Зображення обкладинки

Внесок академіка А.М. Гродзінського у проблему інтродукції та акліматизації рослин

Basic theoretical elaborations of A.M. Grodzinsky, Member of the NAS of Ukraine in the field of introduction and acclimatization of plants are cited.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2001
Автори: Cherevchenko, T.M., Kuznetsov, S.I.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1242
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860144766251958272
author Cherevchenko, T.M.
Kuznetsov, S.I.
author_facet Cherevchenko, T.M.
Kuznetsov, S.I.
author_sort Cherevchenko, T.M.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-12T21:00:11Z
description Basic theoretical elaborations of A.M. Grodzinsky, Member of the NAS of Ukraine in the field of introduction and acclimatization of plants are cited.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3334577
first_indexed 2025-07-17T12:50:24Z
format Article
fulltext УДК 631.524:58.006 ВНЕСОК АКАДЕМІКА А.М. ГРОДЗІНСЬКОГО У ПРОБЛЕМУ ІНТРОДУКЦІЇ ТА АКЛІМАТИЗАЦІЇ РОСЛИН Т.М. ЧЄРЕВЧЄНКО, С.і. КУЗНЕЦОВ Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 Наведено основн і теоретичні розробки академіка НАН України А.М. Гродзінського в галузі інтродукц ії та акл іматизац ії рослин. У наукових колах нашої країни, республік ко­ лишнього СРСР і практично усього світу Анд­ рій Михайлович Гродзінський відомий як фі­ зіолог рослин, основоположник вчення про хімічну взаємодію рослин. Однак чим більше часу проходить відтоді, як пішов від нас Андрій Михайлович, тим біль­ ше ботанічна громадськість розуміє, якого геніального “велетня” втратили ми, ботані- ки-інтродуктори. Адже він був не тільки фізі­ ологом, а й неперевершеним ботаніком-ін- тродуктором. А.М. Гродзінський завжди підкреслював, що інтродукція рослин є над­ звичайно важливою галуззю людської діяль­ ності, а введення в культуру таких рослин, як картопля, кукурудза, цукрові буряки, ге­ вея бразильська за своїм значенням для розвитку цивілізації та суспільних відносин рівнозначне великим світовим технічним від­ криттям чи винаходам [5]. Ці питання ґрун­ товно висвітлені ним у праці “ Інтродукція рослин та науково-технічна революція” [4], в якій наголошується, як важко уявити сучасне сільське господарство, фармацевтичну про­ мисловість, паркобудівництво та інші галузі народного господарства без постійних по­ шуків і впровадження нових видів, сортів чи ©Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, С.і. КУЗНЕЦОВ, 2001 форм рослин. Тобто значення інтродукції рослин для людства, науково-технічного прог­ ресу переоцінити неможливо. Недарма впро­ вадження високоврожайних з коротким стеб­ лом сортів пшениці у деяких країнах Цен­ тральної Америки, Індії, Близького Сходу назвали “зеленою революцією” . У своїх пра­ цях з інтродукції Андрій Михайлович неодно­ разово підкреслював, що масштаби інтродук­ ційних робіт зростають з кожним роком на­ віть не на основі глибоких теоретичних знань [1, 4]. Незважаючи на те що обсяг знань з біології, біохімії, фізіології, цитології, генетики рослинного світу надзвичайно виріс, у системі уявлень про інтродукцію та акліматизацію рослин панує багато різних тлумачень і навіть протиріч. Високо оці­ нюючи праці А. Декандоля, В.П. Малєєва, А.В. Гурського, Н.А. Базілевської, К.А. Собо- левської та інших інтродукторів минулого, А.М. Гродзінський вважав, що ними не вра­ ховані, зрозуміла річ, досягнення сучасної біологічної науки і не відображені її нагальні завдання. Дискусії щодо предмета і завдань, ме­ тодів і понять інтродукції рослин як науки Андрій Михайлович пояснював недостатнім визначенням місця цієї наукової проблеми серед інших наукових дисциплін. 18 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, N° 1-2 Внесок академіка А.М. Гродзінського у проблему інтродукції та акліматізації рослин На думку А.