Селекція ліщин (Corylus L.) як засіб збагачення їх генофонду для культури в Україні
On the basis of the literary data and own experimental researches have been worked out the principles of selection nut and ornamental forms of hazel (Corylus L.) for enrichment of their genofund for culture in Ukraine.
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2002
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1178 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144692280164352 |
|---|---|
| author | Kosenko, I.S. |
| author_facet | Kosenko, I.S. |
| author_sort | Kosenko, I.S. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-10T15:23:17Z |
| description | On the basis of the literary data and own experimental researches have been worked out the principles of selection nut and ornamental forms of hazel (Corylus L.) for enrichment of their genofund for culture in Ukraine. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3332957 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:49:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 634.54:631.52 (477)
І.С. КОСЕНКО
Уманський дендрологічний парк "Софіївка" НАН України
Україна, 20300 Черкаська область, м. Умань, вул. Київська, 12а
СЕЛЕКЦІЯ ЛІЩИН (CORYLUS L.) ЯК ЗАСІБ ЗБАГАЧЕННЯ ЇХ
ГЕНОФОНДУ ДЛЯ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ
На підставі аналізу літературних джерел та власних експериментальних досліджень розроблено
принципи селекції горіхоплідних і декоративних форм ліщини (Corylus L.) для культури в Україні.
Історія селекції видів Corylus нараховує не
одну сотню років. Ще в античні часи у Ста
родавній Греції та у Стародавньому Римі бу
ли відомі численні культурні форми С. avel-
iana, С. maxima, С. pontica. Як зазначає
Л.А. Смольянінова [23], відомості про куль
турні форми названих видів зустрічаються у
творах античних авторів — Плінія, Ксено
фонта. Багато сортів сучасних ліщин похо
дять із культури античних часів.
Сьогодні селекція видів ліщин базується
переважно на виведенні нових високовро
жайних сортів фундука, при цьому основ
ним завданням є отримання великих за ма
сою горіхів, збільшення вмісту жирів у
горіхах, підвищення зимостійкості рослин
для їх культури в північних регіонах України
[1, 2, 6 - 9 , 12-14].
A. Rehder [35] наводить відомості про
міжвидові гібриди Corylus. Це С. spinescens
(С. tibetica х С. avellana) — отриманий бли
зько 1911 p.; С. colurnoides Schneid. (С. co-
lurna x C. avellana) — виведений у 1835 p. і
відомий ще під назвою С. intermedia Lodd.;
© I.e. КОСЕНКО, 2002
С. vilmoninii Rehd. (С. chinensis х С. avel
lana) — отриманий близько 1911 р. та гібри
ди С. avellana х С. m axima і С. pontica х
С. avellana. Л.А. Смольянінова [23] згадує
ще один міжвидовий гібрид Jones hybrid
(С. americana x С. avellana), який відзна
чається дуже високою морозостійкістю.
Л.А. Смольянінова зазначає, що серед
видів Corylus наймінливішою є С. avellana.
Усього відомо 90 ботанічних різновидів її,
виявлених Генріксоном, Спашем та інши
ми дослідниками. Ми не погоджуємося з
категоричним твердженням Л.А. Смолья-
нінової щодо слабкої мінливості інших
видів Corylus. На нашу думку, це зумовле
но тим, що серед видів Corylus лише С. avel
lana культивується з давніх-давен. Багато з
форм С. avellana фактично стали вже
культурними рослинами. Дещо пізніше,
але теж ще за античних часів розпочали
культивувати С. pontica та С. maxima, от
римано їх культурні форми. Решту видів
Corylus введено в культуру значно пізні
ше — приблизно у X V II-X V III ст., коли
культурні форми С. avellana були вж е ш и
роко відомі.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2 29
І.С. Косенко
* * Ч
E. Goeschke [ЗО] розподілив культурні
сорти Corylus на 6 класів залежно від їх ро
доначальників. Для кожного класу подана
характеристика горіхів — форма, товщина
шкаралупи та оболонки ядра.
Культурні сорти Corylus, які походять від
С. avellana, С. colurna, С. americana і С. сог-
nuta, найвитриваліші, але горіхи у них
порівняно низької якості, тоді як сорти, що
походять від С. maxima і С. pontica, краще
пристосовані до теплого та вологого кліма
ту й дають горіхи найкращої якості.
