Біоекологічні основи створення садово-паркового ландшафту (у світлі поглядів Л.І. Рубцова)
The information about scientific and practical achivements of L.I. Rubtsov in the fuild of investigation and creation of the garden and park landscape is cited. Investigation results, carried out in the dendrology department with its approaches to the landscape analysis and park vegetation are given...
Saved in:
| Date: | 2002 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2002
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1190 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144705941012480 |
|---|---|
| author | Kuznetsov, S.I. Klimenko, Y.O. |
| author_facet | Kuznetsov, S.I. Klimenko, Y.O. |
| author_sort | Kuznetsov, S.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-10T18:10:12Z |
| description | The information about scientific and practical achivements of L.I. Rubtsov in the fuild of investigation and creation of the garden and park landscape is cited. Investigation results, carried out in the dendrology department with its approaches to the landscape analysis and park vegetation are given. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3332990 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:49:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 37:581.5:712.3
С.І. КУЗНЕЦОВ, Ю.О. КЛИМЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
БІОЕКОЛОПЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ САДОВО-ПАРКОВОГО
ЛАНДШАФТУ (У СВІТЛІ ПОГЛЯДІВ Л.І. РУБЦОВА)
Професор Леонід Іванович Рубцов, якому у
2002 р. виповнилося б 100 років, — видатний
дендролог, ландшафтний архітектор, пар-
кознавець, спеціаліст із квітникових куль
тур, газонів, широко відомий своїми робота
ми у галузі зеленого будівництва. Таким він
назавжди залишився в своїх численних на
укових працях і монографіях. Декоративні
деревні, кущові рослини та ландшафтна
архітектура були для нього найцікавішими
об'єктами досліджень. Мабуть, найціннішим
у його творчому житті було те, що він не ли
ше вивчав декоративні властивості рослин,
писав статті і книги, а й створював у натурі
чудові садово-паркові композиції, монокуль
турні сади. Найвідоміші з них — Гірський
сад та Сад бузку у НБС ім. М.М. Гришка
НАН України — назавжди залишилися
довічним пам'ятником йому.
Як дендролог та паркознавець Л.І. Рубцов
сформувався, працюючи у Туапсе фахівцем
з лісових культур. Там він вивчав асорти
мент деревних та кущових видів, які вико
ристовувалися для озеленення Чорноморсь
кого узбережжя, субтропічні ботанічні сади,
парки, дендрарії і вже тоді почав цікавитися
© СІ. КУЗНЕЦОВ, Ю.О. КЛИМЕНКО, 2002
питаннями реконструкції старовинних
південних парків, про що свідчить його стат
тя в журналі "Южные субтропики".
Однією з найулюбленіших рослин Леоні
да Івановича був бузок. Про це згадується в
його книзі: "Трудно найти человека, кото
рый бы не знал, не видел и не любил это
растение. Сирень — излюбленная культура
наших садов и парков" [3, с. 3]. Навесні 1948 р.
розпочалося будівництво Саду бузку в ден
драрії ЦРБС АН УССР на площі 1,5 га за
проектом і під безпосереднім керівництвом
Л.І. Рубцова. Сад бузку було сплановано у
вигляді великого партеру на схилі перед
Видубецьким монастирем. Слава про цю
ділянку сягнула далеко за межі Києва, Ук
раїни, знайшла своє відображення у бага
тьох наукових монографіях, статтях,
довідниках, навчальній літературі з питань
ландшафтної архітектури.
Ще один шедевр садово-паркового мис
тецтва був створений Л.І. Рубцовим у ЦРБС
АН УССР у 1970—1971 pp. Це — Гірський
сад, який займає площу 1,5 га. Пагорби цьо
го саду штучні, але сприймаються як цілком
природні утворення.
Багато зусиль доклав Леонід Іванович для
впровадження біологічних основ у садово-
104 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2
Біоекологічні основи створення садово-паркового ландшафту
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
паркове будівництво. Саме цьому карди
нальному питанню була присвячена його
докторська дисертація "Біологічні основи
створення садово-паркового ландшафту".
Вчений розглядав садово-парковий ланд
шафт як різновид географічного. А гео
графічний ландшафт — це діалектичний
комплекс рельєфу, геологічної будови,
клімату, ґрунту, вод, органічного світу та
діяльності людини, які типово повторюються
на значному просторі географічної оболон
ки Землі. Господарська діяльність людини
змінює географічний ландшафт. Це веде до
створення культурного ландшафту, який, та
ким чином, є складним утворенням: одно
часно продуктом розвитку людського сус
пільства й частиною природи.