М. Гродзінського, інтродукція рослин не є суто фундаментальною дисцип­ ліною, що вивчає основні закономірності рослинного світу, а належить до науково- прикладних розділів на межі теоретичних робіт і практичного використання наукових досягнень. За його трактуванням інтродук­ ція — це науково-практична діяльність лю­ дини, спрямована на збагачення видового складу і генетичного фонду рослин конкрет­ ного регіону за рахунок залучення пред­ ставників рослинного світу планети [6]. На його погляд, фундаментальний зміст інтро­ дукції має два методологічні підходи: прог­ нозування успішності вирощування інтро- дуцента і моделювання штучних угруповань різного роду за участю інтродуцентів і або­ ригенів. А.М. Гродзінський склав евристичну мо­ дель біології та етапи її розвитку [6]. У ній показано циклічно-спіральний розвиток нау­ ки у нерозривному зв ’язку з природою і практичною діяльністю людини. Якщо під час зародження біологія як наука мала вик­ лючно описовий характер, то з подальшим удосконаленням вона стала більш теоретич­ ною, а розпочинаючи з етапу моделювання та прогнозування, перетворилась на науко­ во-практичну галузь людської діяльності. Щоб впровадити той чи інший вид або сорт у практику, слід здійснити велику кількість лабораторних і польових експериментів, для чого потрібен час. Праця А.М. Гродзінського [2], в якій висвітлено значний вплив інтродукції та аклі­ матизації рослин на науково-технічний про­ грес, викликала особливий науковий інтерес. Як було зазначено, інтродукція і введення в культуру нових корисних видів рослин, їх різновидів, сортів обумовлює можливості нау­ ково-технічного і соціального прогресу. В історії багато прикладів швидкого прогресу націй завдяки вдалому впровадженню хар­ чових, кормових, технічних культур, як це було в Бразилії у зв ’язку з культивуванням каучуконоса — гевеї бразильської. Тому бу­ мові і сьогодні завдячує м. Манаус у Бра­ зилії. І навпаки, відомо, коли у зв ’язку з не­ вдалим культивуванням тієї чи іншої росли­ ни відбувався катастрофічний регрес країни. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, N° 1-2 -----------------------------------------------------------------еу— Наприклад, в Ірландії понад 100 років тому фітофтора знищила урожай картоплі, вна­ слідок чого десятки тисяч людей загинули від голоду, понад 100 тис. населення еміг­ рувало у США. Ця країна багато років не могла оговтатись від такого лиха. А.М. Гродзінський показав значення робіт М.І. Вавілова, який у світовому генофонді ви­ явив безліч необхідних для людини сортів, різновидів. Біологічні можливості підвищення врожайності сільськогосподарських культур шляхом впровадження все продуктивніших добре пристосованих до конкретних ґрунто­ во-кліматичних умов видів, сортів не ви­ черпано. Тому селекція і впровадження у ви­ робництво нових високопродуктивних сортів, різновидів нині є одним із найголовніших резервів підвищення продуктивності праці у сільському господарстві, а на сьогодні — це і збагачення біорізноманіття. Слід зазначити, що впровадження нових видів рослин майже завжди відбувається з великими труднощами у зв’язку з тим, що рослини не пристосо­ вуються до нових кліматичних умов і тра­ дицій населення внаслідок відсутності пе­ реконань у необхідності змінювати агро­ техніку, яка є наявною, технологією збиран­ ня врожаю тощо. Андрій Михайлович часто повторював, що картоплю ми називаємо другим хлібом, а вона впроваджувалася в Росії майже за допомогою гармат. Великих зусиль потрібно було докласти під час інтродукції у Закавказзі чайного куща, цит­ русових та інших корисних рослин. Не кращі обставини і з впровадженням чайного куща в Закарпатті і сьогодні, головним чином, із суто економічних та організаційних причин. А.М. Гродзінський був переконаний в то­ му, що рослинний світ з повним правом мож­ на віднести до одного з визначальних фак­ торів прогресу. Він бачив щонайменше три аспекти взаємозв'язку біології і техніки: рослини як джерело сировини та енергії для промисловості (в тому числі викопні рос­ линні продукти — нафта, вугілля, торф та ін.), як безпосередні компоненти технічних процесів (наприклад, деревина у промисло­ вому виробництві), як чинник, що знижує пагубний вплив техніки за надмірного її роз- 19 з* Т.М. Черевченко, С.