Дендропарк “Олександрія”: характеристика старої та нової територій
The article offers topographic and landscape maps of the dendropark Alexandria, the map of its wooded areas (given separately for its historically inherent and newly added (1998) territories) and also the map of the territory surrounding the palace. The article reviews two possible ways of original...
Збережено в:
| Дата: | 2001 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2001
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1236 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: | |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144758710599680 |
|---|---|
| author | Klimenko, Y.A. Mordatenko, L.P. |
| author_facet | Klimenko, Y.A. Mordatenko, L.P. |
| author_sort | Klimenko, Y.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-10T22:07:16Z |
| description | The article offers topographic and landscape maps of the dendropark Alexandria, the map of its wooded areas (given separately for its historically inherent and newly added (1998) territories) and also the map of the territory surrounding the palace. The article reviews two possible ways of original oak grove degradation. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3333895 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:50:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ю.О. КЛИМЕНКО \ Л.П. МОРДАТЕНКО 2
1 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
2 Дендрологічний парк "Олександрія" НАН України
Україна, 09100 м. Біла Церква
ДЕНДРОПАРК "ОЛЕКСАНДРІЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТАРОЇ ТА
НОВОЇ ТЕРИТОРІЙ
Наведено топографічний, ландшафтний плани дендропарку "Олександрія" та план його деревної
рослинності (окремо для історичної частини і для території, включеної до складу дендропарку у
1998 p.), а також план припалацової ділянки. Розглянуто два напрями деградації корінної діброви.
Дендропарк "Олександрія" розташований
у м. Біла Церква Київської області. Його
створення розпочато наприкінці XVIII ст.
(найвірогідніше, у 1793 p., хоча є дані, що у
1797 р. або навіть у 1788 p.). Засновницею
парку була Олександра Василівна Браниць-
ка (уроджена Енгельгардт), яка отримала
маєток в дар від чоловіка — Францішека
Ксаверія Браницького. Від імені власниці
парк і отримав свою назву.
Хоча дендропарку "Олександрія" присвя
чені численні путівники та публікації [2-4,
8 —11, 13, 14, 17], наступні після Олександ
ри та Ксаверія Браницьких господарі пар
ку широкому загалу майже невідомі. Тому
ми за даними [20, 21] наводимо фрагмент
родоводу Браницьких, де показані лише ті
особи, які володіли маєтком [20], та батьки
Рози Станіславівни Потоцької, оскільки во
на походила з родини засновника "Софіїв-
© Ю.О. КЛИМЕНКО, Л.П. МОРДАТЕНКО, 2001
ки" — одного з найкрасивіших парків Ук
раїни.
Таким чином, перше покоління володіло
"Олександрією" до 1838 p., друге — з 1838
до 1843 р. (після смерті Владислава Григорія
маєток не лишився у Рози Станіславівни, а
перейшов до Владислава Михайла), третє та
четверте — з 1843 до 1918 p., причому Марія
Розалія та Софія юридично отримали свої
частки у володіння після смерті батька
(1884), але фактично всім керувала Марія
Євстафівна.
Автором генерального плану парку у
більшості джерел називається французький
архітектор — паркобудівник М юффо. Але є
дані [9], що у 1796 р. у Браницьких працю
вали італійський архітектор Домінік Ботані і
садівник зі Львова Август Станге. Потім
садівниками були Бартецький і Вітт, а з
1815 р. протягом п'ятдесяти чотирьох ро
ків — Август Енс, який вніс значний вклад
у формування насаджень парку.
124 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № 3—4
Д е н д р о п а р к “О лександрія": х а р а к т ер и ст и к а с т а р о ї т а н о в о ї т ер и т о р ій
Францішек Ксаверій Браницький
(1730-1818)
Олександра Василівна Енгельгардт
(1754-1838)
Т
Владислав Григорій
(Владислав Ксаверійович)
(1783-1843)
Роза Станіславівна Потоцька
(1780-1862)
(у першому шлюбі Роза Станіславівна
була за Антонієм Потоцьким, з яким
розлучилася)
Т
Владислав Михайло
(Владислав Владиславович)
(1826-1884)
Марія Анель
(Марія Євстафівна) Сапега
(1843-1918)
у
Марія Розалія Браницька
(1863-1941)
Єжі Радзивілл
(1860-1914)
Станіслав Щ енсний Потоцький
(1751-1805)
(засновник парку "Софіївка"
в Умані)
Ю зефіна Амалія Мнішек
(1752-1798)
Софія Браницька
(1871-1935)
1. Петро Строцці
(одружився з Софією у 1897 p.,
розлучився у 1908 р.)
2. Карл Хальперт
Фрагмент родоводу Браницьких
Каскади ставків та більшість архітектурних
споруд були створені наприкінці XVIII ст. —
першій половині XIX ст. Лише ставок, який
у наш час отримав назву "Срібний серпа
нок", створено у 70-ті роки XIX ст.
Під час громадянської та Великої Вітчиз
няної воєн парк сильно постраждав. З 1946 р.
"Олександрія" передана у відання Академії
наук УРСР. Почалося її планомірне віднов
лення. Роботи велися спершу на площі
201,5 га, а у 1998 р. площа парку збільшила
ся до 297 га. До цього часу "Олександрія" де
що поступалася за площею двом дендропар
кам — "Асканії-Нова" (210,0 га) та "Тростян-
цю" (204,4 га), але нині це найбільший
дендропарк України. Серед старовинних
парків більшу, ніж в "Олександрії", площу
має тільки Качанівський історико-культур-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № 3—4 125
Ю.О. Клименко, Л.П. М ордатенко
ний заповідник (560 га) і Тальнівський парк-
пам'ятка садово-паркового мистецтва (460 га).
