Природні ареали видів роду Cercis L. і їх поширення в культурі
Natural areals of species of Cercis L. are studied. Places of introduction of these species in Ukraine and abroad are marked. It was established that climatic conditions of the dendropark Sofiivka are good for introduction of species of Cercis L.
Saved in:
| Date: | 2001 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2001
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1223 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144743033339904 |
|---|---|
| author | Koldar, L.A. |
| author_facet | Koldar, L.A. |
| author_sort | Koldar, L.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-10T20:47:35Z |
| description | Natural areals of species of Cercis L. are studied. Places of introduction of these species in Ukraine and abroad are marked. It was established that climatic conditions of the dendropark Sofiivka are good for introduction of species of Cercis L. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3333854 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:50:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 635.977
Л.А. КОЛДАР
Дендрологічний парк "Софіївка" НАН України
Україна, 20300 м. Умань, вул. Київська, 12а.
ПРИРОДНІ АРЕАЛИ ВИДІВ РОДУ CERCIS L. І ЇХ ПОШИРЕННЯ В
КУЛЬТУРІ
Вивчено природні ареали видів роду Cercis L., відмічено пункти інтродукції видів в Україні та за її
межами. Встановлено, що кліматичні умови дендропарку "Софіївка" сприятливі для інтродукції
видів роду Cercis L.
На успішність інтродукції деревних рослин
впливає багато факторів, серед яких поряд
із біологічними властивостями рослин важ
ливу роль відіграють природно-кліматичні
умови.
У природних умовах види роду Cercis L.
поширені в Північній півкулі в Голарктично
му флористичному царстві (табл. 1).
Т а б л и ц я 1
Види роду Cercis L. Природні ареали
С. canadensis L.
С. chinensis Bunge.
С. griffithii Boiss.
C. occidentalis Torr.
C. racemosa Oliv.
C. reniformis Engelm.
C. siliquastrum L.
Північна Америка
Китай, Японія
Тянь-Шань, Памір,
Японія, Китай
Північна Америка
Центральний Китай
Північна Америка
Південна Європа
Флори окремих областей Голарктичного
царства, незважаючи на роз'єднаність Ат
лантичним і Тихим океанами, мають багато
© Л.А. КОЛДАР, 2001
спільного. Ще в середині XIX ст. Аза Грей
писав про подібність флор Південно-Схід-
ної, Східної Азії та Північної Америки [1].
Колись існував єдиний материк, який об'єд
нував Євразію і Північну Америку. Це пояс
нює, чому північноамериканські і євразійсь
кі види дуже схожі між собою.
Види роду Cercis L. поширені в трьох об
ластях Голарктичного царства: Східно-Азіат-
ській, або Японо-Китайській, Середземно
морській та Атлантично-Північноамерикан
ській.
Східно-Азіатська, або Японо-Китайська,
флористична область розташована у Півден
но-Східній Азії і, за визначенням А.А. Тахта-
джяна [6], охоплює південно-східну частину
Сибіру, Примор'я, Корейський півострів, Пів
нічно-Східний, Центральний і Південно-
Східний Китай та Японію.
Головною ознакою сучасної флори Схід
ної Азії є наявність великого різноманіття
деревних рослин і серед них — реліктів. Ця
територія не підпала під зледеніння у льодо
виковий період. Характерним для неї є видо
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № 3—4 49
Л.А. К ол дар
ве багатство, сильно виражений видовий і
слабкий родовий ендемізм, що вказує на
давність флори та активний процес видо
утворення у сучасний період. Головними
центрами поширення видів Cercis L. є гори
Середньої Азії: Тянь-Шань, Паміро-Алай,
Західний Памір, Японія, Китай. У цих райо
нах розташовані природні ареали видів
Cercis chinensis Bunge., С. griffithii Boiss.,
С. racemosa Oliv,
Клімат мусонний з ознаками континен-
тальності. Літні температури високі. У жов
тн і—березні на клімат впливають мусони із
Сибіру, зумовлюючи різке зниження темпе
ратури і незначні опади.
