Хімічна природа алелопатично активних сполук Rhododendron luteum Sweet

The allelopathic characteristic of R. luteum Sweet is given for the first time its physiological and biochemical properties are studied. The chemical nature of allelopathic active substanses of R. luteum Sweet is established. It is established, that allelopathic activity is caused by presence of phe...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2001
Автори:	Dzuba, O.I., Derevjanko, V.A.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1252
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144777077456896
author	Dzuba, O.I. Derevjanko, V.A.
author_facet	Dzuba, O.I. Derevjanko, V.A.
author_sort	Dzuba, O.I.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-12T21:22:21Z
description	The allelopathic characteristic of R. luteum Sweet is given for the first time its physiological and biochemical properties are studied. The chemical nature of allelopathic active substanses of R. luteum Sweet is established. It is established, that allelopathic activity is caused by presence of phenolic compounds, amino acids, lectins and saponins. Seasonal dynamics of accumulation of allelopathic active compounds in the plant and in soil's risosphere has been investigated.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3334612
first_indexed	2025-07-17T12:50:30Z
format	Article
fulltext	УДК 581.524.1 ХІМІЧНА ПРИРОДА АЛЕЛОПАТИЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК Rhododendron luteum Sweet О.І. ДЗЮБА, B.A. ДЕРЕВ’ЯНКО. Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тїмірязєвська, 1 Д ано алелопатичну характеристику рододендрона жовтого, вивчено його ф ізіолого-біохім ічні особливості. З 'ясовано хім ічну природу алелопатично активних сполук рододендрона жовтого. Встановлено, що алелопа- тична активність обумовлена наявністю сполук ф енольної природи, амінокислот, пектинів і сапонінів. Вивче но сезонну динам іку накопичення алелопатично активних сполук у рослин і та ризосф ерному ґрунті. Збагачення асортименту декоративних рос лин новими стійкими видами і формами є необхідною умовою створення культурних фітоценозів. Значне погіршення екологічно го стану внаслідок техногенного забруднен ня навколишнього середовища спонукає до пошуку та мобілізації рослин з підвищеними стійкістю і життєздатністю. Першочергова увага приділяється рідкісним та малопоши- реним видам рослин, що мають високий біо логічний потенціал. Серед декоративних де ревних рослин особливо цінними є пред ставники роду Rhododendron L., до якого належить понад 1200 видів і близько 10 000 сортів, які використовують в основ ному як декоративні рослини відкритого і закритого ґрунту. Рододендрон жовтий (Rhododendron lute um Sweet (рід Rhododendron L., родина Eri caceae)) — палеоген-неогеновий релікт фло ри України, вже давно привертає увагу вче них. Дослідженням фармакологічної цінності R. luteum Sweet доведено, що він багатий на флавоноїди, ефірні олії, дубильні речовини, вітамін С [14, 15]. Такий хімічний склад дає теоретичну основу передбачати наявність у © О.і. ДЗЮБА, В.