Адвентизація рослинності як наслідок спонтанної та цілеспрямованої інтродукції рослин
The influence of spontaneously and purposefully introduced specios of plants on the ecosystems was considered. It was shown that adventization of vegetation take place on background of the destruction of the natural plants cover and the abolition of the system of the feedback. The intraspecific vari...
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2002
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1201 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144717270876160 |
|---|---|
| author | Maryushkina, V.Y. |
| author_facet | Maryushkina, V.Y. |
| author_sort | Maryushkina, V.Y. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-10T19:06:57Z |
| description | The influence of spontaneously and purposefully introduced specios of plants on the ecosystems was considered. It was shown that adventization of vegetation take place on background of the destruction of the natural plants cover and the abolition of the system of the feedback. The intraspecific variety plays the important role at the domination of the adventive species in the destroyed natural plant localities. The ways of successional processes control at the artoecosystems (agriculture, urban ecosystems, botanical gardens et al.) it was discussed. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3333777 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:50:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 631.524:581.527.7
Е Я. МАР'ЮШКІНА
-зональний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України,
■оаїна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
АДВЕНТИЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ ЯК НАСЛІДОК
СПОНТАННОЇ ТА ЦІЛЕСПРЯМОВАНОЇ ІНТРОДУКЦІЇ РОСЛИН
г зглянуто вплив спонтанно і цілеспрямовано інтродукованих видів рослин на екосистеми.
~ указано, що на тлі порушення природного рослинного покриву і системи зворотних зв'язків, які
; чть у природних екосистемах, відбувається адвентизація рослинності. Важливу роль у
\мінуванні адвентивного виду на порушених місцезростаннях відіграє висока внутрішньовидова
: чоманітність, яка забезпечує стійкість його угруповань. Обговорюються можливі шляхи
-.тролю сукцесійних процесів у артоекосистемах (агрофітоценози, міські, індустріальні
‘ .системи, ботанічні сади тощо).
Е незапам'ятних часів людство намагалося
: юити більш зручним і комфортним своє
- -птя. З цією метою мандрівники привози
ли з далеких країн різні незвичайні росли-
— декоративні, пряні, технічні чи пло-
-: з:. Частина рослин заносилася насінням
згзонтанно — зачепившись за одяг чи взуття
*: що. Таким чином, у сучасній флорі, згідно
. Е.В. Протопоповою [31], нараховується 646
-_зентивних видів. Адвентизація флори
-рмін запропоновано С.С. Харкевичем
:Vj є передумовою адвентизації рослин-
зг: про яку мова піде нижче. Багато із
зичних для нас культурних рослин, будучи
і_-зентивними видами, також сильно транс-
г рмують індигенну рослинність. І оскільки
з наш час інтродукційні процеси відбува
ються інтенсивніше, порівняно з минулим
: 3 : МАР'ЮШКІНА, 2002
століттям, необхідно уважно оцінити нас
лідки спонтанної та цілеспрямованої інтро
дукції для аборигенної рослинності.
Безумовно, зупинити інтродукцію рос
лин для того, щоб відновити первісний ви
гляд кожної з флористичних областей зем
ної кулі і неможливо, і непотрібно, оскільки
наприкінці XX ст. повністю сформувалося
техногенне суспільство. Останнє впливає на
рослинний покрив планети значно
сильніше, ніж природні ценотичні умови.
Л.О. Карпачевський [9] називає штучно
створені людиною екосистеми артоекосис-
темами і виділяє агроекосистеми, дорожні,
прибережні, лісові та індустріальні екосис
теми. Частина природних процесів у таких
системах спотворюється, з'являються нові,
іноді летальні для всього живого. Так, на
приклад, глобальними виявилися наслідки
впливу на довкілля такої техногенної еко
5S.V 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne 1 49
В.Я. М ар'юшкіна
системи, як Чорнобильська атомна електро
станція, коли по трофічних ланцюгах поча
ли циркулювати замість калію — цезій,
замість кальцію — стронцій та інші ра
діоактивні елементи, спричинюючи захво
рювання й загибель рослин та тварин
(зокрема т.зв. "рудий ліс" у радіоактивній
зоні) і підвищуючи смертність населення. ї
таких прикладів можна навести безліч.
Більшість процесів у даних системах впли
ває на ґрунти [26], через них — на рослини,
причому ці зміни, навіть незначні, поступо
во нагромаджуючись, можуть призвести до
зміни екосистеми в цілому [6, 38]. Спряже
на еволюція виду Homo sapiens і довкілля
має незворотний характер у напрямку де
градації останньої. У даному випадку вихід
із екологічного глухого кута полягає в
аналізі природних процесів у фітоценозах і
в спробі змоделювати компромісний для
людини і природи варіант при створенні ар-
тоекосистем.
У даній публікації автор намагався теоре
тично осмислити нагромаджені дані (як свої,
так і інших дослідників) щодо проблеми збе
реження біологічної різноманітності. При
створенні й підтриманні артоекосистем (до
яких відносяться й ботанічні сади) важливо
тримати під контролем сукцесійні процеси,
щоб не допустити або, принаймні, уповільни
ти адвентизацію рослинності.
Даний термін є новим і запропонований
автором для визначення тривалого процесу,
який складається із вторгнення, поширення,
а потім — домінування одного чи кількох ад
вентивних видів в угрупованнях, внаслідок
чого рослинність у даному регіоні поступово
набуває вигляду, йому не властивого [13, 16,
17]. При цьому нами, на прикладі карантин
ного виду Ambrosia artemisiifolia L., було
встановлено, що деякі адвентивні види
пригнічують індигенні види, знижують
швидкість протікання перелогової сукцесії,
завдяки чому знижується біологічна різно
манітність [16].