Середземноморська область охоплює
Францію, Піренейський півострів, Італію,
Балканський півострів, Малу Азію, Ліван,
Північний Іран, а також середземноморські
острови. Це місце природного поширення
С. siliquastrum L. Флора області досить од
номанітна — домінує географічний серед
земноморський елемент. Характерна на
явність вічнозелених видів та вегетація рос
линності протягом цілого року.
Типовими для області є ліси із хвойними
та вічнозеленими видами, на узбережжі мо
ря часто розвиваються зарості ксерофільних
чагарників.
Для клімату області характерна м 'яка во
лога зима. Зимою циклони переміщуються з
Ісландії у бік Європейського материка і
приносять рясні дощі. Влітку, навпаки, ан
тициклони розповсюджуються над півднем
Європи і відтісняють циклон на північ. Се
редземномор'я відноситься до області сухих
субтропіків. Незважаючи на те, що літо об
ласті жарке і посушливе, на її північному
заході літню посуху пом'якшує близькість
Атлантичного океану. У горах, де зростають
види роду Cercis L., порівняно висока во
логість повітря, що зумовлено близькістю
моря. Вплив холодної європейської зими
інколи розповсюджується до північних ра
йонів Середземномор'я і супроводжується
снігопадами та тривалими приморозками.
Природна рослинність без пошкоджень ви
тримує вплив холоду.
Атлантично-Північноамериканська об
ласть займає територію від Атлантичного
узбережж я США до Великих рівнин. Ареали
видів роду Cercis L. збігаються на сході і
південному сході з північною межею поши
рення листяних лісів з домішками окремих
видів хвойних порід.
Листяні ліси Північної Америки, як і
Східної Азії, є рештками арктонеогенової
флори пліоцену з характерним для них ба
гатим різноманіттям видового складу. Обид
ва ці регіони мають однакові роди, які в
кожному з регіонів представлені різними
видами. У західному напрямку при змен
шенні кількості атмосферних опадів (від
1000-2000 до 250 — 500 мм) листяні ліси пе
реходять у безлісі злаковники (степи по
мірної зони). У Північній Америці пошире
ні три види роду Cercis — С. canadensis L.,
С. occidentalis Torr. і С. reniformis Engelm.,
які зростають у західних штатах та про
вінціях Канади, а також у центральних,
східних і деяких південних штатах США
[10]. Розглядаючи генезис флори Північної
Америки, А.М. Криштофович [2, 3] ствер
джує, що в олігоцені на цій території від
бувалася заміна мезофільної лісової ф ор
мації на ксерофільну рослинність. У резуль
таті похолодання клімату і посилення його
сухості флора зазнала змін, утворивши син
тетичну флору із таких основних компо
нентів: субтропічних ксерофітів Сьєрра-Ма-
дре, каліфорнійської рослинності середзем
номорського типу, помірних мексиканських
елементів, форм гірських областей Кор
дильєр.
Як було зазначено, в природних умовах
види роду Cercis L. поширені в основному в
помірних областях Північної півкулі. Інтро
дукція видів цього роду в райони помірного
клімату розпочалася понад чотири століття
тому [5]. В озелененні використовують види,
50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, N° 3—4
П р и р о д н і ареал и в и д ів р о д у C ercis L. і їх п ош и рен н я в культ урі
які походять із Південно-Східної Азії,
Північної Америки і Європи.
У списку деревних рослин, які культи
вувалися в Середній Європі із середини
XVI ст., що міститься в "Horti Germaniae"
Конрада Геснера (1560), згадується іудине
дерево [4].
У 1823—1829 роках учений ботанік
Філіп Зібольд завіз в Європу із Японії ба
гато цінних рослин, зокрема Cercis chinen-
sis Bunge.