До 1998 р. територія, яку приєднали до
парку, не досліджувалася, і тому всі відомос
ті про неї у статті подаються вперше.
Схема сучасної території дендропарку на
водиться на рис. 1.
У радянські роки майже всі топографічні
дані були секретними. Тому в публікаціях
про "Олександрію" точні плани з горизонта
лями відсутні (зустрічаються лише дуже схе
матичні плани або фрагменти плану без
відміток горизонталей). Натомість рельєф
докладно описувався у текстах. Але для ф а
хівців план у горизонталях говорить набага
то більше, ніж опис. Планування та рельєф
старої території дендропарку наведено на
рис. 2.
Рис. 1. Схема дендропарку "Олександрія": 1 — територія дендропарку до 1998 p.; 2 — територія, яка ввійшла до
складу дендропарку у 1998 p.; З — ставки Інституту гідробіології; 4 — територія водоканалу
126 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № 3—4
Д е н д р о п а р к "О лександрія ": ха р а к т ер и ст и к а ст а р о ї т а н о в о ї т ер и т о р ій
Рис. 2. Планування та рельєф старої території дендропарку: 1 — головний вхід; 2 — північний вхід; 3 — в'їзд у дендро
парк; 4 — місце, де знаходився Дідинець; 5 — місце, де знаходився Танцювальний павільйон; 6 — "Варна"; 7 — ротонда;
8 — колонада "Луна"; 9 — сад "Мур" (зараз розсадник); 10 — Китайський місток; 11 — "Руїни"; 12 — кам'яний арочний
місток; 13 — господарська споруда (дім садівника) — зараз дирекція дендропарку; 14 — Турецький будиночок; 15 — ко
лона Пелікана; 16 — пам’ятник А. Енсу на острові Золотий колос (колишня назва — острів Троянд); 17 — місце, де зна
ходився мисливський павільйон; 18 — місце, де знаходився звіринець; 19 — місце, де знаходився павільйон "Люстгауз"
("Люстра"); 20 — місце, де була ділянка "Клини"; 21 — місце, де був декоративний "Садок Потьомкіна"; 22 — місце, де
був плодовий "Російський сад"; 23 — руїни льоху; 24 — лабораторний корпус (перебудована оранжерея); 25 — оранже
рея; 26 — місце, де знаходилася грабова альтанка; 27 — ділянка "Іменних дерев”; 28 — колона "Глобус"; 29 — джерело
"Лев"; ЗО — Аполлон; 31 — Гладіатор; 32 — Меркурій; 33 — Діана біля озерця "Дзеркало Діани"; 34 — "Лава декабристів";
35 — пам’ятний знак на честь 200-річчя парку; 36 — пам’ятний знак на Палієвій горі; 37 — альтанки; 38 — котельня;
39 — теплиця; 40 — госпдвір; 41 — місце, де був плодовий "Старий сад” (зараз розсадник); 42 — Холодний став; 43 —
Дзеркальний став; 44 — Малий водоспад; 45 — Великий водоспад; 46 — Лазневий став; 47 — фонтан; 48 — острів Мрій
з фонтаном; 49 — став "Акваріум Золотої рибки”; 50 — став "Лебединий"; 51 — став Поповича; 52 — водоспад Черепа
ха; 53 — став "Срібний серпанок"; 54 — став "Потерчата"; 55 — став "Русалка"; 56 — став "Водяник"; 57 — Стара греб
ля (місце, де був млин); 58 — став "Скельний"; 59 — територія, яка увійшла до складу дендропарку у 1998 p.; 60 — уро
чище ‘Толендри"; 61 — пляж; 62 — міська забудова; А — будівлі; Б — стіна; В — огорожа; Г — пам'ятник; Д — фонтан;
Е — дорога з твердим покриттям; Є — ґрунтова доріжка; Ж — стежка; 3 — східці; И — міст; 1 — водойма; K — річка
або струмок, напрямок течії; А — рви; М — вал; Н — дамба; О — горизонталі та відмітка однієї з них; П — камінь, місця
природних виходів каміння на поверхню; Р — насадження дендропарку; С — рілля; Т — вхід до дендропарку; У — лісові
масиви за межами дендропарку; Ф — луки за межами дендропарку; X — орієнтація плану північ-південь
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, N° 3—4 127
Ю.О. Клименко, Л .П. Мордатенко
На плані старої частини чітко видно чо
тири балки, які перетинають парк. У трьох
балках зроблені каскади ставків. У західній
балці колись був лише один ставок. Це вид
но на первісному генплані "Олександрії" (за
планом Білої Церкви 1858 р.) [9, 17]. Після
війни 1941-1945 pp. було зроблено три
ставки. Нижня гребля зветься Старою.
Східна балка двічі розгалужується. Перепад
висот на старій території становить 27 м (від
145 м до 172 м). Цікавий історичний об'єкт
зберігся з 1702 р. на Палієвій горі — вали та
рови табору козаків Семена Палія.
На плані показані старовинні споруди —
колонада "Луна" (ймовірно, автор проекту
Іван Єгорович Старов (1745—1808) [18]), Ро
тонда, сад "Мур", Китайський місток, "Ру
їни", арочний місток, господарська споруда,
Турецький будиночок, колона Пелікана, па
м'ятник А. Енсу. На жаль, далеко не все збе
реглося до наших часів. Зокрема, у 1917 р.
