А.М. Гродзінський щодо проблем зеленого будівництва та паркознавства в Україні

The paper deals with the role of A.M. Grodzinsky in the decision of the problems on further development of the system and structure of botanical gardens in Ukraine, formation of green plantations in old historical places in Kyiv, working out of a new direction in landscaping – phytodesign and popula...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2001
Main Authors:	Kuznetsov, S.I., Cherevchenko, T.M.
Format:	Article
Language:	English
Published:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001
Online Access:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1243
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Plant Introduction
Download file:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144766624202752
author	Kuznetsov, S.I. Cherevchenko, T.M.
author_facet	Kuznetsov, S.I. Cherevchenko, T.M.
author_sort	Kuznetsov, S.I.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-12T21:04:50Z
description	The paper deals with the role of A.M. Grodzinsky in the decision of the problems on further development of the system and structure of botanical gardens in Ukraine, formation of green plantations in old historical places in Kyiv, working out of a new direction in landscaping – phytodesign and popularization of scientific knowledge, including landscape architecture.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3334581
first_indexed	2025-07-17T12:50:25Z
format	Article
fulltext	УДК 712.253 А.М. ГРОДЗІНСЬКИЙ ЩОДО ПРОБЛЕМ ЗЕЛЕНОГО БУДІВНИЦТВА ТА ПАРКОЗНАВСТВА В УКРАЇНІ С.і. КУЗНЕЦОВ, Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 Висвітлено роль А.М. Гоодзінського у виріш енні проблем подальшого розвитку системи і структури бо танічних садів в Україні, формування зелених насаджень при стародавніх історичних п а м ’ятках Києва, р о з витку нового напряму в озелененні — фітодизайну, популяризац ії наукових знань, у тому числі і в галузі з е леного будівництва. Зелене будівництво та паркознавство зав жди були під постійною опікою А.М. Грод зінського. Насамперед це стосувалось ко лекційних та експозиційних насаджень На ціонального ботанічного саду ім. М.М. Гриш ка НАН України (НБС НАН України), а також дендрологічних парків “Олександрія” , “Со- фіївка” , “Тростянець” . Про це свідчать його роботи, присвячені проблемам функціонуван ня, структури та організації ботанічних садів [1, 2, 5]. Він неодноразово це відзначав і в засобах масової інформації. Академік А.М. Гродзінський завжди підкреслював, що популярність ботанічних садів останнім ча сом зростає, і у зв ’язку з цим необхідно поміркувати щодо перспектив їх подальшого розвитку, “зокрема організації їх відвідуван ня, збереження і збільшення приваблюючої сили колекцій, декоративності й краси рос линних фондів" [5, с. 61]. Ним запропонова но демонстрування рослинних багатств най ефективнішими великомасштабними засобами, а саме — створенням ділянок монокультур них садів, таких як коніферетуми, сирінгарії, © С.і. КУЗНЕЦОВ, Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, 2001 розарії, лимонарії, панаксарії. Андрій Ми хайлович багато мандрував і щоразу, повер таючись з далеких країн, намагався впро ваджувати в НБС НАН України, в інших бо танічних садах і дендропарках України все найкраще, побачене ним у закордонних бота нічних садах і арборетумах. Нам здається, мають певний інтерес його думки щодо структури ботанічних садів [2]. Він розвивав ідеї В.І. Липського та М.М. Гришка з по дальшого структурного розвитку ботанічних садів. Головне значення ботанічних садів він вбачав в їх спеціалізації, що дає змогу більш цілеспрямовано та ефективно проводити ін тродукційну роботу і створювати найпов ніші спеціалізовані рослинні колекції. Як приклад він наводив Донецький та Кри ворізький ботанічні сади, що спеціалізують ся на рекультивації порушених земель, гірни чорудних відвалів, териконів, ботанічний сад ім. О.В. Фоміна, який спеціалізується на культурі кактусів та сукулентів, НБС НАН Ук раїни — на культурі орхідей, хімічній взає модії рослин, Нікітський ботанічний са д — Національний науковий центр УААН — на методичних питаннях інтродукції південних хвойних та плодових рослин. Ставши на шлях 24 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 .Л М. Гродзінський щодо проблем зеленого будівництва та паркознавства в Україні 3 - 5 . ботанічні сади значно сильніше _ свої позиції як наукові устано- - * -л»е поглиблене та всебічне вивчення -~;-:л.