Спомин про вчителя
Gespeichert in:
| Datum: | 2001 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2001
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1248 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144770800680960 |
|---|---|
| author | Yurchac, L.D. |
| author_facet | Yurchac, L.D. |
| author_sort | Yurchac, L.D. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:01:38Z |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3334595 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:50:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
СПОМИН ПРО ВЧИТЕЛЯ
л.д. ЮРЧАК
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1
Щедра українська земля на таланти! Саме
таким золотим самородком був Андрій Ми
хайлович Гродзінський, мій перший вчитель
в науці, наставник, учений зі світовим ім’ям.
Прийшла я до нього у 1960 р. відразу піс
ля закінчення Київського державного універ
ситету ім. Т.Г. Шевченка. Андрій Михайло
вич працював тоді старшим науковим спів
робітником у відділі фізіології рослин
Інституту ботаніки АН УРСР, яким керував
К.М. Ситник. У відділі працювали вчені різ
них поколінь: старшого — В.А. Гарнага,
А.Г. Гончаров, А.Н. Закордонець та ін., се
реднього — К.М. Ситник, А.М. Гродзінський,
Л.О. Ейнор, Р.Ф. Процко, О.Б. Бойчук та ін. і
молодого — Л.И. Мусатенко, А.Г. Батрак,
Т.М. Філіпович, Л.С. Драбкіна та ін. Незважа
ючи на різну вдачу і характер співробітників-
колег, поряд з Андрієм Михайловичем завжди
хтось був, кожен хотів з ним порадитись, по
чути його думку. Робив він це легко, інколи з
іронією, але завжди оригінально, чим і при
ваблював колег.
Саме тоді Андрій Михайлович захопився
проблемою алелопатії. У розпалі були його
первісні роботи, які викликали бурхливі дис
кусії. Я була свідком і того, як гартувалися
бойцовські якості вченого, коли він відсто
ював свої погляди.
У нас була невелика кімната-лабораторія
на вул. Рєпіна (нині Терещенківська), а нау-
©Л.Д. ЮРЧАК, 2001
ково-експериментальна база розташовува
лась поза містом — у Феофанії, куди місь
кий транспорт не їздив. Добиратися було
надзвичайно тяжко, але Андрія Михайловича
це не пригнічувало — дуже захоплювала ро
бота. Працював він натхненно, насичено,
самовіддано, розвиваючи ідею німецького
вченого Ганса Моліша щодо хімічного вза
ємовпливу вищих рослин. Андрій Михайло
вич збирав матеріал про алелопатичні вла
стивості рослин з різних типів фітоценозів:
лісових, польових, штучних тощо; обходив
усі околиці Києва і області, багато часу при
свячував експедиціям в заповідники “Стрі
лецький Степ” , “Хомутівський Степ” , “Михай
лівська Цілина”, “Кам’яні Могили”. Це був
природжений експериментатор, який добре
знав лабораторну справу, володів багатьма
методами дослідження рослин і ґрунту. До
такого дослідника тягнулася молодь. З Ан
дрієм Михайловичем завжди було весело і
цікаво.
А.М. Гродзінський чудово знав рослини,
їхні українські народні та латинські назви,
корисні властивості і застосування; цього ж
вимагав від нас — своїх учнів. Причому ро
бив це не нав’язливо, а так, між іншим. Бу
вало, не встигне вийти з автомобіля, а вже
питає: “А це що за рослина? Яка латинська
назва?” Ми це добре знали й старалися
пам’ятати не тільки українську, а й латинсь
ку назву, бо було дуже незручно навіть пе
ред водієм, не тільки перед науковцями,
54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
Спомин про вчителя
-■ е й нині буває, не можеш відразу згада-
- .<раїнську назву рослини, а латинь за-
■ _.ілася в пам’яті.
Еоажали глибокі наукові знання Андрія
-айловича, його ставлення до співробіт-
• з він не тільки писав завдання на кож-
эобочий день (інколи їх було до 40), але
_:?.зав змогу самостійно їх виконати. Робо-
: т і часу на їх виконання часто не вистача
тиму працювали доти, поки зробимо все.
Е - ,_ель відповідально ставився і до себе і
- : -ас, його учнів. Проте жодного разу не
.із.'щив голос, не принизив, лише уважно
: л.*виться, і зрозумієш, що допустив по
милку.
З - мав феноменальну пам’ять на дати,
: ;зища, імена та по-батькові не тільки тих
гей, що його оточували, але й близьких,
. :^.*чів і друзів його співробітників. Знахо-
; -іас і на привітальну листівку, любив лис-
5-тися і всі листи зберігав. Цікавився на-
_ побутом, життєвими проблемами.
= зрактерними рисами Андрія Михайло-
були простота і доступність, це, ма-
'■~ь. і заохочувало людей до спілкування з
-■••• Андрій Михайлович любив жарти, при-
-■:з<и, ніколи не був байдужим. Його знали
: зь і радо зустрічали: і у Феофанійському
:зому заповіднику, і в науково-дослідних
-:~.ітутах Академії наук, де в нього були
контакти з науковцями, і в Білоцерків-
:<:му сільськогосподарському інституті, в
- :му працювали його батьки і який для
■ = : " 0 був alma mater.
Л .хе любили Андрія Михайловича аспіран-
• -■ молоді вчені. З ним радились, консуль-
■ зались, часто навіть з тих питань, які на-
- :~о не відповідали його фаховим інтере-
- • Вражало вміння розпізнавати головний
: :. хень проблеми, вміння багатосторонньо-
. - дходу до її вирішення не тільки з теоре-
- -их, але й практичних позицій.
~зорчі контакти зв’язували Андрія Михай-
:н.’ча з В.В. Осичнюком, людиною теж за-
: “ єною і закоханою у ботаніку, яку він на-
їзв з любов’ю “Вітамін” . Найчастіше вони
:~річалися в “Хомутовському Степу” , де
• :'л и годинами, інколи до глибокої ночі,
змовляти і дискутувати не тільки стосовно
дальних проблем біології, а й різних акту
альних проблем політики та економіки. їх
пов’язували дружні стосунки, вони добре ро
зуміли один одного. Такі ж теплі взаємо
відносини були з Л.О. Ейнором, В.М. Пар-
шиковим, Р.Ф. Процко та ін.
Пам’ятаю, як Андрій Михайлович серйо
зно ставився до наукової документації. Од
ного разу в експедиції у вантажному авто
мобілі за ящики впав експедиційний журнал
з даними, я його ніяк не могла знайти.
Андрій Михайлович на мене не сварився, і я
більше ніколи не бачила його таким серди
тим. Коли журнал знайшли, він сказав: “Па
м’ятайте, що первинна документація — це
свята святих, і Ви за неї відповідаєте голо
вою” . Я зрозуміла, що то були не пусті сло
ва, і цей випадок запам’ятала на все життя.
Мене завжди дивували його раціональність
і зібраність у постановці дослідів: все до
дрібниць прораховував наперед, ретельно го
тувався, уникаючи марної трати часу. Всі нау
кові журнали мали номери, зшивалися. Що
треба, фотографували, детально описували й
аналізували. За такими журналами легко було
писати звіт. А.М. Гродзінський не терпів роз
хлябаності, неакуратності і вмів це необраз
ливо висміяти.
Звітні засідання відділу та вченої ради бу
ли для нього справжнім святом — так від
повідально до них він готувався: з таблиця
ми, слайдами, фотографіями. На оформлен
ня звіту акцентував велику увагу, цього ж
вимагав й від інших.
Андрій Михайлович багато читав. У нього
були глибокі знання з різних галузей при
родничих наук. Любив і добре знав сучасну
художню літературу. Театр не любив, казав,
що там все напускне, несправжнє: “Я не
люблю бутафорію, люблю реальність! Мені
краще подивитись хороший фільм, ніж вис
таву в театрі” . Колись в Інституті ботаніки
розігрували один чи два квитки на концерт
співачки Іми Сумак, бо практично неможли
во було попасти на її концерт. Виграш ви
пав Андрію Михайловичу, але він люб’язно
подарував квиток мені. Для мене це стало
справжнім незабутнім святом.
У пам’яті залишилися поїздки у ботанічні
сади і дендропарки України, коли Андрій
Михайлович був уже директором Централь
’ 605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 55
Л.Д. Юрчак
ного республіканського ботанічного саду АН
УРСР. Для нього вони були “бальзамом на
душу” , яка тягнулась до природи. Надзви
чайні спостережливість і проникливість ди
вували нас, його учнів. Інколи ми звертали
увагу на щось лише тоді, коли він скаже: “А
ви бачите алелопатію в природі? Я її поба
чив ще з вікна автомобіля!”
Незабутніми є і всесоюзні конференції та
симпозіуми з алелопатії та фітонцидології, які
відбувалися в різних містах колишнього СРСР.
Андрій Михайлович завжди був у центрі уваги:
стільки в нього було наукових ідей. Він став
лідером алелопатичної науки не тільки у своїй
країні, а й за кордоном. Це лідерство продов
жувалося протягом трьох десятиліть!
Андрій Михайлович був дуже вимогливим
до себе, вважав, що тільки зміна трудової
діяльності може дати відпочинок мозку, він
завжди використовував це на практиці, бе
ручи у руки сокиру чи пилку для фізичної
роботи. Мало спав, поспішав зробити яко
мога більше. Навіть на відпочинку ніколи не
був без діла: читав, аналізував, писав. “Мені
не цікаво відпочивати без роботи” , — казав
він нам. Робота у будь-якому вигляді була
його життям.
Досягти вершин в науці Андрію Михай
ловичу допомогли не тільки природні дані —
неабияка пам’ять, допитливість, настирність, а
й надзвичайні працелюбність і працездатність,
вимогливість і всебічна ерудиція. Широкому
розвитку вченого сприяло й родинне оточен
ня, адже батьки Андрія Михайловича, його
брат і сім'я — всі були справжніми науковця
ми. Одного разу я була свідком розмови сина
з матір’ю — це була щира задушевна бесіда
однодумців. Андрія Михайловича цікавило все:
здоров’я матері, питання побуту, робота,
знайомі тощо.
А.М. Гродзінський був уважним і дбайли
вим чоловіком, люблячим батьком для своїх
двох доньок — Тетяни і Ганни — і турботли
вим дідусем. Сімейні проблеми ніколи не
залишались осторонь нього: все пам’ятав і
намагався вирішувати. Умів робити все — не
тільки наукову, але й повсякденну роботу.
Дивувало його вміння готувати їжу. Деякі
перші уроки з кулінарії я отримала у Андрія
Михайловича. Але він підкреслював, що по
бут не повинен бути на першому плані.
Андрій Михайлович цінував тепло і зати
шок у лабораторії, любив зі своїми колегами
святкувати по-домашньому, з традиційними
українськими стравами. У такій атмосфері
він відчував себе добре; любив і знав багато
українських пісень, анекдотів.
Ще в аспірантські роки нужда заставила
Андрія Михайловича реферувати статті іно
земних вчених для ВІНІТІ. Ця робота припа
ла йому до душі: по-перше, він мав інфор
мацію, по-друге, освоїв декілька іноземних
мов, по-третє, вдало поєднував її зі своєю
основною роботою. Звичка реферувати за
лишилася у нього на все життя, завдяки чо
му у нього була велика добірка рефератів.
Андрій Михайлович вільно володів німець
кою, англійською та французькою мовами. І
коли одного разу до нас у ботанічний сад
приїхав американський вчений з доповіддю,
а перекладачка досить важко перекладала
специфічні терміни, Андрій Михайлович встав
і сам синхронно переклав всю доповідь без
усяких зволікань.
У Андрія Михайловича була велика кіль
кість аспірантів і здобувачів. Для всіх він мав
час, щоб вислухати і обміркувати наукову
тему, але спочатку вислуховував погляди мо
лодого вченого, лише потім корегував своїм
науковим баченням проблеми. Він не любив
співавторства зі своїми учнями, завжди ка
зав: “У мене стільки своїх ідей, що мені їх
досить, можу поділитися й з Вами” , і майже
завжди викреслював своє прізвище зі спів
авторства, а якщо і залишав, то обов’язково
добавляв у статтю свої думки.
Світлий образ Андрія Михайловича Грод
зінського — людини і вченого з великої лі
тери — назавжди залишиться у нашій па
м'яті. Добрі зерна, які він сіяв, ще довго
проростатимуть у майбутніх поколіннях!
Надійшла 13.02.2001
56 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, N° 1-2
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1248 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:50:28Z |
| publishDate | 2001 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/bf/391650c8dd328a3bce932691a420c3bf.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12482019-11-11T08:01:38Z In memory of the teacher Спомин про вчителя Yurchac, L.D. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1248 10.5281/zenodo.3334595 Plant Introduction; Vol 9 (2001); 54-56 Інтродукція Рослин; Том 9 (2001); 54-56 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377879 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1248/1202 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Yurchac, L.D. Спомин про вчителя |
| title | Спомин про вчителя |
| title_alt | In memory of the teacher |
| title_full | Спомин про вчителя |
| title_fullStr | Спомин про вчителя |
| title_full_unstemmed | Спомин про вчителя |
| title_short | Спомин про вчителя |
| title_sort | спомин про вчителя |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1248 |
| work_keys_str_mv | AT yurchacld inmemoryoftheteacher AT yurchacld spominprovčitelâ |