Алелопатична активність ґрунтів під ароматичними рослинами

The article deals with the questions of ecological role of aromatic plants secrets and influence on phytotoxic properties of soil and allelopathic soil fatigue.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2001
Автор:	Yurchac, L.D.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1251
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144777903734784
author	Yurchac, L.D.
author_facet	Yurchac, L.D.
author_sort	Yurchac, L.D.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-12T21:12:05Z
description	The article deals with the questions of ecological role of aromatic plants secrets and influence on phytotoxic properties of soil and allelopathic soil fatigue.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3334607
first_indexed	2025-07-17T12:50:29Z
format	Article
fulltext	Справа академіка А.М. Гродзінського живе у творчих досягненнях його учнів .•ДК 581.524.1:633.81 АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТІВ ПІД АРОМАТИЧНИМИ РОСЛИНАМИ Л.Д. ЮРЧАК -зціональний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України > раїна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 - озглянуто питання екологічної рол і органічних виділень ароматичних рослин, їх вплив на ф ітотоксичні особ овості ґрунту і формування ґрунтовтоми під ароматичними рослинами. Розпочате ще у 60-х роках XX ст. акаде- ■ ком АН УРСР А.М. Гродзінським вивчення ллелопатичних взаємовідношень рослин у эиродних угрупованнях в умовах запо- ;дних степів України, якому він приділяв -адзвичайно велику увагу, було продовжено -ами, але вже в умовах агрофітоценозів ~еціалізованих господарств щодо вирощу вання ароматичних рослин (АР). Переважна більшість цінних АР належить :: нових культур, які були успішно інтро- совані на території колишнього Радянсь к о Союзу (Україна, Молдова, Краснодар ский край Росії) на початку XX ст. Проми- эве вирощування цих культур розпочалося -еэед Великою Вітчизняною війною та про- : зжувалося в повоєнні роки. Питання інт- дукції АР, виведення нових сортів і форм : _ шно вивчали українські науково-дослідні г~знції, ботанічні сади, в тому числі Нікіт- - * ий, Ботанічний сад-інститут республіки :лдова, питання технології вирощування - = — Молдавська та Вознесенська науково- -:;л ідн і станції, Всесоюзний науково-дос- лний інститут ефіроолійних культур та ін. Незважаючи на великі здобутки в цій га- з мало уваги приділялося питанню про ■ Д ОРЧАК, 2001 екологічну роль АР у системі агрофітоце нозу: їх впливу на ґрунт, на формування су путнього мікробоценозу, вплив на фітопато- генну мікрофлору, на взаємовідношення з іншими рослинами в умовах сумісних посівів тощо. Водночас відомо, що АР мають ви соку здатність до виділення водорозчинних, і особливо летких, сполук [1, 4]. Окремі дані щодо впливу АР на фітоток- сичність ґрунту трапляються у працях деяких дослідників, які вказують на ґрунтовтому під шавлією мускатною [2, 3], м ’ятою перце вою, лавандою справжньою, непетою лимон ною, лофантом анісовим, шавлією лікар ською, чабером гірським [3] тощо. Тому, керуючись комплексними підходами до з ’я сування цього питання, провели низку робіт з вивчення мікробіологічного фактора у формуванні ґрунтовтоми під шавлією мус катною [5, 6], лавандою справжньою [7], впливу виділень АР на інші культури в агро- ценозах [8] тощо. Більше того, важливість культивування АР пов’язана не тільки з ве ликою цінністю їх полігранного використання в народному господарстві, а й з метою збе реження генофонду деяких АР, які зникають у дикій флорі (лофант анісовий, непета ли монна тощо). Передумовою наших дослід жень були наукові експедиції в спеціалізова . '605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 59 Л.