На думку Ф.А. Павленка [17], кла
сифікація Е. Goeschke потребує деяких
уточнень, зокрема врахування місця поход
ження сортів та їхнього пристосування до
певних ґрунтово-кліматичних умов. У зв 'яз
ку з цим Ф.А. Павленко зазначає, що серед
практиків поділ сортів на черкеські, ту
рецькі і західноєвропейські більш популяр
ний, ніж класифікація Е. Goeschke.
Класифікацію сортів фундука за їх гео
графічним походженням розробив П.П. Гусєв
(цит. за Л.А. Смольянінової [23]). За цією кла
сифікацією розрізняють сорти колишнього Ра
дянського Союзу (кавказькі), Туреччини, Італії,
Іспанії, Франції, Бельгії, Німеччини, Англії.
В Україні селекцією фундука займався
Ф.А. Павленко [15—17]. Він вивів ряд сортів
фундука, які відзначаються високою вро
жайністю, гарною якістю горіхів, високою
зимо- та посухостійкістю: Гібрид-19 (С. avel
lana х С. colurna), Гібрид-39 (С. colurna x
суміш пилку фундуків), Фундук-42, Украї-
на-50, Піонер-66, Перемога-74, Прекрасний
із Боковеньок-79, Урожайний-80, Степовий-
83, Радянський-86. Ці сорти витримують мо
рози до —32 °С.
У результаті наших експедиційних до
сліджень у старовинних ландшафтних та у
міських парках в Українському Поліссі,
Лісостепу й Степу виявлено розсіченолисту
форму С. avellana — 'Laciniata', у Л ісосте
пу — форму з червоним забарвленням
листків 'Fuscorubra' та форму з плакучою
кроною — 'Pendula', а також уперше інтро-
дуковано в Україну такі форми, як Aurea',
'Contorta', 'Longicarpa'. Виявлено і вперше
описано великолисту форму С. colurna —
'Poltavska' — у Лісостепу, форми С. colurna
'Fastigiata', 'Globosa'. У старих ландшафтних
парках та в декоративних міських насаджен
нях Лісостепу, Степу, Карпатах і на Півден
ному березі Криму нерідко зустрічається де
коративна форма С. maxima з пурпуровим
забарвленням листків.
Отже, використовуючи внутрішньовидо
ву мінливість серед видів Corylus, шляхом
селекційного добору кращих форм можна
збагатити генофонд культивованих в Ук
раїні видів Corylus новими цінними декора
тивними й плодовими формами і сортами.
На нашу думку, рід Corylus включає 21
вид, поширений у помірній зоні північної
півкулі. Керуючись положеннями про вид і
внутрішньовидові одиниці, викладеними в
працях [4, 5, 9, 13, 14, 17-19 , 21, 24, 25, 28,
29, 31, 34, 36], ми так уявляємо собі схему се
лекції видів Corylus. Вона складається із
двох нерівноцінних за складністю процесів:
1) добору внутрішньовидових форм і 2) між
видового схрещування.
1. Добір внутрішньовидових форм:
1) добір декоративних видових форм;
2) добір плодових видових форм.
Добір декоративних видових форм перед
бачає виявлення і добір рослин з різно
кольоровим забарвленням листків, листками
різних форм (розсіченолистими, лопатевими
тощо), різним габітусом крони (розпростер
тою, вузькопірамідальною, колоноподібною
тощо), з іншими ознаками (деревоподібні, з
гладенькою чи лускатою корою стовбура то
що). При доборі видових форм за вро
жайністю горіхів виявляють рослини з висо
кою врожайністю, з горіхами великих
розмірів та з високим вмістом жиру.
2. Міжвидове схрещування
Цей процес значно складніший від попе
реднього. Методика схрещування і механізм
ЗО ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2
Селекція ліщин (Corylus L.) як засіб збагачення їх генофонду для культури в Україні
запліднення являють собою предмет окре
мих досліджень. Одержані гібриди повинні
бути проаналізовані з точки зору їх декора
тивних та горіхоплідних якостей.
Теоретичною основою для добору внут
рішньовидових форм має бути сформульо
ваний М.І. Вавиловим [3] закон гомо
логічних рядів. Еталоном для нових форм
мають стати уже відомі форми С. avellana.
