Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Trapa natans L. s.l.) в Україні

Basing on our investigations and analysis of literature the modem distribution, history and prospects of introduction of Trapa natans L. s.l. as rare relict and decorative species in water reservoirs of the dendrological parks of Ukraine are described. Methods of widespread fruits have been analysed...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2002
Автор:	Chorna, G.A.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2002
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1179
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144694734880768
author	Chorna, G.A.
author_facet	Chorna, G.A.
author_sort	Chorna, G.A.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-10T15:27:18Z
description	Basing on our investigations and analysis of literature the modem distribution, history and prospects of introduction of Trapa natans L. s.l. as rare relict and decorative species in water reservoirs of the dendrological parks of Ukraine are described. Methods of widespread fruits have been analysed.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3332962
first_indexed	2025-07-17T12:49:48Z
format	Article
fulltext	УДК 581.9:631.524(477) Г.А. ЧОРНА Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини Україна, 20300 м. Умань, вул. Садова, 2 ПЕРСПЕКТИВИ ІНТРОДУКЦІЇ ВОДЯНОГО ГОРІХА ПЛАВАЮЧОГО (TRAPA NATANS L.S.L.) В УКРАЇНІ На підставі власних досліджень та аналізу літературних джерел описано сучасне поширення, історію та перспективи інтродукції Trapa natans L. s. І. як рідкісного реліктового та декоративного виду у водойми дендропарків України. Проаналізовано способи поширення плодів виду. Історія інтродукції водяного горіха сягає глибокої давнини. Культура цього виду має давні традиції в Китаї, Японії, Індії. В Україні водяний горіх у 60-ті роки XX ст. культивувався в ставках Прикарпаття — у рибгоспах Івано-Франківської області [1]. Причому відмічено, що плоди витримували проморожування в спущених на зиму ставках і зберігали схожість у замуленому дні водойм, які залишалися без води протягом двох років. Проводилося також планомірне вивчення можливостей введення Trapa natans в куль туру як харчової рослини у водоймах зони хвойних лісів півночі колишнього СРСР, зо ни листопадних лісів помірного клімату та зони степів [30]. Оскільки низька вро жайність не окупила затрат на культивуван ня, на Східно-Закавказькому відділенні ВІР у 1931 - 1933 роках випробовувався культиво ваний протягом багатьох віків у Китаї більш урожайний вид Trapa bispinosa L. Понад ЗО років тому водяний горіх було успішно інтродуковано в Середньому По волжі (Саратовське водосховище в Са- © Г.А. ЧОРНА, 2002 марській обл., Росія) [23, 29]. Інтродукція бу ла здійснена з метою збереження унікально го генофонду зникаючих популяцій виду. Цікава знахідка Trapa natans зроблена О.Г. Борисовою у водоймі на північний захід від дендропарку "Веселі Боковеньки" (До- линський р-н Кіровоградської обл.) 11.08.50 (LE). У гербарії Інституту ботаніки НАН Ук раїни ім. М.Г. Холодного (KW) зберігається гербарний зразок, визначений як Trapa borysthenica, очевидно, з цього ж локалітету. На гербарній етикетці зазначено, що росли на зібрана в невеликому рівчаку в дендро парку "Веселі Боковеньки" в жовтні 1952 р. Б. Є. Балковським. М ожливо, гербарій трав'янистої флори дендропарку, зібраний у 50-ті роки, був переданий до Києва (KW) пізніше, тому це місцезнаходження не увійшло до "Флори УРСР". Не викликає сумніву, що збори у "Веселих Боковеньках" зроблені в інтродукованій популяції водяно го горіха. Цікаво було б простежити її по дальшу долю, хоча вже самий факт наяв ності такого гербарію свідчить про можли вості інтродукції Trapa natans у водоймах дендропарків України. 34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2 Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Trapa natans L. s. 1.) в Україні ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ У ' ' У 1985 р. [21] Trapa natans L. s. 1. ще на водиться для регіону з посиланнями на В.М. Сукачова (1903), Д.