Л.І. Рубцов визначив головну відміну са-
дово-паркового ландшафту від географічно
го, яка полягає у тому, що садово-парковий
ландшафт є витвором мистецтва, тому його
створення і розвиток повинні бути підпоряд
ковані також і художнім закономірностям.
За визначенням Рубцова: "... сад и парк —
это синтез природы и искусства, где исполь
зуется, обогащается и раскрывается богатст
во природных условий в целях наиболее
полного использования их для удовлетворе
ния потребностей человека " [1, с. 31].
Леонід Іванович класифікував садово-
паркові ландшафти, розділивши їх за
розміром на чотири групи: ландшафтний
район, макроландшафт, мезоландшафт та
мікроландшафт. Усе різноманіття садово-
паркових ландшафтів він звів до таких ос
новних типів: лісові, паркові, лучні, садові,
гірські (альпійські) та регулярні [1, 2].
Обидві класифікації мають велике значення
як при ландшафтному аналізі території пар
ку, так і для створення та формування наса
джень цих ландшафтів. Він також виділив
головні компоненти садово-паркового ланд
шафту: рослинність, рельєф, клімат, причо
му найсуттєвішим компонентом, на його
думку, є рослинність. Для опису та вивчення
садово-паркового ландшафту вчении пер
шим запропонував поняття паркового куль-
турфітоценозу, або просто паркового фіто
ценозу, розуміючи під ним природні або
штучно створені рослинні угруповання,
подібні за своїм фізіономічним виглядом,
внутрішніми зв'язками та зв'язками з сере
довищем до деяких типових природних або
культурних фітоценозів. Він підкреслював,
що тільки за відповідності умов місцезрос
тання екологічним вимогам рослин висад
жені дерева і кущі повністю розкривають
свої декоративні якості.
Основу паркових культурфітоценозів у
лісовому типі садово-паркового ландшафту,
на його думку, повинні складати аборигенні
едифікаторні види. У різних зонах України
такими видами можуть бути едифікатори
темнохвойних лісів — ялина звичайна та
ялиця біла, світлохвойних — сосна звичайна
та модрина європейська, широколистяних —
бук лісовий та дуб звичайний, дрібнолистя-
них — береза повисла та осика. Окремі
інтродуковані види настільки добре акліма
тизувалися в Україні, що також можуть ви
користовуватися для створення ландшафтів
лісового типу у парках. Це псевдотсуга Мен-
зиса, сосна чорна, ялівець віргінський, дуб
червоний, горіх чорний, робінія звичайна та
деякі інші.
Рослинність надає місцевості самобутніх
рис і створює основу садово-паркового
ландшафту. При формуванні рослинності
садово-паркового ландшафту завжди треба
пам'ятати про фітоценотичну сумісність ок
ремих видів між собою. Рослинний покрив у
природних умовах надає багато прикладів
вдалих сполучень рослин, які можуть бути
чудовими зразками для створення садово-
паркових ландшафтів. Л.І. Рубцов підкрес
лював, що саме фітоценологія повинна бути
науковим фундаментом формування рос
линності садово-паркового ландшафту.
У відділі дендрології та паркознавства
НБС ім. М.М. Гришка НАН України трива-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2 105
ють дослідження ландшафтів парків та їх
рослинності з використанням класифікацій,
розроблених А. І. Рубцовим. Так, за результа
тами обстеження парків Києва, їх можна
поділити на три групи, залежно від того на
базі або місці якої природної рослинності
вони створені:
1) парки, створені на базі або місті лісів
із сосни звичайної;
2) парки, створені на базі або місті лісів з
дуба звичайного;
3) парки, створені на базі або місті рос
линності заплав річок.
У межах парків кожної з цих груп мо
жуть бути ділянки, які сформувалися на базі
інтразональної рослинності.
Дослідженнями виявлено такі тенденції.
Ближче до історичних центрів виникнення
міста природна рослинність у парках зберег
лася менше, більшого значення набули інтро-
дуценти, одновидові групи займають менші
площі. Переважаючим типом садово-парко-
вого ландшафту у парках Києва є лісовий.
Найбільше видове різноманіття спос
терігається у парках з парковим типом ланд
шафту. Тому одним із завдань формування
рослинності є зменшення густоти насаджень,
переведення частини площ з лісового типу
садово-паркового ландшафту у парковий.
