Фітотоксичність техногенно забруднених ґрунтів дендропарку “Олександрія” НАН України
The testing of technogenic polluted soils of the dendropark with estimation of their toxicity was carried out. The most sensitive biotests to complex pollution of soil were established.
Gespeichert in:
| Datum: | 2002 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2002
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1214 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144733762879488 |
|---|---|
| author | Pleskach, L.Y. |
| author_facet | Pleskach, L.Y. |
| author_sort | Pleskach, L.Y. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-10T19:38:03Z |
| description | The testing of technogenic polluted soils of the dendropark with estimation of their toxicity was carried out. The most sensitive biotests to complex pollution of soil were established. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3333813 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:50:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
У БОТАНІЧНИХ САДАХ І ДЕНДРОПАРКАХ
УДК 631.453:630.272
Л.Я. ПЛЕСКАЧ
Дендрологічний парк "Олександрія" НАН України
Україна, 09100 м. Біла Церква
ФІТОТОКСИЧНІСТЬ ТЕХНОГЕННО ЗАБРУДНЕНИХ ҐРУНТІВ
ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДРІЯ" НАН УКРАЇНИ
Проведено тестування техногенно забруднених ґрунтів дендропарку “Олександрія” з визна
ченням їх токсичності. Розроблено біотести, найчутливіші до комплексного забруднення
ґрунтів.
Із усіх геофізичних середовищ особливе
місце в біосфері займає ґрунт, який великою
мірою забезпечує біологічну продуктивність
біосфери і водночас зазнає найбільшого ант
ропогенного впливу. Ґрунт певним чином
віддзеркалює стан навколишнього середо
вища, оскільки акумулює різноманітні речо
вини, що потрапляють із повітря і води з
промисловими викидами. Ґрунти завдяки ве
ликій адсорбційній ємності здатні утримува
ти шкідливі речовини протягом десятиріч, не
дозволяючи останнім перейти в ґрунтові во
ди, і мають регенераційну властивість [18].
Накопичення подібних речовин веде до
зміни хімічних, біологічних і мікробіологіч
них властивостей ґрунтів.
Дослідження останніх років показали, що
забруднення ґрунтів характеризується різ
номанітними параметрами якісного складу
інгредієнтів забруднення і їх кількісним
співвідношенням. Крім того, визначення ве-
© Л.Я. ПЛЕСКАЧ, 2002
ликої кількості окремих показників не дає
змоги з'ясувати ступінь небезпечності за
бруднюючих речовин для біоценозів. Навіть
якщо відома хімічна природа забруднювачів
та їх концентрація в природних компонен
тах неможливо цілком впевнено сказати,
якою буде їх біологічна дія.
Існуюча система контролю забруднення
ґрунтів, основана на диференційованому
визначенні аналітичними методами гранич
но допустимих концентрацій окремих речо
вин, має деякі недоліки, що зумовлено ря
дом причин: відсутністю аналітичних ме
тодів визначення всіх токсичних сполук;
різнорідним характером взаємодії окремих
компонентів; появою вторинних сполук, які
можуть виявитися більш токсичними, ніж
первісні [4, 17].
Найефективнішим методом, за допомо
гою якого можна встановити токсичну дію
забруднення ґрунтів на біологічні об'єкти, є
біотестування. Біотести є універсальними і
недорогими. Результати їх можуть викорис
122 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, N° 1
Ф іт о т о к с и ч н іс т ь т е х н о г е н н о з а б р у д н е н и х ґ р у н т ів
----------------------------------------------------------------------------------------------------------
товуватися для визначення додаткових інте
гральних показників при оцінці якості нав
колишнього середовища.
Метод біотестування ґрунтів із визначен
ням їх фітотоксичності був розроблений на
основі вивчення хімічної взаємодії рослин у
біоценозах і агроценозах. Основоположни
ком даного напряму в нашій країні був
А.М. Гродзинський [7]. Фітотоксичність
ґрунтів зумовлена різними факторами: про
дукуванням мікроорганізмами фітотоксичних
сполук [2, 12, 15], накопиченням фенольних
сполук або ґрунтовтомою [8, 9], екологічними
умовами та біологічними особливостями рос
лин [3, 16]. Проте дослідження фітотоксич
ності ґрунтів, спричиненої їх забрудненням
різними видами полютантів, розпочалися
порівняно недавно. Літературних відомостей
щодо використання рослинних біотестів мало
[10, 13, 19], тому метою нашої роботи було
визначення за допомогою набору біотестів
токсичності техногенно забруднених ґрунтів
дендропарку "Олександрія".