С. Івашина із спів авторами (1981). Через 10 років [2] при спеціальному пошуку водяного горіха в ос танньому задокументованому м ісцезрос танні в о. Зимовне (Кременецьке лісництво Луганської обл.) він уже не був знайдений. Очевидно, посилене антропогенне наванта ження на водойми басейну р. Сіверський Донець у Харківському та Луганському регіонах, особливо в другій половині XX ст., а також більш суворі кліматичні умови порівняно з північно-західним Причорно мор'ям, призвели до того, що водяний горіх у вищевказаних регіонах зник. Тому одним із завдань інтродукції є повернення його в ці регіони. Водночас в Україні є регіони, де Trapa natans широко розповсюджений. У 1982 р. Д.В. Дубина узагальнив дані щодо поширен ня, екології та ценології водяного горіха в Україні, акцентуючи увагу на тому, що більшість місцезростань виду знайдено пе реважно у південних і північних районах. То ж і не дивно, що саме ці райони здавна при вертали увагу дослідників цього виду. Бага торічні спостереження за поширенням це- нозів водяного горіха проводилися як у північних районах — водоймах басейнів річок Дніпро та Прип'ять, так і в південних, зокрема у плавнях р. Дунай. На основі про ведених на водоймах Верхнього Дніпра спо стережень за 60 років [5, 16-18] можемо простежити тенденцію динаміки ценозів. К.К. Зеров [16] зазначав, що асоціація Trapa natans у Верхньому Придніпров'ї від гирла р. Березина до Києва була невеликою, однак у заплавній водоймі Велике, за спос тереженнями 1935—1936 років, чисті зарості виду з покриттям до 75% займали значні площі. В інших водоймах Верхнього Дніпра на той час водяний горіх траплявся лише як домішка в асоціаціях. Після створення водо сховищ Дніпровського каскаду, зокрема Київського на Верхньому Дніпрі, водяний горіх ніякої ролі у формуванні рослинності не відігравав (траплялися лише його пооди нокі екземпляри). Тільки через кілька років після заповнення водосховищ водяний горіх почав розселятися на мілководдях [17]. Д.В. Дубина та К.А. Семеніхіна [11] знач но доповнюють дані щодо поширення Trapa natans на Чернігівському Поліссі, описавши знахідку його угруповань у кількох заплав них озерах на лівому березі Десни (на межі Новгород-Сіверського p -ну Чернігівської і Шосткінського p -ну Сумської обл.). Д.М. Доброчаєва із співавторами [9] опи сує ще один поліський осередок водяного горіха на правобережжі р. Дніпро в стариці р. Уж біля с. Мартиновичі (Поліський р-н Київської обл.). Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986— 1993 роках проводилося гідротехнічне будівництво з метою обмеження поверхне вого стоку із забрудненої заплави в зоні відчуження ЧАЕС. Зокрема системою про типаводкових дамб ізолюється Краснянська заплава на лівому березі р. Прип'ять з десят ками заплавних водойм, в яких Trapa natans не знайдено. Однак на р. Прип'ять у районі Чорнобиля, на мілководдях Канівського та Київського водосховищ спостерігається тен денція до розширення площ його заростей [18]. Цілеспрямовані спостереження за це нозами Trapa natans у Кілійській дельті р. Ду най проводилися протягом близько 40 років [13, 15, 20, 28]. Відмічено, що асоціація Trapetum natantis у 60-ті роки траплялася лише в молодих прісноводних затоках (крім затоки Таранів). Нині її ценози поширені в Кілійській дельті повсюдно, за винятком со- лонуватоводних заток та узмор'я, і є найпо ширенішими. Одні автори [13] на основі аналізу ландшафтно-ценотичної структури рослинності роблять висновок про те, що в дельті відбуваються процеси старіння та заболочування. Інші [15], зазначаючи, що Trapa natans численний переважно в умовах ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2 35 ГЛ. Чорна заповідного режиму на території природно го заповідника "Дунайські плавні", з триво гою констатують, що експансія виду, яка ве де до деградації озерних екосистем, спос терігається після припинення традиційного збору плодів. Площа заростей водяного горіха за роки заповідності постійно зрос тає: з 150 га [28] до 230 га [20] і навіть до 400 га [15]. Великі щільні зарості водяного горіха утруднюють водообмін, що, в свою чергу, погіршує гідрохімічний режим водой ми і зрештою деградує сам горіх (спочатку на рівні окремих особин, пізніше — попу ляції в цілому). О.