<ованих рослин спонукає до глибо- *** с з олого-біохімічних, цитологічних, фі- *: “ г~с.~огічних та інших досліджень. В умо- і і і ~~егюифікації досліджень все більшу ■ ;v . вагу має набувати селекційна робо- з з лечоративного садівництва. - М Гродзінський на основі аналізу юності багатьох вітчизняних і зарубіжних : : _s --~ .tx садів склав приблизну структуру : -асного ботанічного саду: передня (голов- - .-a - л. партер, площа біля входу), вистав- • :ва частини, експозиційні ділянки. 5 ек спозиціях відкритого і закритого ґрун ті. необхідно передбачати відтворення не- :1чдних екологічних умов. У будь-яких бо- - а- -чих садах повинні бути фондові ділянки :занжереї, масове відвідування яких за- з з : пняється. Істотною частиною ботсаду мо- ■ е бути заповідна ділянка місцевої флори. Z.-S подальшого розвитку ботсадів необ- .зно мати (особливо у разі проектування -3 5их садів) резервні ділянки, які мають бу- використані для нових посадок. Значне ■ сце в цій структурі передбачається для : _оруд масового розмноження рослин (пар- -■•<и. теплиці, розсадники тощо) для госпо- .ззэських потреб. Він наголошував, що спів- з зношення експериментальної та експо зиційної частин ботсаду визначається його ~оизначенням і тому може під дією різних в~утрішніх і зовнішніх обставин значно змі- -оватись. З часом обсяг зеленого будівниц тва в саду і за його межами значно збіль шувався, тому виникла необхідність надава- науково-методичну допомогу озеленюва чам Києва. У 1981 р. було створено, за -іціативою А.М. Гродзінського, відділ пар- «ознавства і зеленого будівництва. Завдан- -ям відділу було визначено такі роботи: роз робка принципів і методів паркобудівництва; опрацювання еколого-біологічних основ створення міських декоративних насаджень, асортименту рослин, методів створення ви сокохудожніх рослинних композицій; проек тування нових ботанічних садів і реконст рукції існуючих. У відділі здійснювали дос лідження і в галузі прикладної екології. Про тягом 12 років (до 1993 р.) відповідно до завдання А.М. Гродзінського у зазначеному відділі було розроблено: 1) перспективний план створення мережі нових ботанічних садів та парків в Україні [8]; 2) еколого-ландшафтні принципи влашту вання ботанічних садів та дендропарків у зв ’язку з озелененням міст України [9]; 3) наукові основи оптимізації навколиш нього середовища шляхом створення куль турних фітоценозів на територіях промисло вих підприємств та індустріальних міських аг ломерацій в південній частині України [10]; 4) принципи формування зелених насад жень на території пам'яток архітектури Київської Русі [11]. А.М. Гродзінський піклувався не тільки про подальший розвиток підвідомчої йому установи, але й як голова Ради ботанічних садів України та Молдавії думав про долю і розвиток усіх ботанічних садів. З його іні ціативи в Україні ці проблеми вперше док ладно було опрацьовано в Центральному ботанічному саду АН УРСР [7, 8]. За період 1979—1992 pp. тут було накопичено значний досвід у розробці науково обґрунтованих проектів створення нових і реконструкції іс нуючих садів в Україні. Концепція будів ництва ботанічних садів і парків полягає в тому, що, на відміну від попередньої прак тики стихійного їх виникнення, потрібно бу ло розробити перспективну, розраховану на кілька десятиліть програму з тим, щоб їх мережею охопити всі адміністративні і про мислові центри, завчасно узгодити спеці алізацію та координацію праці, усунути дуб лювання, зарезервувати місце для садів і парків, навіть коли будівництво почнеться не скоро [8, 12]. Розпочинаючи планування мережі бо танічних садів в Україні, ми вважали за не обхідне поліпшити їхню географію і для цьо го добитися створення їх у кожному облас ному центрі, а провідних— у кожному бо- таніко-географічному регіоні. З огляду на те, що економічні умови, брак фахівців належ ного рівня не дадуть змоги відразу створити великі ботанічні сади в усіх пунктах, було за ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 4 — 2-2368 25 С.І. Кузнецов, Т.М. Черевченко пропоновано такі основні принципи їх орга нізації, складу і призначення: 1. Влаштування ботанічних садів в облас них центрах (де їх немає): в Івано-Фран- ківську, Луганську, Миколаєві, Кіровограді, Рівному, Тернополі, Чернігові, Хмельниць кому. 2. Створення академічного ботанічного са ду при Західному науковому центрі НАН Ук раїни та Міннауки України (Львів), а також спеціалізованих: у Лубнах (лікарські росли ни) та Карпатському національному природ ному парку (альпійські рослини). 