А. ДЕРЕВ’ЯНКО, 2001 R. luteum Sweet високої алелопатичної ак тивності, яка зовсім не вивчалась. Беручи до уваги той факт, що у світі активно ве деться пошук фіторегуляторів природного походження, вивчення фізіолого-біохімічних властивостей рододендрона жовтого та вста новлення хімічної природи алелопатично ак тивних сполук цієї рослини є актуальним зав данням. Його вирішення на сучасному етапі може дати цінну інформацію про роль вто ринних метаболітів R. luteum Sweet у проце сах регуляції росту і розвитку рослин та пов ніше розкрити біохімічний потенціал даного виду. Для визначення алелопатичної активності ґрунту, рослинного матеріалу, екстрактів та індивідуальних сполук скористалися мето дом біотестування [6]. Як тест-об’єкти бра ли однодобові проростки крес-салату (Lepi- dium sativum L.), пшениці (Triticum vulgare L.) сорту Миронівська-31, амаранту (Amaranthus paniculatus L.) [3], огірка (Cucumis sativus L.) сорту Далекосхідний [12]. Токсичність ґрунту досліджували за А.М. Гродзінським [5, 6]. Первинний скри- нінг колінів проводили послідовним екстра гуванням рослинного матеріалу розчинни ками залежно від їх полярності [26]. Актив 66 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Хімічна природа алелопатично активних сполук Rhododendron luteum Sweet ність кожного екстракту контролювали за допомогою тонкошарової хроматографії (ТШХ) та біотестуванням [2, 6, 9, 19]. Суму фенольних сполук визначали з реактивом Фоліна — Чокальте [17], кількісний та якісний вміст амінокислот і фенолкарбонових кислот (ФКК) у ґрунті — за оригінальним мето дом [8]. Вміст ФКК у рослині встановлювали за працею [20]. У дослідах суму сапонінів і рутин брали в концентраціях 0,1, 0,025, 0,0015 мг/л, ФС — у концентрації 1 ■ Ю^4 М [21]. Цитостатичні властивості визначали за методикою В.Б. Іванова [12]. Для іден тифікації речовин використовували мітчики фірми “Sigma” . Масштабування розділення на колонці проводили на основі даних ТШХ за методом Б. Бідлінгмеєра [1]. Сапоніни осаджували з водної фази н-бутанолом за методикою А. Блажея [2]. Кількісний вміст сапонінів визначали за методикою, роз робленою Санкт-Петербурзькою держав ною хіміко-фармацевтичною академією [24]. Рутин ідентифікували УФ-спектрометрією за I. Mabry [25]. УФ-спектри знімали на Becman DB-G спектрофотометрі з Sargent model SRL recorder. Лектини виділяли за методом [18]. А.М. Гродзінський [5] зазначав, що цен тральним питанням алелопатії є дослід ження наявності, концентрації та хімічного складу колінів, їх фізіологічної активності в окремих дослідах та алелопатичної ролі. Системний підхід до цього питання зд ій снили лише деякі дослідники [21]. Як ми зазначали раніше [11], рододендрон жов тий та його ризосферний ґрунт мають до сить високу алелопатичну активність водо- эозчинних і летких виділень, однак цієї ін формації недостатньо, щоб судити про золь окремих груп колінів у фітотоксично му ефекті. Тому закономірно постає пи тання про хімічну природу алелопатично активних сполук рододендрона жовтого. За застосованою нами методикою, алелопа- ~ично активні сполуки розділяли на фракції залежно від їх полярності [26]. Отримані оезультати засвідчили, що загалом екст- закти з квіток виявляють меншу алелопа- -ичну активність, ніж з листя. Ефірний та етилацетатний екстракти з квіток на всі тест-об’єкти виявили фітотоксичну дію. Ме- танольний екстракт з квіток гальмував при ріст коренів огірка і стимулював приріст коренів крес-салату в усіх концентраціях. Дані про вплив цих екстрактів на приріст коренів крес-салату наведено на рис. 1. Найактивнішою була сума сапонінів та фе нольних сполук (етилацетатний екстракт). Активність та маса суми сапонінів після вилучення з