Об'єктами досліджень були мулувато-
глеїсті ґрунти Західної балки парку, які є
одними з найзабрудненіших на його тери
торії, оскільки вони акумулюють токсичні
речовини, що надходять зверху з поверхне
вим стоком і знизу — з водами, насичени
ми забруднювачами. За певних умов вони
можуть бути джерелом вторинного забруд
нення ставків. Відбір зразків здійснювали
на берегах Західного каскаду водойм з
0 —10 см шару ґрунту. Умовним контролем
слугували ґрунти, відібрані в кварталі 12
дендропарку.
Тестування проб ґрунтів проводили мето
дом ґрунтових пластинок за Т.Г. Мірчинк
[15]. Як біотести використовували: горох
посівний (Pisum sativum L.), жито посівне
(Secale cereale L.), крес-салат (Lepidium
sativum L.), овес посівний (Avena sativa L.),
просо посівне (Panicum miliaceum L.), пше
ницю озиму (Triticum aestivum L.), суріпицю
звичайну (Barbarea vulgaris R. Br.).
Тестування ґрунту проводили за такими
показниками:
- середня довжина первинних
корінців (у злакових культур);
— довжина головного кореня (в інших
культур);
— висота надземної частини;
- кількість аномальних проростків [5].
Фітотоксичність ґрунту визначали за
формулою:
In —І
Ф =-°— -х X 100%,
де І0 — величина показника, який тес
тується у контрольних рослин; Іх — величи
на показника, що тестується у рослин, які
зростали у припустимо фітотоксичному се
редовищі.
Дослідні ґрунти дендропарку розташо
вані у зоні довготривалого техногенного за
бруднення різними типами полютантів (важ
кими металами, нафтопродуктами, сполука
ми азоту, фосфору, заліза та ін.). Вони
примикають до ставків Західної балки, в
яких відбувається інтенсивна водна міграція
забруднюючих речовин. Характеристика
елементного хімічного складу ґрунтів за кла
сами небезпечності [6] показана в табл. 1.
Згідно з наведеними даними найвищий
вміст елементів 1 класу небезпечності (висо-
конебезпечних) був у варіанті 2, у ґрунтах,
відібраних на початку ставу "Потерчата".
Концентрація РЬ у зразках даного варіанта
перевищувала контрольну в 24,2 раза, Zn —
в 6 разів. У ґрунтах цього варіанта був та
кож найвищій вміст елементів II класу не
безпечності. Концентрація Сг перевищувала
контрольний показник у 8,3 раза, Ni — у 5,9
раза. Відносно низькі показники за вмістом
елементів усіх класів були в зразках,
відібраних у кінці водойми "Водяник".
Вміст нафтопродуктів був найбільшим
у пробах ґрунту варіанта 1, які відбирали
ся для аналізу у верхів'ї Західної балки
(табл. 2).
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 1 123
Л.Я. Плескач
Т а б л и ц я 1
Елементний хімічний склад досліджуваних ґрунтів за класами небезпечності [6]
(1997-1999 pp.)
М ісце відбору
проб
Вміст елементів, мг/кг
Варіант І клас небезпечності II клас небезпечності III клас небезпечності
РЬ As Cd Zn Мо Си Ni Со Сг Ва Sr V Mn
1 Верхів'я
Західної балки
22 н.в. 7 57 1,8 17 43 11 133 133 67 107 367
2 Початок
ставу "Потерчата"
317 н.в. 57 317 2 73 107 3 523 350 167 90 1333
3 Середина
ставу "Потерчата"
12 183 н.в. 43 1,2 13 57 57 73 733 90 43 2833
4 Кінець
ставу "Потерчата"
18 н.в. н.в. 110 1,8 17 43 9 173 667 283 80 900
5 Кінець
ставу "Русалка"
17 н.в. н.в. 37 1,7 13 37 6 157 533 250 80 750
6 Кінець
ставу "Водяник"
17 н.в. н.в. 63 1,3 13 33 13 107 333 80 57 707
К Контроль
(квартал 12)
13 н.в. н.в. 53 1,3 17 18 9 63 333 37 53 333
Примітка: н.в. — не виявлено.