Д. Юрчак ні господарства з вирощування АР та збір ґрунтових зразків у різних екологічних умо вах їх вирощування. Мета роботи полягала у виявленні впливу АР на алелопатичні вла стивості ґрунту в зоні ризосфери та міжряд дях, обстеження стану АР в умовах проми слового вирощування. У період цвітіння АР найінтенсивніше від буваються процеси синтезу органічних спо лук та їх виділення в навколишнє середови ще, тому зразки для алелопатичних дослід жень відбирали саме в цей період. Основ ний метод дослідження — пряме біотесту- вання [9]. Тест-об’єкти — традиційні в але лопатії: крес-салат (найчутливіший), озима пшениця (найтолерантніша) та шавлія мус катна як представник АР. Найкраще дослі джено алелопатичні властивості ґрунту під шавлією мускатною (12 господарств з різних екологічних зон), меншою мірою під лаван дою справжньою (семи господарств трьох об ластей) та м ’ятою перцевою (восьми госпо дарств п ’яти областей); решта ґрунтів — у міру зустріваності АР в різних господарствах. Основні досліджувані ґрунти: чорнозем південний (радгоспи-заводи “Шалфейный” , “Сокологорненский” ); чорноземи карбонатні (“ Бахчисарайський” ); бурі гірські (радгосп “Апуштинський” ) та важкі передгірські мало- карбонатні сіроземи (радгосп “Эфиронос” , Киргизстан); чорноземи звичайні (радгосп “Софіївський” Одеської обл., господарство “Україна” Черкаської обл., “Бируинца” , Гло- дяни та Ришкановський радгосп-технікум, Молдова); чорноземи глибокі (радгоспи “Роза Молдавии", Леовське ВАО, Молдова, Вознесенська дослідна станція Краснодар ського краю); чорноземи вилужені і змиті малогумусні (радгосп “Попутненский” Крас нодарського краю); лучні чорноземи та луч но-болотні з наявністю засоленості (радгосп “Элитный” , станиця “Красноармейская” Крас нодарського краю); темно-сірі опідзолені (Національний ботанічний сад НАН Украї ни — НБС НАН України); сірі опідзолені (рад госп “Нефтегорский” Краснодарського краю); сірі сильно та середньо опідзолені (радгосп ім. С. Орджонікідзе Хмельницької обл.); чор ноземи суглинкові та супіщані; сірі опід золені (радгосп “Мостиський” Львівської обл.). Експедиційні обстеження спеціалізованих радгоспів-заводів і науково-дослідних стан цій щодо вирощування ефіроолійних та лі карських рослин дають змогу дійти таких висновків. Шавлія мускатна на 2—3-му році вирощування досить часто випадає, утво рюючи так звані "лисини", де зовсім відсутні рослини (радгоспи “Шалфейный” (Крим), “Софіївський” Одеської обл., “Сокологорнен ский” Запорізької обл., “Нефтегорский” Крас нодарського краю). Зріджування рослин шав лії лікарської спостерігалось вже на 2-му році вирощування в радгоспі “Радуга” (Крим). Кореневі пошкодження у шавлії мускатної спостерігали в “Сокологорненском” , корене ві гнилі і дуплистість кореня — в Леовському ВАО, листові виїдання комахами-гризуна- ми — в радгоспі “Элитный” (станиця “Крас