неї фенольних сполук майже не змінювались. Це засвідчує, що саме сапоніни зумовлюють активність згаданих фракцій. Крім того, сапоніни були актив нішими за фенольні сполуки, їх маса теж була більшою. Отже, можна дійти виснов ку, що саме сапоніни та фенольні сполуки зумовлюють алелопатичну активність ро додендрона жовтого. Водночас з рис. 1 видно, що різні екстракти з листків родо дендрона жовтого чинять дозозалежний ефект. Як уже зазначалось, вчені відводять значну роль як алелохімікатам — феноль ним сполукам [5, 6, 13, 22, 27]. Феноли є найпоширенішими токсинами вищих рос лин, які беруть участь в алелопатичній взаємодії. Якісний склад фенольних сполук рододендрона жовтого досить детально описано в літературі [14, 15]. Кількісне визначення вмісту фенольних сполук засвідчило (рис. 2), що найбільше їх міститься в коробочках. Це пояснюється їх захисною функцією, тому накопичення в них гальмувачів є зрозумілим. Досить високий вміст фенольних сполук в опаді та листках, низький — у коренях. Дані щодо вмісту фенольних сполук у різних ор ганах Rhododendron luteum Sweet позитивно корелюють з показниками алелопатичної ак тивності цих органів, що також підтверджує обумовленість алелопатичної активності цієї рослини завдяки фенольним сполукам. Упродовж вегетаційного періоду вміст фе нольних сполук у рослині та її ризосфер ному ґрунті змінюється (рис. З, 4). Динаміка вмісту фенольних сполук у листках та ризо сферному ґрунті характеризується двома піками — в липні і жовтні. Хоча протягом ве гетації в листках, у ґрунті та в опаді м іс титься значна кількість фенольних сполук, 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 67 О.I. Дзюба, В.А. Дерев 'янко 0,25 % т 0,:50% РИС. 1. Вплив різних екстрактів з листків R. luteum Sweet на приріст коренів крес-салату: 7 — ефірний екстракт; 2 — етилацетатний екстракт; 3 — метанольний екстракт; 4 — неочищена сума сапонінів; 5 — сума сапонінів, очищена на поліаміді; б — надосадна рідина після осадження сапонінів діетиловим ефіром * £ос0X ЖX uА >с; h 1 2 £ 'іm 120 80 40 РИС. 2. Вміст фенольних сполук у різних органах Rhododendron luteum Sweet (у перерахунку на суху масу): 1 — коробочки, 2 — опад, 3 — листки, 4 — пагони, 5 — стебла, 6 — насіння, 7 — корені, S — квітки які, за даними праць багатьох вчених [5—7, 21], мали б накопичуватись у ґрунті і при зводити до ґрунтовтоми, але, як видно з рис. 4, навесні вміст фенольних сполук у ґрунті мінімальний. Це можна пояснити ча стковим їх вимиванням, розкладанням, зв 'я зуванням з гумусовим комплексом та пере творенням за участю мікроорганізмів. Проте головний висновок, якого можна дійти, проаналізувавши ці дані, в ґрунті під Rhododendron luteum Sweet не відбувається значного накопичення сполук фенольної природи. Це може бути показником аутото- лерантності цієї рослини. Серед фенольних сполук значну роль як алелохімікати відіграють ФКК [5, 6]. ФКК ви являються у листках рододендрона жовтого упродовж усього вегетаційного періоду (табл. 1). Вміст ФКК у листках невеликий, ви ділено як вільні, так і глікозидовані кислоти. Найвищий їх вміст у червні та жовтні, що зно ву ж таки корелює з алелопатичною активніс тю водних витяжок з листків. Як відомо, ФКК надходять у ґрунт з листового опаду, є про дуктами мікробної деградації лігніну у ґрунті і попередниками гумінових кислот [7]. Тому їх розглядають як можливих носіїв ґрунтовто ми. Доведено, що