Інтродукція камелій
The history of the introduction of camellias has ben considered.
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2002
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1198 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144713427845120 |
|---|---|
| author | Kharchenko, I.I. |
| author_facet | Kharchenko, I.I. |
| author_sort | Kharchenko, I.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-10T18:45:38Z |
| description | The history of the introduction of camellias has ben considered. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3333748 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:50:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 582.823:581.95 (091)
І.І. ХАРЧЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ІНТРОДУКЦІЯ КАМЕЛІЙ
Розглянуто історію інтродукції видів роду Camellia L.
Батьківщиною камелій є Східна Азія.
Історія вирощування камелій в Азії нарахо
вує не одне тисячоліття. Відомо, що вже за
2000 років до Різдва Христового культиву
вався такий вид, як Camellia sinensis О. Kun-
tze, заради цінних листків, які використо
вували для приготування чаю. У давніх
рукописах знайдено рекомендації щодо ви
рощування камелій як декоративних рос
лин, чиї квіти були окрасою святкових
подій і символом особливої чесноти [9].
Зображ ення квіток широко використо
вується як декоративний орнамент у текс
тильному виробництві та архітектурі Ки
таю, Кореї, Японії [3, 9].
Камелія — дуже популярна культура в
Японії. У давнину з деревини камелії виго
товляли ткацькі човники, списи і стріли, ви
робляли деревне вугілля. Особливо цінува
лося насіння камелії, що, як вважали у ті
часи, приносило удачу тим, хто ним володів.
У Японії камелія зустрічається у природ
ному стані в лісах. Завдяки красивим квітам
її почали вирощувати біля місцевих храмів.
Навіть сьогодні можна зустріти величезні
© І.І. ХАРЧЕНКО, 2002
старі рослини камелій у подвір'ях храмів, і
під час цвітіння люди приходять, щоб поми
луватися їх красою [12].
За часів імператора Темму у VII ст. н. е.
культура камелії була широко розповсюдже
на. Збільшувався її сортимент. Садівники
конкурували один з одним у виведенні і ко
лекціонуванні сортів, доручаючи художни
кам робити їх замальовки. Близько 1000 року
н. е. культура камелії раптово занепала [12].
У період правління Муромачі
(1533-1568) камелія знову набула популяр
ності. Camellia japonica L. і С, sasanqua
Thunb. знайдено у списках садових культур,
які пропонувалися на продаж. Виводилися
нові сорти, їх зображення почали з'являтися
у книгах. Камелії стали фаворитами худож
ників і поетів, а також самураїв, які дбайли
во вирощували їх у своїх садах у перервах
між війнами [12].
У Китаї камелії завжди користувалися по
вагою, але не були такими популярними, як
у Японії. Хоча культура камелії у цій країні
налічує понад тисячу років, місцеві поети і
художники тривалий час її ігнорували, на
даючи перевагу іншим рослинам: жоржині,
лотосу, древовидній півонії тощо [12].
32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 1
Інтродукція камелій
------------------------------------------------------------------------------------
У IX ст. у Китаї було описано 72 різні
і :рми Camellia reticulata Lindl.
Хоча камелія давно введена у культуру у
Гтслній Азії західний світ познайомився з
-:--з приблизно 250 — 270 років тому [1, 2, 10].
З розвитком судноплавства розпочалася
* іава торгівля європейців з країнами Схо-
_ Тривалий час у Європі про камелії знали
j-nie з розповідей мандрівників, які відвіду-
• --'м Японію і Китай. У них камелії порівню-
mvh з трояндами, величезними, як дуби. Ці
: :зповіді вважалися казками [3].
У 1516 р. перші португальські кораблі до-
:ягли Китаю, а у 1542—1543 роках вони при-
' • \и до Японії. У 1596 р. данці висадилися на
Яза. Починаючи з кінця XVI ст. Велика
: : итанія налагодила активну торгівлю на
му шляху від Цейлону та Індії до Китаю
п Японії [11]. Разом з мореплавцями та тор-
~ гпями в експедиціях брали участь лікарі
-'Я надання медичної допомоги морякам та
: : :тникам новостворених факторій. Лікар
- --в у факторії протягом кількох років. Ліки,
eg використовували у ті часи, готувалися пе-
і - з-і ж н о з рослин, і тому лікар, як правило,
:ve знавцем рослинного світу. Кампфер, Тан-
і фон Сиволдвот разом з іншими лікаря
ми брали участь у Східно-Індійській кампанії
■ юли можливість збирати, вивчати і опису
вати рослини цього регіону [11].