І. Кузнецов витку (роботи з озеленення великих проми­ слових комплексів, з фітодизайну). Він звертав увагу на величезну роль в природі не тільки домінантів рослинних уг­ руповань, а й дрібних напливів водоростей, мохів, лишайників на каменях, стовбурах де­ рев, фітопланктону як малих, так і великих водойм, навіть калюж, болотистих і сирих місць. Науково-технічна революція вимагає піклування не тільки про екологію навко­ лишнього середовища, а і про збільшення виробництва органічної маси для різних гос­ подарських потреб, тому особливого зна­ чення, на його погляд, набувають нижчі рос­ лини — водорості, гриби, які мають нечувану біологічну продуктивність. Наводить Андрій Михайлович і такі цифри: у водоростей под­ воєння біологічної маси відбувається за 6— 48 год, залежно від виду та природних умов, у трав — за 7—21 добу, у куниці — за 21 — 28 діб, у свині — за 2 8 -^2 доби. Корова, яка має масу 1000 кг, за добу синтезує в молоці близько 0,5 кг білків, а 1 т дріжджів за цей час продукує 10 тис. кг білків. Ці дані, на що наголошував Андрій Михайлович, свідчать про необхідність копітких дослідів щодо но­ вих нетрадиційних форм рослинництва. Ака­ демік А.М. Гродзінський підкреслював нега­ тивний характер наслідків науково-технічної революції, особливо віддалених, наприклад, стан біосфери та здоров'я людини мають негативний характер і викликають цілком об­ ґрунтовану тривогу. Під час науково-техніч­ ної революції в нову фазу вступають відно­ сини суспільства і природи. Ще тоді Андрій Михайлович зазначав, що вже не йдеться про підкорення природи, адже технічні засоби такі, що природу поруйнувати можна дуже швидко, але безповоротно. З усією гостро­ тою стоїть проблема “Людина і біосфера” , до завдань якої входить раціональне вико­ ристання природних ресурсів, регулювання стану середовища, що оточує людину, тобто збереження і біосфери, і людини. Саме зелені рослини і є обов’язковою умовою для існування усіх форм життя на Землі, в тому числі і людини. Вони забезпе­ чують відновлення рівня кисню в атмосфері і запас органічної маси для споживання не- фотосинтезуючими організмами. Потенціаль­ на властивість поверхні Землі до здійснення фотосинтезу, в кінцевому результаті, не без­ межна, якраз вона визначає, скільки людей і тварин може жити на Землі. Інколи цю влас­ тивість характеризують кількістю хлорофілу, що припадає на одиницю площі. У помірних широтах вона становить 3—5 г/м г, у тропічних вологих лісах з високою біологічною продук­ тивністю кількість хлорофілу досягає 10— 12 г/м 2, в інтенсивній культурі хлорели — 12 г/м 2. А.М. Гродзінський звертався до здорового глузду людей із закликом замислитись над якістю господарювання і своєчасно звернути увагу на його негативні наслідки. Великого значення надавав Андрій Михай­ лович популяційному і ценотичному підходам до інтродукції та акліматизації рослин. Він вважав, що поряд з дослідженнями тонких рівнів організації живої речовини слід роз­ вивати дослідження на вищих рівнях, шу­ кати між ними переходи і прагнути до впро­ вадження новітніх досягнень молекулярної біології на рівні ценозів і популяцій. На жаль, ці дослідження донині здійснюють на рівні організму. Інтродуктор працює з організ­ мами як цілісними одиницями, вивчає їх ре­ акцію на окремі або поєднані фактори зовнішніх умов, використовує методи се­ лекційного відбору за ознаками цілого ор­ ганізму. Однак для акліматизації інтроду- цента обов’язково слід використовувати ге­ нетичне багатство, в якому в прихованій формі можуть знаходитися властивості, що забезпечують виживання виду в умовах, що змінюються, тобто під час інтродукції слід залучати різні за темпом росту і розвитку форми популяцій. Будь-який вид, навіть не­ численний, в природі представлений попу­ ляцією. Окремі екземпляри лише частково відображають генетичне багатство виду, а відповідно, перспективи виживання і поши­ рення знаходяться в популяції. Тому для успішної інтродукції виду необхідно мати справу не з окремими екземплярами, а з популяцією загалом [7]. Академік А.М. Гродзінський запропонував використати біологічний аналіз структури популяцій, який можливий лише на основі вивчення багатьох важливих ознак видів, що 20 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Внесок академіка А.М. Гродзінського у проблему інтродукції та акліматізації рослин зиз^а-аоть характер їх росту, розмноження, ~ООЛ>* '.'