Протягом усього пес:-;лт с в и ш ч в рос
линного покриву плаветш ш ф д т ю а фор
мування систем, яким ш п ш сивзрегу-
ляція (рис. 1). Це можливо яш т з а в добре
налагодженому зворотньому ж к ж у [1]. тоб
то на будь-яке :: - - :: :ма
відповідає посиленням щ д щ м ш и а и них
процесів. І дійсно, у к л і я ш а п сіевових
угрупованнях завжди ч и щ м и и 'матеріал"
для відновлення локальакх вардш ш ь рос
линного покриву. Ці дані ■редртатлено в
таблиці, в яку в к л к 1: стан
дартних геоботанічних л _ = л ь н о -
прийнятими методиками г - : ;.тру-
повання експлерентів у сегетальгет т; руде
ральних фітоценозах складаються з
небагатьох видів, і майже в а ш и м із них
присутня в ценозі в одксму-дг:х екземп
лярах. Досить високий коефіцієнт варіації
(V, %) в угрупованнях 1 2 4 : :л ч и ть про
велику неоднорідність як за кльк: стю видів,
так і за покриттям. У міру по шппення цено-
тичної ситуації для багаторічних трав'янис
тих видів зростає кількість видів, а в фітоце
нозах 7 і 8 — ще й кількість угруповань. Ко
ефіцієнт варіації як д \я видів, так і для
покриття невеликий, що сзідчить про
рівномірність рослинного покриву описаних
ділянок і "зрілість" даних цєнсзів. Проведе
ний нами аналіз біологічної різноманітності
за градієнтом перелогової сукцесії показав,
що існує три її рівні: внутрішньовидова, ви
дова, різноманітність фітоценозів [13]. Кож
на з наступних стадій прогресивної сукцесії
містить в собі дедалі більшу різноманітність.
Таким чином, остання, клімаксова стадія є
найбільш різноманітною (бо містить у собі
всі три рівні), а отже, й найбільш стійкою та
лабільною у випадку локальних порушень
(рис. 1). Інша справа — масштаби порушен
ня рослинного покриву. На сьогодні степова
рослинність у зоні степів, де найбільш по
ширена Ambrosia artemisiifolia, представлена
0,05 % площі (степові заповідники та неве
личкі клаптики степу на крутосхилах). Сіно
50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 1
Адвент изація рослинност і як наслідок спонт анної т а цілеспрямованої інт родукції рослин
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------^
Рис. 1 Схема зворотних зв'язків при відновленні природної степової рослинності (побудовано згідно з
даними В.В. Осичнюка, 1973)
коси й пасовища (частина їх — штучно
засіяні) становлять 11 %, агрофітоценози —
69 % і майже 20 % — техногенні екосистеми
[29]. Як видно з рис. 2, масштаби зниження
біологічної різноманітності катастрофічні,
оскільки клімаксові фітоценози, які містять
усі три рівні біологічної різноманітності,
вже не в змозі забезпечити відновлення
природної рослинності. Сінокоси й пасови
ща переважно мають два рівні різно
манітності, але, по-перше, їх площі теж не
значні, по-друге, внаслідок перевипасу та
відчуження біомаси вони не здатні
розсіювати діаспори у необхідній кількості.
В цілому ж варто відзначити, що відновлен
ня клімаксової рослинності триває близько
двохсот років. Причому, на думку В.В. Осич
нюка [27], повне відновлення рослинного
покриву до попереднього, передекса-
раційного стану, навряд чи можливе, навіть
за умов невтручання людини. Техногенні
екосистеми — це здебільшого артоекосисте-
ми з надзвичайно спотвореними взаємовідно
синами між компонентами, а також високим
рівнем забрудненості [24, 38, 22].
Агрофітоценози займають більшу частину
площі, але це — найнижчий рівень біо
логічної різноманітності, оскільки кількість
видів на 100 м2 незначна (див. таблицю). На
перший план виходить внутрішньовидова
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 1 51
В.Я. М ар'юшкіна
--------------------------------------------------------------------------------------------
69
Угіддя
■ Степові заповідники (три рівні БР) Н С ін о к о си , п асо в и щ а (два р ів н і БР)
□ Т ехногенні екосистем и (один-два рівні БР) Q А г р о ф іт о ц е н о зи (один р ів ен ь БР)
Рис. 2. Масштаби зниження біологічної різноманітності (БР).
різноманітність, котра забезпечує певну
стійкість системі, у даному випадку — спон
танним видам (бур'янам). Тому в такі відкриті
угруповання легко проникають адвентивні
види, потіснивши аборигенів [12]. Угрупован
ня набувають вигляду, не властивого даній
місцевості, за рахунок розмноження та ак
тивного поширення одного-двох чужоземних
видів. Слід зазначити, що внутрішньовидова
різноманітність агрофітоценозів підтри
мується лише за рахунок спонтанних синан
тропних видів (бур'янів). Культурні рослини,
як правило, вирівняні за багатьма ознаками,
без людського втручання існувати не можуть.
Звичайно для такої системи, як агрофітоце
ноз, значення цієї різноманітності за хорошої
агротехніки не істотне, проте для рудераль
них угруповань внутрішньовидова різно
манітність набуває великого значення, особ
ливо, коли йдеться про такий варіабельний
адвентивний вид, як Ambrosia artemisiifolia,
яка саме у степовій зоні й домінує в названих
фітоценозах.
Внутрішньовидова різноманітність, на
наш погляд, властива будь-якому виду. Без
неї неможлива була б селекційна робота (до
сить згадати величезну кількість сортів у та
ких видів, як Triticum, Glycine, Secale тощо).