Вважається, що перші камелії булл заве
зені до Європи морським шляхом. Не існує
"ереконливих доказів, що камелія потрапила
v другій половині XVI ст. до Португалії, як
зважають деякі автори [1, 9]. Документальні
ї - і о м о с т і свідчать, що перші камелії з'явили
ся у Англії наприкінці XVII ст. Починаючи з
. т 24 і по 1853- 1854 роки Японія була закри
ті ю країною для іноземців, і тільки данці ма-
•_й обмежену торгівлю з нею, тому перші ка
мелії вивозилися лише з Китаю [11].
У 1677 р. у китайському місті Амої (Ся-
чин) була заснована факторія англійської
Гхідно-Індійської компанії, в якій Дж. Кан
нингем працював як лікар до кінця XVII ст.
Завдяки йому англійці вперше дізналися про
камелії. Дж. Каннінгем цікавився рослина
ми, зібрав гербарій. Деякі із засушених рос
лин, серед них і Camellia japonica L., потра
пили до Дж. Петівера, який мешкав у Лон
доні. Він був аптекарем Чартерхауса, членом
Королівського товариства, другом і ком
паньйоном ботаніка Дж. Рея й відомого у ті
часи лікаря, колекціонера і ботаніка сера
Г. Слоана. Дж. Петівер на основі своєї вели
кої колекції створив музей природничої
історії. Він спілкувався з капітанами суден, з
військовими лікарями та іншими особами,
які подорожували у далекі екзотичні землі і
привозили зразки для його музею. Петівер
видав серію брошур під назвою "Gazo-
phylacii Naturae & Artis", де містилися ілюст
рації та описи комах, рослин, інших експо
натів музею [10]. У 1702 р. у брошурі було
надруковано короткий опис камелії Каннін-
гема і подано її ілюстрацію, а у виданому
1704 р. у Лондоні "Philosophical Transac
tions of the Royal Society" містилася стаття
Дж. Петівера про камелії. Свій опис він зро
бив не тільки на основі гербарних зразків,
наданих Каннінгемом, а й розповідей людей,
які бачили види і сорти камелій під час
цвітіння у Китаї [11]. Гарольд Х'юм вважає,
що на малюнку Дж. Петівера зображена са
ме Camellia japonica, хоча існують деякі не
точності у зображенні (гола квітконіжка, по
ложення зображених квітів).
Більш докладний опис камелії дав Е. Кам
пфер, який як головний лікар флотилії
данської Східно-Індійської компанії перебу
вав у 1690- 1692 pp. у японському порту На
гасакі, що був єдиним відкритим для іно
земців портом. Після повернення до Європи
у 1712 р. він видав книгу "Amoenitatum
Exoticarum", яка складалася з п'яти частин.
Третя частина в основному присвячена
лікарським рослинам. У "Observatio 13" під
назвою "Thee japonensis historia" описується
чайне дерево і подано чудові Ілюстрації із
зображенням різних частин рослини. У
.SS.V 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne 1 33
І.І. Харченко
-------------------------------------------------------------------------------------
"Fasciculus 5" серед описів і зображень бага
тьох японських рослин кілька сторінок
відведено Camellia japonica і С. sasanqua.
Е. Кампфер описує камелію як рослину
гірських лісів, а також як таку, що росте у
садах, наводить 23 назви сортів і 6 рослин
камелій без видових назв з простими,
напівмахровими і махровими квітками ро
жевого й червоного кольорів та зі строкатим
забарвленням. Стаття проілюстрована гар
ними малюнками різних органів Camellia
japonica [11].
Перші живі рослини потрапили до Англії
на початку 1700 р. [9]. Дж. Рівз, який служив
у британській Східно-Індійській компанії,
цікавився декоративними рослинами і ко
лекціонував їх, перебуваючи у китайській
провінції Гуанчжоу. З 1812 по 1832 роки він
привозив їх до Англії, де вирощував у садах.