ЗРОСТІ та стійкості до несприятли- « ,voa існування. Він вважав фізіолого- ? э.» vi4H ознаки первинними, анатомо-мор- г - : * : г'- н і— вторинними, тому що зовні : : о ж особини можуть часто по-різному і^иматизуватися. Адже відомо, що особи- -опуляції відрізняються за темпами росту розвитку, обумовленими характером фізіо­ логічних процесів. Властивість рослин утво­ рювати внутрішньовидові, внутрішньосортові внутрішньопопуляційні біологічні типи, які відрізняються за темпами росту і розвитку, є загальною. Суть цього явища полягає в тому, що окремі індивіди проростають на­ весні із насіння і бруньок, швидко ростуть на початку вегетаційного періоду, а потім пере­ ходять у стан уповільнених темпів фізіо­ логічних процесів. В інших екземплярів фаза -їтенсивного росту і розвитку припадає на середину вегетації, в деяких — на її кінець. Трапляються особини, в яких період інтен­ сивного росту припадає на весну — літо або ЛІТО — осінь. У період інтенсивного росту рослини найоптимальніше використовують умови, в яких зростають, але водночас вони -айчутливіші до несприятливих факторів. Така структура популяції забезпечує оптимальне функціонування виду загалом в кліматичних умовах, які можуть змінюватися з року в рік. Так, за сприятливої весни, але несприятливо­ го для росту літа чи осені основна маса виду забезпечується за рахунок біогруп, що розви­ ваються весною, тоді як інші займають друго­ рядне положення, за гарного літа переважа­ ють середні біогрупи і т. п. Таким чином, за будь-яких коливань погодних умов у гено­ фонді популяції завжди є форми, для яких ви­ падкова ситуація в природі, тобто комбінація зовнішніх умов, виявиться оптимальною. От­ же, формуються біотипи внаслідок зміни умов середовища зростання рослин певного виду. Знання біотипової структури популяції дає змогу впевнено інтродукувати та вводити в культуру найбільш вдалі форми, а також під­ бирати компоненти для внутрішньовидового та внутрішньосортового схрещування з ме­ тою отримання гетерозисного покоління [8]. Не меншого значення в інтродукції А.М. Гродзінський надавав ценотичному на­ пряму, який вивчає вплив на інтродуценти живого оточення в угрупованнях. Недостат­ ньо відібрати форми, стійкі до клімату, ґрунту, забруднювачів середовища. Часто інтродуценти, введені в культуру, не витри­ мують суперництва місцевих видів (абори­ генів), легко піддаються захворюванням, вра­ жаються шкідниками. Причиною невдалої інтродукції виду чи сорту в багатьох випад­ ках є особлива фітоценотична приуроченість рослин, низька алелопатична активність порівняно з аборигенними видами — соком- понентами фітоценозу, низька алелопатична стійкість чи толерантність. Під фітоценотич- ною приуроченістю він розумів відповідність інтродуцента фітосоціологічній кваліфікації. Якщо інтродукована рослина в себе на бать­ ківщині є домінантною в зрілому фітоценозі (клімаксові асоціації), то дає добрі сходи та посадку у разі пересаджування сіянців і ав­ томатично регулює свої відносини з други­ ми компонентами угруповання. Зовсім інша річ, коли людина намагається зробити домі­ нантом штучного фітоценозу рослину, яка звичайно трапляється як домішка до домі­ нуючого виду і зростає поодиноко або під покривом більших домінантів. Коли рослини цього виду залишаються одні, то вони не утворюють суцільних заростей, а пригнічу­ ють одна одну, випадають. Це так зване явище аутоінтолерантності. Як приклад мож­ на навести інтродукцію північноамерикан­ ської берези в Німеччині та Польщі. Берези акліматизувалися, добре росли, давали насін­ ня, сіянці, але всі вони були криві, при­ гнічували одна одну. Таким чином, ліс не вийшов, бо в природі ці види ростуть по­ одиноко, не утворюючи груп чи суцільних насаджень. Те саме спостерігається і у трав’янистих рослин у разі перенесення в культуру. Але А.М. Гродзінський наголошу­ вав, що не завжди ця властивість рослин реалізується, інколи завдяки відбору її можна подолати. Отже, на полях Оклахоми і Канзаса соняшник в дикому стані ніколи не утворює заростей. Його насіння не пророс­ тає там, де він ріс в минулому, внаслідок його великої алелопатичної активності. Про­ те введений у культуру соняшник значною мірою втратив алелопатичну активність і з ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, N° 1-2 21 Т.М. Черевченко, (2.1. Кузнецов великим успіхом культивується в досить щільних одновидових посівах. А.