був повністю зруйнований Дідинець (комп
лекс споруд резиденції Браницьких). Його
первісний генплан без пояснень наводить
Д.М. Криворучко [9]. Завдяки роботі R. Af-
tanazy [21], яка містить докладні описи усіх
споруд, їх інтер'єрів і проілюстрована іконо
графічними матеріалами (рисунками, карти
нами, фотографіями), можна доповнити ре
конструкцію Д.М. Криворучка (рис. 3).
Головною спорудою Дідинця була так зва
на аустерія. Спочатку вона будувалася для
прийому тих, хто подорожував Сквірським
шляхом. Однак коли О. Браницька вирішила
створити на місці, яке їй сподобалося, парк,
готель перетворився на палац графині (але
напис "Austeria" з фронтону будівлі так і не
зняли). Аустерія мала два поверхи, на почат
ку XX ст. її перебудували.
Поруч з аустерією знаходилися госпо
дарські споруди. На плані вони мали вигляд
літери Т " . Між аустерією і цими спорудами
був внутрішній двір розміром 92 х 74 м. У
центрі двору розташований великий газон з
високими ялинами, які зростали групами,
квіткові рабатки оточували Газон іна жаль,
зробити реконструкцію р зу :::-ння насад
жень не вдалося, і тому на рис. З незалеж
но від того, які рослини зрс :т^\и на ділян
ках, вони показані загальними позначками,
виключення зроблене лиш- лля алей з гірко
каштану, сосни та грабу; Г: сподарські спо
руди у південній частині на рівні аустерії)
були двоповерховими, а дай на північ —
одноповерховими. У ризалітах розташову
валася охорона, у північній частині були
приміщення для гофмейстера та його по
мічника, столова для слуг аптека, у західній
господарській споруді — стайня та каретні
сараї, у східній — кухня ~екарня, конди
терська.
Рис. 3. План Дідинця: 1 — аустер.х 2 — західна госпо
дарська споруда {стайня, карел-.! . З — східна гос
подарська споруда (кухня пекарна кондитерська); 4 —
внутрішній двір; 5 — паві\ьй:н ! 6 — павільйон № 2;
7 — павільйон № 3, або Ц.-.:- • • 3 — павільйон № 4,
або Великий; 9 — Танцювальний павільйон; 10 — Апол
лон Бельведерський; 11 — Артечілз : ланню; 12 — Вене
ра Капітолійська; 13 — Варєі 14 — гіркокаштанова
алея; 15 — соснова алея 16 — гра5ова і л є я (дерева нане
сені лише на тих ділянках, де метуть граби); 17 —
клумба, на яку влітку виставляли велику пальму; А — на
садження (газони, квітники -: • та дерева, гру
пи кущів та дерев, паркоєї масив:-:
128 ISSN 1605-6574. Інтродукція г . с ш і і . 2001, № 3—4
Дендропарк "Олександрія": характеристика старої та нової територій
На схід від останньої споруди розташову
валася композиція "Варна", споруджена у
1829 р. на честь взяття російськими війська
ми фортеці Варна під час болгаро-турецької
війни 1828—1829 pp., в якій брали участь
син та зять графа Браницького. Це була ок
ругла ділянка, оточена ровом з водою, у цен
трі якої знаходилася композиція з каменів і
розташовувалася скульптура сидячої молоч
ниці. В одному місці R. Aftanazy [21] пише,
що молочниця плакала над розбитим глечи
ком (подібна скульптура є у Катеринінсько-
му парку у Пушкіні під Санкт-Петербур
гом), у іншому, що глечик був у неї у руках,
і скульптура символізувала турботу болгар
ських жінок про поранених солдатів-визво-
лителів.
На південь від аустерії була розташ ова
на клумба, на яку влітку виставляли велику
пальму. Обабіч центральної частини аусте
рії росли робінії звичайні. З часом старі
дерева почали відмирати, їх зрубали і поса
дили ялини. Далі знаходилася так звана гра
бова алея, а за нею розмістили чотири дво
поверхові павільйони. Вони називалися за
номерами, але третій ще називали Царсь
ким, а четвертий — Великим. Якщо не вра
ховувати незначних відмінностей, то пер
ший павільйон був ідентичним третьому, а
другий — четвертому. Від алеї павільйони
були відгороджені залізним парканом, про
льоти якого закріплювалися на чотирикут
них кам'яних стовпах, що закінчувалися ва
зами. Перший і другий павільйони, а також
третій і четвертий були об'єднані між собою
перголами, які слугували проходами (за да
ними [4, 17], ці перголи були зроблені з
грабу).
Ще далі на південь знаходився однопо
верховий Танцювальний павільйон. У ньому
було лише чотири кімнати, одна з яких —
велика бальна зала. У цьому павільйоні сто
яли найдорожчі меблі, розміщувалися най
цінніші твори мистецтва. Перед павільйоном
була розташована скульптура Венери Капі-
толійської (на плані ми помістили її у центр
клумби, але це потребує уточнення), а пе
ред південним фасадом — статуї Аполлона
Бельведерського та Артеміди з ланню (Діани
Версальської, заданим и [11, 14, 17]). Цікаво,
що деякі із скульптур (зокрема Венери
Капітолійської) були італійськими копіями
античних скульптур, замовленими Наполео
ном для садів Версаля та Фонтенбло, а після
поразки французького імператора у війні з
Росією придбаними Олександрою Браниць-
кою.