У його колекції були також напівмахрові ка
мелії. У 1820 р. він привіз до Англії камелію,
яка отримала назву "Captain Rawes". Це бу
ла перша інтродукована камелія [13].
За іншими даними, вперше камелія була
ввезена до Англії на початку 1739 р. Це бу
ла так звана камелія лорда Петре, який був
8-м членом Королівської Ради, а також відо
мим садівником [10]. Рослину прийняли за
тропічну і висадили в оранжереї, де вона за
гинула через занадто високу температуру
повітря [3, 12].
У 1735 р. всесвітньо відомий ботанік і
практикуючий лікар Карл Лінней визначив і
описав рід Camellia L. і вид С. japonica [9, 11,
12]. У своїй книзі, опублікованій у 1735 p.,
він дав родову назву Camellia рослині, яку
Дж. Петівер описав таким чином: "Thea
Chinensis Pimente Jamaicensis", і для якої
Е. Кампфер використав японську назву
"Tsubakki". Назву "камелія" було дано на
честь Дж. Камела, по-латині "Camellus",
який був послушником братства Ісуса і, як
вважали, першим привіз камелію до Європи
у 1739 р. Дж. Камел народився 1661 р. у
Брюні (Моравія), помер 1706 р. у Манілі. Був
натуралістом і аптекарем. У 1688 р. він
поїхав у Ладронс, а пізніше до Маніли, де за
снував шпиталь для бідних. Був співавтором
Дж. Рея, який опублікував статтю Дж. Ка
мела "Herbarum aliarumque stirpium in insula
Luzone Philippinarus" у книзі "Historia
Plantarum", додаток 1706 [11]. Але, за ос
танніми даними [9, 11, 12], навряд чи Камел
взагалі бачив камелії, оскільки вони не
відомі у флорі Філіппін, де перебував Дж. Ка
мел, а є ендеміками Китаю та Японії, де він
ніколи не був. Крім того, він ніколи не по
вертався до Європи після того, як відправив
ся до Ладронса і Маніли. А отже, Дж. Камел
не мав жодного відношення до камелії, і
Лінней можливо назвав рослину на його
честь, віддаючи належне великому внеску,
зробленому ним у вивчення природи Дале
кого Сходу.
У XVIII ст. торгівля чаєм стала ко
мерційно вигідною справою. У деяких ви
падках чайні кущі, які привозили з великою
обережністю з Китаю до Європи, надалі ви
являлися декоративними камеліями, а отже,
відбувалася інтродукція цієї рослини [11].
Камелія починає досить часто згадувати
ся у спеціалізованій літературі. Так, у 1747 р.
була опублікована книга Дж. Е. Едвардса під
назвою "A Natural History of Birds", у якій
містилася ілюстрація китайського павичево
го фазана із зображенням Camellia japonica.
Після детального опису пташки Едвардс по
дає невелике повідомлення про камелію, яку
він замалював з натури у теплицях лорда
Пітерса у Торндон Холлі, графство Ессекс.
У виданому в 1788 p. С. Куртісом журналі
"Botanical M agazine of Flower Garden
Displayed" містяться зображення камелії з
простими квітами, але не вказується, де бу
ли зроблені малюнки і коли рослини були
завезені до Англії [11].
У період із середини XVIII ст. і до кінця
XIX ст. у країни Європи було завезено
дев'ять видів камелії [10]. У 1792 р. капіта
ном Конором на торговому судні Східно-
34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 1
Інтродукція камелій
-----------------------------------------------------------------------------------
Індійської компанії з Китаю були приве
зені два сорти камелії: 'Alba plena' і
Arariegata' [9, 10, 11]. Перший з них досі є
дним з найпопулярніших сортів Camellia
аропіса [9]. Протягом кількох наступних
років було привезено ще кілька сортів та
різновидів. У 1812 р. у ботанічному саду
К’ю (Kew) зростало одинадцять різновидів
камелій [8].
До 1840 р. кількість сортів європейських
камелій збільшувалася за рахунок місцевої
селекції. Берлез у "Iconographic du Genre
Camellia", виданій у 1843 p., описав і подав
і\юстрації майже 3000 сортів, у 1849 р. він
описав 151 новий сорт,
Крім Англії, одним з центрів інтродукції
камелій у Європі була Італія. Так, Берлез у
своїй "Монографії" (1837) і Колля у "Сате-
lliografia" (1843) згадують велику камелію з
простими квітками, яка з 1760 р. росла у ко
ролівському саду Касерта в Італії. Берлез ча
сто навідувався до цієї рослини і в 1819 р.