3. Заснування ботанічних парків (замісь кий малий парк з парковим типом ланд шафту та елементами альпійського саду і водних просторів без спортивних споруд і атракціонів з цільовим науково-освітнім при значенням) у історико-ботанічних, проми слових і рекреаційних центрах. На кінець XX ст. було розроблено проекти на влаштування ботанічних садів у Рівному, Тернополі, Лубнах (Інститут лікарських рос лин), Фастові, Дніпродзержинську. Віднов лено один з найстаріших в Україні ботаніч них садів у Кременці з розробкою перспек тив його розвитку; підготовлено проект ре конструкції ботанічного саду у Житомирі. Усе це було розроблено у відділі паркознав- ства та зеленого будівництва НБС НАН Ук раїни. З організаційного погляду зазначена ро бота передбачала вивчення дислокації на явних міських парків, вибір території для будівництва ботанічних садів і парків, вста новлення зв’язків з адміністративними, гос подарськими та науковими установами. Вже перший досвід показав, що адмі ністративні органи і громадськість обласних і районних центрів, в яких передбачалось таке будівництво, активно сприяли підготов чим роботам. У 1982 р. громадськість Києва, всієї Ук раїни урочисто відзначала 1500-річчя засну вання нашої столиці. У зв ’язку з цим, за ініціативою А.М. Гродзінського, відділу пар- кознавства та зеленого будівництва було доручено розробити принципи формування зелених насаджень при стародавніх пам’ ятках Києва. Об’єктами досліджень були насадження Києво-Печерського історико- культурного заповідника, ділянка біля руїн Десятинної церкви, зелена зона Софій ського заповідника і Золотих воріт, Виду- бицького заповідника і Кирилівської церкви. Вивчали таксономічний склад насаджень в історичному аспекті, екологічні особливості та їхній сучасний стан (у тому числі кліма тичні та ґрунтові умови, провали ґрунтів над печерами, алелопатична ґрунтовтома), а та кож історичне зонування, ландшафтний ви гляд та зонування території об’єктів дослід жень [11]. Аналізуючи історію створення стародавніх пам’яток архітектури, можна відзначити, що їх формування тривало з моменту виникне ння у X—XIII і до XIV—XIX ст. Зелені насад ження при стародавніх пам’ятках як компо зиційний елемент завжди відігравали важ ливу роль в їх образному сприйманні. Іс нували певні звичаї і традиції у використанні насаджень біля храмів, княжих палаців та інших споруд. На жаль, ці моменти не зав жди враховувалися дослідниками; багато з насаджень назавжди втрачено. Проте вони є часткою національного багатства і заслуго вують на дослідження та відновлення. У літературних джерелах широко висвітлено питання архітектури стародавніх пам’яток, але в жодній не розглядалося питання спе цифіки формування насаджень біля них. Сучасний склад насаджень, в яких через стихійні посадки останніх років налічується велика кількість інтродуцентів, не відповідає загальній композиції. Інколи зелені зони пе ребувають у занепаді, у багатьох зникли традиційні елементи ландшафту. Це обумо вило проведення реконструкції насаджень. Треба враховувати, що, незважаючи на історичну загальність архітектурних споруд, кожна з них — самобутня, тому і потребує індивідуального відношення. Загальною ри сою підходу до формування зелених насад жень як складової частини стародавніх пам’я ток була їх відповідність історичній правді та екологічним умовам території. Саме ці го ловні вимоги сформульовані під час визна чення шляхів відтворення ландшафтного ви гляду стародавніх пам’яток Києва. Крім того, 26 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 .A-Vf. Гродзінський щодо проблем зеленого будівництва та паркознавства в Україні з- - "итання щодо поняття “стародавній -з_і ~ з_ ,ки ключових моментів, що розкри- закономірності його розвитку і впливу - і _сда.-ьше становлення садово-паркового _е_~за- дали змогу раціональніше підійти -е --о<и до оцінки сучасного стану ланд- -a z ~ -o rо довкілля історичних архітектурних і - іа.-.'слів. а й загалом до оцінки стану зеле- - насаджень міста, аналізу тенденцій їх : : з з . г_<у та вирішенню питань формування. З “ аглення проблем реставрації та форму- зз—- оослинності меморіальних парків-садиб зс ■ _ектурних пам’яток X—XIII ст. показало загальність принципових підходів у вирішенні _.