в ризосферному ґрунті 68 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Хімічна природа алелопатично активних сполук Rhododendron luteum Sweet Rhododendron luteum Sweet міститься знач- z льше ФКК, ніж у рослині (табл. 2). На- v .' було ідентифіковано вісім вільних ФКК. -'айвищий вміст ФКК характерний для черв- - = найнижчий спостерігається навесні. Крім ФКК у ґрунті, привезеному з природно- ареалу (Словечансько-Овруцький кряж) = 23odendron luteum Sweet, було виявлено с-воулову кислоту в кількості 15,05 мг/кг, за'альна кількість ФКК у цьому ґрунті була П о,76 мг/кг, що дещо переважало показни- •V рослин, які ростуть у Національному бо- ~аь чному саду ім. М.М. Гришка НАН Ук- оани. Це пов’язано з тим, що склад ФКК, с< накопичуються у ґрунті, залежить від ха- засгеристик самого ґрунту та розмаїття v іфоорганізмів у ньому [4]. Дані стосовно а"егопатичної активності ФКК і деяких фе нольних сполук, відомих як алелохімікати, подано на рис. 5. Крім ФКК з фенольних сполук рододен- ооюна жовтого було виділено і ідентифі ковано кверцетин-3-глюкорамнозид (рутин). • я к існ е визначення вмісту рутину показа ло що динаміка його накопичення збіга ється з динамікою вмісту фенольних сполук сапонінів, які разом з фенольними сполу- <ами зумовлюють алелопатичну активність рододендрона жовтого. Згідно з рис. 6, гальмівна дія рутину вияв ляється в досить низьких концентраціях, що може бути пов’язано з його мембраностабі- лізувальними властивостями [14]. Виявлено специфічність дії рутину на тест-об’єкти. Крес-салат виявився стійкішим до впливу рутину. 1. Вм іст Ф К К у листках R. luteum Sweet, м к г /г абсолю тно сухої маси М<сяць Вільна ФКК Глікозидована ФКК Всього кофейна галова 2,4-діоксибензойна у-резорцилова галова V — 2,08 ± 0,3 2,12 ± 0,3 1,48 ± 0,2 — 5,68 ± 0,5 VI 12,04 ± 0,5 — 3,88 ± 0,1 — — 15,92 ± 0,2 VII 7,84 ± 0 ,4 — — — — 7,84 ± 0,2 IX 5,61 ± 0 ,7 — 1,94 ± 0,2 — — 7,55 ± 0,3 X 8,97 ± 0 ,3 — — ' — 1,45 ± 0,1 10,42 ± 0,4 ” АЕ. ИЦЯ 2 Вм іст Ф К К у ризосф ерному ґрунті R. luteum Sweet, м г /к г у. о-Кумарова ■ І {цис) о-Кумарова (транс) л-Кумарова {цис) л-Кумарова {транс) м-Кумарова Сирингова Ванілінова л-Окси- бензойна Всього (V 10,57 ±0,6 VI 15,69 ±1,4 X 18,66 ± 1,2 13,87 ± 1,1 11,89 ±0,9 13,71 ±0,8 1,98 ±0,1 17,67 ± 1,3 3,47 ± 0,2 15.2 ± 1,2 15.2 ±1,1 11.2 ± 0,6 2,97 ±0,1 5.6 ±0,2 5.6 ± 0,3 8.7 ±0,1 10,6 ± 1,0 33,0 ± 1,4 29,5 ± 2,8 6,88 ± 0,5 11,47 ±0,2 17,65 ±0,2 67,67 ± 3,2 110,5 ±2,8 102,9 ± 5,7 100о * М ісяць РИС. 3. Динаміка вмісту фенольних сполук у листках (1 (м г/г сухої маси)), ґрунті (2 (мг/100 г ґрунту)) та опаді (3 (мг/г сухої маси)) Rhododendron luteum Sweet (усереднені дані за 3 роки) X Місяць РИС. 4. Динаміка вмісту фенольних сполук у листках (1 (м г/г сухої маси)) та ґрунті (2 (мг/100 г ґрунту)) Rho dodendron luteum Sweet 5SV 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 69 О.I. Дзюба, В.А. Дерев'янко амарант крес-салат 8 9 10 11 12 Фенольні сполуки РИС. 5. Вплив фенольних сполук на приріст коренів тест-об’єктів (відносно контролю): фенольні сполуки: л-оксибензойна (7), кофеїнова (2), а-резорцилова (3), (і-резорцилова (4), у-резорцилова (5), ванілінова (6), паракумарова (7), метакумарова (8), протокатехова (9), ферулова (70) кислоти, кумарин 1,11), флоридзин (72) У концентраціях 0,1; 0,025; 0,006 мг/л ру тин гальмував приріст його коренів на 11— 24 %, що збігається з даними П.