зібрав насіння, щоб самому вирощувати ка
мелію [1, 11]. Можливо, що саме ця рослина
відіграла важливу роль у поширенні камелій
в Італії і стала джерелом для отримання но
вих сортів. Особливого успіху у вирощу
ванні камелій досягли у Північній Італії. Тут,
у містечку Тремезин, поблизу о. Комо, зуст
річаються цілі камелієві гаї [1].
У Франції перші камелії з'явилися у
1780 p., і спочатку їх плутали з чайним ку
щем. У 1800 р. екземпляри квітучої камелії
були подаровані дружині Наполеона І Ж озе-
фині знавцем і прихильником цих рослин
голландцем Ван Гердом. Коли у саду замка
Мальмезен зацвіли камелії, парижани при
ходили помилуватися цим дивовижним ви
довищем [1].
Китайські та японські назви сортів зміню
валися і часто латинізувалися коли сорти ка
мелії завозилися до західних країн [9, 12].
Тільки недавно почали повертати сортам їх
оригінальні назви: 'M agnoliaflora' —
Hagaromo', 'Lady Clare’ — 'Akashidata'.
Наприкінці XIX ст. для продажу пропону
валося більше тисячі сортів Camellia japoni-
са [9]. До 1860 р. камелія була однією з най
популярніших культур у Європі, але згодом
її популярність дещо зменшилася.
Американські садівники вперше побачи
ли камелію у 1800 р. Незабаром вони вже не
тільки імпортували нові сорти, а й вирощу
вали власні. У 1820 р. до Європи були заве
зені перші американські сорти. У південних
штатах США камелію вирощують у відкри
тому ґрунті [12]. Зараз у США камелія є ду
же популярною культурою. Видаються жур
нали, в яких обговорюються різні питання
щодо вирощування і селекції камелій.
Широкого розповсюдження набула ка
мелія і в Австралії. Раніше вважалося, що ка
мелії до цієї країни привіз У. Макартур у
1831 р. Але зараз доведено, що перші чоти
ри камелії були завезені суперінтендантом
Сіднейського ботанічного саду Ч. Фразером
у 1823 р. З цих рослин розпочалося широ
ке розповсюдження камелій по Австралії.
В. Хазлевуд, Е. Себір, доктор Б. Візерз і
Б. Геррі сприяли виведенню і вирощуванню
нових сортів. Відомий австралійський профе
сор Ватерхауз заснував Австралійське і
Міжнародне товариство камелієводів, напи
сав кілька книг, присвячених камеліям [12].
Протягом 1948— 1949 років із китайської про
вінції Юнань було завезено нові сорти рос
лин [13].
У другій половині XIX ст. камелія потра
пила до Росії і, зокрема, до Санкт-Петербур
га. Рослини вирощувалися в оранжереях [1].
На Чорноморському узбережжі Кавказу
камелії як декоративні рослини почали ви
рощувати, за одними даними, у першій по
ловині XIX ст. [7] (приблизно у 1833 р. [4]),
за іншими — у 60-70 -т і роки XIX ст. Вели
кий внесок у створення колекцій камелій у
парках і садах м. Батумі і Сухумі зробили
М.Е. Д'Альфонс у 1882-1890 pp., П.Є. Та-
тарінов у 1885- 1900 pp., А.Н. Введенський у
1873 р., А.Л. Краснов у 1912- 1917 р. та інші
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 1 35
1.1. Харченко
[3]. Умови вологих субтропіків Чорноморсь
кого узбережжя Кавказу виявилися найпри-
датнішими для нормального росту і розвит
ку камелій.
В Україні перші досліди щодо культиву
вання камелій у відкритому ґрунті були про
ведені у 1832 р. на Південному березі Кри
му у Нікітському ботанічному саду та в
районі Алушти. У 1833 р. камелії почали ви
рощувати як кімнатну рослину у багатьох
містах України [3]. У 1839 р. у Нікітському
ботанічному саду було висаджено шість
видів камелій. Протягом кількох років вони
добре росли і навіть дали насіння, але зго
дом загинули. Гартвіс у звіті за 1842 р. пояс
нював це тим, що камелія не пристосована
до вапнякових ґрунтів [3]. У 1909 р. камелія
знову згадується у колекційному фонді
Нікітського ботанічного саду [3].