Слід зазначити, що для успішного ви
рішення завдань селекції ліщин необхідно
створити значні за площею експеримен
тальні плантації для кожного виду Corylus.
У зв'язку з цим заслуговують на увагу
дослідження, виконані в Українському на-
уково-дослідному інституті лісівництва й аг
ролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького (Ліво
бережний Лісостеп України) та у Мліївсько-
му науково-дослідному інституті садівництва
ім. Л.П. Симиренка (Правобережний Лісо
степ України). В обох науково-дослідних
установах створено базові плантації сортів і
селекційних форм фундука.
С.А. Лось [12] досліджувала особливості
плодоношення сортів фундука на плантації
Харківського державного аграрного універ
ситету. Було встановлено, що пилкування
всіх сортів збігається в часі з цвітінням ма
точкових суцвіть, що має важливе значення
д\я селекції нових сортів фундука.
Визначено також самофертильність і са
мостерильність окремих сортів. Виділено са-
мофертильний сорт Сріблястий, частково
самофертильний сорт Боровський та прак
тично самостерильні сорти Лозовський ку
лястий, Пиріжок, Клиноподібний. Автором
отримано гібридне насіння в результаті
дослідів із визначення сумісності сортів, з
якого вирощено сіянці, а також отримано і
висіяно насіння від вільного опилення, са-
моопилення та міжсортового схрещування.
Заслуговує на увагу виявлена С.А. Лось
сортова особливість фундука — кількість
квіток у суцвітті. На її думку, цей показник
слід використовувати як коефіцієнт під час
розрахунків, коли потрібно врахувати кіль
кість квіток при великій кількості суцвіть
певного сорту. Водночас, як зазначає дос
лідниця, кількість горіхів у суплідді не зале
жить від кількості квіток у суцвітті, бо понад
90% плодів утворюється із кількох верхніх
квіток суцвіття.
А.О. Кучер і Т.А. Абасов [1, 11], вивчив
ши 19 сортів і 5 селекційних форм, які виро
щуються на селекційній ділянці Мліївського
НДІ садівництва, встановили, як і С.А. Лось,
що всі вони практично самостерильні, а от
же, потребують запилення пилком іншого
сорту для зав'язування достатньої кількості
горіхів з добре виповненим ядром.
У результаті стаціонарних дослідів відіб
рано кращих запилювачів для досліджува
них сортів. Такими є: для сорту Клино
подібний — сорти Шоколадний, Степовий-83,
Гянджа, ліщина звичайна і вільне запилю
вання; для сортів Лозовський кулястий та
Ж овтневий — сорт Гянджа, форма Р4МЗД,
ліщина звичайна і вільне запилювання; для
сорту Шоколадний — сорти Клиноподібний,
Лозовський кулястий, Харків-3, ліщина зви
чайна і вільне запилювання; для сорту Сте
повий-83 — сорти Лозовський кулястий, Ку
лястий і вільне запилювання; для сорту Ку
лястий — сорти Гянджа, Л озовський
кулястий, Ж овтневий, форма Р4М30, ліщ и
на звичайна і вільне запилювання; для сор
ту Гянджа — сорти Шоколадний, Лозовсь
кий кулястий, ліщина звичайна і вільне за
пилювання.
Отже, селекція фундука в Україні здійс
нюється досить успішно, чого не можна, на
жаль, поки що сказати про міжвидову гібри
дизацію інтродукованих в Україні видів
ліщин.
1. Абасов Т.А. Биоэкологические и хозяйст
венные особенности сортов и форм фундука в
условиях Центральной Лесостепи Украины: Ав-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ns 2 31
І.С. Косенко
тореф. дис.... канд. с.-х. наук. — Самохваловичи,
1992. - 26 с.
2. Анадолиев Г., Пенев С. Ценна форми от
дървовиден лешник (Corylus colurna L.) 11 Тради-
нарска и лозарска наука. — София, 1975. — Тод.
12. - № 7.
3. Вавилов Н.И. Закон гомологических рядов в
наследственной изменчивости. — Сель-
хозгиз, 1935. — 44 с.
4. Дарвин Ч. Происхождение видов. — M.-J1.:
Сельхозгиз, 1952. — Т. 1. — 484 с.