Нині найбільшими і найвідомішими пун
ктами інтродукції видів роду Cercis L. є
Національний культурний парк у Вашинг
тоні, сади і парки штатів Техас, Колорадо,
Кентуккі, Віргінія [5], Королівський бо
танічний сад Кью (Англія), ботанічні сади
Торонто (Канада), Лінца (Австрія), Ґетеборга
(Швеція), ряд інших ботанічних садів і
парків [7, 8, 10].
Нині види роду Cercis L. зростають у бо
танічних садах Прибалтики, Росії, Молдови,
Киргизстану, Туркменистану, Таджикиста
ну, Узбекистану та інших держав.
Важливу роль в інтродукції видів Cercis L.
в Україну відіграв насамперед Кременець
кий ботанічний сад, один із найстаріших бо
танічних садів України, заснований у 1806 р.
На початку XIX ст. введено у культуру Cer
cis siliguastrum L. В Україну він уперше
інтродукований в Основ'янському аклімати
заційному саду в 1809 р. Нині вирощується
в садах і парках України, а форми "alba" та
"albida" культивуються в Криму та 16 шта
тах США.
У 1641 р. введено в культуру С. canaden
sis L., інтродукований в Європу в 1730 p., а в
Україну — на початку XIX ст. Зустрічається
в садах і парках України.
Значно менше інформації знаходимо
про інтродукцію С. griffithii Boiss., що був
інтродукований в Таджикистан, Мінськ,
Київ — у 1949 p., Киргизію — у 1951 p., у
ботанічний сад Київського державного уні
верситету — у 1962 р.
С. occidentalis Torr., описаний у 1838 p.,
культивується з 1886 р., та С. reniformis
Engelm., інтродукований у 1901 p., поширені
лише на Американському континенті і відо
мі в культурі у штатах Каліфорнія, Техас,
Нью-Мехіко та ін. [8].
Успішність інтродукції рослин найчасті
ше визначається ступенем подібності кліма
тичних умов їх природного місцезростання і
району інтродукції. Для з'ясування можли
вості інтродукції рослин у нові екстремальні
умови часто користуються методом кліма
тичних аналогів Майєра [9]. Проте потен
ційні адаптивні властивості рослин виявля
ються значно вищими, ніж визначені цим
методом.
Для порівняння особливостей клімату, ха
рактерного для районів природного поши
рення ареалів видів роду Cercis L., з кліма
том району інтродукції застосовано метод
клімадіаграм. При їх складанні використано
співвідношення між середньою місячною
температурою і кількістю опадів 1:2, тобто
10 °С відповідає 20 мм опадів.
Графічне зображення клімату районів
природного поширення видів роду Cercis L.:
Північної Америки (США, Чикаго), Півден-
но-Східної Азії (Китай, Нанкін), Середзем
номор'я (Франція, Марсель) і району інтро
дукції (Україна, Умань) подано на рис, 1 - 4.
Аналіз клімадіаграм свідчить, що Умансь
кий район інтродукції за характером випа
дання опадів має певну схожість з кліматом
Північної Америки, хоча за абсолютними ве
личинами спостерігається значна різниця
між вказаним районом і районом наших
досліджень.
У Південно-Східній Азії (Китай) кількість
опадів за період вегетації значно перевищує
кількість опадів Правобережного Лісостепу
України, а для Середземномор'я характер
но те, що основна кількість опадів випадає
взимку та навесні. Криві опадів та темпера
тур на клімадіаграмі показують, що для да
них районів нехарактерні засушливі періоди.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № 3—4 51
Л.А. К ол дар
Рис. 1. Клімадіаграма Північної Америки (США, Чи
го): 186 м н.р.м., 30“ п.ш. 88° з.д.; середньорічна т
пература 10,0 °С; середньорічна кількість опадів 832
Рис. 2. Клімадіаграма Південно-Східної Азії (Ки
тай, Нанкін): 32° 20' п.ш. 117“ 15' з.д.; середньо
річна температура 15,3 °С; середньорічна кількість
опадів 970 мм
Рис. 3. Клімадіаграма Середземномор'я (Франція,
Марсель): 43° 18' п.ш. 5° 23' з.д.; середньорічна темпе
ратура 14,3 °С; середньорічна кількість опадів 761 мм
Річний хід температур теж має спільні
ознаки, хоча за абсолютними показниками
середньорічної температури та мінімальної
середньодобової температури зазначені ра
йони дуже відрізняються. Для всіх районів
характерна наявність періоду із середньодо
бовим мінімумом температур нижче нуля.