ноармейская” Краснодарського краю) та гу сеничні ураження. В цьому господарстві ви явлено і найвищу засміченість бур’янами. В господарствах Молдови траплялися поля, де шавлія хворіла на борошнисту росу і дуп листість кореня (Глодяни). Упродовж усіх років експедиційних обсте жень (1981—1994) у найкращому стані була шавлія мускатна на Вознесенській дослідній станції, де вона росте на висоті 700 м над р. м., а також у радгоспі “Попутненский” Краснодарського краю. Могутні рослини бу ли заввишки 1,6—1,8 м з масивною надзем ною частиною, великими волотистими суц віттями. В господарстві “Софіївський” , а та кож господарствах Молдови та Киргизстану шавлія мускатна була низькорослою (до 70— 80 см). У всіх обстежених нами господарст вах України, Молдови, Краснодарського краю шавлія росте на богарі, і лише в Кир гизстані — на поливних землях. У цьому ре гіоні спостерігалися й галові наростання на листках (радгосп “Эфиронос” ). Під час експедиційних обстежень лаван дових плантацій у різних екологічних зонах вирощування виявлено високий ступінь зас міченості її різними бур’янами, що свідчить про низьку активність цієї культури в сис темі рослинних зв’язків в агроценозах. Крім 60 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Алелопатично. активність Грунтів під ароматичними рослинами засмічення, яке було особливо високим на Вознесенській дослідній станції, в радгоспі “Бахчисарайський” нами виявлено також уси хання кущів лаванди та їх випадання в гос подарствах Молдови, ураження мікоплаз- мами. В найкращому стані були лавандові плантації в радгоспі “Алуштинський” , де ця рослина росте на терасах на різній висоті над рівнем моря. Результати експедиційних обстежень м ’ят них плантацій засвідчують, що м ’яту перцеву в окремих регіонах вирощують різними спо собами — суцільним газоном та рядками з шириною міжрядь 45—60 см, в основному на богарі, в радгоспах “Шалфейный” (Крим) та “Эфиронос” (Киргизстан) — на поливних землях. Сортовий конвеєр по господарствах також різноманітний. Досить часто, особ ливо в радгоспах Молдови, м ’ята уражу валась бактеріальними та вірусними хво робами, представниками фауни. У доброму стані м ’ятні плантації були в Краснодарському краї. Ґрунтовтома тут не спостерігалась, а траплялась лише в деяких 'осподарствах Молдови та Хмельницької обл. України (на богарі). Обстеження м ’ятних плантацій у різних екологічних умовах вирощування, алелопа- тична невизначеність цієї культури в системі агроценозу спонукали нас ближче підійти до комплексного вивчення цієї культури з еко- лого-алелопатичних позицій. Посіви кропу городнього малочисленні Молдова, Черкаська, Хмельницька, Львів ська області України, Автономна республіка <рим — далі АР Крим). Проблеми вирощу- 3 5 г - -я цієї культури пов’язані з високим сту пенем ураження церкоспорозом, фомозом та грунтовтомою. Пі д рештою АР візуально ґрунтовтому ви- яалено лише під ромашкою лікарською (рад- -осп м. С. Орджонікідзе Хмельницької обл.) ~г 'оояндою ефіроолійною (“Роза Молда- = .■.' Леово. Молдова). В останньої виявле- -о е русні захворювання — мозаїка, сму гастість в’янення тощо. =ез.