А. Моро за [21]. Амарант виявився чутливішим до дії рутину і в межах досліджуваних концен трацій спостерігали як гальмування, так і сти мулювання приросту його коренів. Серед багатьох груп хімічних сполук, які нині належать до алелохімікатів, виділяють і амінокислоти, які можуть чинити різну фізіо логічну дію на всі системи життєзабезпе чення рослини [23]. Нами проведено якісний і кількісний ана ліз амінокислот ризосферного ґрунту Rhodo dendron luteum Sweet у динаміці (табл. 3). Було ідентифіковано сім вільних амінокис лот, вміст яких змінювався упродовж веге тації. Серед цих кислот є водорозчинні — найактивніші, оскільки, потрапляючи в ґрунт чи утворюючись у ньому, вони безпосеред ньо впливають на ріст і розвиток рослин. Це лізин, гліцин, серин, гістидин, аспарагінова кислота. Вміст останньої в ґрунті був дуже високим. Менш активними є важкорозчинні чи не розчинні у воді амінокислоти, які стають активними після їх взаємодії з речовинами основного характеру. Це фенілаланін та лей цин [23]. Серед речовин білкової природи як нову групу алелохімікатів учені розглядають і лек- тини [16]. Останнім часом ведуться дослід ження щодо вивчення можливості викорис тання чистих лектинів та лектиновмісних екс- ТАБЛИЦЯ 3. Вм іст вільних ам інокислот у ризосф ерному ґрунті R. lu teum Sweet, м г /1 0 0 г ґрунту Місяць Гістидин Аспарагінова Гліцин Серин Фенілала нін Лейцин Лізин Всього IV 394,6 ± 15,4 1290 ± 38,7 408,8 ± 12,2 — 256 ± 7,68 524,4 ± 10,4 — 2872,8 ± 57,45 VI 401,7 ± 12,7 1397 ± 55,2 222,2 ± 4,4 277,3 ± 8,3 — 404,4 ±11,8 — 2702,6 ± 54,05 X 540,4 ± 9,6 1514 ± 30,28 367,4 ±11 ,2 — 234,6 ± 7,2 466,6 ± 13,6 474,07 ± 9,43597,07 ± 71,2 амарант 0,00035 Концентрація, мг/л РИС. 6. Вплив рутину на приріст коренів тест-об’єктів (відносно контролю) 70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Хімічна природа алелопатично активних сполук Rhododendron luteum Sweet для регулювання фізіологічних про- _ее з > рослинах та в боротьбі з деякими ■ зсссбами і шкідниками. Тому скринінг цих z~z7,< має велике значення, а рослини є - Є Ї . ' - Є О П Н И М джерелом для виділення нових легтмнів. У результаті проведених досліджень було встановлено, що лектини Rhododendron lu- Sweet є лектиновмісною рослиною [10]. "еоини R. luteum Sweet мають високий титр а'лютинації. Активність лектинів варіює за лежно від вегетативного органа, фенофази ~г використаної в досліді крові певної групи, чітко вираженої специфічності виділених лектинів до моноцукридів нами не виявле- -о [10]. Помічено кореляцію між гемолітич ною активністю лектинів, алелопатичною ак- тц=г-істю водних витяжок з рослини та вміс том фенольних сполук. На рис. 7 наведено результати досліду щодо вивчення біологіч ної активності лектинів. Алелопатична активність лектинів пози- ~. =-о корелює з їх гемолітичною активністю ~а з алелопатичною активністю водних ви- -=хок з листків Rhododendron luteum Sweet ■ ; : _ягом вегетації, що дає нам змогу зро- ..'ти припущення про участь лектинів як але- похїмїкатів у створенні алелопатичного по- е-ціалу рододендрона жовтого. У подальших дослідах послідовно з рос- л.