Витримування рослинами таких температур
без пошкоджень у природних умовах вка
зує на їх високу морозостійкість, яка сфор
мувалась у процесі еволюції видів, тобто на
Рис. 4. Клімадіаграма району інтродукції Cercis L.
(Україна, Умань): 170 м н.р.м. 48° 46' п.ш. 30“ 14' з.д.;
середньорічна температура 12 °С; середньорічна
кількість опадів 559 мм
і
можливість інтродукції видів роду Cercis L.
в умовах Правобережного Лісостепу Ук
раїни.
Не всі показники клімату мають однако
вий вплив на акліматизацію. Тому крім
вказаних вище показників додатково
аналізували сумарну сонячну радіацію, су
му температур за період із температурою
вище 10 °С, тривалість періоду з темпера
турою вище + 5 °С, абсолютні мінімальні
температури (табл. 2).
52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № 3—4
Природні ареали видів роду Cercis L. і їх поширення в культурі
Середні кліматичні показники району інтродукції і
районів природного поширення видів роду Cercis L.
--------------------------- S
Т а б л и ц я 2
Показники Україна, Північна Америка Європа, Китай Японія,
Умань Вашингтон Реджайна Середземномор'я Осака
Сумарна сонячна радіація,
червень (кал/см2 год)
15 14 16 18 16 12
Кількість опадів (мм) 559 1040 680 1000 970 1730
Сума температур за період
з температурою вище 10 °С
2710 3900 2100 3000 4500 3500
Температура повітря най-
теплішого місяця (°С)
19,7 -2 3 18 22 26 24
Температура повітря най-
холоднішого місяця (°С)
-4 ,4 2,0 -14 ,0 6,0 2,0 2,0
Тривалість безморозного
періоду (днів)
185 210 140 230 240 210
Тривалість періоду з темпе
ратурою повітря вище 5 °С
(днів)
210 270 190 270 270 250
Середній із абсолютних річ
них мінімумів температур
повітря (°С)
-2 1 - 1 6 -3 2 - 8 -1 7 - 8
За сумарною сонячною радіацією район
інтродукції близький до більшості районів
природного поширення видів роду Cercis L. у
Північній Америці та Південно-Східній Азії,
але дещо відрізняється від Середземномор'я.
За сумою температур за період з темпе
ратурою вище 10 °С район Умані близький
до Центрального району Північної Америки.
Найменший показник характерний для ра
йонів Східної Азії.
Одним із головних факторів, від яких зале
жить як рослини перенесуть зиму, є середня
з абсолютних річних мінімальних температур.
За цим показником район Умані подібний до
Північної Америки, Китаю. Найвищі показни
ки мають Середземномор'я і Японія.
Отже, кліматичні умови дендропарку
"Софіївка" є сприятливими для інтродукції
видів роду Cercis L.
1. Алехин В.В., Кудряшов Л.В., Говорухин B.C. Гео
графия растений. — М.: Госучпедиздат, 1961. — 532 с.
2. Криштофович А.Н. Развитие ботанико-гео-
графических областей северного полушария с
начала третичного периода / / Вопросы гео
логии Азии. — М. — J I 1955. — Вып. 2. —
С. 824-844.