Т а б л и ц я 2
Вміст нафтопродуктів та деяких мікроелементів у дослідних Грунтах (1997-1999 pp.)
Варіант М ісце відбору проб Нафтопродукти, г/кг Ф осфор загальний, г/кг Залізо загальне, г/кг
1 Верхів'я Західної балки 0,95 0,47 2,21
2 Початок ставу "Потерчата" 0,36 1,03 37,32
3 Середина ставу "Потерчата 0,14 0,27 86,47
4 Кінець ставу "Потерчата" 0,26 1,23 36,00
5 Кінець ставу "Русалка" 0,23 0,77 26,02
6 Кінець ставу "Водяник" 0,06 0,97 37,83
К Контроль (квартал 12) н.в. 0,67 18,13
Примітка: н.в. — не виявлено.
У міру просочування поверхневих вод
ставків у ґрунти, які примикають до них,
концентрація цього забруднювача поступово
зменшується, досягаючи величини 0,06 г/кг
у кінці ставу "Водяник".
Встановлено, що між деякими елемента
ми спостерігаються як антагоністичні, так і
синергічні взаємодії. Зокрема, Р є анта
гоністом таких елементів, як As, Cd, Cr, Fe,
Mo, Pb, Mn, Ni, Sr, і за наявності достатньої
його кількості значно зменшується токсична
дія останніх на живі організми [11]. Забезпе
ченість фосфором ґрунтів, які тестувалися,
досить висока (0,27 — 1,23 г/кг). Найвища йо
124
го концентрація спостерігалася в зразках
ґрунту, відібраного на початку і в кінці ста
ву "Потерчата".
У досліджуваних ґрунтах визначали вміст
Fe, оскільки відомо, що високі концентрації
сполук цього елемента в багатьох випадках
сприяють зниженню поглинання мікроеле
ментів рослинами [1, 20]. Загальний вміст Fe
у зразках становив від 18,13 до 86,47 г/кг.
Найвищою його концентрація була в ґрун
тах із середньої частини ставу "Потерчата",
вона перевищувала контрольну в 4,8 раза.
Використовуючи набір біотестів, вивчали
вплив техногенного забруднення ґрунту на
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne 1
Ф ітотоксичність т ехногенно забруднених ґрунт ів
Т а б л и ц я З
Алелопатична активність ґрунту в умовах техногенного забруднення (1997-1999 pp.)
ЯяЗ
'S-СОEQ
М ісце відбору проб
Тест-об'єкт
Крес-салат
S 3
я ЩCUо*
о tdа Я
id Я
нооя
CQ
К
CQ
►Qно
*
8и
о *
я u
ПЗ О
? аи и
ОСи
§ияCQ
Горох
оси0 &̂ sя s
я
1 п
еи
*ЙоXи
Xя
SоXfd
fd
ISиПЗЇҐ
ооси
«3роиясо
Суріпиця
«я0)
CU0 К
пЗ X
S
102
<:
я
5 ^
S «
i f
3 ё
S °
ё §■
і Верхів'я Західної балки 16 37 60,1 39,1 38 37 53,4 38,2 22 29 70,8 19,6
2 Початок ставу "Потерчата" 20 52 72,4 31,3 70 65 69,1 26,5 27 47 81,2 18,2
3 Середина ставу "Потерчата 37 73 95,9 5,2 158 116 98,1 5,1 31 69 99,3 4,1
4 Кінець ставу "Потерчата" 23 62 82,1 13,5 91 86 75,5 11,0 30 52 92,3 7,2
5 Кінець ставу "Русалка" 26 36 83,6 17,4 98 86 82,5 10,0 48 51 89,2 6,8
6 Кінець ставу "Водяник" 36 137 98,8 3,0 162 131 97,6 3,0 36 204 99,0 0,0
К Контроль (квартал 12) 39 82 99,1 0,4 167 125 99,6 0,0 49 94 99,8 0,0
НІР0,05 3 5 2,4 1,8 4 7 1,6 1,5 4 5 1,9 0,6
його алелопатичну активність (в табл. 3 наве
дено результата досліджень за деякими з
них). Досліджувані рослини істотно відрізня
лися за біометричними показниками, схо
жістю насіння та кількістю аномальних про
ростків за варіантами. Можна зробити вис
новок, що висота та довжина коренів рослин
з імовірністю 0,95 відрізнялася від контролю
в більшості варіантів. Найнижчі показники
висоти рослин та довжини коренів у всіх
біотестах були у варіанті 1, в ґрунтах якого
була найбільша концентрація нафтопро
дуктів; найвищі — на ґрунтах варіанта 6, що
знаходились в кінці ставу "Водяник". Най
нижчі показники схожості насіння та найви
ща кількість аномальних проростків у всіх
тест-культур були на ґрунтах, максимально
забруднених нафтопродуктами та на початку
ставу "Потерчата", де зафіксовано підвище
ний вміст важких металів, зокрема Pb, Cd,
Zn, Cr.