чного матеріалу вилучали лектини (фізіо- ---ічний розчин), фенольні сполуки (аце тон), сапоніни (спирт). У цьому разі спосте рігали значне зниження активності витяжок рис. 8). _Цоб дізнатись, як саме відбувається при учения росту коренів тест-об’єктів, дос аджували цитостатичну активність колінів н -’ododendron luteum Sweet (рис. 9). Дове дено, що найсильніші цитостатичні влас тивості виражені у сапонінів і лектинів, слаб- • ^е — в інших груп колінів. Все це засвід- ->є. що досліджувані нами речовини деякою v эою впливають на мітотичний апарат клі- ' И Н . що й призводить до пригнічення росту •оренів. Незначну цитостатичну дію феноль них сполук можна пояснити тим, що їхня Функція як інгібіторів росту пов’язана із при пиненням процесу розтягування клітини шля хом включення цих сполук у лігнін вторинної оболонки [13]. 5SN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 РИС. 7. Динаміка алелопатичної активності (відносно контролю) лектиновмісних екстрактів з листків Rho dodendron luteum Sweet (тест-об’єкт — крес-сапат): 1 - 1:10, 2 - 1:50, 3 — 1:100 х54 а?о \| І- то о О '9-6S Q)о. а с 100 80 60 40 20 0 1 ' 2 ' 3 ' 4 5 РИС. 8. Алелопатична активність (відносно контролю) різних витяжок з листків Rhododendron luteum Sweet: 1 — вихідна витяжка; 2 — фракція фенольних сполук; 3 — фракція сапонінів; 4 — фракція лектинів; 5 — витяжка після вилучення ФС, сапонінів та лектинів фо. О чО* o' т .9- <0 Ь о 1 з X РИС. 9. Цитостатичні властивості колінів рододендрона жовтого (відносно контролю): 1 — водна витяжка (1:10), 2 — сума сапонінів, 3 — лектини, 4 — фракція фенольних сполук, 5 — рутин Отже, нашими дослідженнями встанов лено, що алелопатична активність рододен дрона жовтого зумовлена наявністю сполук фенольної природи, амінокислот, лектинів і сапонінів, які виділяються в навколишнє се редовище в кількостях, не здатних гальмувати ріст самої рослини, що свідчить про ауто- толерантність Rhododendron luteum Sweet. 1. Бидлингмеер Б. Препаративная жидкостная хрома тография. — М.: Мир, 1990. — 360 с. 2. Блажей А., Шутый Л. Фенольные соединения расти тельного происхождения. — М.: Мир, 1977. — 235 с. 3. Власов П.В., Мазин В.В., Турецкая Р.Х. и др. Ком плексный метод определения природных регулято ров роста. Первичный анализ незрелых семян куку 71 £ 190 IV V VI ' VII ' VIII IX ' X Місяць О.I. Дзюба, В. А. Дерев'янко рузы на активность свободных ауксинов, гибберели- нов и цитокининов с помощью биотестов / / Ф изио логия растений. — 1979. — 26, вып. 3. — С. 648— 655. 4. Головко Э.А. Микроорганизмы в аплелопатии выс ших растений. — Киев: Наук, думка, 1984. — 200 с. 5. Гродзинский А.М. Аллелопатия растений и почво утомление// Избр. тр. — Киев: Наук, думка, 1991. — 430 с. 6. Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємодії рос лин. — К.: Наук, думка, 1973. — 206 с. 7. Гродзинский A.M., Горобец С.А. Аллелопатически активные вещества плодов катрана татарского / / Методологические проблемы аллелопатии. — Киев: Наук, думка, 1989. — С. 44—46. 8. Гродзинский А.М., Горобец С.А., Крупа Л.И. Руко водство по применению биохимических методов в аллелопатических исследованиях почв. — Киев, 1988. — 20 с. 9. Гродзинский А.М., Гродзинский Д.М. Краткий спра вочник по физиологии растений. — Киев: Наук, думка, 1973.— 591 с. 10. Дзюба О.І., Соляник О.В. Біологічно активні сполуки Rhododendron luteum Sweet: лектини та їх актив ність / / Питання біоіндикації та екології. — За поріжжя, 1999. — Вип. 4. — С. 161—165. 11. Дзюба О.І., Дерев'янко В.А. Порівняння алелопа тичної активності екстрактів з листків та квіток ро додендрона жовтого (Rhododendron luteum Sweet) I I Вісн. Київ, ун-ту імені Тараса Шевченка. — 1999. — Вип. 2. - С. 67 -68 . 