М. Гродзінський займався фітосозоло- гічною класифікацією рослин у загальних рисах, звертаючи увагу на її недосконалість і невизначеність підходів до неї. Імовірно, що в кожному угрупованні із взаємозалеж­ них організмів створюються ієрархії, в яких кожен з них виконує певні функції, і його діяльність обумовлена наявністю і активніс­ тю численних сусідів, зв ’язаних з ними за типом прямого або зворотного зв’язку. Учений підкреслював, що дослідження на популяційному та ценотичному рівнях вима­ гають багато зусиль і часу, а тому ними слід займатися в тих випадках, коли рослина, яка інтродукується, має важливе народно­ господарське значення. Він вважав, що від екстенсивної інтродукції, яка охоплює сотні і тисячі видів, необхідно переходити до інтен­ сивної з глибоким цілеспрямованим дослід­ женням невеликої кількості видів. “ Це — веління часу” , — говорив він. Коли ще не було всесвітньої програми збереження біо- різноманіття, А.М. Гродзінський зазначав, що хоч і потрібний широкий підхід до інтро­ дукції, бо збереження генофонду вимагає наявності всіх видів і форм, адже неможли­ во вгадати, що буде потрібно людству в майбутньому, тому максимальне різноманіт­ тя видів завжди корисне для заповнення всіх екологічних ніш [8]. Майбутнє інтродукції Андрій Михайлович вбачав у раціональному поєднанні робіт з накопичення і вивчення найбагатших колек­ цій, які охоплюють максимально великі ви­ бірки представників, з поглибленими дос­ лідженнями особливо перспективних рослин [З, 9]. У його працях головне значення надава­ лось охороні рідкісних, зникаючих і перебу­ ваючих під загрозою зникнення видів рослин ex situ у ботанічних садах, тобто інтроду- центів. Він писав, що раніше ніж переходити до практичних дій з вирощування рослин ех situ, необхідно провести детальний відбір та скласти списки видів, яким забезпечується заступництво. Важливою є розробка методів розмноження в культурі in vitro з урахуван­ ням екології; створення генетичних банків меристеми, насіння, спор багаторічного збереження їх в умовах, що контролюються. Ці питання слід вирішувати терміново [10, 11]. Академік А.М. Гродзінський зазначав, що протидією до прагнення спрощення, збід­ нення видового складу має бути розширен­ ня заповідників та їх мережі, влаштування охоронних зон, а також максимальне збе­ реження спонтанної рослинності і непридат­ них для сільського господарства земель. За його уявленням, заповідники, представлені у вигляді осередків, мають бути пов’язані між собою мережею збереження місцевої рос­ линності. Він також активно підтримував створення при ботанічних садах заповідних ділянок з встановленим режимом охорони рослин, де тільки це можливо, розширення наукових досліджень з питань збереження рослин ex situ, необхідності розмноження в ботанічних садах видів, занесених до Чер­ воної книги. З погляду Андрія Михайловича, вельми важливою в науковій діяльності є комплек­ тація гербаріїв — неодмінної основи систе­ матизації рослинних колекцій, так би мови­ ти, наукового архіву рослинного світу. Саме ботанічні колекції дають величезні можли­ вості для вирішення деяких питань еволюції рослинного світу, філогенезу окремих сис­ тематичних груп і видів рослин. Академік А.М. Гродзінський— автор по­ над ЗО праць, присвячених інтродукції та акліматизації рослин і ролі ботанічних садів у їх розвитку. Упродовж багатьох років він був незмінним відповідальним редактором міжвідомчого збірника “Інтродукція та аклі­ матизація рослин” . 1. Гродзинский А.М. Насущные задачи интродукции и акклиматизации растений / / Интродукция растений и зеленое строительство. — Киев: Наук, думка, 1973. - С. 3—5. 2. Гродзінський А.М. Рослинний світ і науково-технічна революція / / Під прапором ленінізму. — 1975. — № 9. — С. 61—62. 3. Гродзинский А.М. Интродукция растений в период научно-технической революции / / Теория и методы интродукции растений и зеленое строительство. — Киев: Наук, думка, 1980. — С. 3—6. 4 . Гродзінський А.М. Інтродукція рослин та науково- технічна революція 11 Інтродукція та акліматизація рослин. — 1981. — Вип. 18. — С. 3—6. 22 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Внесок академіка А.