Колекція камелій у Національному бо
танічному саду ім. М.М. Гришка НАН Ук
раїни була започаткована у 1972 — 1973 pp.,
коли 3 -4 -р ічн і рослини були завезені з Ба
тумського ботанічного саду (Грузія). У 1986 р.
колекція поповнилася екземплярами рослин
із Сухумського дендропарку (Грузія) і радго
спу "Южные культуры" (Адлер, Росія) [6]. I
зараз колекція постійно поповнюється за
рахунок нових надходжень з Кавказу і країн
Західної Європи.
На основі колекції камелій НБС НАН Ук
раїни проводиться активна робота з вивчення
біологічних особливостей цієї культури з ме
тою розробки ефективних прийомів вирощу
вання для широкого впровадження цих висо-
кодекоративних, але ще маловідомих у нашій
країні рослин у промислове озеленення.
1. Белоусова Т. Холодное очарование каме
лии / / Флора. — 1998. — № 3. — С. 8-11.
2. Гесдерфер М. Комнатное садоводство. —
СПб: издание А.Ф.Деврина, 1904. — 692 с.
3. Джинчарадзе Н. Камелия на черноморском
побережье Аджарии. — Кутаиси: Сабчота Аджа-
ра, 1974. — 99 с.
4. Ратиани Ш. Камелия японская / / Приро
да. - 1956. - № 5. - С. 23-25.
5. Солодовникова В. Культура камелии япон
ской в комнатах. — M.-JL: Изд-во АН СССР,
1962. - 17 с.
6. Харченко І. Колекція камелій Національ
ного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН
України / / Інтродукція рослин. — 1999. — № 1. —
С. 18-20.
7. Шклярова М. Камелия японская / / Цвето
водство. — 1969. — № 1. — С. 24-25.
8. Aiton W. Hortus Kewensis, or catalogue of the
plants cultivated in the Royal botanic garden at
Kew. - London: 1810-1813. - Cd. 2. - 105 p.
9. Azaleas, Rhododendros, Camellias. — Menlo
Park, California: Lane Publishing Co., 1982. — 88 p.
10. Chang Hung Та, Bruce Bartholomew. Ca
mellias. — Portland, Oregon: Timber Press, 1984. —
210 p.
W.Hume H.H. Camellias in America. — Har
risburg, Pensilvania, 1946. — 350 p.
12. Stirling Macoboy. The illustrated encyclopedia
of camellias. — Portland, Oregon: Timber Press,
1998. - 350 p.
13. Yunnan Camellias of China. — Beijing, China:
Science Press. 1986. — 169 p.
ИНТРОДУКЦИЯ КАМЕЛИЙ
И. И. Харченко
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
Рассмотрена история интродукции камелий.
INTRODUCTION OF CAMELLIAS
1.1. Kharchenko
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
The history of the introduction of Camellias has ben
considered.
36 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Nb 1
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1198 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:50:01Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/a1/698b60304e5b54afe3a1ee7ccd22b4a1.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-11982020-01-10T18:45:38Z Introduction of camellias Інтродукція камелій Kharchenko, I.I. The history of the introduction of camellias has ben considered. Розглянуто історію інтродукції видів роду Camellia L. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2002-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1198 10.5281/zenodo.3333748 Plant Introduction; Vol 13 (2002); 32-36 Інтродукція Рослин; Том 13 (2002); 32-36 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377873 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1198/1152 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Kharchenko, I.I. Інтродукція камелій |
| title | Інтродукція камелій |
| title_alt | Introduction of camellias |
| title_full | Інтродукція камелій |
| title_fullStr | Інтродукція камелій |
| title_full_unstemmed | Інтродукція камелій |
| title_short | Інтродукція камелій |
| title_sort | інтродукція камелій |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1198 |
| work_keys_str_mv | AT kharchenkoii introductionofcamellias AT kharchenkoii íntrodukcíâkamelíj |