І. Ж муд [15] вважає за не обхідне термінову розробку управління ви дом, насамперед відновлення у плавнях ре гульованого збору горіхів. Ситуацію, яка склалася в заповіднику "Дунайські плавні", слід враховувати при створенні нових охоронних об'єктів, де є по пуляції водяного горіха, зокрема в запроек тованому Нижньодніпровському природно му національному парку в гирлі р. Дніпро (Херсонська обл.), де найбільші площі Тгара natans розташовані в о. Бублиця, на мілко воддях Зубрівського і Кардашинського ли манів та Проріжанського жолоба [10]. Оскільки найбільш уразливими в другій половині XX ст. виявилися нечисленні попу ляції водяного горіха в межах Лівобережно го Лісостепу, зокрема в Харківській області, саме тут, в околицях смт Золочів, ми спро бували інтродукувати цей вид. Смт Золочів розташоване в межах Уди-Донецького фізи ко-географічного регіону Харківської пів- нічно-західної лісостепової провінції. Це підвищена (до 236 м) місцевість з густою яружно-балковою сіткою. В одній із балок на північно-західній околиці Золочева шля хом загачування невеликого струмка басей ну р. Удай було створено ставок, в якому ми в 1981 р. інтродукували Trapa natans. Клімат помірно-континентальний, радіаційний ба ланс за рік становить близько 38 ккал/см2. Середня температура повітря в січні дорівнює —7,9 °С, а в липні — 20,2, серед ньорічна 6,2 °С. Мінімальна температура - 3 7 °С, максимальна + 37 °С. Безморозний період триває 145—155 днів. Період з темпе ратурою вище 5 °С становить 200 днів, сума позитивних температур понад 10 °С — близько 2700 °С. Осінні заморозки настають 27.09 — 4.10, останні весняні — 30.04 — 6.05 (зрідка 2.06). Середня річна сума атмосфер них опадів становить 490 — 520 мм [8]. Плоди водяного горіха були зібрані в заплавних во доймах р. Дніпро в степовій зоні (Херсонсь ка обл.) із сухішим (300 — 400 мм атмосфер них опадів на рік) і теплішим кліматом. У січні майже вдвічі тепліше ( — 4 °С), мінімаль на температура повітря становить —32 °С. Середня температура повітря в липні вища на 2 °С, максимальна — +40 °С. Безмороз ний період триває 170— 180 (200) днів, що на 25 днів більше, ніж у районі інтродукції. Ви ща і сума активних температур за рік (3200 — 3400 °С) [24], що важливо для дости гання плодів цього термофільного виду. Однак і суворіші умови північного заходу Харківської області виявилися придатними для розвитку інтродукційної популяції водя ного горіха, оскільки обраний нами для інтродукції ставок знаходиться у сприятли вих мікрокліматичних умовах. Балка, в якій він розташований, захищена по обидва боки лісопосадками, вздовж греблі висаджені верби, у верхів'ї ставка також є деревні на садження, у нього регулярно надходить свіжа вода з розміщених у верхів'ї джерел. Оптимальні для зростання водяного горіха також глибини (0,5 — 2 м). Оскільки новий вид було внесено у во дойму з небагатим видовим складом вищих водяних рослин, він доповнив існуючі угру повання, а в окремі ввійшов як співдомі- нант. На вільному плесі утворив моно- домінантні ценози. Уже в перші роки після інтродукції окремі угруповання водяного горіха, які містили по кілька десятків рослин у кожному, займали площу 1 0 -2 5 (50) м2. 36 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ns 2 Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Тгара natans L. s. 1.) в Україні ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ ^ Проективне покриття становило 75 — 100%. З одного горіха утворювалося, як правило, кілька взаємопов'язаних розеток за рахунок симподіального галуження пагона першого порядку. Але плоди частіше визрівали лише на найкрупнішій і першій за часом утворен ня центральній розетці. Впродовж кількох на ступних років ми спостерігали розширення площі заростей і їхнє перегрупування по во доймі, як угору, так і вниз за течією, що слабко виражена в захищеній від вітру затоці. Для інтродукованої в околицях смт Зо- лочів популяції водяного горіха характерні ценози Trapetum natantis із співдомінуван- ням Ceratophyllum demersum L. При інтродукції в ставку з добре сформо ваними ценозами Typhetum (angustifoliae) purum водяний горіх став співдомінантом, •творивши варіант асоціації Т. angustifolia — Trapa natans. Згідно з класифікацією за методом Бра- . н-Бланке всі відомі з території України уг руповання водяного горіха, у тому числі нтродукованої нами популяції, належать до асоціації Trapetum natantis Muller et Gers -960 союзу Nymphaeion albae Oberd. 