Найвища фітотоксичність ґрунтів, яку ха
рактеризували за висотою рослин та довжи
ною коренів, була у варіанті 1 з максималь
ним вмістом нафтопродуктів. Досить висо
ким цей показник був також у варіанті 2 з
високим вмістом важких металів (рис. 1,
рис. 2). Найчутливішими біотестами до ком
плексного забруднення ґрунтів за показни
ком висоти надземної частини виявилися
крес-салат та горох, за ступенем пригнічен
ня росту кореневої системи — горох,
суріпиця, пшениця та просо.
Аналізуючи фітотоксичність дослідних
ґрунтів за показником схожості насіння
біотестів, можна помітити чітку різницю
між варіантами. Вона була найвищою в
місцях, де ґрунт максимально забруднений
нафтопродуктами та важкими металами,
найнижчою — у варіанті 3, де спостерігався
максимальний вміст Fe, та у варіанті 6, де
вміст важких металів та нафтопродуктів був
найнижчим. Найменший відсоток схожості
насіння на забруднених ґрунтах зафіксова
но у крес-салату та гороху (рис. 3).
Виявлено, що найбільша кількість ано
мальних проростків у всіх біотестів була у
верхів'ї Західної балки на ґрунтах, макси
мально забруднених нафтопродуктами, дещо
нижчою — на ґрунтах варіанта 2, забрудне
них важкими металами (на початку ставу
"Потерчата"), найменша — у варіанті 6 з
відносно невисоким вмістом важких металів
та нафтопродуктів (у кінці ставу "Водяник").
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 1 125
Л.Я. Плескач
90
80
е 70
и 60
Я
V
я 50
* 40
8 ЗО
н 20
О 10
0
В и сота н а д зем н о ї ч асти н и
Рис. 1. Ф ітотоксичність досл ідн и х ґрунтів за б іом етрич ним и пок азн икам и (висота н адзем н ої частини). Тут
і на рис. 2, 3: тест-об'єкти: а — пш ениця; б — ж ито; в — овес; г — горох; д — суріпиця; е — просо; є —
крес-салат; варіанти: 1 — верхів 'я З а х ід н о ї балки; 2 — початок ставу "Потерчата"; 3 — сер ед и н а ставу
"Потерчата"; 4 — кінець став у "Потерчата"; 5 — кінець ставу “Русалка"; 6 — кінець ставу "Водяник"
JZ L
3 4 5 6
Д о в ж и н а к ор ен я
Р ис. 2. Ф ітоток си ч н ість д о сл ід н и х ґр ун тів за б іо м ет р и ч н и м и п о к азн и к ам и (дов ж и н а корен я)
5?
АН0
X1
К о м о h
О h
©
1 щ
, ■ еВ§р=
г-г-тг-га----п г~ Л і 1 ши
Рис.
1 2 3 4
3. Ф ітоток си ч н ість д о сл ід н и х ґр ун тів за п о к а зн и к о м с х о ж о с т і тест-об 'ї
126 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, № 1
Ф ітотоксичність т ехногенно забруднених ґрунт ів
П ш Пш
1 40
К ЗО
\ 20 . _______-X
ъ И
пр V/
С г
3
П ш П ш
О П р О
О
П ш
Р ис. 4. Вплив за б р у д н ен н я ґр у н т у н а кількість ан ом ал ьн и х п р о р о стк ів д о сл ід ж у в а н и х культур (П ш —
пш ениця; Ж — ж ито; О — овес; Г — горох; С — суріпиця; П р — просо; К — крес-салат). Варіанти: 1 —
в ерхів 'я З а х ід н о ї балки; 2 — початок став у "П отерчата"; 3 — с ер ед и н а став у “П отерчата"; 4 — к інець
став у "П отерчата"; 5 — к ін ец ь став у "Русалка"
Серед досліджуваних рослин найбільший
відсоток аномальних проростків на забруд
нених ґрунтах спостерігався у крес-салату,
гороху, вівса та пшениці (рис. 4).