льтати алелопатичних досліджень -ас,- 1 засвідчують, що екзометаболіти мускатної, залежно від екологічних умов, ТАБЛИЦЯ 1. Алелопатична активн ість ґрунту п ід ш авлією мускатною у ф азу цвітіння в р ізних екологічних умовах її вирощ ування (р іст корінц ів , %; експедиц ійний матеріал 1987—1994 pp.) Місце відбирання зразка Ґ рунт Біотест Крес- салат Озима пшениця Шавлія мускатна АР Крим Радгосп “Бахчи Ризосфера1 91,5 91,4 103,4 сарайський" Міжряддя 99,4 78,8 100,7 Ризосфера2 64,6 51,8 100,0 Міжряддя 82,3 76,0 95,6 Радгосп “Шал Ризосфера3 93,9 110,8 87,4 фейный” Міжряддя 151,9 111,8 102,1 Одеська обл. Радгосп “Софі- Ризосфера3 93,5 76,8 94,8 ївський” Міжряддя 97,0 74,1 90,3 Черкаська обл. Господарство Ризосфера 3 73,4 116,3 75,7 “Україна” Міжряддя 67,8 48,7 66,8 Запорізька обл. Радгосп “Соко- Ризосфера3 51,2 81,3 71,8 логорненский" Міжряддя 66,1 89,7 76,1 Молдова Радгосп “Роза Ризосфера4 74,7 48,3 69,6 Молдавии" Міжряддя 70,4 35,3 78,4 (Леово) Радгосп “Биру- Ризосфера4 54,7 58,5 58,3 инца” (Глодя- Міжряддя 91,1 37,7 31,2 ни) Краснодарський край Вознесенська Ризосфера 3 75,1 107,8 109,9 дослідна стан Міжряддя 61,3 103,6 105,0 ція Радгосп “Неф- “Лисина"5 42,8 64,6 64,0 тегорский" Ризосфера3 57,8 82,2 80,2 Міжряддя 78,3 103,1 124,4 Радгосп “Элит Ризосфера6 91,4 118,7 110,9 ный" Міжряддя 80,0 91,8 103,4 Ризосфера 3 60,8 163,6 134,8 Міжряддя 60,2 108,8 115,2 Ризосфера7 97,8 163,6 107,2 Міжряддя 93,6 101,7 103,9 Радгосп “Попут- Ризосфера6 69,5 104,5 108,4 ненский" Міжряддя 71,8 97,8 106,8 Ризосфера3 68,3 93,1 94,4 Міжряддя 37,5 79,7 111,8 Киргизстан Радгосп Ризосфера3 51,2 74,1 70,2 "Эфиронос” Міжряддя 64,8 80,1 81,7 П р и м і т к а . Шавлія: 1 — 1-го року, сорт С-785; 2 — 2-го року, сорт С-785; 3— 2-го року, сорт В-24; 4 — 2-го року, сорт М-69; 5— 1-го року, після ромашки; 6— 1-го року сорт В-24; 1 — 2-го року, сорт 1122. Р = 0,9—4,1 % 5S. '505-6574 нтродукція рослин. 2001, N° 1-2 61 Л.Д. Юрчак Т ” ТАБЛИЦЯ 2. Вплив лаванди у ф азу цв іт іння на алелопатичн і властивост і ґрун ту в р ізн и х р е гіонах ї ї вирощ ування (р іс т кор інц ів , %; е ксп е д и ц ій н и й м атер іал 1 9 8 7 —1994 pp.) Місце відбирання зразка Вік Біотест Ґрунт лаван ди, роки Крес- салат Озима пшени ця Шавлія мускат на Радгосп АР Крим Ризосфера 1 83,4 93,9 118,3 “Бахчиса Міжряддя 76,3 89,7 90,3 райський" Ризосфера 4 35,9 82,7 97,3 Міжряддя Ризосфера 10 56,9 26,1 86,0 76,1 97,3 106,0 Міжряддя 61,4 49,9 90,8 Радгосп “Апуштин- ський" Відділення Ризосфера 5 75,0 87,3 85,7 “Изобиль Міжряддя 89,1 89,8 82,9 ное Відділення Ризосфера 14 59,6 77,6 60,4 “Розовое" Міжряддя 83,5 72,7 78,8 Відділення Ризосфера 15 56,0 90,0 83,4 “Лучистое” Міжряддя 75,0 102,3 69,1 Відділення Ризосфера Поле 31,6 90,2 63,6 “Ароматное” після 20 років вирощу вання Молдова Радгосп “Роза Ризосфера 15 50,4 49,2 38,2 Молдавии” Міжряддя 71,7 30,0 64,5 Радгосп-техні- Ризосфера 5 53,8 60,8 64,1 кум “Ришка- Міжряддя 62,2 85,8 79,8 новськии Радгосп Ризосфера 5 101,2 95,0 78,2 “Бируинца” Міжряддя 114,4 89,6 81,2 (Глодяни) Краснодарський край Вознесенська Ризосфера 15 74,5 102,1 91,6 дослідна Міжряддя 57,5 140,4 123,4 станція Радгосп “Неф Ризосфера 2 79,4 87,7 95,9 тегорский” Міжряддя 64,2 85,9 103,8 Р = 2 ,0 -5 ,1 %. чинять неоднаковий вплив на навколишній ґрунт. Так, в умовах Молдови (господарства в Леово та Глодянах) ґрунти набувають фітоток сичних властивостей. Це саме простежу ється в радгоспах “Нефтегорский"; “Попут- ненский” (Краснодарський край), “Бахчиса