1957 порядку Potametalia W. Koch 1926 класу -otametea Klika in Klika et Novak 1941 [27]. Наші дані щодо інтродукції Trapa natans • згоджуються з даними літератури про те, їло вже на 3 —4-й рік після появи перших розеток в окремих місцях водойми утво рюється їх суцільний килим [6]. Тенденція ло збільшення площ, зайнятих водяним ттріхом, спостерігалася нами протягом май- - 20 років. Однак зміна режиму викорис тання ставка у 2001 p., коли він перейшов у приватну власність і було здійснено масове т -риблення рослиноїдними видами риб (тов- гтолобиком і білим амуром), спричинила :::-ке зменшення площ заростей водяного ріха. За спостереженнями 27.07.2001 від- : глася міграція угруповань Trapa natans до -•тзхів'їв ставка, загальна площа заростей “ оновила близько 200 м2. По всій площі ставка траплялися також невеликі групи по 5 —10 розеток, приурочені до прибережного мілководдя з мулистим ґрунтом. Очевидно, причиною скорочення заростей було не тільки вселення риб-фітофагів, а й недо статнє визрівання плодів у попередні роки. Так, наприкінці липня 2000 p., коли площа заростей Trapa natans становила близько 900 м2, кількість зрілих плодів у розетках не перевищувала два-три. У літературі знаходимо відомості щодо ролі фітофільних риб у різкому скороченні заростей водяних рослин. У нашому випад ку вселені риби пригнітили інтродукований вид вищої водяної флори, хоча до цього еко логічна рівновага у водоймі не порушувала ся, навпаки, вселення водяного горіха спри яло збільшенню чисельності фауни безхре бетних. Ставок став більше відвідуватися водоплавною птицею, зокрема крижнями. Н.С. Гаєвська [7] зазначає, що в дельті Вол ги крижні та інші качки живляться в зарос тях Trapa natans попелицями, змиваючи їх попередньо у воду, а потім проціджуючи дзьобами. Густо вкриті попелицями листки розеток водяного горіха ми також спос терігали в інтродукованій нами популяції. Крім того, молоді плоди та листки горіха служать кормовою базою для водоплавних птахів. Плоди з міцними гострими шипами, що впиваються в підошви ніг та копита тварин, мають також інші види рослин. Але все це наземні організми, місцезростання яких так чи інакше пов'язані зі шляхами міграцій ко питних. Наявність подібного пристосування у Trapa natans — унікальне явище серед видів водяної флори. Висока ступінь спе ціалізації до епізоохорії у водяного горіха не спрацьовує в сучасних умовах. При різкому скороченні чисельності великих копитних окремі особини не можуть поширювати значну кількість горіхів. Ефективним цей спосіб поширення плодів був би у випадку масових міграцій великих стад копитних. >•' \ 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2 37 ГЛ. Чорна ---------------------------------------------------------------------------- Trapa natans не можна віднести до власне гідрохорів, оскільки в його перикарпі відсут ня аеренхіма, і дозрілі плоди не утримують ся на плаву, а опускаються на дно. Але, як і в гідрохорів, зародок насінини захищений від намокання. Його плоди мають щільний, непроникний для води ендокарп, завдяки чому рослина зберігає тривалий час здатність до проростання при перебуванні саме у водному чи хоча б вологому середо вищі. Твердий та міцний ендокарп, що скла дається з ізодіаметричних та видовжених, по-різному орієнтованих склереїд, надійно захищає насінину водяного горіха від ме ханічних пошкоджень та різких змін темпе ратури. У видів, які зростають у різних кліматичних зонах, неоднакова товщина зовнішньої зони ендокарпу і ширина скле реїд. Ці пристосування дають змогу плодам перезимовувати в різних умовах [31]. Виду притаманна здатність до факульта тивної гідрохорії ще на стадії вегетації, цвітіння, зав'язування та достигання плодів, коли розетки відриваються від материнської рослини і переносяться течією води на нове місце. Рослина може знову заякоритися (за умови збереження старого плоду) чи вкорі нитися. Таке перенесення рослин, здатних ут римуватися на поверхні води завдяки запов неним повітроносною тканиною черешкам листків, можливе за наявності хоча б слабкої течії води. Тобто водяний горіх виступає ріофілом. Цей спосіб поширення окремих особин виду може спрацьовувати у водото ках, але за межі замкнутої водойми таким шляхом, як і за допомогою власне гідрохорії, вид не може потрапити. Очевидно, найпоши реніший у сучасних умовах спосіб розповсю дження плодів водяного горіха — барохорія, завдяки якій формуються лише локальні по пуляції виду. Барохорія — неспеціалізова- ний спосіб поширення плодів. Стиглі горіхи легко осипаються неподалік материнської рослини завдяки формуванню особливого віддільного шару в паренхімі плодоніжок. При спорадичному поширенні