5. Завадский К.М. Вид и видообразование. —
Л.: Наука, 1968. — 396 с.
6. Зеленский М.Л. Некоторые вопросы селек
ции и агротехники орехоплодных / / Лесн. хоз-
во. - 1953. - № 9. - С. 50-51.
7. Кармазина М. П. Селекция фундука на Со
чинской станции / / Сов. субтропики. — 1935. —
№ 9. - С. 55-59.
8. Комаров В.Л. Учение о виде у растений. —
М.: Изд-во АН СССР, 1940. - 123 с.
9. Корчагин А.А. Внутривидовой (популяцион
ный) состав растительных сообществ и методы
его изучения / / Полевая геоботаника. — Л.: Изд-
во АН СССР, 1964. - Т. 3.
10. Косенко И. С. Формовое разнообразие ле
щины древовидной / / Охрана, обогащение, вос
производство и использование растительных ре
сурсов. — Ставрополь, 1990. — С. 89-91.
11. Кучер А. О., Абасов Т.А. Вивчити і підібра
ти цінні сорти і форми горіха грецького і фунду
ка / Звіт Мліївського НД1 садівництва Лісостепу
України ім. Л.П. Симиренка. — Мліїв, 1991.
12. Лось С.А. Особенности биологии плодоно
шения украинских сортов фундука в условиях
северо-восточных районов Украины: Автореф.
дис. ... канд. с.-х. наук. — Харьков, 1992. — 21 с.
13. Мамаев С.А. О формах внутривидовой из
менчивости древесных растений / / Thesis Intern,
symposium on Biology of Woods Plants. — Nitra.
Arboretum Mlynany, 1967.
14. Мамаев С.А. Формы внутривидовой из
менчивости древесных растений (на примере
семейства Pinaceae на Урале). — М.: Наука,
1972. - 284 с.
15. Павленко Ф.А. Фундуки на Украине / /
Мичуринец. — 1951. — № 4. — С. 10-11.
16. Павленко Ф.А. Новые сорта фундука / /
Сад и огород. — 1952. — № 9. — С. 32-35.
17. Павленко Ф.А. Фундук. — Симферополь:
Крымиздат, 1962. — 40 с.
18. Проценко Д.Ф. Морозостойкость плодо
вых культур СССР. — К.: Изд-во Киев, ун-та,
1958. - 225 с.
19. Пугач Е.А. Индивидуальная изменчивость
лиственницы Сукачева на Урале: Автореф. дис.
... канд. биол. наук. — Свердловск, 1964. — 20 с.
20. Розанова М.А. Экспериментальные основы
систематики растений. — М.-Л.: Изд-во АН
СССР, 1946.
21. Ромедер Е, Шенбах Г. Генетика и селекция
лесных пород. — М.: Сельхозиздат, 1962.
22. Синская Е.Н. Об общих закономерностях
эколого-географической изменчивости дикорас
тущих и культурных растений / / Тр. по прикл.
бот., ген. и селекц. — 1964. — Т. 36. — № 2. —
С. 3-13.
23. Смольянинова Л.А. Лещина / / Культурная
флора СССР. Орехоплодные. — М.—Л.: Гос. изд-
во совхоз, и колхоз, лит-ры, 1936. — Т. 17. —
С. 127-197.
24. Филипченко Ю.А. Генетика мягких пше
ниц. — М.-Л.: Огизсельколхозгиз, 1934.
25. Хромова К. Кудашевы орехи / / Лес и чело
век. - 1984. - С. 137-138.
26. Яблоков А.С. Селекция древесных пород. —
М.: Изд-во с.-х. лит-ры, журналов и плакатов, 1962.
27. Browicz К. Corylaceae / / Flora Iranica. —
1972. - 97. - N 5.
28. Clausen J. The function and evolution of eco
types ecospecies / / Systematic of today. — Upsa-
la-Wiesbaden, 1958.
29. De Candolle. Origine des plants cultivees. —
Paris, 1883.
30. Goeschke E. Die Haselnuss, ihre Arten und
ihre Kultur. — Berlin, 1887. — 100 S.
31. Gotoh K. Genetic analysis of varietal differen
tiation in Cereals / / Japan. J. Bot. — 1957. — 16. —
N 1. - P. 46-60.