райський” (Крим), “Сокологорненский” (Запо різька обл.), “Эфиронос” (Киргизстан). При чому в радгоспах “Элитный”, “Попутненский” (Краснодарський край), “ Бахчисарайський” (АР Крим) фітотоксичність ґрунту під шавлією мускатною посилюється на 2-му році її виро щування, що власне підтверджує рослинний характер її походження і відповідні екологічні умови виявлення. Чутливість тест-об’єктів до фітотоксичних сполук шавлії також варіює, залежно від ґрунтово-кліматичних умов її вирощування, але найчутливішим виявився крес-салат (у всіх досліджуваних регіонах), тоді як озима пшениця — лише для молдовських зразків. Сама ж шавлія мускатна як біотест менш чутлива на початкових етапах росту, ніж крес- салат та озима пшениця, за винятком мол довських та черкаських зразків. Ймовірно, залежно від типу ґрунту, його фізико-хімічних властивостей, сорбційної здатності, вологоємності та інших показників накопичення фітотоксичних сполук шавлії відбувається неоднаково й алелопатична активність ґрунту має мінливий характер, хоча загальна напрямленість процесів чинить галь мівну дію (від 2,2 до 49,8 % гальмування, крес-салат). Реакція біотестів також виявляє видоспецифічний характер. Про накопичення фітотоксичних речовин у ґрунті свідчать дані досліджень ґрунту з так званих “лисин” на шавлієвих плантаціях — усі три біотести виявляють гальмівний ефект. Згідно з даними наших подальших робіт з вивчення цього питання [10], фітотоксич ність ґрунту під шавлією мускатною зале жить від суми фенольних сполук, вмісту фе нолкарбонових кислот, здатності ґрунту по глинати леткі екзометаболіти шавлії тощо. Аналогічну картину виявлено під час вив чення фітотоксичності ґрунту під лавандою справжньою в різних екологічних умовах її вирощування (табл. 2). Крес-салат так само, як і у варіанті з шавлією мускатною, виявляв стійкий гальмівний ефект, вищий чи нижчий залежно від віку лаванди та місця її вирощу вання. Фітотоксичність коливалась від 10,9— 73,9 %, в радгоспі “Бируинца" (Глодяни, Мол дова) простежувалось навіть стимулювання росту корінців крес-салату. Найвищий сту пінь фітотоксичності ґрунту виявлено в рад госпі “Бахчисарайський” (Крим), особливо 62 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Алелопатична активність ґрунт ів під ароматичними рослинами під рослинами старшого віку, що також зас відчує їх поступове накопичення і стійкість у системі агроценозу (біотест крес-салат). Ростові реакції озимої пшениці та шавлії не завжди збігаються з аналогами у крес- салату. Проте загалом також виявляється гальмівний ефект, хоча є й винятки (наприк лад, Вознесенська дослідна станція). В умовах промислового вирощування м ’я ти (табл. 3) фітотоксичність ґрунту також виявлялась досить чітко: гальмування росту корінців крес-салату коливалось від 11,3 до 69 % залежно від місця відбирання зразка і сорту. Досить чутливим тестом для визна чення фітотоксичності ґрунту під м’ятою перцевою є шавлія мускатна, хоча з нею проведено біотестування ґрунтів лише част ково; водночас озима пшениця виявилась найбільш толерантним тестом. Фітотоксичність ґрунту досить висока в радгоспах Краснодарського краю (“Элит ный”, “Нефтегорский”) та в радгоспі ім. С. Ор- джонікідзе Хмельницької обл., де м ’яту ви рощують широкорядним способом на бо гарі. Ґрунти радгоспу “Мостиський” (Львів ська обл.) — чорноземи