Зараз пошкоджена скульптура Артеміди
(чи Діани) з ланню зберігається у державно
му краєзнавчому музеї м. Біла Церква, а де
що схожа на неї під назвою "Діана" встанов
лена у південній частині Великої галявини
біля озерця "Дзеркало Діани". Оскільки ори
гінали більшості скульптур не збереглися,
було вирішено встановити у парку сучасні,
які б не були копіями попередніх, але мали
ті самі назви. Не відновлені скульптури, які
стояли між першим і другим та третім і чет
вертим павільйонами, на острові Марії (су
часна назва — острів Мрій), — скульптура
Божої матері з білого мармуру та деякі інші.
Нині територія Дідинця вкрита пере
важно ясеневими насадженнями. З часом,
безумовно, всі споруди будуть відновлені.
У планах на найближчі роки: розчищення
площі від дерев та кущів, відновлення ста
ровинної стежкової мережі, відкриття та
консервація фундаментів.
На південний схід від Дідинця у парку
був розташований одноповерховий Гетьман
ський павільйон (у ньому жив Ксаверій
Браницький), поруч з ним знаходився па
вільйон для козаків пана, захований у ха
щах парку. Серед споруд, які не збереглися,
R. Aftanazy [21] називає також мисливський
павільйон, декоративний млин, павільйон
біля Райського джерела і будинок, вкритий
корою дерев, який було споруджено у
другій половині XIX ст. для членів палацово
го оркестру (А.К. Салатич [17] вказує, де
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № 3—4 129
Г ' Ч
Ю.О. Клименко, Л.П. Мордатенко
знаходився мисливський павільйон та па
вільйон для розваг — Люстгауз, або "Люст
ра", місця, де вони знаходилися, показані на
рис. 2, а про будиночок, вкритий корою де
рев, пише, що він розташовувався на північ
від колони Пелікана). Біля будинку садівни
ка були дві оранжереї, теплиці для інжиру,
ананасів, парники і розсадники для квітів.
Через яр у парку перекинули арочний
міст висотою кілька метрів (він зображений
на рисунку, виконаному у 1822 p.), але не
вдовзі він зруйнувався, оскільки був зробле
ний з нестійкого матеріалу.
У парку стояла колона корінфського ор
дера зі скульптурою пелікана, який годував
своїх пташенят. Вона символізувала турботу
батьків про дітей. У роки війни [11] зникла
скульптура, потім наполовину зруйнувалася
колона. У такому вигляді вона стала
подібною до колон, які встановлювали свого
часу в багатьох парках, зокрема у дендро
парках "Тростянець" та “Софіївка", і за ана
логією її почали називати колоною Суму, хо
ча правильна її назва — колона Пелікана
[11, 14, 17]. Планується відновити її у
первісному вигляді.
R. Aftanazy [21] повідомляє, що у най
старішому декоративному саду, оточеному
балюстрадою, було встановлено 12 фігур у
кольоровому народному одязі, подарованих
Катериною II, які зображали танцюючих.
М іж фігурами розташовувалися стрічки з
висаджених квітів. У саду стояв мармуро
вий стіл. Окрасою саду був подарований
царицею карликовий кедр, привезений з
Лівану.
Інший маленький відокремлений сад, ото
чений металевими витими ґратами, вставле
ними у кам'яні стовпи, засвідчував зв'язки
господарів Білої Церкви з царською роди
ною, члени якої часто відвідували “Олек
сандрію" і саджали на честь своїх відвідин
дерева. Кожне таке деревце мало свою ого
рожу, на якій була закріплена позолочена
царська корона. Перше дерево посадив
Микола І, останні — цариця Олександра
Федорівна, дружина Миколи II, а також ве
лика княгиня Марія Павлівна, її син, вели
кий князь Борис Володимирович, онук
Олександра II.
У другій половині XIX ст. був створений
огороджений з усіх боків звіринець, у якому
розводилися олені, лані, серни, фазани.
За архівними відомостями [21], на став
ках плавали лебеді, а у воді — рідкісні поро
ди риб, переважно декоративних. Поблизу
р. Росі знаходилася оточена живоплотом
ділянка, до якої вела хвіртка з написом
французькою мовою: “Перехожий, зайди та
запитай у свого серця, чи знаєш ти ціну
дружбі?" В описі 1881 р. згадується аркадна
альтанка зі стрижених рослин, прикрашена
мармуровими вазами.
Парк з протилежним берегом р. Росі
з'єднував паром.
Планування та рельєф нової території
дендропарку наведено на рис. 4. Цю площу
перетинають чотири невеликі балки. Пере
пад висот становить 26 м (від 145 м до 171).
На цій ділянці розташовані дві водойми та
колишній кар'єр.
Ландшафти дендропарку класифікували за
Л.І. Рубцовим [15, 16]. Ландшафтний план
старої території наведено на рис. 5, а нової —
на рис. 6.
Основними ландшафтами парку є лісо
вий та парковий. Елементи регулярного
ландшафту у вигляді алей (з плану старої ча
стини видно, що у парку досить багато пря
молінійних доріжок) та захисних смуг
зустрічаються у різних частинах парку. Луч
ний ландшафт представлений на кількох га
лявинах та вздовж русла річки Рось. При
родні виходи каміння на поверхню займа
ють незначну площу, а плодовий сад є тільки
на новій території.