32. Grant W.F. The categories of classical and
experimental taxonomy and the species concept / / Rev.
Canad. Biol, 1960. - 19. - N. 3. - P. 241-247.
33. Hansen H.M. Life-form as age indicators. —
Riuckjiling, 1956.
34. Lederbauer E. Variationsrichtung der Nadeige-
holzer / / Sitzungsber. math.-naturwiss. Kl. K. Akad.
Wiss. - Wien, 1907. - Bd. 66. - Abt. 1.
32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2
Селекція ліщин (Corylus L.) як засіб збагачення їх генофонду для культури в Україні
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
35. Rehder A. Manual of cultivated trees and
shrubs, hardy in North America. — N. Y.: The
Macmillan Co, 1949. - P. 143-146.
36. Turesson G. Habital modifications in some
widespread plant species I I Bot. Notiser, 1961. —
114. - N 4. - P. 435-452.
СЕЛЕКЦИЯ ЛЕЩИН (CORYLUS L.) КАК
СРЕДСТВО ОБОГАЩЕНИЯ ИХ ГЕНОФОНДА
ДЛЯ КУЛЬТУРЫ В УКРАИНЕ
И. С. Косенко
Уманский дендрологический парк "Софиевка"
НАН Украины, Украина, г. Умань
На основании анализа литературных источников
и собственных экспериментальных исследований
разработаны принципы селекции орехоплодных
и декоративных форм лещины (Corylus L.) для
культуры в Украине.
THE SELECTION OF HAZEL (CORYLUS L.)
AS THE MEANS OF ENRICHMENT OF THEIR
GENOFUND FOR CULTURE IN UKRAINE
I. S. Kosenko
Dendrological park Sofiyivka of National Academy
of Sciences of Ukraine, Ukraine, Uman
On the basis of the literary data and own experimen
tal researches have been worked out the principles of
selection nut and ornamental forms of hazel (Cory
lus L.) for enrichment of their genofund for culture
in Ukraine.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne 2 33
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1178 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:49:48Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/c2/5ba7825aee79e0cda1973ab6923ca2c2.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11782020-01-10T15:23:17Z The selection of hazel (Corylus L.) as the means of enrichment of their genofund for culture in Ukraine Селекція ліщин (Corylus L.) як засіб збагачення їх генофонду для культури в Україні Kosenko, I.S. On the basis of the literary data and own experimental researches have been worked out the principles of selection nut and ornamental forms of hazel (Corylus L.) for enrichment of their genofund for culture in Ukraine. На підставі аналізу літературних джерел та власних експериментальних досліджень розроблено принципи селекції горіхоплідних і декоративних форм ліщини (Corylus L.) для культури в Україні. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2002-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1178 10.5281/zenodo.3332957 Plant Introduction; Vol 14 (2002); 29-33 Інтродукція Рослин; Том 14 (2002); 29-33 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377871 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1178/1133 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Kosenko, I.S. Селекція ліщин (Corylus L.) як засіб збагачення їх генофонду для культури в Україні |
| title | Селекція ліщин (Corylus L.) як засіб збагачення їх генофонду для культури в Україні |
| title_alt | The selection of hazel (Corylus L.) as the means of enrichment of their genofund for culture in Ukraine |
| title_full | Селекція ліщин (Corylus L.) як засіб збагачення їх генофонду для культури в Україні |
| title_fullStr | Селекція ліщин (Corylus L.) як засіб збагачення їх генофонду для культури в Україні |
| title_full_unstemmed | Селекція ліщин (Corylus L.) як засіб збагачення їх генофонду для культури в Україні |
| title_short | Селекція ліщин (Corylus L.) як засіб збагачення їх генофонду для культури в Україні |
| title_sort | селекція ліщин (corylus l.) як засіб збагачення їх генофонду для культури в україні |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1178 |
| work_keys_str_mv | AT kosenkois theselectionofhazelcoryluslasthemeansofenrichmentoftheirgenofundforcultureinukraine AT kosenkois selekcíâlíŝincoryluslâkzasíbzbagačennâíhgenofondudlâkulʹturivukraíní AT kosenkois selectionofhazelcoryluslasthemeansofenrichmentoftheirgenofundforcultureinukraine |