Втім, це питання дискусійне й потребує по
дальшого вивчення. Але, що стосується екс-
плерентів, які змушені "обживати" місцезрос
тання з іноді дуже екстремальними умова
ми, то вони, на нашу думку, поза всякою
конкуренцією. Особливо значний "сплеск"
формоутворення спостерігається у деяких
занесених видів під час натуралізації [18,
ЗО]. Крім того, велика мінливість властива й
ряду індигенних видів-експлерентів. На дану
обставину вказує і В.Ф. Войтенко [2],
відмітивши найбільший відсоток гетеро-
карпних видів у родинах Asteraceae,
Brassicaceae, Chenopodiaceae, серед яких ба
гато бур'янів-експлерентів. Для багаторічно
го кореневищного виду Elytrigia repens (L.)
Nevski, що є представником кореневищної
стадії перелогової сукцесії, відмічено значну
кількість різновидностей та форм, які явля
ють собою своєрідний континуум [8, 40].
Більше того, О.Н. Герасимовою (цит. за [36])
було експериментально одержано ряд форм
52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne 1
Лдвент изація рослинност і як наслідок спонт анної т а цілеспрямованої інт родукції рослин
>
Видова різноманітність та проективне покриття на різних стадіях прогресивної сукцесії
№
з/п
Угруповання за градієнтом
прогресивної сукцесії
Кількість видів V, % Проективне
покриття, %
V, %
1. Угруповання однолітніх синантропних видів
в агрофітоценозах просапних культур
12 ± 1,5 42,5 13 ± 2,2 36,0
2. Угруповання малолітніх та багаторічних
спонтанних видів в агрофітоценозах
озимої пшениці
11 ± 0,9 25,7 35 ± 4 42,2
3. Штучні багаторічні травосуміші
другого-третього року
17 ± 1,4 36,6 74,5 ± 2,3 13,6
4. Рудеральні угруповання однорічних видів на
перелогах (другий-третій рік)
17 ± 1,5 40,0 58,0 ± 5,5 42,2
5. Пирійники на перелогах (четвертий-п'ятий рік) 17 ± 2,0 40,0 76,0 ± 5,8 35,9
6. Тонконогово-пирійні угруповання
на пасовищних схилах
33 ± 2,4 29,5 61,9 ± 5,0 32,8
7. Угруповання дерновинних злаків на схилах
за межами заповідника
"Хомутовський степ"
49 ± 3,8 21,9 65,0 ± 4,4 19,3
8. Типчаково-ковилові угруповання на схилах
заповідника "Хомутовський степ"
48 ± 2,2 17,4 65,0 ± 1,4 9,7
Пари, що достовірно відрізняються: 1 - 6 , 1—7, 1—8, 2 - 6 , 2
5 - 8 , 6 - 7 , 6 - 8 .
- 7 , 2 - 8 , 3 - 6 , 3 - 7 , 3 - 8 , 4 - -6, 4 - 7 , 4 - 8 , 5 - 6 , 5 - 7 ,
Crepis tectorum L., гомозиготних за трансло-
каціями, які відрізнялися від материнського
виду. Одна з них, Crepis nova, мала всі влас
тивості виду. І взагалі, для багатьох, як од
норічних, так і багаторічних видів харак
терні численні феноваріації, котрі не завжди
успадковуються, але присутні в популяції з
року в рік. І лише у деяких видів роду Linum
виявлено індуковану мінливість, яка успад
ковується [36].
Нами вивчалася внутрішньовидова різно
манітність Ambrosia artemisiifolia — північ-
ноамерикаського виду, який був завезений у
Дніпропетровську область як лікарська рос
лина (замінник хіни). Вид чудово аклімати
зувався, а нині входить до списку злісних
карантинних бур'янів. При дослідженні
формоутворення у цього виду в різних час
тинах ареалу (у центрі і по краях) дійсно ви
явлено величезну кількість форм, які бук
вально утворюють континуум [18]. Подібне
явище має місце при неповному домінуванні
[10] — це так званий Zea-тип, характерний
для деяких видів [11]. Причому ці форми не
є екобіоморфами, бо зростають поруч, в од
накових умовах. Більше того, виявлено, що
A. artemisiifolia як гінодіецичний вид на межі
ареалу існує лише як дводомна рослина, а в
центрі (його найдавніше місцезростання у
Дніпропетровській області) утворює від 3 до
20 % жіночих особин (рис. 3), що співпадає
з даними В.А. Геодакяна [3] про те, що ос
танні з'являються на вже обжитих місцях,
щоб закріпити одержану інформацію про
навколишнє середовище.
На прикладі кількох фітоценозів степової
та рудеральної рослинності нами спільно з
B.А. Соломахою проаналізовано особливості
участі цього виду в трав'янистих ценозах
степової зони, а також — формування руде
ральних угруповань з A. artemisiifolia на
вільних від рослинного покриву місцезрос
таннях [21]. Було зроблено понад 150 описів,
оброблених за методом Браун-Бланке. Одер
жані фітоценони згруповано в ряд синтак-
сонів, з яких відібрано три з участю A arte-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 1 53
В.Я. М ар'юшкіна
%
100 ■
80 ■
60
40
20 ■ a
80 .
60 -
40 ■
20 ■ 6
80 .
60 ■
40 ■
20 в
80 .