12. Иванов В В., Быстрова Е.И., Дубровский И.Г. Про ростки огурца как тест-объект для обнаружения эффективных цитостатиков / / Физиология расте ний. — 1986. — 33, вып. 1. — С. 195—199. 13. Кефели В.И. Природные ингибиторы р о с т а // Там же. — 1997. — 44, № 3. — С. 471—480. 14. Комиссаренко Н.Ф., Чернобай В.Г. Флавоноиды рододендрона желтого R. luteum Sweet / / Мед. пром-сть СССР. — 1965. — 19. — С. 279. 15. Комиссаренко Н.Ф., Левашова И. Г. Биологически ак тивные вещества листьев рододендрона желтого / / Раст, ресурсы. — 1980. — 16, № 3. — С. 406—411. 16. Королев Н.П., Выскребенцева Э.И. Функции эндо генных лектинов. Изучение и применение лектинов. Лектины в биологии и медицине / / Тр. по химии. Тарт. ун-т. — 1989. — Вып. 870. — С. 19—23. 17. Ксензова Э.Н. Прием количественного определения фенольных соединений в растительных тканях / / Бюл. Всесоюз. НИИ защиты растений.— 1971,— № 20. — С. 55 -58 . 18. Луцик М.Д., Панасюк Е.Н., Луцик А.Д. Лектины. — Львов: Вища шк. Изд-во при Львов, ун-те, 1981. — 212 с. 19. Мадаева О С., Рыжкова В.К. Применение тонкос лойной хроматографии для обнаружения стероид ных сапонинов и других полярных соединений / / Мед. пром-сть СССР. — 1963. — 1. — С. 44—45. 20. Мийдла Н., Халдре Н., Сависаар С. Фенолкарбоно- вые кислоты в листьях яблони / / Тр. по физиологии и биохимии растений: Учен. зап. Тарт. ун-та. — 1975. — С. 3—13. 21. Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых садах. — Киев: Наук, думка, 1990. — С. 37—63. 22. Мороз П.А., Комиссаренко Н.Ф. Аллелопатическая активность некоторых фенольных соединений / / Роль токсинов растительного и микробиального проис хождения в аллелопатии. — Киев: Наук, думка, 1983. — С. 118—122. 23. Стефанский К.С. Определение аллелопатической активности аминокислот / / Круговорот аллелопати чески активных веществ в биогеоценозах. — Киев: Наук, думка, 1992. — С. 147—154. 24. Фитохимический анализ лекарственного раститель ного сырья / / Методические указания к лаборатор ным занятиям. СПб.: Гос. хим.-фарм. акад., 1998. — 60 с. 25. Mabry T.J., Markham K.R., Thomas М.В. The Syste matic Identification of Flavonoids. — New York; Hei delberg; Berlin: Springer-Verlag, 1970. — P. 35-^40. 26. Mazzuca М., Kiaiber I., Volger B. et al. Bioassay Gui ded Isolation of Biologically Active Constituents From Rosopis Seeds / / Book of Abstracts. First World Congress on Allelopathy. A sciens for the future. — Cadis (Spain), September 16—20. — 1996. — P. 124. 27. Rice E.L. Allelopathy. — London: Acad, press, 1986. — 442 p. Надійшла 31.01.2001 ХИМИЧЕСКАЯ ПРИРОДА АЛЛЕЛОПАТИЧЕСКИ АКТИВНЫХ СОЕДИНЕНИЙ RHODODENDRON LUTEUM SWEET О.И. Дзюба, В.А. Деревянко Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев Дана аллелопатическая характеристика рододендрона желтого, изучены его физиолого-биохимические осо бенности. Определена химическая природа аллелопа тически активных веществ рододендрона желтого. Ус тановлено, что аллелопатическая активность обуслов лена наличием веществ фенольной природы, амино кислот, лектинов и сапонинов. Изучена сезонная дина мика накопления аллелопатически активных соединений в растении и ризосферной почве. CHEMICAL NATURE OF ALLELOPATHIC ACTIVE COMPOUNDS OF RHODODENDRON LUTEUM SWEET O.l. Dzuba, V.A. Derevjanko M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv The allelopathic characteristic of R. luteum Sweet is given for the first time its physiological and biochemical pro perties are studied. The chemical nature of allelopathic active substanses of R. luteum Sweet is established. It is established, that allelopathic activity is caused by pre sence of phenolic compounds, amino acids, lectins and saponins. Seasonal dynamics of accumulation of allelo pathic active compounds in the plant and in soil's riso- sphere has been investigated. 72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, Ne 1-2