в межах ареалу з рядом диз'юнкцій і зникненні з ба гатьох місцезростань, у тих водоймах, де трапляється водяний горіх, він, як правило, зростає дуже рясно. Висока щільність попу ляції у сприятливих місцезростаннях пояс нюється біологією виду, переважанням у су часному розповсюдженні плодів барохорії. Навіть якщо на кожній розетці достигнуть лише два плоди, наступного року замість однієї розетки вже може утворитися дві. Оскільки біологією виду ніби запрограмова на перенасиченість популяції, частина на сіння не проростає наступного вегетаційно го сезону, а залишається на дні водойми, замулюється, зберігаючи здатність до про ростання десятки років. Водяний горіх — однорічних, але іноді веде себе як багаторічник. У південних регіонах рослина утворює зимуючі бруньки, які навесні формують генеративну особину. Враховуючи сучасний розтягнутий період цвітіння та плодоношення виду і тропічне його походження, можна погодитися з тим, що первісні види роду, які зростали у тропічних широтах, були багаторічниками, а в післяльодовиковий період відбулася пре адаптація до бореалізованих умов місцезро стань і з'явились однорічні види роду. Для водяного горіха, як і для багатьох во дяних рослин, характерна певна пульса- ційність, періодичність розвитку. Тепер нове і вторинно спонтанне заселення водойм во дяним горіхом не відбувається або майже не відбувається через відсутність його агентів. Тому цю роль повинна взяти на себе люди на, розробивши програму відновлення попу ляцій водяного горіха. З метою охорони водяного горіха реко мендовано проводити його підсів у водой мах, придатних для культивування. Інтро дукцією цього виду займаються у бо танічних садах Москви, Омська, Ташкента. У культурі вид виявився стійким, придат ним для вирощування у відкритих басейнах. 38 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2 Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Тгара natans L. s. 1.) в Україні Однак в умовах Південного Сибіру плоди горіха не визрівали, у середній смузі Росії вид цвів та плодоносив не щороку і лише в Узбекистані регулярно плодоносив [22]. У 80-ті роки XX ст. зростає інтерес до можливості інтродукції Trapa natans як рідкісного реліктового виду і перспективної декоративної рослини для водойм бо танічних садів та парків [12, 23, 29]. Проте окремі автори [26] вважають намагання реінтродукувати водяний горіх у місцях йо го минулого зростання науково необгрунто ваними. Питання доцільності інтродукції цього виду залишається дискусійним. Досвід підтверджує необхідність строгої докумен тації досліджень з інтродукції чи реінтро- дукції рідкісних видів. Так, за усним повідо мленням доцента Харківського педагогічно го університету О.Г. Вовк, студенти університету, які мешкають у Золочівському p-ні Харківської обл., збирали плоди і гер барні зразки водяного горіха з інтродукова- ної популяції, вважаючи її природною. Аналіз літератури та ознайомлення з екс позиціями ряду ботанічних садів України свідчать, що на їх території майже відсутні умови для культивування Trapa natans. Од нак у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України свого часу було створено невелику штучну водойму для екс позиції водяних рослин. Дослідження з культивування водяного горіха тут проводив Д.В. Дубина [12]. Ця ботанічна установа є перспективною щодо культивування видів ви щої водяної флори, зокрема Trapa natans, тим більше, що у безпосередній близькості до са ду у правобережній заплаві Дніпра знаходить ся Видубицьке озеро площею близько ЗО га. Водний басейн ще за часів Австро-Угор щини було створено в ботанічному саду Чернівецького університету. У ботанічному саду "Поділля" у Вінниці було закладено ділянку прибережної і водяної флори. Дендрологічні парки, на противагу бо танічним садам, мають, як правило, кілька водойм, частіше це ставки. Деякі з них, зок рема "Веселі Боковеньки", уже мають досвід культивування водяного горіха. Нещодавно Trapa borysthenica з басейну р. Дніпро було впроваджено в культуру у ставки дендро парку "Олександрія" у Білій Церкві (Київська обл.) [3]. Реконструкція дендро парку "Софіївка" (Умань, Черкаська обл.) зі створенням кількох нових ставків також збільшує можливості для інтродукції. Пер спективи щодо культивування водяного горіха мають і лісопарки Києва: Голо- сіївський ліс, лісо-лугопарковий комплекс Конча-Заспа, лісопарк Пуща-Водиця. Тери торія найбільшого зеленого масиву Києва — Голосіївського лісу — розчленована глибо кими ярами, по дну яких протікають струм ки Самбург та Китаєвський, що живлять ставки, загальна площа яких становить близько 11 га. Ставки потребують реконст рукції та очищення від мулу, закріплення бе регів, створення водозахисних насаджень для сповільнення поверхневого стоку, за риблення [25]. Інтродукція водяних рослин, зокрема водяного горіха, також може бути одним з напрямів їх реконструкції. Про знахідку угруповань асоціації Тга- petum natantis (var. Trapa rossica) на Ді- дорівських ставках № 1 та № 3 повідомля ють Л.