60 -
40 -
20 -
ll г
80
60
40 1
20 □
im ss s
Рис. 3. Вікові стани Ambrosia artemisiifolia L. у різних
умовах існування (за В.Я. Мар'юшкіною, 1986): а) ру
деральні місцезростання з пухким ґрунтом; б) те ж са
ме з ущільненим ґрунтом; в) культурценози Robinia
pseudoacacia L.; г) агрофітоценози Bromopsis inermis
+ Onobrychis viciifolia; g ) агрофітоценози Zea mays L.;
im — іматурні; g x — генеративні (бутонізація); g 2 —
генеративні (цвітіння); s s — субсенільні; s — сенільні
(відмираючі) особини; Е З — жіночі рослини
misiifolia, причому один з них визначено як
асоціацію Achilleo setacea-Poetum angustifo-
Ііае, другий — Ambrosio-echinochloetum crus-
galli, третій — рангом угруповання Ambrosia
artemisiifolia-Polygonum aviculare.
Ambrosia artemisiifolia, завдяки своїй не
вибагливості до умов існування, представле
на в багатьох фітоценозах трав'янистої рос
линності степової зони України, причому
найбільший її відсоток у рудеральній та се
гетальній рослинності. Останнім часом,
внаслідок інтенсивного пасовищного вико
ристання рослинності даної зони, спос
терігається тенденція вторгнення цього виду
і в ряд степових фітоценозів. На досліджу
ваній території нам вдалося виділити два
подібних фітоценона за участю A. artemisii
folia. Цей вид представлений у фітоценозах
асоціації Achilleo setacea-Poetum angustifo-
Ііае степової рослинності. Участь A. artemisii
folia незначна, в угрупованнях асоціації пе
реважають її діагностичні види, а також —
види порядку Festucetalia valesiacae Br.-Bl. et
Tx. 1943, класу Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx.
1943, до яких відноситься ця асоціація [33].
За інтенсивного пасовищного викорис
тання степової рослинності, а також побли
зу стежок, доріг, на степових ділянках і
місцях прогону худоби на пасовищах участь
A. artemisiifolia збільшується при одночасно
му зменшенні представленості діагностич
них видів класу Festuco-Brometea. Значною
стає участь діагностичних видів класу
Plantaginetea R. Tx. et Prsng. 1950 (Plantago
major L., Poa annua L., Polygonum aviculare
L.), Chenopodietea (Br.-Bl. 1951) Lohm., J. et
R. Tx. 1961. Знижується видова насиченість
ценозів і загальне проективне покриття,
формується рудеральне угруповання Am
brosia artemisiifolia-Polygonum aviculare, яке
повинно б бути віднесене до складу класу
Plantaginetea. Визначення повного статусу
угруповання можливо лише при вивченні
більшого обсягу матеріалу [21].
Нами було також проведено фітоцено-
тичне вивчення посівів сільськогосподарсь
ких культур північного степового При
дніпров'я [20]. Усього в даному районі зроб
лено близько 100 геоботанічних описів.
Обробка їх проведена також за методом
Браун-Бланке. Одержано сім фітоценонів, із
яких тут наводяться найбільш представлені.
У них також бере участь Ambrosia artemisii
folia. Вони ідентифіковані нами як асоціації
Ambrosio-Chenopodietum albi, Ambrosio-
Cirsietum setosi та Ambrosio-Echinochloetum
54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne 1
А двент изація рослинност і як наслідок спонт анної та цілеспрямованої інт родукції рослин
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------^
crusgalli класу Chenopodietea. В агрофітоце
нозах A. artemisiifolia має високий відсоток
проективного покриття, тобто досить часто
домінує в угрупованнях [20].
Отже, A. artemisiifolia має високий клас
сталості як у рудеральних, так і в сегеталь
них угрупованнях. Проективне покриття
цього виду прямо пропорційне ступеню по-
рушеності природного рослинного покриву:
чим більше порушено останній, тим більш
подібні бур'янові синузії до таких в агро
фітоценозах.
Було проведено аналіз стратегії Ambrosia
artemisiifolia шляхом зіставлення її ценотич-
них позицій у ряді фітоценозів. Для аналізу
було взято рудеральні угруповання, аг
рофітоценози: Helianthus annuus, Triticum
.estivum, Bromopsis inermis + Medicago sati-
a+Onobrychis viciifolia (7-й рік) та степові
труповання пасовищного схилу. У кожному
:• фітоценозів описано 250 ділянок розміром
0.25 см2 .
При обробці було застосовано два
кількісних методи:
А. Аналіз ценоклину з градаціями покрит
тя Ambrosia artemisiifolia (залежно від за
гальної рясності видів границі градацій у
; зних фітоценозах довелося змінювати).
_Х\я оцінки достовірності впливу A. artemisi-
iolia на інші види використовували одно-
іакторний дисперсійний аналіз за кількіс
ними ознаками.
Б. Повний кореляційний аналіз (розраху-
к кореляційного відношення та ко-
і іцієнта лінійної кореляції) для найбільш
псових (три-чотири в кожному випадку)
: -:дів бур'янів, у тому числі й A. artemisiifo-
- Результати досліджень дають змогу
гтзерджувати, що, по-перше, вплив A. arte-
siifolia на інші спонтанні синантропні ви-
різко негативний, але він виявляється в
випадках, коли її покриття високе. Здат-
:сті витискувати з травостою лучні та сте
ні види не встановлено [5]. Таким чином,
гуло виявлено, що цей адвентивний вид
пригнічує й витискує місцеві малолітні види,
затримує перелогову сукцесію та втор
гається в порушені степові ценози. На наш
погляд, причинами такої стійкості A. ar
temisiifolia є велика кількість форм, обме
жені консортивні зв'язки і особливості ін
дивідуального розвитку [19].
Для інших видів-експлерентів теж вияв
лено ряд форм. Так, В.В Протопопова [ЗО]
наводить дані щодо кількох форм Сусіа-
chaena xantifolia (Nutt.) Freser., подає їх опис
та зображення. Цілком можливо, що нині їх
може бути більше.