На ландшафтному плані старої території
як парковий ландшафт показана так звана
"паркова", або "трав'яна", діброва, описана
нижче.
130 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № 3—4
Дендропарк “Олександрія": характеристика старої та нової територій
А
CD
о С2,
Б в г
1 f
1 1 1
Е
©
___ ж 3 И
▲
1 К /V<v
" а
м „ „ „
U Я И Я м
“ і
Рис. 4. Планування та рельєф території, яка ввійшла до складу дендропарку у 1998 p.: 1 — кар'єр; 2 — первинна тери
торія дендропарку; 3 — міська забудова; 4 — городи; 5 — дачі; 6 — урочище "Голендри"; А — будівлі; Б — огорожа; В —
дорога з твердим покриттям; Г — грунтова доріжка; Д — стежка; Е — водойма; Є — річка або струмок, напрямок течії;
Ж — урвище; 3 — горизонталі та відмітка однієї з них; И — камінь, місця природних виходів каміння на поверхню;
І — насадження дендропарку; К — рілля; А — лісові масиви за межами дендропарку; М — луки за межами дендропар
ку; Н — орієнтація плану північ-південь
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № 3—4 131
Ю.О. Клименко, Л.П. Мордатенко
Рис. 5. Ландшафтний план старої території дендропарку. А — трав'яна або паркова діброва; Б — Мала галявина; В —
Велика галявина; Г — Горіхова галявина; Д — новопарк; Е — фрутіцетум; Є — дослідна ділянка квітникарства; Ж —
місце, з якого відкривається далека перспектива на православну церкву, що знаходиться за межами парку у Білій
Церкві; 3 — місце, з якого відкривається далека перспектива на костьол, що знаходиться за межами парку у Білій
Церкві. Типи садово-паркових ландшафтів: 1 — лісовий; 2 — парковий; 3 — лучний; 4 — регулярний та його елементи;
5 — альпійський
До паркового ландшафту ми віднесли те
риторії Великої та Малої галявин, Нового
парку (тут колись був сосновий бір, знище
ний гітлерівськими окупантами у 1941 —
1942 pp., та плодовий сад, а у 1957— 1962 pp.
під керівництвом І.Г. Дерія на їх місці ство
рили декоративні посадки) та деякі не
значні за площею ділянки в різних місцях
парку.
Велика галявина відзначається різноманіт
ністю видового складу. Тут зростають старі
дерева сосни звичайної (одна з них — чоти-
ристовбурна — це так зване родинне дерево
Браницьких, діаметр стовбура (Д) — 142 см),
Веймутової (діаметр стовбура найбільшого
дерева (Д ^ ) -1 2 6 см), чорної ( Д ^ = 90 см),
ялини звичайної (Дтах = 94 см), модрини
європейської ( Д ^ = 114 см), дуба звичай
ного (Дтах = 190 см) та червоного (Д =
= 124 см), тюльпанового дерева (Д = 142 см),
катальпи чудової (Д = 90 см), гледичії зви
чайної безколючкової форми (Дтах = 100 см),
гіркокаштана (Дтах = 120 см) та багатьох ін
ших. Біля скульптури Діани росте найбільше
за діаметром дерево парку — тополя чорна
(Д = 208 см), ближче до р. Росі — кілька
екземплярів тополі сіруватої з (Д =
= 180— 190 см).
132 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, N° 3—4
Дендропарк "Олександрія": характеристика старої та нової територій
За даними К. Маніна [12], у 1927 р. у
Білоцерківському лісництві нараховувалося
104 види та форми деревних рослин, пере
важна більшість яких зростала саме в
"Олександрії", у 1949 р. у парку було 107
видів та форм [17], у 1961 p., без урахуван
ня колекційної ділянки тополь та фрутіце-
туму, — 263 [4], у 1965 р. — 300 [2]. За ос
танніми відомостями [6], у дендропарку
"Олександрія" зростає 1360 видів, різнови
дів, форм, сортів рослин, з них дерев, кущів,
напівкущів та ліан (без сортів культурних
рослин) — 530.
Хоча дослідження деревної рослинності
"Олександрії", зокрема діброви, супровод
жувалися описами окремих ділянок, план
деревної рослинності дендропарку публіку
ється вперше.
Як видно з рис. 7 та 8, основних парко-
утворюючих видів кілька. Домінуючим ви
дом на старій території є дуб звичайний.