Таким чином, на основі проведених
досліджень показано, що найбільш фітоток
сичними ґрунтами дендропарку "Олександ
рія" є ґрунти з підвищеним вмістом важких
металів, особливо Pb, Cd, Zn, Сг, та ґрунти,
які максимально насичені нафтопродуктами
з відносно невисоким вмістом важких ме
талів. При цьому фітотоксична дія ґрунтів,
забруднених важкими металами значно
зменшується при забезпеченні їх фосфором.
Найчутливішими тест-об'єктами до комп
лексного забруднення ґрунтів різними типа
ми полютантів виявилися крес-салат та го
рох посівнии на відміну від жита посівного,
вівса посівного, проса посівного, пшениці
озимої та суріпиці звичайної.
1. Алексеев Ю.В. Тяжёлые металлы в почвах и
растениях. — JI.: Агропромиздат, 1987. — 142 с.
2. Берестецкий О.А. Образование фитотокси
ческих веществ почвенными микроорганизмами
и их роль в аллелопатии / / Физиол.-биохим. ос
новы взаимодействия растений в фитоценозах. —
1971. - Вып. 2. - С. 125-132.
3. Берестецкий О.А. Токсикоз садовых почв в
зависимости от экологических условий и биоло
гических особенностей плодовых растений / / Там
же. - 1974. - Вып. 5. - С. 47-50.
4. Важенин И. Г. О разработке предельно допу
стимых концентраций (ПДК) химических веществ
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ne 1 127
Л.Я. Плескач
в почве / / Бюл. Почв, ин-та им. В.В. Докучаева. —
1983. - Вып. 35. - С. 3-6.
5. Веллингтон П. Методика оценки пророст
ков семян. — М.: Колос, 1973. — С. 29.
6. ГОСТ 17.4.1.02-83. Почвы. Классификация
химических веществ для контроля загрязнения. —
Введ. 17.12.83. — М.: Изд-во стандартов, 1984. —
4 с.
7. Гродзинсъкий А.М. Основи хімічної взаємодії
рослин. — К : Наук, думка, 1973. — 205 с.
8. Гродзинский A.M. Проблема почвоутомле
ния и аллелопатия / / Физиол.-биохим. основы
взаимодействия растений у фитоценозах. —
1974. - Вып. 5. - С. 3-9.
9. Гродзинсъкий А.М., Сердюк Л.С., Крупа Л.І.
Накопичення фенолів у грунті польового ценозу
/ / Доп. АН УРСР. - 1981. - № 10. - С. 64-66.
10. Иванов В.Б., Быстрова Е.И., Ларина Л.П.
Проростки огурца как тест-объект для обнаруже
ния веществ-ингибиторов деления клеток / / Тез.
докл. I Всесоюз. науч. конф. "Растения и промы
шленная среда". — Днепропетровск: ДГУ. —
1990. - 284 с.
11. Кабата-Пендиас А., Пендиас X. Микроэле
менты в почвах и растениях / Пер. с англ. — М.:
Мир, 1989. - 439 с.
12. Калмыков НА. Токсичность и микрофлора
почвы в связи с концентрацией зерновых куль
тур в севообороте / / Тез. докл. VII съезда Укр.
микробиол. об-ва (Донецк, июнь 1984). — К: На
ук. думка, 1984. — Ч. 2. — С. 19.
13. Лысиков А.Б. Изменение химических и
фитотоксических свойств почвы сосновых лесов
вдоль автодорог / / Лесоведение. — 2000. — № 1. —
С. 51-55.
14. Методы стационарного изучения почв. —
М.: Наука, 1977. — 294 с.