Нами розпочато дослідження трьох попу
ляцій Echinocystis lobata (Michx.) Torr. et
Gray: "Південна Борщагівка", "Медмістечко",
"Національний ботанічний сад " у каймових
угрупованнях з Elytrigia repens класу Agro-
pyretea repentis Oberd., Th. Mull., et Gors in
Oberd. et al. 1967. Попередні дані свідчать
про велике різноманіття форм цього виду.
Найчіткіше виявляються відмінності у вели
чині, забарвленні й формі насіння різних
особин у кожній із досліджених популяцій.
Це вказує на те, що адвентивні види на но
вих місцезростаннях завдяки притаманній
кожному виду внутрішньовидовій різно
манітності, а також процесам формоутво
рення успішно натуралізуються, утворюючи
майже монодомінантні угруповання. Причо
му ці процеси характерні і для так званих
нових культур, тобто видів, з якими се
лекційна робота розпочалася порівняно не
давно. Нами в смт Глеваха, на території
дослідної бази НАН України виявлено (поки
що невеличкі) угруповання Heracleum sos-
nowskyi Manden., Silphium perfoliatum L., на
межі полів у каймових угрупованнях з
Elytrigia repens класу Agropyretea repentis, а
на території НБС НАН України "вийшли
з-під контролю" Heracleum sosnowskyi Man
den, Bromus carinatus Hook, et Am., Bidens
frondosa L., Oxybaphus nyctagineus (Michx.)
Sweet. Останній вид виявлено автором і в
м. Черкаси (територія обласної лікарні) на
V і 605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № І 55
Адвентизація рослинност і як наслідок спонт анної та цілеспрямованої інт родукції рослин
: М.М. Гришка НАН України під керів-
-ицтвом Ю.А. Утеуша [28, 37], а також
слідження алелопатичного впливу ефіро-
- осних культур на наступні в сівозміні та на
спонтанні синантропні види [42]. Останнім
асом з'являються праці, присвячені підпо-
• ровним посівам багаторічних трав [35], які
поряд зі згаданими вище кормовими й пря
ними рослинами слугують підвищенню не
сише просторової, а й часової різно-
■ :анітності, збільшуючи потік інформації че
рез систему та ефективність використання
сонячної енергії. Крім того, підпокровні
посіви багаторічних трав сприяють очищен
ню ґрунту від насіння бур'янів, у тому числі
й адвентивних. Цікаві у цьому плані роботи
американських вчених з культивування ряду
'ур'янів як кормових рослин [14].
Розглянемо тепер можливості контролю
стратегії адвентивних видів методом, який
моделював би другу та третю стадії перело
гової сукцесії. Дослідження показали, що
підтримання острівців природної трав’янис
тої рослинності скрізь, де тільки можливо,
дуже корисне для створення резерву
насіння, необхідного для відновлення ін-
дигенної рослинності та підвищення біо
логічної різноманітності. Найпростіший
метод — створення багаторічних штучних
злаково-бобових фітоценозів [12], які скла
даються з двох-п'яти компонентів. Обов'яз
ковою умовою є присутність одного-двох
бобових компонентів (найчастіше представ
ників роду Medicago), наприклад, Medicago
sativa L. та Onobrychis viciifolia Scop, в
суміші з кореневищними видами (наприклад
Bromopsis inermis, видами роду Роа) та/або
дерновинними злаками (Agropyron pectina-
tum (Bieb.) Beauv., видами роду Festuca то
що). Такі штучно створені трав'янисті фіто
ценози дають змогу перейти на більш висо
ку стадію перелогової сукцесії і за наявності
поблизу хоча б невеликих "острівців" при
родної степової рослинності за кілька років,
як показали наші багаторічні дослідження,
збагачують свій видовий склад. Таким чи
ном, штучні травосуміші є придатним сере
довищем для поселення ряду степових видів
бобових та різнотрав'я — це види родів
Centaurea, Astragalus тощо. З другого боку,
створення штучних фітоценозів з бага
торічних трав на вогнищах адвентивного ви
ду знижує чисельність останнього до мініму
му і рекомендовано нами як фітоценотич-
ний метод контролю Ambrosia artemisiifolia
на неорних землях, а також для очищення
ґрунту від насіння цього бур'яну на дуже
засмічених орних [12]. Все вищесказане
стосується й методу одноразового пізнього
скошування A. artemisiifolia, розробленого
автором [16], який полягає в скошуванні
травостою цього бур'яну на початку буто
нізації. Такий простий прийом дає мож
ливість відновити нормальну швидкість дему
тації рослинності. Ці методи цілком можна
застосовувати як на деградованих сінокосах і
пасовищах, так і для поліпшення екологічної
ситуації техногенних артоекосистем, для
яких характерні часті порушення (аж до пов
ного знищення) рослинного покриву.
Надзвичайно цікавим є метод створення
так званих "агростепів" [7]. Для цього
рівномірно розсіюють по обробленій площі
скошені у різні строки плодоносні верхівки
степових рослин з наступним їх прикочу
ванням. Такі штучно створені фітоценози з
насіння рослин клімаксової стадії при пра
вильному догляді схожі на природні. Найго
ловнішими труднощами, за нашими спосте
реженнями, є утримання їх у такому стані,
бо без випасу копитних тварин на цих ділян
ках автор спостерігала описане В.В. Осич-
нюком [27] "олуговіння", причому ак
тивніше, ніж у заповідниках. Цікавий метод
розроблено і у Ставропольському ботанічно
му саду — пересадка дернини невеликими
латками зі степових ділянок. За три роки
відбувалося повне зімкнення дернин, і ділян
ка моделювала різнотравно-типчако-ковило-
вий степ. Таким чином у багато разів при-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 1 57
В.Я. М ар'юиікіна
спорювалося відновлення первинної степо
вої рослинності [32].