Парк створювався на основі природної рос
линності (молодої діброви та поодиноких
старих дерев), тому багатьом дубам зараз
понад 200 років, а деяким — навіть понад
300. При подальшому формуванні ланд-
о о о о о 3
0 О 0 о о 44*
Рис. 6. Ландшафтний план території, яка ввійшла до скла
ду дендропарку у 1998 р. Типи садово-паркових ланд
шафтів: 1 — лісовий; 2 — лучний; 3 — садовий; 4 —-
альпійський
0 200 м
і . і
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № З—4 133
Ю.О. Клименко, Л.П. Мордатенко
Рис. 7. План деревної рослинності старої території дендропарку: 1 — дуб звичайний (А — молоді та середнього віку на
садження, без літерного позначення — вікова діброва); 2 — дуб червоний; 3 — липа серцелиста; 4 — ясен звичайний
(Б — виділ з участю сосни звичайної); 5 — граб звичайний; 6 — клен гостролистий; 7 — гіркокаштан звичайний; 8 —
береза повисла; 9 — тополя чорна; 10 — тополя біла та т. сірувата; 11 — верба біла; 12 — вільха чорна; 13 — робінія
звичайна; 14 — інші види листяних дерев (В — горіх маньчжурський; Г — клен польовий; Д — клен татарський; Е —
явір); 15 — сосна звичайна (Є — виділ зі значною участю ясена звичайного, клена гостролистого та інших видів); 16 —
ялина звичайна та я. колюча; 17 — модрина європейська; 18 — туя західна; 19 — інші види хвойних дерев; 20 — виділ,
у якому жоден вид не переважає; 21 — галявина, луки; 22 — рядова посадка листяних дерев (Ж — гіркокаштан звичай
ний; 3 — граб звичайний; И — береза повисла; І — липа серцелиста; К — гледичія звичайна; А — глід м'якуватий);
23 — рядова посадка хвойних дерев (М — сосна звичайна; Н — ялина звичайна; О — туя західна колоноподібної фор
ми); 24 — рідколісся; 25 — культури; 26 — окреме листяне дерево (П — найбільший у парку дуб; Р — ясен, посадже
ний імператором Олександром І); 27 — окреме хвойне дерево (С — чотиристовбурна сосна)
134 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № 3—4
Дендропарк Олександрія": характеристика старої та нової територій
Рис. 8. План деревної рослинності території, яка ввійшла до складу дендропарку у 1998 p.: 1 — дуб звичайний (А — мо
лоді та середнього віку насадження); 2 — дуб червоний; 3 — липа серцелиста; 4 — ясен звичайний; 5 — ільмові (в'яз
гладкий та в. шорсткий); б клен гостролистий; 7 — клен ясенелистий; 8 — тополя чорна; 9 — тополя біла та т. сірувата;
10 — верба біла; 11 — вільха чорна; 12 — робінія звичайна; 13 — плодовий сад; 14 — галявина, луки
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, Ns 3—4 135
Ю.О. Кшменко, Л.П. Мордатенко
шафтів парку також висаджувалися дуби (їм
зараз близько 150 років). Молоді посадки
дубів є лише у західній частині старої тери
торії (на рис. 7 вони позначені літерою А).
Крім того є культури дуба на схід від Лазне
вого ставу. Діброва ділиться на дві части
ни — ту, яка утворює парковий тип садово-
паркового ландшафту, і ту, що утворює лісо
вий. Коли виник такий розподіл — невідомо.
За спогадами старожилів, на початку XX ст.
"паркова" діброва мала дещо більшу площу
[!]• Вважається, що така зімкненість насад
жень на цій території була досягнута на пер
шому етапі створення парку (коли діброва
була молодою), і що формуванню рослин
ності була приділена значна увага. Про це
свідчить те, що обабіч дороги, яка з'єднує
в 'їзд у парк з домом садівника, тягнуться
смуги дубів з густішим, ніж на решті тери
торії, розміщенням дерев; від осей цих
смуг під кутом 30 — 45° розташовані прога
лини довжиною 50 — 70 м і шириною
1 5 -2 0 м [1, 14].
Для того, щоб сформувати парковий тип
садово-паркового ландшафту необхідно було
прорідити існуюче дубове насадження, ви
рубати супутники дуба, другий ярус, підріст
та підлісок. Внаслідок цього відбулися зміни
у трав'янистому покриві — якщо і у наш час
навесні ще можна зустріти дібровні ефеме
роїди, то влітку замість типових для діброви
видів переважають злаки [7]. Є дані, що
кількість дубів у "парковій" діброві у 1985 р.
становила у перерахунку на 1 га 99 шт. [18],
а у 1994 р. — 94 [1]. У "лісовій" діброві, за
даними тих же авторів, на різних ділянках
вона коливалася від 77 до 82 шт., тобто була
нижчою. На підставі цього можна зробити
припущення, що свого часу на всій площі
діброви було вжито заходів щодо перетво
рення її на парковий тип садово-паркового
ландшафту. Але згодом такий стан діброви
зберігся лише на частині площі, а на іншій
частині відновився лісовий тип ландшафту.
На користь цього припущення свідчить і вік
супугників дуба (від 120 до 180 років) та де
рев другого ярусу (від 20 до 80 років), дуже
рідко зустрічаються ділянки, на яких вік де
рев цього ярусу понад 100 чи 150 років [1].
Не виключено, що після 1861 p., коли було
відмінено кріпосне право, припинилося ви
рубування самосіву на певній частині площі
діброви (зараз цим деревам по 140 років).
Хоча не можна виключити і того, що на де
яких ділянках другий ярус зберігався з ча
сів, коли парку ще не було, або формувався
штучно, для створення закритих просторів,
після яких краєвиди Малої та Великої галя
вин сприймаються набагато краще. Дерева
другого ярусу, яким зараз близько 80 ро
ків, — це самосів часів Першої світової
війни, революції та громадянської війни, а
ті, яким близько 50 років, — самосів пе
ріоду Великої Вітчизняної війни.
Насадження "паркової" діброви з погля
ду фітоценології є сильнопорушеними (за
класифікацією Р. Карпісонової [5]). Але з
точки зору паркознавства — це найесте-
тичніша частина парку. Є дані [5] про по
гіршення стану дубів у сильнопорушених
дібровах. В "Олександрії” дуби у "парко
вій" діброві не поступаються за діаметром
стовбура та висотою деревам, які зростають
неподалік у лісовому типі садово-парково-
го ландшафту, відпад серед них не пере
вищував відпад у "лісовій" діброві [1]. М ож
ливо, що дерева пристосувалися до таких
умов зростання, оскільки опинилися у них
ще у молодому віці.