У парках, створених на базі лісів із сосни
звичайної, відбувається зменшення зімкне
ності соснового деревостану і перетворення
насаджень лісового типу ландшафту на пар
ковий, потім під рідколіссям сосни створю
ються декоративні посадки листяних рос
лин, що врешті-решт призведе до заміни
корінного хвойного насадження на штучне
листяне.
У парках другої групи діброви займають
лише частину територій, і їхні площі дедалі
скорочуються: після відмирання старих
дубів на місці відпаду починають домінувати
супутні види — клен гостролистий, ясен
звичайний, липа серцелиста, ільмові або вид
другого ярусу — граб звичайний.
С.І. Кузнецов, Ю.О. Клименко
У заплавних парках зменшується площа
луків (завдяки створенню насаджень та за
ростанню самосівом), під пологом тополь
чорних (найпоширенішого у парках цієї гру
пи виду) формується другий ярус з клена
ясенелистого, а оскільки тополі — недов
говічні рослини, можна очікувати у майбут
ньому їх заміни кленом ясенелистим.
Таким чином, тенденції змін деревної рос
линності в усіх трьох групах парків свідчать
про зменшення різниці між ними, втрату
парками їх ландшафтної своєрідності.
Важливо поновити домінуючу роль
едифікаторів у парках усіх трьох груп, яку
вони втратили або втрачають під антропо
генним тиском.
Обстеження старовинних парків, які роз
ташовані у Поліссі та Лісостепу України,
дало змогу зробити висновок, що через не
належний догляд у деградації їхніх насад
жень можна виділити три напрями: ланд
шафтний, таксономічний, фітоценотичний.
Ландшафтна деградація — це порушен
ня, а часом і зникнення у парку певних типів
садово-паркових ландшафтів (найчастіше за
вдяки розвитку самосіву, іноді через прове
дені безсистемні посадки, регулярний, пар
ковий, садовий, лучний ландшафти перетво
рюються на лісовий), зменшення площі
галявин, перекриття просік, через які відкри
валися ближні та дальні перспективи тощо.
Під таксономічною деградацією ми ро
зуміємо зменш ення кількості таксонів
порівняно з тією, що колись була у парку.
На жаль, відомості про таксономічний склад
парку під час його розквіту найчастіше
відсутні. Але для окремих парків існують
дані інвентаризацій різних років (списки
видів, або відомості про їх кількість). Аналіз
цих даних та власних обстежень авторів по
казує, що з насаджень насамперед випада
ють хвойні види, декоративні форми листя
них, а також кущі.
Фітоценотична деградація спостерігаєть
ся у лісовому типі садово-паркового ланд
106 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne 2
Біоекологічні основи створення садово-паркового ландшафту
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ^
шафту тих парків, у яких як база використо
вувалась природна рослинність або які ство
рювалися штучно, переважно з дуба звичай
ного та інших аборигенних видів. Зміну
співвідношення між кількістю рослин різних
видів в усіх ярусах порівняно з непорушени-
ми корінними насадженнями, а також
невідповідність видового складу еталону, ми
називаємо фітоценотичною деградацією.
На Лівобережжі паркові діброви зберег
лися краще. У Качанівському та Сокиринсь-
кому (Чернігівська обл.), Кияницькому та
Тростянецькому (Сумська обл.), Шарівсько-
му (Харківська обл.) парках діброви станов
лять основу насаджень. Але й тут спос
терігається тенденція їх заміни похідними
насадженнями (переважно ясеневниками). У
більшості парків Правобережного Полісся
та Лісостепу нині основним паркоутворюю-
чим видом є ясен. У кількох парках на окре
мих ділянках домінує граб звичайний.
Найвірогідніше, що таке положення склало
ся внаслідок деградації дібров.
Більшість проектів реконструкції старо
винних парків передбачає відновлення так
сономічного складу та ландшафтів, а явище
фітоценотичної деградації, яке найсильніше
впливає на вигляд парку, лишається поза
увагою. Тому так важливо продовжувати на
далі дослідження з паркової фітоценології,
важливий вклад у розвиток якої вніс Л.І. Руб
цов, з'ясувати тенденції зміни деревної рос
линності та розробити шляхи відновлення
первинних насаджень.
1. Рубцов JI.H. Садово-парковый ландшафт. —
К.: Изд-во АН УССР. - 1956. - 211 с.
2. Рубцов Л.И. Проектирование садов и пар
ков. — М.: Стройиздат, 1979. — 183 с.