3. Криштофович А.Н. Избранные труды. — М. —
Л.: Изд. АН СССР, 1959. - Т. 1. - 510 с.
4. Липа О.Л. Дендрологія з основами акліма
тизації. — К.: Вища школа, 1977. — 222 с.
5. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники. — К .: На
ук. думка, 1974.,— С. 301-303.
6. Тахтаджян А.Л. Происхождение и расселение
цветковых растений. — М. — Л.: Наука, 1970. —
146 с.
7. Handbook of the trees of the northern states
and Canada. Romeyn B. Hough Company, 1936. —
P. 284, 441-442.
8. Krussman Gerd. Handbuch der Laubgeholze. —
Berlin und Hamburg: Verlag Paul Parey, 1976.
9. Mayr H. Die Natursetzlicher Grundlage des
Waldbaues. — Berlin: Parey, 1909. — 366 S.
10. Rehder A. Manual of cultivated trees and
shrubs in North America. — New York: The Mac
millan Company, 1949. — P. 484-485.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № 3—4 53
Л .А. К о л д а р
ПРИРОДНЫЕ АРЕАЛЫ ВИДОВ РОДА
CERCIS L. И ИХ РАСПРОСТРАНЕНИЕ В
КУЛЬТУРЕ
Л.А. Колдар
Дендрологический парк "Софиевка"
НАН Украины, Украина, г. Умань
Изучены природные ареалы видов рода Cercis L.,
отмечены пункты интродукции видов в Украине
и за ее пределами. Установлено, что климати
ческие условия дендропарка "Софиевка" благо
приятны для интродукции видов рода Cercis L.
NATURAL AREALS SPECIES OF CERCIS L.
AND THEIR WIDENING IN THE CULTURE
L.A. Koldar
Dendrological park Sofiivka of National Academy of
Sciences of Ukraine, Ukraine, Uman
Natural areals of species of Cercis L. are studied.
Places of introduction of these species in Ukraine
and abroad are marked. It was established that cli
matic conditions of the dendropark Sofiivka are good
for introduction of species of Cercis L.
54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № 3—4
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1223 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:50:15Z |
| publishDate | 2001 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/fc/2d8122ce97ddc9ee67cb4c28906741fc.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12232020-01-10T20:47:35Z Natural areals species of Cercis L. and their widening in the culture Природні ареали видів роду Cercis L. і їх поширення в культурі Koldar, L.A. Natural areals of species of Cercis L. are studied. Places of introduction of these species in Ukraine and abroad are marked. It was established that climatic conditions of the dendropark Sofiivka are good for introduction of species of Cercis L. Вивчено природні ареали видів роду Cercis L., відмічено пункти інтродукції видів в Україні та за її межами. Встановлено, що кліматичні умови дендропарку “Софіївка” сприятливі для інтродукції видів роду Cercis L. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1223 10.5281/zenodo.3333854 Plant Introduction; Vol 11 (2001); 49-54 Інтродукція Рослин; Том 11 (2001); 49-54 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377877 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1223/1177 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Koldar, L.A. Природні ареали видів роду Cercis L. і їх поширення в культурі |
| title | Природні ареали видів роду Cercis L. і їх поширення в культурі |
| title_alt | Natural areals species of Cercis L. and their widening in the culture |
| title_full | Природні ареали видів роду Cercis L. і їх поширення в культурі |
| title_fullStr | Природні ареали видів роду Cercis L. і їх поширення в культурі |
| title_full_unstemmed | Природні ареали видів роду Cercis L. і їх поширення в культурі |
| title_short | Природні ареали видів роду Cercis L. і їх поширення в культурі |
| title_sort | природні ареали видів роду cercis l. і їх поширення в культурі |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1223 |
| work_keys_str_mv | AT koldarla naturalarealsspeciesofcercislandtheirwideningintheculture AT koldarla prirodníarealividívroducercislííhpoširennâvkulʹturí |