоціації. Нагромаджується опад —
підстилка.
Останній етап охоплює період, коли куль
тури д о с я г а й 20 — 40-річного віку з вже
сформованою флорою і фауною лісових
асоціацій.
Ділянки лісу, які були підтоплені після
різкого зниження рівня ґрунтових вод,
повністю або частково усохли, а їх місце ос
воює колишня степова рослинність та попу
ляції хрущів.
Вивчаючи зміну біоценозу внаслідок
заліснення Н иж ньодніпровських пісків
І.М. Тарасенко в 1994 р. [6] встановив на
лежність видів і груп тварин до біотопів,
зміну природних сукцесій, дав оцінку фор
муванню якісно нового біоценозу соснових
лісів. Для підвищення біологічної стійкості
лісових насаджень рекомендується проводи
ти ретельний нагляд за шкідниками лісу та
їх ентомофагами, регулювати чисельність
мисливської фауни, сприяти збагаченню ко
рисної флори і фауни, берегти ліс від по
жеж, впроваджувати раціональні принципи
розміщення різноманітних угідь.
1. Бабенко Д.К., Тарасенко И.М. Виды сосны,
пригодные для Нижнеднепровских песков / /
Лесн. хоз-во. — 1968. — № 9. — С. 46-47.
2. Виноградов В.Н. Влажность Нижнеднепров
ских песков в зависимости от глубины их обра
ботки / / Там же. — 1960. — № 9. — С. 34-36.
3. Гордиенко И. И. Алешковские пески и био-
геоценотические связи в процессе их зараста
ния. — К.: Наук, думка. — 1969. — 244 с.
4. Илькун Т.Н. Способы облесения Нижнедне
провских (Алешковских) песков / / Вопросы за
крепления и облесения песков: Материалы
науч. конф. по закреплению и облесению
песков (Кагайнеда, 1955 г.). — Вильнюс, 1957. —
С. 129-138.
5. Миронова В.В., Матюка КС., Круцмана СА. Ос
воение песков / / Лесн. хоз-во. — 1958. — № 7. —
С. 40.
6. Тарасенко І.М. Зміна біоценозу внаслідок
заліснення Нижньодніпровських пісків / / Ліс.
гос-во. — 1994. — № 5. — С. 13-14.
ИТОГИ ИНТРОДУКЦИИ ВИДОВ РОДА
PINUS L. НА НИЖНЕДНЕПРОВСКИХ
ПЕСКАХ
В. П. Шлапак
Дендрологический парк "Софиевка” НАН Украины,
Украина, г. Умань
В статье рассматриваются итоги залесения по
движных Нижнеднепровских песчаных масси
вов 18-ю интродуцированными видами рода Pi-
nus L., процессы формирования песчаного ре
льефа и заростання его растительностью.
Отобраны самые перспективные для залесения
песчаных массивов на юге Украины виды рода
Pinus L.
TOTALS OF INTRODUCTION OF SPECIES OF
GENUS PINUS L. IN LOWER-DNIPRO SANDS
VP. Shlapak
Dendrological park Sofiyivka, National Academy of
Sciences of Ukraine, Ukraine, Uman
Totals of afforestation of mobile Lower-Dnipro
sandy tracts by 18 introduced species of genus Pinus
L. and processes of forming of sandy relief and its
overgrown by vegetation are viewed. Most perspec
tive for afforestation of mobile sandy tracts species
of genus Pinus L. in the south of Ukraine are picked
out.
28 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 2
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1177 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:49:47Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/ea/0758627883859ce09f44fa0f4f181aea.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11772020-01-10T15:19:21Z Totals of introduction of species of genus Pinus L. in Lower-Dnipro sands Підсумки інтродукції видів роду Pinus L. на Нижньодніпровських Пісках Shlapak, V.P. Totals of afforestation of mobile Lower-Dnipro sandy tracts by 18 introduced species of genus Pinus L. and processes of forming of sandy relief and its overgrown by vegetation are viewed. Most perspective for afforestation of mobile sandy tracts species of genus Pinus L. in the south of Ukraine are picked out. У статті розглядаються результати заліснення рухомих Нижньодніпровських піщаних масивів 18-ю інтродукованими видами роду Pinus L., процеси формування піщаного рельєфу і заростання його рослинністю. Відібрані найперспективніші для України види роду Pinus L. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2002-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1177 10.5281/zenodo.3332955 Plant Introduction; Vol 14 (2002); 25-28 Інтродукція Рослин; Том 14 (2002); 25-28 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377871 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1177/1132 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Shlapak, V.P. Підсумки інтродукції видів роду Pinus L. на Нижньодніпровських Пісках |
| title | Підсумки інтродукції видів роду Pinus L. на Нижньодніпровських Пісках |
| title_alt | Totals of introduction of species of genus Pinus L. in Lower-Dnipro sands |
| title_full | Підсумки інтродукції видів роду Pinus L. на Нижньодніпровських Пісках |
| title_fullStr | Підсумки інтродукції видів роду Pinus L. на Нижньодніпровських Пісках |
| title_full_unstemmed | Підсумки інтродукції видів роду Pinus L. на Нижньодніпровських Пісках |
| title_short | Підсумки інтродукції видів роду Pinus L. на Нижньодніпровських Пісках |
| title_sort | підсумки інтродукції видів роду pinus l. на нижньодніпровських пісках |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1177 |
| work_keys_str_mv | AT shlapakvp totalsofintroductionofspeciesofgenuspinuslinlowerdniprosands AT shlapakvp pídsumkiíntrodukcíívidívrodupinuslnanižnʹodníprovsʹkihpískah |