3. Рубцов Л.И., Жоголева В.Г., Ляпунова Н А Сад
сирени. — К.: Изд-во АН УССР, 1961. — 75 с.
БИОЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ
СОЗДАНИЯ САДОВО-ПАРКОВОГО
ЛАНДШАФТА (В СВЕТЕ ВОЗЗРЕНИЙ
Л.И. РУБЦОВА)
С И. Кузнецов, Ю.А. Клименко
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
Приведены сведения о научных и практических
достижениях Л.И. Рубцова в деле изучения и со
здания садово-парковых ландшафтов, а также
результаты исследований, проведенных в отделе
дендрологии с применением его подходов к ана
лизу ландшафтов и растительности парков.
BIOLOGICAL AND ECOLOGICAL BASES OF
THE GARDEN AND PARK LANDSCAPE
CREATION (IN THE LIGHT OF VIEWS OF
L.I. RUBTSOV)
S. I. Kuznetsov, Yu.O. Klimenko
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
The information about scientific and practical
achivements of L.I. Rubtsov in the fuild of investiga
tion and creation of the garden and park landscape is
cited. Investigation results, carried out in the den
drology department with its approaches to the land
scape analysis and park vegetation are given.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 2 107
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1190 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:49:56Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/18/df6eab0d6fb93bc0fd36aca42940a318.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11902020-01-10T18:10:12Z Biological and ecological bases of the garden and park landscape creation (in the light of views of L.I. Rubtsov) Біоекологічні основи створення садово-паркового ландшафту (у світлі поглядів Л.І. Рубцова) Kuznetsov, S.I. Klimenko, Y.O. The information about scientific and practical achivements of L.I. Rubtsov in the fuild of investigation and creation of the garden and park landscape is cited. Investigation results, carried out in the dendrology department with its approaches to the landscape analysis and park vegetation are given. Професор Леонід Іванович Рубцов, якому у 2002 р. виповнилося б 100 років, – видатний дендролог, ландшафтний архітектор, паркознавець, спеціаліст із квітникових культур, газонів, широко відомий своїми роботами у галузі зеленого будівництва. Таким він назавжди залишився в своїх численних наукових працях і монографіях. Декоративні деревні, кущові рослини та ландшафтна архітектура були для нього найцікавішими об'єктами досліджень. Мабуть, найціннішим у його творчому житті було те, що він не лише вивчав декоративні властивості рослин, писав статті і книги, а й створював у натурі чудові садово-паркові композиції, монокультурні сади. Найвідоміші з них – Гірський сад та Сад бузку у НБС ім. М.М. Гришка НАН України – назавжди залишилися довічним пам'ятником йому. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2002-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1190 10.5281/zenodo.3332990 Plant Introduction; Vol 14 (2002); 104-107 Інтродукція Рослин; Том 14 (2002); 104-107 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377871 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1190/1145 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Kuznetsov, S.I. Klimenko, Y.O. Біоекологічні основи створення садово-паркового ландшафту (у світлі поглядів Л.І. Рубцова) |
| title | Біоекологічні основи створення садово-паркового ландшафту (у світлі поглядів Л.І. Рубцова) |
| title_alt | Biological and ecological bases of the garden and park landscape creation (in the light of views of L.I. Rubtsov) |
| title_full | Біоекологічні основи створення садово-паркового ландшафту (у світлі поглядів Л.І. Рубцова) |
| title_fullStr | Біоекологічні основи створення садово-паркового ландшафту (у світлі поглядів Л.І. Рубцова) |
| title_full_unstemmed | Біоекологічні основи створення садово-паркового ландшафту (у світлі поглядів Л.І. Рубцова) |
| title_short | Біоекологічні основи створення садово-паркового ландшафту (у світлі поглядів Л.І. Рубцова) |
| title_sort | біоекологічні основи створення садово-паркового ландшафту (у світлі поглядів л.і. рубцова) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1190 |
| work_keys_str_mv | AT kuznetsovsi biologicalandecologicalbasesofthegardenandparklandscapecreationinthelightofviewsoflirubtsov AT klimenkoyo biologicalandecologicalbasesofthegardenandparklandscapecreationinthelightofviewsoflirubtsov AT kuznetsovsi bíoekologíčníosnovistvorennâsadovoparkovogolandšaftuusvítlípoglâdívlírubcova AT klimenkoyo bíoekologíčníosnovistvorennâsadovoparkovogolandšaftuusvítlípoglâdívlírubcova |