суглинкові та супі щані, сірі опідзолені (така їх строкатість) — накопичують фітотоксичні сполуки лише сто совно шавлії мускатної; крес-салат та озима пшениця під їх впливом виявляють стиму- лювальний ефект. У разі вирощування м ’яти на поливних землях (радгосп “Шалфейный” , Крим), ймовірно, фітотоксичні речовини ви миваються у глибші шари ґрунту, і тому йо го активність виявляється значно меншою мірою. Вивчивши фітотоксичні властивості ґрунту під іншими АР (табл. 4), ми дійшли висновку: виділення рослин мають видоспецифічний та органотропний характер. Високою фіто- токсичністю до всіх біотестів характеризу ються зразки ґрунту з-під троянди ефіро олійної, фенхелю звичайного, непети ли монної, гісопу лікарського (радгосп “Биру- инца”, Глодяни), меншою мірою з-під півників ефіроолійних. Водночас в умовах НБС НАН України непета лимонна, й особливо не- пета закавказька, позитивно впливали на алелопатичну активність ґрунту, виявляли стимулювальний вплив на ростові процеси ТАБЛИЦЯ 3. Алелопатична активн ість ґрунту п ід м ’ятою перцевою у фазу цвітіння з р ізних регіонів вирощ ування (р іст кор інц ів , %; експедиц ійний матеріал 1987—1994 pp.) Місце відбирання зразка Ґрунт Біотест Крес- салат Озима пшениця Шавлія мускатна АР Крим Радгосп "Шал Ризосфера1 110,8 99,8 97,7 фейный” Міжряддя 86,1 88,3 60,4 Львівська обл. Радгосп Ризосфера2 125,8 117,0 58,8 “Мостиський” Міжряддя 105,0 119,1 77,0 Хмельницька обл. Радгосп ім. С. Ор Ризосфера2 57,9 70,4 54,3 джонікідзе Міжряддя 52,0 88,3 60,1 Молдова Радгосп Ризосфера1 ‘‘Бируинца” Міжряддя 88,7 99,2 64,1 (Глодяни) Краснодарський край Вознесенська Ризосфера1 87,6 118,3 — дослідна станція Міжряддя 1 47,8 111,5 — Радгосп “Нефте- Ризосфера3 66,9 65,2 — горский" Міжряддя 55,6 96,3 — Радгосп Ризосфера 3 31,0 50,1 — “Элитный” Міжряддя 48,9 83,7 — Радгосп Ризосфера3 93,0 104,4 — "Попутненский” Міжряддя 49,0 108,8 — П р и м і т к а . М ’ята перцева: 1 — 2-й рік вирощування, сорт Прилуцька-6; 2 — 3-й рік, сорт Лікарська-1; 3 — 3-й рік, сорт Прилуцька-6. Р = 1,2—3,7 %. біотестів. Те саме можна сказати про зміє головник молдавський та чорнобривці поз начені. Невисока активність у нагідок лі карських. У радгоспі ім. С. Орджонікідзе ми спос терігали явище ґрунтовтоми під ромашкою лікарською, але виявити її за допомогою традиційних біотестів нам не вдалося — во ни показували стабільний стимулювальний ефект. Це саме виявлено і в радгоспі “Мос тиський” . Дослідження впливу екзометабо- літів валеріани лікарської на навколишній ґрунт також засвідчили їх стимулювальну дію. Резюмуючи отримані результати, дійдемо такого висновку: безперечно, АР своїми ви діленнями як кореневими, так і з надземних органів впливають на алелопатичний стан навколишнього ґрунту, на формування спе- SSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 63 Л .