Головна риса штучних ценозів з бага
торічних трав — закритість від вторгнення
адвентивних видів. Такі ценози можуть слу
гувати непоганими буферними системами,
наприклад, обабіч степових доріг, у ботса-
дах, тощо. Вони можуть істотно понизити
швидкість спонтанного розповсюдження де
яких особливо активних видів, які проходять
акліматизацію на дослідних ділянках. З цією
ж метою використовують газони. Проте, для
деяких багаторічних видів, наприклад,
Oxybaphus nyctagineus (Michx.) Sweet, які
вже подекуди стали газонними бур'янами,
цілком придатний метод переорювання вог
нищ (де це можливо) і утримання площі під
паром чи однорічними культурами два-три
роки.
Отже, в результаті проведених дослі
джень можна зробити такі висновки:
1. Шляхом аналізу рослинності степової
зони за градієнтом перелогової сукцесії
встановлено три рівні біологічної різно
манітності.
2. Відсутність структури і найнижчий
рівень біологічної різноманітності властиві
агрофітоценозам і рудеральним угрупован
ням, тому вони найвідкритіші для вторгнен
ня адвентивних видів.
3. Оскільки артоекосистеми займають
значні площі, неминучим наслідком спон
танної, а часом і цілеспрямованої інтро
дукції, є адвентизація рослинності.
4. Цілеспрямована інтродукція та акліма
тизація рослин є не що інше, як контрольо
вана адвентизація флори.
5. Для відновлення біологічної різно
манітності та контролю адвентивних видів
необхідно відтворювати острівки індигенної
рослинності або розробляти конкретно для
кожного випадку агротехнічні заходи, залеж
но від місця, яке займає конкретний фітоце
ноз за градієнтом прогресивної сукцесії.
1. Агаджанян И.А. Принцип обратной связи
и защита растений / / Защита растений. — 1983. —
№ 5. - С. 26.
2. Войтенко В.Ф. Гетерокарпия (гетеродиас-
пория) у покрытосеменных растений: анализ по
нятия, классификация, терминология / / Ботан.
журн. - 1989. - 74, № 3. - С. 281-297.
3. Геодакян В.А. О структуре эволюциониру
ющих экосистем / / Проблемы кибернетики.
Вып. 25 Под. ред. АЛ. Ляпунова. — М.: Наука,
1972. - С. 81-91.
4. Гродзинский А.М., Марьюшкина В.Я. Алле-
лопатическая активность мирабилис ночецвет
ной (Mirabilis oxybaphus (Mich.) MacMillan / /
Докл. АН УССР. - Сер. Б, 1984, № 1. - С. 60-62.
5. Гродзинский А.М., Марьюшкина В.Я., Хази-
ахметов Г.М., Онищенко Л.И. Опыт статистичес
кого анализа ценотических отношений Ambrosia
artemisiifolia L. с другими сорными компонента
ми в некоторых сообществах степной зоны Укра
инской ССР / / Фитоценология антропогенной
растительности. — Уфа: ротапринт БГУ, 1975. —
С. 40-48.
6. Гродзинский Д.М. Радиобиология расте
ний. — К.: Наук, думка, 1989. — 384 с.
7. Дзыбов Д.С. Фитоценотический метод
борьбы с амброзией полыннолистной — Am
brosia artemisiifolia L. / / Теоретические основы
биологической борьбы с амброзией. — Л.: Наука,
1989. - С. 227-229.
8. Друлева В.И. Пыреи украинской флоры.
Анатомо-морфологическое и кариологическое
исследование: Автореф. дис.... канд. биол. наук. —
Харьков, 1973. — 18 с.
9. Карпачевский Л.О. Экологическое почво
ведение: задачи и перспективы / / Структурно
функциональная организация и устойчивость
биологических систем. — Днепропетровск: ДГУ,
1990. - 192 с.
10.Кожевников Ю.П. Популяционно-генети
ческая изменчивость и ее отражение в система
тике растений / / Ботан. журн. — 1987. — 72,
№ 7. - С. 874-886.
11 .Лобашев М.Е. Генетика. — Л.: Изд-во ЛГУ.
1967. - 750 с.
12. Марьюшкина В.Я. Амброзия полыннолист
ная и основы биологической борьбы с ней. —
К.: Наук, думка, 1986. — 120 с.
58 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne
Адвент изація рослинност і як наслідок спонт анної т а цілеспрямованої інт родукції рослин
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------^
13. Марьюшкина В.Я. Оптимизация экологи-
еских условий рудеральных местообитаний и
екоторых агрофитоценозов / / Тез. Всесоюзного
:эвещания "Агрофитоценозы и экологические
луги повышения их стабильности и продуктив-
-эсти”. — Ижевск, 1988. — С. 142.
14. Марьюшкина В.Я. Красная книга герболо-
:ии / / Химия и жизнь. — 1989. — № 10. —
С. 32-34.
15 .Марьюшкина В.Я. Влияние Ambrosia
-temisiifolia (Asteraceae) на скорость демутации
>алежи / / Ботан. журн. — 1991. — 76, № 8. —
С. 1135-1143.
16. Марьюшкина В.Я. Детерминантность и
■ чдетерминантность роста однолетних синант-
оопных видов / / Популяции растений: прин
ципы организации и проблемы охраны живой
■рироды. Тез. докл. — Йошкар-Ола, 1991. —
С. 85-86.