•< -ооблем. Це — історичний, природоохо- з та пізнавально-виховний принципи. А ГИ Гродзінський завжди звертав увагу - з тісне співробітництво із міськими ор- '3 - з=_іями Києва, відповідальними за озе- -е-е-ня. Так, відділ паркознавства та зеле- - : 'С будівництва взяв активну участь у ком- —-г<сі-ій цільовій науково-технічній програмі ■ зсзкої міськради “Оточуюче середовище зззліл Раціоналізація озеленення міста із з з —осуванням рослин, сприяючих очистці ~з е ~зяного басейну)” . Дослідження викону- ззл,- на 12 промислових об’єктах Києва з іззсобкою відповідних рекомендацій. За зззданням А.М. Гродзінського відділ брав з .'зну участь у роботі міських комісій з ви- з -а^ення структури насаджень на бульварі Левченка та на бульварі Л. Українки. В • ;т, до голови міськради В. Згурського --ззрій Михайлович писав, що необхідне на- •3 55 рішення питань озеленення адміністра- ■.'Н-их, промислових та історичних об’єктів Києва. А.М. Гродзінського завжди цікавила про- з 'ем а взаємовідносин людини із світом : з згин. Щодо цього він осмислив роботи здпілу тропічних рослин, які були спрямо- зз -i на озеленення інтер’єрів промислових ~ ззприємств й обґрунтував новий науковий -апрям — фітодизайн, накреслив такі його завдання, як використання рослин в ерго- -омічних системах та інтер’єрах з метою з/рішення естетичних, медико-біологічних та тихологічних проблем, пов’язаних з ізоля- —іЄЮ людини від природного рослинного се редовища. Саме цей напрям в озелененні — фітодизайн — Андрій Михайлович активно розробляв в останні 10 років свого життя [З, 4]. Основними функціями фітодизайну, на йо го думку, має бути створення комфортної об становки у приміщенні, знезараження його від патогенів, збагачення повітря речовинами тонізуючої чи заспокійливої дії, індикація біологічно небезпечних ситуацій, задоволення інстинкту піклування [6]. За межами Києва відділ виконував роботи з розробки та впро вадження пропозицій щодо створення заво дського скверу-арборетуму й озеленення те риторії виробничих цехів Придніпровського хімзаводу в Дніпродзержинську, а також на об ’єктах Миколаївського глиноземного заводу. Треба відзначити велику роль А.М. Грод зінського як науковця, який багато часу віддавав популяризації наукових знань, у тому числі і в галузі зеленого будівництва. Досить широко відома його книга “Серед природи і в лабора торії” [6], в якій наведений дуже влучний вислів автора “ ...ставлення до квітів є мірилом людя ності” [6, с. 121]. Справді, в цьому виразі є кон центрація основ антропології, екології, естетики, ландшафтної архітектури та загальної культури. Так могла написати людина, яка органічно по єднувала ботаніку і мистецтво. Для спеціалістів із зеленого будівництва цінною також є думка й про необхідність естетичної класифікації рос линного світу, яка може ґрунтуватись на роз мірах, загальній формі, будові розгалужень стебла і листка, забарвленні листка і квітів то що. А.М. Гродзінський підкреслював, що росли ни мають не тільки естетичне, а й велике санітарно-гігієнічне значення, тому і наполягав на вивченні фітонцидних властивостей рослин, особливо хвойних. Андрій Михайлович був ве ликим генератором плідних ідей, в тому числі і в галузі зеленого будівництва, і ми вважаємо, що в майбутньому багато з них ще знайдуть своє втілення на благо людства. 1. Гродзінський А.М. Ефективність діяльності ботанічних садів України 11 Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — 1976. — Вип. 8. — С. 3—7. 2. Гродзінський А.М. До питання про структуру і діяльність ботанічних садів / / Там же. — 1977. — Вип. 10. — О. З—7. SSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, N9 1-2 27 С.І. Кузнецов, Т.М. Черевченко 3. Гродзинский А.М. Фитодизайн: задачи и перспекти вы / / Информ. бюл. ЮНЕСКО. - 1979. — № 9. — С. 1—8. 4. Гродзінський А.М. Фитодизайн — проблема сучас ності / / Наука і культура: Україна, 1979. — К., 1980. - С. 205—211. 5. Гродзінський А.М. Деякі проблеми організації від відування ботанічних садів і збереження їх рослин них багатств / / Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — 1980. — Вип. 16. — С. 3—8. 6. Гродзінський А.М. Серед природи і в лабораторії. — К.: Наук, думка, 1983. — 60 с. 7. Гродзінський А.М., Кохно М. А Перспективи розвит ку системи ботанічних садів на Україні / / Вісн. АН УРСР. — 1976. — № 3. — С. 83—89. 8. Кохно М.А., Кузнецов С.І., Дорошенко O.K., Пасіч ний А.О. Основні принципи добору й оцінки тери торій для ботанічних садів і парків в Українській РСР / / Там же. — 1981. — № 8. — С. 77—79. 9. Кузнецов С.И., Клименко Ю.А., Миронова Г.