15. Мирчинк Т.Г. Фитотоксины почвенных
сапрофитных грибов и их роль в системе поч
ва—растения / / Фитотоксические свойства
почвенных микроорганизмов. — М., 1978. —
С. 31-38.
16. Мороз П.А. Аллелопатические свойства
плодовых культур / / Аллелопатическое поч
воутомление. — К.: Наук, думка, 1979. —
С. 52-81.
17. Розанов А.Б., Розанов Б.Г. Экологические
последствия антропогенных изменений почв / /
Итоги науки и техн. ВИНИТИ. Сер, Почвоведе
ние и агрохимия. — 1990. — Т. 7. — 156 с.
18. Фелленберг Г. Загрязнение природной сре
ды. Введение в экологическую химию / Пер. с
нем. — М.: Мир, 1997. — 232 с.
19. Христенко C.L, Шахотіна С.Ф. Викорис
тання біологічних показників для оцінки токсич
ності забруднених грунтів / / Агрохімія і ґрунто
знавство. — 1998. — Вип. 59. — С. 93-98.
20. Чернавина НА. Физиология и биохимия
микроэлементов. — М.: Высш. школа, 1970. —
308 с,
ФИТОТОКСИЧНОСТЬ ТЕХНОГЕННО
ЗАГРЯЗНЕННЫХ ПОЧВ ДЕНДРОПАРКА
"АЛЕКСАНДРИЯ" НАН УКРАИНЫ
Л.А. Плескач
Дендрологический парк "Александрия"
НАН Украины, Украина, г. Белая Церковь
Проведено тестирование техногенно загрязнён
ных почв дендропарка с определением их ток
сичности. Разработаны биотесты, наиболее чув
ствительные к комплексному загрязнению.
PHYTOTOXICITY OF TECHNOGENIC
POLLUTED SOILS OF THE DENDROLOGICAL
PARK ALEXANDRIA OF THE NAS OF UKRAINE
L.Ya. Pleskach
Dendrological park Alexandria of the NAS of Ukraine,
Ukraine, Byla Tserkva
The testing of technogenic polluted soils of the
dendropark with estimation of their toxicity was car
ried out. The most sensitive biotests to complex pol
lution of soil were established.
128 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2002, Ns 1
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1214 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:50:10Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/7a/6197c2b3e99e4ad3df95e70010915c7a.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12142020-01-10T19:38:03Z Phytotoxicity of technogenic polluted soils of the dendrological park Alexandria of the NAS of Ukraine Фітотоксичність техногенно забруднених ґрунтів дендропарку “Олександрія” НАН України Pleskach, L.Y. The testing of technogenic polluted soils of the dendropark with estimation of their toxicity was carried out. The most sensitive biotests to complex pollution of soil were established. Проведено тестування техногенно забруднених ґрунтів дендропарку “Олександрія” з визначенням їх токсичності. Розроблено біотести, найчутливіші до комплексного забруднення ґрунтів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2002-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1214 10.5281/zenodo.3333813 Plant Introduction; Vol 13 (2002); 122-128 Інтродукція Рослин; Том 13 (2002); 122-128 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377873 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1214/1168 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Pleskach, L.Y. Фітотоксичність техногенно забруднених ґрунтів дендропарку “Олександрія” НАН України |
| title | Фітотоксичність техногенно забруднених ґрунтів дендропарку “Олександрія” НАН України |
| title_alt | Phytotoxicity of technogenic polluted soils of the dendrological park Alexandria of the NAS of Ukraine |
| title_full | Фітотоксичність техногенно забруднених ґрунтів дендропарку “Олександрія” НАН України |
| title_fullStr | Фітотоксичність техногенно забруднених ґрунтів дендропарку “Олександрія” НАН України |
| title_full_unstemmed | Фітотоксичність техногенно забруднених ґрунтів дендропарку “Олександрія” НАН України |
| title_short | Фітотоксичність техногенно забруднених ґрунтів дендропарку “Олександрія” НАН України |
| title_sort | фітотоксичність техногенно забруднених ґрунтів дендропарку “олександрія” нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1214 |
| work_keys_str_mv | AT pleskachly phytotoxicityoftechnogenicpollutedsoilsofthedendrologicalparkalexandriaofthenasofukraine AT pleskachly fítotoksičnístʹtehnogennozabrudnenihgruntívdendroparkuoleksandríânanukraíni |