17. Мар'юшкина В.Я. Нотатки про деякі бо-
'знічні терміни / / Інтродукція рослин. — 1999. —
N? 2. - С. 22-24.
18.Марьюшкина В.Я. Формообразование у
\mbrosia artemisiifolia L. (Asteraceae) в разных ча-
-тях ареала / / Вивчення онтогенезу рослин при-
тодних та культурних флор у ботанічних закладах
дендропарках Євразії. Матеріали Міжнар. на-
• к. конф. — Біла Церква, 1999. — С. 182-185.
19. Марьюшкина В.Я., Каюткина Т.М. Харак
тер взаимоотношений индигенных и адвентив
ных видов растений / / Докл. АН Украины. —
992. - № 6. - С. 145-147.
20. Марьюшкина В.Я., Соломаха В.А. Ассоциа-
- *! и сегетальной растительности с Ambrosia
-temisiifolia в северном степном Приднепровье / /
С .ггоценология антропогенной растительности. —
Уфа; Изд-во Башкир, ун-та, 1985. — С. 84-90.
21. Марьюшкина В.Я., Соломаха В.А. Рудераль
н е сообщества с участием Ambrosia artemisiifolia
верного степного Приднепровья / / Вопросы
намики и синтаксономии антропогенной рас-
ктельности. — Уфа: Изд-во Башкир, ун-та,
986. - С. 49-55.
22. Математические методы и компьютерные
ехнологии при решении задач защиты окружа
вшей среды в чрезвычайных ситуациях / / Тез.
юкл. IV Междунар. симпозиума (Киев, 22-25
-гнт. 1998 г.) — Киев, 1998. — 106 с.
23.Микробные ценозы черноземов обыкно
венных Хомутовской степи / / Исследование
почв и почвенных режимов в степных биогеоце
нозах Приазовья. — М.: Наука, 1979. — С. 55—73.
24. Моисеев Н.Н., Александров В.В., Тарко А,М.
Человек и биосфера. — М.: Наука, 1985. — 271 с.
25. Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых са
дах. — К.: Наук, думка, 1990. — 208 с.
26. Мятликова Е.А. Педотрофная и эвтрофная
флора заповедного и окультуренного чернозема
Хомутовской степи / / Структура и функции ми
кробных сообществ почв с различной антропо
генной нагрузкой. Тез. докл. республ. конф. —
К.: Наук, думка, 1982. — С. 28-33.
27. Осичнюк В. В. Зміни рослинного покриву
степу / / Рослинність УРСР. Степи, кам'янисті
відслонення, піски. — К.: Наук, думка, 1973. —
С. 249-333.
28. Отечественные пряности в консервирова
нии / Ю.А. Утеуш, Г.М. Рыбак, Д.Н. Шобат и
др. — К.: Наук, думка, 1986. — 103 с.
29. Природа Украинской ССР. Почвы / Н.Б. Вер-
нандер, И.Н. Гоголев, Д.И. Ковалишин и др. —
К: Наук, думка, 1986. — 216 с.
30. Протопопова В.В. Адвентивні рослини
Лісостепу і Степу України. — К: Наук, думка,
1973. - 190 с..
31.Протопопова В.В. Синантропная флора
Украины и пути ее развития. — К.: Наук, думка,
1991. - 200 с.
32. Скрипчинский А.В., Танфильев В.Г., Ду
дарь Ю.А., Пешкова Л.И. Искусственное восста
новление первичных типов растительности как
составной части природных биогеоценозов / /
Ботан. журн. — 1971. — 56, № 12. — С. 1725-
1739.
33. Соломаха В.А. Луговая растительность бас
сейна р. Ворсклы и пути повышения ее продук
тивности: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. —
Киев, 1982. — 24 с.
34. Спасов Р. Продуктивни възможности на
някон култури и сортове, отглеждани самостоя-
телно и като смески в Софийско поле / / Расте-
ниевъд. науки. — 1990. — 26, № 1. — С. 68-71.
35.Степанов Л.Ф. Формирование урожая
многолетних трав при покровном и беспокров-
ном посеве / / Возделывание однолетних и мно
голетних кормовых трав в Западной Сибири. —
Омск, 1986. - С. 34-39.
'5-У 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne 1 59
В.Я. М арю ш кіна
''Ч
36. Тимофеев-Ресовский Н.В., Воронов Н.Н., Яб-
локов А.В. Краткий очерк теории эволюции. —
М.: Наука, 1977. - 299 с.
37. Утеуиі Ю.А., Лобас М.Г. Кормові ресурси
флори України. — К.: Наук, думка, 1996. — 222 с.
38. Федоров В.Д., Сахаров В.Б., Левин А.П. Ко
личественные подходы к проблеме оценки нор
мы и патологии экосистем / / Человек и биосфе
ра. Вып. 6. - М.: Изд-во МГУ, 1982. - 184 с.
39.Харкевич С.С. Пути использования и охра
ны природной флоры / / Интродукция растений
и зеленое строительство. — К.: Наук, думка,
1973. - С. 5-8.
40. Цвелев Н.Н. Обзор трибы видов Triticaceae
Dum. семейства злаковых (Роасеае) во флоре
СССР / / Новости систематики высших расте
ний. - 1973. - 10. - С. 19-60.
41 .Юрин П.В. Структура агрофитоценоза и
урожай. — М.: Изд-во МГУ, 1979. — 279 с.
42. Юрчак Л.Д., Побирченко Г.А. Культура
шалфея мускатного в Лесостепи Украины. — К.:
Наук, думка, 1997. — 167 с.