Д . Юрнак ТАБЛИЦЯ 4. Алелопатична активн ість ґрунту п ід ароматичними рослинами у фазу цвітіння за р ізних екологічних умов їх вирощ ування (р іст кор інц ів , %; експедиц ійний матеріал 1987—1994 pp.) Місце Культура, вік Біотест відбирання зразка Ґрунт Крес- салат Озима пшениц? Шавлія мускатна Київська обл. НБС НАН Змієголовник Ризосфера 159,0 100,8 — України молдав ський, 1 -й рік вирощу вання Міжряддя 121,2 105,4 Чорнобрив Ризосфера 131,1 111,8 — ці позначені, 1 -й рік ви рощування Міжряддя 135,5 100,8 Непета Ризосфера 141,0 143,7 — закавказька, 2-й рік виро щування Міжряддя 154,4 109,3 Непета ли Ризосфера 149,3 94,1 — монна, Міжряддя 93,4 1 -й рік вирощуван ня Львівська обл. 85,5 Радгосп Валеріана Ризосфера 105,0 114,4 114,4 “Мости- ський" лікарська, сорт Карді- олос, 2-й рік вирощу вання Міжряддя 77,3 128,1 128,1 Ромашка Ризосфера 148,7 93,8 95,1 лікарська, Міжряддя 134,0 3-й рік ви рощування Хмельницька обл. 100,7 105,0 Радгосп Нагідки Ризосфера 97,6 107,2 92,8 ім. С. Ор- джонікідзе лікарські, сорт Кальта, 1 -й рік ви рощування Міжряддя 99,6 116,1 85,6 Ромашка Ризосфера 109,4 108,3 107,2 лікарська, 1-й рік ви рощування Міжряддя Молдова 26,9 126,3 104,6 Радгосп Півники Ризосфера 95,3 75,3 77,7 “Роза Молдавии (Леово) ефіроолійні, 3-й рік ви рощування Міжряддя 92,3 52,2 84,2 Троянда Ризосфера 69,4 33,2 59,0 ефіроолійна 10-й рік ви рощування Міжряддя 75,8 44,1 73,9 Фенхель Ризосфера 52,7 37,6 97,4 звичайний, 2-й рік ви рощування Міжряддя 70,2 53,0 68,3 Закінчення табл. 4 Місце відбирання зразка Культура, вік Біотест Ґрунт Крес- салат Озима -ішеиііці. Шавлія мускатна Радгосп Непета ли Ризосфера 53,3 66,9 84,5 “Бируин- ца” (Гло- дяни) монна, 3-й рік вирощу вання Міжряддя 52,1 61,0 57,2 Гісоп лікар Ризосфера 72,6 51,9 59,8 ський, 5-й рік вирощу вання Міжряддя 93,7 91,1 79,5 Р = 0,8—2,4 %. цифічної біоти в зоні дії цих екзометаболітів, однак, щоб отримати конкретні результати, потрібно проводити комплексні дослідження з урахуванням мікробіологічних, агрохіміч них, ґрунтознавчих, біохімічних факторів то що, а також залучати до роботи широке ко ло рослинних та мікробних тестів, насам перед таких, які використовують у сівозміні, враховуючи весь спектр сортового конвеєра. Це допоможе детальніше з ’ясувати загаль ну картину впливу АР на активність ґрунту, виявити видоспецифічну реакцію на неї о к ремих видів рослин. Вивчення алелопатич- них властивостей АР та навколишнього се редовища в екологічному ракурсі дають змогу вибрати на науковій основі найопти- мальнішу зону для їх рентабельного куль тивування. 1. Акимов Ю.А. Филогенетические аспекты и экологи ческое значение летучих веществ эфиромасличных растений: Автореф. дис. ... д-ра биол. наук. — М., 1990. — 39 с. 2. Кузнецов С.А. Проблема создания специализиро ванного шалфейного севооборота и пути ее реше ния: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук.— Симферо поль, 1994. — 24 с. 3. Мустяцэ Г.И. Возделывание ароматических расте ний. — Кишинев: Штиинца, 1988. — 195 с. 4. Танасиенко Ф.С. Эфирные масла: содержание и состав в растениях, — Киев: Наук, думка, 1985 .— 263 с. 5. Элланская И.А., Юрчак Л.Д., Соколова Е.В., Побир- ченко Г.А. Микобиота шалфея мускатного в услови ях промышленного возделывания / / Микробиол. журн. — 1990. - 52, № 6. - С. 59—65. 6. Юрчак Л.Д., Побирченко Г.А. Микробиологические особенности почвы под шалфеем мускатным / / Ал- 64 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, Ns 1-2 Алелопатична активність Грунтів під ароматичними рослинами лелопатия и продуктивность растений.— Харьков: Редакц.-изд. отдел ХСИ, 1988. — С. 106—115. 7. Элланская И.А., Юрчак Л.Д., Побирченко Г.А. и др. Микромицеты ризосферы и междурядий лаванды настоящей в условиях промышленного возделыва н и я / / Микробиол. ж урн .