М. Зуб та О.Л. Савицький [19], зазна чаючи, що водяний горіх знаходиться у доброму стані, утворює численні плоди, за селяє нові території. Отже, матеріал для по дальшої інтродукції у водоймах зеленої зони Києва можна запозичити саме з цих ставків. Сотні гектарів займають внутрішні водні простори Конча-Заспи, включаючи заплавні лучні озера, у тому числі о. Конча довжиною понад 6 км та о. Заспа довжиною понад 1 км, староріччя, затоки р. Дніпро [25]. Оскільки в лісо-лугопарковому комплексі Конча-Заспи організована екологічна стежка "Лісники” [14], що проходить неподалік озера штуч ного походження "Шапарня" та по заплаві р. Сіверки, яка розгалужується на багато ру ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 2 39 Г.А. Чорна кавів, то інтродукція водяного горіха в одній з водойм на маршруті стежки була б доцільною з науково-пізнавальною метою. Пуща-Водицькі ставки в поліській приміській зоні Києва теж могли б бути перспективни ми щодо інтродукції водяного горіха. У Лівобережному Лісостепу, де за винят ком малочисельної популяції в Білець- ківських плавнях (Кременчуцький р-н Пол тавської обл.) [4] водяний горіх належить до зниклих видів, доцільне вивчення можли вості його реінтродукції. Для цього є не обхідні передумови: наявність ряду дендро парків з водоймами, зокрема в Харківській області це старовинні парки — пам'ятки са дово-паркового мистецтва загальнодержав ного значення — Краснокутський, На- таліївський, Старомерчицький, Шарівський. Нині площа Ш арівського парку (Бого- духівський р-н) становить 39,5 га, на його те риторії розташовані Оленячий став та дже- рала. Якщо буде відновлена історична тери торія, яку парк займав у XIX ст., то до його складу ввійдуть ще два ставки: Палацовий і Верхній. Площа ставків дендропарку "Тростянець" (Ічнянський р-н Чернігівської обл.) стано вить понад 10 га, вони створені ще під час заснування парку в 1834 р. Ставок, розташований у Тростянецькій балці, слу жить композиційною віссю парку, має про тяжність понад 1,3 км. Безперечно, у цьому ставку знайдуться місцезростання, сприят ливі для інтродукції Trapa natans. Мають ставки і Качанівський та Сокиринецький дендропарки, які в перспективі разом з ден дропарком "Тростянець" увійдуть до складу Ічнянського природного парку. Інтродукція сприятиме подальшому поглибленому вив ченню біологічних та екологічних особливо стей виду як необхідної передумови його успішної охорони, зокрема особливостей розмноження, включаючи цвітіння, плодо ношення, умови зберігання, схожості насін ня та поширення плодів. Можливо, для Trapa natans характерні ба гаторічні флуктуації чисельності при зміні умов існування в конкретній водоймі за схе мою: поява Trapa natans —► спалах чисель ності—►замулювання водойми (у тому числі й горіхів на її дні)—► зниження чисельності —► пригнічення популяції аж до її повного зникнення. При очищенні водойми відбу вається новий спалах чисельності за раху нок замулених плодів. При інтродукції необхідно врахувати по ходження рослин; екологічні умови; поход ження водойм (природні чи штучні); мож ливість контролю за станом інтродукованої популяції. Інтродуковані у водоймах дендро парків популяції можуть стати джерелом вихідного матеріалу як для відновлення во дяного горіха в природних водоймах, так і для подальшого штучного культивування. Оскільки в Україні практично не лишилося незарегульованих малих та середніх річок, зокрема в Лісостепу, численні ставки на них, які нині часто орендуються з метою ри борозведення, доцільно також використову вати для культивування водяного горіха як кормової і харчової рослини. 1. Абрамович Л.С. Водяной орех в прудах При карпатья / / Природа. — 1961. — № 6. — С. 113-114. 