Стан паркових дібров, які формують лі
совий тип садово-паркового ландшафту, вив
чався порівняльно-фітоценотичним методом
[19], який передбачає їх порівняння з ко
рінними непорушеними насадженнями, ха
рактерними для даної місцевості. Територія
Білоцерківщини знаходиться на стику чис
то дубових, грабово-дубових і, можливо,
кленово-липово-дубових субформацій. В
"Олександрії" представлена субформація
чисто дубових лісів, класи асоціацій — ду-
136 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, № З—4
Дендропарк “Олександрія": характеристика старої та нової територій
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
бові ліси ліщинові та дубові ліси татарсько-
кленові [1]. Але внаслідок антропогенного
впливу кількість ліщини знизилася, клен та
тарський зберігся лише у західній частині
парку (див. рис. 7). Натомість дуже пошири
лася бузина чорна, велика кількість якої не
притаманна корінним насадженням. Тому
необхідно вживати заходів, спрямованих на
зниження чисельності цього виду.
Деградація діброви може йти різними
шляхами: 1) перший ярус зріджується, зни
кають супутники дуба та нижні яруси, крім
трав'янистого, в якому відбуваються значні
зміни (цей шлях розглянуто вище на прик
ладі "паркової" діброви); 2) з насадження
випадає сам едифікатор — дуб звичайний.
Після цього на ділянці починають домінува
ти або супутники дуба, або види другого
ярусу. Цей напрямок деградації також
можна спостерігати в "Олександрії". У пів
нічній та східній частинах парку на досить
значних площах домінуючим видом є ясен
звичайний — супутній вид у чисто дубових
лісах. Як домішки до ясена на цих ділянках
виступають граб звичайний, клен гостро
листий, липа серцелиста та інші види. За
естетичними якостями ці території поступа
ються дібровним.
Необхідне подальше вивчення корінних
типів лісу та шляхів їх деградації для роз
робки методів відновлення насаджень. Зок
рема ясеневики та ділянки, на яких доміну
ючий вид виділити неможливо, мають бути
трансформовані у діброву. Планується по
ступово збільшити площу діброви парково
го типу садово-паркового ландшафту за
рахунок "лісового". Відновлення дубів
здійснюється посадкою 2 — 3-річних сад
жанців дуба в оброблені смуги (у "пар
ковій" діброві) або у вікна пологу (у
"лісовій"). В останніх площа ділянок має бу
ти не менше 0,07 — 0,08 га. З ростом сад
жанців у куртинах роблять рубки догляду
так, що врешті-решт залишається лише
кілька або навіть один дубок.
На новій території дендропарку більшість
насаджень створена методом лісових куль
тур, і ряди чітко видно (але на рис. 8 познач
ку "культури" ми не ставили, оскільки вони
давно зімкнулися, а рослини досягли серед
нього віку). На окремих ділянках робилися
змішані посадки — дуба з ясенем (ясен
досяг більшої висоти і заглушив дуб), дуба
червоного з липою (дуб переріс липу, і вона
випадає). Переважаючим видом на цій те
риторії є дуб звичайний. Значні площі займа
ють насадження липи серцелистої. Вздовж
русла р. Росі тягнуться ділянки тополі чорної
та білої.
У найближчих планах: огородження нової
території, розробка проекту освоєння цієї
площі, який би передбачав прокладання ме
режі доріжок, створення галявин, підсадку
хвойних, розчистку наявних ставків тощо.
На місці кар'єру планується створити вели
кий альпінарій, прикрашений двома озерця
ми. Необхідно вирубати ділянки ільмових,
які всихають через голландську хворобу, та
тополь чорних, уражених омелою (розсадни
ком омели є також насадження тополь на
правому березі р. Росі). Але головне — з
1998 р. ця територія є складовою частиною
дендропарку і буде збережена як ландшафт
ний парк серед промислового міста.
1. Гайдамак В.М., Мордатенко Л.П., Головко Е.А.
Діброва дендропарку "Олександрія": стан, про
блеми оптимізації і відновлення. — Біла Церква,
1994. - 42 с.
2. Грисюк М.М. “Олександрія". — зелена
скарбниця. — К.: Будівельник, 1965. — 96 с.
3. Грисюк М.М. Парк "Олександрія". — К.: На
ук. думка, 1969. — 72 с.
4. Грисюк М.М., Дерій І.Г., Антонов М.М.,
Олійник М.Н. Дендрологічний парк “Олександ
рія". - К.: Вид-во АН УРСР, 1961. - 100 с.
5. Карписонова Р.А. Дубравы лесопарковой зо
ны Москвы. — М.: Наука, 1967. — 104 с.
6. Каталог рослин дендрологічного парку
"Олександрія": Довідковий посібник / За ред.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, N° 3—4 137
Ю.О. Клименко, Л.П. Мордатенко
--------------------------------------------------------------------------------------------
Л.П. Мордатенка. — Біла Церква: Ексельсіор,
1997. - 121 с.
7. Кляшторная Г.В. Фитоценотическая харак
теристика травянистой дубравы дендропарка
"Александрия" АН УССР / / Оптимизация струк
туры парковых насаждений с использованием
интродуцентов. — Киев: Наук, думка, 1990. —
С. 27-32.
8. Косаревский И.А. Искусство паркового пей
зажа. — Москва: Стройиздат, 1977. — 247 с.
9. Криворучко Д.М. Олександрія. — К.: Буді
вельник, 1979. - 94 с.