— 1986,— 48, № 6. — С. 43 -48 . 8. Юрчак Л.Д. Алелопатичні взаємовідносини рослин при сумісному вирощуванні / / Физиология и биохимия культ, растений. — 2001. — 33, № 1. — С. 38—46. 9. Гродзинский А.М., Кострома Е.Ю., Шроль Т.С., Хох лова И.Г. Прямые методы биотестирования почвы и метаболитов микроорганизмов / / Аллелопатия и продуктивность растений. — Киев: Наук, думка. — 1990. — С. 121—124. 10. Юрчак Л.Д., Побирченко Г.А. Культура шалфея мус катного в Лесостепи Украины. — Киев: Наук, думка, 1997. — 166 с. Надійшла 16.10.2 000 АПЛЕЛОПАТИЧЕСКАЯ АКТИВНОСТЬ ПОЧВ ПОД АРОМАТИЧЕСКИМИ РАСТЕНИЯМИ Л.Д. Юрчак Национальный ботанический сад им. H.H. Гришко НАН Украины, Украина, Киев Рассмотрены вопросы экологической роли органичес ких выделений ароматических растений, их влияние на фитотоксические особенности почвы и формирование почвоутомления под ароматическими растениями. ALLELOPATHYC ACTYVITY OF SOILS DURING AROMATIC PLANTS CULTIVATION L.D. Yurchac M.M. Gryshko National Botanical Gardens National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv The article deals with the questions of ecological role of aromatic plants secrets and influence on phytotoxic pro perties of soil and allelopathic soil fatigue. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, Ns 1-2 9 — 2-2368 65
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1251
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:50:29Z
publishDate	2001
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/93/768f24c78c25ce5a083b0e0a8d7b2593.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12512020-01-12T21:12:05Z Allelopathyc activity of soils during aromatic plants cultivation Алелопатична активність ґрунтів під ароматичними рослинами Yurchac, L.D. The article deals with the questions of ecological role of aromatic plants secrets and influence on phytotoxic properties of soil and allelopathic soil fatigue. Розглянуто питання екологічної ролі органічних виділень ароматичних рослин, їх вплив на фітотоксичні особливості ґрунту і формування ґрунтовтоми під ароматичними рослинами. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1251 10.5281/zenodo.3334607 Plant Introduction; Vol 9 (2001); 59-65 Інтродукція Рослин; Том 9 (2001); 59-65 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377879 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1251/1205 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Yurchac, L.D. Алелопатична активність ґрунтів під ароматичними рослинами
title	Алелопатична активність ґрунтів під ароматичними рослинами
title_alt	Allelopathyc activity of soils during aromatic plants cultivation
title_full	Алелопатична активність ґрунтів під ароматичними рослинами
title_fullStr	Алелопатична активність ґрунтів під ароматичними рослинами
title_full_unstemmed	Алелопатична активність ґрунтів під ароматичними рослинами
title_short	Алелопатична активність ґрунтів під ароматичними рослинами
title_sort	алелопатична активність ґрунтів під ароматичними рослинами
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1251
work_keys_str_mv	AT yurchacld allelopathycactivityofsoilsduringaromaticplantscultivation AT yurchacld alelopatičnaaktivnístʹgruntívpídaromatičnimiroslinami

Алелопатична активність ґрунтів під ароматичними рослинами

Репозитарії

Схожі ресурси