2. Атлас охраняемых растений (виды флоры юго-востока Украины, занесенные в Красную кни гу) / Р.И. Бурда, В.М. Остапко, Д.А. Ларин. — К.: Наук, думка, 1995. — 124 с. 3. Бабенко Л.О., Мордатенко Л.П., Галкіна Н.С. З досвіду впровадження в первинну культуру во дяного горіха дніпровського / / Матеріали XI з'їзду Укр. ботан. товариства. — Харків, 2001. — С. 13-14. 4. Байрак О.М. Рідкісні рослинні угруповання Лівобережного Придніпров'я та стан їхньої охо рони / / Укр. фітоцен. зб. — Київ, 1997. — Сер. А, вип. 2 (7). - С. 19-27. 5. Балашов Л.С., Моткова Н.О. Синузії деяких водоростей асоціації водяного горіха (Тrapa rossi- са V. Vassil.) у заплаві р. Уборті / / Укр. ботан. журн. - 1973. - ЗО, № 3. - С. 360-364. 40 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2 Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Тіара natans L. s. І.) в Україні -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------^ 6. Васильєв В.Н. Инструкции для сбора тер нарных образцов "Водяного ореха" / / Природа. — 1984. - № 2. - С. 61-62. 7. Гаевская Н.С. Роль высших водных расте ний в питании животных пресных водоемов. — М.: Наука, 1966. - 327 с. 8. Демченко М.А., Демченко О.М. Физико-гео- графическое районирование Харьковской облас ти / / Материалы Харьк. отдела Географ, об-ва Украины. — 1970. — Вып. 8. — С. 112-127. 9. Доброчаєва Д.М., М'якушко Т.Я., Сябряй С.В. Водяний горіх (рід Trapa L.) в басейні середньої -астини р. Дніпро / / Укр. ботан. журн. — 1986. — 43, № 1. - С. 87-90. 10. Дубина Д.В. Рослинність території запро ектованого Нижньодніпровського природного національного парку / / Там само. — 1986. — 43, N° 1. - С. 80-87. 11. Дубина Д.В., Семеніхіна К.А. Trapa natans L. на р. Десна / / Там само. — 1978. — 35, № 4. — С. 371-374. 12. Дубына Д.В. Особенности прорастания се мян водяного ореха (Trapa natans L.) в бассейнах ЦРБС АН УССР / / Проблемы изучения и ис пользования в народном хозяйстве растений природной флоры. — М., 1979. — С. 37-39. 13. Дьяченко Т.Н. Ландшафтно-ценотическая структура высшей водной растительности Ки тийской дельты Дуная / / Четвертая Всероссий ская конференция по водным растениям. — Бо- рок, 1995. - С. 33-35. 14. Екологічна стежка (Методика, організація, характеристика модельної стежки "Лісники") / За ред. Я.П. Дідуха. — К.: Фітосоціоцентр, 2000. — 88 с. 15. Жмуд Е.И. Проблемы охраны водяного ореха плавающего (Trapa natans L.) в природном заповеднике "Дунайские плавни” / / Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього тися чоліття: Матеріали X з'їзду Укр. ботан. т-ва. — Київ — Полтава, 1997. — С. 195-196. 16. Зеров К.К. Вища водяна рослинність за плавних водойм Верхнього і Середнього Дніпра '/ Тр. Ін-ту гідробіології АН УРСР. — 1941. — І. 20. - С. 83-112. 17. Зеров К.К. Формирование растительности и зарастание водохранилищ Днепровского каска да. — К.: Наук, думка, 1976. — 141 с. 18. Зуб Д.Н., Савицкий А.Д. Особенности со обществ макрофитов водоемов зоны отчуждения Чернобыльской АЭС / / V Всерос. конф. по вод ным растениям "Гидроботаника 2000": Тез. докл. — Борок, 2000. — С. 144-145. 19. Зуб Л.М., Савицъкий О.Л. Угруповання ви щих водних рослин в умовах урболандшафту (на прикладі водойм м. Києва) / / Укр. фітоцен. зб. — Київ, 1998. — Сер. А, вип. 1 (9). — С. 39-52. 20. Клоков В.М., Дяченко Т.М., Козіна С.Я. Аналіз багаторічних змін вищої водяної рослин ності в Кілійській дельті Дунаю / / IX з’їзд Укр. ботан. т-ва. Тези доповідей. — К.: Наук, думка, 1992. - С. 109-110. 21. Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения / Е.Н. Кондратюк, Р.И. Бур да, В.М. Остапко — К.: Наук, думка, 1985. — 272 с. 22. Красная книга СССР: Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды животных и расте ний. — М.: Лесн. пром-сть, 1984. — Т. 2. — 480 с. 23 Матвеев В.И., Шилов М. П. Опыт интро дукции водяного ореха из Владимирской об ласти в Саратовское водохранилище / / Ботан. журн. - 1978. - 63, № 8. - С. 1218-1222. 24. Природа Херсонської області. Фізико-гео- графічний нарис. — К.: Фітосоціоцентр, 1998. — 120 с. 25. Сады, парки и заповедники Украин ской ССР / ИД. Родичкин, О.И. Родичкина, ИЛ. Гринчак и др. — К.: Будівельник, 1985. — 167 с. 26. Самарина Б.Ф., Горянцева О.В., Гущина Е.Г., Тихомиров В.Н. Распространение и охрана водо емов с водяным орехом в Рязанской области / / II Всес. конф. по высшим водным и прибрежно водным растениям. — Борок, 1988. — С. 44-45. 