А. и др. Формирование основных типов экспозиций в бота нических садах и дендропарках. — Киев: Наук, дум ка, 1994. — 200 с. 10. Литвинова Л.И., Левон Ф.М. Зеленые насаждения и охрана окружающей среды. — К.: Здоров’я, 1986. — 64 с. 11. Успенская Н.Д., Клименко Ю.А., Кузнецов С.И., Да- віденко И.А. Формирование зеленых насаждений при памятниках Древней Руси. — Киев: Наук, думка, 1991. — 110 с. 12. Черевченко Т.М., Кузнецов С.І. Про концепцію роз витку ботанічних садів і відродження старовинних парків в Україні 11 Ойкумена. — 1995. — № 1/2. — С. 5—9. Надійшла 18.01.2001 А.М. ГРОДЗИНСКИЙ ОТНОСИТЕЛЬНО ПРОБЛЕМ ЗЕЛЕНОГО СТРОИТЕЛЬСТВА И ПАРКОВЕДЕНИЯ В УКРАИНЕ С.И. Кузнецов, Т.М. Черевченко Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев Освещена роль А.М. Гродзинского в решении проблем дальнейшего развития системы и структуры ботани ческих садов в Украине, формирования зеленых наса ждений при старинных исторических памятниках Киева, разработки нового направления в озеленении — фито дизайна, популяризации научных знаний, в том числе в области зеленого строительства. A.M. GRODZINKSY AND PROBLEMS OF LANDSCAPING AND SCIENCE OF PARKS IN UKRAINE S.I. Kuznetsov, T.M. Cherevchenko M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv The paper deals with the role of A.M. Grodzinsky in the decision of the problems on further development of the system and structure of botanical gardens in Ukraine, formation of green plantations in old historical places in Kyiv, working out of a new direction in landscaping — phytodesign and popularization of scientific knowledge, including landscape architecture. 28 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, Ns 1-2
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1243
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:50:25Z
publishDate	2001
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/28/4b40e0bebf55cae506d006d2af304e28.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12432020-01-12T21:04:50Z A.M. Grodzinksy and problems of landscaping and science of parks in Ukraine А.М. Гродзінський щодо проблем зеленого будівництва та паркознавства в Україні Kuznetsov, S.I. Cherevchenko, T.M. The paper deals with the role of A.M. Grodzinsky in the decision of the problems on further development of the system and structure of botanical gardens in Ukraine, formation of green plantations in old historical places in Kyiv, working out of a new direction in landscaping – phytodesign and popularization of scientific knowledge, including landscape architecture. Висвітлено роль А.М. Гродзінського у вирішенні проблем подальшого розвитку системи і структури ботанічних садів в Україні, формування зелених насаджень при стародавніх історичних пам’ятках Києва, розвитку нового напряму в озелененні – фітодизайну, популяризації наукових знань, у тому числі і в галузі зеленого будівництва. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1243 10.5281/zenodo.3334581 Plant Introduction; Vol 9 (2001); 24-28 Інтродукція Рослин; Том 9 (2001); 24-28 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377879 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1243/1197 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Kuznetsov, S.I. Cherevchenko, T.M. А.М. Гродзінський щодо проблем зеленого будівництва та паркознавства в Україні
title	А.М. Гродзінський щодо проблем зеленого будівництва та паркознавства в Україні
title_alt	A.M. Grodzinksy and problems of landscaping and science of parks in Ukraine
title_full	А.М. Гродзінський щодо проблем зеленого будівництва та паркознавства в Україні
title_fullStr	А.М. Гродзінський щодо проблем зеленого будівництва та паркознавства в Україні
title_full_unstemmed	А.М. Гродзінський щодо проблем зеленого будівництва та паркознавства в Україні
title_short	А.М. Гродзінський щодо проблем зеленого будівництва та паркознавства в Україні
title_sort	а.м. гродзінський щодо проблем зеленого будівництва та паркознавства в україні
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1243
work_keys_str_mv	AT kuznetsovsi amgrodzinksyandproblemsoflandscapingandscienceofparksinukraine AT cherevchenkotm amgrodzinksyandproblemsoflandscapingandscienceofparksinukraine AT kuznetsovsi amgrodzínsʹkijŝodoproblemzelenogobudívnictvataparkoznavstvavukraíní AT cherevchenkotm amgrodzínsʹkijŝodoproblemzelenogobudívnictvataparkoznavstvavukraíní

А.М. Гродзінський щодо проблем зеленого будівництва та паркознавства в Україні

Institution

Similar Items