10. Липа О.Л. Визначні сади і парки України
та їх охорона. — К.: Вид-во Київського ун-ту,
1960. - 176 с.
11. Макаренко П. И. Дендропарк "Александ
рия": Путеводитель. — К.: Наук, думка, 1981. —
142 с.
12. Манін К. З Білоцерківського лісництва I I
Труди с.-г. ботаніки. — 1927. — 1. — Вип. 4. —
С. 176-180.
13. Мордатенко Л.П. Історія створення та ос
новні проблеми сучасного стану дендропарку
"Олександрія" НАН України 11 Інтродукція рос
лин. - 1999. - № 2. - С. 123-130.
14. Мордатенко Л.П., Гайдамак В.М., Галкин С.И.
Дендропарк "Александрия": Путеводитель. —
К.: Наук, думка, 1990. — 80 с.
15. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт. —
К.: Изд-во АН УССР. - 1956. - 211 с.
16. Рубцов Л.И. Проектирование садов и пар
ков. — М.: Стройиздат, 1979. — 183 с.
17. СалатичА.К. Парк Олександрія. — К.: Вид-
во Акад. архітектури УРСР, 1949. — 105 с.
18. Тимофієнко В.І. Зодчі України кінця
XVIII-початку XIX століть: Біографічний до
відник. — К.: НДІЕІАМ, 1999. — 477 с.
19. Успенская Н.Д. Биологические основы со
здания парковых насаждений дубравного типа в
условиях Украинского Полесья и Лесостепи. —
Авт. дис. ... канд. биол. наук. — Киев, 1985. — 24 с.
20. Чернецький Є.А., Мордатенко Л.П. Біла
Церква. Браницькі. Олександрія / / Інтродукція
рослин. — 2000. — № 2. — С. 45-50.
21. Aftanazy R. Materialy do dziejow rezyden-
cji. — Warszawa. — 1993. — Т. XI A., — 718 s. —
Т. XI B., - 288 s.
ДЕНДРОПАРК "АЛЕКСАНДРИЯ":
ХАРАКТЕРИСТИКА СТАРОЙ И НОВОЙ
ТЕРРИТОРИЙ
Ю.А. Клименко Л.П. Мордатенко 2
1 Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев
2 Дендрологический парк "Александрия"
НАН Украины, Украина, г. Белая Церковь
Приведены топографический, ландшафтный пла
ны дендропарка "Александрия" и план его древес
ной растительности (отдельно для исторической
части и для территории, включенной в состав
дендропарка в 1998 г.), а также план придворцо-
вого участка. Рассмотрены два направления де
градации коренной дубравы.
DENDROLOGICAL PARK ALEXANDRIA.
THE SPECIFIC FEATURES OF THE
ORIGINAL AND THE NEW TERRITORIES
Yu.A. Klimenko >, L.P. Mordatenko 2
1 M.M. Grischko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine,
Kyiv
2 Dendrological park Alexandria of the NAS of
Ukraine, Ukraine, Bila Tserkva
The article offers topographic and landscape maps of
the dendropark Alexandria, the map of its wooded
areas (given separately for its historically inherent
and newly added (1998) territories) and also the map
of the territory surrounding the palace. The article
reviews two possible ways of original oak grove
degradation.
138 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2001, Ne 3—4
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1236 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:50:21Z |
| publishDate | 2001 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/40/ead1236065087354d4e5da339c000640.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12362020-01-10T22:07:16Z Dendrological park Alexandria. The specific features of the original and the new territories Дендропарк “Олександрія”: характеристика старої та нової територій Klimenko, Y.A. Mordatenko, L.P. The article offers topographic and landscape maps of the dendropark Alexandria, the map of its wooded areas (given separately for its historically inherent and newly added (1998) territories) and also the map of the territory surrounding the palace. The article reviews two possible ways of original oak grove degradation. Наведено топографічний, ландшафтний плани дендропарку “Олександрія” та план його деревної рослинності (окремо для історичної частини і для території, включеної до складу дендропарку у 1998 p.), а також план припалацової ділянки. Розглянуто два напрями деградації корінної діброви. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1236 10.5281/zenodo.3333895 Plant Introduction; Vol 11 (2001); 124-138 Інтродукція Рослин; Том 11 (2001); 124-138 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377877 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1236/1190 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Klimenko, Y.A. Mordatenko, L.P. Дендропарк “Олександрія”: характеристика старої та нової територій |
| title | Дендропарк “Олександрія”: характеристика старої та нової територій |
| title_alt | Dendrological park Alexandria. The specific features of the original and the new territories |
| title_full | Дендропарк “Олександрія”: характеристика старої та нової територій |
| title_fullStr | Дендропарк “Олександрія”: характеристика старої та нової територій |
| title_full_unstemmed | Дендропарк “Олександрія”: характеристика старої та нової територій |
| title_short | Дендропарк “Олександрія”: характеристика старої та нової територій |
| title_sort | дендропарк “олександрія”: характеристика старої та нової територій |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1236 |
| work_keys_str_mv | AT klimenkoya dendrologicalparkalexandriathespecificfeaturesoftheoriginalandthenewterritories AT mordatenkolp dendrologicalparkalexandriathespecificfeaturesoftheoriginalandthenewterritories AT klimenkoya dendroparkoleksandríâharakteristikastaroítanovoíteritoríj AT mordatenkolp dendroparkoleksandríâharakteristikastaroítanovoíteritoríj |