М. Гродзінського у проблему інтродукції та акліматізації рослин z ГЬм ін с ь к и й А.М. Шляхи інтенсифікації досліджень з інтродукції і акліматизації рослин / / Там же. — 1982. — Вип. 20. — С. 3—8. ~ ~ р с д зи н с ки й А.М. Некоторые методологические воп­ росы интродукции ра стени й // Там же. — 1984,— Вип. 2. — С. 3—5. Гродзинский А.М. Популяционный подход при ин­ тродукции растений / / Бюл. Гл. ботан. сада АН СССР. — 1986. — Вып. 140. — С. 29-33 . 8 Гродзинский А.М. Популяционный и ценотический подходы при интродукции и акклиматизации расте­ ний / / Folia dendrologica. — 1986. — № 13. — С. 13— 33. 9. Гродзинский А.М. Интродукция растений и научно- технический прогресс / / Тез. докл. 8-го съезда Укр. ботан. о-ва. — Киев: Наук, думка, 1987. — С. 213. 10. Гродзинский А.М. Вопросы активной охраны расте­ ний и растительных сообществ / / Интродукция и акклиматизация растений.— 1989,— Вып. 1 1 ,— С. 3 -7 . 11. Гродзинский А.М. Охрана угрожаемых видов расте­ ний в ботанических садах / / Там же. —■ 1990. — Вып. 13. — С. 3—8. Надійшла 11.01.2001 ВКЛАД АКАДЕМИКА А.М. ГРОДЗИНСКОГО В ПРОБЛЕМУ ИНТРОДУКЦИИ И АККЛИМАТИЗАЦИИ РАСТЕНИЙ Т.М. Черевченко, С.И. Кузнецов Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев Приведены основные теоретические разработки акаде­ мика НАН Украины А.М. Гродзинского в области интро­ дукции и акклиматизации растений. CONTRIBUTION OF ACADEMICIAN A.M. GRODZINSKY TO THE PROBLEM OF INTRODUCTION AND ACCLIMATIZATION OF PLANTS T.M. Cherevchenko, S.I. Kuznetsov M.M. Cryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv Basic theoretical elaborations of A.M. Grodzinsky, Member of the NAS of Ukraine in the field of introduction and ac­ climatization of plants are cited. SS V 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 23
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1242
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:50:24Z
publishDate 2001
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/1a/0225977ff17349cd999e54b643d66c1a.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12422020-01-12T21:00:11Z Contribution of academician A.M. Grodzinsky to the problem of introduction and acclimatization of plants Внесок академіка А.М. Гродзінського у проблему інтродукції та акліматизації рослин Cherevchenko, T.M. Kuznetsov, S.I. Basic theoretical elaborations of A.M. Grodzinsky, Member of the NAS of Ukraine in the field of introduction and acclimatization of plants are cited. Наведено основні теоретичні розробки академіка НАН України А.М. Гродзінського в галузі інтродукції та акліматизації рослин. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1242 10.5281/zenodo.3334577 Plant Introduction; Vol 9 (2001); 18-23 Інтродукція Рослин; Том 9 (2001); 18-23 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377879 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1242/1196 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Cherevchenko, T.M.
Kuznetsov, S.I.
Внесок академіка А.М. Гродзінського у проблему інтродукції та акліматизації рослин
title Внесок академіка А.М. Гродзінського у проблему інтродукції та акліматизації рослин
title_alt Contribution of academician A.M. Grodzinsky to the problem of introduction and acclimatization of plants
title_full Внесок академіка А.М. Гродзінського у проблему інтродукції та акліматизації рослин
title_fullStr Внесок академіка А.М. Гродзінського у проблему інтродукції та акліматизації рослин
title_full_unstemmed Внесок академіка А.М. Гродзінського у проблему інтродукції та акліматизації рослин
title_short Внесок академіка А.М. Гродзінського у проблему інтродукції та акліматизації рослин
title_sort внесок академіка а.м. гродзінського у проблему інтродукції та акліматизації рослин
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1242
work_keys_str_mv AT cherevchenkotm contributionofacademicianamgrodzinskytotheproblemofintroductionandacclimatizationofplants
AT kuznetsovsi contributionofacademicianamgrodzinskytotheproblemofintroductionandacclimatizationofplants
AT cherevchenkotm vnesokakademíkaamgrodzínsʹkogouproblemuíntrodukcíítaaklímatizacííroslin
AT kuznetsovsi vnesokakademíkaamgrodzínsʹkogouproblemuíntrodukcíítaaklímatizacííroslin

Схожі ресурси