43. Contreras Е., Marin C.D., Viera J. Evaluation
ecofisiologica de cultivos asociados. 11. Canavalia-
Maiz / / Agron. trap. (Venez.). — 1989. — 39, № 1-3. —
45-61.
44. Finney D.J. Intercropping experiments, statis
tical analysis and agricultural practice / / Exp. Agr. —
1990. - 26, № 1. - P. 73-81.
45.Francis C. Biological efficiensis in multiple-
cropping systems / / Adv. Agron., 42. — San Diego
etc., 1989. - P. 1-42.
46. Hilbig W. Aufgaben und Ziele des Schutzes
von Ackerwildpflanzen im Rahmen des Arten- und
Biotopschutzes //Arch. Naturschutz und Lands-
chaftsfoschung. — 1985. — 25, № 2. — S. 101-108.
Al.Kropac Z , Kopecky K. Mizejici segetalni a
ruderalni spolectnstva a moznosti jejich zachrany / /
Zpr. Cs. Bot. Spolec. — 1987. — 22, pril.: "Mater.",
№ 5. - 58-60.
48. Laske D. Unkraut vergeht oder die Not-
wendigkeit, Ackerwildkrauter zu schutzen / /
Nationalpark. — 1986. — № 52. — S. 19-23.
49. Warcholinska A.U. Rozmieszenie niectorych
ustepujacych chwastow polnich w srodkowej Polsce
/ / Fragm. florist, et geobot. — 1986 (1987). —
31-32, № 1-2. - 15-43.
АДВЕНТИЗАЦИЯ РАСТИТЕЛЬНОСТИ
КАК СЛЕДСТВИЕ СПОНТАННОЙ И
ЦЕЛЕНАПРАВЛЕННОЙ ИНТРОДУКЦИИ
РАСТЕНИЙ
В.Я. Марьюшкина
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
Рассмотрено влияние спонтанно и целенаправ
ленно интродуцированных видов растений на
экосистемы. Показано, что на фоне нарушения
естественного растительного покрова и системы
обратных связей, действующих в естественных
экосистемах, происходит адвентизация расти
тельности. Важную роль в доминировании ад
вентивного вида в нарушенных местообитаниях
играет внутривидовое разнообразие. Обсуждают
ся возможные пути контроля сукцессионных
процессов в артоэкосистемах (агрофитоценозы,
городские, индустриальные экосистемы, ботани
ческие сады и др.)
ADVENTIZATION OF VEGETATION AS
THE CONSEQUENCE OF SPONTANEOUS
AND PURPOSEFUL PLANT INTRODUCTION
V. Ya. Maryushkina
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
The influence of spontaneously and purposefully
introduced specios of plants on the ecosystems was
considered. It was shown that adventization of vege
tation take place on background of the destruction of
the natural plants cover and the abolition of the sys
tem of the feedback. The intraspecific variety plays
the important role at the domination of the adven-
tive species in the destroyed natural plant localities.
The ways of successional processes control at the
artoecosystems (agriculture, urban ecosystems, bota
nical gardens et al) it was discussed.
60 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 1
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1201 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:50:02Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/66/3bc6c555298036cf68d2c32a7ec2e366.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12012020-01-10T19:06:57Z Adventization of vegetation as the consequence of spontaneous and purposeful plant introduction Адвентизація рослинності як наслідок спонтанної та цілеспрямованої інтродукції рослин Maryushkina, V.Y. The influence of spontaneously and purposefully introduced specios of plants on the ecosystems was considered. It was shown that adventization of vegetation take place on background of the destruction of the natural plants cover and the abolition of the system of the feedback. The intraspecific variety plays the important role at the domination of the adventive species in the destroyed natural plant localities. The ways of successional processes control at the artoecosystems (agriculture, urban ecosystems, botanical gardens et al.) it was discussed. Розглянуто вплив спонтанно і цілеспрямовано інтродукованих видів рослин на екосистеми. Показано, що на тлі порушення природного рослинного покриву і системи зворотних зв’язків, які діють у природних екосистемах, відбувається адвентизація рослинності. Важливу роль у домінуванні адвентивного виду на порушених місцезростаннях відіграє висока внутрішньовидова різноманітність, яка забезпечує стійкість його угруповань. Обговорюються можливі шляхи контролю сукцесійних процесів у артоекосистемах (агрофітоценози, міські, індустріальні екосистеми, ботанічні сади тощо). M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2002-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1201 10.5281/zenodo.3333777 Plant Introduction; Vol 13 (2002); 49-60 Інтродукція Рослин; Том 13 (2002); 49-60 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377873 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1201/1155 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Maryushkina, V.Y. Адвентизація рослинності як наслідок спонтанної та цілеспрямованої інтродукції рослин |
| title | Адвентизація рослинності як наслідок спонтанної та цілеспрямованої інтродукції рослин |
| title_alt | Adventization of vegetation as the consequence of spontaneous and purposeful plant introduction |
| title_full | Адвентизація рослинності як наслідок спонтанної та цілеспрямованої інтродукції рослин |
| title_fullStr | Адвентизація рослинності як наслідок спонтанної та цілеспрямованої інтродукції рослин |
| title_full_unstemmed | Адвентизація рослинності як наслідок спонтанної та цілеспрямованої інтродукції рослин |
| title_short | Адвентизація рослинності як наслідок спонтанної та цілеспрямованої інтродукції рослин |
| title_sort | адвентизація рослинності як наслідок спонтанної та цілеспрямованої інтродукції рослин |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1201 |
| work_keys_str_mv | AT maryushkinavy adventizationofvegetationastheconsequenceofspontaneousandpurposefulplantintroduction AT maryushkinavy adventizacíâroslinnostíâknaslídokspontannoítacílesprâmovanoííntrodukcííroslin |