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1252
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:50:30Z
publishDate	2001
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/b4/0625f58424582e9cc5130df5c05acdb4.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12522020-01-12T21:22:21Z Chemical nature of allelopathic active compounds of Rhododendron luteum Sweet Хімічна природа алелопатично активних сполук Rhododendron luteum Sweet Dzuba, O.I. Derevjanko, V.A. The allelopathic characteristic of R. luteum Sweet is given for the first time its physiological and biochemical properties are studied. The chemical nature of allelopathic active substanses of R. luteum Sweet is established. It is established, that allelopathic activity is caused by presence of phenolic compounds, amino acids, lectins and saponins. Seasonal dynamics of accumulation of allelopathic active compounds in the plant and in soil's risosphere has been investigated. Дано алелопатичну характеристику рододендрона жовтого, вивчено його фізіолого-біохімічні особливості. З’ясовано хімічну природу алелопатично активних сполук рододендрона жовтого. Встановлено, що алелопатична активність обумовлена наявністю сполук фенольної природи, амінокислот, пектинів і сапонінів. Вивчено сезонну динаміку накопичення алелопатично активних сполук у рослині та ризосферному ґрунті. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1252 10.5281/zenodo.3334612 Plant Introduction; Vol 9 (2001); 66-72 Інтродукція Рослин; Том 9 (2001); 66-72 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377879 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1252/1206 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Dzuba, O.I. Derevjanko, V.A. Хімічна природа алелопатично активних сполук Rhododendron luteum Sweet
title	Хімічна природа алелопатично активних сполук Rhododendron luteum Sweet
title_alt	Chemical nature of allelopathic active compounds of Rhododendron luteum Sweet
title_full	Хімічна природа алелопатично активних сполук Rhododendron luteum Sweet
title_fullStr	Хімічна природа алелопатично активних сполук Rhododendron luteum Sweet
title_full_unstemmed	Хімічна природа алелопатично активних сполук Rhododendron luteum Sweet
title_short	Хімічна природа алелопатично активних сполук Rhododendron luteum Sweet
title_sort	хімічна природа алелопатично активних сполук rhododendron luteum sweet
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1252
work_keys_str_mv	AT dzubaoi chemicalnatureofallelopathicactivecompoundsofrhododendronluteumsweet AT derevjankova chemicalnatureofallelopathicactivecompoundsofrhododendronluteumsweet AT dzubaoi hímíčnaprirodaalelopatičnoaktivnihspolukrhododendronluteumsweet AT derevjankova hímíčnaprirodaalelopatičnoaktivnihspolukrhododendronluteumsweet

Хімічна природа алелопатично активних сполук Rhododendron luteum Sweet

Репозитарії

Схожі ресурси