27. Соломаха В.А. Синтаксономія рослинності України І І Укр. фітоцен. зб. — Київ, 1996. — Сер. А, вип. 4 (5). — 119 с. 28. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дубына Д.В. Государ ственный заповедник "Дунайские плавни". — К.: Наук, думка, 1984. — 288 с. 29. Шилов М.П. О проблеме сохранения видов Trapa L. в долине реки Клязьмы / / Четвертая Всерос. конф. по водным растениям. — Борок, 1995. - С. 80-82. 30. Шлыков Т.Н. Интродукция и акклиматиза ция растений. — М.: Сельхозгиз., 1963. — 488 с. 31. Jankovic М., Blazencic J. Uporedna studija structure endokarpa plodova razlicitih vrsta roda Trapa L. in njen ekoloski znacaj / / Глас. Ин-та бо тан. и ботан. баште Ун-та Београду. — 1973. — 8, № 1-4. - С. 81-116. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 2 41 Г.А. Чорна ПЕРСПЕКТИВЫ ИНТРОДУКЦИИ ВОДЯНОГО ОРЕХА ПЛАВАЮЩЕГО (TRAPA NATANS L. S. L.) В УКРАИНЕ Г.А. Черная Уманский государственный педагогический уни верситет им. Павла Тычины, Украина, г. Умань На основании собственных исследований и ана лиза литературных источников описаны совре менное распространение, история и перспекти вы интродукции Trapa natans L. s. 1. как редкого реликтового и декоративного вида в водоемы дендропарков Украины. Проанализированы спо собы распространения плодов вида. PROSPECTS OF INTRODUCTION OF TRAPA NATANS L. S. L. IN UKRAINE G.A. Choma Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Ukraine, Uman Basing on our investigations and analysis of literature the modem distribution, history and prospects of introduction of Trapa natans L. s. 1. as rare relict and decorative species in water reservoirs of the dendro- logical parks of Ukraine are described. Methods of widespread fruits have been analysed. 42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 2
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1179
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:49:48Z
publishDate	2002
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/45/82f507663c750e8eb2c8c4f21efb5645.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11792020-01-10T15:27:18Z Prospects of introduction of Trapa natans L. s.l. in Ukraine Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Trapa natans L. s.l.) в Україні Chorna, G.A. Basing on our investigations and analysis of literature the modem distribution, history and prospects of introduction of Trapa natans L. s.l. as rare relict and decorative species in water reservoirs of the dendrological parks of Ukraine are described. Methods of widespread fruits have been analysed. На підставі власних досліджень та аналізу літературних джерел описано сучасне поширення, історію та перспективи інтродукції Trapa natans L. s. І. як рідкісного реліктового та декоративного виду у водойми дендропарків України. Проаналізовано способи поширення плодів виду. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2002-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1179 10.5281/zenodo.3332962 Plant Introduction; Vol 14 (2002); 34-42 Інтродукція Рослин; Том 14 (2002); 34-42 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377871 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1179/1134 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Chorna, G.A. Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Trapa natans L. s.l.) в Україні
title	Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Trapa natans L. s.l.) в Україні
title_alt	Prospects of introduction of Trapa natans L. s.l. in Ukraine
title_full	Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Trapa natans L. s.l.) в Україні
title_fullStr	Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Trapa natans L. s.l.) в Україні
title_full_unstemmed	Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Trapa natans L. s.l.) в Україні
title_short	Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Trapa natans L. s.l.) в Україні
title_sort	перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (trapa natans l. s.l.) в україні
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1179
work_keys_str_mv	AT chornaga prospectsofintroductionoftrapanatanslslinukraine AT chornaga perspektiviíntrodukcíívodânogogoríhaplavaûčogotrapanatanslslvukraíní

Перспективи інтродукції водяного горіха плаваючого (Trapa natans L. s.l.) в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси