Фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: багаторічна динаміка, участь і роль фітоценотипів у формуванні паркових дендроценозів
The analysis of phytocoenotype structure of dendroflora of Trostjanents dendropark is made. Results were showed that most numeral in terms of species is a group of assectators. The second place is occupied by edificators, the third – a group of species that does not play a substantial role in phytoc...
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2016
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/125 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121190636453888 |
|---|---|
| author | Medvedev, V.A. Iljenko, O.O. |
| author_facet | Medvedev, V.A. Iljenko, O.O. |
| author_sort | Medvedev, V.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:13:47Z |
| description | The analysis of phytocoenotype structure of dendroflora of Trostjanents dendropark is made. Results were showed that most numeral in terms of species is a group of assectators. The second place is occupied by edificators, the third – a group of species that does not play a substantial role in phytocenosis, the fourth – dominants, the fifth – co-edificators and the last – co-dominants and subdominants. As part of edificators the trees are more often among that predominate the share of trees of first variable, and the trees of fourth variable, bushes and lianas, mainly carry out the role of assectators.
In dendroflora of park in tearms of the quantity of plants, among species-assectators Acer platanoides is predominated. At the same time, this species plays the edificatory role in park phytocenoses. The least active in terms of participating in forming of the park groupings among speciesassectators there are species, which presence in the one inventory list (26 species) and species, that did not included these lists, but in the past there was an attempt of their survey in the conditions of dendropark (34 species). |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2387542 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:39:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
75ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3
УДК 502.75:581.526(477.51)
В.А. МЕДВЕДЄВ, О.О. ІЛЬЄНКО
Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України
Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Тростянець
ФІТОЦЕНОТИПНА СТРУКТУРА ДЕНДРОФЛОРИ
ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ «ТРОСТЯНЕЦЬ» НАН УКРАЇНИ:
БАГАТОРІЧНА ДИНАМІКА, УЧАСТЬ І РОЛЬ ФІТОЦЕНОТИПІВ
У ФОРМУВАННІ ПАРКОВИХ ДЕНДРОЦЕНОЗІВ
Проведено аналіз фітоценотипної структури дендрофлори Тростянецького дендропарку. Найчисленнішою за кількіс-
тю видів є група асектаторів, друге місце посідають едифікатори, третє — група видів, які не відіграють істотної
ролі у фітоценозах, четверте — домінанти, п’яте — співедифікатори, шосте — співдомінанти і субдомінанти. Еди-
фікаторами найчастіше є дерева, серед яких переважає частка дерев першої величини, а дерева четвертої величини,
чагарники і ліани здебільшого відіграють роль асектаторів.
У дендрофлорі парку серед природних видів-асектаторів за чисельністю екземплярів домінує Acer platanoides. Одно-
часно цей вид відіграє роль едифікатора у паркових фітоценозах. Найменш активними у формуванні паркових угру-
повань серед видів-асектаторів є види, представлені лише в одному інвентаризаційному списку (26 видів), і такі, які
не ввійшли в ці списки, але в минулому була спроба випробувати їх в умовах дендропарку (34 види).
Ключові слова: дендропарк «Тростянець», дендрофлора, паркові фітоценози, фітоценотипна структура.
© В.А. МЕДВЕДЄВ, О.О. ІЛЬЄНКО, 2016
У природних умовах зростання відбувається
фітоценотипна диференціація видів, зумовле-
на їх морфологічними, біологічними та еколо-
гічними особливостями, які визначають роль
видів у природному фітоценозі [15]. У науко-
вих дослідженнях найчастіше розглядають та-
кі фітоценотипи: едифікатори, співедифіка-
тори, домінанти, співдомінанти, субдомінан-
ти, асектатори та інгредієнти (або види, які не
відіграють істотної ролі у фітоценозах) [2,
4—6, 8, 11—13].
Згідно з [4, 5, 8, 10, 15] едифікатори — це
види-домінанти, які відіграють провідну роль
у створенні біосередовища в екосистемі та
структури ценозу. Вони утворюють ценоз і
найбільше впливають на його склад та фіто-
сферу, тобто це види, які контролюють режим
відносин у рослинному угрупованні. Співеди-
фікатори — види у фітоценозі, котрі за своєю
масою та рясністю подібні до едифікаторів та
істотно впливають на біосередовище. Разом із
едифікаторами вони утворюють основний
ярус. Домінанти — види фітоценозу, які кіль-
кісно чи за масою переважають; домінуючі
види за фітомасою або проективним покрит-
тям. Співдомінанти — співдомінуючі у фіто-
ценозах види рослин. Субдомінанти — види
другорядних ярусів, які переважають. Асекта-
тори — види, котрі постійно присутні, але не
домінують у фітоценозі, відіграють в його тво-
ренні другорядну роль і мало впливають на
утворення фітогенного середовища.
Ю.Р. Шеляг-Сосонко [14] поділяє всі види на
монотипні, представлені у межах ареалу лише
одним фітоценотипом, та політипні, пред-
ставлені декількома фітоценотипами, тобто у
межах природного ареалу один і той самий
вид у різних угрупованнях може займати різну
фітоценотичну позицію. Наприклад, залеж но
від еколого-фітоценотичних умов вид-еди фі-
катор може відігравати роль асектатора і, нав-
паки, вид-асектатор за певних умов може бути
едифікатором.
За Ф.Н. Русановим [7], вибір рослинних
ви дів-едифікаторів для інтродукційного ви-
пробування зумовлений їх ширшою екологіч-
ною амплітудою, мінливістю та кращою адап-
тив ністю до різноманітних умов середовища.
76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3
В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко
П.Є. Булах [1] відзначає, що метод геоботаніч-
них едифікаторів Ф.Н. Русанова одержав екс-
периментальне підтвердження, що поясню-
ється високою гетерогенністю видів-еди фі ка-
торів, тобто існуванням у межах ареалу багатьох
екотипів, пристосованих до різних умов.
Протягом останніх років проведено аналіз
фітоценотипної структури автохтонних денд-
росозофітів природно-заповідного фонду Лі-
со степу України [6] та заповідної дендросозо-
флори ex situ заповідних парків Степу України
[2]. У першій роботі автори використали «склад
фітоценотипів, запропонований В.М. Сука-
човим, а саме: едифікатори, домінанти, спів-
домінанти й асектатори», а у другій з посилан-
ням на праці Т.А. Работнова, Б.М. Міркіна і
Г.С. Розенберга виділено такі фітоценотипи,
як едифікатори, домінанти, субдомінанти та
асектатори.
Фітоценози старовинного дендропарку ланд-
шафтного типу «Тростянець» сформувалися
під впливом складного комплексу природних
і антропогенних чинників. У різні періоди
розвитку паркових насаджень змінювалося
співвідношення цих чинників та їх інтенсив-
ність, але сучасний стан парку свідчить про
те, що антропогенний чинник не зміг повніс-
тю запобігти природному розвитку місцевої
дендрофлори, тому частина паркового ланд-
шафту поступово перетворилася на лісопар-
ковий ландшафт із переважанням у видовому
складі Acer platanoides L., Ulmus scabra Mill.,
Fraxinus excelsior L., Populus alba L., Sambucus
nigra L. та деяких інших місцевих порід. Фло-
ристичне ядро дендропарку складають деревні
види: Acеr platanoides, A. pseudoplatanus L., A.
campest re L., Fraxinus excelsior, Pinus sylvestris L.,
Ulmus scab ra, Tilia cordata Mill., Betula pendula
Roth., Thuja occidentalis L., Picea abies (L.) Karst.,
Quercus robur L., Aesculus hippocastanum L. Су-
купність особин кожного з цих видів, з огляду
на їх високу чисельність, вікове розмаїття і
здатність до самопоновлення, можна розгля-
дати як ценопопуляції. Інтродукційна фракція
пар кової дендрофлори домінує за кількістю
видів, але поступається аборигенній за чисель-
ністю рослин.
Мета роботи — проаналізувати фітоцено-
типну структуру паркової дендрофлори та ви-
значити участь і роль представників різних
фітоценотипних груп, які природно зростають
у різних флористичних областях Землі, у фор-
муванні штучних фітоценозів дендропарку.
Матеріал та методи
Об’єктом досліджень були 486 видів паркової
дендрофлори, 440 з яких є інтродукованими
видами, решта — аборигенними. Участь пред-
ставників різних фітоценотипних груп у пар-
кових ландшафтах визначали за наявністю їх
у семи інвентаризаційних списках: 1886, 1948,
1960, 1965, 1970, 1980 і 2008 рр., тобто майже
протягом усього періоду існування парку.
Нами використано фітоценотипну класифіка-
цію видів, наведену у праці «Ареалы деревьев
и кустарников СССР» [11—13], а саме: едифі-
катори, співедифікатори, домінанти, співдо-
мінанти, субдомінанти, асектатори та види, які
не відіграють істотної ролі у фітоценозах. Біо-
морфологічну структуру аналізували за схе-
мою І.Г. Серебрякова [9], розподіл дерев за
классами їх висоти — за О.А. Калініченком [3].
Латинські назви видів рослин наведено
згідно з [1—3].
Результати та обговорення
Фітоценотипна та біоморфологічна
структура паркової дендрофлори
За результатами аналізу фітоценотипної струк-
тури видового складу деревних рослин, які ви-
пробували впродовж усього періоду існування
дендропарку (табл. 1), виявлено їх належність
до едифікаторів, асектаторів, співедифікато-
рів, домінантів, співдомінантів, суб до мінантів і
видів, які в умовах природного ареалу не віді-
грають суттєвої ролі у фітоценозах через від-
носно малу біомасу або обмежене поширення.
Представники останньої групи у природних умо-
вах зазвичай зростають у місцях, екологічно
несприятливих для багатьох інших рослин.
Найчисленнішою (255 видів, 52,5 % від за-
гальної кількості досліджених видів) є група
асектаторів, до якої належать 230 інтроду-
кованих і 25 аборигенних видів. Її представ-
77ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3
Фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку «Тростянець» НАН України...
никами є такі види, як Berberis heteropoda
Schrenk., Cerasus tianschanica A. Pojark., Corylus
pon tica C. Koch., Cotoneaster multiflorus Bunge,
Physocarpus amurensis Maxim., Deutzia amurensis
(Rgl.) Airy-Shaw., Viburnum sargentii Koehne —
асектатори підліска широколистяних лісів і
чагарникових заростів, Betula dahurica Pall. —
асектатор деревостану переважно дубових лі-
сів, Caragana ussuriensis (Rgl.) Pojark. — асекта-
тор вторинних чагарникових угруповань, рід-
ше — підліска дубняків, Cornus sanguinea L. —
асектатор підліска широколистяних, ши ро ко-
листяно-хвойних і тополевих заплавних лісів,
Crataegus maximowiczii C. K. Schneid. — асекта-
тор підліска і другого ярусу деревостану, Malus
mandshurica (Maxim.) Kom. — асектатор друго-
го ярусу деревостанів долинних хвойно-ши ро-
колистяних, ялицевих і чозенієвих лісів, Salix
pentandra L. — асектатор деревного ярусу лісо-
вих та перехідної зони верхових боліт, Sorbus si-
birica Hedl. — асектатор підліска, рідше — дру-
гого ярусу, Swida sanguinea (L.) Opiz. — асекта-
тор підліска широколистяних, широ ко лис тя-
но-хвойних і тополевих заплавних лісів та ін.
Серед асектаторів 45 видів є поліфітоцено-
типними, наприклад, Betula raddeana Trautv. —
асектатор, зрідка — едифікатор нижньої части-
ни субальпійських криволісь, Cornus al ba L. —
асектатор підліска і співдомінант чагар ни-
ко вих долинних заростів, Crataegus songarica
C. Koch — асектатор або співдомінант роз-
ріджених широколистяних лісів та чагарнико-
вих заростів, Elaeagnus angustifolia L. — асекта-
тор або едифікатор тугаїв, Lonicera altaica L. —
асектатор підліска переважно темнохвойних
лісів і співедифікатор, рідше — едифікатор ча-
гарникових заростів тощо.
Група асектаторів складається із представ-
ників чотирьох життєвих форм: дерев, чагар-
ників, напівчагарників і ліан, серед яких за
чисельністю домінує група чагарників — 136
видів (53,3 % від загальної кількості асектато-
рів). Друге місце посідає група дерев (97
(38,0 %) видів), які за класами висоти розпо-
діляються таким чином: дерева першої вели-
чини — 20 видів (19,6 % від загальної кількос-
ті видів дерев), дерева другої величини — 10
(10,3 %), дерева третьої величини — 13 (14,4 %),
дерева четвертої величини — 56 (57,7 %).
Ліанові рослини представлені 16 видами
(6,3 % від загальної кількості асектаторів): Ac-
tinidia arguta (Siebold & Zucc.) Planch., A. kolo-
micta (Rupr.) Maxim., A. polygama (Sieb. et Zucc.)
Maxim. — асектатори хвойних і хвойно-широ-
колистяних лісів, Ampelopsis brevipedunculata
(Maxim.) Trautv., A. japonica (Thunb.) Maxim. ,
A. vitifolia (Boiss.) Planch., Celastrus flagellaris
Rupr., Clematis brevicaudata DC., C. glauca Willd.,
C. serratifolia Rehd., C. viticella L., Lonicera etrus-
ca Santi., Vitis amurensis Rupr. — асектатори під-
ліска широколистяних лісів, чагарникових за-
ростів і рідколісь та ін.
До напівчагарникових рослин належать
6 видів (2,3 % від загальної кількості асектато-
рів): Rubus anatolicus Focke, R. candicans Weihl.,
R. crataegifolius Bge. — асектатори чагарнико-
вих заростей, R. sachalinensis Lev. — асектатор
підліска та едифікатор чагарникових угрупо-
вань, R. caesius L. — асектатор підліска і домі-
нант чагарникових заростей, R. idaeus L. —
асектатор підліска та едифікатор або співеди-
фікатор чагарникових заростей.
Отже, більшість асектаторів становлять ча-
гарники та дерева четвертої величини, які фор-
мують підлісок, узлісся, нижні яруси пар кових
масивів і відіграють провідну декоративну роль
у створенні ландшафтних композицій.
Група едифікаторів налічує 140 видів, з них
120 інтродуцентів і 20 аборигенних видів. До
цієї групи належать Abies nordmanniana (Stev.)
Spach, A. sibirica Ledeb., Juniperus excelsa Bieb. —
едифікатори першого ярусу хвойних і ши ро-
ко листяно-хвойних лісів, Betula litwino wii Do-
luch. — едифікатор субальпійського кри во-
лісся, Caragana grandiflora (M.B.) DC. — едифі-
катори чагарникових заростів, Caragana frutex
(L.) C. Koch — едифікатор чагарникових за-
ростей і чагарникових степів, Corylus avellana
L. — едифікатор підліска та вторинних зарос-
тей, C. heterophylla Fisch. et Trautv. — едифіка-
тор чагарникових заростей, Malus pallasiana
Juz. — едифікатор самостійних угруповань,
Salix acutifolia Willd. — едифікатор чагарнико-
вих угруповань на надрічкових пісках та ін.
78 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3
В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко
До складу цієї групи входять 54 політипних
видів, наприклад, Acer trautvetteri Medw. —
едифікатор паркових кленовників, асектатор
субальпійських рідколісь, Amygdalus communis
L. — едифікатор мигдальників і асектатор де-
ревного ярусу фісташкових та інших угрупо-
вань, Betula ermanii Cham. — едифікатор пар-
кових березняків і асектатор деревостою
хвойно-широколистяних лісів, Caragana juba-
ta (Pall.) Poir. — едифікатор або співедифіка-
тор чагарникових заростей, рідше — підліска,
Juniperus sabina L. — едифікатор або асектатор
прогресивний і водночас ант ро по ген но-ре гре-
сивний, Malus sieversii (Ledeb.) M. Roem. —
едифікатор вторинних яблуневих угруповань,
асектатор горіхових і кленових лі сів та ча гар-
никових ценозів, Picea orientalis (L.) Link. — еди-
фікатор першого ярусу, інколи — субдомінант,
Quercus robur — едифікатор пер шого ярусу ши-
роколистяних лісів, на півночі ареалу — асек-
татор підліска, Ribes nigrum L. — едифікатор за-
плавних чагарникових заростей та асектатор
підліска заплавних лісів, Tilia cordata Mill. —
едифікатор липових лісів, співедифікатор і
асектатор деревостану широко лис тяних та ши-
роколистяно-хвойних лісів, до мінант і асек та-
тор підліска південно-тай го вих лісів та ін.
До групи едифікаторів належать представ-
ники трьох життєвих форм (дерева, чагарники
і ліани), серед яких за чисельністю домінує
група дерев — 89 (63,6 %) видів, які за класами
висоти розподіляються таким чином: дерева
першої величини — 47 видів (52,8 % від загаль-
ної кількості видів дерев), дерева другої вели-
чини — 9 (10,1 %), дерева третьої величини —
11 (12,4 %) і дерева четвертої величини — 22
(24,7 %). Чагарникові рослини представлені
50 видами (35,7 %), ліани — лише одним видом.
Таким чином, серед едифікаторів переважа-
ють дерева, зокрема дерева першої величини,
серед яких можна виділити групу з висотою по-
над 35 м: Abies holophylla Maxim., A. nordmannia-
na, A. sachalinensis Nast., Castanea sativa Mill., Pi-
cea abies, Larix gmelinii (Rupr.) Rupr., Fagus orien-
talis Lipsky, F. sylvatica L., Larix sibirica Ledeb., Pi cea
jezoensis (Siebold & Zucc.) Fish. ex Carr., P. orien-
talis, P. schrenkiana Fidch. et Mey, Pinus koraiensis
Siebold & Zucc., P. sibirica Du Tour, Platanus
orientalis L., Populus maximowiczii Henry, Quercus
castaneifolia C.A.M., Quercus petraea Liebl., Pinus
sylvestris L., Quercus robur та Tilia europaea L.
Група співедифікаторів налічує 9 видів: Alnus
hirsutа (Spach) Turcz. ex Rupr. — співедифікатор
заплавних лісів, Cerasus turcomanica Pojark. —
співедифікатор чагарникових заростей, решта
видів є політипними: Acer pubescens Franch. —
співедифікатор, рідше — едифікатор кленов-
ників з Juniperus seravschanica у смузі контакту
ксерофітних рідколісь і термофільних арчев-
ників, Caragana aurantiaca Koehne — співеди-
фікатор або асектатор чагарникових заростей,
Fraxinus sogdiana Bge. — співедифікатор, зрідка —
едифікатор широколистяних лісів, Ge nista tin-
ctoria L. — співедифікатор і асектатор підліска
сухих соснових та широколистяних лісів, Le-
spedeza cyrtobotrya Miq. — співедифікатор і асек-
татор чагарникових угруповань, асектатор під-
ліска дубових рідколісь, Tilia sibirica Bayer. —
співедифікатор або асектатор ялицевих, сос-
ново-листяних та березових лісів, зрідка — еди-
фікатор липняків, T. cordata — співедифікатор
і асектатор деревостою широколистяних та ши-
роколистяно-хвойних лісів, домінант і асек-
татор підліска південнотайгових лісів.
До групи співедифікаторів належать пред-
ставники двох життєвих форм: 5 видів дерев
(3 види першої величини — Fraxinus sogdiana
Bge., Tilia sibirica Bayer, T. cordata, 1 вид тре-
тьої величини — Alnus hirsutа (Spach) Turcz. ex
Rupr., 1 вид четвертої величини — Acer pubes-
cens Franch) та 4 види чагарників (Cerasus tur-
comanica, Caragana aurantiaca Koehne, Genista
tinctoria L. і Lespedeza cyrtobotrya Miq.).
Група домінантів представлена 12 інтроду-
кованими видами: Armeniaca vulgaris Lam. —
домінант рідколісь, Carpinus cordata Blume —
домінант другого ярусу далекосхідних хвой но-
широколистяних лісів, Celtis caucasica Willd. —
домінант аридних рідколісь на ка м’я нистих
схилах, Spiraea trilobata L. — домінант чагар-
никових степових і гірських угруповань, Ulmus
pumila L. — домінант ксерофільного рід ко-
лісся, Exochorda tianschanica Gontsch. — домі-
нант чагарникових заростей, решта видів є
79ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3
Фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку «Тростянець» НАН України...
політипними: Amygdalus nana L. — домінант і
співдомінант чагарникових заростей, Ephedra
intermedia Schrenk. — домінант в асоціаціях у
пустельних пісках, асектатор чагарникових
асоціацій пустель і скельно-кам’янистих місце-
зростань, Amygdalus fenzliana (Fritsch) Lipsky —
домінант або співдомінант листяних ксерофіт-
них рідколісь, Rhus coriaria L. — домінант ниж-
нього ярусу деревостою або асектатор чагар-
никових заростей, Rosa pendulina L. — домінант
і асектатор чагарникових заростей, асектатор
підліска ялинових та букових лісів, Weigela mid-
dendоrffiana (Carr.) C. Koch — домінант чагар-
никових заростей, асе к татор підліска.
До групи домінантів належать представники
двох життєвих форм: 6 видів дерев (2 види тре-
тьої величини — Armeniaca vulgaris, Carpinus cor-
data та 4 види четвертої величини — Celtis caucasi-
ca, Ulmus pumila, Amygdalus fenz liana, Rhus coria ria)
та 6 видів чагарників — Amygdalus nana, Ephed ra
intermedia, Exochorda tianschanica, Rosa pendulina,
Spiraea trilobata, Wei gela mid den dоrf fiana.
Групу співдомінантів репрезентують три полі-
типних інтродукованих види чагарників: Amy g-
dalus petunnikowi Litv., Spiraea media Fr. Schmidt
та Rosa platyacantha Schrenk.
Субдомінанти представлені одним чагарни-
ковим видом — Acanthopanax sessiliflorus (Rupr.
et Maxim.) Seem.
Група видів, які не відіграють істотної ролі у
природних фітоценозах, налічує 65 видів (13,4 %
від загальної кількості фітоценотипних видів),
зокрема 40 видів чагарників, 20 — дерев та 5 —
ліан. Це такі види, як Acer ginnala Maxim.,
A. japonicum Thunb., Celtis glabrata Stev. ex Planch.,
C. tournefortii Lam., Crataegus almaatensis Pojark.,
Fraxinus syriaca Boiss., Pyrus elaeagrifolia Pall.,
P. syriaca Boiss., P. ussuriensis Maxim., Rhamnus
dolichophylla Gontsch, Sorbus aria Crantz, Tilia mon-
golica Maxim. Clematis aethusifolia Turcz., C. orien-
talis L., C. tangutica (Maxim.) Korsh., C. vitalba
L., Menispermum dahuricum DC. тощо.
Багаторічна динаміка фітоценотипної
струк тури паркової дендрофлори
Наведені у табл. 1 дані відображують спрямо-
ваність динаміки фітоценотипних груп. Упро-
довж досліджуваного періоду характер дина-
міки кількісного видового складу фітоценоти-
пів змінювався. Проте виявлено певні законо-
мірності. Найбільша частка (55,9 %) у фітоце-
нотипній структурі видового складу паркової
дендрофлори у 1886 р. приподала групу едифі-
каторів. Це пояснюється тим, що на першому
етапі формування паркової дендрофлори най-
більшу увагу засновники парку приділяли іно-
земним екзотам та декоративно цінним місце-
вим деревам. Саме вони становили у 1886 р.
переважну частку (84,6%) у біоморфологічній
структурі групи едифікаторів. У процесі фор-
мування паркових декоративних композицій-
них ділянок частка дерев у загальній структурі
зменшувалась унаслідок введення у насаджен-
ня високодекоративних чагарників, напівча-
гарників та ліан. Цей процес завершився пере-
важною участю у фітоценотипній структурі
паркової дендрофлори асектаторів, у складі
яких переважають чагарникові види. Це пояс-
нює позитивну динаміку участі видів-асек-
та торів у фітоценотипній структурі паркової
денд рофлори: їх частка збільшилась з 38,7 % у
1886 р. до 53,5 % у 2008 р.
Участь і роль фітоценотипів
у формуванні паркової дендрофлори
Участь фітоценотипів у формуванні паркової
дендрофлори оцінювали за наявністю їх в ін-
вентаризаційних списках (табл. 2). Залежно
від наявності у списках фітоценотипи розпо-
ділили на чотири категорії: види І категорії
участі (виявлені у 7 або 6 інвентаризаційних
списках), ІІ категорії (виявлені у 5 або 4 спис-
ках), ІІІ категорії (виявлені у 3 або 2 списках),
ІV категорії (наявні в одному списку). До оста-
ньої категорії віднесено також види, які не
ввійшли в інвентаризаційні списки, але мала
місце спроба випробувати їх в умовах дендро-
парку.
Шкала оцінки активності участі фітоцено-
типів у формуванні паркових фітоценозів:
І категорія — високоактивні;
ІІ категорія — активні;
ІІІ категорія — помірно активні;
IV категорія — неактивні.
80 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3
В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко
Найменш активними за участю у форму-
ванні паркових угруповань серед видів-асек-
таторів є види, наявні лише в одному інвента-
ризаційному списку (26 видів), і такі, які не
ввійшли в ці списки, але мала місце спроба
випробувати їх в умовах дендропарку (34 ви-
ди): Actinidia polygama, Ampelopsis japonica, Ara-
lia elata Miq. Seem., Cotoneaster suavis Pojark.,
Crataegus meyeri Pojark., C. ucrainica Pojark., Ep-
hedra distachya L., Euonymus semenovii Rgl. et
Herd., Fraxinus coriariifolia Scheele, Juniperus
oblonga M. B., Lonicera chamissoi Bge., Ribes di-
cuscha Fisch., Rosa agrestis Savi, R. albertii Regel,
Таблиця 1. Динаміка участі представників фітоценотипних груп у парковій дендрофлорі
Table 1. A dynamics of participation of representatives of phytocenotype groups in dendroflora of park
Фітоценотипна
група
Рік інвентаризації
1886 1948 1960 1965 1970 1980 2008
Кількість видів
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Едифікатори:
дерева
чагарники
ліани
52
44
8
0
55,9
84,6
15,4
0
54
41
13
0
38,6
75,9
24,1
0
95
58
36
1
32,9
61,0
37,9
1,1
106
65
40
1
29,6
61,3
37,7
1,0
105
63
41
1
28,1
60,0
39,0
1,0
117
76
40
1
29,7
65,0
34,2
0,8
77
57
20
0
31,9
74,0
26,0
0
Асектатори:
дерева
чагарники
напівчагарники
ліани
36
29
6
0
1
38,7
80,5
16,7
0
2,8
73
35
31
2
5
52,1
47,9
42,5
2,7
6,9
152
64
75
3
10
52,6
42,1
49,3
2,0
6,6
194
78
97
6
13
54,2
40,2
50,0
3,1
6,7
206
83
105
5
13
55,2
40,3
51,0
2,4
6,3
202
85
103
5
9
51,3
42,1
51,0
2,5
4,4
129
61
59
2
7
53,5
47,3
45,7
1,6
5,4
Співедифікатори:
дерева
чагарники
1
1
0
1,1
100,0
0
2
1
1
1,4
50,0
50,0
3
2
1
1,0
66,7
33,3
7
4
3
1,9
57,1
42,9
6
4
2
1,6
66,7
33,3
6
4
2
1,5
66,7
33,3
2
2
0
1,4
100,0
0
Співдомінанти:
чагарники
0
0
0
0
1
1
0,7
100,0
2
2
0,7
100,0
2
2
0,6
100,0
2
2
0,5
100,0
1
1
0,3
100,0
1
1
0,4
100,0
Домінанти:
дерева
чагарники
0
0
0
0
0
0
2
1
1
1,4
50,0
50,0
6
3
3
2,1
50,0
50,0
5
3
2
1,4
60,0
40,0
7
3
4
1,9
42,9
57,1
7
3
4
1,8
42,9
57,1
5
3
2
2,1
60,0
40,0
Субдомінанти:
чагарники
1
1
1,1
100,0
1
1
0,7
100,0
1
1
0,3
100,0
1
1
0,3
100,0
1
1
0,3
100,0
1
1
0,3
100,0
0
0
0
0
Види, які не віді-
грають істотної ролі
у фітоценозах:
дерева
чагарники
ліани
3
3
0
0
3,2
100,0
0
0
7
4
1
2
5,0
57,1
14,3
28,6
30
11
16
3
10,4
36,7
53,3
10,0
43
17
22
4
12,0
39,5
51,2
9,3
46
19
23
4
12,3
41,3
50,0
8,7
60
19
36
5
15,2
31,7
60,0
8,3
27
9
16
2
11,2
33,3
59,3
7,4
Усього 93 100,0 140 100,0 289 100,0 358 100,0 373 100,0 394 100,0 241 100,0
R. boissieri Crép., R. ecae Aitch., R. majalis Herm.,
R. rubiginosa L., Salix rosmarinifolia L., Sorbaria
pallasia (G. Don) A. Pojark., Sorbus alnifolia Sie-
bold & Zucc., S. commixta Hedl., S. domestica L.,
S. subfusca (Ledeb.) Bois., Spiraea flexuosa Fisch.,
Ulmus macrocarpa Hance. Це переважно чагар-
никові рослини, невисокі дерева і деревця та
ліани, у природних фітоценозах — зазвичай
асектатори підліска і чагарникових угрупо-
вань, рідколісь та криволісся.
У дендрофлорі парку за чисельністю рос-
лин серед видів-асектаторів домінує Acer
platanoides. Кількість рослин цього виду
81ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3
Фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку «Тростянець» НАН України...
Таблиця 2. Участь фітоценотипів у формуванні паркової дендрофлори (n = 486)
Table 2. Participating of phytocenotypes in forming dendroflora of park (n = 486)
Фітоценотипна
група
Участь за наявністю в інвентаризаційних списках
Усього
у 7 або 6 у 5 або 4 у 3 або 2 в 1 або у жодному
Кількість видів в інвентаризаційних списках
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Інтродукційна фракція
Едифікатори:
дерева:
І величини
ІІ величини
ІІІ величини
ІV величини
чагарники
ліани
120
75
39
7
9
20
44
1
36
29
19
4
2
4
7
0
30, 0
80,6
65,5
13,8
6,9
13,8
19,4
0
38
18
9
0
2
7
19
1
31,7
47,4
50,0
0
11,1
38,9
50,0
2,6
28
16
9
2
2
3
12
0
23,3
57,1
56,2
12,5
12,5
18,7
42,9
0
18
13
2
1
3
7
5
0
15,0
72,2
15,4
7,7
23,1
53,8
27,8
0
Асектатори:
дерева:
І величини
ІІ величини
ІІІ величини
ІV величини
чагарники
напівчагарники
ліани
230
83
15
9
10
50
127
4
16
37
21
8
3
5
5
13
0
3
100,0
56,8
38,1
14,3
23,8
23,8
35,1
0
8,1
92
32
2
4
3
23
49
1
10
100,0
34,8
6,2
12,5
9,4
71,9
53,3
1,1
10,9
62
18
1
1
1
15
40
3
1
100,0
30,1
5,3
5,3
10,5
78,9
63,5
4,8
1,6
39
13
2
1
2
8
22
0
4
100,0
33,3
15,4
7,7
15,4
61,5
56,4
0
10,3
Співедифікатори:
дерева:
І величини
ІІІ величини
ІV величини
чагарники
8
4
2
1
1
4
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
3
2
1
1
0
1
100,0
66,7
50,0
50,0
0
33,3
3
1
0
0
1
2
100,0
33,3
0
0
100,0
66,7
2
1
1
0
0
1
100,0
50,0
100,0
0
0
50,0
Співдомінанти:
чагарники
3
3
1
1
100,0
100,0
0
0
0
0
1
1
100,0
100,0
1
1
100,0
100,0
Домінанти:
дерева:
І величини
ІІІ величини
ІV величини
чагарники
12
5
1
1
3
7
2
1
0
0
1
1
100,0
50,0
0
0
100,0
50,0
3
2
1
1
0
1
100,0
66,7
50,0
50,0
0
33,3
3
0
0
1
0
2
100,0
0
0
0
0
100,0
4
2
0
0
2
2
100,0
50,0
0
0
100,0
50,0
Субдомінанти:
чагарники
1
1
1
1
100,0
100,0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
збільшилась з 9870 екз. у 1960 р. до 13 320
екз. у 2008 р., що становить майже третину
загальної чисельності деревних росли ден-
дропарку. З огляду на позитивну багаторічну
динаміку чисельності рослин і високу час-
тоту трапляння, зумовлені високою тіньо-
витривалістю та ефективною дисемінацією,
певним чином цей вид відіграє також роль
едифікатора у паркових фітоценозах. Роль
співдомінантів у паркових угрупованнях ві-
діграють види-асек та тори Ulmus glabra (3668
екз.), Acer pseudoplatanus (769 екз.), Fraxinus
excelsior (550 екз.), Acer campestre (371 екз.) та
Abies alba (349 екз.).
82 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3
В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко
Види, які не відіграють
істотної ролі у фітоценозах:
дерева:
І величини
ІІ величини
ІІІ величини
ІV величини
чагарники
ліани
65
20
1
1
3
15
40
5
5
3
0
1
1
1
0
2
100,0
60,0
0
33,3
33,3
33,3
0
40,0
30
11
0
0
1
10
18
1
100,0
36,7
0
0
9,1
90,9
60,0
3,3
17
6
1
0
1
4
10
1
100,0
35,3
16,7
0
16,6
66,7
58,8
5,9
14
1
0
0
0
1
12
1
100,0
7,1
0
0
0
100,0
85,7
7,2
Разом 440 82
Аборигенна фракція
Едифікатори:
дерева:
І величини
ІІ величини
ІІІ величини
ІV величини
чагарники
20
14
8
2
2
2
6
16
13
8
2
2
1
3
100,0
81,2
61,5
15,4
15,4
7,7
18,7
4
1
0
0
0
1
3
100,0
25,0
0
0
0
25,0
75,0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
Асектатори:
дерева:
І величини
ІІ величини
ІІІ величини
ІV величини
чагарники
напівчагарники
25
15
4
1
3
6
9
2
22
13
4
2
2
5
7
2
100,0
59,1
30,8
15,4
15,4
38,5
31,8
9,1
3
2
0
0
1
1
1
0
0
66,7
0
0
50,0
50,0
33,3
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
1
0
0
0
0
0
1
0
100,0
0
0
0
0
0
100,0
0
Співедифікатори:
дерева:
І величини
1
1
1
1
1
1
100,0
100,0
100,0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
Разом 46 42 3 0 1
Продовження табл.2.
Continuation of Tabl. 2.
Фітоценотипна
група
Участь за наявністю в інвентаризаційних списках
Усього
у 7 або 6 у 5 або 4 у 3 або 2 в 1 або у жодному
Кількість видів в інвентаризаційних списках
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Висновки
Результати аналізу фітоценотипної структури
видового складу деревних рослин, які випро-
бували впродовж періоду існування дендро-
парку, свідчать про те, що найчисленнішою
за кількістю видів є група асектаторів, друге
місце посідають едифікатори, третє — група
видів, які не відіграють істотної ролі у фітоце-
нозах, четверте — домінанти, п’яте — спів-
едифікатори, шосте — співдомінанти і суб-
домінанти. Едифікаторами найчастіше є де-
рева, серед яких переважає частка дерев першої
величини, а дерева четвертої величини, ча-
гарники і ліани здебільшого відіграють роль
асектаторів.
У дендрофлорі парку за чисельністю рос-
лин серед видів-асектаторів домінує Acer pla-
tanoides. Імовірно, що цей вид відіграє також
роль едифікатора у паркових фітоценозах.
Найменш активними за участю у формуванні
83ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3
Фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку «Тростянець» НАН України...
паркових угруповань серед видів-асектаторів
є види, наявні лише в одному інвентаризацій-
ному списку (26 видів), і види, які не ввійшли
в ці списки, але мала місце спроба випробува-
ти їх в умовах дендропарку (34 види).
1. Булах П.Е. Теория и методы прогнозирования в
интродукции растений / П.Е. Булах. — К.: Наук.
думка, 2010. — 112 с.
2. Власенко А.С. Фітоценотипна структура заповідної
дендросозофлори ex situ заповідних парків Сте-
пу України / А.С. Власенко // Наук. вісн. НЛТУ
України. — 2014. — Вип. 24.9. — С.118—124.
3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія: Навч.
посібник / О.А. Калініченко. — К.: Вища шк.,
2003. — 200 с.
4. Миркин Б.М. Фитоценология. Принципы и мето-
ды / Б.М. Миркин, Г.С. Розенберг. — М.: Наука,
1978. — 212 с.
5. Миркин Б.М. Толковый словарь современной фи-
тоценологии / Б.М. Миркин, Г.С. Розенберг. —
М.: Наука, 1983. — 134 с.
6. Попович С.Ю. Фітоценотипна структура видового
складу заповідних дендроморфних созофітів Лісо-
степу України / С.Ю. Попович, О.М.Корінько //
Вісн. Нац. наук.-природн. музею. — 2013. — № 11. —
С. 93—96.
7. Русанов Ф.Н. Новые методы интродукции расте-
ний / Ф.Н. Русанов // Бюл. ГБС. — 1950. — Вып. 7. —
С. 27—36.
8. Сенчило О.О. Методологія характеристики син так-
сонів як багатопараметричних систем / О.О. Сен-
чило, І.В. Гончаренко // Вісн. Донец. нац. ун-ту. —
2008. — Вип. 2. — С. 344—356.
9. Серебряков И.Г. Экологическая морфология рас-
тений/ И.Г. Серебряков. — М.: Высш. шк.1962. —
348 с.
10. Словарь ботанических терминов / Под общ. ред.
И.А. Дудки. — К.: Наук. думка, 1984. — 308 с.
11. Соколов С.Я. Ареалы деревьев и кустарников
СССР / С.Я. Соколов, О.А. Связева, В.А. Кубли. —
Л.: Наука, 1977. — Т. 1. — 164 с.
12. Соколов С.Я. Ареалы деревьев и кустарников
СССР / С.Я. Соколов, О.А. Связева, В.А. Кубли. —
Л.: Наука, 1980. — Т. 2. — 144 с.
13. Соколов С.Я. Ареалы деревьев и кустарников
СССР / С.Я. Соколов, О.А. Связева, В.А. Кубли. —
Л.: Наука, 1986. — Т. 3. — 182 с.
14. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ліси формації дуба звичайно-
го на території України та їх еволюція / Ю.Р. Ше-
ляг-Сосонко. — К.: Наук. думка, 1974. — 240 с.
15. Шенников А.П. Введение в геоботанику / А.П. Шен-
ников. — Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1964. — 448 с.
REFERENCES
1. Bulah, P.E. ( 2010), Teoriya i metodyi prognozirov-
aniya v introduktsii rasteniy [A theory and methods
of prognostication are in introductionof plants]. Kyiv,
Nauk. dumka, 112 р.
2. Vlasenko, A.S. (2014), Fitotsenotipna struktura za-
povidnovi dendrosozoflori ex situ zapovidnih parkiv
Stepu Ukrayini [Phytocenotic structure of reserved
dendrosozoflora ex situ of protected parks of Ukraines
Steppe]. Naukoviy visnik NLTU Ukrayini [Scientif-
ic bulletin of the National Forestry Engineering Uni-
versity of Ukraine], vyp. 24.9, рр. 118—124.
3. Kalinichenko, O.A. (2003), Dekorativna dendrologiya
[Decorative dendrology]: Navch. posibnik. Kyiv, Vis-
cha shkola, 200 р.
4. Mirkin, B.M. and Rosenberg, G.S. (1978), Fitotseno-
lo giya. Printsipyi i metodyi [ Phytocenology. Princi-
ples and methods]. M.: Nauka, 212 р.
5. Mirkin, B.M. and Rosenberg, G.S. Tolkovyy slovar sov-
remennoy fitotsenologii [explanatory dictionary of mo-
dern phytocenology]. M.: Nauka, 1983,134 p.
6. Popovich, S.Yu. and Korinko, O.M. (2013), Fitotse no-
tipna struktura vidovogo skladu zapovidnih dend ro-
morfnih sozofitiv Lisostepu Ukrayini [The phytoce no-
typical structure of the species composition of pre serv-
ed dendromorphic sozophytes of the Forest-Step pe of
Ukraine]. Visnik Natsionalnogo naukovo-prirodnicho-
go muzeyu [Proceedings of the National Museum of
Natural History], N 11, pp. 93—96.
7. Rusanov, F.N. (1950), Novyie metodyi introduktsii
rasteniy [New methods of introduction of plants],
Byul. GBS. AN SSSR [Bulletin of the Main Botanical
Garden of AS USSR], vyp. 7, pp. 27—36.
8. Senchilo, O.O. and Goncharenko, I.V. (2008), Metodo-
lo gya harakteristiki sintaksoniv yak bagotoparamet-
rich nih sis tem [Methodology of description of syn-
taxons as multiparametric systems]. Visnik Donetsko-
go na tsio nalnogo universitetu [Announcer the Donetsk
national university], vyp. 2, pp. 344—356.
9. Serebryakov, I.G. (1962), Ekologicheskaya morfo lo gi ya
rasteniy [Ecological morphology of plants]. Mosk va,
Vyisshaya shkola, 348 p.
10. Slovar botanycheskykh termynov [Dictionary of bo-
tanical terms] (1984), Pod obsch. red. I.A. Dudky. K.:
Nauk. dumka, 308 p.
11. Sokolov, S.Ya., Svyazeva, O.A. and Kubli, V.A. (1977), Are-
alyi derevev i kustarnikov SSSR [Areographya arborum
fruticumque USSR], Leningrad, Nauka, vol. 1, 164 p.
12. Sokolov, S.Ya., Svyazeva, O.A. and Kubli, V.A. (1977), Area-
lyi derevev i kustarnikov SSSR [Areographya arborum
fruticumque USSR], Leningrad, Nauka, vol. 2, 144 p.
13. Sokolov, S.Ya., Svyazeva, O.A. and Kubli, V.A. (1977),
Arealyi derevev i kustarnikov SSSR [Areographya ar bo-
rum fruticumque USSR], Leningrad, Nauka, vol. 3, 182 p.
84 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3
В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко
14. Shelyag-Sosonko, Yu.R. (1974), Lisi formatsiyi duba
zvichaynogo na teritoriyi Ukrayini ta yih evolyutsiya
[Forests of structure of oak ordinary on territory of Uk-
raine and their evolution]. Kyiv, Nauk. dumka, 240 p.
15. Shennikov, A.P. (1964), Vvedenie v geobotaniku [A pre-
lude is of geobotany]. Leningrad, Izd-vo Leningrad-
skogo universiteta, 448 p.
Рекомендував до друку Ю.О. Клименко
Надійшла до редакції 25.05.2016 р.
В.А. Медведев, А.А. Ильенко
Государственный дендрологический
парк «Тростянец» НАН Украины,
Украина, Черниговская обл., Ичнянский р-н,
с. Тростянец
ФИТОЦЕНОТИПНАЯ СТРУКТУРА
ДЕНДРОФЛОРЫ ДЕНДРОЛОГИЧЕСКОГО
ПАРКА «ТРОСТЯНЕЦ» НАН УКРАИНЫ:
МНОГОЛЕТНЯЯ ДИНАМИКА, УЧАСТИЕ И
РОЛЬ ФИТОЦЕНОТИПОВ В ФОРМИРОВАНИИ
ПАРКОВЫХ ДЕНДРОЦЕНОЗОВ
Проведен анализ фитоценотипной структуры дендро-
флоры Тростянецкого дендропарка. Наиболее мно го-
численной по количеству видов является группа ас-
сектаторов, второе место занимают эдификаторы,
третье — группа видов, которые не играют существен-
ной роли в фитоценозах, четвертое — доминанты, пя-
тое — соэдификаторы, шестое — содоминанты и суб-
доминанты. Эдификаторами чаще являются деревья,
среди которых преобладают деревья первой величи-
ны, а деревья четвертой величины, кустарники и лиа-
ны преимущественно играют роль ассектаторов.
В дендрофлоре парка среди природных видов-ас сек-
таторов по численности экземпляров доминирует
Acer platanoіdes. Одновременно этот вид играет роль
эдификатора в парковых фитоценозах. Наименее ак-
тивными в формировании парковых группировок
среди видов-ассектаторов являются виды, представ-
ленные лишь в одном инвентаризационном списке
(26 видов), и не вошедшие в эти списки, но в про-
шлом была попытка испытать их в условиях дендро-
парка (34 вида).
Ключевые слова: дендропарк «Тростянец», дендрофло-
ра, парковые фитоценозы, фитоценотипная структура.
V.A. Medvedev, O.O. Iljenko
The State Dendrological Park Trostjanets,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Chernigov Region, Ichnjansky District,
village Trostjanets
PHYTOCOENOTYPE STRUCTURE
OF DENDROFLORA OF DENDROLOGY PARK
TROSTJANETS OF THE NAS UKRAINE: LONG-
TERM DYNAMICS, PARTICIPATION AND ROLE
OF PHYTOCОENOTYPES IN FORMING OF PARK
DENDROCENOSIS
The analysis of phytocoenotype structure of dendroflora
of Trostjanents dendropark is made. Results were showed
that most numeral in terms of species is a group of assec-
tators. The second place is occupied by edificators, the
third — a group of species that does not play a substantial
role in phytocenosis, the fourth — dominants, the fifth —
co-edificators and the last — co-dominants and subdomi-
nants. As part of edificators the trees are more often among
that predominate the share of trees of first variable, and the
trees of fourth variable, bushes and lianas, mainly carry out
the role of assectators.
In dendroflora of park in tearms of the quantity of plants,
among species-assectators Acer platanoides is predomi-
nated. At the same time, this species plays the edificatory
role in park phytocenoses. The least active in terms of par-
ticipating in forming of the park groupings among species-
assectators there are species, which presence in the one
inventory list (26 species) and species, that did not includ-
ed these lists, but in the past there was an attempt of their
survey in the conditions of dendropark (34 species).
Key words: dendropark Trostjanets, dendroflora, park phy-
tocenosis, phytocoenotype structure.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-125 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:39:45Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/5c/e0d31011c85616140e1cbc6a869d9f5c.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1252019-11-11T08:13:47Z Phytocoenotype structure of dendroflora of Dendrology Park Trostjanets of the NAS Ukraine: longterm dynamics, participation and role of phytocоenotypes in forming of park dendrocenosis Фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: багаторічна динаміка, участь і роль фітоценотипів у формуванні паркових дендроценозів Medvedev, V.A. Iljenko, O.O. The analysis of phytocoenotype structure of dendroflora of Trostjanents dendropark is made. Results were showed that most numeral in terms of species is a group of assectators. The second place is occupied by edificators, the third – a group of species that does not play a substantial role in phytocenosis, the fourth – dominants, the fifth – co-edificators and the last – co-dominants and subdominants. As part of edificators the trees are more often among that predominate the share of trees of first variable, and the trees of fourth variable, bushes and lianas, mainly carry out the role of assectators. In dendroflora of park in tearms of the quantity of plants, among species-assectators Acer platanoides is predominated. At the same time, this species plays the edificatory role in park phytocenoses. The least active in terms of participating in forming of the park groupings among speciesassectators there are species, which presence in the one inventory list (26 species) and species, that did not included these lists, but in the past there was an attempt of their survey in the conditions of dendropark (34 species). Проведено аналіз фітоценотипної структури дендрофлори Тростянецького дендропарку. Найчисленнішою за кількістю видів є група асектаторів, друге місце посідають едифікатори, третє – група видів, які не відіграють істотної ролі у фітоценозах, четверте – домінанти, п’яте – співедифікатори, шосте – співдомінанти і субдомінанти. Едифікаторами найчастіше є дерева, серед яких переважає частка дерев першої величини, а дерева четвертої величини, чагарники і ліани здебільшого відіграють роль асектаторів. У дендрофлорі парку серед природних видів-асектаторів за чисельністю екземплярів домінує Acer platanoides. Одночасно цей вид відіграє роль едифікатора у паркових фітоценозах. Найменш активними у формуванні паркових угруповань серед видів-асектаторів є види, представлені лише в одному інвентаризаційному списку (26 видів), і такі, які не ввійшли в ці списки, але в минулому була спроба випробувати їх в умовах дендропарку (34 види). M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/125 10.5281/zenodo.2387542 Plant Introduction; Vol 71 (2016); 75-84 Інтродукція Рослин; Том 71 (2016); 75-84 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377704 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/125/117 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Medvedev, V.A. Iljenko, O.O. Фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: багаторічна динаміка, участь і роль фітоценотипів у формуванні паркових дендроценозів |
| title | Фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: багаторічна динаміка, участь і роль фітоценотипів у формуванні паркових дендроценозів |
| title_alt | Phytocoenotype structure of dendroflora of Dendrology Park Trostjanets of the NAS Ukraine: longterm dynamics, participation and role of phytocоenotypes in forming of park dendrocenosis |
| title_full | Фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: багаторічна динаміка, участь і роль фітоценотипів у формуванні паркових дендроценозів |
| title_fullStr | Фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: багаторічна динаміка, участь і роль фітоценотипів у формуванні паркових дендроценозів |
| title_full_unstemmed | Фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: багаторічна динаміка, участь і роль фітоценотипів у формуванні паркових дендроценозів |
| title_short | Фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: багаторічна динаміка, участь і роль фітоценотипів у формуванні паркових дендроценозів |
| title_sort | фітоценотипна структура дендрофлори дендрологічного парку “тростянець” нан україни: багаторічна динаміка, участь і роль фітоценотипів у формуванні паркових дендроценозів |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/125 |
| work_keys_str_mv | AT medvedevva phytocoenotypestructureofdendrofloraofdendrologyparktrostjanetsofthenasukrainelongtermdynamicsparticipationandroleofphytocoenotypesinformingofparkdendrocenosis AT iljenkooo phytocoenotypestructureofdendrofloraofdendrologyparktrostjanetsofthenasukrainelongtermdynamicsparticipationandroleofphytocoenotypesinformingofparkdendrocenosis AT medvedevva fítocenotipnastrukturadendrofloridendrologíčnogoparkutrostânecʹnanukraínibagatoríčnadinamíkaučastʹírolʹfítocenotipívuformuvanníparkovihdendrocenozív AT iljenkooo fítocenotipnastrukturadendrofloridendrologíčnogoparkutrostânecʹnanukraínibagatoríčnadinamíkaučastʹírolʹfítocenotipívuformuvanníparkovihdendrocenozív |